Тема: Максимович
Дело о дворянстве рода Максимовичей Черниговской губернии (фотокопии)
www.gorod.cn.ua/print/city_2818.html
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Дело о дворянстве рода Максимовичей Черниговской губернии (фотокопии)
www.gorod.cn.ua/print/city_2818.html
Село Дуброва, Бобруйского уезда, Минской губернии (ныне Гомельская область РБ) по рс 1795 года насчитывало 735 крестьян из них 46 имели фамилию Максимович. Семей 18.
МАКСИМОВИЧ Степан Петрович,
1893, с. Радулин Баранівського р-ну Житомирської обл, укр, малограм. Проживав у с. Більманка Куйбишевського р-ну. Член к-спу "Східна Зірка". Заарештований 17.10.37 р. Звинувачення: займався к-р агітацією. НКВС і Прокурором СРСР 16.11.37 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25.11.37 р в Запоріжжі. Реабілітований у 1990 р. 3т
МАКСИМОВИЧ Олександр Леонтійович народився 1884 р. у с.Дащенки Лохвицького пов. Полтавської губ. Українець, із службовців, освіта середня, позапарт. Проживав у с. Піщанка Красноградського р-ну Полтавського окр. Священик церкви Св. Миколая. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 10 лютого 1930 р. за к.-р. пропаганду з амвону церкви та агітацію проти заходів рад. влади на селі (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 2 березня 1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 29 серпня 1989 р.
Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.
МАКСИМОВИЧ Андрій Якович. - Народився у 1726 р. Син Я. М. Максимовича. З 1745 р. служив у Лубенському полку. Сотенний отаман. Військовий товариш (з 1 січня 1784 р. при відставці). Помішик Роменського повіту (1786). Був одружений з донькою значкового товариша Устима Салогуба Марією. Мав сина Павла.
МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Антон Максимович. - Син Максима Васильковського. Народився в Києві, де й мешкав на Печерську (1693). Шляхтич. Мав герб «Пелеш». Одружений з донькою чернігівського війта Стефана Отроховича Оленою (померла 1752). Служив у ВЗ. Тесть М. М. Зіневича (по доньці Параскеві) та Григорія Климовича. Мав звання значного військового товариша (1711-1716) та бунчукового товариша (1724—1728) у Київському полку. Його діти та онуки теж служили у ВЗ.
МАКСИМОВИЧ Василь Дмитрович. - Син Д. Максимовича та Т. Ф. Сулими. Народився 1703 р. Значковий товариш (1730). Понорницький сотник (1730). Військовий товариш (1736-1738). Усунув за допомогою скарг і за підтримки чернігівського полковника Ізмайлова понорницького сотника К. Т. Савича як неспроможного до керування. З 27 квітня 1738 р. універсалом ГВК призначений волинським сотником Чернігівського полку (1738-1741 наказний, 1741-1743 повний). Помер близько 1748 р.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Василь Іванович. Народився 1744 р. Значковий товариш Полтавського полку (1763-1784). Військовий товариш. Дружина: Марфа Іванівна (1765 р. н.).
МАКСИМОВИЧ Василь Іванович. Народився 28 лютого 1755 р. в родині Івана Леонтійовича Максимовича. Син від першого шлюбу (з М. Ф. Базилевич). На службі у ВЗ з 1769 р. Полковий канцелярист Переяславського полку (1769-1772). Канцелярист Другої Малоросійської колегії (1772-1782). В подальшому - в імперських губернських установах. Перший київський поліцмейстер (1790). Поміщик Переяславського повіту. Його дружиною була донька відставного ротмістра (сотника) Євдокія Іванівна Базилевич-Верховська. Помер 1 липня 1825 року в селі Прохорівка.
МАКСИМОВИЧ Василь Максимович. - Син М. Васильковського. У юності допомагав батькові у веденні господарства. Жив у Переяславі (1688). Уперше згаданий 1691 р. як переяславський обиватель, який займався промислами (селітроварінням). Мав сина Леонтія. Очолював компанійський полк (1697-1698) і на цій посаді призначався наказним переяславським полковником (1698). Значний військовий товариш. Учасник Дніпровських походів. Саме в поході 1698 р. і загинув: на р. Кодимі татари захопили його в полон і відрубали голову. Самійло Величко помилково цю подію відносить до 1693 р.,коли на Кодимі відбулася велика битва.
МАКСИМОВИЧ [Левченко, Максименко] Василь Максимович. -Військовий канцелярист (1777). Жив у Великих Будишах. Хрещений батько Григорія Григоровича Манджоса.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Василь Семенович. - Значковий товариш Полтавського полку (1758-1763).
МАКСИМОВИЧ Володимир Григорович. Син протопопа Григорія Максимовича. Військовий товариш Переяславського полку (1730). Мешкав у Переяславі, мав власність у с. Єрківцях (Першої полкової сотні). Помер перед 1756 роком. Одружений з донькою полтавського полковника Павла Герцика Марією. Тесть лубенського полковника І. П. Кулябки (по його першій дружині).
МАКСИМОВИЧ Гнат Іванович. Син Івана Семеновича Максимовича. Сотенний отаман Лубенського полку (1781-1787).
МАКСИМОВИЧ Григорій Антонович. Син Антона Максимовича та О. С. Отрохович. У ВЗ служив військовим та бунчуковим (1735-1751) товаришем. Мешкав у селі Мала Стариця під Баришівкою, де мав власність. Абшитований бунчуковий товариш (1747). 26 травня 1747 р. указом переяславського єпископа Никодима відлучений від церкви.
МАКСИМОВИЧ Григорій Максимович. - Чернігівський полковий писар (1733-1739). Писар Чернігівського полкового суду (1736). Чернігівський иротоиоп (1741-1767). Мав власність у селах Шестовиця та Кротинь.
МАКСИМОВИЧ Григорій Федорович. Син Федора Яковича Максимовича. На службі у ВЗ з 1778 р. 16 грудня 1781 р. одержав звання значкового товариша Гадяцького полку (1781-1787). Брав участь у війні з Туреччиною. З 1787 р. - корнет у відставці.
МАКСИМОВИЧ Данило Семенович. Син С. М. Максимовича та Т. К. Кулябки. Народився у 1735 році. Служив у ВЗ військовим товаришем. 31 березня 1766 р. вийшов у відставку у чині полкового хорунжого. Служив у Лубенському полку. Поміщик Лохвицького повіту у 1786 році (мав 211 душ).
МАКСИМОВИЧ Дмитро Максимович. - Син Максима Васильковського. Народився близько 1660 р. в Києві. На військовій службі з 1678 р. Брав участь у відсічі Чигиринських походів. У ВЗ займав поважні уряди. Ніжинський полковий писар (1682; 1692; 1695; 1706). Ніжинський полковий суддя (1690). Значний військовий товариш (1690-1703). Генеральний бунчужний (1703-1708). Генеральний осавул (1708-1709). Впродовж кількох років керував Генеральним скарбом, тобто був наказним генеральним підскарбієм. 1705 р. (жовтень) голова демаркаційної комісії, яка встановила російсько-турецький кордон на місцевості (разом з турецьким комісаром Коч-Ахмет-Башком). Підтримав антимосковське повстання і після його поразки пішов з І. Мазепою до Бендер (за ішими даними - капітулював ще під Полтавою). 1710 р. повернувся до Гетьманщини, де його заарештували, відправили на допити у Москву, а звідти заслали пожиттєво до Архангельська. Був там наглядачем корабельної верфі. 1711 року клопотав про поїздку до Тобольська, щоб відвідати брата-митрополита. Помер у Архангельську у 1732 році.
Одружений (1692) з донькою переяславського полковника Федора Івановича Сулими Тетяною. Мав дітей та онуків, які служили у ВЗ.
МАКСИМОВИЧ [Левченко, Максименко] Іван Антонович. -Бунчуковий товариш. Полтавський полковий осавул (1738). Учасник російсько-турецької війни 1735-1739 рр.
МАКСИМОВИЧ Іван Васильович. - Народився 1732 року. Син (?) Василя Дмитровича Максимовича. У 1744 р. навчався в Переяславському колегіумі. Здобувши освіту, служив канцеляристом Переяславської полкової канцелярії.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Іван Іванович. - Син Івана Максимовича Максимовича-Левченка. Народився у 1746 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (1763-1784).Військовий товариш. Поміщик у селі Старі Млини у 1814 р. Дружина: Олефір Уляна Григорівна, донька козака.
МАКСИМОВИЧ [Губка] Іван Ілліч. - Народився 1733 р. Син пирятинського протопопа Іллі Максимовича. У ВЗ служив з 1762 р. значковим товаришем Лубенського полку. Військовий товариш (1779-1787). Полковий осавул в абшиті (1788). Титулярний радник (1784). Одружений з Анастасією Якимівною Огронович (1742 р. н.), донькою значкового товариша. Жив у Пирятині.
МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Іван Леонтійович. Син Леонтія Васильовича Максимовича. Народився 1727 р. На службі у ВЗ з 1747 р. Військовий канцелярист ГВК (1747-1752). Сотник Бубнівської сотні Переяславського полку (1752-1768). Призначення одержав 28 липня 1752 р. на місце першого тестя Федора Базилевича. Переяславський полковий комісар (1768-1770). 25 червня 1770 р. дістав звання бунчукового товариша (1770-1782). Мав значні земельні володіння в Переяславському полку. Двічі одружений: з донькою бубнівського сотника Федора Базилевича Мотроною (перший шлюб) та з донькою ліплявського сотника Василя Лазаревича Марфою (другий шлюб з 8 січня 1757). Сват Павла Кіктєва, тесть Михайла Семеновича Капцевича. Жив у селі Прохорівка. Помер 4 грудня 1801 р. і похований у Києві на Щекавиці в церкві Всіх Святих. Прадід ректора університету Святого Володимира, професора, історика Михайла Олександровича Максимовича (1804-1874).
МАКСИМОВИЧ [Рубан] Іван Максимович. - Син М. Васильковського. Службу розпочав у компанійському полку Іллі Новицького. Брав участь у Чигиринських походах, в обороні Лівобережжя від татар. Осавул компанійського полку Іллі Новицького (1679-1696). Наказний прилуцький полковник (1694). 1696 р. призначений І. Мазепою полковником компанійського (охочекомонного) полку (1696-1708) на місце Іллі Новицького. У 1708 році вже як сердюцький полковник обороняв Батурин від російських військ О. Д. Меншикова. Загинув у боях 2 листопада 1708 р. в Батурині. Іноді його плутають зі старшим братом, тобольським митрополитом (1711-1715), який ще в юності постригся в ченці і взяв ім’я Іоанн. На це свого часу вказував ще М. О. Максимович.
МАКСИМОВИЧ [Левченко, Максименко] Іван Максимович. - Походив з родини полтавських старшин Левченків. За іменем батька став писатися Максимович. Син великобудиського сотника Максима Левченка. На службі у ВЗ з 1718 р. (на місце померлого батька). Служив значковим товаришем Великобудиської сотні Полтавського полку (1718-1743). Був на канальних роботах у Ладозі (1721), в походах російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Полковий комісар (1729). Наказний осавул (1738) та обозний (1739) Полтавською полку відповідно в Дністровському та Хотинському походах. Виконував, головним чином, інтендантські функції. З липня 1743 р. підвищений до звання військового товариша і призначений на службу до ГВК. Мав брата Федора і синів Миколу, Прокопа, Івана та Василя Максимовичів. Жив (1752) у Великих Будиіцах.
МАКСИМОВИЧ Іван Петрович. - Народився 1 серпня 1680 року. Син значного військового товариша П. М. Максимовича. У 1698 р. закінчив курс Києво-Могилянського колегіуму. Канцелярист Ніжинської полкової канцелярії (1698-1704). Військовий канцелярист ГВК (1704— 1709). Неодноразово виконував посольські місії від І. Мазепи до Варшави та Москви. Пішов з гетьманом до Бендер. На раді 1710 р. обраний генеральним писарем в уряді П. Орлика (1710-1715). їздив послом до Бахчисарая та Стамбула. У 1715 р. повернувся в Гетьманщину і здав російським намісникам гетьманську печатку І. Мазепи. Був засланий до Москви. У 1722-1726 рр. працював у бібліотеці Синодальної друкарні. Уклав латино-слов’янський словник, переклав кілька книг. Помер 1 серпня 1732 р. у Москві.
МАКСИМОВИЧ Іван Семенович. - Син С. М. Максимовича та Т. К. Кулябки. Народився 1730 р. Значковий товариш (1763). Військовий товариш Лубенського полку (1763-1766). У відставку вийшов 13 січня 1766 року у чині полкового осавула (1766-1786). Поміщик Лохвицького повіту (1786). Помер після 1786 р. Мав синів Іллю, Гната та Мусія.
МАКСИМОВИЧ Іван Федорович. - Син Федора .Яковича Максимовича. На службі у ВЗ з 1776 р. З 12 січня 1780 року - сотенний отаман Гадяцького полку. Брав участь у війнах з Туреччиною. Корнет у відставці (1787). Поміщик. Помер до 1828 року.
МАКСИМОВИЧ Ілля Іванович. - Син Івана Семеновича Максимовича. Народився 1758 р. Військовий канцелярист (1781-1782). Полковий осавул при абшиті (1782-1787). Помер після 1787 р.
МАКСИМОВИЧ Йосип Васильович. - Значковий товариш Переяславського полку (1723-1732). Одружившись, переселився в Стародубський полк. Значковий товариш Стародубського полку (1732-1746). Військовий канцелярист, контролер ГВК (1738). Отаман ГВА (1746). По старості і через слабке здоров’я абшитований (1746). Його донька Ксенія була дружиною (1748) стародубського полкового канцеляриста Данила Короткого.
МАКСИМОВИЧ Леонтій Васильович. - Син компанійського полковника. Народився близько 1698 р. Військовий товариш (1734-1745). У Гілянському поході покалічений і далі у війську не служив. 9 січня 1734 р. універсалом Д. Апостола взятий під оборону. Помер у Переяславі на батьківському подвір’ї 25 лютого 1745 р. Похований у глухівському Успенському жіночому монастирі. Мав сина Івана та трьох онуків. Його дружина, Євдокія Василівна, овдовівши, вийшла заміж вдруге за переяславського полкового осавула Григорія Лукича Лукашевича.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Максим Семенович. - Значковий товариш Полтавського полку (1759). Військовий товариш у абшиті (1763).
МАКСИМОВИЧ Мартин. - Чигиринський гродовий отаман (березень 1655).
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Матвій Федорович. - Син Федора Максимовича Максимовича-Левченка. Народився 1740 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (з 1766). Мешкав як поміщик у селі Старі Млини (1817 р.). дружина: Леонтьєва Тетяна Якимівна (1751 р. н.), донька капітана.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Микола Іванович. - Народився у 1739 р. Син значкового товариша Івана Максимовича Максимовича-Левченка. Служив значковим товаришем Погарського полку (з 1766). У 1791— 814 р. - поміщик села Старі Млини, дружина: Оранська Марфа Петрівна 1748 р. н.), донька священика.
МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Михайло Максимович. - Син Максима Васильковського. Народився близько 1675 р. Брав участь у Дніпровських та Азовських походах, у Північній війні. Бунчуковий товариш 1695). Мав дружину Ганну Михайлівну. Загинув 1711 р. у Прутському поході. Сват Корнилія Кулябки та Василя Володковського.
МАКСИМОВИЧ Михайло Степанович. - Військовий канцелярист 1К (1746). Син Степана Максимовича та Євпраксії Панасівни Єсимонтовської
МАКСИМОВИЧ Омелян Євтихійович. - Син Євтихія Максимови-Миргородський полковий осавул (1721-1730).
МАКСИМОВИЧ Павло Максимович. - Військовий канцелярист 67). Мешкав у Чернігові.
МАКСИМОВИЧ Павло Андрійоич. - Син Андрія Яковича Максимовича та М. У. Салогуб. Народився 761 р. Служив у Лубенському полку. Абшитований у званні сотенного пана. Помер до 1818 р.
МАКСИМОВИЧ Петро [Максимович?]. - Значковий товариш Ніжинського полку (1765). Швагер Михайла Михайловича Янджула.
МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Петро Максимович. - Народився до 1631 р. Покозачений шляхтич. Син Максима Васильковського. Мешкав у Переяславі, а маєтністю було село Козинці, де побудував церкву. Займав поважні уряди у ВЗ. Овруцький та київський полковник від польського короля. Переяславський полковий писар (1683). Наказний сотник Остерської сотні (1687), підписав Коломацькі статті (1687). Військовий товариш (1690-1704). Значний військовий товариш (1704-1708). Виконував військові та дипломатичні доручення, брав участь у Кримських та Дніпровських походах, Північній війні. Був одружений з родичкою матері Б. Хмельницького Софією Ставецькою (її мати шляхтянка Анастасія Ставецька). Помер у Переяславі перед квітнем 1711 р. Похований у Козинцях.
МАКСИМОВИЧ Петро Семенович. - Народився 1717 р. Син лубенського полкового старшини Семена Михайловича Максимовича та Тетяни Корниліївни Кулябки. Сотник Снітинської сотні Лубенського полку (1738-1740). Сотник Красноколядинської сотні Прилуцького полку (1736-1738; 1740-1764). 16 березня 1764 р. універсалом гетьмана Кирила Розумовського призначений земським підсудком в Іваницький повіт (1764-1772). Помер після 1772 р. Сват Андрія Марковича, тесть Івана Миницького та Якима Салогуба.
МАКСИМОВИЧ Петро Якимович. - Син Якима Семеновича Максимовича. Народився 1751 р. Службу розпочав 1770 р. значковим товаришем Лохвицької сотні. Військовий товариш Лубенського полку (1782). поручик (1783). 9 січня 1783 р. вийшов у відставку в чині капітана (1783-1791). Земський справник (1791). Поміщик Лохвицького повіту. Був одружений з донькою бунчукового товариша Петра Миклашевського Єлизаветою.
МАКСИМОВИЧ Прокіп. Військовий товариш Полтавського полку (1750-1755). Житель с. Старі Млини. Мав хутір у Великобудиській сотні (1750).
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Прокіп Іванович. Син Івана Максимовича Максимовича-Левченка. Народився 1741 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (до 1775). Поміщик села Старі Млини. Помер там же після 1814 р.
Дружина: Кулик Мотрона Євстафіївна, донька сотника.
МАКСИМОВИЧ [Максименко, Левченко] Семен Максимович. - Шляхтич. Народився 1703 р. Полтавський міщанин. Полковий збирач податків (1730). Значковий товариш Великобудиської сотні Полтавського полку (1734). Титар полтавської соборної церкви (1751). Бурмистр Полтавського магістрату (з 1752). Значковий товариш Полтавського полку (1758-1763). Дружина (з 1727): Костенська Ганна Олексіївна, донька опішнянського і гадяцького протопопа.
МАКСИМОВИЧ Семен Михайлович. - Народився у 1695 р. Військовий канцелярист ҐВК (1715-1719). Ймовірно, випускник КМА. Сотник Чорнуської сотні Лубенського полку (5 серпня 1719-1731). Сенчанський наказний сотник Лубенського полку (1723). Підписав Коломацькі чолобитні Павла Полуботка (1723). Брав участь у Низових походах. З 19 червня 1731 року лубенський полковий суддя (1731-1743). Одружений з донькою Корнила Кулябки Тетяною (жила в 1698-1779 рр.). Помер 1743 року в Лубнах на уряді. Мав п’ятьох синів, які служили у ВЗ.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Семен Семенович. - Значковий товариш Полтавського полку (з 1758).
МАКСИМОВИЧ [Васильківський] Степан Петрович. - Основоположник стародубського роду Максимовичів. Народився близько 1680 р. в Переяславі. Син переяславського полкового писаря Петра Максимовича Максимовича. Випускник Києво-Могилянського колегіуму. 21 квітня 1711 р. взятий гетьманом І. Скоропадським в оборону. Разом з братом Іваном належав до оточення 1. Мазепи. За це у 1712 р. засланий до Москви, але невдовзі (1715) і відпущений. Канцелярист ГВК за І. Скоропадського (1715-1722). Значний військовий канцелярист (1723-1724). Ймовірно, у 1722 р. (після другого одруження) переселився до Стародуба. У вересні 1724 р. за розпорядженням О. І. Рум’янцева призначений стародубським полковим писарем (1724-1725; 1727-1730). Управляючий справами Стародубського полку (1724-1725). Стародубський полковий суддя (1725-1727). У складі тріумвірату (Панас Єсимонтовський, Семен Галецький та він) керував Стародубським полком (1728-1732; у 1729 р. - з Миколою Ханенком). Військовий товариш (1723-1729). Впродовж шести років за Д. Апостола перекладав юридичні акти для Кодифікаційної комісії. Значний військовий товариш (1732-1735). Бунчуковий товариш (1735-1738). У листопаді 1738 р. звільнений від усіх служб по старості і за поганим станом здоров’я. Першим шлюбом був одружений з донькою переяславського полкового писаря Луки Петровського Євдокією, яка померла невдовзі після 1721 р. Другим шлюбом одружився з донькою стародубського полкового обозного Афанасія Єсимонтовського Євпраксією (жива в 1761). Тесть 0.П.Корецького, І. П. Кулябки, І.Г. Стаховича, Я. В. Лисаневича. Один з його синів, Семен, переселився (прибув) до Конотопа і дістав прізвище Прибудько, чим започаткував рід Прибудьків. Мав підлеглих і землю в селі Тютюри Стародубського полку, а також значну власність у Переяславському полку. Помер у 1749 р. в своєму домі в Стародубі.
МАКСИМОВИЧ Степан Петрович. Народився 1744 р. в родині Лубенського старшини Петра Семеновича Максимовича. Службу розпочав 1 січня 1767 р. в російській армії у Псковському драгунському полку. Мав звання секунд-майора, підполковника, полковника. У чині бригадира згідно з іменним указом Сената від 24 січня 1775 року (по рекомендації П. О. Рум’янцева) очолював Лубенський полк (1775-1781). Воював у роки російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Брав участь у другій війні з Туреччиною (1787— 1791). Генерал-майор (1786). Загинув під час облоги Очакова 11 листопада 1788 року. Похований у Херсоні біля Катерининського собору. Був одружений з донькою Андрія Марковича Ганною.
МАКСИМОВИЧ Тарас Петрович. - Значковий товариш Чернігівського полку (1754).
МАКСИМОВИЧ Федір Дмитрович. - Син генерального осавула Д. М. Максимовича та Т. Ф. Сулими. Після заслання батька до Архангельська утримувався з братом Іваном у Москві як заручник. Зарахований на службу до Семенівського лейб-гвардії полку у 1713 р. (брат Іван - до Ізмайловського і загинув у війні з Туреччиною при Анні Іванівні). Пройшов чини сержанта, прапорщика, поручика полку. 23 вересня 1741 р. призначений полковником Стародубського полку (1741-1756). Наказний гетьман (головнокомандувач) над козацьким корпусом у Ліфляндському поході 1746 р. Помер наприкінці лютого - на початку березня 1756 року на уряді. Був одружений з донькою значкового товариша Стародубського полку Олексія Плотного Мотрею (її другий шлюб). Сват Михайла Ширая.
МАКСИМОВИЧ [Левченко] Федір Максимович. - Син сотника Великобудиської сотні Максима Левченка. Народився 1696 р. У ВЗ служив значковим товаришем Полтавського полку (1714-1743). З липня 1743 р. разом з братом Іваном підвищений до звання військового товариша (1743-1782). З 1782 р. - поміщик села Старі Млини Зіньківського повіту. Мав з дружиною Євдокією Міщенко сина Матвія.
МАКСИМОВИЧ Федір Семенович. - Народився 1718 р. Син лубенського полкового старшини Семена Михайловича Максимовича та Тетяни Корнилівни Кулябки. На козацькій службі з 1735 р. Канцелярист ГВК (1738-1751). Лубенський полковий хорунжий (1752-1763). Лубенський полковий осавул з 13 травня 1763 р. (1763-1767). Земський підсудок і підкоморій Лубенського судового повіту (1767-1783). Мешкав у сотенному містечку Чорнухах. Помер після 1785 р. Був одружений з донькою срібненського сотника Параскевою Антонівною Троциною (1721 р. н.).
МАКСИМОВИЧ Федір Якович. Син Якова Максимовича Максимовича-Лук’яновича. Народився в 1739 р. Впродовж 1748-1752 рр. -півчий при дворі Єлизавети Петрівни. Курсант Сухопутного шляхетського корпусу по вивченню французької та німецької мов (1752-1754). Актор театру бригадира Сумарокова (1754-1757). Канцелярист (1757— 1773). Значковий та військовий товариш Гадяцького полку (1773-1786). Сотенний отаман (1786). Поручик (1787). Брав участь у Кримському поході (1773). Поміщик Зіньківського повіту у 1805 р. Мав синів Григорія та Івана.
МАКСИМОВИЧ Яким Семенович. Син Семена Михайловича Максимовича та Т. К. Кулябки. Народився у 1725 р. На службі з 1757 р. Значковий товариш Лубенського полку (1757-1764). Осавул (другий) Лубенського полку (1764—1767). Лубенський полковий суддя (з 1767). Полковий суддя в абшиті (1782). Сват Петра Миклашевського. Помер у Лубнах у 1786 р.
МАКСИМОВИЧ Яків Максимович. Син Максима Лук’яновича, онук знатного військового товариша Лук’яна Лисого. Лубенський полковий комісар (1746). Мав синів Андрія та Федора, які служили у Лубенському та Гадяцькому полках військовими товаришами. Сват Устима Салогуба (значкового товариша).
В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.
МАКСИМОВИЧ Василь Михайлович, 1922 р. н., с. Черемхів Коломийського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Черемхів, селянин. Заарештований 30.07.1948. Звинувачення: в його будинку зустрічалися члени ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 17.08.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 28.09.1993. (12728 П).
МАКСИМОВИЧ Іван Васильович, 1921 р. н., с. Остриня Тлумацького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Остриня, селянин. Заарештований 26.05.1941. Звинувачення: член ОУН. Подальша доля невідома. 12.02.1964 справу припинено. (3170 П).
МАКСИМОВИЧ Михайло Миколайович, 1910 р. н., с. Креховичі Рожнятівського району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 15.09.1944. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чайка. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 07.12.1944 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 03.03.1946 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 04.01.1995. (14695 П).
Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.
Наставн.- руковод. ист. и геогр. — н. ч. Геор. Андр. Максимович, унив., жал. 2148 р., кл. наст. 160 р., 1-09-06, 5-11-09. (VI).
Нежинская гимназия
Киевский учебный округ 1911-1912 учебный год
Год выпуска 1819
Максимович Михаил
Год выпуска 1829
Максимович Иван
Гадяцкий полк
Максимович Федір (1738-1787-?) - служив із 1746 р., військовий товариш (1773-1783), шляхтич, міг обиратися, але не бажав, мав право голосу. У Зіньківському повіті володів 6 хатами.
Київський полк
Максимович Григорій - бунчуковий товариш Київського полку (1732)
Лубенський полк
Максимович Андрій Якович (бл. 1726-1790-?). служив із 1745 р. у Лубенському полку, полковий канцелярист лубенський (1747), отаман сотенний (1783), військовий товариш в абшит (01/01/1784 - 1790 - ?). Мав 15 підданих. Д.: Мариій Устимівна Салогуб, донька значкового товариша. Мали синів Андрія, Павла, Корнила, доньок Марію, Ксенію, Гафію, Марію.
Максимович Данило (1756-?) - абшитований полковий хорунжий (1782), мав 30 хат підданих, прапорщик у відставці (1788), проживав у Роменському повіті.
Максимович Іван Ілліч (1733-1782-?) - син протопопа пирятинського. Служив із 23/06/1762 р., значковий товариш Лубенського полку (із 22/07/1762), лагодив мости й греблі в Яблунівській сотні (1769), військовий товариш (із 23/04/1779), абшитований полковий осавул (1788). Проживав у Пирятині. Д.: Анастасія Якимівна Огранович (1742-1778 - ?), донька значкового товариша. За нею 40 підданих у с. Леляках і 69 - у хут. Сирооржицькому.
Максимович Максим Лукич - син значкового товариша Полтавського полку Луки Лисея, значний товариш полку Лубенського, мешканець роменський.
Максимович Семен - значний товариш полку Лубенського (1718)
Максимович Федір Семенович - син полкового судді лубенського. Значковий товариш Лубенського полку (1735 - 1738 - ?), у 1736 р. перевозив провіант у Воронежській губернії, у 1737 р. біув на лінії. За атестатом генерала Рум'янцева призначений генерал-майором Шиповим військовим канцеляристом ГВК (1737-1751). У 1751 р. призначений хорунжим полковим лубенським. Полковий осавул (із 1763). У 1764 р. призначений підсудком суду земського Лубенського повіту, у 1767 р. призначений підкоморієм у повіт Лубенський. У 1769 р. був при указах у МК, у 1778 р. доглядав головні тракти, греблі та інші переправи. Був у походах у 1737-1739 рр. Підкоморій повіту Лубенського (1780), у Чорнухах та в селах мав 43 підданих. Д.: Параска Антонівна Троцина, донька сотника, дітей не мали.
Максимович Федір Якович (бл. 1739 - 1807-?) - служив із 1748, співаком при дворі імператриці. У 1752 р. випущений із сухопутного кадетського шляхетного корпусу. Військовий товарищ при звільненні від двору (05/09/1773). Абшитований військовий товариш (1787). Мав 37 підданих. Рід внесений до І частини родоводної книги Чернігівського намісництва. Поручик (із 15/04/1787). Д.: NNN (?-ран. 1786). Мав синів Григорія, Івана, доньок Марію, Параску, Олену, Ірину, Уляну, Марфу.
Максимович Яким Семенович (1725 - 1786) - служив із 1757 р. значковим товаришем Лубенського полку, 2-й осавул полковий лубенський (1763-1767), суддя полковий, абшитований суддя полковий (1782). Д.: Тетяна Іванівна N (?-1779-?).
Максимович Яків Максимович (?-1706-1739-?) - син значкового товарища полку Лубенського. Значковий товариш. Полковий комісар лубенський.
Ніжинський полк
Максимович Дмитро Максимович - значний товариш сотні Кролевецької (1682), писар ніжинський, значний товариш військовий (10/1695)
Максимович Петро - значковий товариш Ніжинського полку (1765). Швагро Миколи Михайловича Янжула.
Максимович Самійло- товариш полку Ніжинского, 07/04/1696 р. продав плац сотнику олишивському Леонтію Іовичу Шрамченку.
Максимович Семен - (1671 - 1737 -?) - значковий товариш (1737), військовий товариш. Із Максимовичів Стародубського полку. Перейшов у м.Короп і був прозваний Прибудьком.
Переяславський полк
Максимович Володимир - військовий товариш (1718), значковий товариш (1732).
Максимович Григорій - військовий товариш, бунчуковий товариш (04/11/1735 - 1751 - ?), у 1743 р. заплатив позику в скарб 98 коп. із 6 дворів і 4 млинових кіл. Абшитований бунчуковий товариш (1750), мав у с. Мала Стариця Баришівської сотні житловий двір, посполитих 7 дворів убогих, усього 7 дворів та 8 хат.
Максимович Григорій - абшитований значковий товариш Переяславського полку (1748), мав двір у Баришівці.
Максимович Йосип - (?-1739) - значковий товариш (1723 - 1739), мав двір у Переяславі, яким у 1740 р. уже володіла його вдова.
Максимович Іван Антонович - бунчуковий товариш (1732).
Максимович Іван Леонтійович (1724/1727 - 1801) - служив із 1747 р., в.к. (1747 - 1752), сотник бубнівський (07/1752-1768), бунчуковий товариш (170/1779 - 1787-?), коміса округа Переяславського (1768 - 1781), повітовий суддя Золотоніського повіту (1786), у 1787 р. мав з І.Базилевичем 674 душі в с. Прохорівка; 432 душі - у с.Сушки (з б.т. Деркачем Іваном), 28 душ - на х. Кропивенський, мав 75 душ у с. Старосілля Переяславського повіту. Д.: 1) Мотрона Федорівна Базилевич, донька сотника бубнівського. 2). (із 01/1757) Марфа Василівна Лазаревич, донька сотника леплявського. Мали синів Василя, Івана.
Максимович Леонтій Васильович (?-1699-25/02/1745) - син полковника компанійського, значковий товариш (1725); був у поході, військовий товариш (1734-1745), через каліцтво не служив. Д.: Євдакія Василівна N, у другому шлюбі за Григорієм Лукашевичем.
Максимович Олексій - б.т. (1752), мав володіння в Переяславі.
Максимович Олефір - обозний полковий (1676), товариш військовий (1682), обозний полковий (1686), суддя (1687).
Максимович Петро Максимович - (? - 1631 - 1708) - шляхтич, роллковник овруцький ЙКМ, полковник київський ЙКМ, писар полковий переяславський (1683). У 1690 р. прийнятий під гетьманську оборону. Значний військовий товариш (1704). У цей час мешкав у Переяславі й у своїй маєтності с.Козинцях побудував церкву. У 1711 р. І.Скоропадський закріпив за його сином Стефаном Максимовичем грунти й млини спадаючі за небіжчиком батьком, в.т. Петром, серед них і село Козинець. У 1729 р. ці та інші володіння йому ж ствердив гетьман Д.Апостол. Д.: (ран. 1661) Софія N Ставецька.
Максимович Стефан Петрович - син з.т. в., значний товариш військовий (1718), значковий товариш (1725-1732), комісар полковий (1724), бунчуковий товариш (1736 - 1741), абш. б.т. (1743), заплатив позику в скарб із 9 дворів і 4 млинових кіл (1 руб. 10 коп.). Мав двір у Переяславі, звільнений від військових постоїв, у сотні Терехтимирівській у с. Слободка Полуботкова 2 двори підсусідків, у с. Козинець - 3 тяглих та 5 піших дворів підсусідків, у Яготині - приїжджий двір та хутір у степу (1737). Д.: Євдокія Луківна Петровська, донька полкового писаря переяславського. Їх володіння перейшли Івану Бахчевському, племіннику Євдокії.
Максимович Федір - значковий товариш (1732).
Полтавський полк
Максимович Володимир Григорович - військовий товариш. Д.: Марія павлівна Герцик, донька полковника полтавського
Максимович Михайло Максимович - (? - 1675 - 1711) - бунчуковий товариш, помер у Прутському поході. Д.: Ганна Михайлівна N.
Стародубський полк
Максимович Василь Дмитрович - син генерального осавула, брат полковника стародубського, шляхтич, військовий товариш (?-19/06/1737-1738), мав у с. Хотинівка Волинської сотні 11 дворів посполитих. У 1738 р. управитель Шептаківської волості, значковий товариш Василь Максимович подав донесення до ГВК із проханням призначити його понорницьким сотником, так як Костянтин Савицький нездатний. Полковник Ізмайлов призначив розслідування, і в результаті Максимович став сотником понорницьким (1738 - 1741), сотник волинський (27/04/1738, 1741 - 03/1743 - ?). Д.: Ксениія Опанасівна N, у другому шлюбі (1750) за військовим канцеляристом Михайлом Павловським, який проживав у с. Чорнотичі.
Максимович Йосип - значковий товариш Стародубського полку (1723 - 1730), отаман ГВА (?-05/17469). 05/1745 р. через старість абшитований.
Максимович Степан Дмитрович - мав саєтність у с. Тютюра полкової сотні Стародубського полку, на яке 10/1732 р. отримав підтвердження. Канцелярист ГВК (1719 - 1722), значний військовий канцелярист (1723), значний військовий товариш (1723). Полковий писар стародубський (1724-1725, 1727-1730). Суддя полковий стародубський (1725). Правлячий полкові справи (1724-1725). У січні 1728 р. отримав універсал гетьмана разом з Опанасом Єсимонтовським і Семеном Галецьким на управління Стародубським полком. військовий товариш (1732-1736). Д.: // р. Євпраксія Опанасівна -Єсимонтовська (?-1707-1761-?), донька полкового обозного стародубського, онука Федора Мовчана.
Максимович Тарас - значковий товариш Стародубського полку (1754).
Чернігівський полк
Максимович N - значковий товариш Чернігівського полку, мав підданих у с. Голубчичі Роїської сотні (1753).
Максимович Антон Максимович - шляхтич гербу "Пелеш" (зміненого), житель Печерська в Києві (?-1687-1693-?0. 14/10/1687 як обиватель печерський отримав гетьманський універсал на дві греблі з млинами. 03/03/1703 р. отримав гетьманський універсал із підтвердженням. 1711 р. отримав універсал І.Скоропадського на с. Монастирці. 1715 р. продав млин на р. Каторній, названий Зерковщина київському бурмістру Василю Якимовичу. Значний військовий товариш (1711-1716), бунчуковий товариш Чернігівського полку (?-1718-1729). У 1722 р. заплатив 30 золотих на відновлення після пожежі Києво-Печерської церкви. 05/1725 р. дав "казку", що раніш не відправив у похід сина Івана через убогість. Але 25/05/1725 р. син мав вийти в похід і наздогнати команду полковника Єропкіна. 02/1726 р. через те, що не вийшов у Гілянський похід полковников відправлений до Глухова. Усе ж був у Сулацькому поході р. (1726-1727). 04/1729 р. викреслений із компуту бунчукових. Д.: Олена Степанівна Отрохович (?-1752), донька чернігівського війта. Його правнуки Іван Григорович (1737-?) та Степан Максимович (1732-?) мешкали в с. Полошки Глухівського повіту.
Максимович Василь Дмитрович - студент школи поетики Чернігівського колегіуму (1718). Значковий товариш (?-1737-1738-?). Сотник понорницький (1738 - 1741). Д.: Варвара NN.
Максимович Іван Антонович - бунчуковий товариш (1718-1731).
Максимович Тарас - значковий товариш (1754).
Ірина Кривошея. Неурядова старшина української козацької держави (XVII-XVIII ст.) Том ІІ. ISBN 978-617-604-096-5
Максимович Петро Іванович, 1902 року народження, с. Завіщанська Плещенського району Білоруської РСР, білорус, освіта початкова, безпартійний. Сторож нафтоскладу. Проживав: м. Єнакієве Донецької області, вул. Турутіна, буд. № 29. Заарештований 16 листопада 1935 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.
Максимович Станіслав Олексійович, 1889 року народження, с. Куповичі Львівської області, Польща, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Старогнатівка Старогнатівського району Донецької області. Бджоляр колгоспу «Парткомуна». Заарештований 18 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1958 році.
Максимович Йосип Іванович, 1908 року народження, с. Завіщанська Лишинського району Білоруської РСР, білорус, освіта початкова, безпартійний. Візник рудника “Червоний Профінтерн”. Проживав: м. Єнакієве Донецької області, шахта “Червоний Профінтерн”, барак-гуртожиток. Заарештований 17 листопада 1935 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.
Реабілітовані історією. Донецька область. Книга п’ята.
ГАСО, ф, 624, оп. 1, д. 33
г. Кролевец, Соборная церковь, 1836 г.
ЦДІАК, Ф. 51, оп. 3, д. 2095, л. 1-2 Донесення чернігівського полковника Михайла Богданова від 17 лютого 1726 р. про відправлення в м. Глухів бунчукових товаришів Антона Максимовича, Михайла Домонтовича, Василя Дорошенка та козака Антона Кузьменка за невиступ в Гилянський похід. 1726 р.
Уволены:
Пономарь козелецкой Р.Богородичной церкви Петр Максимович в рыхловский петропавловский монастырь для изучения причетничееких предметов, а на его место определен, находящийся на изучении в козелецком георгиевском монастыре Александр Полеев.
Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. 1867 г. № 21 от 1 ноября
Список воспитанниц училища девиц духовного звания
2-го класса
Екатерина Максимович
Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. 1867 г. № 22 от 15 ноября
МАКСИМОВИЧ Василь Федорович, 1906 р.н., уродженець і мешканець с. Митлашівка Драбівського р-ну, українець, б/п. Рахівник заготзерно. 1 листопада 1937 р. трійкою УНКВС по Полтавській обл. засуджений до розстрілу. Реабілітований 3 серпня 1960 р; Черкаським облсудом.
Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя
МАКСИМОВИЧ Николай Николаевич, дворянин, 05.03.1884, подпоручик запаса флота (05.03.1904), определен в службу, приписанный к призывному участку подпоручиком по Адмиралтейству по экзамену (26.07.1904). "Терек" (вах. офицер 26.07.1904 - 18.08.1905). В Батавии за оскорбление в нетрезвом виде нецензурными словами ст. офицера и других офицеров списан в Россию и предан суду (18.08.1905). Переведен из Сибирского флот.экипажа в Балтийский флот (10.10.1905). - Поручик по Адмиралтейству за отставкой (19.12.1909). Штабс-капитан по Адмиралтейству (1913). Переведен во флот лейтенантом (28.07.1914, со старшин. 14.04.1913). В Добровольческой армии (ноябрь - декабрь 1918). В Донской флотилии: с 24.12.1918 г. арт. офицер мор. кан. лодки № 3, с 26.02.1919 г. нач. 1-го дивизиона воен. Речной флотилии. Капитан 2 ранга (1919). К лету 1921 г. в Константинополе.
// Челомбитко А.Н. Офицеры флота, Корпусов, Гражданские и Медицинские чины, Судовые священники Морского ведомства - участники Русско-японской войны 1904-1905 г.г.
Максимович, Иннокентий Клавдиевич. Сборник сведений о роде "Максимович" : Сост. И. Максимович, исключительно для членов своей семьи, родных, друзей и добрых знакомых, не предназначая такового для продажи. - Рига, 1897. - 145 с., 3 л. портр., 1 л. табл.
https://search.rsl.ru/ru/record/01003679376
МАКСИМОВИЧ Олександр Леонтійович народився 1884 р. у с.Дащенки Лохвицького пов. Полтавської губ. Українець, із службовців, освіта середня, позапарт. Проживав у с. Піщанка Красноградського р-ну Полтавського окр. Священик церкви Св. Миколая. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 10 лютого 1930 р. за к.-р. пропаганду з амвону церкви та агітацію проти заходів рад. влади на селі (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 2 березня 1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 29 серпня 1989 р.
Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.
Отец: Леонтий Федоров Максимович, (1858-1888), мать: Пелагия Стефанова Максимович,
Дед: Федор Львов Максимович (1823-1895) Николаевская церковь с. Дащенки при реке Многе: 1856-1880 - дьячок, 1892-1895 - псаломщик, бабушка: Мария Иванова Максимович
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >