ЄФРЕМОВ Сергій Олександрович (06. 10. 1876,
с. Пальчик Звенигородського пов. Київської губ. – 31. 03. 1939, Вологда, табір ГУТАБу) – літературознавець, публіцист, політичний та громадський діяч.
Народився в сім’ї священика. Співробітник видавництва “Вік” (1885–1918), газет “Рада” (1907–1914), “Нова Рада” (1917–1919), часописів “Літературно-науковий вісник” (1896–1905), “Нова громада” (1906), “Основа” (1916), “Книгарь” (1917–1918) та ін. Заступник голови Української Центральної Ради (1917–1918 рр.), перший генеральний секретар з міжнаціональних справ. Академік УАН (1919), голова комісій ВУАН з видання пам’яток нової української літератури (1919), дослідження історії громадських течій в Україні (1921), біографічного словника (1924), з охорони пам’яток культури України (1919) та ін., віце-президент ВУАН (1921–1928); член НТШ у Львові. 1929 р. заарештований, а 1930 р. – засуджений у сфабрикованій ОДПУ справі СВУ. Реабілітований 1989 р.
1917 р. за дорученням Київського виконавчого комітету Тимчасового уряду С. Є. мав доглядати і охороняти архів ліквідованих в ході Лютневої революції київських жандармського управління і охоронки. Очолювана ним спеціальна комісія опрацювала цей архів, упорядкувала документи для дослідження історії революційних рухів в Україні. Крім цього, була упорядкована жандармська особова картотека, і 2 серпня 1919 р. жандармський архів було передано до бібліотечно-архівного відділу
ВУКОПМИСу з пропозицією С. Є. створити на його базі Український національний архів.
Був членом Тимчасового комітету для створення Національної бібліотеки при ВУАН, залучений також до Комісії ВУАН для дослідження громадських течій в Україні, яка 1921 р. намагалася створити у Києві Головний архів на основі зібраних Київським архівним управлінням фондів, до складу якого мали увійти всі архіви, архівні збірки, фонди урядових, військових, громадських та інших установ. Комісія громадських течій проводила пошуки карткової реєстрації документів в державних архівах, які мали відношення до історії громадських рухів від XVII ст. до 1920-х рр., акцентуючи особливу увагу на рухи ХІХ – поч. XX ст., збирала мемуарні документи, готувала до видання збірки документальних джерел. Крім того, комісія опікувалася пошуком та збиранням документів з приватних архівів, їх науковим описуванням та використанням. У 1920-і рр. у комісії сформувалась велика збірка рукописних документів: повні архіви або їх частини академіка ВУАН О. І. Левицького, письменників М. В. Шугурова та І. М. Стешенка, письменника і етнографа К. М. Сементовського (раніше перебував в бібліотеці УНТ), історика церкви П. Г. Лебединцева,
П. Я. Стебницького, В. Л. Модзалевського, окремі документи В. Б. Антоновича, О. Ф. Кістяківського (пізніше передані Етнографічній комісії ВУАН). На 1930 р. у комісії були зосереджені також документи особових архівів О. М. Лазаревського, київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова, А. В. Ніковського та самого С. Є., письменників Д. Л. Мордовцева, В. К. Винниченка, художника Г. І. Нарбута, редакції газети “Рада”, журналів “Основа”, “Наше минуле”, дореволюційної “України”, альманаху “Гроно” та ін. На час арешту академіка в його кабінеті зберігалися частини рукописних зібрань. Крім документів архіву П. О. Куліша, тут були автографи письменника І. С. Нечуя-Левицького, окремі рукописи М. І. Костомарова, листи О. О. Русова, листи до
М. П. Старицького, Л. М. Жебуньова, документи архіву М. І. Петрова, рукописи Є. Х. Чикаленка; епістолярна колекція О. В. Шишацького тощо.
В рамках завдань Комісії громадських течій С. Є. упорядковував документи архіву П. О. Куліша, готував до видання збірки “Публіцистика 1860-х рр.” та “Галицька публіцистика 1860-х рр.”
За його редакцією вийшли збірки документів та наукових розвідок “Декабристи на Україні” (два томи), за редакцією академіка готувалися збірники документів “Український рух 1870-х рр.”, “М. Драгоманов у Києві”.
Комісією ВУАН з видання пам’яток нової української літератури за редакцією С. Є. було видано чотири томи в межах повного зібрання творів Т. Г. Шевченка, коментарі до щоденних записок (журналу) Т. Шевченка (Т. 4) виконано безпосередньо академіком. Крім того, С. Є. готував до видання “Кулішів Щоденник (1845–1848 рр.)”, за його редакцією та участю у 1925–1927 рр. вийшли збірки наукових розвідок на базі широкого використання архівних документів “Шевченко та його доба”, “Пантелеймон Куліш” тощо.
Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников, Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко
mtDNA - J1c5