1 ( 28-02-2015 12:11:19 змінене Мариненко )

Тема: Федоренко

Шукаю нащадків Федора, від якого пішло це прізвище, з села Дацьки, Корсунщина.
Федір оселився у Дацьках після великого згону 1711-1712 р.р.

Село виникло у 1706 році, а повторно почало заселятися після 1714 року.
Вже у 1788 рокі у селі Дацьки та Прутильці була церква, 73 двори та 506 мешканців.

Share

2

Re: Федоренко

Прізвища у Дацьках на 1788 рік:



Бабаченко


Березовий


Гуцал



Задніпряний


Ковальський


Ладченко?


Майстренко


Макаренко


Марченко


 Миколенко


Москаленко


 Оніщенко


Павук


Поночовний


 Решеченко?


 Саєнко


Смоляр


Соболь


Тимошенко


 Ткач


Федоренко


Швець


Шевченко


Якименко


 Ярмоленко

Thanks: gennadii54081

Share

3

Re: Федоренко

3 листопада 1839 року народився Йосип Антонович Федоренко.
Хрещені:
приходський д"якон Максим Григорович Шмигельський та
Агафія Андріївна, Петра Олександровича Миколенка дружина.
Хрестили:
приходський священник Максим Серединський та пономар Семен Карпович Лазиківський

Thanks: gennadii54081

Share

4

Re: Федоренко

Прізвище зустрічається у селі Янівка, Радомисльського повіту, у 18 ст.

Веде походження від Федора +-1690 р.н.

Thanks: gennadii54081

Share

5

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО Антон Лукич, 1897 р., с. Великомихайлівка Покровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, селянин-одноосібник. 19.12.1930 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 03.08.1998 р.

ФЕДОРЕНКО Арсентій Гаврилович, 1901 р., с. Іванівка Катеринославської губ., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, селя-нин-одноосібник. 03.01.1929 р. звинувачений в а/ рад. агітації, ув'язнений до концтабору на 10 р. Реабілітований 14.10.1996 р.

ФЕДОРЕНКО Василь Дмитрович, 1903 р., с. Омельник Онуфріївського р-ну Харківської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта початкова, робітник Дніпродзержинського з-ду ім. Дзержинського. 28.06.1939 р. звинувачений в к/ рев. агітації, ув'язнений до ВТТ на 3 р. Реабілітований 08.12.1997 р.

ФЕДОРЕНКО Василь Зіновійович, 1890 р., с. Капулівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, збирач утилю Катеринівської сільс-поживспілки Нікопольського р-ну. 17.09.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, розстріляний 23.09.1937    р. Реабілітований 15.10.1960 р.

ФЕДОРЕНКО Василь Петрович, 1921 р., с. Спаське Новомосковськом р-ну Дніпропетровської обл., селянин, позапартійний, освіта 7 класів, червоноармієць 1 взводу 1 роти 2 батальйону 150 полку військ НКВС. 30.10.1941 р. звинувачений в читані фашистських листівок, ув'язнений до ВТТ на 10 р. звільнений з табору 08.10.1950 р. Реабілітований 11.03.1997 р.

ФЕДОРЕНКО Гаврило Герасимович, 1899 р., с. В'язівок Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, вантажник ст. Варварівка Сталінської залізниці. 18.07.1937 р. звинувачений в к/ рев. агітації, розстріляний 21.08.1937 р. Реабілітований 20.09.1989 р.

ФЕДОРЕНКО Григорій Васильович, 1907 р., с. Капулівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта вища, вантажник 25 робітничого батальйону, м. Челябінськ. 31.10.1946 р. звинувачений в пособництві німецьким окупантам, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 04.03.1992 р.

ФЕДОРЕНКО Данило Трохимович, 1894 р., с. Заболоть Волинської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта вища, учитель НСШ с. Воронівка Новомосковськом р-ну. 25.04.1938 р. звинувачений в належності до к/рев. організації, розстріляний 25.05.1938    р. Реабілітований 23.10.1957 р.

ФЕДОРЕНКО Денис Антонович, 1892 р., с. Кам'янка Апостолівського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, ремонтний робітник 14 дистанції путі Сталінської залізниці. 08.12.1937 р. звинувачений в к/рев. агітації, ув'язнений до ВТТ на 8 р. Реабілітований 07.04.1992 р.

ФЕДОРЕНКО Іван Дем’янович, 1898 р., с. Капулівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, хлібороб-одноосібник. 16.11.1930 р. звинувачений в к/рев. діяльності, розстріляний
28.11.1930    р. Реабілітований 29.07.1989 р.

ФЕДОРЕНКО Іван Миколайович, 1876 р., м. Вільно, українець, з сім'ї офіцера, позапартійний, освіта вища, головний інженер Дніпропетровського з-ду ім. Петровського. 11.03.1929 р. звинувачений в к/рев. саботажі, ув'язнений до ВТТ на 5 р. Реабілітований 29.09.1995 р.

ФЕДОРЕНКО Іван Тимофійович, 1904 р., с. Шандрівка Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, хлібороб-одноосібник. 10.05.1931 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 5 р. Реабілітований 26.08.1993 р.

ФЕДОРЕНКО Костянтин Петрович, 1906 р., с. Нововоронцовка Великоолександрійського р-ну Одеської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, без визначеного місця роботи. 07.12.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 20.04.1989    р.

ФЕДОРЕНКО Леонтій Григорович, 1886 р., с. Журавка Варвинського р-ну Полтавської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, робітник паливного складу ст. Нижньодніпровськ Катерининської залізниці. 04.04.1933 р. звинувачений в а/рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 17.01.1990 р.

ФЕДОРЕНКО Лука Родіонович, 1887 р., с. Шолохове Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, столяр рудника ім. Кагановича тресту «Марганець». 02.09.1937 р. звинувачений в к/рев. діяльності, розстріляний 11.09.1937 р. Реабілітований 22.05.1965 р.

ФЕДОРЕНКО Макар Лукич, 1906 р., с. Вели-комихайлівка Покровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, селянин. 21.02.1932 р., звинувачений в к/рев. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 11.06.1998 р.

ФЕДОРЕНКО Микола Миколайович, 1879 р., м. Вільно, українець, службовець, позапартійний, освіта вища, головний інженер Дніпропетровського з-ду ім. Петровського. 11.03.1929 р. звинувачений в шкідницькій діяльності, ув'язнений до ВТТ на 5 р. Реабілітований 29.09.1995 р.

ФЕДОРЕНКО Порфирій Тимофійович, 1891 р., с. Нововоронцовка Одеської обл., українець, з селян, позапартійний, освіта початкова, робітник господарського відділу тресту «Марганець». 13.08.1936    р. звинувачений в а/рад. пропаганді, ув'язнений до ВТТ на 4 р. Реабілітований 12.08.1960    р.

ФЕДОРЕНКО Семен Давидович, 1884 р., с. Дніпрокам'янка Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, працівник ст. Під-степна Сталінської залізниці. 17.03.1945 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 7    р. Реабілітований 07.04.1992 р.

ФЕДОРЕНКО Сергій Тимофійович, 1897 р., м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., українець, робітник, позапартійний, освіта початкова, гірничий майстер рудника ім. газети «Правда» Кривбасу. 01.11.1937 р. звинувачений в к/рев. агітації, розстріляний 16.11.1937 р. Реабілітований 15.11.1957    р.

ФЕДОРЕНКО Сила Григорович, 1900 р., с. Степанівка Олександрівського р-ну Донецької обл., українець, з робітників, чл. ВКП(б), освіта вища, заступник начальника вантажної служби Сталінської залізниці. 25.10.1938 р. звинувачений у належності до а/рад. організації, ув'язнений до ВТТ на 12 р. Реабілітований 24.08.1955 р.

ФЕДОРЕНКО Харитон Кирилович, 1897 р., с. Журавка Варвинського р-ну Полтавської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, вантажник ст. Нижньодніпровськ Катерининської залізниці. 04.04.1933 р. звинувачений в а/ рад. агітації, засланий до Північного краю на 3 р. Реабілітований 12.01.1990 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: gennadii54081

Share

6

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО СЕМЕН ВАСИЛЬОВИЧ, 1894 р.н.,
с.Буджак Ізмаїльського району Одеської області, українець, освіта початкова, проживав у с.Надлак Новоархангельського району, член колгоспу “Червоноармієць”. У грудні 1939 року “за розбазарювання товарів” райнарсудом був засуджений до примусової праці з погашенням збитків на 600 рублів. Заарештований 30.04.1941 УНКДБ Кіровоградської області (антирадянська агітація: “унтер-офіцер царської армії; мав листування з румунським консулом і з родичами у Бесарабії, писав їм наклепницькі листи про погане життя в СРСР, збирався утекти в Румунію”). Засуджений 25.06.1941 Кіровоградським облсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Відбував покарання у Казані (Татарстан), де й помер у 1949 році. Реабілітований 12.06.1961 Верховним судом УРСР. (П - 5436)

Share

7

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО ІВАН ЮХИМОВИЧ, 1872 р.н.,
с.Бежбайраки (нова назва Кропивницьке), українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 17.01.1931 Рівненським РВ ДПУ (антирадянська агітація проти перевиборів сільради). Новоукраїнською дільничною прокуратурою 25.02.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 2787)

ФЕДОРЕНКО МАТВІЙ ЮХИМОВИЧ, 1888 р.н.,
с.Бежбайраки (нова назва Кропивницьке), українець, освіта початкова, колгоспник. Заарештований 2.03.1931 Новоукраїнським РВ ДПУ (член контрреволюційної групи, антирадянська агітація). Новоукраїнським РВ ДПУ 25.07.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 7408)

Thanks: gennadii54081

Share

8

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО
Василь Демянович, 1895, с. Оріхівка, м. Бердянськ. 1т
Дмитро Федорович, 1927, с. Давидівка. 2т
Мусій Іванович, 1878, с. Мала Михайлівка (Білоріцьке). 2т
Омелян Григорович, 1875, с. Воздвижівка. 4т
Тетяна Фотіївна, 1903, с. Давидівка. 2т
Степан Варфоломійович, 1871, Полтавська обл.,  с. Кизияр. 5т
Тимофій Михайлович, 1856,  с. Цареводарівка. 5т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: gennadii54081

Share

9

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО Андрій Іванович народився 1882 р. у с. Черкаська Лозова Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Черкаська Лозова Дергачівського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. У 1921 р. розкуркулений, позбавлений виборчих прав. Заарештований 10 лютого 1930 р. за антирад. агітацію та зрив сільських зборів (статті 5410, 70 КК УСРР), 31 березня 1930 р. звільнений з-під варти на підписку про невиїзд, справу закрито Харківським окрпрокурором 11 червня 1930 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

ФЕДОРЕНКО Андрій Михайлович народився 1892[3] р. у с. Мокра Рокитна Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Мокра Рокитна Нововодолазького р-ну Харківської обл. Селянин-одноосібник. У 1929 р. позбавлений виборчих прав. У 1931 р. розкуркулений. Заарештований 23 квітня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито СПВ Харківського оперсектора ДПУ 5 серпня 1931 р. (ст. 197 КПК УСРР). Заарештований 6 квітня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 17 квітня 1932 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Харківським облсудом 30 вересня 1948 р. засуджений на 10 років позбавлення волі у ВТТ. Реабілітований 25 вересня 1989 р. та 21 серпня 1965 р.

ФЕДОРЕНКО Андрій Трохимович народився 1891 р. у с. Городнє Богодухівського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Городнє Краснокутського р-ну. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 16 березня 1931 р. за агітацію проти заходів рад. влади (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 20 серпня 1931 р. з-під варти звільнений із забороною проживання в прикордонній смузі, в Україні, у Московській та Ленінградській областях, Північно-Кавказькому краї, Дагестані, у всіх центральних округах областей, країв та автономних республік терміном на 3 роки. Реабілітований 14 жовтня 1996 р.

ФЕДОРЕНКО Лук’ян Пилипович народився 1870[2] р. у с. Одринка Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Одринка Люботинського р-ну Харківського окр. Селя-нин-одноосібник. Заарештований 1 листопада 1929 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР)    і ухвалою особливої наради при колегії ОДПУ від 15 грудня 1929 р. висланий до Північного краю на 3 роки. У 1932 р. розкуркулений. У 1937 р. проживав у Харкові, сторож Люботинського ВРП. Заарештований 15 жовтня 1937 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 ч. 1 КК УРСР), справу закрито начальником Харківської між-райопергрупи УНКВС 7 січня 1938 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УРСР) зі звільненням з-під варти. Реабілітований 31 травня 1995р.

ФЕДОРЕНКО Мартьян Петрович народився 1880 р. у с. Бірки Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Карлівка Нововодолазького р-ну Харківської обл. Стрілочник на роз’їзді 10 км перегону Мерефа — Водолага Півд. залізниці. Позбавлений виборчих прав. У 1930 р. розкуркулений, був заарештований органами ДПУ. Заарештований 27 лютого 1933 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) 1 ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 31 березня 1933 р. виселений до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 10 жовтня 1989 р.

ФЕДОРЕНКО Микола Федосійович народився 1897 р. у м. Чугуїв Зміївського пов. Харківської губ. Українець, із службовців, освіта початкова, позапарт. Проживав у м. Чугуїв Чугуївського р-ну Харківської обл. Учитель неповної середньої школи в с. Леб’яже Печенізького р-ну Харківської обл. Заарештований 2 грудня 1932 р. за утворення к.-р. угруповання та антирад. агітацію (статті 5410, 5411 КК УСРР) і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 27 квітня 1933 р. (ст. 5411 КК УСРР) висланий до Північного краю на 3 роки. Спецколегією Харківського облсуду 10 січня 1938 р. позбавлений волі у ВТТ на 6 років 3    пораженням у правах на 2 роки. Реабілітований 15 грудня 1989 р. та 18 червня 1993 р.

ФЕДОРЕНКО Михайло Васильович народився 1888 р. у слободі Мерефа Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у сел. Ме-рефа Харківської приміської зони. Службовець відділу доходів Управління Півд. залізниці. Заарештований 9 грудня 1932 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито ДТВ ОДПУ Півд. залізниці 20 лютого 1933 р. за недоведеності складу злочину.

ФЕДОРЕНКО Павло Степанович народився 1894 р. у с. Черкаська Лозова Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Черкаська Лозова Дергачівського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 10 лютого 1930 р. за антирад. агітацію та зрив сільських зборів (статті 5410, 70 КК УСРР), 15 березня 1930 р. звільнений з-під варти, справу закрито Харківським окрпрокурором 11 червня 1930 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УСРР).

ФЕДОРЕНКО Семен Тихонович народився 1898 р. у с. Мокра Рокитна Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, письм., позапарт. Проживав у с. Мокра Рокитна Нововодолазького р-ну. Селянин-одноосібник. Позбавлений виборчих прав. Заарештований 9 березня 1931 р. за антирад. агітацію і розповсюдження чуток, погрози бідноті (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 17 квітня 1931 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Реабілітований 23 травня 1994 р.

ФЕДОРЕНКО Тихін Якович народився 1877 р. у с. Одринка Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Мокра Рокитна Нововодолазького р-ну. Селянин-одноосібник. У 1931 р. розкуркулений. Заарештований 24 квітня 1931р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 17 травня 1931 р. висланий до Північного краю на 3 роки. Термін покарання відбував у м. Архангельськ. Реабілітований 29 вересня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Thanks: gennadii54081

Share

10 ( 21-11-2016 16:18:00 змінене notizia )

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО Аристарх Семенович, народився 1916 р. у [Харківській губ.]. Росіянин, соціальне походження, освіта, партійність і місце роботи невідомі. Проживав у [Харківській обл.]. Заарештований 15 березня 1937 р. і військовим трибуналом військ НКВС (ст. 581 п. «а» КК РСФРР) засуджений на 3 роки позбавлення волі. Термін покарання відбував у Воркутинському відділенні Ухтпеч-табу. Звільнений з-під варти 21 квітня 1940 р.

ФЕДОРЕНКО Григорій Васильович, народився 1899 р. у с. Верхня Сироватка Сумського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт., у 1928—1937 рр. член ВКП(б). Проживав у Харкові. Начальник сектору податків фінансового відділу Харківського облвиконкому. Заарештований 27 липня 1937 р. як член к.-р. терористичної організації (статті 547, 548, 5411 КК УРСР) і військовою колегією Верховного Суду СРСР 7 грудня 1937 р. засуджений до ВМП з конфіскацією особистого майна. Розстріляний 8 грудня 1937 р. у Харкові. Реабілітований 10 серпня 1957 р.

ФЕДОРЕНКО Петро Іванович, народився 1878 р. у с. Городнє Богодухівського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Городнє Краснокутського р-ну Харківської обл. Робітник радгоспу «Глобинський». У 1931 р. розкуркулений. Заарештований 31 липня 1937 р. за к.-р. діяльність (ст. 5410 КК УРСР) і особливою трійкою УНКВС по Харківській обл. 19 серпня 1937 р. винесено ухвалу про розстріл. Розстріляний 23 серпня 1937 р. у Харкові. Реабілітований 4 квітня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Thanks: gennadii54081

Share

11

Re: Федоренко

1762 р. липня 22. Харків.— Свідчення в Харківській полковій канцелярії Никифора Федоренка, учасника нападу на будинок майора Романа Шидловського в місті Мерчику у серпні 1759 р.

1762 году июля 22 дня представленные при доношений от служителя господина маеора Романа Шидловского бурлаки и ватагу в разорении в 1759 году дому ево порознь распрашевани и показалы: 1. Зовут ево Никифором Амеляновим, сином Федоренком, от роду ему двадцать пять лет, природной черкашенин, родился и взрос малороссійскаго Гадяцького полку в местечку Зѣнковѣ , а по взрастѣ , отлучась от отца и матери, пошедши Ахтирского полку в мѣстечко Котелву, жил с найму у полкового асаула Ефима Степанова, сина Зашаловского, кои тогда был еще сотником, до трех год, а между тем, не пожелая у него жить, согласись з другим ево работником Петром, захож из малороссийскаго города Веприка, от него, Зашаловского, посоветовались оттойти и, где случится, нанятся в работу в другом месте. И по отходе в летное время пред косовицею заходили невѣдомо какого генерала Алексея Григориевича Разумовского в хутор управителя ево прозванием Водяницкого, а имены не знает, состоящей в Мураховских дачах под бором, в урочище на Бузовой, где поработаясь дней з два, он, Никифор, оставя предписанного товарища своего Петра по нежеланию ево никуда с ним иты, сам пошел в близсостоящий оного в том же бору другой хутор, не знает какого-то помещика, прозванием Уманцева, в коем переночевав, на другой день при отходе пристал к нему живущей в том хуторе работник Корней Телбушенко, кои родом из Богодуховой, и, с оним посовѣтовав, пошли с тѣем намѣрением, чтоб от того хутора заиты в далнее растояние безвестное хозяину его Корнея — реченому Умацову—место, нанятся ж в работу, где случится. И идучи вышеписанним бором, дорогую встретился не знает с каким молодиком, названим себе Никитою Сухоруковим, краснокутским уроженцем, коему на вопрос, как они обявили, что йдуть мѣста искать к найму, то и он, воротясь, обявляя такой же случай к ним пристал и идучи втроих тем же бором и дорогою того ж дня встретилсь с живущим в том же бору вишеименованного Разумовского караванах человеком Федором Свириденком, которой искал пропавших ис тѣх караванов свиней. Исшедшись, как они на вопрос ево, обявили ему о себѣ , что за люде и куда идут, то он стал подговоривать их к себѣ , почему, как оны к нему в тот караван поишли, то потому же он, Свириденко, накормя их, стал подговоривать, даби приставали к нему в воровскую партию, обявляя ж, что де еще такових молодиков соберем и поидем де на разбой. К чему они по тому ево подговору склонясь и остались у него и, дождався вечера, набравши харчей, оставя жену ево, Свириденко, в доме, поишли все четыре под его, Свириденковим, предводительством в показаний бор, где переночевав, пробрались в густую дубину, найшли на таких же бродяг двух человек, ис коих один говорил по-черкаскии, а другой — по-рускии, и назвали себя беглимы работника ми господина маеора Романа Шидловского. Черкашенин — табунщиком Степаном, а руской — служителем Григорием, а прозвання не знает, и по подговору Свириденковому тотчас пристали к ним в ту их партию, и как начали совѣтовать, куда иты на добичь и на разбой, то оной внов приставший Григорий обявил: болѣе де нѣгде лутче добычи достать, как у оного маеора Шидловского, толко б было болше людей, почему означенной Свириденко, вѣдая всѣ тамошние жилья и места тех людей болѣе, и начал собирать, а им велел в той дубынѣ быть и собрал к ним пяти еще адинадцать человек по разним местам и хуторам. Во-первих, того ж дни с хутора краснокутского атамана, а имени и прозвання не знает, работника Ивана, а отколь родом, не знает же, аднаго ночью ис хутора живущей в показанном же Красном Куте вдови судьихи, а именны и прозвання не знает же, скотаря Кондрата, родом рублѣвского, и овчаря Григория родом же из Деревок, итого двух, а на другой день в хуторѣ калантаевского атамана, прозванием Чапле , работника Николая, а отколь родом, не знает же, одного на третий же день в той же дубыннѣ сыскал идущих дорогою ис Полтави четирех человѣк бродяг Полтавского ж полку села Иванов жителей Лукяна, Давида, Амеляна да,Наума, а прозвання ни единаго не знает же, кои, как сами они обявлялы, в Полтаве жили и гонилы в какого-то купца в Шленск покупние воли и от него бежали, а на четъвертой день, пошедши, привел ис хутора Опошнянского селитренного заводчика Кирияка работников трех человек: Андрея, Терентия и Семена, родом из-за Опошнего из села Петровки, итого всех набралось шестнадцать человек, а сам он, Свириденко,— седмой на десять по собрании ж людей предявленой назвавший себя служителем Григорий посоветовал ему, Свириденку, и всей партии имѣт при себѣ по ружю и по дротику, то оной Свириденко в ответ обявя, что ему то достать не трудно, шатнулся невѣдомо куда и на каждого человека по ружю і по дротику с порохом и пулямы чрез два дни собрал, то оной Григорий велел ему собирать еще и лошадей, а сам ездил в местечко Мерчик для проведования к собранию времени, когда на дом его, Шидловского, напасть и пока оной оттолю к ним возвратился, то Свириденко и семнадцаты лошадей з седлами и уздами и конской воз при парѣ лошадях со всею упряжю да особливо две лошади чрез два дни собрал, а где все оное брал, на вопрос их не сказывал. Как же совсѣм приготовились и Григорий ис провѣдок возвратясь обявил, что де нине самое удобное за малолюдством и за неимением в домѣ реченного маеора Шидловского к нападению время, тогда ис той дубыни подвинулись ближе к Мерчику и перебрались в Мураховский бор, отколь ватаг возвращался в дом с возом за харчми, а по привозе ездилы еще в шести-человеках, в том числе и он, Федоренко, из ватагом, в пасѣку богодуховского казака, по прозванню Гриценка, за другим возом и, взяв оной, по приезде к партии переночевав и передновав в
том же бору, дождався другой ночи, поехали к Мерчику, коего не доезжая в разсуждении, что за одну ночь исправитись и возвратится невозможно, дабы изимани быть не могли, остановились и дневал в Валковском болшом боираке, а дождався вечера, поехали прямо в Мерчик и, подъехавши ночью под самое село, оставя в бойрачку в яру возы, верхи на лошадях подъехав из яру ближе ко двору и воротя четирмя человеки — Кондратом, Семеном, Йваном да Григорием — назад к возам лошади, в тринадцати человеках с ватагом, оставя вокруг двора и на воротах сторожи, ухватись в незапертую хвортку, а другие скорости ради чрез дѣлованье перефтясь в двор и ис них ватаг ис табунщиком Степаном и с називаемим себя служителем ево, Шидловского, Григорием и с ним, Федоренком, вхватясь таиним образом в сени, бросились было прямо в светлицу, токмо в оних дверей иснутра запертие были и отворить не могли, для того как захваченного в сенях адного спящего мальчика сталы стращать мучением и наущать, чтоб приказал двери отперта с обявлением якобы господского приизду, та по обявлению ним того, оние двери по приказу какои-то старухи девкою и отворени, тогда он, ватаг, с товарищи, реченим Степаном и Григорием, оставя его, Федоренка, на сѣнечном порогѣ на сторожи, сами тотчас бросились в светлицы и, вхватя панича на лежку, мало погодя из светлиц с ключами вывели и водилы по всем коморам и за ним вслед ходила не знает какая баба, и тѣ комори поотмикав, как во оних, так и в светлици имеющиеся разные пожитки и плате брали, и сундуки поразбывав, потому же имеющуюсь в них поклажу и денги, а сколко числом, не щитал, позабирали и дважды господским же возом самотужки к своим возам отвозили и, переклав на свои возы ис конюшнѣ двух лошадей меринов, гнедого да вороного, и, вивев панича ватаг из двора в поле по примеру с пол- версти, пустил обратно, а сами все поехали обратно и, не доехав онаго, до света дневалы в богодуховском бору, а, дождався вечера, ночю поехали и приехавши под двор ево и, едучи, повел он, ватаг, со всем тем багажем в другую сторону в бор к имѣющемуся у него растоянием по примеру с полверсти зделаному деревяному потайнику, а приехав, раскрив оной весь тот богаж и денги, також ружя и дротики похоронилы и потайник по-прежнему закрили и лошади у него оставили, а по дѣлу ни на кова, опасаясь дабы с чем признани не были, не чинили и велел оной ватаг всем им расходится врознь, токмо б далече не заходили и приходили б для поделу чрез неделълю, почему оны за оставлением им Степана и Григория при себѣ четирнадцать человек и пойшли и жили по разним хуторам, а другие по бору и по степу, а потом, чрез неделю, обратно к нему, ватагу, по тому его приказу собравшись, ходили и подѣлу требовали, токмо он якоби сътрашась, чтоб где с теми пожитками признани и поймани бить не могли, того поделу не учинил, а обявил: пусть де оно еще до времени полежит. Тогда они по-прежнему от него пойшли в бор, в коем он, Федоренко, от них и разлучился, а поживя по разним хуторам с неделю, пошел Ахтирского полку в село Писаревку и нанявся в жителя Івана Прокопенка в год в работники, а виживя оной, отшедши, жил еще в селе Любовки в священника Григория, а прозвання не знает, в работниках адин же год и по случаю битности ево ис оним священником в предявленной слободки Писаревки, а поминутого називающаго себя служителем Шидловского Григория в той Писаревки видал и на вопрос его обявлял, что он живет тамо у Кобеляцкого, а что он точно за человек, не знает. Как же отслужась, от того священника в прошедший сего лета Петров пост отойшел, заходил в предупомянутой судьишин хутор и жил с неделю и как случилось ему, Федоренку, с того хутора с тамошним скотарем искать в полѣ пропавшаго скота, то и в другой раз вишеписанного Григория, идущего с поля с плугом в хутор реченного Кобеляцкого, видел, который на вопрос его обявляя, что он жителство имеет во оного же, Кобеляцкого, между ж тем, когда ему, Федоренку, живучи в том же судъишином хуторе случилося пойти с овчарем за овцами в поле и сойтится з другим овчарем с хутора упоминаемого калантаевского атамана Петром и оной Петр подмовлял его, судьишиного овчаря, в Опошне на случившейся в праздник Ивана Богослова ярманок, как он со обявлением, что никакой ему надобности нет, от того отказался, то он, Федоренко, обявил, яко ему в тот ярманок надобность есть и изговорясь в тот ярманок для покупки табаку ходили, где и показанного табунщика Степана видеть ему, Федоренку, случилось и обявлял, что он жителство имеет с найму у тамошнего селитерного заводчика Кирияка и о забранних у господина маеора Шидловского пожитках один другому напоминали и он, Степан, обявлял ему, как де за расходом ево, Федоренка, с товарищи остался он с Григорием у ватага, то де толко пожили с неделю и по тому же от него пойшли, а пожитками не дѣлились и естли оние ль цѣлие, за небитием ево болѣе у ватага не знает, и про оного Григорія обявлял, яко жителство имеет по тому же в Кобеляцкого хуторе и при том говорил, когда де доведется теми пожитками дуванитись, то би и на его часть оставляли, что поговоря, оставя его, Степана, ис того ярманку с атаманом-овчарем он, Федорченко, по-прежнему пришел в тот атаманский хутор. А ис оного ходил и жил в предреченном Водяницкого хуторѣ болѣ е неделѣ и намеревал нанятся в год, токмо ему обявлено, что за ймением потребного числа работников надобности в нем нет. Тогда он ис того хутора пошел в Уманцов хутор, в котором и товарища одного Корнея, кой как више значит, бил при грабеже маеоровского дому и зойшов с оним, переночевавши, согласись, на другой день тайно пойшли для свидания к матери Корнеевой в местечко Богодуховку и ишли мимо вишеписанние Разумовского каравани, где и означенной ватаг живет, которой, усмотря их, оставлял и они, постояв с ним малое время, между разговорами и о тех пожитках спрашивали, на что он обявлял, яко все находятся в целости и велел им к нему наведоватся и при том спрашивал, не знают лы они, где часто упоминаемого називаемого себя Шидловского служителем Григорий находится. На что как оны о жителстве ево в Кабеляцкого ему обявили; тогда он сказал, что Григорий — крепосной его, Шидловского, человѣ к и сверх того на вопрос их обявил, яко и еще один товарищ их — Никита — по бору близ тех караванов скрито ходит, коего они, вишедши дорогою, в том бору найшли, при коем явилось и товарищей неведомо каких пять человѣк, которого по тому же о тех пожитках спрашивали и оной обявлял, яко он в него, ватага, бил и тѣ пожитки находятся вцелости, то оны, Федоренко и Корней, приказивали ему, Никитѣ , чтоб были целие. По тому же пошли к матери Корнеевой и, тамо побив малое время, того ж дни возвратясь обратно, и шли к хутору реченного господина маеора Шидловского с тем намѣ рением. чтоб нанятся в годовую работу и как прийшли ввечеру в Мерефянские дачи, то тамошние жители, а хто оние именно, признав их за сумнителных людей, изимали и представили к нему, Шидловскому, коему как они о разорении дому его признались и о ватазѢ обявили, то и оной ватаг по указиванию Корнеевому изиман и все три представлени в полковую канцелярию, болѣ е ж вышеписанного он, Федоренко, на воровствах и разбоях не бивал, воров и разбойников и их пристанищ, також хтоис них именно чоловіка ево заколол: яко ево сколото за двором на воротях, а он был у дворВ при ватаз'Е, також и людей ево пяти человЪк были, кто, кроме той бабы, коя ходила за паничем, и то не он, но другие товарищы, хто именно, за ночним зременем не приметил, не ведает и в сем своем распросе сказал самую правду. На подлинном рука приложена тако:
К сему распросу Харковской полковой канцелярии писец Яков Сакменков
вместо вышеписанного Никифора Федоренка по его прошению руку приложил.
Філіал ЦДІА УРСР у Харкові, ф 31, спр. 591, арк. 2—5. Копія.


Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст. Збірний документів. Наукова думка. Київ. 1970 р.
Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст. Збірний документів. Наукова думка. Київ. 1970 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: gennadii54081

Share

12

Re: Федоренко

Федоренко Трохим – козак Пирятинської сотні (1649), наказний
полковник кропивнянський (1653). 7 жовтня 1653 р. у Кропивні зустрічав
московську делегацію стольника Родіона Стрешнева і дяка Мартимяна
Бредихіна

Кривошея В.В. Козацька старшина Кропивнянського полку доби Національної революції середини ХVІІ ст.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: gennadii54081

Share

13

Re: Федоренко

Федоренко Єфросинія Порфирівна (1892 р.н.). Проживала у Києві. Сестри - Анна та Глафіра. Чоловік- Єфімов Іван Дмитрович (1878 р.н.). Діти - Іван, Дмитро, Володимир, Анна, Марія. Шукаю інформацію та родичів.

Верхола, Самець, Юрчак, Сава, Пеленьо (Курники, Яворівського повіту), Желіховський (Кам'янець-Подільський), Кваша, Столітній, Дубовий, Чечера (Ружин, Бистрик, Сквирський повіт), Мунк, Ліндстрем (Голяки, Вінничина), Міюшкович, Єфімов (Київ, Калязін Тверського повіту), Федоренко (Київ, Київська область), Созонець (Бугринівка, Чернігівська обл.), Петрашенко, Дідовець, Стрикун, Рибалка (Старий Биків, Чернігівська обл.).
Thanks: gennadii54081

Share

14 ( 02-01-2018 22:56:22 змінене miyushk )

Re: Федоренко

Радомисльскій уѣзд. Волостные старшины и писаря. Кичкировская волость. Писарь Вас. Федоренко. – Памятная книжка Киевской губерніи на 1914 годъ. – С. 171.

Ілья Юстинович Федоренко:

1. Чернобыльская почтово-телеграфная контора, г. Чернобылъ. Радомысльскій уѣзд.  Надсмотрщикъ Илья Іустинов. Федоренко. – Памятная книжка Киевской губерніи на 1905 годъ. – С. 204.

2. Чигиринскій уѣзд. Почтово-телеграфные и почтовые учрежденія. Каменка. Помощ. г.с. Илья Іустин. Федоренко. – Памятная книжка Киевской губерніи на 1914 годъ. – С. 212.



Трофим Мартинович Федоренко

Кіевская  центральная телеграфная контора. Б-Владимірская, 23. Чиновики ІІІ разряда: к. р. Троф. Мартын.
Федоренко, Софійська пл., 21. – Памятная книжка Киевской губерніи на 1914 годъ. – С. 11.

Верхола, Самець, Юрчак, Сава, Пеленьо (Курники, Яворівського повіту), Желіховський (Кам'янець-Подільський), Кваша, Столітній, Дубовий, Чечера (Ружин, Бистрик, Сквирський повіт), Мунк, Ліндстрем (Голяки, Вінничина), Міюшкович, Єфімов (Київ, Калязін Тверського повіту), Федоренко (Київ, Київська область), Созонець (Бугринівка, Чернігівська обл.), Петрашенко, Дідовець, Стрикун, Рибалка (Старий Биків, Чернігівська обл.).
Thanks: gennadii54081

Share

15 ( 02-01-2018 23:05:35 змінене miyushk )

Re: Федоренко

А.А.Федоренко
Черниговскій уѣзд. Благотворительныя учрежденія. Общество взаимнаго вспомоществованія учащимъ и учившимъ. Члены правленій: А.А. Федоренко. – Календарь Черниговской Губерніи на 1902 годъ. – С.44.

Иванъ Степановичъ Федоренко 1) Черниговскій уѣзд. Земскіе врачи. Горбовскаго участка Иванъ Степановичъ Федоренко. – Календарь Черниговской Губерніи на 1895 годъ. – С. 395.
2) Черниговскій уѣзд. Земскіе врачи. Горбовскаго участка Иванъ Степановичъ Федоренко. – Календарь Черниговской Губерніи на 1902 годъ. – С. 48.


Иванъ Тимофеевичъ Федоренко
1) Суражскій уѣзд. Уѣездное казначейство. Помощники бухгалтера: кол. секр. Ив. Тимоф. Федоренко. – Губернские и уездные учреждения Черниговской губернии: Памятная книжка на 1878 г. – С.162.
2) Суражскій уѣзд. Уѣездное казначейство. Бухгалтеръ – колл. асс. Иванъ Тимофеевичъ Федоренко. – Календарь Черниговской Губерніи на 1895 годъ. – С. 471.


Степанъ Петровичъ Федоренко
1) Новгородсѣверскій уѣзд. Городская управа. Мѣщанскій староста – мѣщанинъ Стефанъ Петровичъ Федоренко. – Календарь Черниговской Губерніи на 1895 годъ. – С. 441
2) Новгородсѣверскій мѣщанскій староста Степанъ Петровичъ Федоренко, мѣщ. – Календарь Черниговской Губерніи на 1902 годъ. – С. 113.

Верхола, Самець, Юрчак, Сава, Пеленьо (Курники, Яворівського повіту), Желіховський (Кам'янець-Подільський), Кваша, Столітній, Дубовий, Чечера (Ружин, Бистрик, Сквирський повіт), Мунк, Ліндстрем (Голяки, Вінничина), Міюшкович, Єфімов (Київ, Калязін Тверського повіту), Федоренко (Київ, Київська область), Созонець (Бугринівка, Чернігівська обл.), Петрашенко, Дідовець, Стрикун, Рибалка (Старий Биків, Чернігівська обл.).
Thanks: gennadii54081

Share

16

Re: Федоренко

Федоренко Аким Тимофійович, 1881 року народження, с. Берестове Царекостянтинівського району Таврійської губернії, українець, освіта початкова, безпартійний. Конюх елеватора “Хлібобуду” Маріупольського порту. Проживав: м. Маріуполь-порт, Романівка, ІІІ вул. 20. Заарештований 10 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 20 березня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Федоренко Андрій Олексійович, 1924 року народження, с. Новомихайлівка Ольгинського району Донецької області, українець, освіта середня, безпартійний. Червоноармієць 732-го автобатальйону 21-ї гв. механізованої дивізії. Заарештований 27 грудня 1945 року. Військовим трибуналом 21-ї гв. механізованої дивізії засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1995 році.

Федоренко Антоніна Володимирівна, 1892 року народження, м. Курськ Курської області, росіянка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Микитівка Горлівського району Сталінської (Донецької) області. Домогосподарка. Заарештована 16 жовтня 1941 року. Засуджена військовим трибуналом Північнодонецької залізниці до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітована у 1995 році.

Федоренко Борис Іларіонович, 1910 року народження, с. Воздвиженка Кубаївського району, область не вказана, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник вугілля шахти. Проживав: м. Рутченкове Донецької області, сел. 11, буд. № 27. Заарештований 16 вересня 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1990 році.

Федоренко Василь Дмитрович, 1884 року народження, с. Осипове Н. Псковського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Сторож. Проживав: сел. Старобільськ Донецької області. Заарештований 4 грудня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 7 квітня 1934 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1994 році.

Федоренко Гаврило Кузьмич, 1899 року народження, с. Рясне Матвієво-Курганського району Ростовської області, росіянин, освіта початкова, до 1943 року член ВКП(б). Проживав: сел. Кутейникове Амвросіївського району Сталінської (Донецької) області. Диспетчер станції. Заарештований 28 березня 1944 року. Військовим трибуналом Південнодонецької залізниці засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований у 1993 році.

Федоренко Ганна Трохимівна, 1905 року народження, с. Омельник Кременчузького району Полтавської області, українка, освіта середня, безпартійна. Проживала: м. Сталіно (м. Донецьк) Донецької області. Домогосподарка. Заарештована 20 травня 1938 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджена на 5 років ВТТ. Реабілітована у 1996 році.

Федоренко Георгій Григорович, 1898 року народження, Одеська область, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Макіївка Донецької області. Студент технікуму. Заарештований 15 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Федоренко Григорій Юхимович, 1921 року народження, с. Калюжниці Варвинського району Прилуцького округу, українець, освіта початкова, безпартійний. Тесляр елеватора “Хлібобуду”. Проживав: м. Маріуполь-порт, барак “Хлібобуду”, 4. Заарештований 28 лютого 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 27 березня 1933 року з-під варти звільнений. Справу припинено. Реабілітований у 1933 році.

Федоренко Іван Олексійович, 1918 року народження, с. Андріївка Селидівського району Донецької області, українець, освіта середня, член ВЛКСМ. Повар-інструктор 70-ї стрілецької дивізії. Заарештований 29 січня 1942 року. Засуджений військовим трибуналом 55-ї армії на 8 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1994 році.

Федоренко Іван Петрович, 1884 року народження, Харківська область, Білопілля, українець, освіта початкова, безпартійний. Телеграфіст ст. Микитівка. Проживав: ст. Микитівка Горлівського району Донецької області, сел. Собачівка. Заарештований 31 липня 1937 року. Особливою трійкою УНКВС по Донецькій області 31 серпня 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання 15 вересня 1937 року у м. Сталіно (м. Донецьк). Реабілітований у 1989 році.

Федоренко Іларіон Гнатович, 1896 року народження, с. Олександрівка Любашівського району Першотравневого округу, українець, освіта середня, безпартійний. Приймальник палива. Проживав: Ровенський район Луганського округу. Заарештований 16 січня 1931 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 12 вересня 1931року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Федоренко Іларіон Карпович, 1882 року народження, с. Воздвиженка Чубарівського району, область не вказано, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник вугілля шахти. Проживав: м. Рутченкове Донецької області, сел. 11, буд. № 24. Заарештований 16 вересня 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Федоренко Іларіон Максимович, 1904 року народження, м. Авдіївка Донецької області, українець, освіта середня, кандидат у члени ВКП(б). Начальник депо ст. Ясинувата. Проживав: м. Авдіївка Донецької області, Нове селище, буд. № 52. Заарештований 27 липня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 13 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання 16 листопада 1937 року. Реабілітований у 1956 році.

Федоренко Макар Юхимович, 1909 року народження, Черкаський район Київської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Ханжонкове Макіївського району Донецької області. Робітник шахти. Заарештований 30 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Федоренко Марія Пантелеймонівна, 1911 року народження, с. Маломихайлівка Дніпропетровської області, українка, освіта початкова, безпартійна. Проживала: м. Красноармійськ Сталінської (Донецької) області. Півча церкви. Заарештована 1 листопада 1947 року. Донецьким облсудом засуджена на 5 років ВТТ. Реабілітована у 1993 році.

Федоренко Матвій Юхимович, 1888 року народження, с. Бежбараки Одеської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти “Юнком”. Проживав: м. Орджонікідзе Донецької області, шахта “Юнком”, кінний двір, барак. Заарештований 18 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 26 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Федоренко Микола Пантелійович, 1899 року народження, с. Рублівка Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Завгосп курсів майстрів соцпраці заводу ім. Орлдонікідзе. Проживав: м. Краматорськ Донецької області, 16-а дільниця. Заарештований 1 листопада 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 13 листопада 1937 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Федоренко Михайло Прокопович, 1910 року народження, с. Мазівка Кубарівського району, область не вказана, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник вугілля шахти. Проживав: м. Рутченкове Донецькоїобласті, сел. 11, буд. № 27. Заарештований 16 вересня 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1990 році.

Федоренко Никифор Федорович, 1889 року народження, с. Іванівка Межівського району Дніпропетровської області, українець, освіта неповна вища, безпартійний. Помічник головного інженера шахти № 23/25 тресту “Боковоантрацит”. Проживав: шахта № 23/25 тресту “Боковоантрацит” Краснолуцького району. Заарештований 27 листопада 1937 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1939 році.

Федоренко Олександр Трохимович, 1905 року народження, м. Зіньків Харківської області, українець, освіта середня, безпартійний. Механік Греко-Олександрівської МТС. Проживав: м. Костянтинівка Донецької області. Заарештований 24 вересня 1936 року. Спецколегією Донецького облсуду у м. Сталіно (м. Донецьк) 19 квітня 1937 року засуджений на 3 роки ВТТ з позбавленням прав на 1 рік. Реабілітований у 1955 році.

Федоренко Олексій Михайлович, 1909 року народження, м. Пирятін Харківської області, українець, освіта вища, безпартійний. Вчитель. Проживав: сел. Амвросіївка Донецької області, Червоний провулок, буд. № 5. Заарештований 7 вересня 1937 року. Трійкою УНКВС по Донецькій області 15 січня 1938 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1957 році.

Федоренко Анисим Микитович, 1886 року народження, с. Вибоєве Андріївського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Бухгалтер “Міськжитлопостачторгу”. Заарештований 18 лютого 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1961 році.

Федоренко Опанас Васильович, 1884 року народження, сел. Ясногірка Краматорського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Ясногірка Краматорського району Сталінської (Донецької) області. Робітник заводу ім. Сталіна. Заарештований 20 березня 1945 року. Військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області засуджений на 15 каторжних робіт з конфіскацією майна. Реабілітований у 1993 році.

Федоренко Павло Романович, 1894 року народження, с. Новотроїцьке Ольгинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Новотроїцьке Ольгинського району Сталінської (Донецької) області. Робітник Оленівських кар’єрів. Заарештований 13 червня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Федоренко Пантелій Оникійович, 1915 року народження, с. Краснівка Волноваського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Пастух радгоспу. Проживав: с. Краснівка Волноваського району Донецької області. Заарештований 12 вересня 1932 року. Спецколегією Донецького облсуду 16 грудня 1932 року засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1992 році.

Федоренко Петро Іванович, 1912 року народження, с. Красний Деркул Станично-Луганського району Луганської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: Тарасівська сільрада Донецької області. Черговий станції. Заарештований 16 липня 1945 року. Військовим трибуналом Північнодонецької залізниці засуджений на 10 років ВТТ з конфіскацією майна. Реабілітований у 1964 році.

Федоренко Петро Прокопович, 1912 року народження, с. Воздвиженка Кубарівського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник вугілля шахти. Проживав: м. Рутченкове Донецької області, кол. 11, буд. № 27. Заарештований 16 вересня 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1990 році.

Федоренко Прокопій Карпович, 1876 року народження, с. Воздвиженка Кубарівського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Візник вугілля шахти. Проживав: м. Рутченкове Донецької області, сел. 11, буд. № 27. Заарештований 16 вересня 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 26 квітня 1933 року засуджений на 3 роки ВТТ. Реабілітований у 1995 році.

Федоренко Семен Семенович, 1910 року народження, м. Київ Київської області, українець, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: м. Сталіно (м. Донецьк) Сталінської (Донецької) області. Шофер медсанцеху заводу ім. Сталіна. Заарештований 31 липня 1941 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга сьома.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

17

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО Іван Іванович, 1927 р. н., уродженець с.Почапинці Лисянського р-ну. Українець, б/п, освіта 7 класів, неодружений. До арешту був молодшим сержантом в/ч 7484. Арештований 3 грудня 1950 р. Засуджений 7 березня 1951 р. ВТ військ МВС до 10 р. ВТТ з пораженням у правах на 5 р. за ст.54-10 КК УРСР. Реабілітований 4 червня 1992 р. Генпрокуратурою України.

ФЕДОРЕНКО Омелян Мойсейович, 1904 р.н., уродженець с.Голяківка Канівського р-ну Черкаської обл. Українець, б/п, освіта 2 класи, неодружений. До арешту — червоноармієць. Арештований 5 серпня 1943 р. Засуджений 28 серпня 1943 р. ВТ 149-ї СД 65-ї Армії за ст. ст. 19, 58- 1 “б” КК РРФСР до ВМП. Вирок виконано 27 серпня 1943 р. Реабілітований 27 серпня 1999 р. Генпрокуратурою України.

ФЕДОРЕНКО Петро Федорович, 1914 р.н., уродженець с.Вереміївка Чорнобаївського р-ну. Українець, б/п, освіта 6 класів, одружений. До арешту був військовим. Арештований 7 травня 1945 р. Засуджений 28 червня 1945 р. ВТ до 10 р. ВТТ з пораженням у правах на 3 р. і конфіскацією майна за ст. 58-10 ч.2 КК РРФСР. 25 липня 1989 р. вирок скасовано, справу припинено ВТ Сибірського ВО.

ФЕДОРЕНКО Федір Іванович, 1880 р.н., уродженець і мешканець с. Богдани Золотоніського р-ну. Українець, б/п, освіта початкова, одружений, колгоспник. Арештований 3.12.1937 р. Засуджений 16.03.1938 р. Полтавським обл. судом за ст. 54-10 КК УРСР до 4 р. позбавлення волі в ВТТ. Реабілітований 10.07.1990 р. Генпрокуратурою УРСР.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Thanks: marickad1

Share

18

Re: Федоренко

Свідчення очевидців про репресивну політику на селі в 30-ті рр. ХХ ст .

Федоренко Антоніна Василівна, 1927 р.н.
(с. Піски Баштанського району)

За приховання продуктів арештовували. Мій дядько прилюдно виступав проти влади. Одного разу за ним прийшли вночі четверо міліціонерів і сказали, що його терміново викликають. Тоді ми бачили його востаннє. Напевно, його розстріляли або відправили у заслання.
Нам на той час дуже пощастило! Коли я і мої сестри з братами побачили, що забирають нашу єдину корову, ми побігли за міліціонером. Плакали, схопили за мотузку і намагалися забрати корову. Побачивши це, міліціонер сам заплакав. І врешті – решт нам її повернув!

(Опитування проведено 02.12.2007 р. студенткою 142 групи МДГУ ім. Петра Могили Михайловою Наталією)

/ Реабілітовані історією. Миколаївська область. Книга 4. – Київ–Миколаїв: Світогляд, 2008. – 654 с.

Share

19

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО Іван Корнійович, 1894 р.н, Білоусівка Драбівського р-ну, українець. Землероб. 26 квітня  1930 р. трійкою ДПУ УРСР засуджений до 5 р. ВТТ. Реабілітований 19 червня 1989 р.

ФЕДОРЕНКО Мина Гнатович, 1888 р.н., уродженець с.Багачівка Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Багачівка. Селянин-одноосібник. Трійкою УНКВС по Київській обл. 28 грудня  1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 27 квітня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ФЕДОРЕНКО Павло Євдокимович, 1904 р.н., уродженець м.Звенигородка, українець, б/п. Проживав у м.Звенигородка. Трійкою УНКВС по Київській обл. 27 серпня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 15 жовтня 1958 р. Черкаським облсудом.

ФЕДОРЕНКО Сергій Маркович
, 1874 р.н., уродженець с.Багачівка Звенигородського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Багачівка. Різнороб. Трійкою УНКВС по Київській обл. 3 вересня 1937 р. засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ФЕДОРЕНКО Іван Митрофанович, 1898 р.н., уродженець с.Богдани Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Богдани. Без постійного місця роботи. Трійкою УНКВС по Київській обл. 15 вересня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 25 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ФЕДОРЕНКО Микола Степанович
, 1904 р.н., уродженець с.Богдани Золотоніського р-ну, українець, б/п. Проживав у с.Богдани. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Київській обл. 15 вересня 1937 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 8 червня 1989 р. згідно з Указом ПВР СРСР від 16 січня 1989 р.

ФЕДОРЕНКО Терентій Кирилович, 1894 р.н., уродженець і мешканець с. Федюківка Лисянського  р-ну, українець, б/п. Колгоспник. 11 вересня 1937 р. трійкою УНКВС засуджений до 10 р. ВТТ. Реабілітований 15 червня 1989 р.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Thanks: kuks70, marickad2

Share

20

Re: Федоренко

ФЕДОРЕНКО Николай Прокофьевич (11.05.1917, с. Преображенка, ныне Запорожской обл. – 01.04.2006, Москва), украинец. Рос. экономист, педагог, акад. АН СССР (1964). Окончил Военно-химич. акад. в Москве (1942). В 1949–62 на преподавательской работе. С 1963 директор Центр. экономико-матем. инст. АН СССР, глав. редактор журнала “Экономика и математические методы”. С 1971 акад.-секретарь Отделения экономики АН СССР. Науч. работы по проблемам сов. экономики, в частности экономики химической пром., оптимального функционирования нар. хоз., применения матем. методов и ЭВМ в планировании и управлении. Гос. премия СССР (1970). 
Ткаченко А.Ф. Русские деятели украинского происхождения. - К., 2005. - С. 445.


Share

21

Re: Федоренко

Послужной список начальника Астраханского губернского жандармского управления полковника Федоренка Петра Семеновича, из дворян Подольской губ., 16 янв 1868 г.

https://gwar.mil.ru/documents/view/?id= … urial_docs

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Share

22

Re: Федоренко

1900 г.

Арк. 100
29 августа
Иоанн
Курской губернии, Путивльского уезда крестьянин Фаддей Матвеев Федоренко и законная жена его Матрона Иаковлева, оба православные.
Восприемники: крестьянин Стефан Даниилов Бовкун и крестьянка Варвара Феодорова Сидоренкова.
Метрична книга церкви св. Варвари с. Корсунівка Миргородського повіту 1897-1903 рр.
ДАПО ф. 1011, оп. 9, спр. 62

Thanks: kuks701

Share