1 ( 14-12-2015 23:50:18 змінене D_i_V_a )

Тема: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Київ Х-ХІІІ століття   ПЛАН-РЕКОНСТРУКЦИЯ
Подписано к печати 29.VІІІ 1972, цена 46 коп, тираж 17000

И быша 3 братья: единому имя Кий, а другому Щек, а третьему Хорив и сестра их Лыбедь. Седяше Кий на горе, где же ныне увоз Боричев, а Щек седяше на горе, где же ныне зовется Щекавица, а Хорива на третьей горе, от него же прозвася Хоревица. И створиша град во имя брата своего старейшаго и нарекоша имя ему Киев.
                                                                                        "Повесть временных лет"

i.piccy.info/i9/0171dbba23f7c38c … 8/Plan.jpg

Share

2 ( 14-12-2015 23:52:50 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор. 1

i.piccy.info/i9/1a0f8443aba93df9 … stor_1.jpg

Share

3 ( 14-12-2015 23:55:01 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.2

i.piccy.info/i9/3fb62adef76ec72f … stor_2.jpg

Share

4 ( 14-12-2015 23:57:30 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Стор.3

i.piccy.info/i9/de537bc98f849ea1 … stor_3.jpg

Share

5 ( 20-12-2015 15:40:32 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.4


i.piccy.info/i9/598950b20b938f28 … stor_4.jpg

Share

6 ( 20-12-2015 15:41:25 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.5


i.piccy.info/i9/68718bf98083d3f4 … stor_5.jpg

Share

7 ( 20-12-2015 15:42:30 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.6

i.piccy.info/i9/41caf08f4ef0ef77 … stor_6.jpg

Share

8 ( 20-12-2015 15:43:20 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.7


i.piccy.info/i9/e020a5516cda026c … stor_7.jpg

Share

9 ( 20-12-2015 15:44:09 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.8


i.piccy.info/i9/51a90fadce873a96 … stor_8.jpg

Share

10 ( 20-12-2015 15:45:05 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.9


i.piccy.info/i9/bd09c9b97a54c234 … stor_9.jpg

Share

11 ( 20-12-2015 15:47:02 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.10


i.piccy.info/i9/8adfc6c1076aca59 … tor_10.jpg

Share

12 ( 20-12-2015 15:47:51 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.11

i.piccy.info/i9/679b7421eb571c1a … tor_11.jpg

Share

13 ( 20-12-2015 15:49:07 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.12


i.piccy.info/i9/5c5e9cb2b37084ab … tor_12.jpg

Share

14 ( 20-12-2015 15:49:59 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.13

i.piccy.info/i9/63ebd9df595cec7c … tor_13.jpg

Share

15 ( 20-12-2015 15:50:52 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.14

i.piccy.info/i9/32e0d137c2d99cbc … tor_14.jpg

Share

16 ( 20-12-2015 15:51:45 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.15

i.piccy.info/i9/6ad5ec224e1a9628 … tor_15.jpg

Share

17 ( 20-12-2015 15:52:33 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.16

i.piccy.info/i9/96fdb0d13ef5db6c … tor_16.jpg

Share

18 ( 20-12-2015 15:53:28 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.17

i.piccy.info/i9/a69a38d6a9a8c313 … tor_17.jpg

Share

19 ( 20-12-2015 15:55:20 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

стор.18

i.piccy.info/i9/b720b4cf697a6167 … tor_18.jpg

Share

20

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

"История Киева" том 1, Издательство Академии наук Украинской ССР, 1963   

Рост Киева как большого ремесленно-торгового, административного и культурного центра в первой половине ХІ в. происходил такими быстрыми темпами, что вскоре снова встал вопрос о значительном расширении центральной укрепленной части города – кремля. Эта реконструкция началась по инициативе Ярослава в 1037 г. Начало нового широкого строительства «Повесть временных лет» связывает с нападением печенегов на Киев в 1036 г.
   Согласно летописным сведениям, в этом году, во время пребывания Ярослава в Новгороде, печенеги напали на Русь и осадили Киев. Ярослав, быстро собрав войско, не теряя времени выступил к Киеву и прорвался в город. Печенеги пошли на приступ южных окраин города, где и произошла решающая битва, которая длилась целый день и только к вечеру закончилась победой русских. Печенеги были отброшены от Киева, и множество их погибло при переправе через р. Сетомль.
   В следующем году в ознаменование победы Ярослав заложил на том месте, где произошла битва, новый город, получивший название «Города Ярослава»:  «В лѣто 6545. Заложи Ярослав город великый, у него же града суть Златая врата; заложи же и церковь святыя Софья, митрополью, и посемь церковь на Золотых воротѣх святыя Богородица боаговѣщенье, посемь  святаго Георгия монастырь и святыя Ирины», - писал летописец.
«Город Ярослава» занимал площадь в несколько раз большую, чем «Город Владимира». Границы его были приблизительно такими: новая линия укреплений начиналась от укреплений времени княжения  Владимира над засыпанным теперь рвом (район Советской площади) и тянулась вдоль склонов Днепра, до Крещатой долины на юг – в район нынешней улицы Свердлова. Там она поворачивала на запад и вдоль улиц Свердлова и Большой Подвальной доходила до современной Львовской площади. Улица Большая Подвальная раньше называлась Подвальной (а еще раньше - Ярославов Вал), потому что шла вдоль вала, сооруженного при Ярославе Мудром («под валом»). Наконец, на месте Львовской площади линия укреплений поворачивала на восток, шла вдоль современной Большой Житомирской улицы до Кожемякского оврага и соединялась с укреплениями «Города Владимира» где-то на углу нынешних Большой Житомирской и Владимирской улиц. Поскольку укрепления, сооруженные при Владимире, были сохранены, Киевский кремль с того времени имел два центра укреплений.
   Фортификационные сооружения, построенные при Ярославе, отличались мощностью и грандиозностью. Археологические исследования валов, сохранившихся на участке плато над Крещатой долиной (в районе нынешней Малой Подвальной улицы), дали возможность реконструировать вал, который являлся основной частью фортификационной системы. Конструктивной основой вала были сооруженные из деревянных колод клети, заполненные хорошо уплотненной землей и глиной. Каждая клеть представляла в плане квадрат размером 3 Х 3 м. Продольная основа вала складывалась из шести непрерывных линий клетей, прилегавших одна к другой. Следовательно, общая ширина основы вала составляла 18 м. Описанные конструкции, исследованные на месте усадьбы теперешнего телецентра, сохранились на высоту до 7 м. Однако вал, как предполагают исследователи, сначала был значительно выше – до 14 м. И такой оборонительная стена нового Киева была на протяжении нескольких километров.

+ Читати більше

Для меня лично интересно видеть, как меняются названия улиц. Десоветизация названий в центре Киева все таки произошла после объявления независимости Украины еще 25 лет назад.
А что там о киевском кремле? неужели в Киеве был кремль и он так тогда назывался? Именно словом кремль а не княжеский дворец?

Post's attachments

План Києва ХІ ст..jpg
План Києва ХІ ст..jpg 119.05 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

21

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия


«Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи[1], символ Києва[2]. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді)[3].
Історик Микола Закревський назвав Золоті ворота: «дорогоцінним залишком давньої величі й слави Києва»[2].

Спорудження та архітектура
Про будівництво Золотих воріт згадується в літописі під 1037 роком[а]:
«     Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він… потім церкву на Золотих воротах, кам'яну, Благовіщення святої Богородиці[4]      »

Таким чином через ці ворота до міста мали приходити «благі вісті»[5].

Найбільш вірогідна дата спорудження воріт 1017 —1024 рр., бо на 1037 рік уже є записи про спорудження багатьох будівель «міста Ярослава»: Золоті ворота, Софійський собор, церква Святої Ірини та інші. За один рік стільки будівництв не могло б бути виконаним, адже Київ був заселеним не дуже густо (30 000 людей)[б]. Можливо, що в літописі згадується будівництво за останні майже 30 років перед 1037 роком, тоді Золоті ворота могли з'явитися і за Володимира Великого.

Захист «міста Ярослава» полягав і у використанні наявних природних перешкод — схили гір, яри, болота[6]. Золоті ворота були споруджені у місці, де незначний перепад висот потребував додаткових украплень — неподалік було поле, що робило цю територію більш вразливою для ворогів[6]. Цей в'їзд до міста був парадним, а отже й найбільш важливим — через ці ворота прибували до міста посли інших держав[в][7]. Тому тут були подвійні оборонні рови[8]. Це була бойова башта із проїздом, із надбрамною церквою[г][1].

Система укріплень тогочасного Києва мала троє воріт — Золоті, Лядські та Жидівські (Львівська брама). Кам'яними були тільки Золоті[8] і для свого часу були неприступними — жодної згадки про вторгнення через них не було зафіксовано, навіть хан Батий не пробував брати місто через них, а зосередив свої сили біля Лядських воріт та фортифікацій Хрещатої долини[9].

На фасаді Золотих воріт мало бути зображення Богоматері — ймовірно фреска чи мозаїка[5]. Про існування цього зображення свідчить літописний запис від 1151 року, у якому було згадано переговори Ізяслава Мстиславовича із послом Юрія Долгорукова біля Золотих воріт і те, що Великий князь озирнувся на святу Богородицю і сказав:
«     А їй нас судити, Пречистій Владичиці, із Сином своїм і Богом нашим, у сей вік і в будучий[10]      »

Це зображення не збереглося.

+ Читати більше

Історія пам'ятки
Золоті ворота не згадуються у писемних джерелах у період після грудня 1240 року (монгольська навала) до XVI століття. Джерела XVI–XVII століть уже свідчать, що ворота перебувають у напівзруйнованому стані[9]. Мартін Ґруневеґ, львівський купець та мандрівник, писав 1584 року:
«     Золоті ворота ще стоять, але переважна частина їх поруйнована…[11]      »

Про це свідчать і малюнки голландського художника Абрагама ван Вестерфельда (1651). Золоті ворота за його часів ще мали арки, у проїзду було склепіння й збереглися рештки надбрамної церкви. Відомо, що у 1648 році саме біля Золотих воріт вітали Богдана Хмельницького після перемоги над польським військом[12]. Зважаючи на потребу захисту Києва від ворогів — спершу поляків, потім турків — у середині XVII ст. почалася реконструкція фортифікаційних споруд міста. Вали ввійшли до основи Старокиївської фортеці — дерев'яні оборонні споруди розібрали, земляні вали досипали і встановили гармати на верхніх майданчиках. Перед Золотими воротами було збудовано земляні бастіони й у них розмістили гарнізонну варту. Таким чином Золоті ворота служили для захисту міста у складі фортеці до середини XVIII століття, коли їх було визнано як небезпечні й засипано землею, щоб уберегти від руйнування[13].

З 20-х років XIX століття розпочалося археологічне дослідження Києва. Розкопку Золотих воріт було проведено у числі перших, і здійснено це було «складчиною з любителів священних старожитностей» (за підпискою)[13]. Оскільки 1832 року царем Миколою I руїни пам'ятки було визнано як «варті збереження», на їхні розкопки почали виділяти державні кошти із 1833 року. Дозвіл на археологічні розкопки надав київський генерал-губернатор Василь Левашов, а ініціатором виступив Кіндрат Лохвицький, археолог-аматор і чиновник з особливих доручень при генерал-губернаторові[13].

Стан воріт значно погіршився за час перебування під землею. Було розкрито дві паралельні стіни, довжина яких становила 25 метрів (східний пілон) і 13 метрів (західний), а висота була близько 8 метрів[13]. Сім пар пілястр було нараховано на внутрішніх поверхнях стін проїзду, а простір між пілястрами було прикрашено невеликими двоступінчастими нішами. Мурування воріт є схожим до Софійського собору — було використано змішану техніку («opus mixtum»), коли чергуються різні за розміром природні камені з рядами цегли (плінфи)[13].

25 червня 1834 року (на день народження імператора) відбулося урочисте відкриття Золотих воріт — вони були освячені і «вілюміновані»[13].

Для збереження пам'ятки були потрібні заходи. Протягом 1835–1836 рр. верхню частину стін було залито вапняним розчином, а на руїни поклали дерен. 1837 року інженер Ф. Мєхович звів контрфорси біля східної стіни і з'єднав стіни залізними в'язями із кільцями[13].

Згодом провадилися роботи з укріплення руїн: на окремих ділянках зроблено ремонт стародавньої кладки, зведено контрфорси, влаштовано металеві зв'язки, територію навколо залишків пам'ятки оточено чавунною огорожею. У такому вигляді Золоті ворота дійшли до нашого часу. Однак від атмосферних опадів пам'ятка руйнувалася й далі, що надзвичайно непокоїло вчених. У 1970-і роки було прийнято рішення звести над залишками павільйон, який не тільки захищав би їх, а й відтворював первісний вигляд споруди.

Вигляд воріт
Достеменно невідомо який вигляд мали ворота. За дослідженнями ширина головного об'єму становила 10,5 м, висота 13,36 м, довжина 17,65 м[14].

Реконструкція воріт
Реконструкція, що її закінчено 1982 року (реставратори — Є. Лопушинська, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із зовнішнього фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев'яними воротами, обкутими металом, з другого — стулками воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам'ятках Новгорода й Суздаля.

Надбрамна церква
Окрім згадки про будівництво церкви над проїздом Золотих воріт у літописі, вона згадується і у «Слові про закон і благодать» митрополита Іларіона:
«     Віддав людей своїх і град святій, всеславній, скорій на поміч Християнам, Святій Богородиці. Їй же і церкву на Великих воротах створив в ім'я першого, градського свята Благовіщення[ґ][15]      »

Надбрамна церква мала служити «небесному захисту міста»[3], але була й звичайним храмом — тут мали молитися прибулі[16].
Реконструкція церкви

Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринавного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

При реконструкції пам'ятки відтворено відрізки валів, що примикали до вежі. Із зовнішнього боку вони мають обдерновані укоси. По верху валу проходять дерев'яні заборола. На торцях умовно показано внутрішньовалові конструкції. З боку міста на фасаді можна побачити складські приміщення, розташовані в давнину в крайніх зрубах валу. В середині відновлених відрізків валу міститься експозиційне приміщення музею Золоті Ворота й сходи, що ведуть на гребінь, звідки видно чудову панораму міста.
Музей Золоті Ворота
Золоті ворота, умовне відтворення. Фасад з боку міста

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Музей «Золоті ворота».

В середині реконструйованого павільйону Золотих Воріт розташовано експозицію присвячену історії будівництва, існування та реконструкції головної брами стародавнього Києва. Найголовнішою частиною її є залишки стін Воріт, що збереглися до нашого часу. Збудовані в 11 ст., зруйновані, в 17 ст. закопані. 1832 року К. Лохвицький провів археологічні розкопки Золотих воріт. Й до 1982 року, коли було збудовано павільйон, стіни стояли просто неба.

До стін першої половини 11 століття в окремих місцях примикає пізніша кладка, виконана також у «змішаній» техніці, але вона дещо різниться від первісної товщиною плінфи і кольором розчину. Це сліди ремонту воріт, проведеного у 12 ст. Всередині павільйону добре видно бокові стіни проїзду, що примикали в давнину до валу і були позбавлені декоративного оброблення. На них видно відбитки колод внутрішньовалових конструкцій, що складалися з великого й малого зрубів, до яких входило 9 клітей з товстих колод і заповнених землею. З боку поля перед воротами проходив рів заввишки 15 метрів і завглибшки 8 метрів. Сліди цього рову можна побачити сьогодні у перепаді рівня Золотоворітського проїзду.

У 2006 році музей був закритий, а стіни і грати цінної культурної пам'ятки столиці понівечені численними графіті. Золоті Ворота перебували у аварійному стані. З 2009 року музей відремонтували і знову відкрили для відвідування.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0 … 7%D0%B2%29

Share

22 ( 20-12-2015 15:30:38 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

План Киева, составленный подполковником Ушаковым в 1695 г.   П о д о л
План хорошо читается - очень симпатичная картинка

i.piccy.info/i9/36e81ff660a6ff10 … _Podol.jpg

Share

23

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

План Киева, составленный подполковником Ушаковым в 1695 г.   П е ч е р с к

i.piccy.info/i9/a4adb2dd573cfa53 … chersk.jpg

Share

24 ( 20-12-2015 16:02:47 змінене D_i_V_a )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

План Киева, составленный подполковником Ушаковым в 1695 г.   В е р х н и й  (С т а р ы й) Г о р о д

i.piccy.info/i9/ffad8044c85fc5c1 … _r_o_d.jpg

Share

25

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Колись це повідомлення було у темі про археологію, але думаю, що його місце тут

У центрі Києва археологи розкопали вулицю часів Київської Русі
У Києві під час розкопок на Поштовій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі.
На цьому місці будуватимуть торговий центр. За законодавством, перед початком будівництва мають бути проведені розкопки. Археологи приступили до розкопок, і під верхнім шаром (пристанню 18-19 століття) виявили старі частоколи та зруби, які, на думку вчених, є вулицею Стародавнього Києва 11-13 століття. ...унікальну знахідку археологи знайшли на глибині 7 метрів.
Археологи припускають, що поруч можуть перебувати тисячолітні будинки.
Залишки будівель знаходяться у відносно непоганому стані - вони збереглися під товстим шаром ґрунту. Над цим місцем в 17-18 століттях була міська пристань. Не виключено, що поруч під шаром землі знаходяться залишки інших будинків. Археологи розказали, що така знахідка - сенсація, яка може змінити все наше уявлення про Київ того часу. Адже раніше вважалося, що місто закінчувалось в районі вулиці Боричів узвіз, і ніхто не очікував знайти на Поштовій зруби часів Київської Русі. Тут цілий господарський комплекс - паркани і зруб. Очевидно, на цьому місці знаходилася садиба
Під час розкопок археологи вже знайшли хрестик і дерев'яний жіночий гребінь, зроблений з мореного дуба.

kiev.unian.ua/1049568-u-tsentri- … o-zmi.html
kiev.unian.ua/1049635-klichko-da … d-image-10

Про цю знахідку у своїх колах говориться багато. Поки її закопали щоб не руйнувалась. Начеб-то є плани зробити цілий комплекс із тих знахідок, але цепотребує великих грошей та начеб то зараз займаються їх пошуком та обмірковуванням як це все має виглядатти

Post's attachments

Частокіл.jpg
Частокіл.jpg 116.15 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

26

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Истории Киева от Михаила Кальницкого infokiev.com.ua/index.php?option … temid=2677

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

27

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Сообщаю о выходе книги-справочника "Киевские мещане. Кто? Когда? Где?". 1717-1917 гг., 1010 страниц, 50 экз.



http://ukrfamily.com.ua/images/P1670139.JPG

Share

28 ( 23-08-2017 11:04:49 змінене kbg_dnepr )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Вітаю з виходом книги, бажаю подальших творчих успіхів!

Чи можна книгу придбати, скільки вона коштує?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

29

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Инфо с другого форума:

Книга стоит 45 долл. без пересылки. А пересылка, вероятно, будет стоить немало, т.к. книга весит до 3 кг навскидку.
Книга доступна в центральных библиотеках г. Киева: парламентской, Вернадского, центр. исторической. В архивах г. Киева (будет в течение недели): ГАК, ГАКО, ЦГИАК.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

30

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Да цікава книга.  Треба буде глянути в областному архіві.  Якщо треба туди її завезти, можу допомогти. З понеділка планую в архів.

Thanks: kbg_dnepr1

Share

31

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Я дуже вдячна йому за допомогу у ЦДІАКу.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

32

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Матеріал з Вікіпедії 
Єврейське містечко

Перепис передмістя Києва Деміївка та інших місць Хотівської волості 
1897р.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE

Каминские, Домбровские, Перинские (Пержинские), Калетинские, Токарские, Духновские, Шмигержевские (Шмигеровские), Круликовские, Березницкие, Войновские
с.Юзефовка, Соколовка, Гребенки, Пологи, Янковка (Лопатынщина), Лосятын, Белая Церковь, Роток, Марьяновка
Киевская губ. Васильковский уезд

Share

33

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Історія Михайлівського Золотоверхого монастиря розпочалася 910 років тому з літописної згадки про закладення онуком Ярослава Мудрого князем Святополком-Михаїлом храму в ім'я святого Архістратига Михаїла. Можливо, недавня перемога над половцями була однією з причин, що спонукала князя Святополка збудувати церкву, оскільки архангел Михаїл вважається верховним командувачем опору Божого війська нечистим силам.

З ХІІ століття на території монастиря ховали князів. Під час монголо-татарської навали чужинці пошкодили собор і зняли його золочені бані.

І тільки 1496 року монастир відродили. Після численних відбудов і розширень упродовж XVI століття монастир став одним з найбільших і найбагатших в Україні.

За сприяння гетьмана Богдана Хмельницького 1655 року покрили міддю й позолотили бані церкви Архістратига Михаїла. Відтоді вони, сяючи, прикрашали Київ майже триста років, та й надалі прикрашали б…

Собор був однією з найкращих споруд Києва.

https://dt.ua/HISTORY/odin-u-poli-voyin … 7561_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: kuks701

Share

34

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Самый старый дом Киева
Александр Соколовский

На киевском Подоле, если идти по Фроловской улице от церкви Богородицы Пирогощи, а после повернуть налево в арку, под старым тополем стоит небольшой двухэтажный кирпичный дом. Это - самое старое жилое здание в столице (правильный адрес: ул. Контрактовая 7).

В 1760 году было построено одноэтажное здание из дерева. В нем проживала дворянская семья Вишневских. В 1798 году дом перестроили, сделав каменным, благодаря чему он вместе со своими обитателями пережил и знаменитый пожар 1811 года, когда за три дня было уничтожено 2000 киевских домов, 12 церквей и три монастыря, и два других киевских пожара. В 1860 году к дому был добавлен 2-й этаж.

https://www.obozrevatel.com/kiyany/life … -kieva.htm

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

35 ( 17-05-2019 13:00:56 змінене kbg_dnepr )

Re: Киев ДРЕВНИЙ, все до ХІХ столетия

Первый храм Сергия Радонежского в Киеве
В.И. Ульяновский
...
первый Сергиевский храм в Киеве был основан князем Дмитрием Михайловичем Голицыным (1665–1737), в то время киевским губернатором. Голицын был близким сподвижником Петра I, а позже членом Верховного тайного совета, сторонником установления конституционной монархии (ему приписывают составление «Кондиций», призванных
ограничить власть Анны Иоанновны).

+ Читати більше

В целом государственная деятельность Д.М. Голицына в разные периоды его жизни хорошо известна. Нас же интересует лишь киевский период его деятельности, который фактически стал началом карьерного восхождения князя по лестнице власти. В 1707 г. Дмитрий Михайлович был назначен киевским воеводой, а с 1711 г. — губернатором. Голицын управлял
Киевом до 1718 г., когда Петр I переместил его на пост главы Камерколлегии и сделал членом Сената. Современники-россияне видели в нем честного и неподкупного чиновника. Украинцы же подчеркивали, что именно Голицын советовал центральной власти углублять противоречия между казацкой старшиной и гетманом, поощрять тайные доносы, чтобы полностью контролировать Гетманщину.

Для изучаемого вопроса важным есть и то, что Голицын был весьма образованным человеком: его личная библиотека, состоявшая главным образом из иностранных изданий, насчитывала почти 6 тыс. томов. Голицын переводил тексты книг и трактатов для Петра I. В частности, в Киеве по его поручению переводами занимались деятели Киевской Академии.

В городе память о Голицыне осталась только в памятниках архитектуры, благодаря построенным им зданиям, в частности сакральным. Самым известным его деянием стало возведение в 1713–1715 гг. собора Николо-Пустынного монастыря. Монастырская традиция приписывала основание Николаевской обители самой княгине Ольге на месте захоронения князя Аскольда в крещении Николая. В обители была выстроена так называемая слупская (то есть, круглая как столп) церковь св. Николая, в которой находилась чудотворная икона святителя. И вот вместо деревянной слупской церкви Голицын выстроил новую, каменную, где и был поставлен знаменитый чудотворный образ.

менее значимым было и обустройство князем в 1712–1715 гг. Михайловского Златоверхого собора. Монастырская традиция объясняет это деяние губернатора как проявление благодарности за спасение в стенах Михайловского
монастыря от эпидемии чумы (1710–1711 гг.). Чудо спасения было приписано защите св. великомученицы Варвары, мощи которой пребывали в обители и были главной святыней монастыря. Голицын полностью перестроил Варваринский придел собора: поднял на 2/3 его высоту, финансировал изготовление нового иконостаса и драгоценного балдахина над ракой с мощами св. Варвары.

Источники не позволяют говорить о почитании Голицыным митрополичьей кафедры (Софийского собора и монастыря) и ее святынь. Однако в этой связи нельзя не отметить, что некое «портретное» изображение Д.М. Голицына усматривается в росписях времен гетмана Ивана Мазепы и архиепископа Варлаама Ванатовича в Софии Киевской. В частности, в сохранившейся композиции Первого Вселенского собора исследователи видят изображения не только Ивана Мазепы, но и Дмитрия Голицина среди светских лиц.

В контексте всех перечисленных сакральных строений Дмитрия Михайловича Голицына находится и возведение им в Китаевской пустыни Киево-Печерской лавры деревянного храма преподобного Сергия Радонежского около 1716 г. Более того, ему приписывают и само основание скита. Все эти утверждения принадлежат скитской исторической традиции, зафиксированной лаврским священноначалием в переписке середины XVIII в., в том числе с наследником Дмитрия Голицына — его сыном Алексеем. 30 декабря 1759 г. печерский архимандрит Лука, обращаясь за помощью к Алексею Дмитриевичу Голицыну, констатировал, что Китаевская пустынь «построена блаженныя памяти покойным вашего
высококняжеского сиятельства родителем, церковь деревянная во имя преподобного отца нашего Сергия игумена Радонежского». На 1759 г. она «ужо в крайнем находится обветшании». При этом Лука ссылался и на свои собственные воспоминания, «ибо и моему в лавре Киево-Печерской житию тридцать лет миновало». Личная память архимандрита оказалась востребованной для доказательства факта, что «покойный вашего высококняжеского сиятельства родитель определил в оную Китаевскую пустыньку для препитания и иждивения тамошней братии, как мне давно известно (именно в этом месте текста находится пассаж о 30-летнем пребывании в Лавре — В.У.)… от дому своего выдавать по пятидесяти рублев в год, толко по кончине его то определение осталось без произведения».

https://univ-kiev.academia.edu/VasiliyUlianovsky

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share