(попаданців, за Вашим влучним висловом - самі вигадали, чи як?)
Попаданці - це термін з поширеного жанру в сучасній рос.літературі, про людей, які попадають в минуле і там все змінюють на краще в розумінні автора. (Як правило, допомагають РІ, СРСР тощо завоювати світ, така собі віддушина пострадянського реваншизму). Також вживається для глузування з самого жанру та авторів і їх фанів та нездорового всім цим захоплення.
koshkin-lib.livejournal.com/59221.html
lurkmore.to/%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D … 1%86%D1%8B
Навпаки, коли я Вас просив надати дані, у відсотках, про те, скільки осіб з Вами протестованих читають тексти староукраїнською 18 століття, Ви ухилилися від прямої відповіді
Моя відповідь означала, що ~90% учасників мого чернігівського проекту знайомі з такими текстами.
Під учасниками я, звісно, розумію людей, які активно цікавляться темою днк-тестування, а не якого-небудь мого н-юрідного дядька, за якого я заплатив і який вже на 12 секунді моєї промови про X та Y хромосоми сказав, що "добре, давай вже, шо мені треба робить?".
Ми обговорюємо українську термінологію. тому не бачу смислу говорити про весь світ, реалії США зовсім інші.
На сьогодні (2016 р.) днк-тести дороге задоволення для середньостатистичного українця в Україні, щоб їх робила хоч скільки значна частина випадкових людей по випадковому хотінню. В абсолютній більшості це мотивовані на дослідження родоводу та історії люди.
Додам, що згадані Вами "інші, коли й цікавляться, не завжди мають можливість чи бажання працювати з архівними матеріалами, тому часто наймають когось іншого це робити" також, переважно, знайомляться з такими текстами з тією різницею, що вони не в рукописі, а в спеціально для них набраному вигляді.
... використовувати термін "збіг" у класичному, літературному значенні (зафіксованому у сучасних і давніх словниках)
З інтересом почитаю про значення слова збіг у давніх (принаймні, дорадянських) словниках української мови.
Я почну, а Ви продовжіть, будь-ласка.
словник Грінченка:
r2u.org.ua/data/%D0%A1%D0%BB%D0% … -1909).pdf
Збіг, м. 1) — га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. Збіг Богородиці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Збігати, -гаю, -єш, гл. Сбѣгать. Збігала — свічечку купила. МВ. II. 50.
Збіга́ти, -гаю, -єш, сов. в. збігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. Гол. І. 36. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. Гліб. 23. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. Мир. ХРВ. 294. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. МВ. II. 147. Півроку збігло за водою. МВ. (О. 1862. III. 59). 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. Грин. І. 18. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? Рудч. Ск. І. 68. 7) Только сов. в. — кого. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п’яних. К. ЦН. 285.
Збігатися, -гаюся, -єшся, гл. Проситься искать; засуетиться, забѣгать. Говори швидче, бо за мною зараз збігаються. Котл. (1874), 331. За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався. МВ. І. 133. Взяла да й утекла... Як збігались пани, Бо’ храни! трусу такого на все. село. О. 1862. VI. 62.
Збіга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. збігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. Чуб. V. 1173. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Ком. II. 54. Штанці... збіглись. Св. Л. 310.
Збігти, -ся. См. Збіга́ти, -ся.