Тема: Інгульська паланка
Тема по одній з паланок Запорозької Січі - Інгульській
Міжнародний генеалогічний форум * International Genealogical Forum |
Ви не ввійшли . Будь ласка , увійдіть або зареєструйтесь .
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Тема по одній з паланок Запорозької Січі - Інгульській
Знайшов в інтернеті зібрані до купи цікаві і не дуже відомості про паланку і, як трактує автор сайту "города-призрака" Інгулгорода.
https://sites.google.com/site/zagadkaingulgoroda/home
Все написане з точки зору "велікороса", читати іноді кумедно, іноді сумно... "Составітєль сєго сайта" навіть не може собі уявити, що чи козаки чи скоріше за все османи могли побудувати фортеці і лінії укріплення на території, яку Московія згодом назве Новоросією))
Але є і дещо цікаве.
ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА, Перевізька паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового (1734-75). Розташовувалася на правому березі Дніпра, між Дніпром та Інгульцем і верхів'ями Інгульця та Базавлука. Площа паланки дорівнювала близько 9781 км2. Центром було село Перевізьке біля гирла Інгульця, а за іншими даними - село Кам'янка, де в 1709-11 розташовувалась Кам 'янська Січ. Окрім того, тут були ще й такі села: Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Осокорівка, Тернівка, Ракова та ін. Інгульська паланка мала паланкову старшину та 219 курінних козаків. Щільність населення у паланці була не дуже високою. Землеробство було слабко розвинене. На території існувало кілька рибних заводів. Разом із Бугогардівською та Кальміуською паланками вона була найважливішим центром рибальства у Нижньому Подніпров'ї. Іншим джерелом доходів жителів паланки було збирання «мостового» (платні з проїжджих купців, торговців, чумаків за перевіз через Інгул та інші річки). Ліквідована одночасно з Новою Січчю влітку 1775. Нині ця територія належить до Херсонської області.
Література:
Слабченко М. Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів // Праці для виучування західноруського та українського права. -К., 1929. - Вип. VI. - С. 202-206;
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 124,128, 282, 286;
Скальковський А. Історія Нової Січі, або Останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ, 1994. - С. 51-52.
Слабченко М.Є. Паланкова організація Запорозьких Вольностей www.twirpx.com/file/1327288/
Відбитка з 6-го вип. "Праць Комісії для виучування історії західньо–руського та українського права".Слабченко Михайло Єлисейович Організація народнього господарства України від Хмельниччини до світової війни. Т.5. Вип.2. : Паланкова організація Запорозьких Вольностей. – Київ, 1929. – 97 с.
Книга відомого історика Михайла Єлисейовича Слабченка присвячена дослідженню історії розвитку території запорозьких козаків. Видання містить документальні дані, що стосуються паланкової організації Запорозьких Вольностей того період., Автор подає детальні відомості про розвиток міст, їх соціальний, господарський та політичний розвиток
Старшина Інгульської паланки
Полковники
Недоїд (Недойда, Недонко, Неденко) Опанас (Афанасій) - 1746 - 1747
Іванов (ймовірно по-батькові) Петро - 1749
Великий Марко - 1750
Топчій Василь - 1753
Стягайло Дмитро - 1754
Чорний Степан - 1754
Томара Лаврін - 1755
Лелек Яким - 1756
Кирилович (Кирилов, ймовірно по-батькові) Павло - 1757
Могила Дем'ян - 1760
Кравець Тарас - 1766
Писарі
Таран Василь - 1752
Малиновський Данило - 1756
Таран Панас - 1759
Шелестенко - 1760
Яблуновський Степан Андрійович - 1763
Полкові осавули
Міховин Семен - - 1752
Третяк Андрій - 1754
Батечко Михайло - 1755
Коропець Омелько - 1756
Джерело - Корпус документів Архіву Коша Запорозького в 5 томах.
Сторінки 1
Щоб відправити відповідь , ви повинні $ s або $ s
Форум працює на PunBB , за підтримки Informer Technologies, Inc span >