1

Тема: Деркач, Деркачев

Херсонский уезд.

Максим Деркач, ок. 1758 г.р. (мой пра5дедушка)

Иван Максимов Деркач, ок. 1801 г.р. (мой пра4дедушка)

Татияна Иванова Деркачева, ок. 1839 г.р. (моя пра3бабушка)  
Иван Иванов Деркач
Василисса Иванова Деркачева, 1823 г.р.
Параскева Иванова Деркачева, ок. 1829 г.р.
Анастасия Иванова Деркаченка, ок. 1831 г.р.
София Иванова Деркаченка
Евтихий Иванов Деркач

Thanks: Balakyn1

Share

2

Re: Деркач, Деркачев

СЛОБОДА ДЕРКАЧИ

В 15 верстах от Харькова, при речках Лопани и Лубянке, на дороге из Харькова в Золочев.
Население слободы Деркачей относится к первым временам поселения слобожан. В грамоте 1682 г. видим до 4 мельниц, стоявших «в селе Деркачах». Местечко Деркачи не только постоянно было сотенным местечком, но с самого начала XVIII ст. в нем видим уже двух сотников. Ныне в Деркачах два храма — Николаевский и Рождества Богородицы. По документам о Богородичном храме несомненно, что самый древний храм Деркачей есть храм Свят. Николая; по тем же документами, равно по книгам Николаевского храма и по числу прихожан его в начале XVIII ст., нет сомнения, что первый Николаевский храм построен не позже 1660 г. В нынешнем храме Свят. Николая сохраняется собственность древнего Николаевского храма — серебряный напрестольный крест, пожертвованный Осипом Мироновичем в 1717 г. По Куряжским актам июня 24, 1693 г. житель села Деркачей продал Куряжскому архимандриту о. Онуфрию сенные покосы на р. Куряже и Удах за 9 золотых и акт писал «в дому отца Гаврилы Михайлова Никольскаго Никольский Дьячек». По переписи 1732 г. при Николаевском храме школа и шпиталь (богадельня). Нынешний деревянный храм построен в 1780 г. Храм сей в недавнее время богато украшен: новый иконостас, балдахин над престолом и горнее место стоили усердным прихожанам 2800 р. серебром. Дворянки Елисавета Краснокутская, Радченкова и Екатерина Трухманова пожертвовали на местные иконы три серебряные ризы, из которых каждая в 300 р. серебром.
С построении первого храма в честь Рождества Пресвятой Богородицы мы имеем акты, важные не для одного сего храма. Июня 5, 1691 г. Борис Шереметьев, Белогородский воевода, писал Харьковскому воеводе Семену Ивановичу Дурнову: «Села Деркачей поп Яков с причетники подал челобитную, а в челобитной писано: в прошлых де годех был он в Чигирине у соборныя церкве чудотворца Николая в верхнем замке протопопом. И как Чигирин город разорился, и он после того разоренья для прокормленья бил челом в Белгороде преосвященному Мисаилу митрополиту, чтоб отвел место, где построить церковь. И он вновь церковь построил во имя Рождества Пр. Богородицы. А ружнаго жалованья ему и по се число не давано. И в прошлом де 194 (1686) г. бил челом вел. Государям он поп Ияков на Москве о денежном и хлебном жалованье, о руге, и по их вел. Государей указу велено ему вместо денежнаго и хлебнаго жалованья дать на пашню земли 50 четвертей из порожней земли. И о том дана ему их вел. Государей грама-та в Харьков к воеводе Василию Сухотину». Потому предписывается сделать распоряжение об отводе земли по царской грамоте. Вот и самая царская грамота: «Ст велик. Государей Царей и В. К. Иоанна Алексеевича и Петра Алексеевича и велик. Государини Царевны Софии Алексеевны всея великия и малыя и белыя России Самодержцев в Харьков воеводе Василью Ивановичу Сухотину. Пожаловали мы, вел. Государи, Харьковскаго уезда села Деркачей Рождественскаго попа Иякова с пречетники, велели им дать нашего, вел. Государей, жалованья, вместо денежной и хлебной руги, на пашню земли 50 четвертей Харьковскаго уезду из порожних земель. И как к тебе ся наша грамата придет, и ты б о даче нашего вел. Государей жалованья пашенной земли попу Якову с причетники учинить повелел по сему нашему, вел. Государей, жалованью. Пис. на Москве л. 7194 (1686) Июля 29. Скрепил Федько Замятин».
По другим документам видно, что храм во имя Рождества Пресвятой Богородицы окончен постройкою и освящен был в 1685 г., а до того времени строитель храма Яков Туранский три года служил в Николаевском деркачевском храме. В 1765 г. апреля 29 дня правнук Иакова Туранского священник Тимофей Туранский с товарищем своим священником Филимоном Полевским и прихожанами получили по просьбе своей грамоту апреля 29 1765 г. с благословением на построение нового деревянного храма. Новый иконостас устроен был ктитором Григорием Туранским. Нынешний каменный храм освящен в 1838 г.. В построении его участвовали священники: Федор Полевский, Федор Туранский, помещики: Александр Асташевский, Семен Квитка и прихожане казенные крестьяне. Помещик Петр Чунихин на свой счет устроил на хорах придел во имя св. Апостолов Петра и Павла.
От холеры 1831 г. умерло в Миколаевском приходе 148 человек, а в Рождественском не было умерших. В 1847—1848 гг. в первом приходе от нее умерло 227, а во втором — 89 человек.
Здоровье жителей и в другое время много страдает от болот, окружающих Деркачи. Стоит замечания, что при Богородичном храме доселе служат престолу Божиему потомки строителя первого храма Туранские, и из той же фамилии видим усердных попечителей о сем храме.

Из "Историко-статистическое описание Харьковской епархии",  Филарет (Д.Г.Гумилевский)
Отделение II
Уезды Харьковский и Валковский Харьковский Уезд
IV Округ

-----------------------------------------------------------------------

Отделение I
IV Округ Недригайловский
Недригайлов
Слобода Ольшана
Слобода Терны
Село Марковка
Слобода Деркачевка
Село Будки
Село Штеповка

СЛОБОДА ДЕРКАЧЕВКА
При реке Терне, впадающей в реку Сулу
По делам видим Деркачёвский храм Святителя Николая с начала XVIII; а по местному преданию Николаевскому храму предшествовал храм Рождества Богоматери.
В 1780 году построен ныне существующий храм Святителя Николая.
Число прихожан: в 1730 году 610 муж., 585 жен., в 1750 году 650 муж., 640 жен., в 1770 году 686 муж., 670 жен., в 1790 году 703 муж., 708 жен. пола войсковых обывателей при 2730 десятинах земли, в 1810 году 741 муж., 751 жен. пола, в 1830 году 793 муж., 835 жен., в 1850 году 832 муж., 876 женского пола.
Дела промысла Божия: а) от свирепствовавшей эпидемической болезни – холеры в 1831 году умерло 39, а в 1848 году 30 человек; б) в 1848 году был падёж на скот, которого пало до 60 штук; в) приходская церковь в том же 1848 году была в большой опасности от пожара, случившегося в доме крестьянина. Храм спасён от опасности преимущественно старанием крестьянина генерала Стрекалова Феодора Сеньки, подоспевшего на пожар с пожарною трубою.

Деркачевка, слоб. (каз.), Харьковской губ., Лебединскаго у., въ 59 вер. къ с.-з. отъ у. г., при р. Тернѣ. Ч. ж. 1,873 д. об. п., 292 двора, прав, цер., 2 ярмарки въ году.

Share

3 ( 29-01-2015 14:21:26 змінене Алена )

Re: Деркач, Деркачев

Потери в Первой мировой войне:

Херсонская губерния:

1 Деркач Аким Иван. Херсонская губ., Херсонский у. г. Херсон 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Женат
Событие: Ранен
Дата события: 7 окт.1914
Источник: «Именной список №440 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.7025
 

2 Деркач Вас. Пантел. Херсонская губ., Одесский у. Александр., с. Сычевки 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Женат
Событие: Пропал без вести
Дата события: 25 мая 1915
Источник: «Именной список №2669 убитым, раненым и без вести пропавшим солдатам.», стр.42695
 

3 Деркач Диомид Иван. Херсонская губ., Херсонский у. Широковская в. и село 
Воинское звание: Лейб-гренадёр
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Женат
Событие: Ранен
Дата события: 18.дек.14
Источник: «Именной список №361 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.5768
 

4 Деркач Емельян Евс. Херсонская губ., Одесский у. с.Александровка 
Воинское звание: Ефрейтор
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Холост
Событие: Убит
Дата события: 27.авг.14
Источник: «Именной список №186 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.2969
 

5 Деркач Ефим Яковл. Херсонская губ. гор., Херсон 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Холост
Событие: Ранен
Дата события: 8.фев.15
Источник: «Именной список №540 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.8626
 

6 Шевченко-Деркач Леонтий Иванов Херсонская губ., Елисаветградский у. с.Покровка 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Женат
Событие: Пропал без вести
Дата события: 07-12.фев.15
Источник: «Именной список №626 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.10010
 

7 Деркач Лука Степан. Херсонская губ., Ананьевский у. Березовская д.Н.-Семга 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Холост
Событие: Пропал без вести
Дата события: 11-17.фев.15
Источник: «Именной список №642 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.10267
 

8 Деркач Никита Григ. Херсонская губ., Елисаветградский у. Надлакская 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Женат
Событие: Ранен
Дата события: 27.сен.14
Источник: «Именной список №382 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.6109
 

9 Деркач Петр Васил. Херсонская губ., Александрийский у. Петровская в. и село 
Воинское звание: Стрелок
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Холост
Событие: Ранен
Дата события: 4.окт.14
Источник: «Именной список №793 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.12685
 

10 Деркач Як. Як. Херсонская губ. гор., Херсон 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: Женат
Событие: Ранен
Дата события: 2.дек.14
Источник: «Именной список №888 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.14193


1 Деркачев Ром. Вас. Херсонская губ., Херсонский у. Новый Буг 
Воинское звание: Рядовой
Вероисповедание: Православное
Семейное положение: (не указано)
Событие: Пропал без вести
Дата события: 30.ноя.14
Источник: «Именной список №1055 убитым, раненым и без вести пропавшим солдатам.», стр.16876

Share

4

Re: Деркач, Деркачев

База "Голодомор 1932-1933 рр.":

Новоіванівка    Баштанський    Деркач Олена    не вказано    Миколаївська

Петрівка 2    Братський    Деркач Віра Іванівна    не вказано    Миколаївська

Захарівка    Іванівський    Деркач Іван Максимович    4 р., 13.04.1933,    Херсонська

Мирошниківка (Музиківка)    Бериславський    Деркач Оксана Мусіївна    75 р., на утриманні сина, члена артілі, 06.02.1932, від старості, ф.Р-4069, оп.1, спр.70, арк.80    Херсонська

Ново-Олександрівка    Горностаївський    Деркач Олександр Пилипович    5 р., батьки: не вказана,    Херсонська
Ново-Олександрівка    Горностаївський    Деркач Олександра Яремі-вна    1 р., на утриманні батьків, 05.09.1933, шлункове захворювання, ф.Р-4069, оп.4, спр.27, арк.240    Херсонська
Ново-Олександрівка    Горностаївський    Деркач Пилип Іванович    43 р., хлібороб, 03.05.1933, недоїдання, ф.Р-4069, оп.4, спр.27, арк.198    Херсонська
Ново-Олександрівка    Горностаївський    Деркач Семен Єпифано-вич    68 р., не вказана, 15.09.1933, шлункове захворювання, ф.Р-4069, оп.4, спр.27, арк.239    Херсонська
Ново-Олександрівка    Горностаївський    Деркач Семен Пилипович    8 р., батьки: не вказана, 28.05.1933, голод, ф.Р-4069, оп.4, спр.27, арк.222    Херсонська

Херсон    Херсонський    Деркач Дмитро Степанович    (вік не вказаний), в’язень сільгоспколонії, 21.11.1932, параліч серця, ф.Р - 1885, оп. 1, спр. 173, арк. 152    Херсонська
Херсон    Херсонський    Деркач Любов Федосіївна    10 р., на утриманні батька - робітника, 19.10.1933, pubutonia, ф.Р - 1885, оп. 1, спр. 185, арк. 94    Херсонська
Херсон    Херсонський    Деркач Олексій Олексійович    23 р., в’язень БПУ, 22.05.1933, дистрофія, ф.Р – 1885, оп. 1, спр. 180, арк. 132    Херсонська
Херсон    Херсонський    Деркач Петро Якович    47 р., вантажник «Експортлісу», 28.06.1933, порок серця, ф.Р -1885, оп. 1, спр. 181, арк. 138    Херсонська
Херсон    Херсонський    Деркач Степан Маркович    27 р., в’язень сільгоспколонії, 05.06.1933, виснажливий пронос, ф.Р - 1885, оп. 1, спр. 181, арк. 231


Крижанівка    Комінтернівський    Деркач Володимир Іванович    6 міс., 15.07.1932 р., від Т.В.С. легенів, укр., _даоо, ф. Р-8220, оп.1, спр.54, а/з № 7    Одеська

Настасіївка    Любашівський    Деркач Максим (батько свідка)    селянин, 1932 - 1933 рр., від голоду, ДАОО, Ф. Р-8235, свідчення Деркач Марії Максимівни    Одеська

Одеса    Одеса    Деркачов Вііктор Степанович    , 1 р .. 2 мііс..,, син пенсііонера,, 17..04..1933 р..,, віід запалення легеніів,, рос..,, ДАОО,, ф .. Р-8085,, о п.. 1 ,, спр.. 1169,, а/з №5724    Одеська
Одеса    Одеса    Деркачук Григоріій Петрович    , 2 р .. 8 мііс..,, син робіітника,, 19..09..1933 р..,, віід запалення легеніів,, коклюшу,, рос..,, ДАОО,, ф .. Р-8085,, о п.. 1 ,, спр.. 1205,, а/з №15511    Одеська
Одеса    Одеса    Деркачук Дар’я Семеніівна    , 60 р..,, пенсііонерка,, 25..01..1933 р..,, віід мііокарди-т у,, укр..,, ДАОО,, ф .. Р-8085,, о п.. 1 ,, спр..1138,, а/з № 820    Одеська

Share

5

Re: Деркач, Деркачев

Metallist:

ДЕРКАЧІ
Из книги Володимира Кривошея "Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк"
(с. 228-230)

У реєстрі 1649 р. Сергій і Яцько Деркачі записані в полковому товаристві Канівського полку, а Семен Деркач - у Золотоніській сотні Черкаського полку, Тишко Деркач і Грицько Деркаченко - у Білій Церкві.

І
1. Денис (?-1668-1708) - сотник бубнівський (1693-1706, липень 1707-1708), потрапив у шведський полон під Ляховичами. Після повернення з полону (травень 1707) він зайняв попередній уряд; у 1708 р. став осавулом полковим переяславським. Як компенсацію за перебування у шведській неволі й завдане розорення майна отримав у володіння за універсалом Мазепи 1708 р. с Сушки. http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=6575
Д.: Гафія NN (можливо, Мовчан: їхнього сина Андрія називає двоюрідним братом Григорій Мовчан, козак Єлисаветського полку Аджамської сотні в 1761 р.) (?—1716—?).

II
2. Іван Денисович (?—1727—1737—?) - козак золотоніський......1?
3. Федір Денисович (?—1690 - ран. 1747) - був за полкового хорунжого в 1721 p., значковим товаришем (1726—1741—?)........1
Д.: Євдокія Данилівна N (бл. 1691-1763-?), жила в Бубнівській Слобідці.
4. Іван Денисович (бл. 1688/1689 - ран. 1757) - сотник бубнівський, потім став священиком........................................................1
Д.: Євдокія Максимівна N (1697-1767-?), народилася на Правобережжі в с. Деренцовичах.
5. Андрій Денисович (1696/1704-1763 - ран. 1767) - наказний полковий осавул (1722-1724), комісар полковий (1730), значковий товариш (1736-1747), бунчуковий товариш (червень 1747-1763-?)......................................................................................1
Д.: 1) Євдокія Стефанівна N (бл. 1721-1746 - ран. 1759) - у неї була сестра Наталія Стефанівна (1746).
2) (ран. 1760) Олена Федорівна N (1729-1779-?).
6. Ілля Денисович (?- ран. 1739) - його двором володіла сестра
Євдокія Денисівна................................................................1?
- Уляна Денисівна (бл. 1688-1746-?)............................................1
Ч.: Нестор Васильович Карлицький (бл. 1692-1756-?), у 1738 р. - компанієць, у 1746 р. - значковий товариш.
- Євдокія Денисівна (?-1746-?) ................................................1?
Ч.: Михайло Костянтинович Прохорович, сотник бубнівський (1708-1738).
- Марія Денисівна............................................................................1
Ч.: Сава Федорович Тоцький, сотник гельмязівський (1706, 1715-1747).

III
7. Корній Іванович (?—1731—1750) - козак Золотоніської сотні 1-ї статті (1732), 3-ї статті (1734-1743), абшитований військовий товариш (1747) ................................................2
Д.: Ірина NN.
8. Максим Іванович (?—1728 - ран. 1756) - священик антипівський(1748) ..............................2
9. Антон Федорович (1725—1795—?) - службу розпочав у 1757 р., значковий товариш (1763), жив у Бубнівській Слобідці, возний піщанський (1764-1767), військовий товариш (з 1781), поручик (1795)..................................................................3
Д.: Ганна Іванівна Шаркевич (1740-1779-?), донька полкового комісара.
- Наталія Федорівна (?-1747-1790-?)........................................3
Ч.: Леонтій Йосипович Засенко, значковий товариш (1774).
10. Семен Іванович (1726-1774 - ран. 1779) - значковий товариш (1748-1774), житель с. Сушок........4
Д.: Ганна Григорівна Юрець (1732-1779-?), донька козака.
11. Павло Андрійович (1761—1790—?) - від другого шлюбу, народився в с Сушках, губернський реєстратор (1784-1790)......5
Д.: Анастасія Леонтіївна Базилевич, донька абшитованого полкового судді.
- Катерина Андріївна (1745/1749-1774-?)..................................5
Ч.: Данило Григорович N, син священика.
- Євдокія Андріївна (1748/1754-1768-?)..................................5
Ч.: Максим Григорович Лейбенко (1743-1768-?), син священика домонтівського.
- Ганна Андріївна (1754—1779-?)..................................................5

IV
- Горпина Корніївна - у 1763 р. продала с. Деркачівку вдові полковника київського Вірі Дараган..........................................7
Ч.: (ран. 1750) Семен Семенович Слюз, значковий товариш Лубенського полку (1757).
- Гафія Максимівна (?—1757—1774—?) - разом із сестрою Катериною Максимівною в 1757 р. продала частку дідівських ґрунтів родичу - військовому канцеляристові Степану Карлицькому (під час судової справи за ґрунти з двоюрідною сестрою Горпиною) .......................8
Ч.: Яків N Яковенко, значковий товариш (1757).
- Катерина Максимівна (?—1748—1778—?)....................................8
Ч.: (1748) Іван Васильович Пасенко (1713 - 15 липня 1786), козак Золотоніської сотні.
12. Степан Антонович (1755—1783—?) - у службі з 1775 p.; з 1779 р. - сотенний отаман, з 1782 р. - значковий товариш......................9
13. Іван Антонович (1758—1787—?) - у службі з 1774 p., хорунжий сотенний (1780), отаман сотенний (1782-1787)..................9
14. Павло Антонович (1762—1788—?) - отаман сотенний, губернський реєстратор (1784—1788—?)............................................9
- Марія Антонівна (1774—1790—?) ................................................9
- Ганна Антонівна (1777—1790-?)..................................................9
- Євдокія Антонівна (1782-1790-?)............................................9
15. Матвій Семенович (1757—1784—?) - у службі з 1775 р. підписком, у 1778 р. став полковим канцеляристом, з 1779 р. - отаман сотенний..............................................................10
16. Максим Семенович (1760—1795—?) - у службі з 1779 p., у 1782 р. - значковий товариш, у 1784 р. - корнет..................10
- Ганна Семенівна..........................................................................10

Post's attachments

1.jpg 1.13 mb, 1 downloads since 2015-04-13 

2.jpg 314.13 kb, 1 downloads since 2015-04-13 

Деркачи.png
Деркачи.png 109.31 kb, 21 downloads since 2015-02-01 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

6

Re: Деркач, Деркачев

Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В.
Неурядова старшина Гетьманщини

Деркач Андрій Денисович (1696/1704, Бубнівська Слобідка – 1763 – ран. 1767) – син осавула полкового переяславського, наказний полковий осавул (1722–1724), комісар полковий (1730), значковий товариш (1736–1747), бунчуковий товариш (1747.6.06. – 1763 – ?). Мав підсусідків посполитих у с. Слободці Бубнівської сотні, в с. Сушках двір приїжджий, посполиті 5 дворів середньогрунтових на 6 хати, 3 двори малогрунтових на 3 хати, 8 дворів на 9 хат убогих, 3 хати бездвірних, всього 16 дворів 21 хата, в сл. Томарівці житловий двір, хутір при р. Золотоноші, в якому 3 двори найманих людей (1750). Д.: 1) Євдокія Степанівна N (бл. 1721 – 1746 – ран. 1759). 2) (ран. 1760) Олена Федорівна N (1729 – 1779 – ?), проживала у с. Сушках. Їй після смерті чоловіка залишилося 20 підданих у с. Сушках і 4 у с. Слободка. Мали сина Павла, доньок Катерину, Євдокію, Ганну.

Деркач Антін Федорович (1728 – 1795 – ?) – службу розпочав з 1757 р., значковий товариш (1763), жив у Бубнівській Слобідці, воз ний піщанський (1764–1767), військовий товариш (з 1781). Д.: Ганна Іванівна Шаркевич (1740 – 1779 – ?), донька військового товариша.

Деркач Денис (? – 1668 – 1708) – шляхтич, значний і заслужений в Війську Запорізькому товариш (? – 1693). 17 лютого 1695 р. купив дім у Бубнові у Тишка і Михайла Каневченків. Сотник бубнівський (1693– 1706, 1707.07 – 1708), по трапив в шведський полон під Ляховичами, після повернення (1707.05.) зайняв попередній уряд. У 1708 р. осавул полковий переяславський. 20 квітня 1708 р. отримав гетьманський універсал на с. Сушки http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=6575 з грунтами, добами і угіддями. Д.: Гафія NN (? – 1670 – 1716 – ?). 2 червня 1716 р. переяславський полковник підтвердив за нею с. Сушки в Бубнівській сотні.

Деркач Іван – бунчуковий товариш у Переяславському полку (1787), мав підданих у с. Сушках.

Деркач Корнило Іванович (? – 1750) – син сотника бубнівського, козак Золотоніської сотні 1-ї статті (1732), абшитований військовий товариш Переяславського полку (? – 1747 – 1750). Мав двір приїжджий у с. Мицалівка та хутір на р. Кропивній. Д.: Ірина NN.

Деркач Максим Семенович (1760, с. Сушки – 1795 – ?) – служив з 1779 р., у 1782 р. – значковий товариш Переяславського полку, у 1784 р. – корнет.

Деркач Семен Іванович (1726 – 1774 – ран. 1779) – шляхтич, службу розпочав значковим товаришем Переяславського полку (20.09.1751 – 1774 – ?). Мав двір житловий у Бубнові, у с. Сушках Бубновської сотні 10 підданих. Д.: Ганна Григорівна Юрець (1732 – 1779 – ?), донька козака. Сини Максим і Матвій.

Деркач Степан Антонович (1755 – 1783 – ?) – служив з 1775 р., сотенний отаман – 1779 р., з 1782 р. – значковий товариш.

Деркач Федір Денисович (? – 1690 – ран. 1747) – син осавула полкового переяславського, за полкового хорунжого (1721), значковий товариш (1726 – 1741 – ?). Д.: Євдокія Данилівна N (бл. 1701 – 1763 – ?), жила у Бубнівській Слобідці. Одна з Євдокій Деркач – хрещена мати Стефана Леонтійовича Кондратовича (4.01.1738), сина бубнівського священика, її кумом був Яків Охріменко, козак бубнівський.

Share

7 ( 01-02-2015 12:05:49 змінене Алена )

Re: Деркач, Деркачев

dyado-mykola:

В исповедальной росписи малороссіан слободы Евсуг, Валуйского уезда Воронежской области (после Старобельского у. Харьковской г., теперь Беловодского р-на Луганской обл) 1777 года

под 181 номером записано:
Константин Алексеев Деркачъ 40 лет,
жена ево Мария 35 лет,
дети их:
Григорий 15 лет,
Параскевия 7 лет,
Тетияна 5 лет,
Анна 2 лет.

В ИР48 года их никого нет. В ИР65 они записаны как Ганзин при дворе Швец, тогда во главе семьи был Алексей Михайлов Ганзин 55 лет
В Ревизской сказке 1816 года и до настоящего времени эта семья имеет фамилию Ганзій.

Share

8

Re: Деркач, Деркачев

1718 год. Черниговский полк

Слободи Жеведской посполитие
Данило Деркачъ

Села Баби товариство
Михаил Деркачъ
Яцко Деркачъ

Села Петровки посполитие
Яковъ Деркаченко

1732 год. Черниговский полк.
Куреня Клочковского
Прокопiй Деркачъ

Куреня Коворотного
Марко Деркаченко

Сотне Волинской козакы
Стефан Деркаченко

Share

9

Re: Деркач, Деркачев

декабрь 1784 года. Малороссийский Гадяцкий полк

Сотне второй Гадяцкой
Федор Деркач

Сотне Рашевской
Сыдор Деркач

Сотне второй Зенковской
Григорий Деркачь

Сотне Куземенской
Андрей Деркач

Сотне первой Зенковской
Иван Деркачь

декабрь 1784 года. Черниговский полк

Сотне Менской
Иван Деркачь

декабрь 1784 года. Лубенской Карабинерный полк

Сотне второй Лубенской
Семен Деркач (жительство имеет)

январь 1785 года. Миргородский полк

Сотне Городиской
Федор Деркач

декабрь 1784 года. Переясловский полк

Сотне Баришовской
Василь Деркач

Сотне Яготинской
Петро Деркач

Share

10

Re: Деркач, Деркачев

Малороссiйскiя переписныя книга 1666 г. :

Да къ городу Прилукамъ села:
Село Боршное
Тогожъ села мещане пашутъ на (?) волах
Гаврилко Деркачъ

Да к городу Красному села и деревни, а въ нихъ мещанские дворы писаны порознь по статьямъ
Село Болшоі Самбуръ
Тогожъ села мещане пашутъ на двух волах
Дениско Деркачъ

Share

11

Re: Деркач, Деркачев

Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. 1863 г. № 22 от 15 ноября

... священник с. Конашевки Стефан Деркачев — помощником благочинного по 1 округу Борзен. у.

http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=25120#p25120

Share

12

Re: Деркач, Деркачев

Архив Коша, том 1
Деркач Демьян Семенович,   полковник Бугогардовской паланки,  1763

Архив Коша, том 3
Деркач Демко запорожец
1753 реестр претензий запорожских казаков к ногайцам
... у Демка Деркача разбито каюков два, цена 4 рубля

Переяславский полк:
Деркач Федор, 1721 - полковой хорунжий, 1722-1734 - наказной хорунжий
Деркач Денис, полковой есаул ?-1708-?
Деркач Андрей, сотник Гельмязовской сотни 1739
Деркач Денис, сотник Бубновской сотни (1693-1706, 1707-1708-?)
Деркач Иван Денисович, сотник Бубновской сотни
Мария Денисовна Деркач, дочка бубновского сотника, муж - Савва Федорович Тоцкий (?-1690-1752-?), значковый товарищ в 1707-1715, гельмязовский сотник (1706, 1715-1747)
Деркач Иван, сотник Пищанской сотни (?-1770)
Мария Якимовна Деркач, дочь священника. Муж - Яков Яковенко (?-1730-1775-?), с 1740 казак, с 1771 войсковой товарищ

Share

13

Re: Деркач, Деркачев

Алёна пише:

СЛОБОДА ДЕРКАЧЕВКА
При реке Терне, впадающей в реку Сулу

1678 год Зинко Деркач. Пришол из Мины тому 3 года.

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

14

Re: Деркач, Деркачев

Генеральний опис Лівобережної України                               
Переяславський полк                               
Яготинська сотня                               
х. Ташанський (Добраничівка)   

29    Деркач    Иван        50        козак, живет с 1764г.    д.Плужники
        Деркач    Агафия        46    жена    с посполитых    с. Подставки Гельмязовской сотни
        Деркач    Игнат    Иванов    16           
        Деркач    Иван    Иванов    12           
        Деркач    Павел    Иванов    9           
        Деркач    Иосиф    Иванов    19           
        Деркач    Мария        15    жена

forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=31159#p31159

Share

15

Re: Деркач, Деркачев

Деркач Михаил Ефимович, 1927, Николаевская обл.
Рядовой. Пленен, шталаг XVIIA.

Книга Памяти Украины, Николаевская обл.
том 8, стр. 263

Share

16

Re: Деркач, Деркачев

Прізвище зустрічається серед низовців (Реєстр Війська Запорізького 1756 р.) http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 4#p34764):

Деркач    80.Роман    Брюховецький
Деркач    165.Михаило    Ведмедівський
Деркач    259.Микита    Ведмедівський
Деркач    159.Михаило    івонівський
Деркач    361.Корний    івонівський
Деркач    104.Иван    Ірклієвський
Деркач    139.Иван    Ірклієвський
Деркач    22.Детько    Калниболоцький
Деркач    119.Данило    Кисляківський
Деркач    320.Степан    Кущівський
Деркач    228.Микита    Переяславський
Деркач    90.Грыцько    Поповичівський
Деркач    206.Грыцько    Поповичівський
Деркач    308.Лесько    Рогівський
Деркач    174.Павло    Сергіївський
Деркач    42.Харько    Шкуринський
Деркач    108.Ясько    Уманський
Деркач    194.Васыль     Уманський
Деркачко    189.Федир    Пластунівський
Дерко    55.Остап    івонівський

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

17

Re: Деркач, Деркачев

ДЕРКАЧ Андрій Денисович. - Син Дениса Деркача. Народився близько 1693 р. в містечку Бубнова Слобідка. На козацькій службі з 1715 р. Переяславський полковий осавул за наказом (1722-1724) у Низовому поході. Переяславський полковий комісар (1730-1731), кандидат у полкові осавули (1734). Гельм’язівський сотник у Хотинському поході при штурмі Сорок (1739). Наказний переяславський хорунжий (1740). Значковий товариш (1736-1747). Бунчуковий товариш з 6 червня 1747 р. (1747-1763). Мешкав у містечку Бубнова Слобідка, де й помер перед 1767 роком. Був двічі одружений. Першу дружину звали Євдокія Степанівна (1721 р. н.), другу - Олена Федорівна (1729 р. н.).

ДЕРКАЧ Антон Федорович. -Народився 1728 р. На службі у ВЗ з 1757 р. у Бубнівській сотні. Значковий товариш (1763). Піщанський возний (1764-1767). Підписав наказ до Комісії нового Уложення від шляхти Переяславського полку (1767). Військовий товариш (від 1781 р.). поручик (1795). Мешкав у Бубнівській Слобідці. Помер після 1795 р. Дружина: Шаркевич Ганна Іванівна (1740 р. н.), донька військового товариша.

ДЕРКАЧ Георгій Леонтійович. -Омельницький сотник (1709).

ДЕРКАЧ Давид. - Красноколядинський сотник (1649).

ДЕРКАЧ Денис. - Шляхтич. Народився перед 1662 р. Значний військовий товариш (1690-1693). Від 27 червня 1693 р. за універсалом переяславського полковника Івана Мировича став сотником Бубнівської сотні Переяславського полку (1693-1706; 1707-1708). У 1706 р. під час Північної війни потрапив під Ляховичами у полон до шведів. У травні 1707 р. повернувся з неволі. У 1708 р. зайняв уряд переяславського полкового осавула. Помер наприкінці 1708 року на уряді. Був одружений з Гафією Мовчан у 1693-1708 рр. Мав чотирьох синів (Івана, Федора, Андрія та Іллю), які служили у ВЗ старшинами. Тесть С. Ф. Тоцького, М. К. Прохоровича та Н. В. Карлицького.

ДЕРКАЧ Іван Антонович. - Син Антона Андрійовича Деркача. Народився 1758 р. в Бубнівській Слобідці. На службі з 1774 р. Бубнівський сотенний хорунжий (1780-1781).
Бубнівський сотенний отаман (1781-1782). Бунчуковий товариш (1787).

ДЕРКАЧ Іван Денисович. Син сотника Дениса Деркача. Народився близько 1688 р. Службу розпочав козаком. Займав уряд бубнівського сотника за відсутності полоненого батька (1706-1707) та після нього (1708— 1717). Знову на козацькій службі. У 1737 р. став священиком в Антипівці. Після нього цю парафію зайняв син Максим. Помер перед 1757 р.

ДЕРКАЧ Іван Семенович. - Син Семена Івановича Деркача. Народився 1760 р. На військову службу поступив 19 січня 1777 р. З 28 березня 1779 р. - переяславський полковий канцелярист. З 25 травня 1783 р. - сотенний отаман.

ДЕРКАЧ Іван Федорович. - Піщанський сотник (1770) Переяславського полку. Син Федора Денисовича Деркача.

ДЕРКАЧ Ілля Денисович. - Наймолодший син сотника Дениса Деркача. Народився у 1704 р. На козацькій службі з 1722 року. Значковий товариш Бубнівської сотні Переяславського полку. Учасник Перських походів та російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Помер від ран (чи загинув) у 1738 р.

ДЕРКАЧ Корній [Корнилій, Корнило] Іванович. - Син Івана Денисовича Деркача. Служив козаком Першої (1732) та Другої (1734—1743) статей. 1747 р. вийшов у відставку у званні військового товариша. Згодом бунчуковий товариш. Помер 1750 р. Тесть Семена Семеновича Слюза (по доньці Аграфені).

ДЕРКАЧ Максим Семенович. -Син Семена Івановича Деркача. Народився 1761р. у с. Сушки Бубнівської сотні Переяславського полку. На службі у ВЗ з 1779 р. Канцелярист Переяславської полкової канцелярії (1779-1782). Значковий товариш (1782-1784). З 1784 р. - корнет.

ДЕРКАЧ Матвій Семенович. -Старший син Семена Івановича Деркача. Народився 1757 р. у с. Сушки Бубнівської сотні Переяславського полку. На службі у ВЗ з 1775 р. канцелярським підписком (1775-1778). Канцелярист Переяславської полкової канцелярії (1778-1779). Бубнівський сотенний отаман (1779-1780).

ДЕРКАЧ Павло Андрійович. - Народився від другого шлюбу А. Д. Деркача 15 січня 1761 р. у селі Сушки. На службі з 1778 р. Військовий товариш Бубнівської сотні. Губернський реєстратор (1784-1790).

ДЕРКАЧ Павло Антонович. Народився 1762 р. у Бубнівський Слободці. Займав уряди сотенного отамана у Бубнівській сотні (1782) та губернського реєстратора (1784-1788).

ДЕРКАЧ Семен Іванович. - Народився 1726 р. На службі у ВЗ з 1744 р. Значковий товариш (1748-1774) Переяславського полку. Мешкав у селі Сушки. Підписав наказ шляхти Переяславського полку до Комісії нового Уложення. Помер перед 1779 роком. Дружина: Юрець Ганна Григорівна (1732 р. н.), донька козака.

ДЕРКАЧ Степан Антонович. - Народився 1755 р. у Бубнівській Слободці. На службі у ВЗ з 1775 р. Бубнівський сотенний отаман (1779— 1782). З 1782 р. - значковий товариш.

ДЕРКАЧ Тимофій [Тиміш]. - Згадується між 1629-1666 рр. У реєстрі 1649 р. записаний козаком Білоцерківського полку. Білоцерківський полковий сотник (1656). Наказний білоцерківський полковник (1660). Козацький ватажник, полковник, сотник у 1660-ті роки. Активний учасник Переяславського повстання 1666 року. Можливо, що саме він започаткував старшинську династію Деркачів і був батьком Дениса та Леонтія Деркачів.

ДЕРКАЧ Федір Денисович. - Народився близько 1690 р. На козацькій службі з 1707 р. Переяславський полковий хорунжий (1721). Брав участь у Царичанському, Ладозькому, Кримському (1735) та Очаківському (1737) походах. Значковий товариш (1726-1741). Разом з дружиною Євдокіею Данилівною (Данилевською?) (1701 р. н.) Жили у Бубнівській слобідці. Помер перед 1747 р.


В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Post's attachments

Деркачі.jpg 382.9 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share

18

Re: Деркач, Деркачев

Деркач Николай Семенович, 21.09.1919 г. р. г. Александрия Кировоградской области. Красноармеец, рядовой. Попал в плен 19.07.1942 г. Лагерь шталаг IV B, лагерный номер 217175. Погиб в плену 6 сентября 1944 г. Похоронен в Германии, Цайтхайн, русскоке кладбище, блок 1, ряд 18.

www.memory-book.com.ua/gallery/a … ages/23569

Post's attachments

Деркач Николай Семенович.jpeg 39.92 kb, 2 downloads since 2015-12-09 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Share

19

Re: Деркач, Деркачев

Денис Деркач пом. 1708

Батьки :  Давид Деркач

народження дитини: ♂ Ілля Денисович Деркач [Деркачі]
народження дитини: ♀ Євдокія Денисівна Деркач (Прохорович) [Деркачі]
народження дитини: ♀ Уляна Денисівна Деркач (Карлицька) [Деркачі]
народження дитини: ♀ Марія Денисівна Деркач (Тоцька) [Деркачі]
народження дитини: ♂ Іван Денисович Деркач [Деркачі]
народження дитини: ♂ Федір Денисович Деркач [Деркачі]
шлюб: ♀ Агафія ? (Деркач) [?]
народження дитини: ♂ Андрій Денисович Деркач [Деркачі]
народження дитини: ♂ Іван Денисович Деркач [Деркачі]
1708 смерть:


У своїй історичній праці «Бубновская сотня», що була вперше опублікована у 1848-1849 роках, М.Максимович пише: «Из товариства Бубновской сотни в первой половине прошлого столетия возникли три старшинських рода, имевшие право считаться здешним коренным панством: Деркачи, Прохоровичи и Осиповские». В нагороду за службу і шведський полон універсалом гетьмана Івана Мазепи від 20 квітня 1708 року сотник Денис Деркач отримав село Сушки. Але у тому ж році він помер у чині полкового осавула. Гетьман Іван Скоропадський універсалом від 2 червня 1716 року передав село у спадкове володіння вдові небіжчика Агафії з синами Іваном, Федором та Андрієм. Згодом Павло Андрійович Деркач стане чоловіком Анастасії Базилевич, правнуки Пелагеї Лизогуб, що була двоюрідною сестрою Семена Лизогуба – внука гетьмана І.Скоропадського.
www.kaniv.net/news.php?p=12959&vc=0

А ось старшинам було гірко, бо вони вважалися багатими людьми, які не потребують допомоги. Хоча в них насправді нічого, крім одягу, не було. Це змушувало старшин думати про втечу. Вони для цього були у сприятливіших умовах. Адже їх утримували поблизу кордону з Норвегією, що тоді входила до складу Данії. У 1707 році чотирьом сотникам — Логвину Рокитному, Денису Деркачу, Лук’яну Шульзі, Сергію Колибоченку — вдалося втекти. Вони дісталися Копенгагена, де зустрілися з російським представником Ізмайловим. Він дав їм відповідні листи, і старшини змогли повернутися додому.
siver.com.ua/forum/58-628-1

Денис (?-1668-1708) - сотник бубнівський (1693-1706, липень 1707-1708), потрапив у шведський полон під Ляховичами. Після повернення з полону (травень 1707) він зайняв попередній уряд; у 1708 р. став осавулом полковим переяславським. Як компенсацію за перебування у шведській неволі й завдане розорення майна отримав у володіння за універсалом Мазепи 1708 р. с Сушки.


Фамільний архів Деркачів: Засновник - Денис Деркач, осавул полковий Переяславський (†1708). Місце зберігання - с. Сушки. Частина документів нині перебуває в ЦДІАК України. Вміст: документи за 1713-1898 роки, основна маса яких пов'язана з Я. М. Деркачем (др. пол. ХІХ ст.), службові папери, купчі, судові документи.
www.archives.gov.ua/Publicat/Ref … _elite.php

uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D … %81:719470

Share

20

Re: Деркач, Деркачев

Деркач - ймовірно, "пташине" прізвище, від назви степового (польового) птаха дерка'ч, рос. коросте'ль, дерга'ч. Очевидно, назву одержав за монотонні звуки "дир-дир", які чути цілу ніч з високої трави. Цей птах дуже мало літає, а більше ходить та дуже швидко бігає. Гребеться у землі та харчується тим, що там знаходить. За народними переказами, на південь не стільки літає, скільки ходить пішки. Об'єкт полювання. Для мене деркачине диркання - звуки рідного краю. Деркачем іще називають старий обшорканий віник-цурпалок, якого нормальні люди вже викидають. Деркачем могли прозвати людину за "диркаючий" голос, за невеликий зріст, за швидку походку, за набридливість ("додиркається" до свого).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

21

Re: Деркач, Деркачев

МЕМОРІАЛЬНА СПАДЩИНА КАНІВЩИНИ: РОДИНА ДЕРКАЧІВ

У серпні цьго року минула 145-та річниця від дня смерті Льва Павловича Деркача –засідателя земського суду в Золотоноші, учасника війни з Наполеоном, товариша М.В.Гоголя і Т.Г.Шевчанка та 15 листопада виповнюється 183 роки від дня народження доньки Льва Деркача Марії Шуліченко-Єщенко – засновниці сушківської школи, видатної благодійниці нашого краю. Останки цих діячів покояться в родинному пантеоні на сільському цвинтарі в Сушках. http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=6575

У своїй історичній праці «Бубновская сотня», що була вперше опублікована у 1848-1849 роках, М.Максимович пише: «Из товариства Бубновской сотни в первой половине прошлого столетия возникли три старшинських рода, имевшие право считаться здешним коренным панством: Деркачи, Прохоровичи и Осиповские». В нагороду за службу і шведський полон універсалом гетьмана Івана Мазепи від 20 квітня 1708 року сотник Денис Деркач отримав село Сушки. Але у тому ж році він помер у чині полкового осавула. Гетьман Іван Скоропадський універсалом від 2 червня 1716 року передав село у спадкове володіння вдові небіжчика Агафії з синами Іваном, Федором та Андрієм. Згодом Павло Андрійович Деркач стане чоловіком Анастасії Базилевич, правнуки Пелагеї Лизогуб, що була двоюрідною сестрою Семена Лизогуба – внука гетьмана І.Скоропадського.

За часів Михайла Максимовича в Сушках, як пише він далі: «и теперь живёт правнук Дениса, внук Андрея Лев Павлович Деркач, который в войну двенадцатого года козаковал на берегах Рейна и при отставке награждён чином коллежского секретаря. С той поры наслаждается он благополучным миром в кругу своего семейства. Из его коморы (точно такой, какую описал Гоголь в «Старосветских помещиках») получил я в подлиннике вышеприведённые универсалы и несколько других старинных записей».

Ось козацька родина Деркачів похованих на сушківському цвинтарі: Лев Павлович (1780-10.08.1867), Катерина Іванівна (1789-13.11.1864), їхні сини Петро (1817-2.4.1887) та Микола (1822-3.3.1895) обидва підполковники, доньки Анна (6.9.1817-1.4.1902), Олександра (18.8.1819-27.09.1888) та Марія Шуліченко-Єщенко (померла після 1900 року). В текстах зазначено: «Здесь погребён / погребена дворянин / дворянка». Як відмічає М.Максимович «…в войсковой старшине заключалось тогда и из неё определилось потом нынешнее дворянство малороссийское». Остання, Марія Львівна народилася у 1828 році в Сушках. Залишившись вдовою вона переселилася із хутора неподалік Золотоноші до рідного села. Не маючи дітей, Марія Шуліченко-Єщенко відшкодувала велику садибу в 1, 5 десятин під будівництво школи, обладнавши її меблями та закупивши підручники. Згодом, вона пожертвувала для потреб закладу 16 десятин лугової землі, а також надавала фінансову підтримку сушківській церкві. Загальна сума її благодійної діяльності склала 12 тисяч карбованців.

По лінії матері Лев Деркач був правнуком Євдокії Стефанівни Томари. Племінник Євдокії, переяславський поміщик Стефан Томара у 1753 році запросив вихователем до свого сина Василя кращого студента Київської академії Григорія Сковороду, який більше п’яти років прожив у сім’ї Томар. Василевий син Степан Томара отримав у спадок від діда землі у Сушках і Прохорівці які потім дісталися Степану Гайворонському, чоловікові його сестри Ганни. Степан оселився в гаю під горою де сьогодні знаходиться сільське кладовище і стояла церква, за переказами, описана Гоголем у повісті «Вій». На горі мешкав у своїй садибі Іван Максимович. Саме там, на Михайловій горі під віковічним дубом любив відпочивати Тарас Шевченко коли навідувався до свого друга Михайла Максимовича.

Дід Євдокії Томари Яків Лизогуб мав брата Семена, онука якого Тетяна Семенівна приходилася бабусею М.В.Гоголю. Її маєток знаходився в селі Келеберда, що поряд із Прохорівкою та Сушками. Садиба Лизогубів залишилася у спадок батькам письменника. У гоголівській повісті «Майська ніч, або утоплена» введено персонаж – «комиссар, отставной поручик Козьма Деркач-Дришпановский». Комісар вирішує питання адміністративно-наказного характеру, що проводить відповідну паралель із комісаром полковим канівським у 1730 році Андрієм Денисовичем Деркачем та його сином Павлом, губернським реєстратором у 1784-1790 роках. Саме в той період розгортається фантастичний сюжет повісті.

Євдокія Стефанівна вийшла заміж за Петра Базилевича, брат якого Федір був дідом Івана Максимовича. Його внуки Катерина – дружина Льва Павловича Деркача, похованих в Сушках та Олександр, батько Михайла Олександровича Максимовича, похованого на Михайловій горі в Прохорівці.

Таким чином, своїм шлюбом Лев Деркач і Катерина Максимович поріднили через переяславських Томар і канівських Лизогубів двох видатних культурних діячів – М.А. Максимовича та М.В.Гоголя. Також, Лев Павлович у восьмому поколінні приходився нащадком гетьману Петру Дорошенку по лінії його доньки Любові. Чоловік Любові Петрівни Юхим був сином Якова Лизогуба, полковника канівського у 1666-1669 роках.

Під час гостини у Максимовичів у 1859 р. з родиною Деркачів заприятелював і Тарас Шевченко. В листі до Максимовічів 9.10.1859 поет пише: «…поклоніться низенько од мене старим Деркачам…». У 1860 році Шевченко надіслав їм останнє видання «Кобзаря» з дарчим написом: «Льву Павловичу Деркачу з дітками і внучатами на вспомин. Тарас Шевченко». У березні того року М.Максимович пише Т.Шевченку, що його сім’я «і старий Деркач Лев Павлович, получили по книзі «Кобзаря» Вашого з надписом руки Вашої власної і з приложенієм Вашої персони, і були ми тому дуже раді, і Вам за те сердечне дякуєм, сподіваючись, що і Вас самих побачимо знову на побережжю нашому і в сьогорочнеє літо».

Одним із напрямків у розвитку генеалогічного туризму мають бути дослідження родовідних джерел як форми залучення місцевих громад до вивчення минулого краю, міста, села а також походження топонімічних назв і прізвищ. Дана робота дала б можливість проводити тематичні виставки присвячені окремим родинам, що залишили помітний слід в історії краю, долучати представників цих родів до розшуку та упорядкуванню могил і меморіальних пам’яток як в Україні так і за кордоном.

Костянтин Андрієнко,
міський відділ культури і туризму
30 листопада 2011
www.kaniv.net/news.php?p=12959&vc=0

Share

22

Re: Деркач, Деркачев

ДЕРКАЧ Семен Матвійович, 1905 р.н.,
народився і проживав у с. Дмитрівка, українець,
освіта початкова, селянин-одноосібник. Арешт
3.03.1931, звинувачення в антирадянській агітації.
Улянівським РВ ДПУ 8.04.1931 справа закрита.
(ГДА УСБУ в СО, спр. П-1656).
ДЕРКАЧ Юхим Іванович, 1884 р.н.,
народився і проживав у с. Василівка, українець,
освіта початкова, працював у колгоспі „Червоний
партизан”. Підписка про невиїзд від 14.04.1939.
Сумським обласним судом 22.05.1939 за
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений на 1 рік ВТТ.
Реабілітований 11.05.1992 прокуратурою області.
(ГДА УСБУ в СО, спр. П-529).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: Алена1

Share

23 ( 26-05-2020 17:19:32 змінене litar Л )

Re: Деркач, Деркачев

ДЕРКАЧ
Андрій Омелянович, 1891, Чернігівська обл, смт Ногайськ. 6т
Василь Федорович,  1901, с. Воскресенка (Чапаєвка), с. Листівка. 6т
Костянтин Павлович, 1915, смт Балабине, м. Запоріжжя. 6т
Микола Родіонович, 1907, с. Новомихайлівка.  3т
Овсій Іларіонович, 1895, с. Воскресенка (Чапаєвка). 2т
Олексій Ілліч,1895, с. Туркенівка (Малинівка), с. Санжарівка (Полтавка). 2т
www.reabit.org.ua/books/zp/

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

24 ( 15-02-2016 18:13:47 змінене kbg_dnepr )

Re: Деркач, Деркачев

Прізвище зустрічається у селі Томаківка http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=4171 Дніпропетровської обл. (сповідна відомость 1874-1876 рр., ДАДО ф. 193-1-139)

а також у СВ 1858 р. (ДАДО 193-1-120):

л. 317 об.

Дворяне

Симеон Феодоров Деркач 73, жена Евдокия Моисеева 53
Николай 31
Поликарп 26

Иаков Симеонов Деркач 39, жена Ефросиния Иоаннова 33
Петр 17
Потапий 12
Василий 10
Феодор 1

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Алена1

Share

25

Re: Деркач, Деркачев

Здравствуйте! Ищу сведения о моих Деркачах:Антон Степанович 1900 г.р. родился в г. Белая Церковь. 
Его сестра Анна Степановна 1896 г.р. 
Его брат Александр Степанович 1902 г.р.
Их родители: отец - Степан Афанасьевич строил храмы на Украине (есть предания, что он служил кочегаром на броненосце "Потемкин" во время восстания под руководством лейтенанта Шмидтта).
                   мать - Мария Афанасьевна (в девичестве Остапенко) 1862 г.р. дочь священника
Их дед Афанасий Степанович священник в Белой Церкви. Имел церковные наделы.
Все эти сведения записаны со слов родственников, они немного разнятся, и требуют подтверждения.


Про кочегара я нашла информацию следующую: Деркач Порфирий Тарасович служил кочегаром на судне "Наварин". Спасся после затопления корабля во время восстания о котором написано выше. 


Буду признательна за любую помощь в поисках!!!

Thanks: Алена1

Share

26

Re: Деркач, Деркачев

ДЕРКАЧ ВЛАС КОСТЯНТИНОВИЧ, 1877 р.н.,
с.Коростич Брест-Литовського повіту Гродненської губернії (нині Білорусія), білорус, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, сторож заводу “Червона зірка”. Заарештований 28.11.1937 Кіровським МВ НКВС (провокації, активна агітація проти виборів до Верховної Ради, наклепи на радянський уряд). Засуджений 1.12.1937 трійкою НКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 30.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 10754)

Share

27

Re: Деркач, Деркачев

ДЕРКАЧ Петро Петрович, 1929 р. народження, м. Миколаїв, німець, із робітників, малоосвічений. Проживав у м. Миколаєві. На
утриманні батьків. Заарештований у жовтні 1945 року. На підставі директиви НКВС СРСР №181 від 11.10.1945 р. виселений у Новосибірську область. Знятий з обліку спецпоселення 13.01.1956 р. Подальша доля невідома. Реабілітований 17.04.1991 р.

ДЕРКАЧ Терезія Віталінівна, 1907 р. народження, с. Сельск Сельського району Одеської області, німкеня, із селян, малоосвічена. Проживала у м. Миколаєві. Безробітна. Заарештована у 1945 р. На підставі директиви НКВС СРСР №181 від 11.10.1945 р. виселена у Новосибірську область. Знята з обліку спецпоселення 13.01.1956 р. Подальша доля невідома. Реабілітована 17.04.1991 р.

ДЕРКАЧЕНКО Василь Олексійович, 1878 року народження, с. Ростополь Березнегуватського району Миколаївської області, українець, із селян, дані про освіту відсутні. Проживав у м. Миколаєві. Посада та місце роботи невідомі. Заарештований 14.12.1937 р. Постановою Трійки при УНКВС Миколаївської області від 30.12.1937 р. засуджений до розстрілу. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1991 році.

Share

28

Re: Деркач, Деркачев

Родственник: Григорій Іларіонович Деркач – видатний учений у галузі фосфорорганічних з’єднань, доктор хімічних наук (1965), професор (1966), член-кореспондент АН УРСР (1967).
Народився в с. Вишневе Гуляйпільського району Запорізької області.

Бенько, Венжега cool , Гордиенко cool , Деркач cool , Ермак, Грицаенко cool , Кохан cool , Левицкие, Олейник cool , Олифер cool , Павленко, Фесенко cool , Чихарь/Кветка cool
Thanks: Алена1

Share

29

Re: Деркач, Деркачев

Саме зараз вечорами й ночами, а зрідка й удень перекликаються у травах на лугах та великих лісових полянах деркачі. На жаль, я цих звуків не чую в фільмах, а якісь крики гагар чи тропічних екзотів, які кінщики записують у зоопарках, мабуть.  Крик деркача - це одвічний звук Дикого поля, рідного степу, весни та раннього літа. Для мене прізвище Деркач - щось таке рідне до щему у серці, одвічне й незрадливе, а разом з тим просте й невибагливе, як сам птах.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share

30

Re: Деркач, Деркачев

litar Л:

Доповідна записка голови комітету допомоги голодуючим В. Токмацького повіту до Запорізького губкомголу про боротьбу с голодом у повіті від червня 1922 р.
    "...Кроме изложенного, зарегистрировали два случая людоедства, из которых первый имел место в Черниговской вол. гр. Беренцом производилась продажа на базаре человеческого мяса. Последний находится под арестом, и другой - в Петропавловской вол.: на почве голода и психического расстройства гр. Щербаха были съедены двое собственных детей и одно чужое, зашедшее просить хлеба". //Голод 1921-1923 років на України: Збірник документів, стор. 147.
    Один з перших комсомольців с. Новомихайлівка, кандидат історичних наук І. Довгаль згадуе:
     "На Новомихайлівку звалився голод. Померли активний член комітету незаможних селян Іван Деркач і вся його cім’я, не виніс лиха комсомолець Сава Деркач. Не витримав голоду член КНС Оверко Дяченко.
     Згодом його дружина затопила піч, викупала всіх своїх дітей і поклала спати, закривши верх димаря. Лише через кілька днів люди взнали про трагедію цієї  сім’ї". //Колгоспна Нива. - 1975 - 8 серпня.
М. Єременко "Українська голгофа", Чернігівка. 2008 р.

http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=4464#p4464

Share

31

Re: Деркач, Деркачев

ДЕРКАЧ Василь Степанович народився 1899 р. у с. Педашка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Педашка Друга Зачепилівського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 3 липня 1929 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 14 жовтня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 20 грудня 1995 р.

ДЕРКАЧ Микита Хомич народився 1892 р. у с. Кам’янка Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Кам’янка Ізюмського р-ну. Селянин-одноосібник. Заарештований 19 грудня 1930 р. за вчинення теракту (ст. 548 КК УСРР), 23 лютого 1931 р. звільнений під підписку про невиїзд, справу закрито Ізюмським райвідділ-ком Харківського оперсектора ДПУ УСРР 17 квітня 1931 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

ДЕРКАЧ Михайло Степанович народився 1902 р. у с. Педашка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Педашка Друга Зачепилівського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 3 липня 1929 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 14 жовтня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 20 грудня 1995 р.

ДЕРКАЧ Федір Степанович народився 1906 р. у с. Педашка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із селян, освіта середня, позапарт. Проживав у с. Педашка Друга Зачепилівського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 3 липня 1929 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 14 жовтня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 20 грудня 1995 р.

ДЕРКАЧ Юхим Федорович народився 1889 р. у с. Лисівка Костянтиноградського пов. Полтавської губ. Українець, із козаків, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Новопавлівка Красноградського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 23 червня 1929 р. за систематичну антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 16 серпня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 6 липня 1995 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Thanks: Алена1

Share

32

Re: Деркач, Деркачев

Метрическая книга Архангело-Михайловской ц. с. Песчанка http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=21523 Новомосковского р. Днепропетровской обл. (ГАДО 193-4-162)

л. 279 об.

20.01.1899 сПк Трофим Григорьев Деркач 1, 20
сПк Матрена Митрофанова Магрова 1, 18
сПк Кондрат Петров Пискун, Стефан Родионов Бутенко
Платон Ив. Плахов, Лаврентий Семенов Мороз

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

33

Re: Деркач, Деркачев

Деркач Андрій Денисович (1696/1704, Бубнівська Слобідка – 1763 – ран. 1767) – син осавула полкового переяславського, наказний полковий осавул (1722–1724), комісар полковий (1730), значковий товариш (1736–1747), бунчуковий товариш (1747.6.06. – 1763 –?). Мав підсусідків посполитих у с. Слободці Бубнівської сотні, в с. Сушках двір приїжджий, посполиті 5 дворів середньогрунтових на 6 хати, 3 двори малогрунтових на 3 хати, 8 дворів на 9 хат убогих, 3 хати бездвірних, всього 16 дворів 21 хата, в сл. Томарівці житловий двір, хутір при р. Золотоноші, в якому 3 двори найманих людей (1750). Д.: 1) Євдокія Степанівна N (бл. 1721 – 1746 – ран. 1759). 2) (ран. 1760) Олена Федорівна N (1729 – 1779 – ?), проживала у с. Сушках. Їй після смерті чоловіка залишилося 20 підданих у с. Сушках і 4 у с. Слободка. Мали сина Павла, доньок Катерину, Євдокію, Ганну.

Деркач Антін Федорович (1728 – 1795 – ?) – службу розпочав з 1757 р., значковий товариш (1763), жив у Бубнівській Слобідці, воз ний піщанський (1764–1767), військовий товариш (з 1781). Д.: Ганна Іванівна Шаркевич (1740 – 1779 – ?), донька військового товариша.

Деркач Денис (? – 1668 – 1708) – шляхтич, значний і заслужений в Війську Запорізькому товариш (? –1693). 17 лютого 1695 р. купив дім у Бубнові у Тишка і Михайла Каневченків. Сотник бубнівський (1693–1706, 1707.07 – 1708), по трапив в шведський полон під Ляховичами, після повернення (1707.05.) зайняв попередній уряд. У 1708 р. осавул полковий переяславський. 20 квітня 1708 р. отримав гетьманський універсал на с. Сушки з грунтами, добами і угіддями. Д.: Гафія NN (? – 1670 – 1716 – ?). 2 червня 1716 р. переяславський полковник підтвердив за нею с. Сушки в Бубнівській сотні.

Деркач Іван – бунчуковий товариш у Переяславському полку (1787), мав підданих у с. Сушках.

Деркач Корнило Іванович (? – 1750) – син сотника бубнівського, козак Золотоніської сотні 1-ї статті (1732), абшитований військовий товариш Переяславського полку (? – 1747 – 1750). Мав двір приїжджий у с. Мицалівка та хутір на р. Кропивній. Д.: Ірина NN. Деркач Максим Семенович (1760, с. Сушки – 1795 – ?) – служив з 1779 р., у 1782 р. – значковий товариш Переяславського полку, у 1784 р. – корнет.

Деркач Семен Іванович (1726 – 1774 – ран. 1779) – шляхтич, службу розпочав значковим товаришем Переяславського полку (20.09.1751 – 1774 – ?). Мав двір житловий у Бубнові, у с. Сушках Бубновської сотні 10 підданих. Д.: Ганна Григорівна Юрець (1732 – 1779 –?), донька козака. Сини Максим і Матвій.

Деркач Степан Антонович (1755 – 1783 – ?) – служив з 1775 р., сотенний отаман – 1779 р., з 1782 р. – значковий товариш.

Деркач Федір Денисович (? – 1690 – ран. 1747) – син осавула полкового переяславського, за полкового хорунжого (1721), значковий товариш (1726 – 1741 – ?). Д.: Євдокія Данилівна N (бл. 1701 – 1763 – ?), жила у Бубнівській Слобідці. Одна з Євдокій Деркач – хрещена мати Стефана Леонтійовича Кондратовича (4.01.1738), сина бубнівського священика, її кумом був Яків Охріменко, козак бубнівський.

Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. "Неурядова старшина Гетьманщини"

Share

34

Re: Деркач, Деркачев

Казенная слобода Яремовка Изюмского уезда Харьковской губернии.
1885 год

Отпущенный в запас армии солдат ДЕРКАЧЬ Василий Никифорович, 41 год
Жена его Анастасия Александровна, 36 лет
Дети их:
Иван, 16 лет
Агафья, 9 лет
Яков, 5 лет
Фекла, 2 года

ДЕРКАЧЬ Андрей Никифорович, 42 года
Жена его Анисья Трофимовна, 40 лет
Дети их:
Евмений, 22 года
Трофим, 17 лет
Иосиф, 10 лет
Домникия, 8 лет
Игнат, 5 лет
Сергей, 2 года
Евмения жена Ефросинья Федоровна, 22 года

Проценко, Нисиненко, Дорошенко, Коваленко,Копильченко, Мовчан, Чорнозубенко, Крищенко, Скляров, Ковальський, Калашник, Ващенко, Адаменко, Бондар, Гавриченко, Кузнецов, Ільїн, Нитаров, Банников, Маличенко, Кононенко, Слизченко, Водолазький, Голубенко, Шульженко, Мирошниченко, Рудоманенко, Салогубенко, Єгоров, Смоляренко, Зайченко, Бидарев, Сороксобак, Нищенко, Щербина, Бегуненко, Хоруженко (Полежай), Бабій (Костюченко), Татаренко, Грубниченко
Thanks: Алена1

Share

35

Re: Деркач, Деркачев

Деркач Николай Яковлевич
Должность/звание: рядовой
Воинская часть: 308-й пехотный Чебоксарский полк
Судьба: Ранен(а)/Контужен(а)
Губерния: Херсонская губ.
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Кирилл Антонович
Должность/звание: рядовой
Воинская часть: 397-й пехотный Запорожский полк
Судьба: Болен(льна)
Губерния: Херсонская губ.
Населенный пункт: м. Широкое
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Григорий Алексеевич
Должность/звание: рядовой
Воинская часть: 101-й пехотный Пермский полк
Судьба: Ранен(а)/Контужен(а)
Губерния: Херсонская губ.
Населенный пункт: с. Большая-Александровка
Дата события: 25.12.1915
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Григорий Порфирьевич
Должность/звание: ратник
Воинская часть: 277-й пехотный Переяславский полк
Судьба: Ранен(а)/Контужен(а)
Губерния: Херсонская губ.
Населенный пункт: посад Висунск
Дата события: 05.07.1915
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Ефим Гаврилович
Должность/звание: рядовой
Воинская часть: 178-й пехотный Венденский полк
Губерния: Херсонская губ.
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Василий Иванович
Должность/звание: рядовой
Воинская часть: 708-й пехотный Россиенский полк
Губерния: Херсонская губ.
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Ефрем Григорьевич
Должность/звание: рядовой
Воинская часть: 400-й пехотный Хортицкий полк
Судьба: Болен(льна)
Губерния: Херсонская губ.
Населенный пункт: м. Широкое
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Деркач Диомид Иванович
Должность/звание: гренадер
Воинская часть: 1-й лейб-гренадерский Екатеринославский полк
Судьба: Ранен(а)/Контужен(а)
Губерния: Херсонская губ.
Населенный пункт: п. Широковский
Дата события: 18.12.1914
Источник: Картотека Бюро по учету потерь

Share