Re: Список казаков Запорожского низового войска_1776 год.
Володимир Ратанчук (Дніпропетровськ), краєзнавець,
науковий співробітник ГО Інститут суспільних досліджень
Козацькі зимівники II пол. XVIII ст. на території Середнього Присамар'я
(за писемними та картографічними матеріалами)
Землі Присамар'я завдяки своїм родючим чорноземам, великій кількості звірини в лісах та риби в річках і озерах з давніх-давен приваблювали землеробів та промисловиків. Незважаючи на загрозу постійних татарських набігів, у XVII і особливо XVIII ст. на землях Присамар'я, що в період Нової Січі входили до складу Самарської паланки, з'являється багато козацьких зимівників. Осівши тут на постійне проживання, зимівчани починали вести своє господарство – займалися рільництвом, засіваючи розорані степи, вирощували худобу, розводили бджіл, рибалили. Самарська паланка, нарівні з Протовчанською паланкою, була однією з найбільш заселених паланок Вольностей, в якій були містечка, села, хутори, зимівники. Велика кількість зимівників на Самарі показана, зокрема, на "Достоверной Ландкарте меж рек Днепра и Донца на расстояниях от устья Самары до Изюма и Луганской станицы сочиненной 1750 году в мае месяце".
У 1770-х роках XVIII ст., після зруйнування Підпільненської Січі, на місці багатьох козацьких зимівників були засновані державні слободи або ж ці слободи були утворені шляхом об'єднання зимівників певної місцевості в одне ціле. В останньому випадку планувалось "рассеяных зимовниками запорожцев, как они бессемейно поселения имеют все в изобретенных выгодных для себя местах, свесть по нескольку в самые удобнейшие и по дороге местоположения для заведения деревень" [2, 127].
Восени 1776 р. Азовський губернатор В.О.Чертков здійснює огляд старовинних запорозьких маєтностей, земель та урочищ. Метою цього об'їзду було заснування державних слобід і, відповідно, ліквідація козацьких зимівників, в подальшому існуванні яких уряд вбачав потенційну загрозу виникнення бунтів. Місця для слобод рекомендувалося обирати в безпечних місцевостях та поблизу великих шляхів “для способного ими управления” [2, 127]. І хоча переселенцям надавались пільги, більшість козаків відмовлялася переселятись у слободи та міста, і з часом їх почали переселяти силою.
Результатом подорожі Черткова стало створення ряду державних слобід. Так, наприклад, слобода Вербки на р. Самара була заснована на місці зимівника Семена Коваля [8, 600–603], зимівники козаків Олексія Петренка, Андрія Салогуба, Олександра Шпака, що знаходились на річці Вовчій, стали військовими слободами Олексіївкою, Андріївкою та Олександрівкою [8, 637, 714–715, 729]. В тому ж 1776 р. на Самарі Чертков засновує слободу Дмитрівку. Феодосій (Макаревський) повідомляє, що місцевість, на якій заснували слободу, "издавна занимали запорожские казаки", які мали тут "несколько сот зимовниковъ, хуторовъ и землянокъ" [8, 581].
dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/76938
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)