1 ( 15-07-2016 09:17:39 змінене litar Л )

Тема: Носач

НОСАЧ  Василь  Іванович,
1889, с. Гута Богуславського р-ну Київської обл, українець, осв. вища. Проживав у смт Михайлівка того ж р-ну. Вчитель СШ. Заарештований 29.01.30 р. Звинувачення: учасник к-р угруповання. Колегією ДПУ УСРР 20.04.30 р. засуджений до 3 р. висилки в Північний край. НКВС і Прокурором СРСР 4.04.38 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 17.01.38 р. Реабілітований у 1990 р.   2,3т
НОСАЧ
Дмитро Данилович, 1884, с. Новояковлівка, с. Новоукраїнка. 1т
Олександр Якович, 1881, с. Юрківка, смт Комишуваха. 2т
Сергій Дмитрович, 1909, с. Новояковлівка, с. Новоукраїнка. 1т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

2

Re: Носач

НОСАЧ Василь. - Бориспільський сотник (1663; 1672). Підписався під Конотопськими статтями.

НОСАЧ Йосип. - Сотенний писар Другої Полтавської полкової сотні (1732).

НОСАЧ Максим. - Будиський сотник (1693, н.).

НОСАЧ Михайло Степанович. Прилуцький полковий осавул (1676).

НОСАЧ [Шкурат, Шкарлат] Тимофій Іванович. - Походив з родини православних шляхтичів Носів-Шкуратів. Мав герб (1659). Народився між 1618-1620 рр. у Прилуках на Чернігівщині, в сім’ї, яка займалася торгівлею. Син прилуцького сотника (1649) та прилуцького полковника (1651) Івана Шкурата (Шкуратовича). З початком виступу Б. Хмельницького приєднався до повстанців і влітку 1648 р. очолив Остерський полк (1648-1649). Після його ліквідації Зборівською угодою, від жовтня 1649 р. - полковник Прилуцького полку (1649-1651). На чолі полку у 1650    р. ходив у Молдавський похід. Після Берестецької битви, восени 1651    р. очолив Брацлавський полк (1651 - травень 1654; 1655) замість Степана Іванчула. Під його проводом в полку відзначилися майбутні полковники Зеленський та Лисиця. Брав участь на чолі полку у Молдавських походах (1653), в битві під Жванцем (1653), обороняв Брацлав у 1654 р. від армії Станіслава Потоцького. У травні 1654 р. на Чигиринській раді обраний військовим (генеральним) обозним, четвертим на цьому уряді, навзамін усунутого Федора Коробки. На цій посаді перебував у 1654-1655; 1656-1657; 1658-1664 рр. в урядах Б. Хмельницького, І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері. 1658 р. він очолював Корсунський полк, а в 1659 р. їздив послом до Варшави у справі ратифікації шляхтою Гадяць-кої угоди 1658 р. Учасник походу під Полтаву проти виступу М. Пушкаря. Його підпис стоїть під рішеннями Гєрманівської ради в жовтні 1659 р. Підписував Переяславські статті-2. На підставі нобілітації та привілею короля Яна II Казимира від травня 1659 р. володів маєтністю в Капус-тиній Долині, Черепині та Дерень-ківці на Корсунщині. Охочепіхотний полковник та наказний гетьман у Павла Тетері (1663). Підтримував І. Виговського у 1663-1664 рр. в його боротьбі за повернення гетьманського уряду. 1665 р. став генеральним обозним у Павла Тетері і як наказний гетьман очолив похід корпусу Григорія Гамалії на Корсунь. Під час акції 4 квітня 1665 р. був заарештований у Корсуні Г Гамалією, відправлений до І. Брюховецького у Канів, де потрапив до московського полону і був засланий до Сибіру. 1668 р. на клопотання П. Дорошенка був звільнений з неволі, повернувся до Корсуня, де 22 серпня 1668 р. дістав звання «значного військового товариша». 19 вересня 1671 р. продав батьківський млин на р. Удай прилуцькому полковнику Семену Третяку. Ця подія є останньою певною згадкою про нього. Хоча за іншими даними, він був заарештований і страчений ще у червні 1669 р. переяславським полковником Родіоном Райчею як прибічник П. Дорошенка. Зятем Тимофія Носача був Остап Лейбенко (у 1649 р. козак Тимошевого куреня сотні Івана Шкурата), якого у 1664 р. було розстріляно разом з І. Виговським за наказом П. Тетері.

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: litar Л1

Share

3

Re: Носач

Илья Миронович Носач - пеший урядник Козельского уезда Черниговской губернии, убит в 1907 г.

dlib.rsl.ru/viewer/01004083538#?page=104

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Thanks: litar Л1

Share

4

Re: Носач

Носач Марк Никифорович, 1894 року народження, м. Іловайськ Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Дебальцеве Сталінської (Донецької) області. Казаняр заводу ім. Скворцова. Заарештований 22 липня 1941 року. Засуджений військовим трибуналом Північнодонецької залізниці на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1994 році.

Носач Мефодій Йосипович, 1902 року народження, с. Олексіївка Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Донецької області, шахта “Кіндратівка”. Вантажник вугільного складу шахти “Кіндратівка”. Заарештований 16 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1962 році.

Носач Федір Наумович, 1897 року народження, х. Веселий Кут Дебальцевської сільради Васильківського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Тістовод (тістоміс) хлібозаводу ст. Дебальцеве. Проживав: ст. Дебальцеве Донецької області, Коняєвське селище, буд. № 42. Заарештований 29 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР засланий у Північний край на 3 роки. Реабілітований у 1989 році.

Носач Федір Ісаакович, 1907 року народження, с. Серовське Врад’євського району Вінницької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: ст. Кутейникове, область не вказана. Не працював. Заарештований 10 вересня 1939 року. Даних про вирок немає. Звільнений з-під варти 17 вересня 1939 року. Реабілітований у 1955 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга шоста.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: litar Л1

Share