1 (06-01-2017 17:19:48 отредактировано kbg_dnepr)

Тема: Українська Народна Республіка

Мотовилівка. Початок кінця… 

Юрій Рудницький
16 грудня 2016

Бій під Мотовилівкою 18 листопада 1918 року поклав край існуванню Української Держави на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. А за великим рахунком — усій українській державності, спішно проголошеній Четвертим Універсалом у відповідь на тиск більшовицьких багнетів зі сходу. 

+ открыть текст

Можна зважувати всі "за" і "проти", сперечаючись, чи мала Україна шанс довести до кінця розпочату 1917 року боротьбу за свою державність. Однак не буде перебільшенням стверджувати, що фінал, який настав під Базаром 1921 року, був значною мірою визначений під Мотовилівкою. Саме тоді в ході семигодинного бою війська, вірні Українському Національному Союзу, котрий привів до влади соціалістичну Директорію, розбили гетьманські частини. 

Менше ніж за місяць, 14 грудня 1918 року, Павло Скоропадський зрікся влади.

Кризовий менеджер

Постать Павла Скоропадського в історії України початку ХХ століття стоїть трохи відособлено. Якщо коротко, — колишній царський генерал з відомого українського аристократичного роду зробив спробу покласти край тодішньому українському бардаку в його найгірших вікових традиціях вічової демократії. Розігнавши Центральну Раду, лідери якої навіть про власну гігієну до пуття не дбали, не те що про державні справи, а української мови, як зазначає історик Таїсія Зарецька, деякі з них навчалися від своїх колег польського походження, Скоропадський проголосив себе гетьманом Української Держави. Красивий, хоча й анахронічний титул крив у собі диктаторські повноваження. 

Неповних вісім місяців правління Павла Скоропадського — надзвичайно драматичний і складний період. Гетьману в умовах історичного цейтноту доводилося лавірувати між проросійськими шовіністами й українськими "народниками". В результаті його не сприймали ні ті, ні інші. Часті зміни в уряді лихоманили державний апарат. Кадровий дефіцит, який, крім усього іншого, давався взнаки браком кваліфікованих і водночас національно орієнтованих фахівців (що визнавав і сам гетьман) призводив до того, що в уряді опинилися відверті російські шовіністи. Наприклад, міністр земельних справ Васілій Колокольцев не лише не приймав на підпис документів українською мовою, а й узагалі забороняв своїм підлеглим розмовляти на службі українською.

Що ж до Скоропадського, то деякі дослідники вважають, що за своїм складом він просто не міг бути диктатором. 

Але на час саме його правління припав період системних реформ і перетворень. Навряд чи гетьманові вдалося би їх здійснити без опертя на німецькі й австрійські багнети, за що доводилося розплачуватися поставками харчових продуктів. Проте результати реформ вражають.

Україна встановила дипломатичні відносини з 30 державами світу, уклала перемир'я з радянською Росією і схилила на свій бік великих землевласників і промисловців, які до цього уникали співробітництва з соціалістичною українською владою. Здебільшого — через проголошувані нею гасла, багато в чому близькі до більшовицьких (як-от ліквідація приватної власності). Водночас було розроблено план наділення селян землею за рахунок земельного фонду, що його мали скласти латифундії, примусово викуплені державою у великих землевласників (щось із цього могли б запозичити наші нинішні борці з олігархією). Було сформовано державний бюджет та ефективний банківський сектор, стабілізовано національну грошову систему. Почало розвиватися вільне підприємництво, ринок наповнився продуктами. 

Тепер про це мало хто згадує, але саме гетьманська влада заклала підвалини нинішнього інтелектуального і гуманітарного потенціалу України. Одним з її дітищ є нинішня Національна академія наук України, заснована указом Скоропадського. Іншими указами засновуються університет у Кам'янець-Подільському, понад півтораста гімназій з українською мовою викладання. А ще — Національний архів, Національна галерея мистецтв, Історичний музей, Національна бібліотека, оперний театр, державний симфонічний оркестр. Українські — і, що найголовніше, українськомовні (!) — підручники почали виходити мільйонними накладами (що й нині вражає). 

Як професійний солдат, усупереч тиску німецьких окупаційних військ, Павло Скоропадський творив сучасну, як на той час, структуру української армії. Країна була поділена на територіальні корпуси, чиї штаби підпорядковувалися Генштабу. Комплектація війська відбувалася виключно на добровільних засадах, причому, крім фізичних даних, враховувалися моральні якості. Гетьман розробив систему підготовки командних кадрів для армії — від кадетських корпусів до академії Генштабу.

Павло Скоропадський неодноразово давав зрозуміти, що він готовий відкинути політичні розбіжності заради державотворення —  робилася на патріотизм і фаховість службовців та військових. В його уряді були як "самостійники" (наприклад міністр закордонних справ, а згодом міністр освіти Микола Василенко — чоловік відомого історика Наталі Полонської-Василенко; міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко), так і федералісти (міністр юстиції Михайло Чубинський — син Павла Чубинського, автора Національного Гімну України). На жаль, його спроби залучити до співробітництва політичних опонентів у більшості своїй виявилися безрезультатними. 

Але це саме стосувалося й потенційних союзників. Ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський, чиї погляди і пріоритети, здавалося б, збігалися з поглядами Павла Скоропадського, відмовився прийняти запрошення гетьмана стати його радником.

Поразку гетьмана, як бачиться, в основному зумовили чотири чинники: недоведення до кінця аграрної реформи, недостатня увага до соціальних питань, неприпинення діяльності проросійських сил на підвладній території (адже доходило до того, що денікінці в Києві відкрито вербували людей у військо) і необхідність шукати компроміс із російським білим рухом — і то радше несамохіть, коли в Німеччині й Австро-Угорщині, на які спирався гетьман, були скинуті монархії.

Зрештою, Українська Держава була типовим протекторатом. Але навіть в умовах "часткової вагітності" гетьманська політика, як бачимо, принесла здобутки. Деякі з них — як-от Національна академія наук України — надовго пережили самого Скоропадського. 

За всіх недоліків і помилок його правління, на які вказують історики, Павло Скоропадський видається рідкісним птахом на тлі тогочасних українських, з дозволу сказати, державників, бо єдиний з усіх мав майстер-план — якою має бути Україна і як її побудувати. І, відповідно, діяв за цим планом. І багато що йому вдалося.

Більше читайте тут: gazeta.dt.ua/HISTORY/motovilivka … cya-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Чай, Ярематойсамий2

Поделиться

2

Re: Українська Народна Республіка

З шрупи UAGenealogy у ФБ (Павло Подобєд):

База даних вояків Армії УНР.
Скоро вже 10 років, як я займаюсь дослідженням біографій козаків та старшин Армії УНР. За цей час уклав базу на 8300 імен. Це результат багатолітньої роботи в ЦДАВОУ, ЦДІАУ, ГДА СБУ та низці обласних архівів.
Безперечно, база не є і не може бути вичерпною. Однак я постійно її оновлюю: вношу нові імена, доповнюю наявні біографічні довідки.
Якщо Ви прагнете з'ясувати чи служив Ваш пращур в Армії УНР:
1. Надішліть листа на heroic.spirit@gmail.com
2. У листі вкажіть прізвище, ім'я, по-батькові (бажано); дату і місце народження.
3. Не відповідаю на листи на кшталт: "скиньте мені біографії всіх уманців", "висилайте всіх вояків із прізвищем Петренко" і т.д.
4. Нічого не прошу, платити не треба. Відповідаю не одразу - багато роботи. Проте обов'язково Вам відпишу.
Якщо я не виявив Вашого пращура у базі - це не значить, що він не міг служити в Армії УНР. Моя база - це лише спроба перекинути місток від сьогодення до славної минувшини.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Balymba, LuckyLuke2

Поделиться

3 (17-07-2017 10:08:15 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Українська Народна Республіка

Повідомлення з групи UAgenealogy на ФБ:

З метою виявлення раніше невідомих поховань вояків Армії УНР, "Героїка" має намір перевірити метричні записи в усіх обласних архівах. Для цього нам потрібна допомога волонтерів. Йдеться про перегляд метричних записів про смерть: як за період бойових дій, так і за пізніші періоди - з метою встановлення місць поховань ветеранів.
За результатами роботи ми сподіваємось підтвердити або спростувати відомості про наявність поховань козаків та старшин Армії УНР у певних селах та містах. Зробити це можемо лише за Вашої допомоги.
Детальні інструкції з роботи вишлемо на електронну пошту. Просимо зголошувати свої електронні адреси у приватне повідомлення, де поряд з адресою зазначати обласний центр, у якому Ви можете відвідати архів.

https://www.facebook.com/geroika/posts/2000638096628258

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Алёна, LuckyLuke, v_golub3

Поделиться

4

Re: Українська Народна Республіка

Прорвати кільце смерті: зимовий похід гордієнківців

Початок 1918 року. Війська більшовицької Росії наступають на Україну. 9 січня впав Катеринослав, 19 січня – Полтава, 24 січня – Лубни й Ромодан. Тридцятитисячний корпус під командуванням Михайла Муравйова рушив на Київ. Тим часом у столиці вибухає організоване більшовиками повстання на заводі Арсенал. Уряд УНР вимушений воювати на два фронти. Навіть найменше підкріплення могло вирішити долю війни. Допомога прийшла звідти, звідки не чекали: в кінці січня до Києва вступив кінний полк імені Костя Гордієнка під командуванням полковника Всеволода Петріва.

www.lonckoho.lviv.ua/publikatsij … vtsiv.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: v_golub1

Поделиться

5

Re: Українська Народна Республіка

Розпочалися зйомки історичної драми "Крути 1918. Захист" режисера Олексія Шапарєва espreso.tv/news/2017/09/11/pocha … id_krutamy

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

6

Re: Українська Народна Республіка

22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і рушили на звільнення Криму. До 99-річчя однієї з найвидатніших кампаній Української революції 1917–1921 років приурочені публікації циклу «Забута перемога». В останньому матеріалі ми підіб'ємо підсумки Кримської операції.

https://www.radiosvoboda.org/a/28703468.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться