Тема: Гершензон
Вікі:
Гершензо́н Сергі́й Миха́йлович (11 лютого 1906, Москва — 7 квітня 1998, Київ) — радянський і український генетик, академік Національної академії наук України (1976), Герой Соціалістичної Праці (1990).
Народився в сім'ї відомого російського літератора-пушкінознавця Михайла Осиповича Гершензона і піаністки Марії Гольденвейзер.
Закінчив Московський університет (1927), учень С. С. Четверикова. У 1931–1935 роках працював у Біологічному інституті ім. К. А. Тімірязєва, у 1935–1937 — в Інституті генетики АН СРСР.
До Києва Сергій Михайлович прибув ще у 1937 р. на письмове прохання легендарного вітчизняного еволюціоніста Івана Шмальгаузена. Останньому було доручено очолити щойно створений Інститут зоології, і, вирушаючи на службове підвищення, він запросив очолити лабораторію генетики у новоствореній установі молодому перспективному випускникові МДУ, кандидатові біологічних наук Сергію Гершензону.
З 1937 року він одночасно завідував відділом генетики Інституту зоології АН УРСР і кафедрою генетики Київського університету.
Протягом 1937–1941 рр. і 1944–1948 рр. був завідувачем кафедри генетики і дарвінізму Київського університету. Під час війни всю Академію наук України в екстреному порядку вивезли до Уфи.
Протягом 1948–1963 років продовжував працювати у відділі генетики в Інституті зоології АН УРСР. Під час панування у радянській біології лисенківщини досліджував у складі групи М. М. Синицького вірусні хвороби шовкопрядів.
З 1963 року працював у секторі молекулярної біології та генетики Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, очолюючи його у 1968–1973 рр., а потім — відділ, в організованому на базі сектора, Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР. З 1986 р. — співробітник Інституту фізіології рослин і генетики АН УРСР.
Батько ентомолога, доктора біологічних наук Злати Сергіївни Гершензон.
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)