1

Тема: Свистун

СВИСТУН Василь Володимирович, 1884 р., с. Троїцьке Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, завідуючий зсипним пунктом в с. Мишурин Ріг Верхньодніпровського р-ну.
01.04.1938    р. звинувачений в належності до націоналістичної організації, розстріляний 20.04.1938 р. Реабілітований 02.09.1958 р.

СВИСТУН Георгій Іванович, 1906 р., с. Троїцьке Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, колгоспник с/г артілі ім. Сталіна Верхньодніпровського р-ну. 11.04.1938 р. звинувачений в належності до української націоналістичної організації, 03.05.1938 р. розстріляний.02.09.1958    р. Реабілітований.

СВИСТУН Іван Андрійович,    1896 р.,с. Троїцьке Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, чл. ВКП(б), освіта початкова, районний інспектор по заготівлі, м. Верхньодніпровськ. 01.04.1938 р. звинувачений в належності до української націоналістичної організації, розстріляний 20.04.1938 р. Реабілітований 02.09.1958 р.

СВИСТУН Леонтій Юхимович,    1906 р., с. Троїцьке Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, колгоспник с/г артілі «Правда» Верхньодніпровського р-ну. 25.04.1938 р. звинувачений в участі у к/рев. організації, розстріляний. Реабілітований 07.05.1958 р.

СВИСТУН Максим Іванович, 1906 р., с. Троїцьке Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, колгоспник с/г артілі ім. Сталіна Верхньодніпровського р-ну. 01.04.1938 р. звинувачений в належності до української націоналістичної організації, розстріляний 20.04.1938 р. Реабілітований 02.09.1958 р.

СВИСТУН Олексій Іванович, 1895 р., с. Брачківка Кишеньківського р-ну Полтавської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, чорнороб Дніпродзержинського з-ду ім. Дзержинського. 15.09.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. звільнений з-під варти 09.03.1947 р. Реабілітований 15.07.1959 р.

СВИСТУН Семен Іванович, 1914 р., с. Першотравень Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, вчитель Першотравенської семирічної школи Магдалинівського р-ну. 25.02.1936 р. звинувачений в належності до к/рев. організації, ув'язнений до ВТТ на 3 р. Реабілітований 20.04.1960 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Balakyn1

Share

2

Re: Свистун

Свистун Пантелеймон Іванович
1890 – липень, 28, 1938
Пантелеймон Іванович Свистун – талановитий організатор промислового виробниц- тва, один із активних будівників нашої індустрії, начальник будівництва і перший директор Харківського тракторного заводу народився в 1890 р. на хуторі Калашники Кременчуцького повіту в родині селянина-бідняка.
В п’ятнадцять років П.І.Свистун, як і його три старших брати та сестра, пішов в «люди» на заробітки. Відтоді і почав обчислюватись його робітничий стаж. Пантелеймон став учнем слюсаря Крюківських вагонних майстерень. Йшов 1905-й рік... Виступи робітників Крю- ківських майстерень вливались в загальний потік революційної боротьби пролетарів Украї- ни: «12 жовтня о першій годині дня на станції Кременчук повинні зібратися всі робітники Крюківських вагонних майстерень і залізничного депо для вироблення різних своїх вимог, які вони бажають пред’явити управлінню дороги. О 3-й годині дня загальний страйк робіт- ників продовжується».
Не все було зрозуміло юнаку – виступи ораторів на мітингах, вимоги робітників. Але зго- дом він довідався, що боротьбою робітників керують соціал-демократи, а їх очолює майстер І.Ф.Котлов. Щоб краще усвідомити політичну ситуацію, П.Свистун звертається до нелегаль- ної літератури, після тяжкої і виснажливої роботи в майстерні вечорами читає листівки, бро- шури, книжки.
В 1909 р. П.І.Свистун став членом РСДРП. Велике враження на Пантелеймона Свисту- на справила зустріч з депутатом IV Державної думи Г.І.Петровським. Молодому робітнику доручили зустріти Петровського на вокзалі і непомітно провести на конспіративну кварти- ру [2]. В зв’язку з його приїздом до Кременчука соціал-демократи Крюківських вагонних майстерень зібрались у лісі на маївку. Було присутніх понад 100 робітників. Півторагодинну розповідь Г.І.Петровського слухали всі з винятковою увагою [3]. П.І.Свистун розповсюджу- вав газету «Правда», збирав кошти в її фонд (кількість передплатників газети в Кременчуці в кінці 1912 р. досягла 150) [4]. Чітку позицію Свистун зайняв щодо участі робітників в Пер-шій світовій війні. Разом з керівниками міської організації І.С.Гаєвським, І.Ф.Котловим вів проти неї активну пропаганду [5]. Уникаючи арешту в 1915 р., разом з І.Ф.Котловим П.І.Свистун виїхав до Харкова. Тут він продовжує революційну роботу, за що був заареш- тований і висланий під нагляд поліції до Полтави.
Настав 1917-й рік. З перемогою буржуазно-демократичної революції Пантелеймон Івано- вич відразу потрапляє у вир революційних подій. Великі організаторські здібності і залізну волю виявив він, коли очолив губернську раду народного господарства. То був час небаченої розрухи. Голова губРНГ завжди надавав допомогу тим, хто до нього звертався, постійно відві- дував заводи, фабрики, безпосередньо на місцях вирішував найбільш злободенні питання.
В червні 1921 р. П.І.Свистун очолив Кременчуцьку губернську партійну організацію [6]. Тут серед відповідальних партійних і радянських працівників міста і губернії він зустрів товаришів, з якими пліч-о-пліч тривалий час працював, брав участь у революційній роботі. Головою губвиконкому був, наприклад, колишній робітник Крюківських вагонних майсте- рень О.К.Сербіченко.
Становище вгубернії, як і навсій Україні, було надзвичайно складним. Більшість підприємств не працювало через відсутність сировини, палива тощо. На обліку було 2393 безробітних, з них 525 підлітків. На ринку панувала дорожнеча. Пуд житнього борошна, зокрема, коштував 6500 крб., білого – 10000 крб., фунт свинини – 350000 крб. [7]. В місті і навколишніх селах лютували епідемії висипного тифу та інших хвороб.
На II губконференції П.І.Свистун особливу увагу звернув на необхідність відродження машинобудування, особливо сільськогосподарського. Без нього, підкреслював він, не відбу- дувати село. Особливу увагу парткерівник приділяв відбудові 2-го механічного заводу в Кре- менчуці. Адже це було єдине підприємство в губернії по виробництву і ремонту сільськогос- подарських машин. Він особисто керував збиранням хліба для голодуючих Поволжя. В ту лиху годину Кременчуцька губернія направила в потерпілі райони 121 вагон хліба.
Пізніше П.І.Свистун працює на відповідальних партійних та державних посадах, зокре- ма, головою Київського та Миколаївського губвиконкомів. З особливою силою розкрився ор- ганізаторський талант як державного діяча, коли П.І.Свистуна призначили першим заступ- ником голови Укрраднаргоспу. З його іменем пов’язана відбудова народного господарства, важливих промислових і сільськогосподарських районів України.
З його діяльністю пов’язано будівництво найбільшого в країні Харківського трактор- ного заводу. На початку 1930 р. П.І.Свистуна було призначено начальником будівництва, а потім директором заводу. 13 березня були вийняті перші кубометри землі. А вже 30 вересня 1931 р. велетень машинобудування – Харківський тракторний завод був готовий до пуску. П.І.Свистун став найяскравішою постаттю на цьому будівництві. Він помічав усе до дрібни- ць і нещадно боровся проти спроб здавати в експлуатацію дільницю або цех хоча б з наймен- шими недоробками. Недарма ХТЗ був одним з небагатьох підприємств, яке не знало «пуско- вого періоду» і «хвороб пуску». З першого дня роботи тут почала сходити з конвейєра точно за графіком запроектована кількість тракторів.
22 травня 1932 р. у пресі була надрукована постанова Центрального виконавчого комі- тету СРСР, якою за особливо видатні заслуги по швидкому освоєнню виробничого процесу і доведення випуску тракторів до 100 тракторів у день, вмілу організацію робіт по будівниц- тву підприємства і його керівництву П.І.Свистун нагороджується орденом Леніна.
Очолюючи одне з найбільших підприємств, П.І.Свистун постійно турбувався про умо- ви праці робітників, їх побут. Начальник цеху заводу Г.Я.Лівінсон згадував: «Уперше Пан- телеймона Івановича я побачив у 1931 році, коли за комсомольською путівкою прийшов на Тракторобуд. Начальник особисто зустрів посланців комсомолу. За його наказом нас за- безпечили житлом, створили всі можливі на той час умови, щоб ми могли успішно трудити- ся. П.І.Свистун прагнув, щоб молодь набувала знань. Багато з нас пройшли «інститут Свис-туна», як заводчани жартома називали курси підвищення кваліфікації, організованої за його ініціативою» [8].
На будівництві івиробництві доводилось долати багато труднощів. Ось роздуми П.І.Свистуна: «Так, ми на практиці <...> перемогли у боротьбі з маловірами, з суворою зи- мою, з косністю і технічною відсталістю. Але не можна. заспокоюватись. Відстає житлове будівництво: замість 36 будинків закінчено лише 4. Не вистачає робітничих рук, а треба збу- дувати фабрику-кухню, лікарню, хлібзавод, кінотеатр, школу, універмаг, з запізненням над- ходить обладнання. Для початку роботи заводу потрібно 11 тисяч чоловік. Вони приїдуть з різних підприємств. Треба їх навчити, допомогти оволодіти технікою <...> Треба зробити систему госпрозрахунку і довести її до кожної дільниці, робітника» [9]. Кожен день ставив нові завдання, які необхідно було оперативно вирішувати.
В жовтні 1932 р. за наказом Г.К.Орджонікідзе П.І.Свистуна було призначено начальни- ком створеного Головного управління тракторної промисловості СРСР (ГУАТП) і членом колегії наркомату [10]. Та на цій посаді він перебував лише рік. Тягнуло його до людей, у вир життя і зовсім не приваблювала кабінетна робота. Він переконав Орджонікідзе, що його міс- це – на заводі. І П.І.Свистун знову на ХТЗ.
Всі ті, хто знав цю людину, справедливо називали його одним з організаторів вітчизня- ної важкої індустрії. «Знав Пантелеймона Свистуна з 1917 року, – писав С.Сметанич. – Ми разом працювали в Полтаві і Кременчуці. Я приїздив до нього в Суми <...> проводити вес- няну посівну кампанію, брав участь у недільниках на будівництві Харківського тракторного заводу. Не раз зустрічався з ним у Харкові, а згодом – у Москві. Мене завжди приваблювали в ньому невичерпна енергія, безмежна відданість справі, любов до людей і постійна турбота про них <...> » [11].
Тяжким був 1937-й рік. Масові репресії не минули і Харківський тракторний завод. За кожного працівника, на якого падала тінь, боровся директор заводу П.І.Свистун. До цього ускладнились стосунки з парторгом заводу Коп’євим, який в кожному бачив ворога. В квіт- ні на заводській партконференції секретар парткому звинуватив П.І.Свистуна в троцькізмі. Виступаючі заводчани спростували це звинувачення [12], але тривога увійшла в серце.
26 травня 1938 р. за розпорядженням наркома Внутрішніх Справ УРСР, комісара держав- ної безпеки 3-го рангу О.Успенського Пантелеймон Іванович Свистун був заарештований і «направлений спеціальним конвоєм у розпорядження НКВС СРСР до м. Москви» [13].
Почалась серія виснажливих допитів [14]. Щоб уявити собі їх хід, наведемо лише декіль- ка запитань і відповідей на них заарештованого:
«Питання: Обирались Ви в керівні партійні органи?
Відповідь: Так. До 1937 року я протягом ряду років був членом бюро районного комітету партії, членом Харківського обкому КП(б)У і близько року членом ЦК КП(б)У. В кінці 1937 року я із складу цих керівних партійних органів був виведений.
Питання: 3 яких причин Вас вивели з названих партійних органів?
Відповідь: Мені було пред’явлено звинувачення у політичній сліпоті, внаслідок якої я прогледів ворожу роботу колишніх працівників обкому, з якими я протягом довгого часу працював.
Питання: Ви даремно, Свистун, намагаєтесь відбутися визнанням своєї політичної сліпоти. Справа не тільки в цьому. Ви заарештовані за активну антирадянську і змовницьку діяльність, яку Ви проводили протягом ряду років як учасник право-троцькістської організації і як старий український націоналіст. Чи маєте Ви намір давати свідчення по суті цього пред’явленого Вам звинувачення?
Відповідь: Я категорично заперечує свою провину у пред’явленому звинуваченні. Ніякої антирадянської боротьби проти партії і Радянського уряду я не вів. Ніколи я троцькістом не був,
а також не вважав себе націоналістом» [15].
Питання повторювались в різних варіантах, слідчі змінювали один одного, атмосфера була
нестерпною. Усвідомивши безвихідність становища, Пантелеймон Іванович врешті-решт визнав себе винним, підтвердив, як вимагали слідчі, свою участь в неіснуючій антирадянській націоналістичній організації у Харкові [16].
27 липня 1938р. звинувачувальний висновок затвердив прокурор Союзу РСР А.Я.Вишинський. Військова колегія Верховного Суду Союзу РСР на своєму виїзному засі- данні 28 липня 1938 року визнала Свистуна П.І. винним в уявних злочинах і відповідно до ст. 58 пп. 6, 7, 8, 9, 11 КК РРФСР засудила його до вищої міри покарання – розстрілу. В цей же день вирок було виконано.
Ще у довоєнні роки слідчі, що вели справу П.І.Свистуна, були притягнуті до відповідаль- ності. Григор’єв В.П. і Кононов А.А. за фальсифікацію слідчих справ, інші вчинки в органах НКВС були засуджені до вищої міри покарання – розстрілу [17].
Проходили роки. П.І.Свистуна, безвинно страченого, викреслили з історії. Не згадували про нього в музеї заводу ХТЗ, в книжках про рідну Полтавщину, де він народився і працював. Жінка і дочка були зіслані в спецтабори. Та прийшла політична відлига, під час якої чесно і відверто було сказано про сталінські репресії. Розпочався процес реабілітації.
В 1956 р. було переглянуто і справу П.І.Свистуна. Як виявилось, вона повністю була сфальсифікована. Юристами було встановлено, що в прилучених до справи машинописних копіях свідчень та їх оригіналах відсутні відомості про контрреволюційну діяльність Сви- стуна [18]. Військова колегія Верховного Суду СРСР вирок відмінила, а справу припинила за відсутністю складу злочину.
1. ЦДІА України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 314. – Арк. 416.
2. Львов Ю.А., Энштейн А.Й. След на земле. – М., 1966. – С. 14.
3. Див.: Летопись революции. – 1926. – No 5. – С. 184.
4. Робочее движение наУкраине вгоды нового революционного подъема 1910–1914 гг.: Сб. док. и
материалов. – К., 1959. – С. 47.
5. ЦДАВО України. – Ф. 2117. – Оп. 1. – Спр. 2. – Арк. 114.
6. Известия. Орган Кременчугского губернского Совета. – 1921. – 2 июня.
7. Тамсамо.
8. Вагонобудівник. – 1980. – 8 серпня.
9. Львов Ю.А., Энштейн А.Й. Назв. праця. – С. 53.
10. Там само. – С. 64.
11. Там само. – С. 57.
12. Там само. – С. 75.
13. Архів УСБУ по Харківській області. – Спр. 010190. – Арк. 4.
14. Там само. – Арк. 9.
15. Там само. – Арк. 10-11.
16. Там само. – Арк. 79.
17. Там само. – Арк.126.
18. Там само. – Арк. 129, 132.
Лев Євселевський
Рабілттовані історією. Полтавська область. Книга п'ята.

Thanks: Balakyn1

Share

3

Re: Свистун

СВИСТУН Автоном Степанович народився 1866 р. у с. Городнє Павлоградського пов. Катеринославської губ. Українець, із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Городнє Лозівського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 6 лютого 1930 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), 27 квітня 1930 р. звільнений з-під варти, справу закрито Харківським окрвідділом ДПУ 8 серпня 1930 р. (ст. 197 КПК УСРР).

СВИСТУН Кирило Савелійович народився 1896 р. у с. Свистунівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Гриньківка Дворічанського р-ну. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Дворічанським нарсудом 3 березня 1931 р. (ст. 58 КК УСРР) засуджений до 6 років [позбавлення волі]. Термін покарання відбував на примусових роботах уХаркові. 4 травня 1931 р. втік. Заарештований 10 червня 1931р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито Дворічанським райвідділком Харківського оперсектора ДПУ 4 серпня 1931 р. (ст. 197 КПК УСРР).

СВИСТУН Костянтин Савелійович народився 1875 р. у с. Свистунівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Токарівка Вільшанського р-ну Куп’янського окр. Селянин-одноосібник. Частину майна конфісковано. Під слідством за несплату податків. Заарештований 3 лютого 1930 р. за агітацію проти заходів рад. влади (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 18 березня 1930 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 2 вересня 1989 р.

СВИСТУН Микола Костянтинович народився 1901 р. у с. Токарівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Заоскілля Куп’янського р-ну Харківської обл. Приватний торговець. Заарештований 4 березня 1932 р. за антирад. агітацію і незаконний забій худоби (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 1 квітня 1933 р. позбавлений волі в концтаборі на 5 років. Реабілітований 11 липня 1989 р.

СВИСТУН Михайло Єгорович народився 1913 р. у с. Токарівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Токарівка Дворічанського р-ну Харківської обл. Селянин-одноосібник. У 1930 р. розкуркулений та позбавлений виборчих прав. Заарештований 20 квітня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 1 серпня 1932 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 26 вересня 1989 р.

СВИСТУН Михайло Петрович народився 1896 р. у с. Савинці Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, письм., поза-парт. Проживав у с. Савинці Балаклійського р-ну. Селянин-одноосібник. У1927 р. позбавлений виборчих прав. У1928 і 1930 рр. частину майна конфісковано. Заарештований 11 березня 1931 р. за к.-р. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 8 квітня 1931 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 22 вересня 1989р.

СВИСТУН Федір Степанович народився 1872 р. у с. Городнє Павлоградського пов. Катеринославської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Городнє Лозівського р-ну. Член колгоспу «Запорожець». Заарештований 7 березня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 11 квітня 1931 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 4 вересня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Thanks: olyvd1

Share

4

Re: Свистун

СВИСТУН Антон Костянтинович, народився 1910 р. у с. Черкаський Бишкин Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, неписьмен., позапарт. Без певного місця проживання. Без певних занять. У 1931 р. висланий до Північного краю, але від вислання ухилився. Ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР у 1933 р. за ухилення від вислання позбавлений волі у концтаборі на 3 роки. Термін покарання відбував у м. Свободний Далекосхідного краю. Заарештований 27 липня 1937 р. Зміївським РВ НКВС за антирад. агітацію, як син розкуркуленого, що після відбуття покарання проживав без документів (статті 5410, 78 КК УРСР), і ухвалою особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 27 жовтня 1937 р. позбавлений волі у ВТТ на 10 років. Реабілітований 21 червня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Thanks: olyvd1

Share

5

Re: Свистун

СВИСТУН Ілля Якович, 1908 р. н., с. Велика Тур’я Долинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Тур’я, лісничий. Заарештований 19.12.1945. Звинувачення: допомагав УПА продуктами, розвідник УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 11.03.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Реабілітований 13.07.1993. (14090 П).

СВИСТУН Семен Ілліч, 1908 р. н., с. Велика Тур’я Долинського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Велика Тур’я, селянин. Заарештований 12.11.1952. Звинувачення: переховував членів ОУН, допомагав їм продуктами. Військовим трибуналом військ МДБ Станіславської області 20.12.1952 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 21.06.1993. (14103 П).

Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, том 2.

Share

6

Re: Свистун

Свистун Макар Антонович, 1898 року народження, с. Потуршине Холмської губернії, українець, освіта неповна вища, безпартійний. Поштар. Проживав: с. Павлівка Павлівського району Донецької області. Заарештований 3 лютого 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 20 серпня 1930 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1955 році.

Свистун Микола Федотович, 1902 року народження, с. Ново-Петриківка Старокерменчицького району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Колгоспник колгоспу ім. Блюхера. Проживав за місцем народження. Заарештований 25 жовтня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 25 жовтня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

Свистун Петро Пилипович, 1904 року народження, с. Городна Лозівського району Харківської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Експедитор заводу ім. Фрунзе. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, Стара Дмитрівка, вул. Мінська, буд. № 44. Заарештований 10 грудня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 15 грудня 1937 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга сьома.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: olyvd1

Share

7 ( 18-08-2019 17:02:40 змінене Gordj )

Re: Свистун

СВИСТУН Сидір Прокопович, 1904 р. н., уродженець с. Іваньки Маньківського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта 5 класів, одружений. До арешту був командиром відділення 6-ї стрілецької роти 133 ЗСП. Арештований 29 січня 1943 р. Засуджений 29 липня 1943 р. ВТ до 5 р. ВТТ за CT.58-10 ч.2 КК УРСР. Вирок відстрочити до закінчення військових дій. 27 березня 1990 р. ВТ Приволзько-Уральського ВО вирок ВТ 46-ї ЗСП скасовано, справу припинено.
Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

СВИСТУН Іван Васильович, 1881 р.н., уродженець с. Петраківка Катеринопільського р-ну, українець,  б/п. Проживав у с. Петраківка. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Київській обл. 13 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 17 липня 1958 р. Черкаським облсудом.
Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Share

8

Re: Свистун

СВИСТУН Василь Андрійович, 1896 р. народження, с. Малошевці Тернопільської області, українець, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Очакові. Голова райвиконкому. Заарештований 18.07.1938 р. Постановою Трійки при УНКВС Миколаївської області від 13.09.1938 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Страчений 27.10.1938 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1962 році.

СВИСТУН Василь Дорофійович, 1894 р. народження, с. Доменяни Вінницької області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Староголовльове Доманівського району Одеської області. Колгоспник колгоспу ім. К. Маркса. Заарештований 20.02.1938 р. Постановою Трійки при УНКВС Одеської області від 05.05.1938 р. засуджений до розстрілу. Страчений 27.08.1938 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга п’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share