Тема: Велика Чечеліївка, Кіровоградська обл.
Вели́ка Чечелі́ївка — село в Україні, в Новгородківському районі Кіровоградської області. Населення становить 633 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новгородківська селищна рада.
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Вели́ка Чечелі́ївка — село в Україні, в Новгородківському районі Кіровоградської області. Населення становить 633 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новгородківська селищна рада.
Легенди та перекази про жіночий монастир. Передала дир. музею Новгородки.
Засноване село Велика Чечеліївка ще до революції із крихітних сіл, що купчились одне біля одного: Кривівка, Шведино, Єлисіївка, Володимирівка. А об’єднав їх в одне ціле пан Чечель, який збудував собі садибу на одному з пагорбів, що знаходився на межі цих хуторів. Його прізвищем і пов’язана назва села – Чечеліївка, а Велика – бо тут знаходилась більша частина панських земель.
Легендою села є жіночий монастир який було збудовано в 1912 році. За переказами старожилів, кошти на його будівництво збирали аж дванадцять років, ще стільки ж років будували, стільки ж в ньому правили молебні, і майже дванадцять років, за радянської влади, він стояв пусткою. Говорять, що споруда була надзвичайно високою, і в ясну, сонячну погоду центральний купол монастиря було видно за багато кілометрів від села, навіть до околиць Єлисаветграду. Старі люди стверджують, що в’язи та кущі бузку, які розрослись над самим ставом, - то рештки посадженого черницями парку. Колись неподалік нього була криниця, яку зараз затопив ставок. Старожили розповідають, що, нібито, на релігійні свята у цій криниці можна було побачити образ Божої Матері.
В тридцятих роках ХХ ст., за часів радянської влади, жіночий монастир зруйнували. Кажуть, що стіни монастиря, товщиною в півтора метра, були дуже міцні і, вибухівку доводилось закладати кілька разів. Люди переказують, що один із активістів розвалювання монастиря бив ногами ікони і витанцьовував на руїнах святилища. Після того лиха доля позбавила його обох ніг.
Зараз у Великій Чечеліївці, на святому місці, на невисокому пагорбі, неподалік синього дзеркала широкого ставу, лежать велетенські брили зруйнованої споруди, зарослі чагарником, які щодня нагадують селянам про ту страшну трагедію. Чечеліївці вірять, що під тими руїнами є ще підземні ходи. Ходять легенди і про заховані там скарби. Мешканці села запевняють, що у березі понад ставом був вхід у монастирське підземелля, яке зараз затоплено.
А ще переповідають, що після зруйнування монастиря, черниць змусили будувати дорогу на трасі «Кіровоград – Кривий Ріг». Тут було пролито немало жіночих сліз та поту.
неподалік синього дзеркала широкого ставу, лежать велетенські брили зруйнованої споруди, зарослі чагарником, які щодня нагадують селянам про ту страшну трагедію
Старі люди стверджують, що в’язи та кущі бузку, які розрослись над самим ставом, - то рештки посадженого черницями парку.
Люди переказують, що один із активістів розвалювання монастиря бив ногами ікони і витанцьовував на руїнах святилища. Після того лиха доля позбавила його обох ніг.
Активіст дожив до середини 70-х. у будинку збудованому йому колгоспом. З ногами в нього було все в порядку.
Шведино-Швединовка. По легенді його назва з"явилась після Полтавської битви. Після поразки шведи відступали цими краями. В тім місці вони зупинялись.
Руїни монастиря
Фото з групи Великочечеліївська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. в ok.ru
.
.
Рештки монастирських сходів.
.
.
Швединовка , польська карта з 16 на 17 століття
Атлас Российской Империи 1792 года.
Три Чечеліївки, справжня підкреслена зеленим
Исторія монастиря
З іншого джерела:
Александр1йск1й у^здъ.
1031, Ч*!ЧОлсвск!й 1оацио- Предтеченскт не-штатный общежительный женск1й монастырь, въ 50 в.отъ у. г. Аленсандрж. въ Душенкевической волости,въ 2О0 в. отъ Херсона.
Основанъ въ 1870 г. подлолковннкомъ Ив. Ив. Чече-лемъ (-|- 1885 г.) въ его имЬн1и, селЬ Чечсяевк^, въвид-Ь женскаго скита, открыть въ 1874 году и припи-санъ въ 1В81 году къ Херсонскому Благовещенскомуженскому м — рю; по определен!» Св, Синода отъ8 — 17 января 1899 года, обращенъ въ самостоятель-ную женскую общину, которая, по опред1лен1ю Св.Синода отъ 28 шля— 4 августа 1904 года, переиме-нована въ монастырь,
Храмовъ два каменныхъ: 1) домовый Предтечей-СК1Й (освященъ въ 1874 г.); 2) соборный въ честьТихвинской иноны Б, М. Школа для девочекъ. Го-стинница для богомольцеэъ. Монастырь владеетъ 145 дес.земли. ИгуменьЯ. Монахинь 3, послушницъ 7 и жи-вущихъ на испытаны 69, (всього 80 жінок)
8|1рявсж11, т. I, Г* Б70, стр. 286; ЛобинециВ, стр. 32; Це1»&, Ыл- 1899год,>* Л; 1И4, № 31; В4домост^, стр. 113-117.
Из списка населенных пунктов 1859г.
Чечеліївки,1859 рік - 370 чоловік населення
В.Чечеліївка, 2012р.у списках вибоців -385 чоловік (дорослих)
Пивовар А.В.Алфавитный список владельческим и другого ведомства селениям, состоящим в Александрийском уезде, составленный из сведений, доставленных земским судом в 1856-м году
Название селений и фамилия владельцов число дворовЕлисеевка, штабс-капитана Чечеля 18
Чечелевка, наследников Чечелевых 20
Швединовка, майорши Сиверс 6Швединовка, поручика Швединова 12
Швединовка, наследников Семеринкиных 5
Швединовка, наследников поручика Швединова 2
1866г.Гласные Александрийскаго уезднаго земскаго собранияМельниченко Аким Афанасьевич южн. посел. м. Новгородки
Литвинчук Павел Григорьевич временно – обязанный крестьянин д. Швединовки
Про Чечелів:
Рід Чечелів походить від Андрія Судимонта, воїна Великого Князя Литовського Вітовта, який в 1396 році вийшов у військову кампанію на Поділля, проти татарів. Підкоривши значні малозаселені терени степу, він роздав своїм воїнам за вірну службу землі на Поділлі де будує замки аби охороняти литовсько-руську державу. Замок Калаур охороняють Судимонти.
Землі які дістались Андрію Судимонту знаходилися біля річки Черва (місцевість Чечелівка), назву якої взяли Судимонти в прізвище – Чечелі.
ПРО БАТЬКА :
Чечель Дмитро ВасильовичМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.Неперевірена версіяДмитро́ Васи́льович Че́чель (*?, Чечельник — †12 листопада 1708, Глухів) — «дворянин» гетьмана Івана Мазепи зі старої української шляхти Брацлавщини (Брацлавський повіт, тепер територія Вінницької та частини Хмельницької області), охочекомонний (сердюцький) полковник (з 1696). Його нащадком був Павло Васильєв-Чечель.Брав участь у Північній війні (1700—1704). Керівник оборони Батурина під час його облоги Меншиковим. Був поранений і потрапив у полон до росіян. Страчений (колесований) у Глухові 12 листопада 1708 року, перед тим підданий катуванням.
Очевидно перший Чечель в наших краях - "З окремих справ архіву Київської митрополії (ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1020 і 1024) про відкриття церков і призначення священиків у новопоселені слободи, серед їх осадчих бачимо...колишнього значкового товариша Миргородського полку (з села Крукова) Йосипа Чечеля, осадчого, а потім сотника слободи Верблюжки;"
"про жителів Слобідського козачого полку з зазначенням місць їх попереднього проживання до виходу на поселення містяться в пізнішій "Переписи Слобоцкого казачего полку по окончании минувшего 1758 года - Назва слободи -Верблюжка, сотник Йосип Чечель, з с. Крюкова, де жив значковим товаришем"
"Ведомость полку Миргородского сотни Кременчуцкой сколько в тогобочних Заднепрских местах и принадлежащих к сотне Кременчуцкой як в селе Круков, деревне Белецковке и футорах состоящих по речках двох Омельничках, Ингульце, Березовки и Свинарной имеется козаков и разних чинов подсуседков, кто они именно и откуду сходци, и как давно поселились о том ниже сего значит 1752 году марта 19 дня:значковий полку Миргородского товариш Иосиф Чечель, дворов-1, хат - 2, семей -2,перейшол з Кременчука в 1740 году"
"1745 р. татарами в Криму захоплені товари племінника кременчуцького значкового товариша Й.Чечеля" -- не бідний був "товариш"
З середини XVIII ст. активізувались дії царського уряду, спрямовані на освоєння українського прикордоння та посилення державного контролю над місцевим життям. Традиційні для доби Просвітництва соціальні експерименти, керовані з державного центру в південній Україні, впроваджувалися особливо активно, і Кременчуччина не становила виключення......Першою ластівкою таких соціальних експериментів на кременчуцьких теренах стали грузинські поселення, під які указом імператриці Анни Іоанівни
.....Крім грузин, ще з часів Прутського походу 1711 р. на теренах Гетьманщини побільшало «волохів» (молдаван та румунів) та інших вихідців з Балкан, які сподівались на «кар’єру» на службі «білого» (православного) царя.......На той час Україна вже мала новий «чужоземський» клопіт. Російський уряд, захоплений ідеєю переселення іноземців,1751 р. «О принятии в подданство сербов, желающих поселиться в России и служить особыми полками». ....
Місцевим козакам, аби не перетворитись на «підданих» для новосербів, лишалося продавати за безцінь свої господарства та переселятися на терени Новослобідського полку. З кременчуцької сотні відомі двоє офіційних осадчих – значкові товариші Йосип Чечель та Михайло Авраменко, які стали сотниками слобод Верблюжка та Овнянка відповідно
«Свадьба в Малиновке» — музыкальная комедия Андрея Тутышкина, экранизация одноимённой оперетты народного артиста СССР Бориса Александрова.
Это "наш" Чечель. Действия происходят в Малиновке , село рядом Чечелиевкой , другим имением пана Чечеля, это Петровский р-н. Кировоградской области. В фильме упоминаются Верблюжки - с. Верблюжка и Монастырь находившийся в с. Велика Чечеліїка. Андрей Тутышкин был знаком с географией, событиями и участниками Гражданской войны в этих местах.
Люди переказують, що один із активістів розвалювання монастиря бив ногами ікони і витанцьовував на руїнах святилища. Після того лиха доля позбавила його обох ніг.
Активіст дожив до середини 70-х. у будинку збудованому йому колгоспом. З ногами в нього було все в порядку.
Шведино-Швединовка. По легенді його назва з"явилась після Полтавської битви. Після поразки шведи відступали цими краями. В тім місці вони зупинялись.
На справді, це від прізвища, а не від шведів.
Швединовка , польська карта з 16 на 17 століття
а що це за карта така? Як називається? Джерело, де зберігається? Схожа на кін. 18 - поч. 19 ст.))
Перший документ в справі -
ДѢЛО о дозволеніи землевладѣльцу Івану Чечелю устроить надъ могилою предковъ молитвенный домъ и скитъ здѣсь же о завѣщаніи Чечелемъ скиту 145 дес. земли
Помѣщика Александрійcкаго уѣзда подполковника Ивана Иванова Чечеля
Прошеніе
Въ дополненіи докладной записки моей, отъ 30 го Апреля 1870 го года и проложенному при ономъ свидѣтельства Благочиннаго церквей 3 го Александрійскаго округа, изъ коего извольте усмотрѣть, что пять населенныхъ имѣній крестянъ собственниковъ совокупно живущихъ, по урочищѣ Широкомъ 300 душ отъ коихъ отстоятъ по ближе 7 ми верстъ церкви, что ихъ крайне затрудняетъ въ особенности существующій въ нашемъ крае распутицы въ Святую Четырехдесятницу исполнять Христіянскія обряды, а какъ и прилагаемимъ при семъ планамъ устроенной тамъ Гробница каменная съ желѣзной крышей и прибавленіи къ ней Алтаря, рызницы, каламарни, можетъ быть обращина въ часовню или молитвенный домъ, а при ней-же имѣеться навѣсъ надъ источникомъ тутъ-же въ планѣ обозначенный, откуда при колокольномъ звонѣ можетъ сзывать ся на молитву православныхъ; кромѣ этого населенія въ близи строиться по Николаевской желѣзной дорогѣ вокзалъ, не зависимо сего при помянутой записки включено и духовное мое завѣщаніе, что въ обезпеченіе на вѣчное время опредѣляеться 145 десятинъ земли, куда уже съ разрѣшенія Министра отъ 23 го ноября 1870 го года за № 5052 мъ перенесени тѣла дѣда моего и бабки маіора Іоанна и Евдокіи Чечелевыхъ представляемаго при семъ въ копіи, гдѣ я хочу почтить память ихъ 50 ть лѣтъ почившихъ, то убѣждаю Ваше Высокопреосвященство разрѣшить обратить гробницу эту въ часовню или молитвенный домъ, дабы могли мы приносить Всевишнему при Литургіи моленіе, и какъ въ 3хъ деревняхъ: въ Верблюжки, въ Вершиино-Каменки, и Куцовки /она-же Новгородка/ состоять по два священника, что онѣ съ охотой по очереди, за опредѣленное мною за каждый выѣздъ, хотя два раза въ мѣсяцъ по пяти рублей съ харошимъ тамъ помѣщеніемъ и содержаніемъ будутъ посѣщать съ разрѣшенія Вашего Высокопреосвященства для требы. Докладываю при томъ, что я 25м сего марта съ Одессы прямо отправляюсь въ г.Ерусалимъ, гдѣ надѣюсь пріобрѣсти намѣстныя Образа, о чемъ и спрашиваю благословенія Архипасторскаго
Подполковникъ Иванъ Чечель
Марта дня 1872 года Одесса
Исторія монастиря
стос. інфо. з довідника, то воно не зовсім вірне.
Друга церква – Покровська, її відкриття - 1915 рік, закладена в 1904. А Тихвинська, на яку є і план, збудована не була, лише закладена.
Info. від Пивовара АВ
В наявності досить багато матеріалів з ДАКрО, особливо за період з кін.19 - перша пол. 20 ст. Звертайтесь, якщо цікаво
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >