1

Тема: Вагилевич

ВАГИЛЕВИЧ Василь Петрович, 1904 р. н., с. Небилів Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Небилів, селянин. Заарештований 10.10.1947. Звинувачення: зв’язковий УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 13.12.1947 засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 26.08.1991. (5899 П).

ВАГИЛЕВИЧ Леон Якович, 1929 р. н., с. Сливки Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Сливки, селянин. Заарештований 20.04.1946. Звинувачення: член молодіжної ОУН, псевдо — Грізний. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 18.09.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 12.11.1991. (6395 П). 

ВАГИЛЕВИЧ Олексій Володимирович, 1932 р. н„ с. Сливки Рожнятівського району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Сливки, кочегар. Заарештований 30.06.1950. Звинувачення: член УМТНВ. псевдо — Довбуш. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 08.08.1950 засуджений на 25 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Реабілітований 25.09.1991. (6644 П).

ВАГИЛЕВИЧ Ольга Михайлівна, 1928 р. н., с. Поваги Рожнятівського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Ловаги, селянка. Заарештована 28.12.1945. Звинувачення: збирала продукти й гроші для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 06.06.1946 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітована 29.10.1991. (6420 П).

ВАГИЛЕВИЧ Павло Андрійович, 1930 р. н., с. Ясень Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Ясень, селянин. Заарештований 28.08.1949. Звинувачення: розвідник УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 12.11.1949 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 22.05.1992, (8619 П).

ВАГИЛЕВИЧ Семен Степанович, 1898 р. н., с. Ясень Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Ясень, селянин. Заарештований 12.01.1946. Звинувачення: господарчий станичної ОУН, псевдо — Попович. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 20.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 12.07.1993. (12144 П).

ВАГИЛЕВИЧ Степан Васильович, 1899 р. н., с. Ловаги Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Ловаги, селянин. Заарештований 22.01.1946. Звинувачення: член ОУН, господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 26.04.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 01.02.1993. (11338 П).

ВАГИЛЕВИЧ Юрій Степанович, 1926 р. н., с. Небилів Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 13.09.1944. Звинувачення: член ОУН, вояк УПА (сотня Нечеси), псевдо — Борис. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області
26.10.1944 засуджений до розстрілу, який замінено на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 07.06.1945 у Львівській тюрмі, місце поховання невідоме. Реабілітований 04.03.1993. (10873 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 1.

Share

2

Re: Вагилевич

ВАГИЛЕВИЧ Іван Миколайович (псевд. – Вагилевич Далибор, Волк Заклика; 02. 09. 1811, с. Ясень-Горішній Стрийського пов. на Станіславівщині, нині с. Ясень Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10. 05. 1866, Львів) – український поет, філолог, етнограф, археограф, громадський діяч.
Народився в сім’ї українського священика. Навчався спочатку в Бучацькій нормальній школі, згодом (до 1829) в Станіславівській гімназії. З 1830 р. навчався у Львівській греко-католицькій духовній семінарії. Закінчив Львівський університет (1839). Уже під час студій на філософському факультеті І. В. виявляв зацікавлення історією, філологією, етнографією, археологією слов’янських народів, брав участь в етнографічно-збирацькій роботі гурту студентів, упорядковував особові збірки документів та приватні бібліотеки на запрошення їхніх власників, зокрема у 1837 р. спільно з Я. Головацьким наводив лад у бібліотеці графа Я. Тарновського.
Разом з Я. Головацьким відкрив пам’ятки давньоукраїнського законодавства – списки Кормчої книги XII–XIII і XV ст. із статутами Володимира Святославича і Ярослава Мудрого та чимало актових джерел. Писав вірші, один із зачинателів нової української літератури в Галичині. Разом з М. Шашкевичем та Я. Головацьким – один із засновників громадсько-культурного об’єднання “Руська трійця”, співавтор та упорядник альманахів “Зоря” (1836) та “Русалка Дністровая” (1837). Переклав прозою українською і польською мовами “Слово о полку Ігоревім”, додавши до нього науковий коментар. У 1846–1848 рр. парох у с. Нестаничі (нині село Радехівського р-ну Львівської обл.). У 1848 р. редагував пропольську газету “Дневник руський”.
З 1851 р. І. В. працював в Оссолінеумі, (з 1855 – заступник кустоша). Разом з відомим польським істориком і археографом А. Бєльовським готував до друку “Monumenta Poloniae Historica” (1864). Брав участь у складанні й редагуванні словника польської мови
С. Лінде.
Втративши через віровизнання свою посаду, І. В. певний час працював коректором “Gazety Lwowskіej”. Протягом 1857 р. систематично друкував на сторінках додатку до газети давні документи з історії Галичини і Буковини ХІV–ХVІІІ ст. українською, польською, латинською мовами, які супроводжувалися детальними науковими коментарями та поясненнями. З 1862 р. до кінця життя І. В. працював на посаді наукового керівника впорядкування лонгерського міського архіву Львова (обов’язки кустоша в ньому виконував К. Расп). І. В. застосував новаторський, науково обгрунтований підхід до дорученої справи: розформував значну частину фасцикулів, утворених Д. Зубрицьким під час упорядкування архіву ще у 1838–1839 рр., з них вилучалися пергаменти, листи та переформовувалися фасцикули за їх тематичним змістом. Відтак у архіві були сформовані відділи: перший – пергаментні документи, другий – фасцикули, що залишилися після вилучення з них пергаментів і листів, третій – рукописні книги і зшитки та друковані документи, четвертий – листи. Заслугою І. В. є те, що за його настійливими наполяганнями магістрат розпорядився повернути до міського архіву ту частину документів (головним чином книг і актів давніх урядових установ Львова), які були у 1857 р. передані до Крайового суду. Після переміщення у 1870 р. до міського архіву ці документи стали основою для створення п’ятого відділу. З неписемних пам’яток старовини І. В. і К. Расп утворили шостий відділ, який згодом поклав початок Історичному музею Львова.
Прагнучи скласти загальний регест документів Львова, І. В. опрацював картотеку зі змістом пергаментів, лонгерських книг, листів та ін. Детально розроблена ним картотека до документів першого відділу (пергаментів) стала основою для відповідних рубрик книги, надрукованої за його проектом у 1865 р., яка стала першим описом такого типу в Україні. Значну за обсягом роботу І. В. виконав з укладання інвентаря, хронологічного і алфавітного індексів, створення підручної науково-довідкової бібліотеки архіву.
За неповних чотири роки І.В. упорядкував і підготував до друку 1200 документів ХІV–ХVIII ст. з історії Львова і Східної Галичини. Ці документи згодом увійшли до багатотомного видання “Akta grodzkie i zemskie” (т. 1, 3, 4; 1872). Загалом, згідно з твердженням К. Распа, І. В. виконав більше двох третин обсягу робіт, пов’язаних з упорядкуванням міського архіву Львова. І. В. відіграв важливу роль у розвитку практичних основ класифікації, систематизації, збереження, обліку і археографічного опрацювання львівських документальних матеріалів.


Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share