1 ( 12-08-2019 03:43:31 змінене d_sergiy )

Тема: Румянцевская опись Левобережной Украины

Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.:покажчик населених пунктів(LINK)
______________________

Декілька разів вже читав про те що Рум'янцевські описи є незамінним джерелом інформації для пошуків предків в ХVIII-му сторіччі, але, як можливо і другі новачки, я нічого не знаю про ці описи, де їх можна знайти і що чекати від їхнього вивчення.

Тому вирішив, що тема посвячена цим описам буде корисною на форумі. Для початку копіюю статтю де згодується Рум'янцевській опис , чи не перше що знайшов в Google.  Wiki та vgd мабуть добавлять відомостей для тих, хто шукає.

Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 р.р.
(вибірка на 11 сторінках; повний документ 188 сторінок)
Редактор І.Л.Бутич
Покажчик склали: Л.А.Попова, К.Г.Ревнивцева.
Київ 1959 р.

сторінка 1


+ Читати більше

Передмова.

Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр., який в історичній літературі відомий під назвами Генеральний опис Малоросії та Рум'янцевський опис, - надзвичайно важливе джерело для вивчення економічних і соціальних відносин у другій половині XVIII ст. Десятки років цей пам'ятник соціально-економічної історії України перебував у різних сховищах країни і це до певної міри було гальмом у справі його вивчення. І тільки в 1958 р. була в основному завершена концентрація матеріалів Генерального опису в Центральному державному історичному архіві УРСР в Києві. Однак, використання опису й зараз дуже утруднюється, бо в ньому немає науково-довідкового апарату. Простий перелік справ Генерального опису, складений у колишньому Центральному державному історичному архіві давніх актів у Києві в 1938 році, незручний для користування, бо він не дає відповіді на питання, в якій справі шукати відомості про той чи інший населений пункт. Опис матеріалів, які до останнього часу зберігалися в філіалі ЦДІА УРСР в м. Харкові, теж має істотні недоліки.
Щоб ліквідувати цю прогалину в створенні науково-довідкового апарату і тим самим полегшити дослідникам використання матеріалів Генерального опису, ЦДІА УРСР в Києві склав до нього покажчик населених пунктів.
У другій половині XVIII ст., коли на престол стала Катерина II, посилилась колонізаторська політика царату. Спираючись на українських феодалів, царський уряд прагнув зміцнити своє панування над народними масами. Відбулися дальші зміни в адміністративно-політичному устрої України. В 1764 р. Катерина II остаточно ліквідувала гетьманство і управління Лівобережною Україною доручила Малоросійській колегії на чолі з президентом графом П. О. Рум'янцевим.
Призначаючи Рум'янцева президентом Малоросійської колегії, Катерина II дала йому таємну настанову, в якій серед справ, що вимагали особливої пильності, були названі і "весьма вредные, как владельцам, так и, самим посполитым людям, с места на место переходы".
Першим кроком діяльності Рум'янцева було проведення перепису населення і господарства з метою збільшення податків. Переписи, або як ще вони називалися ревізії, на Україні проводилися й раніше. Тільки за К.Розумовського таких ревізій було три (1751, 1753, 1756). Всі ці ревізії мали фіскальну мету, але царський уряд цим не задовольнявся. Щоб збагатити казну за рахунок збільшених податків, треба було мати докладні відомості про кількість населення України і його економічне становище.
4 листопада 1763 р. Катерина II дала Сенатові указ про перепис на Україні.
На підставі цього указу Сенат розробив спеціальну інструкцію про порядок перепису, згідно якої на облік треба було взяти все населення з зазначенням його станової приналежності. Особливо підкреслювалось, що селяни мають бути записані на тому місці, де їх застане ревізія. Інтереси селян під час перепису взагалі не бралися до уваги. В інструкції про перепис говорилося прямо: не питати і не писати, скільки вони панові податків платять. Перепис сприяв зміцненню кріпацтва на Україні, закріпленню земельних володінь за державцями, у яких не завжди були юридичні документи на землеволодіння, санкціонував фактичну владу над селянами.

Згідно розпорядженню Рум'янцева від 9 вересня 1765 р. перепис проводився за чотирма формами.
Перша форма призначалася для перепису міст і містечок.
Друга (найбільш детальна) - для перепису коронних урядових і монастирських маєтків.
За третьою формою описувалися поміщицькі (старшинські) маєтки,

сторінка 2

+ Читати більше

за четвертою - козацькі володіння.
Для проведення перепису в кожному полку була створена спеціальна комісія на чолі з російським офіцером До складу комісії входили молодші офіцери з полків, що стояли тоді на Україні, а також по два представники від козацької старшини. Особовий склад комісій в процесі роботи часто мінявся.
Комісіям були надані великі повноваження. Місцевому населенню наказувалося всіляко сприяти їх роботі. Ревізори мали детальні інструкції і форми описів. Як правило, описи заздалегідь заготовлялися управителями, прикажчиками і подавались переписувачам, коли ті приїжджали до населеного пункту. Перепис почався в жовтні 1765 року і тягнувся до 1768 р. У зв'язку з початком російсько-турецької війни Рум'янцев 10 лютого 1769 р. наказав припинити перепис, хоча в більшості полків ця робота не була закінчена (Полтавському, Миргородському, Лубенському, Переяславському та ін.). Виняток становить тільки Київський полк, в якому перепис був закінчений в серпні 1767 р. Це підтверджується розпорядженням Рум'янцева від 19 жовтня 1767 р. про передачу матеріалів опису Київського полку до архіву Малоросійської колегії в Глухові.
У результаті роботи комісій відклалися у вигляді чернеток і біловиків такі категорії матеріалів:
•відомості, складені ревізорами;
•відомості, складені для ревізорів місцевими концеляріями або феодалами та їх управителями. Окрему групу становлять документи про підтвердження прав на володіння землею, маєтками, тощо.

Відомості, як правило, написані скорописом другої половини XVIII ст., часто крючкуватим і важким для читання. Читання полегшується тим, що відомості писалися за шаблоном, хоча цей шаблон і не завжди витримувався, зокрема в чернетках.
Між чернетками і біловиками істотної різниці немає, але є відміни у зовнішньому вигляді. В чернетках відсутні рубрики і розподіл опису на дві половини. Крім того, в чернетках зустрічаються такі відомості про життя посполитих, які відсутні в біловиках. Так подекуди наводяться дані про панщину, "отбутки", чого в біловиках нема.
Поміщицькі відомості інколи супроводжуються рапортами-донесеннями про зміни, які сталися з часу складання опису ревізорами, але ці зміни здебільшого незначні. У донесеннях зустрічаються і відомості про зміни, що пройшли з часу попередньої ревізії.
Зміст Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр. коротко зводиться до такого:
Двори кожного населеного пункту переписувалися в певному порядку. З одного боку аркуша відомості написані: назва вулиці, номер двору; потім ідуть графи для будівель: в першій зазначено число покоїв, у другій - людських, хат, у третій-комор для поклажі, в четвертій- конюшень, у п'ятій - повіток, є і особливі позначення про те, які вони - рублені чи плетені.
В описах поміщицьких, козацьких дворів цифри є майже завжди в усіх графах, в описах дворів посполитих і підсусідків завжди є цифри в графі про кількість хат і рідше - садів. Потім іде рубрика під назвою "чини та імена", де вказується чий посполитий (підсусідок), якого звання, звідки родом, місце народження, де жив раніше і скільки років перебуває у даного власника.
Про кожний двір повідомлялось:
1.Хто в ньому живе і звання (прізвище, ім'я та по батькові, стан здоров'я, вік, звідки родом, з якого часу перебуває в данному званні, ім'я та по батькові його дружини, її вік, стан здоров'я, звідки родом і з якого звання, звідки родом, місце народження, де жив раніше, стан. Про одружених подавались ті ж відомості, що й про главу сім'ї).
2.Скільки підсусідків живе в дворі, їх вік, стан здоров'я, скільки робітників, їх прізвища, імена та по батькові, вік, умови найму.

сторінка 3


+ Читати більше

3.Права на володіння двором (куплений, дістався в спадщину, або іншим шляхом придбаний, за якими документами. Якщо двір куплений, то в кого, коли і за яку суму. Якщо є документ, що підтверджує це, то зазначається за яким номером він вміщений у розділ документів) .
Скільки орної землі і кому з членів двору вона належить, площа землі і в скількох руках і скільки (число) нив (ділянок), кількість хліба, що на них висівається і якого саме, віддаль від села. Також зазначається, скільки нива має триаршинної міри саженів навколо, в кого, коли і за яку суму куплена, чи є документи на право володіння.

Аналогічні відомості подавалися і про ліси та сіножаті.
Переглянувши опис, зразу можна помітити, як важко визначати розмір землі. Піддаються деякому обліку, наприклад, опруги. Що ж стосується відношення днів до четвертей, то воно дуже не стале. Наприклад, в опису зустрічається таке: за день висівають півчетверті, або за два дні - четверть. Але бувають випадки, коли записано так: за три дні висівають шість четвертей.
Ще важче розібратися в розмірах лісу чи сіножаті. Ліс мірявся тільки навколо верстами, або саженями. Про сіножаті теж вказується міра навколо трьохаршинними саженями. Зверх того зазначається, що на даному лузі накошується стільки то копиць сіна, а з них - возів, при чому в одному возі рахується п'ять копиць. Часом говориться і про якість трави: "осоковита", або "средственна".
Нижче описуються промислові підприємства, винниці, млини, пасіки тощо, з вказівкою на розмір прибутку від них.
Потім наводяться відомості про скот - воли, корови, коні з поділом їх на старих і молодих (вказуються роки), про вівці, ягнята, кози, свині і поросята. Але цей поділ на старих і молодих не завжди є.
У другій, частині опису йдеться про самих господарів. Тут зазначається, скільки хліба і якого посіяно в поточному році, чим ще займаються ті, що живуть у дворі землевласника. Якщо ремеслом, то який від нього річний прибуток, скільки платять до цеху і чи відбувають інші повинності, які ще мають заробітки. Подаються відомості і про виплату від кожної хати консистенської дачі, або рублевого окладу, який зрідка також називається квартальними грошима. (Податок на утримання російських військ, розквартированих на Україні)
У деяких відомостях (в кінці) подаються зведені таблиці про вік населення, про розміри земельних володінь, консистентської дачі і грошових повинностей власникам.
Великий науковий інтерес становлять копії документів, що додаються до відомостей, як підтвердження прав на володіння землями, маєтностями тощо. Здебільшого це універсали, купчі записи на землю, ліси, сіножаті, двори, заповіти, дарчі записи про передачу майна, про обмін грунтів, колективні прохання козаків і посполитих та ін. Вони охоплюють період XVII-XVIII ст. і стосуються питань землеволодіння, розвитку промисловості в надрах феодального суспільства, соціально-економічної залежності селян від старшини (зазначається кількість днів панщини та інші повинності), класової боротьби,
З приводу достовірності даних Генерального опису були висловлені різні думки. Так, наприклад, Багалій вважає, що перепис проводився ретельно і він є достовірне джерело. Рклицький, навпаки, схилявся до думки, що опис має серйозні недоліки, а Червінський взагалі висловлював недовір'я до опису.
Максимович та інші зайняли проміжну позицію. Вони говорили, що опис - цінне джерело, але користуватися ним треба обережно. Максимович у праці "Деятельность Румянцева-Задунайского по управленню Малороссией" підкреслював, що найвірогіднішими є ті дані, які були найлегші для реєстрації. Це населення, його число і склад, скот, двори, будівлі, торгово-промислові підприємства. Інші дані, про які ревізори могли дізнатися тільки з уст населення, менше викликають довір'я. Це прибутки від промислових підприємств, розміри посівів, сінокосів, тощо.

сторінка 4


+ Читати більше

Особливо складне і заплутане питання про розміри орної землі, садиб, лісів, лугів. Справа в тому, що до кінця XVIII ст. на Україні спостерігався страшний різнобій мір. Майже кожне місто і містечко мало свої міри. В 1768 р. після кількох спроб упорядкувати міри, Рум'янцев писав, що навіть у тих відомостях, які надсилаються полковими канцеляріями на його ім'я, міри і вага зазначені не відповідними назвами. Пізніше через 12 років той же Рум'янцев константував, що не тільки будь-яке місто, містечко, але й кожний продавець має свої міри.
Повнота і достовірність даних опису в окремих полках і навіть населених пунктах різна. Вони залежали від організації роботи, від начальника комісії та її членів, від того, як ставилося населення до перепису та багатьох інших, часто випадкових причин.
Все ж, незважаючи на певну сумнівність даних і за відсутністю інших джерел, Генеральний опис 1765-1769 рр. є найважливішим джерелом для вивчення соціально-економічного становища Лівобережної України. На жаль, зберігся він не повністю. Багато матеріалів опису загинуло ще в XVIII ст., знищувались вони й пізніше.



* * *





Вище йшла мова про те, що Генеральний опис Лівобережної України був не закінчений. 10 лютого 1769 р. Рум'янцев наказав припинити перепис і всі матеріали передати до архіву Малоросійської колегії в Глухові.
Під час приймання опису не дотримувались елементарних правил. Так, описи Гадяцького, Лубенського, Полтавського і Стародубського полків були прийняті за реєстрами, а Ніжинського та Прилуцького - без реєстрів. Документи були звалені в безладді у вологому підвалі. В 1776 р. виявилось, що кілька в'язок опису зігнило, а саме: дві в'язки Миргородського полку з відомостями про циган і ревізію Хорольської сотні Полтавського полку, Бакланської і Шептаківської сотень Стародубського полку, першої Лубенської, другої Пирятинської, другої Чигриндубравської, першої Сенчанської та Лукомської сотень Лубенського полку. Після цього матеріали опису були перенесені до кращого приміщення, за винятком 39 скринь та 16 ящиків з Генеральним описом Полтавського, Прилуцького і Стародубського полків, які помістили в кімнаті над погребом, склавши один ящик на другий так, що матеріали не можна було розбирати і вони там продовжували гнити. Розбирати і описувати матеріали Генерального опису Лівобережної України архіваріус Адамович почав пізніше. Допомагали йому в цьому десять канцеляристів.
В 1782 р. Генеральний опис був розподілений між трьома новоствореними намісництвами - Київським, Новгород-Сіверським і Чернігівським. Через два роки (1784) в Глухові сталася пожежа, яка знищила велику частину документальних матеріалів, в тому числі і матеріали опису Полтавського полку, що залишалася в Глухові.
Не кращою була доля опису і в наступні роки. Розподілений між трьома намісництвами, він довгий час лежав у казенних палатах забутий всіми. Тільки в 60-х роках XIX ст. О. М. Лазаревський, який в той час працював над матеріалами Чернігівської казенної палати, звернув увагу на опис. За його ініціативою матеріали опису, що включали Чернігівський, частину Київського, Ніжинський, Стародубський, частину Прилуцького і Смілянську сотню Лубенського полку, були передані до Чернігівського статистичного комітету, де вони (в кількості 148 томів приблизно по тисячі аркушів кожний) переховувались до 1890 р. Тут кожна в'язка була оправлена в том і пронумерована.
Згодом були розшукані й ті частини Генерального опису, які вважалися назавжди втраченими. Так, Багалій відшукав частину матеріалів перепису в Полтавському полку (ті, що залишилися після пожежі 1840 р. в Катеринославі і 1878 р. - в Полтаві), і перевіз їх до Харкова, де вони переховувалися до 1958 року.

сторінка 5


+ Читати більше

 

В 1855 р. одна частина матеріалів, що зберігалася в Київській казенній палаті поступила до бібліотеки Київського університету. Інші матеріали опису, які включали частину Київського, Лубенського і Переяславського полків, за ініціативою Лучицького в 1882 р. були передані до бібліотеки Київського університету.
Був намір перевезти до Києва і ту частину опису, яка зберігалася в Чернігові. Деякі професори університету піднімали питання про це ще в 80 рр. XIX ст., але ректор університету відхилив таку пропозицію. В 1891 році професор Іконніков запропонував Раді університету знову порушити клопотання про передачу з Чернігова матеріалів Генерального опису, та було пізно. Опис уже знаходився в Петрограді в бібліотеці Академії наук. Там він пролежав до 1931 р. В 1931 р. рукописний відділ Бібліотеки Академії наук СРСР передав до Всеукраїнського центрального архіву давніх актів у Києві 133 томи (1 -10, 12-26, 28-34, 36-37, 40, 42-63, 65-69, 71-87, 89-114, 116-144). Томи 11, 27, 35, 38, 39, 41, 64, 70, 88 і 115 в рукописному відділу Бібліотеки Академії наук були відсутні. Є підстава гадати, що вони туди і не поступали, бо згодом в Чернігові були розшукані і передані до Києва саме ті томи, яких бракувало в Ленінграді (35, 39, 64, 70, 115).
Напередодні Великої Вітчизняної війни до Центрального архіву давніх актів у Києві надійшли і матеріали з рукописного відділу Всенародної бібліотеки України, хоча, як це встановлено пізніше, не всі. Зараз вони зберігаються в відділі давніх актів ЦДІА УРСР в Києві. В 1958 р. сюди була перевезена і та частина Генерального опису, яка зберігалася в філіалі ЦДІА УРСР в м. Харкові, про що згадувалося вище, і таким чином завершена концентрація в одному місці відомих матеріалів Генерального опису Лівобережної України 1765 -1769 рр., за винятком кількох одиниць зберігання, що знаходяться в рукописному відділі Публічної бібліотеки УРСР.
Всього в фонді нараховується 969 одиниць зберігання. (440 одиниць зберігання по першому опису і 529 одиниць зберігання по другому опису). В них зосередженні відомості про близько 3,5 тис. населених пунктів.
Наукове розроблення Генерального опису почалося в 60 рр. XIX ст. За цей час з'явилося ряд праць і статей, написаних з використанням матеріалів опису. Зокрема над матеріалами опису в дореволюційний час багато працювали історики О. Лазаревський, І. Лучицький, Г. Максимович, Д. Багалій, В. М'якотін та інші. (Ширше про це дивись у додатку до покажчика: М. Ткаченко, Вивчення Генерального опису Лівобережної України, 1765-1769 рр.; Бібліографія)
У радянський час вивченням Генерального опису займалися історики М. Ткаченко, В. Бойко, С. Шамрай та інші. Незважаючи на те, що минуло близько ста років з того часу, як почалося наукове розроблення Генерального, опису, й досі це джерело посправжньому не вивчене. Тому-то першочерговим завданням істориків є дослідження Генерального опису в найширшому плані, з переведенням усіх його данних у відповідні таблиці. Для цього звичайно необхідно провести велику роботу, оцінивши значення цього джерела, встановивши достовірність мір, які в ньому вживаються. При цьому слід особливу увагу звернути на чернетки, співставити їх з бойовиками. Вивчення опису необхідно поєднувати з вивченням і публікацією документів, що до нього додаються.
У пропонованому покажчику полки систематизовані за алфавітом, а сотні в межах полку і населені пункти в межах сотень також систематизовані за алфавітом.
Про кожний населений пункт подаються такі дані: назва населеного пункту, категорія (місто, село, хутір), номер опису, номери книги і аркушів. Назви населених пунктів подаються так, як вони зустрічаються в тексті. Якщо один і той же населений пункт виступає під кількома назвами, всі відомості даються про нього біля основної назви. Інші назви вміщуються до покажчика згідно алфавіту і робиться посилання на основну назву. Визначення категорії населеного пункту в покажчику дається таке, яке зустрічається

сторінка 6


+ Читати більше

в тексті. Виняток становить слово "деревня". Воно скрізь замінено словом "село" з зірочкою (село*).
Для зручності користування книжкою до основного тексту доданий географічний покажчик, в якому назви населених пунктів з покликанням на відповідні сторінки систематизовані строго за алфавітом.
У додатку публікується стаття М. Ткаченка "Вивчення Генерального опису Лівобережної України 1765 - 1769 рр." та бібліографія основних робіт про Генеральний опис.
Покажчик склали: начальник відділу давніх актів ЦДІА УРСР в м. Києві Л. А. Попова і науковий працівник відділу давніх актів ЦДІА УРСР в м. Києві К. Г. Ревнивцева.

ВИВЧЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО ОПИСУ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765-1769 рр.

Генеральний опис 1765-1769 рр. справедливо вважається одним з найважливіших джерел для вивчення економічних і соціальних відносин Лівобережної

України в другій половині XVII-XVIII стст.
В 1764 р., після скасування гетьманського управління, Катерина II призначила президентом Малоросійської колегії П. О. Рум'янцева. Одним із завдань, які одержав новий генерал-губернатор, було проведення ревізії, яка дала б докладні відомості про стан населення, його економічне забезпечення. Ревізія була тісно пов'язана зі змінами в економічному, соціальному і політичному житті Лівобережної України в другій половині XVIII ст. В надрах старого суспільства все більш розвиваються капіталістичні відносини, зростає кількість промислових підприємств, набуває значного поширення внутрішній ринок, збільшується роль товарно-грошових відносин. Разом з тим поширюється експлуатація народних мас.
Граючи на ворожому ставленні народних мас до пануючого класу - старшини, Рум'янцев наказав писати в розпорядженнях про ревізію, що "сие делается единственно, дабы освободить от неумеренных дошедших оказавшихся по справедливым жалобам от старшин отягощений". Насправді ж ревізія була проведена з метою збільшення податків у царську казну.
До перепису додаються копії універсалів, царських грамот, якими оформлялось право на володінню землею, майном тощо. У додатках до опису зустрічаються також скарги селян, козаків, і міщан на гніт і зловживання старшини та монастирів.
Ознайомившись з Генеральним описом 1765-1769 рр., дослідники одноголосно визнали важливу наукову цінність цього джерела. І. Лучицький, що вивчав західно-європейску історію, зокрема історію селян, порівнявши Генеральний опис з подібними європейськими переписами, писав, що цей опис є одним з найцікавіших та оригінальних описів земельної власності, з якими не можуть зрівнятися ті, що знаємо за кордоном. Історик В. Семевський відзначав, що матеріал, поданий в цьому цікавому пам'ятникові багатший та важливіший навіть за той, що знаходиться в писцових книжках, бо тут крім докладного опису двору, знаходимо багато різноманітних документів. Завдяки цьому багатому джерелу становище українського селянства в XVIII ст. на Лівобережній Україні можна висвітлити з значно більшою докладністю, ніж економічний побут народу в Росії.
Наукове розроблення Рум'янцевського опису почалося в 60-х роках XIX ст., коли молодий історик О. Лазаревський знайшов частину цього опису в Чернігові. Він зацікавився цим джерелом і разом з Н. Константиновичем його переглянув. Наслідком їх праці була книга "Обозрение Румянцевской описи" (Чернигов, 1866), яка, незважаючи на неповноту данних, мала важливе значення для ознайомлення наукової громадкості з Генеральним описом. У книзі опубліковано багато цінних документів з історії економічних і соціальних відносин Лівобережної України, через що ця публікація зберігає своє значення і по цей час. У другій половині XIX ст. вивченням Генерального опису зайнялися І. Лучицький,
Д. Баталій, В. Мякотін та інші.
Для встановлення наукової вартості Генеральног опису, як джерела треба було дослідити питання про його організацію і проведення, встановити на скільки відомості цього

сторінка 7


+ Читати більше

перепису відповідають дійсності. На це питання намагалися відповісти в своїх працях Д.Багалій, Г. Максимович та інші дослідники. Так, у статті "Генеральная опись Малороссии" Д. Багалій докладно спинився на причинах, які викликали організацію пере-пису, на інструкціях, що спрямували його проведення тощо. Визнаючи за Генеральним описом більшу достовірність у порівнянні з іншими аналогічними відомими джерелами, Д. Багалій звернув увагу на необхідність його видання, але обминув питання, як далі розробляти матеріали цього перепису.
Докладніше розглянув питання про проведення опису і стан його матеріалів Г.Максимович у праці. "Деятельность Румянцева-Задунайского по управленню Малороссией" (т. І, Нежин, 1913). Він проаналізував умови, хід перепису в кожному полку зокрема і прийшов до висновку, що ступінь достовірності, в зв'язку з особливими умовами, слід встановити по кожному полку зокрема. Детальний аналіз відомостей разом з багатим документальним матеріалом, вміщеним у кінці книги, значно збільшив можливості для глибшого дослідження самого опису. В той же час Г. Максимович звернув увагу і на спірні питання, які поставив І. Лучицький та інші дослідники. Разом з тим дослідники звернули увагу і на документи, що у великій кількості додані до кожного
тому опису. В цих документах є багато цінних відомостей з історії землеволодіння, боротьби різних соціальних груп за землю, класових стремлінь старшини та монастирів. У документах знайшла відбиття і класова боротьба, гніт та утиски пануючих верств та багато інших фактів, що були характерними для тодішніх суспільних відносин. Хронологічно ці документи охоплюють XVII -XVIII стст. Наприклад, серед документів Переяславської сотні знаходиться копія листа гетьмана Івана Петражицького (1632 р.), універсали Богдана Хмельницького та ряд інших цінних документів. Першим дослідником, який велику увагу приділив публікації цих документів був О. Лазаревський. У численних працях він опублікував чимало документів. Правда, О. Лазаревський їх здебільшого публікував частково. Незважаючи на цей недолік його публікації документів значно поширили знання про економічні і соціальні відносини Лівобережної України. І. Лучицький, використовуючи матеріали Генерального опису, звернув увагу на існування общинного землеволодіння і в своїх статтях подав інтересні звістки про сябрів, які згадуються вперше за часів Київської Русі. Згідно Генерального опису на Чернігівщині сябри були і в XVII- XVIII ст.
Документи про розвиток промисловості, зокрема про розвиток мануфактури, майже не досліджені. Буржуазні історики головним чином цікавились питаннями землеволодіння, становищем старшини і зовсім обходили нові явища, що розвивалися в економічному житті Лівобережної України. Користуючись Генеральним описом для висвітлення економічних та соціальних змін, що тоді відбувалися на Лівобережній Україні, дослідники застосовували статистичний метод. Цим методом широко користувалися статистики Чернігівщини і Полтавщини для порівняння стану хліборобства в кінці XIX ст. з другою половиною XVIII ст. Досліджувалися окремі міста, села або більші території. До таких робіт належать праці: "Казаки Полтавського полка по материалам Румянцевской описи", "Румянцевская Генеральная опись Суражского уезда". Таблиці цих праць викликали справедливі критичні зауваження І. Лучицького, який з приводу висновків Червінського, зазначив, що їх не можна поширювати на всю Лівобережну Україну. За Лучицьким і таблиці Філімонова не показують всіх особливостей земельних відносин.
Дальше глибоке вивчення матеріалів Генерального опису дозволить правильно охарактеризувати особливості економічних та соціальних відносин, становище козаків, селян, міщан, чіткіше висвітлити причини посилення класової боротьби в другій половині XVIII ст.
На жаль, при характеристиці селянських виступів, повстань у XVIII ст. радянські історики зовсім не використовують відомостей Генерального опису. Деякі дослідники вивчали не лише Генеральний опис, але й його документи, а також використовували інші матеріали для висвітлення тих чи інших економічних та соціальних явищ. До таких робіт

Анцестори: Преображенка- Денисенко Панченко Баран Скляр Сиротенко Скидан Чехов Педан Монець Шкитько Проскура Тряпишка Терлецький Писаренко Невінчаний Ткаченко; Токмачка- Глухий Астіон Мельник Пінчук Коноваленко; Омельник- Петрашка Моргун; Олександрівка- Понедільний

Share

37

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Добрый день! Помогите, пожалуйста, найти в Румянцевской сотне с. Верещаки (в какой архив запрашивать)

В XVIII веке – владение Киево-Печерской лавры, в составе Бобовицкой волости (на территории Новоместской сотни Стародубского полка); казачьего населения не имело. Приход церкви Рождества Христова с 1721 до 1937 (деревянная, не сохранилась); с конца XIX века работала земская школа. С 1782 по 1921 в Суражском уезде

Share

38

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

strunkingleb пише:

Добрый день! Помогите, пожалуйста, найти в Румянцевской сотне с. Верещаки (в какой архив запрашивать)

В XVIII веке – владение Киево-Печерской лавры, в составе Бобовицкой волости (на территории Новоместской сотни Стародубского полка); казачьего населения не имело. Приход церкви Рождества Христова с 1721 до 1937 (деревянная, не сохранилась); с конца XIX века работала земская школа. С 1782 по 1921 в Суражском уезде

А посмотреть показчик. Повторю ссылку  chtyvo.org.ua/authors/Butych_Iva … h_punktiv/

На стр. 100 - с. Верещаки.

Share

39

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Это в ЦДИАК, в Киеве?

Share

40

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

strunkingleb пише:

Это в ЦДИАК, в Киеве?

Да.

Share

41

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Друзья, столкнулась с ситуацией.

В описи мое село Кудровка Черниговской обл Сосницкого района - описано пару страниц, без посемейного описания, как в остальных нас пунктах в радиусе 10 км. 
Я лично смотрела пленки в ЦДИАК - была уверена, что обнаружу фамилии села в другом нас пункте (и сделаю классное открытие smile) - но нет.

Чем может быть вызвано скупое описание большого села, в котором на момент переписи было более 100 дворов? А соседние хуторки описаны подробно...

Кудрівка Сосницького району Чернігівської області

Share

42

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

pulsara пише:

Друзья, столкнулась с ситуацией.

В описи мое село Кудровка Черниговской обл Сосницкого района - описано пару страниц, без посемейного описания, как в остальных нас пунктах в радиусе 10 км. 
Я лично смотрела пленки в ЦДИАК - была уверена, что обнаружу фамилии села в другом нас пункте (и сделаю классное открытие smile) - но нет.

Чем может быть вызвано скупое описание большого села, в котором на момент переписи было более 100 дворов? А соседние хуторки описаны подробно...

просто не збереглися документи
по територіям, які я досліджую то є все, то просто списки, то взагалі нічого

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: pulsara1

Share

43

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Вирішив попрацювати з Румянцевської описью, взяв плівку. Крутив, Крутив. Не читабельно.  Теоретично можливо здогадатись але не точно.  Взяв і заказав сканування. Сьогодні отримав свою сторінку (село Будаївка Київського повіту)  скан читається гарно, можно точно подивитись всі колонки і цифри.  Так що заказуйте скан в ЦДІАК.



І є питання, на  початку плівки йдуть таблиці, частину її і відсканували, далі йде текст.  Я так розумію там по кожному село більш детально, як зрозуіти на якій сторінці моє село.

Thanks: О.І., Julia_R12

Share

44

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Хотів допомогти, але так і не зміг вловити зміст того, що Ви написали.
Якщо Ви замовили плівку по Вашому селу, то мабуть же керувалися Покажчиком. В ньому, маючи досвід, можно вловити на яких сторінках подворова частина Опису. Пропонував би вивчити всі сторінки по Вашому селу, набралися би досвіду, та повивчали б інші цікаві документи .

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков

Share

45

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Да трохи по дебільному текст написав wink  Просто хотів поділитись детективною знахідкою


Що хотів сказати. Скан копія яку для мене зробив ЦДІАК більш читабельна чим плівка.  На плівці я не зміг прочитати моє село а на скані ні.  Наосліп заказував.  Справа в тому що мого села нема в покажчику, хоча села рядом є.   Але в переліку є 4 Бугаївки Київського полку. Село, Хутір , Мала і Велика. 


Села Бугаївки наскільки мені відомо не існувало.  Моє село в різні часи мало різні назви Будаївка, Болдаївка (Будаевка, Болдаевка) 


І теперь точно по скану бачу що написано Будаевка.  Але Д так написано що як Г та і Д читається.


Дивлюсь що до цього села ще є оп.1 книга 149 ст 11-14

Thanks: kbg_dnepr, Bragida2

Share

46 ( 05-11-2016 10:32:57 змінене gennadii5408 )

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Поділюсь власними спостереженнями, хоча це й не до теми.
В читальній залі ЦДІАКу декілька типів апаратів для роботи з плівками. Як на мене великі катушки плівок (так позначу) зручніше дивитись на апаратах в самій залі, а найзручніше в приміщенні для перегляду плівок на єдиному апараті (№4 - так позначу). Сидіти біля нього, правда, найнезручніше. З старими типами 35мм плівок краще працювати в приміщенні для перегляду, та ще й на апаратах №№1,3,5,7. Вони краще підсвічують. Крім того на цих апаратах краще підложити на стіл для перегляду аркуш білого паперу А4. Буває, що всьго перерахованого недостатньо і прочитати щось не вдається.

Тепер відносно Вашого села. Почитав це : http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=203. Подивився Покажчик : chtyvo.org.ua/authors/Butych_Iva … _punktiv/. Подивився це : cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_ … da_004.xml

Як на мене - подвірної частини опису Вашого села не збереглося. Зате куча Сповідок того ж часу.

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницький, Луговий, Мазин, Бураков

Share

47 ( 05-11-2016 12:40:33 змінене kbg_dnepr )

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Олег Лисенко пише:

Села Бугаївки наскільки мені відомо не існувало.  Моє село в різні часи мало різні назви Будаївка, Болдаївка (Будаевка, Болдаевка) 

І теперь точно по скану бачу що написано Будаевка.  Але Д так написано що як Г та і Д читається.

Пане Лисенко, мені здається, що варто це написати (скопіювати) ще й в Географічний покажчик. Якщо там Вашого села ще немає, створіть тему й опишіть ваші пошуки там - а як колись ще хтось з земляків шукатиме?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

48 ( 05-11-2016 20:00:59 змінене Олег Лисенко )

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

gennadii5408 пише:

Як на мене - подвірної частини опису Вашого села не збереглося. Зате куча Сповідок того ж часу.

Да сповідки є з 1765, я її вже відпрацював.  Там є помилки, люди без прізвищь, тому хочу відпрацювати інші джерела.  Ти більш що по сусіднім селам є більш рані.

За інформацію про апарати дякую.

А оп.1 книга 149 ст 11-14 це таблиці чи текстова частина ?  

Share

49 ( 06-11-2016 14:01:12 змінене Оленка )

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Олег Лисенко

Щоб дізнатись що в справі 149 стр.11-14, потрібноїї подивитись, так Вам ні хто не дасть відповіть, по різним населеним пунктам зберіглась різна інформація, по деяким тільки загальна інформація, а по іншим є й дублікати перепису, все індивідуально.

Share

50

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Можете ще спробувати подивитись справи в Інституті Рукопису,
є 3886-3903 Описание монастырских владений в сс. Будаёвке, Борщаговке, Крушинках, Креничи Киевского полка /Румянцевская опись/. 1766 г. 113 л.
ukrfamily.com.ua/index.php/insti … dokumentov

Share

51

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Оленка пише:

Можете ще спробувати подивитись справи в Інституті Рукопису,
є 3886-3903 Описание монастырских владений в сс. Будаёвке, Борщаговке, Крушинках, Креничи Киевского полка /Румянцевская опись/. 1766 г. 113 л.
ukrfamily.com.ua/index.php/insti … dokumentov

Хочу подякувати Оленці, да дійсно моє село. Сьогодні читав і скопіював собі.  Цікаваі пізнавальна інформація по моєму селу.   Як я побачив  в іституті Рукопису багато генеалогічної інформації, і Румянцевська, і метричні книги, і Сповідки і переписи. і генеалогія дворян. Нажаль все без системно зберігається.

Share

52

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Олег Лисенко пише:

Сьогодні читав і скопіював собі.  Цікаваі пізнавальна інформація по моєму селу.   Як я побачив  в іституті Рукопису багато генеалогічної інформації, і Румянцевська, і метричні книги, і Сповідки і переписи. і генеалогія дворян. Нажаль все без системно зберігається.

в Україні тільки системно крадуть, а в іншому система відсутня

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: ГіП, enskada2

Share

53

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Необхідна допомога.
Чи присутні на форумі спеціалісти з Лубенського полку?
У довіднику Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.: покажчик населених пунктів, 1959 в складі Янишпільської сотні вказане с. Білі Горинки (ГО, оп. 1, кн. 424, арк. 298.). Однак є всі підстави вважати, що це перекручена назва с. Білогорілка, бо Білих горинок просто не існує.
Якщо хтось займався Лубенським полком за Генеральним описом - підкажіть, що ж там на 298 арк.
Дякую.

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

54

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

По Лубенському не скажу, а по Київському є такого типу помилки. Так що сміло беріть справу.

Share

55

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Vlad S. пише:

в Україні тільки системно крадуть, а в іншому система відсутня

Ну, не знаю. Може, теперечки так стало, а раніше, скільки бував, у мене нічого не вкрали, навіть у Криму. smile Правда, в армії, в Богодухові... Так на те ж вона й армія.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

56

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Уважаемые форумчане!

Не имею опыта работы с ЦГИАК, посоветуйте, пожалуйста. Интересует Румянцевская опись в части Нежина, несколько фамилий. Соответственно объем, судя по Покажчику, немаленький. Какой вариант оптимальный с точки зрения финансовых затрат? Заказывать полные копии по Нежину в архиве или по нужным фамилиям? Или обратиться к частному исследователю?

Thanks: kbg_dnepr1

Share

57

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Заказывать копии по всему Нежину  вряд ли, не то что затратно,  а нереально ... За 1 двор было  45 грн когда-то , но двор еще нужно найти ..

Парусимов, Найда, Гудко, Дороновский, Витко[ченко], Сидько, Варяник, Слушний, Спивак, Чупик, Сидорчук, Коломиец,  Корниенко, Билик, Рудой, Клищенок, Божок, Павлюк, Прядка, Загний, Понька, Горбач, Ворона, Дяченко, Войташевский, Примак, Руденко, Кот, Максименко, Коваленко, Сирик, Мартыненко, Бутко, Кобизский, Колесник, Ильенко, Лемешенко, Бойко, Карпенко, Братчик, Самохвал, Святина, Панасенко
Thanks: Grin', Bragida2

Share

58

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Grin'

Не имею опыта работы с ЦГИАК, посоветуйте, пожалуйста. Интересует Румянцевская опись в части Нежина, несколько фамилий. Соответственно объем, судя по Покажчику, немаленький. Какой вариант оптимальный с точки зрения финансовых затрат? Заказывать полные копии по Нежину в архиве или по нужным фамилиям? Или обратиться к частному исследователю?

По Нежину частично опубликовано, к слову siver-litopis.cn.ua/zbirn/nijin/ … 7_2008.pdf

А варианты выбирать Вам. Есть примеры успешной и недорогой работы ЦДІАК, а есть и такие, когда не всю информацию предоставили из записи и мне приходилось за ними переделывать.

а Ваши предки в Нежине до какого времени жили?

Share

59 ( 07-02-2017 10:12:11 змінене Grin' )

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

AppS

С тем, что опубликовано в "Ніжинській старовині", я знаком, конечно. Но этот документ оставил странное впечатление: я исследую очень распространенные в Нежине казацкие фамилии (Гринь, в частности), которые в этом документе не встречаются. Возможно он составлен только по мещанам.

Мои предки и сейчас живут в Нежине, да и сам я там родился.

Share

60

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Мои предки и сейчас живут в Нежине, да и сам я там родился.

Это уже интересно smile

Share

61

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

AppS пише:

Мои предки и сейчас живут в Нежине, да и сам я там родился.

Это уже интересно smile

Что именно интересно? )

Share

62

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Я просто в Нежине бываю очень часто и современных носителей фамилии Гринь встречал было, прочее, написал на почту.

Thanks: Grin'1

Share

63 ( 11-02-2017 11:22:09 змінене О.І. )

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Юрій Волошин. Родина й домогосподарство козаків міста Полтави в другій половині XVIII cт.
(За матеріалами Румянцевського опису)
dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123 … inaKoz.pdf

Волошин Ю. Двори мешканців Полтави друг. полов.  XVIII ст.
(За матеріалами Румянцевського опису)
dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/han … sequence=1

Share

64

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Добрый вечер!
Можно ли узнать, кто работал с описью, что означает по населенным пунктам такой разброс страниц

Березова Лука, село — оп. 1, кн. 346, арк. 76 - 78, 99 зв., 100, 342 зв., 343, 352 зв., 353, 540 зв. - 543, 596 зв. - 599.

Где именно может быть перепись

Share

65

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Разброс страниц говорит о том, что в данном деле, скорее всего собраны копии документов (универсалов, указов, купчих крепостей и т.п.), подтверждающих льготы и права тех или иных владельцев. Сама опись населенного пункта могла состоять из нескольких частей (черновик, чистовой экземпляр, список изменений во владениях по сравнению с более  ранними ревизиями, таблицы дворов и др.), но, как правило, эти части шли одна за другой, а внутри уж точно шли сплошным текстом.

Share

66

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

chtyvo.org.ua/authors/Kazimirov_ … 5-1769_rr/

http://images.vfl.ru/ii/1496834058/35859dc7/17493154.jpg

Упорядник Дмитро Казіміров
Село Дягова в матеріалах «Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр.»
" У виданні здійснено публікацію перепису с. Дягови, укладеного під час проведення у 1765-1769 рр. Генерального опису Лівобережної України. Книга містить 93 документи (оригінали, копії, чернетки), що включать відомості про козацьке та посполите (піддане) населення с. Дягови, угоди купівлі-продажу маетностей. В них міститься інформація про кількість дворів у Дягові, їхню забудову та населеність. Джерело дає уявлення про чисельність мешканців села, їх походження, соціальний статус, вік, стан здоров’я, структуру та розміри сімей, господарську діяльність тощо.

Для істориків, краєзнавців, студентів та широкого кола читачів. "

Share

67

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Волошин Юрій
Місто Полтава в Румянцевському описі Малоросії 1765-1769 pp.

У виданні представлено переписну книгу одного з полкових міст Гетьманщини — Полтави, створену під час проведення у 1765-1769 pp. найповнішого з усіх здійснених у XVTfl ст переписів населення — Румянцевського опису Малоросії. Джерело містить інформацію про топографію міста, розташування громадських споруд і міських вулиць, кількість дворів, їхні розміри та населеність. Документ дає уявлення про чисельність мешканців Полтави, їхній вік і стан здоров'я, склад та розміри родин, географію походження й соціальну належність, майно, економічну діяльність тощо. Публікується вперше.
Для спеціалістів-істориків та широкого кола читачів.
Зміст:
Від упорядника
Проведення Румянцевського опису в полковому місті Полтава
Документ
Коментарі
Список умовних скорочень
Словник архаїзмів і термінів
Іменний покажчик
Географічний покажчик

http://historybooks.com.ua/PicPod/1560.jpg

Share

68

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Для мене нове, можливо вже десь було посилання, то напишіть, я видалю.

Скан книг- https://sites.google.com/view/registers … ський-опис

- Обозрение Румянцевской описи Малороссии Ал. Лазаревского. Выпуск І - полк Черниговский. Чернигов, 1866.
- -=- Выпуск ІІ - полки Киевский и Нежинский. Чернигов, 1867.
- -=- Н. Константиновича. Выпуск ІІІ - полк Стародубский. Чернигов, 1875.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

69

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Здравствуйте!А есть ли в Румянцевской описи о селе Палеевка (ныне Ямпольского района Сумской области, а тогда Глуховской сотни Нежинского полка)?

Share

70

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

Procenko Igor пише:

Здравствуйте!А есть ли в Румянцевской описи о селе Палеевка (ныне Ямпольского района Сумской области, а тогда Глуховской сотни Нежинского полка)?

дивіться посилання вище, ймовірно що там є

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

71

Re: Румянцевская опись Левобережной Украины

А хто -замовляв копії Румянцевки в ЦДІАКу, як вони рахують? Бо я на плівках нічого не бачу. В замовленні що писали: сторінки, нас. пункт, прізвище?

З питань пошуку в архівах, пишіть в особисті повідомлення.

По вопросам поиска в архивах, пишите в личные сообщения.

Share