1

Тема: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Антон.  Бориспільський сотник (1649-1653).

ГЕРАСИМЕНКО Василь. Значковий товариш Опішнянської сотні Гадяцького полку (1735).

ГЕРАСИМЕНКО Карпо. Сотенний хорунжий Першої (1721) та Другої (1732) Полтавської конної сотні.

ГЕРАСИМЕНКО Михайло. Ліплявський сотенний осавул (1737— 1739).

ГЕРАСИМЕНКО Павло.  Полтавський перший полковий хорунжий (1714-1736). Загинув у Кримському поході в 1736 році.

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

2 ( 23-06-2020 11:45:49 змінене litar Л )

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО
Григорій Пилипович, 1885, Дніпропетровська обл, м. Запоріжжя. 2т
Кирило Созонтович,* 1898, с. Жеребець, м. Запоріжжя. 2т
Костянтин  Кузьмич, 1895, Херсонська обл. 5т
Микола Хомич,* 1894 с. Салтичія. 2т
Петро Созонович, 1900 с. Кірове. 2т
Пилип Олексійович, 1899, Херсонська обл. 5т
Юхим Семенович, 1875, с. Омельник. 1т
www.reabit.org.ua/books/zp/

Post's attachments

Герасименко.jpg
Герасименко.jpg 265.85 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

3

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Дмитро Олексійович, 1895 року народження, с. Семенівка Арбузинського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав у с. Семенівка Арбузинського району Одеської області. Колгоспник. Заарештований 04.07.1938 р. Одеським обласним судом 23.03.1939 р. засуджений до 4 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1992 р.

ГЕРАСИМЕНКО Павло Тимофійович, 1894 р. народження, с. Кримка Первомайського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав у с. Кримка Первомайського району Одеської області. Голова колгоспу. Заарештований 31.12.1932 р. Прокуратурою м. Первомайська від 21.01.1933 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1998 р.

Thanks: marickad1

Share

4

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Віктор Олексійович,
1920 р.н., уродженець с. Великий Ліс, українець,
освіта неповна середня. Червоноармієць – радист
батальйону зв’язку. Арешт 10.02.1943. Військо-
вим трибуналом військ НКВС Московського
округу 14.04.1943 за антирадянську агітацію за-
суджений на 8 років ВТТ. Термін покарання відбу-
вав у Хімкинському районі Московської області
(Росія). Військовою колегією Верховного Суду
СРСР 31.08.1943 вирок скасований, справа направле-
на на новий розгляд. Військовим прокурором
військ НКВС Смоленської області (Росія)  8.01.1944
справа закрита. (ГДА УСБУ в СО, спр. П-5644).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

5

Re: Герасименко

Герасименко Федір Андрійович
1895 – березень, 13, 1942
У реєстрі діячів, що залишили помітний слід у розвитку архівної справи на Україні, чіль- не місце належить Федорові Андрійовичу Герасименку, колишньому науковцю і директорові Полтавського крайового історичного архіву (нині – Державний архів Полтавської області). Протягом тривалого часу ім’я цього талановитого краєзнавця й архівіста залишалося прак- тично невідомим, оскільки на ньому стояло тавро «ворога народу». Проте сьогодні, коли на- решті з’явилася реальна можливість науково виважено осмислити здобутки (і, відповідно, прорахунки) наших попередників, мусимо визнати, що ця постать є справді непересічною і заслуговує не тільки на добру пам’ять нащадків, а й на пильну увагу з боку спеціалістів.
Федір Герасименко народився в 1895 р. у селі Лиман Полтавського повіту [1] (нині – Ре- шетилівського району) у родині селянина-наймита. За автобіографічними відомостями [2], дитинство його минуло у крайніх злиднях і наймах у місцевих поміщиків Карпенка, Білаша та Кирпотенка. Проте, незважаючи на постійні нестатки, хлопцеві вдалося закінчити спер- шу початкову, а згодом і двокласну земську школу. Деякий час продовжити далі навчання не вдавалося, оскільки доводилося думати не тільки про себе, а й про своїх батьків. І все ж, працюючи з юних літ на різних роботах (3 роки «служби хлопчиком», пізніше прикажчи- ком у лавці Споживчого товариства та у Соломона Столовицького на ст. Сагайдак, 1916– 1918 рр. – у Всеросійському земському союзі), Федір не полишає займатися самоосвітою, а коли трапилася нагода – складає іспити за 4-й клас хлоп’ячої гімназії [3].
У 1918 р. Федір Андрійович перебирається до Полтави, де вступає до гімназії для дорос- лих О.Байєра, а 1920 р. – до Полтавського інституту народної освіти [4]. Часи були бурхливі. Відчуваючи потреби «оновленого суспільства» в ідеологічних кадрах, він намагається (що цілком природно для молодої людини) і сам визначитися політично, проте не до кінця усві- домлює «радянську демократію», про яку так яскраво тоді розповідали більшовицькі агітато- ри, окремі періодичні видання. За визнанням Герасименка, період початку 1920-х рр. трива- лий час для нього залишається періодом хитань між КП(б)У та Українською комуністичноюпартією (УКП). Вирішальне значення в його симпатіях до останньої політичної сили відіг- рала тоді непевна тактика більшовиків щодо «колишніх колоній Російської імперії», і насам- перед, рішення національних питань, прийнятих ХІІ з’їздом РКП [5]. Незважаючи на те, що такий політичний вибір для майбутньої кар’єри був проблематичним, він таки в листопаді 1923 р. остаточно схиляється в бік УКП, ще легальної на той час партії.
Навесні 1923 р., після кількамісячного вчителювання, Федір Герасименко закінчує архів- ні курси [6] і вперше потрапляє до Полтавського губернського архіву, де починає з чорнової роботи практиканта. Як зазначалося у стислій службовій анкеті, він «пише, читає, говорить» українською мовою [7], що на той час означало не так уже й мало.
Працює молодий архівіст сумлінно й досить швидко «виявляє велике уміння орієнтува- тися в архівних матеріалах». Уже в перші місяці перебування в архіві, враховуючи катастро- фічну нестачу кваліфікованих співробітників, йому доручають виконувати об’ємні і водно- час відповідальні роботи: він бере безпосередню участь в упорядкуванні фондів губернського земства, міської думи, совісного суду [8] та інших. Такий досвід роботи з документами вия- вився для нього безцінним.
Обіймаючи посаду архівіста, Ф.Герасименко виявляє й значні наукові здібності – його цікавлять, зокрема, справи, пов’язані з селянським революційним рухом на Полтавщині. Відкриваючи для себе зовсім інший світ таких ще близьких та реальних подій, він з голо- вою поринає вроботуі, опрацьовуючи належним чином відповідні архівні документи, «виходить на люди» – пробує себе в якості лектора. Виступає не тільки перед студентами і робітниками, а й бувалими краєзнавцями. Невдовзі здібності Герасименка були помічені вколах місцевоїінтелігенції ійого запрошують доПолтавського наукового товариства при ВУАН. Оскільки на сторінках місцевих видань з’являються перші його дослідження (приміром: Селянство Полтавщини в революцію 1905 р. // Більшовик Полтавщини. – 1925. – Ч. 33, 34), то авторитет архівіста зростає – він стає діяльним членом бюро історичного семінару при Інституті народної освіти.
Перші неприємності у Федора Андрійовича з’являються вже у жовтні 1924 р. під час проведення чергової чистки радянських установ [9] . Тоді, після ознайомлення зі справа- ми на службовців губернського архіву, комісія винесла суворий вердикт – зняти з роботи архіваріуса Герасименка як «антирадянського елемента» [10]. Приводом до такого рішен- ня спричинилися політичні хитання архівіста, а головною провиною, яку закидала комісія, стала його попередня праця в Українській комуністичній партії. У той період це була дуже серйозна небезпека позбутися улюбленої роботи, адже у подібних випадках її втрачало чи- мало фахівців так званих політично «неблагонадійних». Тож лише клопотання старших ко- лег-архівістів В.Щепотьєва, І.Ліщини-Мартиненка, М.Бужинського [11], неодноразові апе- ляції самого Ф.Герасименка до вищих інстанцій у Харкові та його терміновий вступ до лав ВКП(б) врятували ситуацію, і він залишився на своїй посаді.
Уважається, що період другої половини 1920-х – початку 1930-х рр. у творчому й науко- вому плані стає найсприятливішим для нашого земляка. У цей період відбувається швидке кар’єрне зростання Федора Андрійовича. Протягом 1926–1930 рр. він обіймає посаду дирек- тора Полтавського крайового історичного архіву, бере участь у роботі І Всеукраїнського з’їзду архівних працівників (1926 р.), активно друкується у «Записках Полтавського ІНО», інших спеціальних фахових журналах Полтави та Харкова (за нашими підрахунками загальна кількість наукових публікацій становить близько 40). Змінивши на керівній посаді в архівній установі відомих місцевих істориків професорів І.Рибакова та В.Щепотьєва, він намагається й сам продовжити набуті традиції й утримати професійний рівень колективу. Так впро- довж короткого часу в архіві було створено архівний гурток, почав працювати семінар для підвищення кваліфікації архівістів, планово почалася вестися робота з архівними дентами. В 1926 р. науковці архіву розпочали об’ємну роботу по складанню бібліографічного покажчика до неофіційної частини «Полтавских губернских ведомостей» за 1847–1916 рр.
Згодом, навесні 1927 р., за безпосередньої участі Федора Андрійовича, в історичному ар- хіві було проведено курс лекцій-розмов, аби дати співробітникам новітні знання з архівоз- навства, ознайомити їх з відповідним законодавством [12]. Розроблені під час курсів кон- спекти (приміром: «Наукове, практичне та практично політичне значення архівів») згодом послужили Герасименкові основою для подальших серйозних досліджень з різних архівоз- навчих проблем.
Поміж інших подій того періоду, варто відзначити бодай ще одну: в 1927 р. архів тепло вітав з ювілеєм академіка Дмитра Багалія, а науковці-архівісти брали активну участь в уро- чистих зборах, улаштованих у Полтаві з цієї нагоди [13].
Пам’ятним для молодого директора стає 1928-й рік, коли Федір Андрійович видає од- не із перших своїх спеціальних досліджень – короткий історичний нарис «До історії архівної справи на Полтавщині» (Арх. справа. – 1928. – No 5-6. – С. 64-73). Метою публікації авто- ра було відтворення основних етапів розвитку архівної справи в регіоні та формування де- ржавних і громадських інституцій. Джерельну базу розвідки склали писемні й усні джерела, а також публікації в місцевих періодичних виданнях. Усні джерела для такого видання залу- чалися вперше й використовувалися за спеціальною методикою: «факти, подані спогадами, сугубо перевірені». Розвиток архівної справи на Полтавщині автор пов’язував із діяльністю Полтавської вченої архівної комісії, здобутки якої він вбачав у рятуванні від загибелі архів- них документів «величезної наукової вартості», популяризації архівної справи, залученні до наукового обігу унікальних архівних джерел. На думку сучасних спеціалістів, публікація Герасименка стала значним внеском у історіографію архівознавства, об’єктивно відтворивши основні етапи архівного будівництва на Полтавщині впродовж 1903–1925 рр.
Для спостережливого ока було помітно, що Федір Герасименко переймається більше на- уковими, ніж адміністративними справами. У партійних характеристиках кінця 20-х років ХХ ст. зберігається хоч і лаконічний, але досить промовистий запис, який підтверджує пода- ну нами тезу: «лектор ІНО, викладає історію класової боротьби <...> Прикріплений до осе- редку тов-ва Авіохем, член наукового т-ва при академії тов-ва <...> Партобов’язки виконує, але до службових обов’язків ставиться халатно; замовчує халатне відношення деяких спів- робітників» [14]. Але попри такі «вбивчі» партійні характеристики, активність Герасименка у видавничій площині, його вміння логічно та аргументовано мислити справляють приємне враження не тільки на спеціалістів, а й на керівників. Усе частіше директора провінційного архіву запрошують до Харкова на розмови і врешті-решт наказом ЦАУ УСРР від 18 вересня 1930 р. його призначають на посаду «заступника завідателя ЦАУ УСРР». Водночас на нього було покладено й інші обов’язки, як то: загальний догляд над Харківським центральним істо- ричним архівом і Харківським краєвим архівом, завідування підвідділом підготовки архівних робітників при соціально-економічному відділі в ЗІНО; обов’язки «розпорядчика кредитами за кошторисом держбюджету, спеціальних коштів ВУРПСу та Архіву Кооперації» [15].
У Харкові попервах все складалося добре, і Герасименко продовжує займатися звич- ною для себе науковою роботою, тільки вже на дещо вищому рівні ніж у Полтаві. Він вхо- дить до складу Археографічної комісії при ЦАУ УСРР (наказ по ЦАУ No 16 від 15 березня 1930 р.), редколегій журналів «Радянський архів» та «Архівна справа» (1930–1931 рр.), ви- конує обов’язки відповідального редактора «Бюлетня Цетральної архівної управи УСРР». Під його редакцією з’являється підручник «Архівознавство» (1932 р.). Але для наукової ро- боти залишається все менше часу і відповідно зростають навантаження організаційно-ідео- логічного напряму: в січні 1931 р. Герасименка відправляють у тривале відрядження на хлі- бозаготівлі [16], а згодом включають до складу комісії по чистці апарату архівних установ м. ХарковаПісля постанови Президії НК РСІ УСРР від 30 травня 1931 р. «Про використання архівних матеріалів вроботі планово-господарських установ», увикористанні архівноїінформації під впливом панівноїідеології почали виразно виокремлюватися пропаганда іагітація архівними документами. Цій проблемі, зокрема, був присвячений Всеукраїнський деся- тиденний семінар-зліт архівних робітників на якому виступив Ф.Герасименко. Основне завдання архівного будівництва на сучасному етапі він убачав як «максимальне і активне обслуговування потреб соціалістичного будівниицтва». Свої міркування у цій площині він містить у статті «Про чергові завдання археографічної роботи архорганів УСРР» (Рад. архів. – 1931. – Кн. 4-5 (19-20). – С. 39-41). Взагалі тема «архівна справа соціалістичної доби» стає відтоді у фаховому журналі «Радянський архів» провідною. І публікації Герасимен- ка визначали основні завдання архівних установ у контексті соціалістичного будівництва. У своїх статтях автор констатує необхідність переміщення центру ваги в діяльності архівів на наукову, науково-практичну, політично-освітню роботу.
Вірогідно, виконання цих та інших ідеологічних доручень відповідало більше його висо- кій посаді, аніж бажанню Федора Андрійовича проявити себе на політичному фронті. При- наймні у громадській роботі він поводить себе досить пасивно, що відразу помітило й пряме архівне керівництво. Згідно з наказом ЦАУ УСРР від 13 травня 1931 р. Герасименкові почали виплачувати лише 1/2 ставки з його платні [17]. Та це був лише початок. Федір Андрійович, незабаром проти нього спрацьовує «міна», закладена ще у Полтаві.
Після гучного викривального процесу СВУ у реєстри «ворогів народу» потрапляло все більше представників української інтелігенції. Це були не тільки вчені, письменники, мис- тці, а й архівісти. Знайшли компромат, причому дуже оперативно і на колишнього полтавця. Його, зокрема, звинуватили у неприпустимих помилках, допущених у вже друкованих пра- цях. Стратегічно-політичні промахи, на думку донощиків, були зроблені Ф.Герасименком у роботі «Документи та матеріали до селянських рухів на Полтавщині в революцію 1905– 1907 рр.» (Записки Полт. інституту соц. виховання. – Т. V. – За 1929–1930 ак. рік. – Полтава, 1930. – С. 33-38). Йому закидали, що науковий апарат у роботі не відповідає сучасним ідео- логічним вимогам, в ній містяться документи, які «недостатньо висвітлюють рушійні сили революції на селі», водночас у привабливому світлі згадуються прізвища контрреволюціо- нерів (К.Товкача). І хоча Герасименко публічно виправдовується, кається [18], зрікається навіть посади заступника керівника ЦАУ УСРР та інших повноважень (15 лютого 1933 р. він переведений на посаду наукового робітника науково-методологічного кабінету; разом із П.А.Біликом він відповідав за методику наукової публікації документів) [19], це не допома- гає. Федору Андрійовичу вдається лише відтягнути на певний час своє падіння.
Нового удару було завдано зненацька, добре розрахованою публікацією «Полтавський архів у затишку» в газеті «Більшовик Полтавщини» від 12 грудня 1933 р., де, зокрема, за- значалося, що за Герасименка крайовий історичний архів «був разсадником націоналістичної культури» й інтенсивно розробляв фонди товариства «Просвіти», просвітнього союзу «Ук- раїнська культура», Полтавського губкому УКП тощо. Автор цієї войовничо-викривальної статті, сховавшись за криптонім Ол.К., закликав громадськість терміново у всьому розібра- тися і навести нарешті партосередкам лад поміж націоналістів-архівістів. Мов за командою, гріхи Герасименка почали згадувати й інші колишні колеги. Так, у доповідній записці нарко- му освіти УСРР В.Затонському за 1933 р. директор Полтавського держмузею Чернявський між іншим свідчив, шо, будучи ще студентом ІНО, Ф.Герасименко стояв навколішки перед архієреєм [20], а це вже аж ніяк не личило керівникові такого рангу, тим більше сучасному партійцеві. Звичайно, після таких звинувачень вистояти було неможливо. За невизнання по- милок у друкованих працях Герасименка виключають з партії (1934 р.), автоматично втрачає він і роботу. Наказ No 16 по ЦАУ УСРР від 28 лютого 1934 р. був цілком у дусі того часу –«старшого наукового робітника ЦАУ – Ф.А.Герасименка, як націоналістичний елемент від роботи в ЦАУ звільнити» [21].
В 1934 р. у Ф.Герасименка відбуваються зміни в особистому житті. У нього народжується син Олег. Відчуваючи реальну загрозу, яка невідступно тепер переслідувала родину, Федір Андрійович переводить сина (аби вберегти свого єдиного нащадка) на подвійне прізвище Герасименка-Карпенка. Та цим тільки частково уберігає його від утисків долі, адже у всіх анкетах сина ім’я репресованого батька буде залишатися поряд з власним ще довгих два де- сятиліття (лише ціною неймовірних зусиль Олегу Федоровичу, вже після реабілітації бать- ка, вдасться здобути вищу освіту і стати провідним конструктором проектів скафандрів для виходу в космос).
Про останні роки життя нашого земляка відомо поки що небагато. Скупі архівні рядки свідчать, що на початку 1940-х рр. Федір Герасименко продовжує мешкати у м. Харкові, він змінює спеціальність і працює біологом та заступником начальника дезинфікаційної станції Харківської дільниці [22]. Та спокійного життя і тут у нього не вийшло. З початком військо- вих дій, а саме 25 червня 1941 р., його було заарештовано органами УНКВС по Харківській області за антирадянську агітацію [23]. Вірогідно, каральні структури під час чергової чист- ки, передбачаючи швидке наближення фронту, намагалися залишити в місті якомога менше «неблагонадійних» та ображених. Герасименкові поспіхом було інкриміновано звинувачення за ст. 54-10 КК УРСР, після якого евакуйовано до м. Кустанай. Там він певний час перебував у тюрмі No 7 і відійшов у вічність 13 березня 1942 р. [24]. Спроби родичів розшукати його могилу виявилися безуспішними [25].
Коротка біографічна розповідь про полтавця, талановитого архівіста буде неповною, якщо не зазначимо, що постановою Управління КДБ при Раді Міністрів УРСР по Харківській об- ласті від 21 жовтня 1958 р. слідча справа на Герасименка Федора Андрійовича за No 04806 була закрита за відсутністю складу злочину; ім’я його реабілітовано.
1. Державний архів Харківської області (ДАХО). – Ф. 6452. – Оп. 1. – Спр. 2902.
2. Центральний державний архів вищих органів влади (ЦДАВО). – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 128. – Арк. 102.
3. Тамсамо.
4. ДАХО. – Ф. 6452. – Оп. 1. – Спр. 2902.
5. ЦДАВО. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 128. – Арк. 102.
6. Державний архів Полтавської області (ДАПО). – Ф. 363. – Оп. 1. – Спр. 448. – Арк. 163 зв.
7. Тамсамо.
8. ЦДАВО. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 128. – Арк. 101.
9. Там само. – Ф. 14. – Оп. 1. – Спр. 128. – Арк. 98.
10. Тамсамо.
11. Там само. – Арк. 102; 116

Thanks: kbg_dnepr1

Share

6

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО ІВАН МУСІЙОВИЧ, 1912 р.н.,
с.Синьки, українець, освіта 2 класи, проживав у м.Вовчанську Харківської області, кравець швейно-взуттєвого комбінату. Заарештований 13.04.1950 Одеським УКДБ (“зрада Батьківщини: у травні 1942 року полонений німецькими військами у Криму, відправлений у Німеччину, під час перебування у німецькому таборі для військовополонених був завербований німецькою розвідкою, пройшов спецнавчання; 15.04.1945 захоплений англійськими військами й переданий командуванню окупаційних радянських військ у Німеччині”). Засуджений 16.12.1950 особливою нарадою при МДБ СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Звільнений  18.10.1955 з-під варти Воркутлагу за амністією, помер 4.05.1959 в Ульяновці. Реабілітований 20.03.1956 трибуналом Одеського військового округу. (П - 1939)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

7

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Олексій Олексійович,
1883 р.н., народився і проживав у с. Славгород,
українець, освіта початкова, працював у колгоспі
ім. Чубаря. Арешт 8.02.1938, звинувачення за
ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР. Краснопільським РВ
НКВС 17.01.1939 справа закрита. (ГДА УСБУ в
СО, спр. П-1).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

8

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Михайло Васильович,
1907 р.н., народився і проживав у с. Литвиновичі,
українець, освіта початкова, селянин-одноосібник.
Арешт 21.01.1929, звинувачення в участі в
підпільній організації анархістської молоді в
згаданому селі. Прокурором Глухівського округу
11.04.1929 справа закрита. (ДАСО, ф.Р-7641,
оп. 7, спр. 97*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)

Share

9

Re: Герасименко

Влітку 1921 року на село Товкачівку Прилуцького повіту вчинив наїзд місцевий загін ЧОН під командуванням якогось Близнюка. При цьому було розстріляно декількох селян, майно в яких комунари конфіскували і привласнили. У відповідь селяни взялися до зброї і вбили, як говорилося у звіті повітвиконкому, чотирьох «наших товарищей». Для придушен- ня повстання в село прибув новий каральний загін, який заарештував і привселюдно роз- стріляв 9 чол., які не брали участі в антирадянському виступі, але вважалися куркулями. Цього було досить, щоб їх знищити. Жертвами червоного терору стали: Яків і Василь Кузьменки, яким було відповідно 19 і 30 років, Михайло Дурас (35 років), Яків Пономаренко (19 років), Василь Петренко (18 років), Герасим Герасименко (25 років), Ілля Петруша (19 років), брати Яків і Андрій Пуха (25 і 20 років). На село була ще раз накладена контрибуція: здати 15 коней, 25 голів великої рогатої худоби, 10 свиней, 200 аршин полотна, 100 пар білизни і 100 ряден. Каральний загін заарештував і забрав із собою 19 заручників-селян [65].
Не зупинялися військові формування й перед тероризуванням політичних однодумців- комуністів. Наприклад, у березні 1922 року 3-й ескадрон Червоногусарської бригади на шляху з Миргорода до Прилук у селі Луговики Мокіївської волості заарештував увесь склад комосередку, причому, арешт «за формою нагадував бандитський наліт (були стрі- лянина і побої)». Навіть втручання пирятинських чекістів не зупинило безчинства вій- ськових [66].

Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга перша. Стор 28.

Share

10

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ, 1902 р.н.,
с.Медвеже Немирівського району Вінницької області, українець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, червоноармієць 233-го запасного стрілецького полку 2-го стрілецького батальйону. В 1918-25 роках проживав у Німеччині та Польщі, перейшов кордон у СРСР, заарештований і висланий у Свердловськ, де заарештований вдруге у 1927 році за створення націоналістичної групи і засуджений ОДПУ до 3 років заслання на Соловки. На посаді начальника дільниці колонії ст.Плісецька був засуджений втретє до 3 років неволі. У 1941-43 роках працював заступником директора Кіровоградського облмаслопрому, влітку 1942-го прийняв німецьке підданство. Вчетверте заарештований 21.06.1944 контррозвідкою “Смерш” 233-го запасного стрілецького полку (“зрада Батьківщини та антирадянська агітація”). Засуджений 23.10.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років каторжних робіт з позбавленням громадянських прав на 5 років. 14.06.1956 міра покарання знижена до 12 років 6 місяців, звільнений. Реабілітований 27.12.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 12948)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

11

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ, 1917 р.н.,
с.Нове Липове Миронівської сільради, українець, освіта початкова, проживав у селищі Мурмаші Мурманської області (Росія), червоноармієць 168-го окремого будівельного батальйону. Заарештований 14.08.1941 особливим відділом НКВС 2-го району авіаційного базування (“антирадянська поразницька агітація: “Якщо почнеться війна, то всі країни підуть на СРСР, і якщо переможе СРСР, то всюди спалахнуть революції й настане загальне кровопролиття, однак радвлада проіснує недовго; Біблії треба вірити більше, ніж історії партії та творам Леніна”). Засуджений 14.04.1942 трибуналом військ НКВС СРСР будівництва залізничної магістралі Коноша-Котлас до розстрілу. Верховним судом СРСР 5.05.1942 міру покарання замінено на 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 4.06.1991 головною військовою прокуратурою з реабілітації. (П - 12679)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

12

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Арсен Іванович народився 1881 р. у с. Хрипуни Вовчанського пов. Харківської губ. Українець, із селян, неписьм., позапарт. Проживав у с. Хрипуни Великобурлуцького р-ну. Селянин-одноосібник. У 1927 р. позбавлений виборчих прав. У 1930 р. майно конфісковане. Заарештований 5 березня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 4 квітня 1931р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 6 вересня 1989 р.

ГЕРАСИМЕНКО Іван Андрійович народився 1894 р. у с. Миколаївка Павлоградського пов. Катеринославської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Миколаївка Близнюківського р-ну Харківської обл. Селянин-одноосібник. У 1932 р. майно конфісковане, засуджений на 1 рік примусових робіт за невиконання хлібозаготівлі. Заарештований 8 січня 1933 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 1 березня 1933 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 12 жовтня 1989 р.

ГЕРАСИМЕНКО Іван Денисович народився 1904 р. на хут. Добровольський Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Бригадирівка Балаклійського району. Селянин-одноосібник. У 1930 р. розкуркулений, позбавлений виборчих прав. Заарештований 1 лютого 1931 р. за підготовку збройного повстання (ст. 5411 КК УСРР) і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 8 червня 1931 р. позбавлений волі в концтаборі на 5    років. Реабілітований 7 липня 1989 р.

ГЕРАСИМЕНКО Іван Іванович народився 1894 р. у с. Плисове Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Плисове Сахновщинського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 14 грудня 1928 р. за антирад. агітацію та погроди сільським активістам (статті 548, 5410 КК УСРР), ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 10 травня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі на 6  місяців. Реабілітований 10 липня 1995 р.

ГЕРАСИМЕНКО Іван Петрович народився 1889 р. на хут. Одрадне Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Одрадне Раківського р-ну Куп’янського окр. Селянин-одноосібник. Заарештованим не був, під слідством Куп’янського окрвідділу ДПУ в 1930 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), рішення в справі відсутнє.   

ГЕРАСИМЕНКО Михайло Павлович народився 1906р. у с. Плисове Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Плисове Сахновщинського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 17 травня 1929 р. за написання анонімної погроди активістам села (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР), справу закрито помічником прокурора 20 липня 1929 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР), а ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 28 жовтня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі в концтаборі на 3 роки. Реабілітований 19 грудня 1995 р.

ГЕРАСИМЕНКО Михайло Прокопович народився 1870 р. на хут. Плескачівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Плескачівка Дворічанського р-ну Куп’янського окр. Селянин-одноосібник. У 1928 р. заарештований Куп’янським окрвідділом ДПУ за антирад. агітацію, рішення в справі відсутнє. Заарештований 30 листопада 1929 р. за анти-рад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 18 січня 1930р. (ст. 5810 КК РСФРР) висланий до Північного краю на 3 роки. Звільнений із заслання достроково за постановою Президії ЦВК СРСР від 27 травня 1932 р. Реабілітований 19 травня 1995 р.

ГЕРАСИМЕНКО Павло Іванович народився 1896 р. у с. Плисове Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Плисове Сахновщинського р-ну Полтавського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 14 грудня 1928 р. за антирад. агітацію та погроди сільським активістам (статті 548, 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 10 травня 1929 р. (ст. 5810 КК РСФРР) позбавлений волі на 6 місяців. Реабілітований 10 липня 1995 р.

ГЕРАСИМЕНКО Петро Степанович народився 1891 р. у с. Нова Рябинівка Охтирського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл. Без певних занять. У 1930 р. розкуркулений і висланий за межі району. Заарештований 28 березня 1933 р. за участь у к.-р. організації та антирад. агітацію (ст. 5411 КК УСРР), справу закрито СПВ Харківського облвідділу ДПУ УСРР 14 травня 1933 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР). За ухвалою особливої трійки УНКВС по Харківської обл. від 8 грудня 1937 р. позбавлений волі в концтаборі на 10 років. Реабілітований 29 червня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Share

13

Re: Герасименко

Герасименко Иосиф Васильевич

Дата рождения:     __ __ 1880г.
Дата смерти:    13 ноября 1937г., на 58 году жизни
Место рождения:     Харьковская обл., Ахтырский р-н, сл. Белка
Место проживания:     Москва, Брянская ул., д. 27/15, кв. 5.
Место захоронения:    Бутовский полигон место массовых расстрелов, Москва, Россия
Национальность:    украинец
Социальный статус:    ст.Москва Моск.-Киевской ж.д.: главный конструктор, беспартийный
Образование:    низшее
Дата ареста:     9 августа 1937г.
Приговорен:    тройкой при УНКВД по Московской обл. 3 ноября 1937 г., обв.: антисов. дея-ти и дискредитации ВКПб
Приговор:    к высшей мере наказания — расстрел. Расстрелян 13 ноября 1937 г.
Реабилитирован:    5 октября 1956 г. за отсутствием состава преступления. Номер дела: том II, стр.139, место хранения дела - ГА РФ.

Post's attachments

Герасименко Иосиф Васильевич.jpg
Герасименко Иосиф Васильевич.jpg 130.99 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: marickad1

Share

14 ( 22-08-2016 21:46:39 змінене NataliaK )

Re: Герасименко

Уважаемые форумчане!

Мне нужен совет по получению инфо из Херсонского архива. 


Я ищу информацию о своем отце: Герасименко Иван Трофимович, рожден: 17.05.1917 года в с. Ново-Воскресенське, Воронцовський р-н, Херсонська обл. и умер в Днепре в 1991 году. Его отец: Трофим (отчество мне неизвестно) Герасименко и его мама: Матрена Яковлевна Герасименко(девичья фамилия мне неизвестна). 
Два года назад я написала запрос в архив со всеми имеющимися у меня данными, но ответ до сих пор не получила. 
Опыта по запросу информации из архива Украины у меня нет и персонально я не могу приехать туда, потому что проживаю заграницей. 
Я нашла свою сестру по отцу но к моему сожалению, она не могла мне дать полную информацию из-за потери памяти и в прошлом году она умерла. 
Меня интересует информация о моих предках со стороны отца, а в особенности, о его родителях и откуда они были родом. У моего дедушки и бабушки кроме моего отца было еще 5 детей. Эта ветка семьи для меня полностью неизвестна. 
Подскажите мне с чего мне начать и что я делаю не правильно? Как мне выйти из этого тупика?


Извеняюсь за мой русский с ошибками. Ответ можно дать мне и на украинском и на русском.
Спасибо и надеюсь на вашу помощь

Share

15

Re: Герасименко

Герасименко Иван Трофимович 1917г.р.

Звание: гв. ст. сержант
в РККА с 1941 года Место призыва: Днепропетровский ГВК, Украинская ССР, Днепропетровская обл., г. Днепропетровск

Место службы: 224 гв. сп

Дата подвига: 02.05.1944-05.05.1944,07.05.1944-08.05.1944
№ записи: 30992516
Архивные документы о данном награждении:

I. Приказ(указ) о награждении и сопроводительные документы к нему

- первая страница приказа или указа

- строка в наградном списке

II. Учетная картотека

- данные в учетной картотеке

Медаль «За отвагу»

podvignaroda.mil.ru/?#id=3099251 … ilManAward

http://podvignaroda.mil.ru/filter/filterimage?path=VS/234/033-0690155-2510%2b011-2509/00000248.jpg&amp;id=30992515&amp;id1=9f00acc7eabb3c4aa2787f4eb5443055

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)

Share

16

Re: Герасименко

Герасименко Иван Трофимович
Год рождения: __.__.1917
место рождения: Украинская ССР, Николаевская обл., г. Херсон
№ наградного документа: 79
дата наградного документа: 06.04.1985

№ записи: 1512494239
Орден Отечественной войны II степени

podvignaroda.mil.ru/?#id=1512494 … ailManUbil

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)

Share

17

Re: Герасименко

Да приказ о награждении я нашла и знаю что он был призван из Днепра. Но как мне получить все другие данные, если я незнаю никаких родственников?

Share

18

Re: Герасименко

Нужно искать в какой церкви возможно крестили Ивана и других детей Трофима. Возможно это была церковь в Архангельском.

Сергей Козлов
Администратор форума GENEO(ГЕНЕО)

Share

19

Re: Герасименко

Как мне узнать в каком населенном пункте была ближайшая церковь, если он родился в с. Ново-Воскресенське, Воронцовський р-н? К какому уезду это селение относилось и есть ли по этому селению метрические книги до и после 17 года. Как правильно делать запрос в архив чтобы получить такую информацию?

Share

20 ( 23-08-2016 01:06:04 змінене enskada )

Re: Герасименко

Всю цю інформацію можна знайти, не встаючи з-за комп'ютера.

Насамперед шукаєте інформацію про село. Згідно зі статтею на Вікіпедії, воно засноване "на рубежі ХІХ століття". "Історія міст і сіл УРСР" також подає час заснування як "на рубежі ХІХ-ХХ століть" (с. 525).

Отже, село має фігурувати в реєстрах метричних книг, до того ж, під своєю нинішньою назвою, оскільки в обох джерелах нічого не говориться про зміну назви.

Далі заходите на сайт Державного архіву Херсонської області. На ньому є розділ "Публікації на сайті", де міститься "Каталог метричних книг, що зберігаються у державному архіві Херсонської області". Завантажуєте файл і запускаєте на пошук "воскрес". Після кількох нерелевантних результатів натрапляєте на:

1. Херсонська губернія
2. Херсонсько-Одеська єпархія
3. Церква св. Архипа (Архипівська), с. Новоархангельське Херсонського повіту Олександрівської (Новоархангельської) волості
4. сс. Біляївка, Мала Олександрівка, Ново-Василівка, Нововоскресенськ, Петропавлівка
5. Народження: 1885: ф. 137, оп. 40, спр. 181; 1889-1893: ф. 137, оп. 40, спр. 181; 1899: ф. 137, оп. 40, спр. 181; 1900-1901: ф. 137, оп. 40, спр. 183; 1903: ф. 137, оп. 40, спр.186; 1904: ф. 137, оп. 40, спр. 187; 1905: ф. 137, оп. 40, спр. 183; 1906: ф. 137, оп. 40, спр. 188; 1907: ф. 137, оп. 40, спр. 183; 1908-1909: ф. 137, оп. 40, спр. 182; 1911-1914: ф.137, оп. 40, спр. 182
6. Шлюб: 1900-1901: ф. 137, оп. 40, спр. 184; 1903: ф. 137, оп. 40, спр. 186; 1904: ф.137, оп. 40, спр. 187; 1905: ф. 137, оп. 40, спр. 184; 1906: ф. 137, оп. 40, спр. 188; 1907-1909: ф. 137, оп. 40, спр. 184; 1911-1914: ф. 137, оп. 40, спр. 184
8. Смерть: 1900-1901: ф. 137, оп. 40, спр. 185; 1903: ф. 137, оп. 40, спр. 186; 1904: ф.137, оп. 40, спр. 187; 1905: ф. 137, оп. 40, спр. 185; 1906: ф. 137, оп. 40, спр. 188; 1907-1908: ф. 137, оп. 40, спр. 185; 1911-1914: ф. 137, оп. 40, спр. 185

Звідси бачите, що с. Нововоскресенськ (разом із сс. Біляївка, Мала Олександрівка, Ново-Василівка і Петропавлівка) належали до Олександрівської (Новоархангельської) волості Херсонського повіту Херсонської губернії, а їхні жителі були парафіянами церкви св. Архипа в с. Новоархангельське.

Також тут наведено перелік наявних у архіві метричних записів про народження, смерті й одруження та їхні реквізити. За потрібний вам 1917 рік відомості не збереглися, але є відомості (майже неперервні) за 1899-1914, які залишають шанс натрапити на Трохима й Мотрю Яківну та заглибитися далі.

Детальніше про архів можете проконсультуватися в цьому розділі форуму: http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=134.

Успіху!

NataliaK пише:

Как мне узнать в каком населенном пункте была ближайшая церковь, если он родился в с. Ново-Воскресенське, Воронцовський р-н? К какому уезду это селение относилось и есть ли по этому селению метрические книги до и после 17 года. Как правильно делать запрос в архив чтобы получить такую информацию?

Share

21

Re: Герасименко

Дякую вам за швидку відповідь та допомогу!  Как правильно мне запросить информацию из архива чтобы получить всех людей с фамилией Герасименко? У отца были братья и сестры, старше и младше его. Наверняка кто-то из них был тоже рожден в этой же деревне.

Share

22

Re: Герасименко

NataliaK пише:

  Дякую вам за швидку відповідь та допомогу!  Как правильно мне запросить информацию из архива чтобы получить всех людей с фамилией Герасименко? У отца были братья и сестры, старше и младше его. Наверняка кто-то из них был тоже рожден в этой же деревне.

В данном случае лучше найти частного исследователя.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: NataliaK1

Share

23

Re: Герасименко

Я никого незнаю. Можете посоветовать? Спасибо!

Share

24

Re: Герасименко

Херсонская губерния:

1    Герасименко    Анд. Ал-ев.    Херсонская губ., Ананьевский у., с.Врадиевка   
Воинское звание:    Доброволец
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    12.авг.14
Источник:    «Именной список №102 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.1617

2    Герасименко    Андр. Петр.    Херсонская губ., Ананьевский у.   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    24 мар.1915
Источник:    «Именной список №433 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.6913

3    Герасименко    Вас. Сем.    Херсонская губ., Херсонский у., Золотобалк., Фирсовка   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Ранен
Дата события:    10 сен.1915
Источник:    «Именной список №2657 убитым, раненым и без вести пропавшим солдатам.», стр.42511

4    Герасименко    Дан. Корн.    Херсонская губ., Елисаветградский у., Братская   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Контужен
Дата события:    4.янв.15
Источник:    «Именной список №330 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.5275

5    Герасименко    Емельян Логинов    Херсонская губ., Елисаветградский у., с.Ново-Александровка   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    18.окт.14
Источник:    «Именной список №1036 убитым, раненым и без вести пропавшим солдатам.», стр.16564

6    Герасименко    Ив. Спир.    Херсонская губ., Александрийский у., Красно-Каменская   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Ранен
Дата события:    15.дек.14
Источник:    «Именной список №895 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.14312

7    Герасименко    Констант. Дионис.    Херсонская губ., Елисаветградский у., Ольшанский мещанин   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Старообрядческое
Семейное положение:    Холост
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    11-17.фев.15
Источник:    «Именной список №642 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.10264

8    Герасименко    Кузьм. Иос.    Херсонская губ., гор., Овидиополь   
Воинское звание:    Младший унтер-офицер
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Холост
Событие:    Ранен
Дата события:    26.авг.14
Источник:    «Именной список №184 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.2938

9    Герасименко    Максим    Херсонская губ., Елисаветградский у.   
Воинское звание:    Старший нестроевой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Убит
Дата события:    11 окт.1914
Источник:    «Именной список №134 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.2137

10    Герасименко    Мефодий Никитич    Херсонская губ., Херсонский у., Кандыбино   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Убит
Дата события:    16-17.08.1914
Источник:    «Именной список №92 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.1461

11    Герасименко    Николай Кузьмин.    Херсонская губ., Елисаветградский у., Благодатновской   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Холост
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    11 сен.1914
Источник:    «Именной список №2607 убитым, раненым и без вести пропавшим солдатам.», стр.41712

12    Герасименко    Петр Павлов    Херсонская губ., Елисаветградский у., Благодатновская   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    15-17.08.1914
Источник:    «Именной список №835 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.13358

13    Герасименко    Семен Демент.    Херсонская губ., г. Ольвиополь   
Воинское звание:    Ратник
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    14 янв.1915
Источник:    «Именной список №1101 убитым, раненым и без вести пропавшим солдатам.», стр.17609

14    Герасименко    Фед. Петр.    Херсонская губ., Одесский у., д.Аджияска   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Пропал без вести
Дата события:    30.ноя.14
Источник:    «Именной список №216 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.3455

15    Герасименко    Як. Мих.    Херсонская губ., Херсонский у., Александровская с.Давидов Брод   
Воинское звание:    Рядовой
Вероисповедание:    Православное
Семейное положение:    Женат
Событие:    Ранен
Дата события:    2.дек.14
Источник:    «Именной список №895 убитым, раненым и без вести пропавшим нижним чинам.», стр.14308

Thanks: marickad1

Share

25

Re: Герасименко

Якщо ніхто не відгукнеться і не запропонує свої послуги, то Ви можете написати до архіву, а вже вони Вам напишуть, чи виконують вони генеалогічні запити і скільки це коштує.

Дуже активний дослідник пан Віктор Долецький є у Вінниці https://www.facebook.com/groups/prashhu … 457247134. Але якщо замовлення буде виконувать хтось не з Херсону, то Вам доведеться оплатити й його відрядження - проїзд, житло і т.ін.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: NataliaK1

Share

26

Re: Герасименко

NataliaK, оставьте свое сообщение о помощи в поисках здесь: http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=2967

Thanks: enskada, NataliaK2

Share

27 ( 23-08-2016 19:29:51 змінене Т.В. )

Re: Герасименко

NataliaK
Не советую начинать с заказа генеалогического поиска. Не надо сразу пугать работников архива - скорее всего они откажут. wink smile Для начала закажите архивные справки о тех родственниках, которых Вы знаете. Дата рождения в документах может быть не точной, поэтому укажите период поиска - года 2-3. Вы сразу узнаете имена их родителей и документально подтвердите место рождения. К тому же при сл. запросах архивистам Ваши фамилии будут знакомы, возможно, они и сами предложат Вам сведения о др. найденных персонах и генеалогический поиск. Двигайтесь понемногу, не возможно получить все и сразу.

Share

28

Re: Герасименко

Спасибо, я и запрашивала простую информацию, но наверное по неопытности все неправильно сделала и запрос неправильно сформулировала. Попробую еще раз. Есть ли какой-то шаблон? Я изучаю другую ветку родословного дерева, но заграницей с архивом очень просто работать. 
Я например послала запрос в Итальянский архив по эл-почте и через 2 недели мне прислали ответ, что информация имеется и мне нужно оплатить 5 еуро и мне все пришлют по почте. 
С Херсонского архива мне даже не ответили. Сначала я писала в Одессу, но от туда мне в течении недели ответили что мне нужно обратиться в Херсон. Спасибо за советы, я новичок в обшении с Украинскими архивами. sad

Share

29

Re: Герасименко

NataliaK

Если Вы делали запрос в архив, то можете позвонить и узнать о его судьбе.
Но в Вашем случае надо пересмотреть далеко не одно дело. (И не только по одной церкви).
И то не факт, что найдется информация о рождении.
Но шансы есть.
Правда есть сомнения, что архив будет проводить такой поиск.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: Алена1

Share

30

Re: Герасименко

NataliaK, здесь образцы заявлений http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=1449#p1449
(смотрите прикрепленный файл, страница 4)

Thanks: NataliaK1

Share

31

Re: Герасименко

И вот здесь стоит почитать http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=15127#p15127

Share

32

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Іван Михайлович народився 1904 р. на хут. Плескачівка Куп’янського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Путникове Дворічанського р-ну Харківської обл. Член колгоспу ім. 12-го з’їзду КП(б)У. У 1930 р. розкуркулений. У 1931 р. заарештований органами ДПУ за підробку документів, направлений до Куп’янської с.-г. колонії на 3 роки. Заарештований 1 лютого 1937 р. за к.-р. діяльність у колгоспі, за втечу з місця відбування покарання (ст. 5410 КК УРСР) і нарсудом Дворічанського р-ну 5 липня 1937 р. (статті 69 ч. 1, 78 ч. 3 КК УРСР) засуджений на 3 роки позбавлення волі у ЗМУ. Спецколегією Харківського облсуду 28 листопада 1938 р. (статті 5410 ч. 1, 78 КК УРСР) засуджений на 7 років позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 3 роки. Ухвалою Верховного Суду УРСР від 27 лютого 1939 р. вирок суду змінено, за ст. 5410 ч. 1 КК УРСР засуджений на 3 роки позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований 11 жовтня 1990 р.

ГЕРАСИМЕНКО Петро Тимофійович народився 1902 р. у с. Гути Богодухівського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Гути Богодухівського р-ну Харківської обл. Селянин-одноосібник. У 1928 р. за образу представника влади засуджений на 2 місяці примусових робіт. У 1933 р. під слідством за приховування хліба. Заарештований 24 серпня 1934 р. за вбивство заступника голови сільради (ст. 548 КК УСРР), 26 жовтня 1934 р. звільнений з-під варти на підписку про невиїзд і військовим трибуналом 14-го стріл. корпусу Укрвійськокругу 26 червня 1935 р. виправданий за недоведеності обвинувачення.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Share

33

Re: Герасименко

Герасименко Моісей Андрійович – підполковник у відставці (63 роки), помер 18 березня 1876 р. (від «каменной болезни»), похований на старому міському кладовищі. Дружина – Олена Олександрівна, донька – Олена

Офіцери колишньої російської імператорської армії, поховані у Чернігові (1875–1899 рр.)
Сіверянський літопис № 4, 2014 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: Алена1

Share

34

Re: Герасименко

Герасименко Аким Денисович, 1874 року народження, с. 2-а Надіївка Олександрівського району Донецької області, українець, грамотний, безпартійний. Проживав: с. Сергіївка Олександрівського району Донецької області. Хлібороб. Заарештований 25 жовтня 1030 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 7 березня 1931 року засланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у 1989 році.

Герасименко Валентина Григорівна, 1918 року народження, с. Таборище Новогеогріївського району Полтавської області, українка, даних про освіту немає, безпартійна. Проживала: м. Горлівка Сталінської (Донецької) області. Товарний касир залізничної станції. Заарештована 25 червня 1945 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР заслана на поселення на 5 років до Північно-Казахстанскої області з конфіскацією майна. Реабілітована у 1956 році.

Герасименко Василь Давидович, 1895 року народження, х. 2-а Надіївка Артемівського округу Олександрівського району, українець, про освіту даних немає. Проживав: х. 2-а Надіївка Артемівського округу Олександрівського повіту. Заарештований 1 листопада 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 12 березня 1931 року засланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у 1997 році.

Герасименко Василь Родіонович, 1894 року народження, с. Успенка Андріївського району Донецької області, даних про національність немає, освіта нижча, безпартійний. Хлібороб. Проживав: с. Успенка Андріївського району Донецької області. Особливою нарадою при колегії ОДПУ 13 січня 1930 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Герасименко Гаврило Леонтійович, 1908 року народження, с. Григорівка Межівського району Дніпропетровської області, українець, освіта вища, безпартійний. Проживав: с. Григорівка Межівського району Дніпропетровської області. Робітник вагонної дільниці залізничної станції. Заарештований 30 травня 1944 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1944 році.

Герасименко Гнат Якович, 1898 року народження, с. Кирилівка Павлівського району Донецької області, українець, малограмотний, безпартійний. Проживав за місцем народження. Колгоспник. Заарештований 3 липня 1931 року. Засуджений судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 20 листопада на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1994 році.

Герасименко Дмитро Єфремович, 1888 року народження, с. Бєлогорівка Калущанського району Ростовської області, українець, освіта нижча, член ВКП(б). Проживав: сел. Красний Лиман Донецької області, вул. Єжова, буд. № 19. Оглядач вагонів ст. Красний Лиман. Заарештований 30 листопада 1937 року. Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання у м. Донецьку 13 грудня 1937 року. Реабілітований у 1957 році.

Герасименко Іван Авксентійович, 1899 року народження, с. Дудолівка Шевченківського округу Медведівського району, українець, освіта нижча, безпартійний. Груповий артілі “Грабар” на ст. Ясинувата Донецької області. Заарештований 8 грудня 1930 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 23 травня 1931 року виправданий, з-під варти звільнений. Справу припинено. Реабілітований у 1931 році.

Герасименко Іван Вікторович, 1902 року народження, с. Криштополка Блозницького району Харківської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Горлівка Донецької області. Коваль на залізничній станції. Заарештований 14 січня 1938 року. Військовим трибуналом Північнодонецької залізниці виправданий. Реабілітований у 1955 році.

Герасименко Йосип Платонович, 1906 року народження, с. Софіївська Борщагівка Київської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Сталінської (Донецької) області. Міліціонер конвойного відділу МВС. Заарештований 19 лютого 1947 року . Засуджений військовим трибуналом військ МВС Сталінської (Донецької) області на 5 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1991 році.

Герасименко Марфа Степанівна, 1898 року народження, с. Пересадка Артемівського району Донецької області, українка, неграмотна, безпартійна. Проживала: с. Родіонівка Артемівського району Донецької облаті, вул. Червона, буд. № 114. Домогосподарка. Заарештована 11 вересня 1937 року. Засуджена Особливою нарадою при НКВС СРСР на 8 років ВТТ. Реабілітована у 1957 році.

Герасименко Михайло Якович, 1894 року народження, с. Кирилівка Павлівського району Донецької області, українець, малограмотний, безпартійний. Проживав: с. Кирилівка Павлівського району Донецької області. Одноосібник. Заарештований 31 січня 1931 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 14 грудня 1931 року засланий до Північного краю на 5 років. Реабілітований у 1989 році.

Герасименко Олександр Олексійович, 1918 року народження, с. Радіонівка Артемівського району Донецької області, українець, освіта нижча, чл. ЛКСМУ. Проживав за місцем народження. Робітник ст. Артемівськ. Заарештований 11 вересня 1937 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1957 році.

Герасименко Олексій Семенович, 1899 року народження, с. Білоголовка Лисичанського району Донецької області, українець, освіта нижча, член ВКП(б). Проживав: с. Родіонівка Артемівського району Донецької області. Робітник доломітного заводу. Заарештований 20 березня 1937 року. Засуджений виїзною сесією військової колегії Верховного Суду СРСР у м. Харкові до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання у м. Харкові 10 липня 1937 року. Реабілітований у 1957 році.

Герасименко Опанас Васильович, 1897 року народження, х. Новоуспенський Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, малограмотний, безпартійний. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області, цинкові землянки, № 343. Вантажник хімзаводу. Заарештований 14 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1961 році.

Герасименко Павло Костянтинович, 1906 року народження, с. Криштопівка Близнюківського району Харківської області, українець, малограмотний, безпартійний. Проживав: радгосп “Червоний молочар” Слов’янського району Донецької області. Скотар радгоспу. Заарештований 19 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований у 1989 році. 

Герасименко Петро Миколайович, 1897 року народження, с. Володарське Старомиколаївського району Донецької області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: с. Старомиколаївське Донецької області. Робітник артілі ім. Сталіна. Заарештований 29 березня 1931 року. Даних про засудження немає. Реабілітований у 1998 році.

Герасименко Петро Павлович, 1899 року народження, с. Вірки Павлоградського району Дніпропетровської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: м. Дзержинськ Донецької області. Вибійник шахти ім. Ворошилова. Заарештований 1 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Вирок приведений до виконання у м. Донецьку 1 березня 1938 року. Реабілітований у 1989 році.

Герасименко Петро Степанович, 1895 року народження, с. Бригадирівка Балакліївського району Харківської області, українець, неграмотний, безпартійний. Проживав: м. Часів Яр Артемівського району Донецької області. Робітник центрального кар’єру. Заарештований 15 липня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Герасименко Степан Романович, 1883 року народження, с. Крута Балка Малоперемишлівського району Полтавської області, українець, освіта нижча, безпартійний. Проживав: ст. Ханжонкове Макіївського району Донецької області. Коваль. Заарештований 13 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Герасименко Федір Трохимович, 1900 року народження, с. Новопідгірне Межівського району Дніпропетровської області, українець, освіта 4 класи, до 1941 року член ВКП(б). Проживав: м. Красноармійськ Сталінської (Донецької) області. Помічник чергового залізничного депо. Заарештований 26 березня 1945 року . Засуджений військовим трибуналом Південнодонецької залізниці на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1994 році.

Герасименко Яків Семенович, 1913 року народження, с. Новомиколаївка Красноармійського району Донецької області, українець, освіта нижча, безпартійний. Червоноармієць пожежної команди. Заарештований 21 лютого 1944 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1944 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга третя.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

35

Re: Герасименко

ГЕРАСИМЕНКО Федір Андрійович (1895, с. Лиман Полтавського пов. і губ., нині село Решетилівського р-ну Полтавської обл. – 13. 03. 1942, м. Кустанай, Казахстан) – історик-архівіст, організатор архівної справи на Полтавщині.
Народився в селянській сім’ї. Закінчив Полтавський ІНО (1921), згодом Харківський педінститут (заочно), архівні курси. Протягом 1921–1922 рр. вчителював.
З 1 червня 1923 р. працював архіваріусом у Полтавському губарху. У 1926–1930 рр. – директор Полтавського крайового історичного архіву при ІНО. Член Полтавського наукового при ВУАН товариства. З 1930 р. – завідувач сектору ЦАУ УСРР, згодом – заступник завідувача ЦАУ УСРР. Делегат І Всеукраїнського з’їзду архівних робітників (1926), учасник Всеукраїнської наради завідувачів центральних та крайових історичних архівів у Харкові (1928). Виконував обов’язки відповідального редактора “Бюлетеня Центрального архівного управління УСРР” (1931), був членом редколегій журналів “Радянський архів” та “Архівна справа” (1930–1931).
На початку червня 1941 р. працював біологом та заступником начальника дезинфекційної станції Південної залізниці Харкова. 26 червня 1941 р. заарештований органами УНКВС Харківської області за звинуваченням в антирадянській агітації. У зв’язку з військовими діями був евакуйований до в’язниці № 7 м. Кустанай. Член УКП з 1923 по 1925 рр., член ВКП (б) з 1925 по 1934 рр. (виключений за невизнання помилок, допущених у друкованих працях). Посмертно реабілітований 21 жовтня 1958 р.


Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share