1 ( 19-11-2016 00:37:13 змінене nfs79 )

Тема: Реалии войны


https://twitter.com/altnik1/status/799587591498661888

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436

Share

2

Re: Реалии войны

"Найди пятую свинью", пропагандистская головоломка времен Второй мировой.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

3 ( 04-06-2017 20:37:52 змінене Ярематойсамий )

Re: Реалии войны

Вчора почув таку розповідь 89-літньої бабці. У 1942-му, під німецькою окупацією, одна місцева молодиця не схотіла виходити на роботи, відповівши поліцаєві:"Ідіть ви к чортеній матері!" За це її притягли цугом в управу й дуже побили. Нікого стороннього там не було. Потім, у 1943-му після поновлення совітської влади, слідчі допитували людей про окупацію. Ця тітка Фенька нікуди не пішла. Її визвав слідчий, дістає закривавлений платочок і питає:"Это ваш платочек?" - "Мій! А де ви його узяли?" - "Вы его в управе потеряли! А чего  не написали жалобу, что вас так до крови побили?" - "Та мене так одлупцювали, шо я й про платочок забула, а на другий день забула, де й я була. Аби оце ви міні платочок не показали, я б і досі не згадала!"
Питання - хто здав  платочок "органам", якщо в управі були самі поліцейські і всі вони гамселили Феньку? Чи не та сама рука лупцювала од імені "фашистов", яка потім сіломіць нагадала про "фашистские издевательства"?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

4

Re: Реалии войны

Ще одна розповідь другої старої землячки, удови ветерана війни. Її чоловік, дядько Сашко Н., молодим хлопцем пішов у 1942-му на фронт. Спочатку був десь під Сталінградом, потім їх перекинули під Моздок обороняти Кавказ. Вийшло так, що совєтські позиції були на рівнині, а німецькі на пагорбах. Німцям було дуже вигідно. Зав'язалася перестрілка, німці пішли у наступ. Сашко бачив, що до нього біжить німець. Вирішив підпустити й кинути у нього гранатою, але зненацька ззаду в окоп стрибнув інший німець і схопив його за комір. Тут наспіли інші й Сашка зв'язали, тобто, полонили. Увага! Німці навіть у рукопашному бої старалися ворога полонити, а не вбити. Німеччині потрібні були робочі руки, а не "масовий героїзм" та "самопожертва". Нахапали їх там чимало і погнали на захід, начебто, у Крим. Звичайно, через Кубань, Тамань та Керч. Коли гнали повз Краснодар, у Сашка не вийшло одурити конвой та втекти. Вийшло тільки під хутором Ханьків біля ст-ці Анастасіївської. Відійшов наче у кущі, а сам втік і прибіг увечері на хутір (вересень 42). Попросився до одної хати. Хазяї пустили його, нагодували, дід йому й каже:"Моя дитино! У нас тобі низзя оставаться, бо тебе скоро кинуться, коли ще не кинулися. Хутір малий, вони всі хаточки й повіточки перевернуть, тебе найдуть а нас постріляють. Тобі нада у велику станицю йти, там ти загубишся" й показав у бік Анастасіївської. Але Сашко якимось чином дійшов услід конвою аж до Старотитарівської на Тамані (80 км од Ханькового). Зайшов у вулицю, а одна жінка років 35 город лопатою копає. "Тьотю, чи вам не нада помішника город копать?" - "Нада!" Так вони познайомилися, він їй все розказав, і вона не побоялася його залишити у себе. Чоловік був на фронті, а троє дітей "на руках". Ось перегодом одна "добра сусідонька" пішла в управу (поліцейську) й каже:"А наша сусідка собі якогось хлопця прижила!" А Сашкові хоч було 19 років, виглядав на 16-17. Викликають її:"Шо в тебе за хлопець живе?" - "У мого чоловіка - назвала далеку станицю - нікого не осталося, так його племінник до нас прийшов." І вони не стали перевіряти. Сашко дожив у цієї жінки, Насті Сільверстовни, до вересня 1943 року, знов пішов у армію і те йому не зарахувалося за полон. У 1946 році він поїхав у Старотитарівку, знайшов свою рятівницю і потім вони дружили родинами все життя. Коли у 1990-х та Сільверстовна помирала, то наказала своїм і далі дружити, як з близькими родичами. Десь у 2007-му помер дядько Сашко, але вони й досі спілкуються. Учора їм підказав, що у 1864 р. Старотитарівка (кол. запорізький Титарівський курінь) була у числі 12 станиць і 1 села, з яких заселялася наша станиця.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

5

Re: Реалии войны

Воєнні фото https://darada.co/20-%D0%A1%D0%BD%D0%B8 … t=55152118

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

6

Re: Реалии войны

Дуже перепрошую за зміст. Однак, як анонсовано "Реалії війни"...
Война всё спишет (18+)
Сегодня мы хотим познакомить вас с самыми интересными выдержками из мемуаров российского художника и живописца — Леонида Николаевича Рабичева, прошедшего Великую Отечественную Войну с ноября 1942 г. по май 1945 г. года в звании командира взвода 100-й отдельной армейской роты ВНОС Западного фронта и награжденного орденом Красной Звезды. В книге «Война все спишет» Леонид Николаевич делится с нами своим виденьем окопной жизни и ужасов войны.
retrans.in.ua/?p=2574

Post's attachments

123.jpg
123.jpg 500.45 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

7

Re: Реалии войны

Война все спишет. Воспоминания офицера-связиста 31-й армии. 1941-1945

Год: 2010
Автор: Леонид Рабичев
Издательство: Центрполиграф
Серия: На линии фронта. Правда о войне
Язык: Русский
Формат: DjVu / PDF
Качество: Хорошее
Количество страниц: 273
Размер: 42 Mb

Леонид Николаевич Рабичев - известный художник, прозаик, поэт, во время войны служил офицером-связистом в составе 31-й армии, действовавшей на Центральном, 3-м Белорусском и 1-м Украинском фронтах. Воспоминания, письма Л.Н.Рабичева воссоздают эпизоды из жизни фронта и тыла, армейского быта давно прошедшего времени. Какую подготовку проходили офицерские кадры Красной армии, как они жили, любили, о чем мечтали, во что одевались и чем питались. Любая мелочь той эпохи становится необходимым звеном для понимания огромной цены, которой была оплачена наша победа. Юный лейтенант видел и сожженную, поруганную оккупантами Родину, и покоренную Германию. Он пропускал страдания людей сквозь свое горячее сердце. Это мужественная, горькая и местами шокирующая книга человека, прошедшего через самые страшные испытания, но не потерявшего способности верить, любить и созидать.

mirknig.su/knigi/military_histor … -1945.html

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

8

Re: Реалии войны

Никулин Н. Н.

Воспоминания о войне.

— Санкт-Петербург, Издательство Гос. Эрмитажа, 2008 г.

Рукопись этой книги более 30 лет пролежала в столе автора, который не предполагал ее публиковать. Попав прямо со школьной скамьи на самые кровавые участки Ленинградского и Волховского фронтов и дойдя вплоть до Берлина, он чудом остался жив. «Воспоминания о войне» — попытка освободиться от гнетущих воспоминаний. Читатель не найдет здесь ни бодрых, ура-патриотических описаний боев, ни легкого чтива. Рассказ выдержан в духе жесткой окопной правды.

https://scisne.net/a-1691

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

9

Re: Реалии войны

Колись під час другої світової мій дід Василь, танкіст, прислав додому матері чотири бруски простого мила. В той момент він воював десь на заході Польщі, під самою Немеччиною, або вже в самій Німеччині. "Мийтеся, мамо, в здоровому тілі здоровий дух", писав дід.
Аби прогодувати родину, дідова матір продала три бруски мила на базарі. Пізніше вона почала різати останній брусок на малі частини шоб загорнути їх в марлю і так митися максимально довго. Ніж на щось наштирхнувся. Всередині був золотий жіночий годинник.
Дідова мама не зрозуміла завуальованого послання в листі від діда і дуже побивалася шо віддала інші три годинника за безцінь.
В цій історії страшно все. Все від самого початку. Це одна з історій моєї сім'ї як й досі підтримує мою ненависть до совка.

https://www.facebook.com/gorovyi.ruslan … tion=group

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

10

Re: Реалии войны

Зверства русских в Германии (фото 18+)
Взалкавшие крови. Зверства русских на территории Германии.
https://oleg-leusenko.livejournal.com/3 … ium=social

Post's attachments

Vgpdcrv_.jpg
Vgpdcrv_.jpg 38.34 kb, 1 downloads since 2017-10-31 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

11 ( 31-10-2017 18:11:07 змінене Siberian )

Re: Реалии войны

Relic hunter пише:

Зверства русских в Германии (фото 18+)
Взалкавшие крови. Зверства русских на территории Германии.
https://oleg-leusenko.livejournal.com/3 … ium=social

Ни коим образом не являясь человеком, отрицающим подобные явления (в Пруссии, после частичного успеха немцев в 1945 много чего было задокументировано), хочу только напомнить даже не о том, что Вторая мировая разверзла врата ада для всех сторон, но о том, что Советская армия не была Русской армией... В ней служили представители всех народов СССР. И голословно приписывать все эти преступления только русским... ну по меньшей мере, бездоказательно.

Thanks: nfs79, SV172

Share

12

Re: Реалии войны

Siberian пише:
Relic hunter пише:

Зверства русских в Германии (фото 18+)
И голословно приписывать все эти преступления только русским... ну по меньшей мере, бездоказательно.

Согласен на 100%

Подлость не имеет национальности.

свой среди чужих, чужой среди своих...
N-FTA62436
Thanks: SV171

Share

13

Re: Реалии войны

Siberian, там посилання на джерело. З висоти свого плінтусу додам - я б висловився РОСІЙСЬКОЇ, ні в якому разі не русской...

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

14

Re: Реалии войны

Источники 2-й мировой много чего отразили. И Львовский погром... и Хатынь. Надеюсь Вы в курсе национального состава зондер-команды, которая ее сожгла? Как и того, что украинцы были второй по численности национальностью в Советской армии. И полагать, что все они были истинными гуманистами и ни один ни в чем не был замешан.... Война превращает людей в зверей. И не всем удается совершить обратное превращение. Слово "Российский" не очень люблю. Оно в корнях многих слов.  Белоруссия, Малороссия, Новороссия. И несет в себе имперский фантом. А век империй закончился, нравится этот кому-то или нет

Share

15

Re: Реалии войны

Siberian пише:

В ней служили представители всех народов СССР. И голословно приписывать все эти преступления только русским... ну по меньшей мере, бездоказательно.

Армії називають не по етнічному складу воїнів, а по країнах або по назві імперської нації. На відстані часу все менше згадується, хто там був у військах Карла ХІІ або Наполеона. І що сам Наполеон корсіканець-италієць. Всі плюси й мінуси приписують шведам і французам. Так саме буде і з цією війною, і треба до того звикнути й змиритися. Може б, і добре було сказане Вами, але якби це згадувалося не тільки в подібних випадках. Ну, наприклад, в таких. Знайшли ми 20 днів тому нову невеличку братську могилку. Напис(приблизно):"Здесь покоятся останки десяти советских русских воинов..." Звідки їм було знати національність всіх тих загиблих? Відомо тільки, що росіян у цих військах було коло 40%.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

16 ( 31-10-2017 20:46:34 змінене Siberian )

Re: Реалии войны

Ярематойсамий пише:

В ней служили представители всех народов СССР. И голословно приписывать все эти преступления только русским... ну по меньшей мере, бездоказательно.

Армії називають не по етнічному складу воїнів, а по країнах або по назві імперської нації. На відстані часу все менше згадується, хто там був у військах Карла ХІІ або Наполеона. І що сам Наполеон корсіканець-италієць. Всі плюси й мінуси приписують шведам і французам. Так саме буде і з цією війною, і треба до того звикнути й змиритися. Може б, і добре було сказане Вами, але якби це згадувалося не тільки в подібних випадках. Ну, наприклад, в таких. Знайшли ми 20 днів тому нову невеличку братську могилку. Напис(приблизно):"Здесь покоятся останки десяти советских русских воинов..." Звідки їм було знати національність всіх тих загиблих? Відомо тільки, що росіян у цих військах було коло 40%.

Это первейший признак имперской спеси, отрицания и замалчивания вклада ВСЕХ республик и их многонационального населения в победу, которую сейчас не стесняясь называют "Великой Победой, которую одержал русский народ". Не хочу вдаваться в выяснения различий между марийцами и мокшанами, как составной частью т.н. "великороссов". Но в Сибирских дивизиях, стоявших под Москвой, в том числе в той, которой командовал Полосухин (я имею отношение к этой фамилии), до трети состава было казахов и киргизов. Которые формально почти чужие на нынешних празднованиях .

Share

17

Re: Реалии войны

Siberian пише:

Надеюсь Вы в курсе национального состава зондер-команды, которая ее сожгла? Как и того, что украинцы были второй по численности национальностью в Советской армии.

Возможно даже, что этнические украинцы были первой по численности национальностью в Советской Армии времён войны. Это косвенно видно по фамилиям на братских могилах. Частично объясняется тем, что в РСФСР, Казахстане украинцы жили почти все на селе, у них не было брони и их почти всех призвали на фронт. Возможно, это делалось умышленно по разным соображениям, в т.ч. воинственности. Но и при этом советскую армию не мы, так другие будут называть русской. Хотя бы потому, что СССР при декларированной федеративности стремился к унитарности, что хорошо видно на непризнании украинцев за пределами УССР. Имперской нацией были русские, "языком межнационального общения" русский, следовательно, армия была или советской, или русской.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: SV171

Share

18

Re: Реалии войны

Но в Сибирских дивизиях, стоявших под Москвой, в том числе в той, которой командовал Полосухин (я имею отношение к этой фамилии), до трети состава было казахов и киргизов
Я вот это впервые слышу. Хотя знал, что панфиловская дивизия в Казахстане формировалась. Мой дядько рассказывал, что среднеазиаты и закавказцы - основная часть погибших при освобождении у нас. Правда, есть подозрение, что значительная часть их умерла, но хрен редьки не слаще.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

19

Re: Реалии войны

Ярематойсамий пише:

Надеюсь Вы в курсе национального состава зондер-команды, которая ее сожгла? Как и того, что украинцы были второй по численности национальностью в Советской армии.

 Имперской нацией были русские, "языком межнационального общения" русский, следовательно, армия была или советской, или русской.

Никого не обвиняю, но с моей точки зрения подобная позиция и позволяет делать надписи "Советские русские войны". Хотя в эмиграции, для примера, все становятся "русскими" с точки зрения аборигенов, даже евреи в Америке. Я выделяю и различаю "советский" и "русский". Грех советизации не только на русских. Немного зная историю коллективизации алтайской деревни, могу сказать, что украинские переселенцы были часто в первых рядах борцов за Советскую власть и были часто активом в колхозах. Это было продолжением естественных противоречий между "старожилами" (мои предки живут в Сибири с 17 века) и переселенцами. Феномен становления Соввласти очень многообразен.

Thanks: nfs791

Share

20

Re: Реалии войны

Ярематойсамий пише:

Но в Сибирских дивизиях, стоявших под Москвой, в том числе в той, которой командовал Полосухин (я имею отношение к этой фамилии), до трети состава было казахов и киргизов
Я вот это впервые слышу. Хотя знал, что панфиловская дивизия в Казахстане формировалась. Мой дядько рассказывал, что среднеазиаты и закавказцы - основная часть погибших при освобождении у нас. Правда, есть подозрение, что значительная часть их умерла, но хрен редьки не слаще.

Даже среди т.н. 28 Панфиловцев было несколько казахов

Thanks: nfs791

Share

21

Re: Реалии войны

украинские переселенцы были часто в первых рядах борцов за Советскую власть и были часто активом в колхозах
У західних районах Кубані теж більша частина українських селян-некозаків(іногородніх) активно підтримувала совєтську власть. Але після репресій і голодомору й підселення з російських областей владу і козаки, і некозаки(всі - етнічні українці) стали називати "кацапською". Ті ж самі українські іногородні були активнішими й на сході Кубані, де козаки були лінєйцями, тобто, переважно етнічними росиянами. Там радянську владу вважали "хохлацькою". І майже ні разу я не чув, щоб її називали "комуністичною".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

22

Re: Реалии войны

продолжение http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 11#p113811

https://pbs.twimg.com/media/DjsLb6tW4AENPu0.jpg

Share

23

Re: Реалии войны

31.08.18 07:05

Убийства, изнасилования и грабежи: в Литве начинают публиковать документы о преступлениях Красной армии

Центр исследований геноцида и сопротивления жителей Литвы (ЦИГРЖЛ) начинает публиковать документы о преступлениях Красной армии в Литве - убийствах, изнасилованиях и грабежах. Начало обнародования новых документов приурочено к годовщине вывода оккупационных советских войск из Литвы.
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом пишет Delfi.

На интернет-сайте kgbveikla.lt начинается публикация документов Коммунистической партии, Красной армии, МВД и других ведомств, раскрывающие их репрессивные и насильственные действия в Литве в 1944–1953 годах. Документы свидетельствуют, что после прихода советских военных в Клайпедской и Шилутской областях начались повальные изнасилования женщин независимо от их национальности или возраста.

"Насиловали и семидесятилетних старух, и четырнадцатилетних девочек - даже в присутствии родителей", - говорится в сообщении ЦИГРЖЛ.

В документах также описаны стрельба пьяных советских солдат, в результате которой погибли люди, поджоги усадеб, грабеж жителей и другие преступления.

Последние части советских войск покинули Литву 31 августа 1993 года.

https://censor.net.ua/news/3083790/ubiy … h_krasnoyi

Thanks: kuks70, v_golub2

Share

24

Re: Реалии войны

31.05.19 13:07

19 останків жертв масових розстрілів НКВС виявлено в Дубні: у чотирьох кульові поранення в голову. ФОТОрепортаж

На території колишньої тюрми у місті Дубно Рівненської області знайшли 19 людських останків. Йдеться про поховання понад 400 в’язнів, які були, згідно з архівними документами і свідченнями людей, жорстоко вбиті НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ) наприкінці червня 1941 року, перед приходом у місто німецьких військ. Пошуково-меморіальний центр "Доля" продовжує роботи на місці злочину тоталітарного режиму. Увага, новина містить кадри насильства і не рекомендована до перегляду дітям, людям зі слабкою психікою і вагітним.
Неподалік від тюремної стіни в одній з виритих ям пошукова група знайшла 19 людських останків. Серед них: три жінки, решта - чоловіки. У чотирьох осіб видно кульові поранення в голову, повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Радіо Свобода.

За попередніми оцінками експертів, у жертв цілились не впритул. Під час розкопок виявлені речі в’язнів Дубенської тюрми – чоботи, гребінець, ґудзики. Розташування людських останків акуратне, що свідчить про те, що їх не кидали поспіхом і хаотично в ями, говорить Радіо Свобода антрополог Інституту археології Національної академії наук Ольга Мінейко.

https://storage1.censor.net/images/8/a/1/d/8a1dffd640bcdb0085eef2c6b4a19272/650x366.jpg
Людські останки, які виявили, були із зігнутими руками і ногами.

"Людські останки, які ми виявили, із зігнутими руками і ногами, що свідчить про термін здійснення поховання до 3 днів після розстрілу. Після досліджень ми зможемо дізнатись, як харчувались в’язні, якого зросту були, якої тілобудови, чим займалися до ув’язнення, по кістках можемо встановити до якої етнічності належала та чи інша людина. Оскільки певним групам були притаманні особливі антропологічні ознаки. На цій території жили українці, поляки, євреї, було і населення німецького походження", – каже антрополог Ольга Мінейко.

Сліди від кулі на жертві

Згідно з архівними документами і фотографіями від червня 1941 року, дослідженнями місцевих краєзнавців, зібраними ними свідченнями очевидців, ям, в які поховали вбитих в’язнів Дубенської тюрми, було щонайменше дві.

"Судячи з архівних документів, які є в нас, найціннішими є фотографії, зроблені німецькими солдатами, які прийшли сюди і проводили захоронення цих розстріляних в’язнів, видно, що були захоронення у двох ямах, такої ж довжини, як ми знайшли. Відстань між ямами невелика, тому доведеться ще продовжувати пошуки", – розповів учасник пошукової групи центру "Доля" Володимир Харчук.

Пошукові роботи на місці масового поховання


https://storage1.censor.net/images/d/0/b/1/d0b1bad3d1c88338892d8faf24624be4/650x434.jpg
Поховання останків 30 червня 1941 р.

https://storage1.censor.net/images/9/c/6/4/9c64baa170f00da8f089bec904409cf6/650x976.jpg
Жінки шукають рідних у в'язниці в Дубні в кінці червня 1941 року

В архівному документі від 1 липня 1941 року "Інформація окремого управління таємної військової поліції при 48-му армійському корпусі Вермахту про розстріл органами НКВС в’язнів тюрми у місті Дубно" мовиться про розстріл комісарів НКВС і партійних функціонерів, а також про те, що органи НКВС розстріляли 400 етнічних німців і українців у Дубенській тюрмі.

Німецький підрозділ прибув у Дубно 26 червня 1941 року. За допомогою свідчень місцевих жителів з'ясували, що тоді за дорученням комісара НКВС Винокура в Дубенській тюрмі розстріляли близько 400 політв’язнів. 27 червня 1941 року, зайшовши на територію в’язниці, німецькі офіцери і солдати побачили там місцевих жителів, які шукали своїх рідних, вивозили їхні понівечені тіла. Скрізь були вбиті і проткнуті тіла чоловіків, жінок, юних дівчат, тюремна підлога була в крові. Згідно з документами і спогадами жителів, у тюрмі енкаведисти жорстоко катували людей.

На тюремному подвір’ї, неподалік від західної стіни, вирили ями до двох метрів шириною і понад метр глибиною, куди й захоронили 30 червня 1941 року тіла вбитих в’язнів, розповідають фахівці. І це, за словами керівника меморіально-пошукового центру "Доля", історика Святослава Шеремети, були політичні в’язні. І у всіх тюрмах НКВС, каже він, діяли за одним сценарієм – вбивство.

Досліджено одну з ям, де поховані людські останки

Скільки людей було поховано в ямах колишнього тюремного двору, стане відомо після проведення пошукових робіт, які почалися в березні цього року. На сьогодні невідомі національності жертв. Згідно з документами і спогадами, це були українці та етнічні німці.

Місцеві краєзнавці про жорстокість у колишній Дубенській тюрмі НКВС говорять десятиліттями. 9 років тому в Дубенській міській раді створили комісію з питань розсекречення подій минулого. Однак, за словами міського голови Дубна Василя Антонюка, все обмежилось лише розмовами.

"Ми хотіли мати доступ до архівних документів, щоб знати, хто там перебував під час розстрілів. Було табу на цю тему. Ми звернулись до пошукового центру у Львові і розпочали роботи, побачили, що там набагато складніша ситуація. Ця територія – це суцільний цвинтар, коли ми зайшли у підвали тюрми, то там вм'ятини від куль на стінах і засохлі рівчаки зі слідами крові", – говорить міський голова Дубна.

Пошукові роботи тривають.

На місці віднайдених останків людей побувала поліція Дубна. Міська влада просить відкрити кримінальне провадження, а це дасть можливість провести судово-медичну експертизу.

Мерія Дубна планує на місці злочину збудувати меморіальний комплекс пам’яті жертв тоталітарного режиму.

22-23 червня 1941 року масові розстріли політичних в’язнів у тюрмах НКВС розпочались на теренах Західної України, потім по всій Україні. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, протягом двох тижнів, перед наступом німецьких військ, радянська влада вбила близько 22 тисячі людей, яких переслідувала за національну свідомість і політичні переконання. Енкаведисти розстрілювали політичних в’язнів просто у камерах. Для виконання злочину, за даними УІНП, була видана директива народного комісара Держбезпеки СРСР Меркулова № 2445-М від 23 червня 1941 року, згідно з якою складались списки людей, які перебували у в’язницях на теренах Західної України, яких мали розстріляти у зв’язку з початком війни з Німеччиною, розстрілювали навіть тих, які не були у списках і щодо яких навіть не почалось слідство.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/312 … toreportaj

Thanks: litar Л1

Share

25

Re: Реалии войны

ответ на первое сообщение в теме

Сталин И.В., Шапошников Б.М.
Приказ Ставки Верховного Главного Командования № 0428
17 ноября 1941 года

Источник: Сталин И.В. Cочинения. – Т. 18. – Тверь: Информационно-издательский центр «Союз», 2006. С. 283–284.

В квадратных скобках обозначается конец текста на соответствующей странице печатного оригинала указанного издания

Опыт последнего месяца войны показал, что германская армия плохо приспособлена к войне в зимних условиях, не имеет теплого одеяния и, испытывая огромные трудности от наступивших морозов, ютится в прифронтовой полосе в населенных пунктах. Самонадеянный до наглости противник собирался зимовать в теплых домах Москвы и Ленинграда, но этому воспрепятствовали действия наших войск. На обширных участках фронта немецкие войска, встретив упорное сопротивление наших частей, вынужденно перешли к обороне и расположились в населенных пунктах вдоль дорог на 20–30 км по обе их стороны. Немецкие солдаты живут, как правило, в городах, в местечках, в деревнях в крестьянских избах, сараях, ригах, банях близ фронта, а штабы германских частей размещаются в более крупных населенных пунктах и городах, прячутся в подвальных помещениях, используя их в качестве укрытия от нашей авиации и артиллерии. Советское население этих пунктов обычно выселяют и выбрасывают вон немецкие захватчики.

Лишить германскую армию возможности располагаться в селах и городах, выгнать немецких захватчиков из всех населенных пунктов на холод в поле, выкурить их из теплых убежищ и заставить мерзнуть под открытым небом – такова неотложная задача, от решения которой во многом зависит ускорение разгрома врага и разложение его армии.

Ставка Верховного Главнокомандования приказывает:

1. Разрушать и сжигать дотла все населенные пункты в тылу немецких войск на расстоянии 40–60 км в глубину от переднего края и на 20–30 км вправо и влево от дорог.

Для уничтожения населенных пунктов в указанном радиусе действия бросить немедленно авиацию, широко использовать артиллерийский и минометный огонь, команды разведчиков, лыжников и партизанские диверсионные группы, снабженные бутылками с зажигательной смесью, гранатами и подрывными средствам.

2. В каждом полку создать команды охотников по 20–30 человек каждая для взрыва и сжигания населенных пунктов, в которых [c. 283] располагаются войска противника. В команды охотников подбирать наиболее отважных и крепких в политико-моральном отношении бойцов, командиров и политработников, тщательно разъясняя им задачи и значение этого мероприятия для разгрома германской армии. Выдающихся смельчаков за отважные действия по уничтожению населенных пунктов, в которых расположены немецкие войска, представлять к правительственной награде.

3. При вынужденном отходе наших частей на том или другом участке уводить с собой советское население и обязательно уничтожать все без исключения населенные пункты, чтобы противник не мог их использовать. В первую очередь для этой цели использовать выделенные в полках команды охотников.

4. Военным советам фронтов и отдельных армий систематически проверять, как выполняются задания по уничтожению населенных пунктов в указанном выше радиусе от линии фронта. Ставке через каждые 3 дня отдельной сводкой доносить, сколько и какие населенные пункты уничтожены за прошедшие дни и какими средствами достигнуты эти результаты.

Ставка Верховного Главного Командования:
И. Сталин
Б. Шапошников


US. Library of Congress. Manuscript Division.
«Volkogonov Collection». Reel. 4.
[c. 284]

grachev62.narod.ru/stalin/t18/t18_129.htm

Share