Интереснейший комментарий в фейсбуке.
В тему "Как жили наши предки" вроде бы рановато))))) Автор 1948 г.р.
Oleksandr Oryshchak Жнива, жнива, жнива.
Я до кінця життя свого не забуду жнива 50-60 років жнива!
То були не жнива, то була "битва" в Союзі за урожай!
Добре пам'таю ці що річні битви.
Я з початку воду жінкам на буряки возив.
Запрягав коня до "бочонка", клав солому біля нього дві не широкі дощечки де можна було сидіти і віз воду,
а краще було верхом на коні. Але за це сварили. Коли закінчувалися буряки, жнива починалися.
Я на "своєму" коні привозив воду до скиртувальників, а потім відтягував на коні сітку.
Кіньми, або волами притягали купу соломи в сітці із цепків до скирти, потім проволокою метрів зо 150 довжиною,
витягували на скирту, це був або трактор, або дві пари волів. Після того як солому розклали, мені махали рукою,
щоб я ту сітку стягував зі скирти, разом з сіткою тягнув і проволоку, так її називали скиртувальники.
Проволока була товста, біля сантиметра мені здається, добре не пам'ятаю. Звичайно, то не була проволока, а прут.
Коли перейшов до шостого класу, мене взяв до себе на "прицепку" мій друг, Василь Ганненко, царство йому небесне.
Мотижили кукурудзу, і піддобрювали її аміачною силітрою. Потім орав з на переміну з трактористом на тракторі ДТ-54,
тракторист був Розсоха Карпо, він жив на Деркачівці. Орали в дві зміни, тобто, і в день і в ночі.
А в восьмому класі я вже був помічником комбайнера в Шурика, його так називали, забув його прізвище,
він жив на Зеленому Гаю. Я не знаю, чи нараховували мені гроші чи тільки трудодні записували.
Тоді ж не платили гроші, давали цукор, пшеницю, мед і т. д на зароблені трудодні.
Кожного 7 жовтня, на урочистих зборах, за рішенням Правління колгоспу "Більшовик" всім учням,
хто працював у колгоспі в період літніх канікул, нагороджували подарунками.
Я лише пам'ятаю два мої останні подарунки від колгоспу, в дев'ятому і десятому класі.
В дев'ятому класі я дістав сорочку і туфлі шкіряні, а в десятому годинника "Зоря".
Ось так тоді ми заробляли гроші.
Жаль нема фотографій, зате в трудовій книжці відмічені всі мої трудодні.. ========================================================== Тоді грабували всіх під ряд! А зараз тим більше! Тоді всім робота знаходилася хоч і платня мізерною була. А зараз нема роботи, а як і є, то можуть навіть не заплатити, й пожалітися нема кому.
P.S. Коммент полностью, не стала обрезать окончание.
Мои двоюродные братья с малолетства работали с отцом прицепщиками. Не говоря уж о моих маме и тете, которые в эвакуации работали комбайнерами, т.е. были во главе экипажа из 3 чел. и несли полную ответственность за них, за трактор, комбайн, уборку и т.д. Маме было 16 лет, тете 18. Младшие сестры тоже работали очень тяжело на разных работах в поле.