1 ( 20-10-2014 10:52:15 змінене Ostapec`-Strilbyckyj )

Тема: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Акти та документи Галицько-Волинського князівства 13-14 ст. - ntsh.org/kupch-book1
Іменний покажчик - ntsh.org/sites/default/files/Kup … 7-1224.pdf
Географічний покажчик - ntsh.org/sites/default/files/Kup … 5-1284.pdf

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

2 ( 20-10-2014 13:38:37 змінене Ostapec`-Strilbyckyj )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Почет шляхти галицької та буковинської (на польській мові) - books.google.com.ua/books?id=uMM … mp;f=false

Видавництво "Яніна" вже майже підготувало до друку працю Ігоря та Лесі Смутків: "МАТЕРІАЛИ ДО ГЕНЕАЛОГІЇ ШЛЯХТИ ГАЛИЧИНИ", що буде видана в декількох томах про "ЛЕГІТИМАЦІЮ 1776 – 1817 рр.", в якій досліджено повні списки шляхти, втч і жіночі гілки родів, та з якого населеного пункту був шляхтич.

В планах автора довести цю роботу, до скасування станового суспільста в Польщі.

П.М. Про видання довідника Ігора та Лесі Смутків буде повідомлено в цій темі окремо.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

3

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Йосифінська (1785 - 1788) і Францисканська (1819 - 1820) метрики
Покажчик включає назви всіх населених пунктів, про які йде мова в поземельних кадастрах Галичини, що відносяться до кінця XVIII — першої половини XIX ст.
mirknig.com/knigi/guman_nauki/11 … triki.html

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

4

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Дякую Дмитру (nik - DVK_Dmitriy )
Мапа королівства Галичини та Володомирії.
mapire.eu/en/map/fms-galicia/?zo … n=23.57624

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

5 ( 30-10-2014 23:44:46 змінене DVK_Dmitriy )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Королівство Галичина і Володимирія. 1772-1918
Іван Кревецький
Стара Україна : часопис історії і культури : місячник / під ред. Ів. Кревецького. — Львів : Наук. Т-во ім. Шевченка, № 1–2. — 1925.

chtyvo.org.ua/authors/Krevetskyi … 1772-1918/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

6 ( 17-11-2014 22:45:36 змінене DVK_Dmitriy )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Бережанська земля: історично-мемуарний збірник.

Ред. Василь Лев
Опубліковано: Нью-Йорк-Париж-Сідней-То
Сторінок: 877 с.
Наукове Товариство ім. Шевченка
Український Архів т. 19
Видавець Комітет “Видавництва Бережани”

diasporiana.org.ua/ukrainica/972 … y-zbirnik/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

7 ( 16-02-2015 23:50:32 змінене Vlad S. )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Шановні пані та панове!
У когось є інформація, що міститься в цьому архіві?

Archiwum abpa Eugeniusza Baziaka w Krakowie

Посилав листа, відповіли, що метрик по селу, яке мене цікавить немає, згодом послав ще 2 запити з іншими питаннями - відповіді немає.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: kbg_dnepr1

Share

8

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації
Святослав Пахолків
Львів: ЛА «Піраміда», 2014. – 610 с.
«Цякнига дає змогу українському читачеві звернутися до позитивного й конструктивного досвіду рідної історії. Досвіду, який і сьогодні можеслугувати дороговказом…»

Книга «Українська інтеліґенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації» описує формування української освіченої верстви в Галичині. Історичною передумовою процесу соціальної та культурної емансипації стали Терезіансько-Йосифінські реформи. Спричинені революцією 1848 р. та ліквідацією панщини зміни соціально-економічних відносин на селі, як і поступове становлення національної ідентичності, започаткували процес секуляризації. Завдяки виникненню власного освіченого середнього класу галицькі українці стрімко наздоганяли своїх сусідів у соціальній, економічній та культурній сферах.


За авторською концепцією «історію розвитку освіченого середнього класу галицьких українців відображено у трьох розділах. У першому висвітлюються взаємозв’язки, важливі для двох наступних розділів: йдеться насамперед про історичні, культурні та соціально-політичні передумови цього феномену. У другому – про інституційні рамки австрійської середньої й вищої освіти та її значення для галицьких українців. Третій розділ присвячено наслідкам та значенню суспільних перетворень».


Книгу перекладено за виданням: Svjatoslav Pacholkiv, Emanzipation durch Bildung: Entwicklung und gesellschaftliche Rolle der ukrainischen Intelligenz im habsburgischen Galizien (1890-1914) (=Schriftenreihe des österreichischen Ost- und Südosteuropa-Instituts 27) Verlag für Geschichte und Politik / Oldenbourg, Wien / München 2002.


Про автора:
Святослав Пахолків, нар. 1967 р. у Львові, живе у Львові та Відні. Вивчав німецьку філологію, історію Східної Європи та політичні науки в університетах Львова і Фрайбурга. Тематика досліджень: історія Габсбурзької монархії, міжетнічні відносини у Східній Галичині, історія освіти.

Повний текст книжки у форматі pdf


____
фейсбук автора

Share

9

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

В мене є в наявності Шематизми Львівської і Перемишської Епархій 1832-1944 рр. Якщо комусь щось треба, то питайте - подивлюсь.

Для тих, хто не знає, що це. Така собі церковна історія грек.-катол. Перелік посадових осіб епархії, деканатів, церков, сіл і священників Галичини тощо за вказаний період.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

10

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Vlad S. пише:

В мене є в наявності Шематизми Львівської і Перемишської Епархій 1832-1944 рр. Якщо комусь щось треба, то питайте - подивлюсь.

Для тих, хто не знає, що це. Така собі церковна історія грек.-катол. Перелік посадових осіб епархії, деканатів, церков, сіл і священників Галичини тощо за вказаний період.

Посмотрите пожалуйста фамилию Шараевский (Шариевский, Шириевский и т.п.)

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

11

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

DVK_Dmitriy пише:
Vlad S. пише:

В мене є в наявності Шематизми Львівської і Перемишської Епархій 1832-1944 рр. Якщо комусь щось треба, то питайте - подивлюсь.

Для тих, хто не знає, що це. Така собі церковна історія грек.-катол. Перелік посадових осіб епархії, деканатів, церков, сіл і священників Галичини тощо за вказаний період.

Посмотрите пожалуйста фамилию Шараевский (Шариевский, Шириевский и т.п.)

На жаль, в книгах тільки географічний покажчик. В яких нас. пунктах вони могли служити?

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: kbg_dnepr1

Share

12 ( 20-02-2015 12:09:40 змінене LuckyLuke )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Списки втрат Австро-угорської армії у 1 Світовій війні:


Списки полеглих, зниклих б/в., поранених, полонених Австро-угорської Армії

13

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Małopolskie Towarzystwo Genealogiczne :

www.mtg-malopolska.org.pl/bibliotekacyfrowa.html

The digital library of the Malopolskie Towarzystwo Genealogiczne (or Malopolska Genealogical Society) includes a number of useful genealogical resources. The most important one is the annual Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok [...] which was issued by the Austrian administration, and covering Galicia. The digital library offers free access to most volumes from 1781-1913 (with some gaps), and each one includes a name index in the back. Those families whose ancestors were civil servants, such as judges, lawyers, medical doctors, postal clerks or teachers, or who held public office, are likely to be listed in the pages of this handbook. Additionally, the digital library provides access to directories for the Greek-Catholic church, and address books for the city of Lviv (1883, 1897, 1935/1936).

он-лайн бібліотека Малопольського Генеалогічного Товариства містить деякі корисні джерела з генеалогічного пошуку. Найбільш важливий - це Шематизми Королевства Галичини і Володимирії з Великим Князівством Краківським за 1781-1913 рр. Кожний примірник містить показчик прізвищ в кінці.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: kbg_dnepr1

Share

14

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Випадково знайдені метрики греко-катол. парохій наступних сіл, які поки що ніде не "світяться" в он-лайн реєстрах Польщі:

Archiwum Diecezjalne w Tarnowe

Banica, Florynka, Bielanka, Binczarowa, Brunary, Czyrna, Upper Queen (?), Leluchow, Milik, Нове Село, Powroźnik, Śnietnica, Tylicz, Wierchomla, Złockie

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

15

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

sergm пише:

Аби перевірити одну гіпотезу шукаю найдавніші джерела за Висліком Великим (Wislok Wielki). Схоже, що це має бути Йосифинська метрика. Чи можна із нею ознайомитись онлайн?
Пошук вивів на Metryka Józefińska, cyrkuł sanocki-inwentarz XV, однак, схоже, онлайн доступна тільки титульна сторінка.

Он-лайн Йосифинську не зустрічав, хоча копався довго в пошуках її. Он-лайн є тільки георгафічний показчик до неї. Крім того, досить багато прізвищ власників земель є на www.carpatho-rusyn.org/new/ - воно досить застаріле і щоб щось знайти потрібно клікнути на цифру в лівій колонці навпроти назви села або міста. Також трішки додаткової інфо. є на www.pslava.info

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

16

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

sergm пише:

Аби перевірити одну гіпотезу шукаю найдавніші джерела за Висліком Великим (Wislok Wielki). Схоже, що це має бути Йосифинська метрика. Чи можна із нею ознайомитись онлайн?
Пошук вивів на Metryka Józefińska, cyrkuł sanocki-inwentarz XV, однак, схоже, онлайн доступна тільки титульна сторінка.

Не думаю, що Йосифинська метрика це є найдавніший документ по згаданому вами селу. В тому ж ЦДІАУ у Львові знаходяться набагато давніші документи Сяноцької землі 15-17 ст.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

17

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

DVK_Dmitriy пише:
Vlad S. пише:

В мене є в наявності Шематизми Львівської і Перемишської Епархій 1832-1944 рр. Якщо комусь щось треба, то питайте - подивлюсь.

Для тих, хто не знає, що це. Така собі церковна історія грек.-катол. Перелік посадових осіб епархії, деканатів, церков, сіл і священників Галичини тощо за вказаний період.

Посмотрите пожалуйста фамилию Шараевский (Шариевский, Шириевский и т.п.)

отримав книги (раніше мав скановані копії) - в Перемишському шематизмі немає вказаних прізвищ або подібних. Згодом подивлюсь Львівс.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

18

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Ось якесь нове для мене джерело для пошуку німецьких жителів у Галичині:

www.galiziengermandescendants.org/

www.galiziengermandescendants.org/BDC_help.htm

19 ( 30-03-2015 02:21:54 змінене DmitroR-2 )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Ostapec`-Strilbyckyj пише:

Дякую Дмитру (nik - DVK_Dmitriy )
Мапа королівства Галичини та Володомирії.
mapire.eu/en/map/fms-galicia/?zoom=7&lat=50.19371&lon=23.57624

Карта конечно хорошая, только вот как её "выдернуть" оттуда?

Романюк, Хопта, Наливайко, Плищук, Лискович, Огерук (Ивано-Франковская область, Надворнянский район).

Share

20

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

А з Русинами сюди чи це тут недоречно?

Тема про дослідження ДНК русинів на 23ендМі https://www.23andme.com/you/community/thread/30480/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Vlad S.1

Share

21

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

kbg_dnepr,   а що там пишуть? По сучасним аля "русинам" - де-факто лемкам, чи про русинів стародавньої Київської держави Русь, королівства Русі, корони Польської та Австро-Угорщині?

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Balymba1

Share

22

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Перепрошую, мабуть, треба видалити: це лемки

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

23 ( 04-04-2015 17:54:48 змінене Vlad S. )

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

kbg_dnepr пише:

Перепрошую, мабуть, треба видалити: це лемки

лемки - це група, яка входить в поняття русини, так що можна і не видаляти))
та і жили в цій адмін.-територ. одиниці, по якій дана тема

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

24

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Краєвиди Львівської залізниці. 1868 р. На той час ці землі перебували у складі Австро-Угорської імперії як коронні краї - Королівство Галичина та Лодомерія і Герцогство Буковина. На фото можна побачити "залізничні краєвиди" Галичини, Гуцульщини та Буковини. Міста і містечка на фото:   Лемберг (Львів), Старе село, Галич, Станіславів (Івано-Франківськ), Коломия, Снятин, Чернівці.
Річки: Бистриця Надвірнянська (на фото - Бистриця Чорна), Бистриця Солотвинська (на фото - Золота Бистриця), Прут, Дністер. Приємного перегляду.

rolland-92.livejournal.com/42788.html

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

25

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Metryki Józefińskie i Franciszkańskie nie tylko dla genealogów.

pamiecbliskich.com/index.php/pl/ … ja-obslugi

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

26

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

WELCOME TO THE CZERNOWITZ BLOG OF EDGAR HAUSTER

czernowitz.blogspot.ca/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

27

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

3-5 червня в Києві відбудуться III Українські Генеалогічні читання
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, м. Київ, вул. Панківська, 9
4 червня

Віталій Пернун
(Київ, Україна, науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України)
Фасії (інвентарі) маєтків Галичини останньої чверті XVIII ст. як генеалогічне джерело

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

28

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Світлини 1930-х рр.
R. Reinfuss. Fotografie. Karpacki Swiat Bojkow i Lemkow. Olszanica, 2015.

Світлини і поштові листівки 19 - 1-ї пол 20 ст.:
P. Kusal: Zapomniane Bieszczady. Krosno, 2014.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

29

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Величезна наукова робота проведена спеціалістами історичного музею і Скансена м. Сяніку в їх виданнях:

www.tonzbieszczadzki.pl/bieszczad_roczniki.htm

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: kbg_dnepr1

Share

30

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Здається досить цікавий сайт: www.galiziengermandescendants.or … _Surnames/

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

31

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Німецька колонізація Прикарпаття

АВСТРО-НІМЕЦЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ XVIII – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТЬ: НАПРЯМКИ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПІДСУМКИ

доктор філософії Іван Монолатій

+ Читати більше

Становлення і зміцнення України як самостійної держави та її визнання і підтримка світовим співтовариством відкрили якісно новий етап у розвитку наукових досліджень з історії України, зокрема у висвітленні історичних зв’язків нашого народу з іншими націями і народностями. Складні процеси геополітичного визначення, вироблення концептуальних засад зовнішньополітичної стратегії та пріорітетів міжнародної активності держави у контексті десятиріччя незалежності вимагають всебічного наукового осмислення витоків, джерел, змісту і проблем встановлення і розвитку міжнаціональних взаємин України в минулому.

Важливого науково-теоретичного і практичного значення набуває з’ясування та повне й об’єктивне висвітлення місця і ролі українських реґіонів в колонізаційних процесах, що їх провадили Австрія та країни Німецького Союзу наприк. XVIII – сер. ХІХ ст., особливо на переломних етапах української історії. Визначенню деяких напрямків, з’ясуванню тенденцій та узагальненню підсумків австро-німецької колонізації Галичини кін. XVIII – др. пол. ХІХ ст., зміст яких залишається недостньо висвітленим в українській історіографії, присвячено це повідомлення.

Від другої половині XVIII ст. на цілому європейському континенті мали місце цивілізаційно-культурні та суспільно-економічні зрушення, що спричинили зламання старої феодальної структури суспільства і появу нових національно-культурних суспільностей. Внаслідок кризи панщинно-кріпосницького господарства появилися нові суспільні зв’язки, викликані потребою нової форми політичної і економічної організації суспільства1.

Влітку 1772 р. Росія, Австрія і Прусія провели перший поділ Речі Посполитої. Австрія окупувала Руське (без Холмщини) і Белзьке воєводства, окраїни Подільського й Волинського воєводств, а також три етнічні польські землі – південну частину Краківського, Сандомирського і частину Люблінського воєводств. 11 вересня того ж року було опубліковано маніфест, що проголосив “відновлення Королівства Галичини і Лодомерії з Великим князівством Краківським і князівствами Освєнцімським і Заторським, возз’єднаних з Австрією”2.

Захоплена таким чином територія складала 80 тис. км. кв. з населенням близько 2,6 млн. осіб, серед якого українці складали більш як 60 %, поляки 28 %, євреї 21,8 %3. Галичина становила більшу, східну частину Королівства Галичини і Лодомерії (Königreich Galizien und Lodomerien nebst dem Großherzogtum Krakau und den Herzogtümern Auschwitz und Zator)4. Її західну частину становили етнічні польські землі – Малопольща, які у середні віки не були одним цілим з Галицько-Волинською державою. Волинь ніколи не входила до складу Австрійської імперії. Тому Королівство Галичини і Лодомерії було штучним утворенням, яке мало небагато спільного з історичними традиціями. Австрія застала цей край у величезному занедбанні, без шкіл, без доріг, без великих міст, без промислу і торгівлі, з цілковито бідним і закріпачениним польською шляхтою сільським населенням5. Входження Галичини до складу Австрійської монархії позначилося на всіх формах її економічного та суспільно-політичного життя. Принципово відмінна від попередньої, адміністрація розпочала роботу по введенню новоприєднаної провінції у централізований державний механізм.

Протягом XVIII-XIX ст. сільське господарство складало основу крайової економіки. З усіх новопридбаних Австрією земель Галичина посідала центральне місце. Вона охоплювала майже четверту частину території й населення Габсбурзької імперії і була найбільшою австрійською провінцією. Але її розміри різко контрастували з тією незначною політичною, господарською і культурною роллю, яку Галичина відігравала в житті імперії. Ставлення Габсбурґів до своїх нових східних провінцій як до слабозаселених і промислово відсталих територій дозволяло уряду вирішувати демографічні проблеми старих територій, а також спроваджувати переселенців з Північної Німеччини, Надрайння, Палатинату.

Державні органи влади організовували і підтримували еміґрацію десятків тисяч німців–колоністів, сподіваючись, що вони стануть взірцем доброго господарювання. Саме в німецьких колоністах австрійські урядові чинники вбачали міцну опору для проведення колонізаторської політики, перетворення Галичини на ринок збуту промислової продукції та аграрно-сировинний придаток метрополії6.

Завдяки заохочувальній політиці уряду Австрії в галицьких містах і селах наприк. XVIII - першій половині ХІХ ст. поселилося чимало німецьких ремісників і купців, а в сільській місцевості виникло 186 німецьких колоній*, розміщених переважно в австрійській Галичині7. Приплив німців до Галичини був пов’язаний з германізаційними тенденціями австрійських володарів, припливом німецької бюрократії до міст та заснуванням сільських колоній. Австрійський уряд запросив у Галичину переселенців як з німецьких провінцій, так і сусідніх країн (Прусії, Саксонії, Баварії, Фландрії, Польщі, Чехії). За відносно короткий час у реґіоні виникло пр. 150 німецьких поселень8. Більшість таких колоній закладали на українській етнічній території, на схід від р. Сян. Уряд Австрії вважав за доцільне, щоб усі ці нові поселення закладалися окремо для протестантів і католиків, із метою легшого та швидкого їх забезпечення культовими спорудами і освітніми закладами9.

Поселенці Йосифінської колонізації в сільській території Галичини прийшли майже всі з Південно-західної Німеччини10. Дослідники підкреслюють, що районом походження еміґрантів у Східну і Південно-Східну Європу протягом XVIII ст. були Пфальц та сусідні області Гессен, Середня Райнська земля, Гунсрюк, Люксембург, Мозельська земля, Сарщина, Лотаринґія, Ельзас, Баден, Вюртемберґ. “Ця територія, насамперед Пфальц, була відносно швидко знову заселена після спустошення, руйнування і плюндрування Тридцятилітньої війни (частково імміґрантами з північної Італії) та була стабілізована також в агрокультурі. Через традиційне право успадкування Пфальц і околиця були областями реального поділу спадщини, тобто батьківські ґрунти рівномірно успадковувалися всіма дітьми. В інших частинах Німеччини діяло інше право успадкування, т. зв. Anerbenrecht, за яким визнавався тільки один спадкоємець неділимого нерухомого майна, т. зв. Anerbe. Цим спадкоємцем був або перший (найстарший), або рідко – наймолодший син. У південно-західній Німеччині з роками безперервного поділу земель утворилася така ситуація, коли сільськогосподарської площі не вистачало для прожитку селянської родини. Крім того, Пфальц був у XVII i XVIII ст. реґулярним театром різних воєнних дій – з усіма неґативними наслідками”11.

Після Вестфальського миру, Німеччина залишалася обширним полем, на якому час від часу європейські держави вирішували свої суперечки, почасти місцем вербування солдат, дрібні володарі прямо продавали своїх підданих на службу в чужі краї. Катастрофічні наслідки для німецьких держав Тринадцятилітньої війни примусили найдалекоглядніших німецьких урядників займатися переселенською політикою і її практичною реалізацією12. Вирішальним у міжнародному законодавстві про іноземних колоністів ХVIII ст. був приклад Пруссії, активна переселенська політика якої була зумовлена необхідністю заселення й господарського освоєння нових територій*.

Найбільша хвиля німецького розселення і закладення колоній тут припадає на 70-80-ті рр. XVIII ст. – часи радикальних реформ імператора Йосифа ІІ. Багато німецьких колоністів прибуло на нові землі, починаючи з 1783 р. (на цей рік припадає заснування понад 35 % усіх німецьких колоній, які виникли в Галичині у 80-90-х рр. XVIII ст.). Згідно з графіком Г. Брауна13, впродовж червня 1782 – січня 1786 рр. до Галичини переїхало 14,257 осіб; а в 1802-1803 рр. це число доповнили ще 478 осіб (разом – 14,735 поселенців). Зокрема, в період 1783-1784 рр. до східної частини австрійської Галичини було спроваджено німецьких переселенців земель Райнлянд-Пфальц (8393 особи), Саарщини (1424), Гессен (1177), Вюртемберґ (1060), Баден (760), Баварії (199), Саксонії (50), Ельзас-Лотарінґії (416), Люксембурґа (69)14.

Загальною метою політики Йосифа ІІ стали економічні реформи, передусім у сільському господарстві. Йосифінські реформи сільського господарства для кращого сприяння і поліпшення ситуації селян в Австрійській імперії розголошували в краю великі друковані постанови німецькою і польською мовами, усні доповіді державних службовців, поодинокі проповіді свящонослужителів15. Патент від 1775 р. обмежував права світських і духовних землевласників. Відтоді власник маєтку вважався необмеженим власником лише домінікальної землі, а на рустикальну (селянську) землю мав права “верховної власності”. На практиці це означало, що дідич уже не міг безконтрольно розпоряджатися селянськими наділами. Згідно з патентами від 1784, 1786 і 1786 рр. світським і церковним землевласникам заборонялося закладати, дробити, приєднувати до фільваркової заорки чи обмінювати селянські наділи16. У жовтні 1782 р. уряд Австрії дозволив селянам залишати з панського дозволу маєток свого власника. Водночас було ліквідовано середньовічні баналітети та привілеї дідичів (горілчану і соляну монополії).

Йосифінські реформи послужили основою для складення у 1785 р. в Галичині земельного кадастру. Уряд сподівався отримати правдиву оцінку природних ресурсів краю, тому приділив обмірові та описові земель особливу увагу. Прибутковість земельних угідь визначалася на основі одержуваних доходів від вирощування зернових (пшениці, жита, ячменю та вівса), збору сіна та отави (з луків), щорічного приросту твердих і м’яких порід дерев (з лісів) тощо. Складення земельного кадастру дало можливість урядові повніше з’ясувати майновий стан духовенства і селянства.

Одночасно, австрійська програма міґрації німців в Галичину передбачала значне інвестування за рахунок державного бюджету. Міґранти отримували гроші, коней і харчі на дорогу, а з приїздом на визначене місце поселення – безкоштовно землю із правом спадщини, велику рогату худобу, будівельні матеріали, сільськогосподарський реманент, посівні матеріали тощо17. Німецькі колоністи звільнялися від сплати державних податків та мали свободу віросповідання. Заходами колонізації планувалося збільшити кількість населення австрійської держави, тому що підданим Австрії (громадянам внутрішніх територій) переселятися принципово не дозволялося.  Винятки були тільки на початку процесу колонізації (в липні і серпні 1782 р.), коли німецькі та чеські родини з Моравії були реєстровані та переважно згруповано поселені в Мюнхенталі, округ Яворів. Серед торговців, ремісників, фабрикантів, які прийшли в Галичину поза державною патентною імміґрацією було багато австрійців. Патент імміґрації (Einwanderungspatent) австрійської імператриці Марії-Терезії від 17 червня 1774 р. стосувався передусім торговців, художників, фабрикантів, спеціалістів і ремісників, мав на меті (переважно в містах) піднесення торгівлі та промисловості краю. Зосібна, було передбачено на шість років звільнення від податків та одержання права на громадянство і професію безкоштовно. Католики могли оселятися скрізь, протестанти – лише у Львові, Бродах та деяких західних галицьких містах18.

Патент заселення Йосифа ІІ від 17 вересня 1781 р. відкривав цілковито нові перспективи. Патент свободи віросповідання (Toleranzpatent)  від 13 жовтня 1781 р., що мав законну силу від 10 листопада 1781 р. і гарантував протестантам вільне і безперешкодне виконання релігійних культів, був першим втіленням гуманістичної ідеї в системі Австрійської імперії. Вперше протестанти могли еміґрувати без обмежень, їм гарантувалася свобода віровизнання. Документ гарантував 10 років звільнення від податків. Самі поселенці та їх найстарші сини були звільнені від військової повинності. Первісними адресатами Йосифінського патенту заселення були також німці* на території Польщі, яких спонукали до переселення в австрійську Галичину. Однак, патент поселення запрошував до коронного краю не лише німців, а й представників інших національностей. Особливо враховувалося, що участь в імміґраційному русі братиме населення з Росії, Прусії або Польщі. Це підкреслювало, що австрійський уряд не мав політичних намірів ґерманізації Галичини. В протилежності до заходів, які застосовувалися на інших територіях Європи, Йосифінська колонізація (як також пізніше - Францисканська) у відносно густо заселеній Галичині отримала новий якісний характер. Цей етап полягав у доповненні існуючої системи розселення новими поселеннями, а у політичному плані – “покращенні народонаселення” шляхом переселення прогресивніших селян.

На відміну від Йосифінської колонізації – новий етап процесу – Францисканська – була слабкою, що зумовило відносно швидку асиміляцію німецького населення19. Загальна кількість колоністів Францисканської колонізації становили лише близько третини йосифінських поселенців, було засновано мало нових колоній, оскільки бракувало землі. Прикладом таких нових поселень є Вальддорф, колонія розташована на південному заході від Львова. Типовими були перш за все “вселення” (Einsiedlungen): окремі родини колоністів оселялися на звільнених українських або польських дворах у слов’янських селах краю20. На відміну від попередньої хвилі німецької колонізації більшість поселенців були католицького віровизнання. Окрім австрійських німців, у поселеннях такого типу оселялися вихідці з центральних частин Чехії та судетські німці. До 1805 р. в Галичині оселилося 629 сімей з Німеччини та 603 сім’ї – вихідців з Австрії. На відміну від заходів колонізації в часи абсолютизму, Йосифінська та Францисканська колонізація, а також приватні заходи поселення у відносно густонаселеній Галичині, отримали якісний характер21.

Поселенцям у державних – колишніх клерикальних та польських королівських і поміщицьких володіннях – була гарантована державна допомога у будівництві будинків та в устаткуванні промислових виробництв. Для рільництва була обіцяна відповідна орна земля, селянський житловий будинок, стайня, сарай, комора, а також звільнення від фінансових та натуральних податків на протязі десяти років і шести – від панщини. Зокрема, для німецьких колоністів панщина була замінена певним строком відробітку на користь австрійської держави або фінансовим еквівалентом. Так, в 1871 р. відробіток в колоніях становив – в Полівцях 83 дні/рік, згодом цю межу зменшили до 25 днів, а в колонії Багінберґ вона становила – 40 днів22.

Німецькі колоністи внесли помітний вклад у розвиток сільського господарства Галичини: освоєння значних площ невживаних земельних угідь, підвищення культури землеробства (запровадження вирощування конюшини, ріпаку, хмелю, ревеню), садівництва, упорядкування лісового господарства, покращення годівлі худоби23. Заборона поселенцям продавати і дробити наділені їм для господарювання земельні площі забезпечувала колоніям розквіт на тривалий період. Цим програвали українські та польські селяни, господарства яких мали тенденцію до постійного роздроблення. Дослідник йосифінської колонізації Г-К. Ґайнц зазначає, що “німецькі колоністи були “послами” реформи Йосифа ІІ. Ріллю та луки в нових поселеннях розмежовано та розподілено за системою, яку знали та застосовували на батьківщині”24.

Як підкреслювалося вище, більшість колоній було засновано на землях державних (камеральних) маєтків, значно менше було їх на приватних і домініальних землях. У цьому полягає причина того, що найбільше німецькі колонії були зосереджені у територіальній смузі Жовква-Львів-Самбір. Це прослідковується з наведеної нижче таблиці:

www.history.iv-fr.net/article.php?id=266

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

32

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

На зібрані потомків "Шляхетських  родів", що відбудеться в м. Трускавець 13-го травня буде ще раз презентовано працю Ігоря Смутка, про легітимацію шляхти на землях Галичини в імперії Габзбургів 1776-1817 рр.


Коротенька анотація з видання.

Довідник буде містити наступні параметри:


Відомості про особу, котра, власне, підтверджувала шляхетство. Неодмінно вказувалося її ім’я та прізвище. Останнє могло бути складним та містити кілька компонентів, як то прізвисько (наприклад: Лозинський Ярмолович, Щепановський Домбрович і т.д.)

Герб. Заледве половина легітимацій містить вказівку на той чи інший герб. Така ситуація викликає здивування, адже, герб – неодмінний атрибут шляхетства. Зрештою, на цьому акцентувала австрійська влада: претендент на шляхетство, з-поміж іншого, повинен був надати інформацію про родовий герб.


Родовід уміщений в абсолютній більшості легітимацій. Його докладність та повнота, якщо й визначалися якимись приписами, то доволі узагальнено. Найбільш типовий родовід складався з двох-трьох поколінь (батьків – дідів; батьків – дідів – прадідів) по чоловічій лінії із зазначенням імені та прізвища (прізвиська, якщо таке було) осіб чоловічої і жіночої статі.

ПРИКЛАДИ:
Красинський (Krasinski)
Йосиф Миколай.
Андрія і Єви зі Струпченських (de Strupczenskie) син,
Стефана і Анни з Вольських (de Wolskie) внук.
Пільзненський земський суд, 14.10.1782.
Ф. 165, оп. 6а, спр. 30, с. 25.

Кшишковський (Krzyszkowski)
Теодор, Адальберт, Маурицій, Йоан.
Андрія і Юстини Зборовської (Zborowska) сини,
Франциска і Магдалини Кендзержинської (Kędzierzynska) внуки,
Мартина і Барбари Пшеборовської (Przeborowska) правнуки.
Пільзненський земський суд, 12.12.1783.
Ф. 165, оп. 6а, спр. 29, с. 14 – 15.

Втім, існували відхилення від цієї схеми, які практикувалися в окремих гродських і земських судах. Для прикладу, в легітимаціях, виданих освенцимським гродським судом, родоводи обмежуються даними суто про чоловіків без згадок про їхніх дружин:

Бобровський з Бобровки (a Bobrowka Bobrowski)
Матей і Ігнатій.
Йосифа сини,
Павла внуки,
Станіслава правнуки.
Власники с. Нідек (Nidek).
Освенцимський гродський суд, 7.10.1782.
Ф. 165, оп. 6а, спр. 21, с. 300 – 301.

У легітимаціях сандецького гродського суду додатково для кожного покоління предків, зазвичай, вказувалося, коли і якою власністю вони володіли або розпоряджалися:

Губицький з Губичів г. Корчак (de Hubicze Hubicki h. Korczak)
1) Йосиф.
Йосифа і Саломії з Кантеллів (de Kantelle) син,
Михайла і Магдалени з Беняковських (de Bieniakowskie) внук,
Адальберта, привілейованого посесора війтівства у Венгльовці (Węglowka) Допчинського староства у 1685 р, і Анни з Ясинських (de Jasinskie) правнук,
Венцеслава і Гелени з Домарацьких (de Domarackie) праправнук;
2) Яцентій і Павло.
Михайла Губицького, летичівського чашника, заставного посесора у 1762 р. маєтку Пепиці (Pępice) в Хенциценськогму повіті, і Катерини Попель (Popielowna) сини,
Михайла і Магдалени з Беняковських (de Bieniakowskie) внуки,
Адальберта, привілейованого посесора війтівства у Венгльовці (Węglowka) Допчинського староства у 1685 р, і Анни з Ясинських (de Jasinskie) правнуки,
Венцеслава і Гелени з Домарацьких (de Domarackie) праправнуки.
Землевласники у с. Кобилець (Kobylec) Бохненського циркулу.
Сандецький гродський суд, 16.10.1782.
Ф. 165, оп. 6а, спр. 22, с. 62 – 65.

   
Кількадесят легітимацій містять родоводи по чоловічій та по жіночій лініях. Наприклад:

Бережницький Гуменович (Bereżnicki Humenowicz)
Якоб, присяжний адвокат вищого трибуналу.
Петра Бережницького Гуменовича і Олександри Луцької Тильчак (Tylczakowna Łucka) син,
Йоана Луцького Тильчака (Łucki Tylczak) і Маріанни Коблянської (Koblanska) внук,
Олександра Луцького Тильчака і Маріанни Винницької (Winnicka) правнук,
Станіслава Луцького праправнук,
Яцентія Бережницького Гуменовича і Катерини Кобилецької (Kobylecka) внук,
Даніеля Бережницького Гуменовича і Маріанни Городиської правнук,
Стефана Бережницького Гуменовича і і Маріанни Білинської (Bilinska) праправнук.
Перемишльський гродський суд, 6.09.1782.
Ф. 165, оп. 6а, спр. 21, с. 10 – 11.



П.М. На сьогоднішній день для з`їзду підготовлено обмежений тираж цього видання, яке побачить світ виключно завдяки спонсорській допомозі наступних благодійників:

Підготовча робота по формуванню книги моїм (В.Остапець-Стрельбицький) та фондом товариства кошторисом та в обсязі 3000 грн. по цінам до 2012 р.

Пожертвування на 2016 рік:

1. Іван Хапко-Кульчицький - 700 грн.

2. Любомир Хапко-Кульчицький - 700 грн. (Любомир Хапко-Кульчицький )

3. Роман та Іванна Височанські-Петрушевич - 20 евро.

4. Іван Косач Височанський - 500 грн.

5. Михайло Виговський – 200 грн. (Michail Vigovsky)

6. о. Миколай Яворський-Пишкович - 200 грн.

7. Віктор Остапець-Стрельбицький  – 200 грн.

8. Михайло Височанський Янкович – 200 грн. (Michal Wysoczanski-Jankowicz)

9. Олег Іваник - 200 грн.

10. Роман Яворський – 200 грн.

11. Марія Кульчицька Волчко – 200 грн.

12. Мирон Бучацький - 100 грн.

13. Василь Бачинський - 100 грн.

14. Віталій Височанський-Янкович - 100 грн.

15. Костянтин Топольницький - 100 грн.

16. Любомир Яворський – 50 грн.

П.П.М. Додаткове видання готується до друку завдяки підтримці Посольству Республіки Польща в Україні.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!

Share

33

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

kbg_dnepr пише:

Німецька колонізація Прикарпаття

АВСТРО-НІМЕЦЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ XVIII – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТЬ: НАПРЯМКИ, ТЕНДЕНЦІЇ, ПІДСУМКИ

www.history.iv-fr.net/article.php?id=266

цікава стаття і досить актуальна для мене. З неї роблю висновок, що знайти звідки взявся мій прапрадід Йохан Келлер на землях між Перемишлем і Сяником дорівнює нулю

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

34

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Vlad S.,  Можливо Вам відомий цей ресурс - kolomyya.org/history.htm

Там зібрано велику кількість монографій та досліджень Івана Монолатія про німецькі колонії.

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Thanks: Vlad S., eavik312

Share

35

Re: Джерела по Кролівству Русі, воєводству Руському, Австро-Угорській імп.

Насправді Галичини не існувало дуже довгий час. Але не тільки Галичини не існувало. І Київської Русі не існувало, і Візантійської імперії не існувало, і Галицько-Волинського князівства не існувало. Це все концепції 19 століття. А потім це записали в книжки.

+ Читати більше

Сама згадка Галича і землі навколо нього насправді стара. Вона суто технічна. Це Галицька волость чи Галицька земля. Умовно кажучи, це територія, з якої князь, який сидів у Галичі, збирав податки. Але якщо не було такого терміну “Галичина” — не означає, що вона не існувала. У Біблії жодного разу не згадується слово “релігія”, але це не означає, що Біблія — не релігійна книжка. Існувало щось, що, можемо казати, служило будівельним каменем для пізнішої Галичини. І це щось — це п’ять, умовно кажучи, концептів, які можна назвати п’ятьма Галичинами.

Найраніший — те, що називаємо Галицько-Волинське князівство. Другий — це Руська земля у складі Речі Посполитої. Третій — це австрійська Галичина. Четвертий — Distrikt Galizien (округ Галіція, — авт.), яка існувала 3 роки за німецької окупації. Ну, і п’ятий — наша рідна Галичина, яку ми знаємо останні 27 років.

Очевидно, сьогодні ми говоримо з точки зору цієї останньої Галичини. Але коли ведемо мову про її коріння — то це третя Галичина, австрійська. Насправді спосіб думання про Галичину склався тоді.

Що дивно з життям Галичини — це те, що цей термін був повністю “затертий” у 20 столітті. Як тільки над цією територією перебрала владу Польща, вона ввела термін “Малопольща” і не вживала свідомо термін “Галичина”. З двох причин: це могло нагадувати українцям про їхній автономний статус; і оскільки Польща бачила себе як централізовану державу, будь-яка згадка про автономію була для неї неприпустима.

У радянські часи “Галичина” теж не називали — вживався термін “Західна Україна”. Я сам себе пробую запитати і, чесно, не можу відповісти, коли вперше почав думати про цю територію як про Галичину, а не як про Західну Україну. Думаю, доволі пізно.

У 20 столітті були короткотривалі винятки, коли цю територію називали Галичиною. Вперше — це Галицька РСР. Був такий термін: коли Червона армія наступала на Варшаву, вирішили створити окрему галицьку державу, яка називалася Галицька Радянська Соціалістична Республіка. Вона проіснувала всього два місяці 1920 року. Про неї ніхто не пам’ятає — може, й добре.

Вдруге — це Distrikt Galizien. Це німецький новотвір, який був спеціально створений, щоб уникнути назви “Україна” і сказати, що це німецька територія.

Попри те, що Галичина була свідомо забута у 20 столітті, цей термін дуже швидко відродився за часів “перебудови”. За підрахунками істориків, у тодішній пресі — “Українському віснику”, “Євшан-зіллі”, “Молодій Галичині” — вперше термін “Галичина” вживається 1987 року. І то не в контексті Галичини, а як Українська Галицька Армія. Ще тоді головним терміном лишався “Західна Україна” як синонім Галичини. Чітко термін “Галичина” проявився у 1990 році — з перейменуванням “Ленінської молоді” на “Молоду Галичину”. Це, а також Галицька Асамблея — перші офіційні відновлення терміну “Галичина”. Галицька Асамблея з’явилася 1991 року і була породжена політичними обставинами. У 1990-му відбулися перші відносно вільні вибори. Три галицькі області (Львівська, Івано-Франківська та Тернопільська) вибрали некомуністів. Що поставило владу цих трьох областей у дуже незручне становище, бо Київ, який залишався комуністичним, свідомо пробував задушити їх економічно. І тоді, власне, Чорновіл озвучив ідею, що ці три області мають об’єднатися, щоби спробувати економічно вийти з цієї ситуації. Це не був автономізм. І тим більше не був сепаратизм. Це була чітка спроба економічно вийти з тієї ситуації, яку в той час нав’язував комуністичний Київ.

У той же час термін “Галичина” відроджується в Польщі — як товарний знак. Там називають готелі “Galicja”, ресторани “Galicja”…

Коли вперше Галичина починає існувати як реальність? Очевидно, що 1990 року, коли відбулися вибори, і 1991-го, після березневого референдуму, коли Галичина єдина проголосувала за незалежність України. А потім, 1991 року — наступний референдум і вибори президента, коли Галичина проголосувала за Чорновола. Тоді чітко показалося існування Галичини як окремої території. І це буде повторюватися у дуже багатьох випадках пізніше. Найсмішніше, що кілька років по тому були другі президентські вибори в Польщі. І якщо подивитися на результати цих виборів, то територія, яка голосувала за Чорновола, і територія, яка голосувала за Валенсу, якщо разом скласти їх — це вся стара Галичина. Краків голосував за Валенсу, а Краків стоїть на Віслі, а далі за Віслою, як у них кажуть, вже Росія. Тобто якщо дивитися на цю карту, раптом розумієш, що історія має значення. Бо ця Галичина зникла 80 років тому — і раптом, несподівано, нізвідки вона взяла і з’явилася знову. І ця Галичина не українська — а власне та, австрійська!

Польський дослідник Томаш Зарицький (Tomasz Zarycki), який займається політичною географією, у 1998 році порівняв голосування у Литві, Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині й Україні. Він пробував знайти, чи є якісь певні схеми. З’ясувалося, що зі всіх цих територій тільки один регіон чітко голосує інакше. І це Галичина, австрійська Галичина. Вона реально існує. Бо є щось таке, що називається надзвичайною і дивною живучістю Галичини. Адже її роками витирали з карти. У 20 столітті вона існувала три роки з 70-ти. І раптом з’явилася знову.

https://www.obozrevatel.com/society/gal … nuvalo.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share