Дорошенко Андрій - полковник за Б.Хмельницького.
Дорошенко Андрій Дорофійович (? -1644 -1709.01. -?) - брат гетьмана П. Дорошенка та наказного гетьмана
Г. Дорошенка. У середині 1660-х pp. потрапив до російського полону, з якого його було звільнено у вересні 1666 р. Відтоді виконував різноманітні доручення П. Дорошенка. Полковник чигиринський (? - 1668 - ?), у липні 1668 р. - намісник гетьманський на Лівобережній Україні. Отаман городовий гадяцький (? - 1669.23.01. - ?), полковник паволоцький
(1673 - 1674), заступив на цьому уряді свого швагра. У вересні 1673 р. розбив біля Києва військо М. Ханенка.
Наказний гетьман (1674). ю січня 1674 р. купив у мельника Івана Федоренка млина на р. Тесмині в урочищі Лобачівці за 90 золотих. У серпні 1674 р. вів бої в околицях Сміли й Жаботина, був поранений, а в липні воював під стінами Чигирина. У
1676 р. переселився на Лівобережжя і став сотником сосницьким. Гетьман Самойлович універсалом від 7 листопада 1676 р. підтвердив за ним грунти його, млини: один на урочищі Лобачівці на р. Тясмині і другий - під Суботовом на греблі міській, острови на Лобачівці та інші «добра». Через невідомі нам причини в наступному 1677 р. залишив сотницьку посаду
і сотником його знову бачимо уже за гетьманування Мазепи (? - 1688 - 1692), з перервою, бо 1689 р. він як значний військовий товариш супроводжував гетьмана до Москви. Гетьманський універсал 1689 p., був підтверджений царською грамотою з вересня 1690 p., на сс. Козляничі, Чорнотичі, Верхолісся, млини на р. Убеді, Мені, Бречі. Володів с. Купчичі.
Значний військовий товариш (? -1707 -1709 - ?). 23 серпня 1707 р. отримав гетьманський універсал з підтвердженням
грунтів його на Лобачівці з млином на р. Тясмині, млина під Суботовом на греблі міській, острова з сеножаттями на тій же Лобачівці. Його володіння на Правобережжі викупили Лизогуби («за Днепром добра в сотне Криловской имеющиеся
именно греблю с мельницей на Лобачовце на реке Тясминице умершим же дом ево Андреем Дорошенком занятую, да на той же Лобачовце остров с сеножатями и угодьи»).
Д.: NN Гамалія, брат якої Яків був паволоцьким полковником.
Дорошенко Василь - значковий товариш у Чернігівському полку, наказний сотник сосницький (1763, 1764).
Дорошенко Василь Андрійович (? - 1669 - 1750 - ?) - син бунчукового товариша, у донесені показав, що на чин бунчукового товариша патенту не має, а перебуває у ньому по діду і батькові з 1725 р. Йому після смерті батька відійшло с. Верхолісся. Став сотником у Волинці (? -1699 - ?), у цей час отримав гетьманський універсал на займище на р. Убедь, сл. Лубенець
(Луб’янку). У Волинській сотні мав маєтність у сс. Волинці, Козляничі, Ольшане. Сотник сосницький (? - 1723). Володів с. Савинцями, поблизу якого заселив сл. Базилівку. «Слабости ради своего здоровя оставил уряд сотництва сам добровольне». Бунчуковий товариш (1723 - 1737 - ?). 1726 р. захопив майно у шинкаря Йосипа Марковича за невиплату податку за шинкування. Мав 2 приїжджих двори у с. Мітченки Батуринської сотні. 21 червня 1732 р. отримав гетьманський
універсал про повернення захопленного млина у бунчукових товаришів Володимира, Михайла і Василя Полоницьких в сл. Володимирка. 1736 р. побив і образив Семена Ломиковського, захопив двох доньок волинського мешканця Андрія Ведути, захопив майно у шинкаря Йосипа Марковича за невиплату податку за шинкування. Мав підданих у сс. Козляничі, Верхоліси, у Сосниці, у Волинці, житлові двори у Сосниці та у с. Козляничі.
Д.: Марія Іванівна Лисиця (? -1714 -1733 - ?), донька брацлавського, потім компанійського полковника.
Дорошенко Василь Васильович - військовий канцелярист, зловживав печаткою ГВК у 1720 р. Бунчуковий
товариш (1740 - 1768 - ?). Його дідівський степ під с. Пекарі Корибутівської сотні Прилуцького полку захопив генерал Вейсбах.
Д.: Марфа Іванівна Ломиковська, донька бучукового товариша.
Дорошенко Василь Никонович - сотник янпільський Ніжинського полку (? - 1689 - ?).
Дорошенко Гнат Якович - син значного військового товариша, генеральний осавул. 4 серпня 1710 р. отримав універсал на село у Прохорівській сотні, 15 січня 1715 р. універсал на два млини, 17 грудня 1710 р. підтверджувальний універсал, 2 грудня 1720 р. універсал на с. Княжичі Глухівського повіту. 31 березня 1721 р. отримав царську грамоту.
Дорошенко Григорій Васильович (1746 - ?) - син отамана сотенного, племінник Луки Дорошенка. Козак
Янпільської сотні. Абшитований значковий товариш (1782.10.01. - 1788 - ?).
Д.: Параска Василівна Слабей, донька значкового товариша.
Дорошенко Григорій Дорофійович (? -1627 - 1696 - ?) - козак Вереміївської сотні Чигиринського полку
(1649), наказний полковник брацлавський (1650.08.). У вересні 1660 р. у складі українського посольства виїхав до Москви, де внаслідок переходу Ю. Хмельницького на бік Речі Посполитої його було заарештовано. З осені 1660 р. до жовтня 1667 р. перебував у московському полоні, з якого повернувся восени 1667 р. У листопаді 1668 р. гетьман послав його до
Києва з важливою місією. Цікавою є інформація про те, що його тесть у 1668 р. з Києва за дорученням воєводи
Шереметєва їздив до Остра намовляти на підданство цареві. Полковник брацлавський (? - 1668.08. - ю. - ?). На початку 1668 р. вів переговори з російським послом, у травні - липні як наказний гетьман Правобережної України воював з польськими підрозділами на Поділлі, восени - з російськими на Лівобережній Україні. Вже як брацлавський полковник
зіграв важливу роль у розгромі претендентів на булаву П. Суховієнка та М. Ханенка у 1669 p., зокрема, в здобутті перемоги 29 жовтня під містечком Стеблів. У серпні - жовтні 1671 р. очолював опір козацьких сотень і населення Брацлавщини наступові польського війська. 8 липня 1672 р. заманив польські полки на Батозьке поле, де П. Дорошенко
завдав їм нищівної поразки. Разом з гетьманом приймав участь у поході до м. Кам’янець та Львова. Полковник білоцерківський (? -1674 - ?). У бою 2 березня 1674 р. під Лисянкою з військовими підрозділами І. Самойловича та росіян зазнав поразки й потрапив у полон. Був засланий, але у березні 1677 р. за гетьманським клопотанням звільнений.
Повернувся в Гетьманщину та оселився у м. Сосниці. У 1684 р. через конфлікт з І. Самойловичем Дорошенка
було заарештовано. Писар полковий стародубський (? - 1693 - 1696 - ?). з квітня 1693 р. у Омеляна Стефановича у с. Олехно купив плец і три пахотні поля. Прийняв постриг в ченці. Похований у Чернігівському Єлецькому Свято-Успенському монастирі.
Д.: 1) (? - 1660 - 1663 - ?) N Кононович з роду Посудевських. Її рідний брат Нестор Кононович відзначився як активний прибічник Юрія Хмельницького. Він у 1660 р. був посланий разом з Михайлом Суличичем і Григорієм Дорошенком до Москви, мабуть, залишався там під арештом до 1667 р. Повернувшись, восени 1668 р. став писарем військовим у Петра Дорошенка.
2) (1668) Олена N Яненко (? ран. 1671), сестра полковника Яненка. Трьоюрідна сестра Богдана Хмельницького. Завдяки цьому шлюбу став свояком Хмельницьких. Київський воєвода у 1668 р. із ув’язнення з Києва відпустив її до Чигирина. Померла десь між 1668 і 1670 р. Після її смерті Григорій у 1671 р. сватався до посербиці полковника переяславського Р.Думитрашки Ганни Василівни Золотаренко, проте шлюб не стався.
3) (1676) N Луківна Мовчан, донька полковника сердюцького.
Дорошенко Дорош Васильович - військовий товариш (1690), мешканець янпільський. Д.: Марія N Жураковська.
Дорошенко Іван - козак сотні Стародуба Канівського полку (1649), якого змінив на сотництві. Нобілітували в числі трьох вірних канівських сотників 5 грудня 1650 р. Приймав участь у посольстві Івана Іскри до Москви (1652). Наказний полковник могилівський (1656, у Новому Бихові). За здачу Нового Бихова гетьман заарештував і тримав у Ніжині,
згідно царського указу направив колишнього полковника Антона Ждановича, щоб покарати його «сидінням на гарматі».
Дорошенко Іван Андрійович (? -1664 - ран. 1712.4.05.) - син сотника, став сотником сосницьким замість батька (1692 - 1694 - ?), потім значним військовим товаришем. Знову сотник сосницький (? - 1699 - ?)> (? - 1704)- Володів Купчичами і Ляшківцями, мав Рудню поблизу с. Рудки. У 1708 р. перейшов на бік Мазепи, через що частину його володінь у Сосниці
(хутір і млини під с. Козляничі) Скоропадський її грудня 1708 р. надав отаману сосницькому Семену Омельяненку. 4 листопада 1710 р. отримав гетьманський універсал з підтвердженням права Прокопа і Павла Омеляненків на володіння млинами поблизу Сосниці і заборону йому будувати поруч інші млини.
Д.: Настасія Іванівна Мокрієвич (? -1682 -1718 - ?), донька полкового судді чернігівського. 4 травня 1712 р. отримала гетьманський універсал на володіння с. Чорнотичі Волинської сотні.
Дорошенко Іван Васильович — військовий товариш (? - 1709 -1726 - ?). Мав майнові суперечки з мешканцями
Чернігівського полку.
Дорошенко Іван Васильович - отаман сотенний янпольський (1739 - 1759)- Значковий товариш (з 1764).
Дорошенко Лаврін Васильович - військовий товариш, мешканець янпольський.
Дорошенко Лука Васильович - син отамана сотенного, абшитований значковий товариш (1777), військовий
товариш (1788). Мав 15 підданих на хут. Дорошенківському, де і жив з родиною.
Д.: Тетяна Антонівна Філоненко, донька козака с. Ясмань Янпольської сотні.
Дорошенко Максим - осавул полковий лубенський (? -1712 - ?).
Дорошенко Мартин - сотник (1665), який скаржився на москалів у Котельві.
Дорошенко Михайло Васильович (1738 - ?) - осавул сотенний янпольський (1769 - 1773), отаман сотенний
янпольський (1773.7.02. - 1782). За участь у турецькій війні нагороджений чином отамана і звільнений від нарядів і відряджень на два роки. Абшитований військовий товариш (1782.7.08. - 1788 - ?). Мав 29 підданих у Глухівському повіті. Д.: Ірина Федорівна Соколикова, донька козака. їх донька Домна була заміжня за Федором Івановичем Дворецьким
(1748 - ?) і мешкала в Янпольській сотні.
Дорошенко Онисько Максимович - покозачений шляхтич, сотник івангородський Ніжинського полку (? - 1649 - 1651.9.05. - ?), козак менський Ніжинського полку (1654). 9 липня 1664 р. його маєток у Мені був кофіскований і кадуковим правом переданий шляхтичу, козацькому старшині Пилипу Шахенку. На уряді менському (1676).
Дорошенко Семен - сотник.
Дорошенко Степан Дорофійович - козак чигиринський (1649), наказний полковник прилуцький (1659 09.).
Дорошенко Устим Федорович - отаман сотенний янпольський (? - 1778 - 1779), значковий товариш (з 1779). 25 червня 1778 р. купив у московського купця Петра Журавльова садибу з хатою і садом в м. Янполі.
Дорошенко Федір Ониськович - син сотника івангородського. 9 липня 1664 р. його маєток у Мені був кофіскований
і кадуковим правом переданий шляхтичу, козацькому старшині Пилипу Шахенку. Сотник менський (? - 1671 - ?), (1672.03. - 1679.16.07. - ?).
Дорошенко Яків - значний військовий товариш. У 1684 р. отримав підтвердження на с. Щерби Глухівської
сотні з слободою і млином.
Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. - К.: «Стилос», 2010. - 792 с. ISBN 978-966-8009-99-0
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников, Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко
mtDNA - J1c5