ГАМАЛІЯ Андрій Андрійович. Учасник Чигиринських (1677-1678) та Кримських (1687; 1689) походів. 20 вересня 1690 р. підтверджено його власність на с. Середина Буда (з 1689). Знатний військовий товариш (1702). Виконував військові доручення гетьмана І. Мазепи. Бунчуковий товариш у Лубенському полку. Загинув 19 березня 1706 р. у боях під м. Несвіж, потрапивши у полон до шведів. Одружений був з донькою стародубського полковника М. А. Миклашевського Анастасією (у другому шлюбі за Петром Корецьким).
ГАМАЛІЯ Андрій Михайлович. Молодший син М. Висоцького, рідний брат лубенського полковника Григорія Гамалії. Народився на Лубенщині. Лохвнцький городовий отаман (1657). Служив у І. Виговського та П. Дорошенка. Перейшовши до Івана Самойловича, очолював Лохвицьку сотню (1678-1687). Підтримавши І. Мазепу на Коломаку у 1687 р., дістав уряд генерального осавула (1687 -1694). Їздив з І. Мазепою до Москви (1689), мав у гетьмана авторитет та підтримку. Учасник Чигиринських (1677-1678) та Кримських (1687; 1689) походів. Власне, це його нащадки склали численний рід Гамалій. Помер на початку 1695 року в Погарі, де мав дім та двір. Сват полковників Михайла Миклашевського та Семена Самойловича.
ГАМАЛІЯ Антон Андрійович. Молодший син А. М. Гамалії. Значний військовий товариш (1702-1708). Бунчуковий товариш (1708-1709). Володів селом Середина Буда. У 1700 р. на кошти від численних маєтків, одержаних від батька та дядька Григорія Михайловича, розпочав будівництво храму св. Харлампія вс. Гамаліївка, який став основою Гамаліївськоіо Харлампієвого монастиря. В умовах антимосковського повстання у листопаді 1708 року в Ромнах дістав від І. Мазепи посаду третього генерального осавула (1702 -1708) поряд з братом Михайлом Гамалією та Дмитром Максимовичем. Між 1708 і 1709 рр. І. Мазепа призначав його також білоцерківським полковником на місце Білоцерківця-Омельченка, який підтримав росіян і визнав уряд І. Скоропадського. Наприкінці листопада 1708 року перебував у Чигирині, де зустрічався з Григорієм Герциком. Після Полтавської битви у липні 1709 року здався росіянам і був заарештований у справі мазепннців як козак. У 1712-1727 рр. на засланні в Сибіру. Помер 1728 р. в Москві. Був двічі одружений. Першим шлюбом з донькою стародубського полковника Семена Самойловича Марією (старшою) (померла у 1706 р.), а другим -з донькою сумського полковника Андрія Кондратьєва Уляною. Сват Панаса Покорського. Свояк М. Б. Корсака.
ГАМАЛІЯ Василь Андрійович.Син А. А. Гамалії та А. М. Миклашевської. Народився в 1693 році. Від 1720 р. бунчуковий товариш Лубенського полку (1720-1726). Брав участь у Сулацькому поході (1725— 1726). Одружився у 1720 р. з донькою харківського полковника Григорія Квітки Марфою (1703 р. н.). Помер (загинув) 2 травня 1726 року в поході (у 33 роки). Похований у фортеці Святого Хреста в церкві. Дружина, овдовівши, постриглася в черниці і була ігуменією Харківського монастиря.
ГАМАЛІЯ Василь Григорович. Син Г. А. Гамалії та Є. П. Покорської. На службі у ВЗ з 1757 р. Військовий канцелярист ГВК (1757-1765). З 19 серпня 1765 р. - військовий товариш (1765-1783). У цім званні служив у судових установах Погарського судового повіту. Дружина: Тимонова Катерина Яківна, російська дворянка.
ГАМАЛІЯ Василь Михайлович.Бунчуковий товариш Лубенського полку (1741-1751). Мав власність у с. Івахники Лохвицької сотні.
ГАМАЛІЯ Василь Павлович. Значковий товариш Полтавського полку (1743-1755). Полковий комісар (1745-1746). Житель Нових Санжар.
ГАМАЛІЯ Григорій Андрійович. Син А. А. Гамалії та А. М. Миклашевської. Народився близько 1695 р. Бунчуковий товариш у Стародубському полку (1720-1737). Брав участь у Сулацькому поході (1725-1726). Одружився з донькою Владислава-Володимира Бороздни Євдокією (1699-25. 1. 1755). Жив у селі Борщев. Помер у 1737 році.
ГАМАЛІЯ Григорій Антонович. Син А. А. Гамалії, онук сумського полковника Андрія Кондратьєва (по матері). Освіту здобув у Польщі. Бунчуковий товариш (1737-1758). Кандидат на уряд генерального хорунжого (1758). Помер до затвердження на означеному уряді (1758). Був одружений (1737) з донькою стародубського полкового писаря Панаса Покорського Євдокією (1722-3.ХІ.1770). Його дядьком був Михайло Богданович Корсак, який ним опікувався в дитинстві. Сват Григорія Булашевича, Василя Джури та Якова Тимонова.
ГАМАЛІЯ Григорій Григорович. Син Г. А. Гамалії та Є. П. Покорської. На службі у ВЗ з 1773 р. Військовий товариш Погарської сотні (з 24 листопада 1782 р.). Бунчуковий товариш. Поручик (1790). Одружений з донькою значкового товариша Василя Джури Євдокією. Житель с. Холопці.
ГАМАЛІЯ Григорій Михайлович (Грицько Гамаль, Малеєнко). Син черкаського полковника Михайла Гамалії-Висоцького. Народився 1630 року. Козакував на Січі, де нібито дістав прізвисько «Гамалія» (меткий, жвавий, проворний), яке стало надалі родовим іменем його брата і племінників, бо своїх дітей не мав. (Насправді вже його батько прозивався Гамаліією). У 1659 р. їздив послом від І. Виговського до султана Мехмеда IV, І котрий нібито і прозвав його Гамалем міцним, богатирем. На урядах у Війську Запорозькому уперше згаданий пирятинським сотником Лубейського полку (1663). Підтримував І. Брюховсцького, очолював у нього Лубенський полк (1664 1666). Підписався під Московськими статтями (1665). З грудня 1665 р. цар Олексій Михайлович грамотою надав Гриюрію дворянство, а також села Хоружівку й Хитці. Невдовзі запідозрений у зносинах з П. Дорошенком був заарештований у лютому 1666 року І. Брюховецьким. Сидів у Гадячі в оковах і нібито відправлений до Сибіру (1667). На початку 1668 р. він уже в Гадячі, бере участь у старшинській раді, яка направляє його як лубенського полковника (1668- 1669) до Мехмеда IV з пропозицією союзу і протекції. Повертаючись у 1669 році, дізнається про поразку антимосковського повстання і залишається у П. Дорошенка на Правобережжі, у якого займає посади охотницького полковника (1669-1671), паволоцького полковника (1671-1673), генерального осавула (1673 1674), (на місце Якова Лизогуба) та наказного гетьмана (1674). Під час Переяславської Ради-3 і походу Г. Ромодановського та І. Самойловича на Правобережжя у 1674 р. перейшов на Лівобережжя (1674). Аж до 1687 р. значився лише значним військовим товаришем, не займаючи жодної керівної посади. Учасник Першого Кримського походу і Коломацького перевороту (1687). Підтримав І. Мазепу За це одержав знову уряд лубенського полковника (1687-1688). Але антимосковськнй настрій Г. Гамалії і його незалежна поведінка щодо молодшого І. Мазепи привели до відставки. Є навіть дані, що 1688 р. його взято «під караул». Надалі мешкав у Лохвиці, де були сотниками його родичі, вів господарство, керував маєтками. Як значний військовий товариш виконував разові доручення гетьмана, супроводжував його до Москви (1689). У 1694 р. написав заповіт, заповівши всі маєтки дружині. Помер у липні 1702 р. в Лохвиці бездітним і похований біля місцевої церкви Різдва Богородиці.
ГАМАЛІЯ Данило Михайлович.Шляхтич (1728). Житель Нових Санжар (1732). Значковий товариш Полтавського полку (1739-1740). Дружина Пелагея у 1740 р. була вдовою.
ГАМАЛІЯ Іван Андрійович.Народився 6 грудня 1699 року. Син А. А. Гамалії, онук стародубського полковника М. А. Миклашевського (по матері Анастасії). Бунчуковий товариш (1720-1744).
Учасник російсько-турецької війни 1735-1739 рр. (Хотинського походу). Наказний миргородський полковник (1750 -1752). їздив з гетьманом Д. Апостолом до Москви (1728), брав участь у межувальній комісії (1733), у Польському поході. Виконував обов’язки генерального судді в поході (1733-1735). У 1744 р. атестований ГВК до звання полковника. Член ГВС (1743-1745; 1750; 1755). Виконував обов’язки генерального підскарбія (1761).Вийшов у відставку у званні генерального судді (1762). Першим шлюбом був одружений з донькою московського полковника і путивльського поміщика Івана Анєнкова Марфою, другим з донькою бунчукового товариша Івана Бороздни Ганною (вдовою графа Гаврила Івановича Владиславича-Рагузинського). Сват Луки Марковича, Григорія Бороздни, Андрія Полетики. Володів селами Юдинів, Борщів, Чехівка (на Стародубівшині) та Семенівка (під Конотопом). Ще в XIX ст. був відомий його портрет. Помер у селі Борщів 21 березня 1766 р.
ГАМАЛІЯ Іван (Антонович). -Бунчуковий товариш. Топальський сотник (1727-1731).
ГАМАЛІЯ Іван Іванович. Бунчуковий товариш у Лубенському полку (1741-1755). Жив у Лохвицькій сотні. Мав сина Андрія, який служив (1762) в Янишиільській сотні. Помер до 1762 р.
ГАМАЛІЯ Іван Йосипович. Народився у 1740 р. На службі у ВЗ з 6 липня 1761 р. Військовий товариш (1761-1772). З 20 грудня 1772 р. -бунчуковий товариш (1772 1788) у відставці. Підписав у 1767 р. наказ лубенського шляхетства до Комісії нового Уложення. Поміщик Лохвицького повіту (1788). Одружився з княжною Єлецькою Феодосією Іванівною, донькою капітана флоту.
ГАМАЛІЯ Іван Михайлович. Старший син М. А. Гамалії від першого шлюбу. Козаком брав участь у подіях Північної війни в Україні та Прибалтиці. У Війську Запорозькому займав уряд лохвицького сотника (1721-1727). На чолі свого підрозділу був у Ладозькому (1721), Гілянському (1724) та Сулацькому (1725-1727) походах. Впродовж 1727-1750 рр. служив у званні бунчукового товариша. Підписав Коломацькі чолобитні (1723). Володів селом Великі Піски, яке продав київському полковнику Юхиму Дарагану. Одружений пер-
шим шлюбом був з Євдокією Лизогуб. Тесть Єлисея Зарудного та Василя Стефановича. Помер у селі Пісочки після 1750 року.
ГАМАЛІЯ Іван Петрович. Син Петра Андрійовича Гамалії. Військовий канцелярист. Значковий товариш Лубенського полку (30 травня 1732 року).
ГАМАЛІЯ Йосип Михайлович. Син М. А. Гамалії від другого шлюбу. 18 вересня 1735 р. дістав універсал ГВК на звання бунчукового товариша (1735-1750). Дружину звали Єфросинія. Сват Миколи Троцини. Помер перед 1760 р.
ГАМАЛІЯ Лаврентій Григорович. Син Г. А. Гамалії та Є. П. Покорської. Військовий товариш (1773— 1784). Мешкав у селі Холопці (1783). Його другою дружиною була донька значкового товариша Григорія Булашевича Меланія (чи Марфа).
ГАМАЛІЯ Леонтій (Лесько) Дмитрович. Народився в 1710 р. На службі у ВЗ з 1727 року. Служив у Золотоніській сотні значковим та військовим товаришем. В 1782 р. жив у селі Круподеренці, де мав 36 ревізьких душ.
ГАМАЛІЯ Микола Іванович. Син І. А. Гамалії від першого шлюбу. Народився 1734 р. Військовий товариш у ВЗ. Помер 15 січня 1775 р. у селі Борщів. Похований у місцевій Воскресенській церкві. Був одружений з донькою бунчукового товариша Лук’яна Марковича Ганною, їхня донька Софія стала дружиною П. Г. Покорського-Журавки.
ГАМАЛІЯ Михайло Андрійович. Старший син А. М. Гамалії. Після Коломацького перевороту, коли батько дістав уряд генерального осавула, Михайло став лохвицьким сотником (1688-1694). Поступово перетворився в одного з найближчих помічників І. Мазепи. Впродовж 1694-1701 рр. у чині значного військового товариша виконує різні військові та дипломатичні доручення гетьмана. Надалі генеральний бунчужний (1701-1703), генеральний хорунжий (1703-1707), перший генеральний осавул (1707— 1709) разом зі своїм братом Антоном. У ході воєнних дій в Прибалтиці та Польщі неодноразово призначався наказним полковником полтавським (1702; 1703; 1705) та миргородським (1702; 1706). Разом з І. Мазепою перейшов до шведів, а в лютому 1709 року вільно повернувся до російського табору і був усунутий з усіх посад. 1712 р. депортований до Москви у справі слідства над мазепинцями. 1715 р. йому дано дозвіл повернутися в Україну, ймовірно в Суми, куди раніше відпущена дружина з дітьми. Помер близько 1723 р. в Сумах. У 1725 р. згадується уже як покійний. Був двічі одружений (вдруге на удові Самойловича Меланії Омелянівні, мати якої проживала в Сумах). Поріднився через шлюби дітей з Лизогубами, Свічками, Біличами. Дмитрашками-Райчами, Милорадовичами. Мав значні земельні володіння у Лубенському полку.
ГАМАЛІЯ (Висоцький) Михайло Васильович (Герасимович?). Засновник роду Гамалій. Це прізвище походить від арабського слова гамаль, що означає великий, дужий, міцний. Служив козаком у реєстровому війську Речі Посполитої. Родом з Черкащини. У 1649 р. козак Черкаського полку полкової сотні. Впродовж 1661-1662. 1665 та 1667 1668 рр. черкаський полковник. Спочатку підтримував Ю. Хмельницького, а згодом Я. Сомка. Генеральний суддя (1662). Захоплений у Черкасах прибічниками Ю. Хмельницького, відвезений до Чигирина і там підданий тортурам. Генеральний осавул (1674). Дружину звали Ганна.
ГАМАЛІЯ Михайло (Іванович ?). Значний військовий товариш Лубенського полку (1660). Володів с. Безсали. Дружина Васса (у 1661 вдова) мешкала в м. Яблунів Лубенського полку.
ГАМАЛІЯ Михайло Іванович. Син І. А. Гамалії від першого шлюбу. Народився 21 травня 1746 року в селі Клепали під Путивлем (маєток матері). Бунчуковий товариш (1772-1776). Член «малоросійської» Генеральної рахункової комісі-1784). Його свояком був Василь Родзянко. Одружився з донькою бунчукового товариша Григорія Бороздни Катериною.
ГАМАЛІЯ Михайло Йосипович. Народився 1742 р. Значковий товариш Лубенського полку (1767). 7 грудня 1767 р. вийшов у відставку (через сліпоту і глухоту) з ВЗ у чині полкового хорунжого. Підписав наказ до Уложення 1767 р. Бунчуковий товариш (1780). Секунд-майор (1787). Значний земле- та душевласник. Був одружений (1788) з донькою бунчукового товариша Миколи Троцини Варварою. Помер перед 1800 роком.
ГАМАЛІЯ Михайло Семенович.Син Семена Олександровича Гамалії. Народився у 1765 році. На службі у ВЗ з 6 квітня 1776 р. Сотенний отаман (19 листопада 1781). Військовий товариш (8 травня 1784). Помер до 1807 р.
ГАМАЛІЯ (Васютинський) .Михайло Якович. Син Я. В. Гамалії. Переяславський наказний полковник (1705). Генеральний суддя (1707— 1709).
ГАМАЛІЯ Михайло Леонтійович. Народився 1745 року. На службі у ВЗ з 1769 року канцеляристом та писарем Малоросійської колегії. З 4 грудня 1786 р. колезький асесор (1786 1798). У подальшому - військовий лікар. Служив у Пермі. Помер 1832 року в Тулі. До його прямих нащадків (онук) належить відомий український вченнй-мікробіолог академік Микола Федорович Гамалія (1859- 1949).
ГАМАЛІЯ Мусій. Значковий товариш Лубенського полку в Пирятинській сотні (1747).
ГАМАЛІЯ Олександр Михайлович. Син М. А. Гамалії від другого шлюбу. Закінчив КМА. 11 вересня 1735 р. дістав універсал ГВК на чин бунчукового товариша (1735-1760). Володів селом Безсали, де мешкав з родиною. Був одружений з донькою бунчукового товариша Лук’яна Свічки Гафією (1719). Сват Семена Мандрики.
ГАМАЛІЯ Петро (Андрійович). Бунчуковий товариш (1720). Мав сина Івана.
ГАМАЛІЯ Роман (Никифорович). Син Никифора Михайловича Гамалії. Народився 1720 р. Писар Першої Переяславської сотні (1768— 1774). Військовий товариш у відставці (1786). Жив у селі Войтівці.
ГАМАЛІЯ Сидір. Лубенський городовий отаман (1695).
ГАМАЛІЯ Степан. Бунчуковий товариш (1751) без патента.
ГАМАЛІЯ Степан Михайлович. Син генерального старшини М. А. Гамалії від першого шлюбу. Брав участь у військових акціях Північної війни. Дістав звання бунчукового товариша (1723-1727). 1723 р. возив клопотання про обрання гетьманом П. Полуботка до Москви, де був заарештований. У 1724 р. повернувся до Гетьманщини. Ревізу-
вав Гадяцький полк (1724). Учасник Сулацького походу (1725-1726). У 1727- 1729 рр. - лохвицький сотник після брата Івана Гамалії. Помер у жовтні 1729 р. у Лохвиці. Сват Якова та Семена Марковичів. Дружина Тетяна володіла (1729) селом Івахники.
ГАМАЛІЯ Федір Данилович. Народився близько 1719 р. Співак при імператорському дворі (1737-1747). Повернувся до Нових Санжар і служив у Полтавському полку значковим товаришем (1747-1762).
ГАМАЛІЯ Федір Михайлович. Син М. А. Гамалії від другого шлюбу. Бунчуковий товариш у Лубенському полку (1735-1751). Мешкав у селі Вербинці Лохвицької сотні з родиною. Одружений був із донькою військового товариша Івана Білича Ганною. Тесть Г. Ф. Манджоса, І. М. Себастіановича, Жуковського.
ГАМАЛІЯ (Васютинський) Яків Васильович. Молодший брат М. В. Гамалії. Швагер Андрія Дорошенка, який був одружений з його сестрою. У 1674 р. у П. Дорошенка був паволоцьким полковником після небожа Григорія Михайловича Гамалії.
ГАМАЛІЯ Яків Олександрович. Народився 1731 р. На службі у ВЗ з 1757 р. Військовий товариш (1757— 1766). Бунчуковий товариш з 13 січня 1766 р. (1766-1783). Мешкав у с. Малютинці Першої Пирятинської сотні Лубенського полку. Пирятінський городничий (1783). Мав 853 ревізські душі. Помер у 1795 році. Одружений був з Катериною Семенівною Мандрикою (1740-1790). їхній син - Платан Якович Гамалія (1766-1817) відомий мореплавець та флотоводець, учасник російсько-шведської війни 1788-1790 рр., капітан-командор, вчений, перекладач, педагог, почесний член Пегербурзької АН, дійсний член Російської АН, Вільного економічного товариства, кавалер орденів святої Анни (ІІІ і II ступенів) та Святого Володимира ІІІ-го ступеня.
В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.
Post's attachmentsГамалія Григорій Михайлович.jpg
Гамалія Григорій Михайлович.jpg 27.18 kb, 1 downloads since 2015-11-12
You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников, Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко
mtDNA - J1c5