1 ( 10-01-2016 14:58:42 змінене D_i_V_a )

Тема: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Питання по темі ШЛЯХТА. Також посилання на все цікаве.
Міркування стосовно цього стану та його реабілітація від царсько-совєтської пропаганди

Share

2

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Згуртаваньне Беларускай Шляхты  www.nobility.by/

АГУЛЬНЫ СЬПІС ШЛЯХЕЦКІХ РОДАЎ - www.nobility.by/families/index.shtml

Thanks: larisa1

Share

3 ( 10-01-2016 14:56:33 змінене D_i_V_a )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Сайт Українського Шляхетського Товариства - Історія роду Сас
Начебто зараз не дуже активний, інформація датована 2011-12 рр, чи може я помиляюсь
szlachta-sas.at.ua/index/istorija_rodu_sas/0-18


Щоденник Оленки - інформація по деяким шляхетним родам
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=3098#p3098

Share

4

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Вопрос:

Искатель пише:

Здравствуйте. Поясните пожалуйста что означает "чиншевой шляхте"?  С уважением к Вам. Спасибо.

Шляхта - понятие очень древнее. Первоначальный его смысл - скорее всего благородный, благородно рожденный.

Как пишет в своей книге "Російська влада та польська шляхта в Україні 1793-1830" Даниель Бовуа, русский вариант книг Бовуа описан здесь
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=6173#p6173
...речь идет о бывших боярах, преданных слуг последних руских князей, которые очень напоминали дружину древнего Киевского Княжества, а пережив монгольское нашествие к моменту перехода под руку Великого Князя Литовского владели бОльшим или мЕньшим земельным участком...
...скоро, наследуя пример Запада эти люди стали называть себя шляхтой. Это название (szlachcic) было позаимствовано от чешского термина šlechtič еще в конце 14 века и имело престижный характер в Польше, обозначая особ bene nati - благородно рожденных (по-немецки geschlecht "гешлехт" означает благородный, то что по-русски значит дворянин").

По имущественному признаку они были крупными, средними и мелкими. К мелкой шляхте к концу 18-го столетия относилось около 500-800 тыс человек. Цифры всегда разные и на этом Бовуа (да и не только) делает акцент, что посчитать почти невозможно, можно только округленно предположить...

Несмотря на имущественное неравенство, между шляхтичами существовала древняя братская солидарность, которую большинство считало священной - вынесенной из средневековья, а то и из античных традиций, и поэтому неприкосновенную.

Читая литературу, я завела шпаргалку  Виды (типы) шляхты. В зависимости от того, чем занималась семья, такое название и получали.
Самой распространенной (мне так кажется), была чиншевАя шляхта. Древняя воинская обязанность шляхтичей со временем была заменена налогом - чИншем. Это слово имеет латинский корень, как и французское cens и немецкое zins и означает процент. Ну любим мы украинцы, как впрочем и поляки, шипящие звуки, у нас это "чинш". О них говорили, что они сидят на чиншУ. Еще встречалось написание - чиншовА або службОва. Ще про неї було написано таке - верхні прошарки дрібної шляхти, що в більшості тримали землю на різних видах тимчасового права.

ОкОличная - гдето ее еще назвали панцирная - привязана к территориям где были околицы. Околиці - це скупчення клаптів землі колишніх путних бояр. Засьчянкова (чи околична-термін поширений в украіні) польською zascianek - садиба дрібного шляхтича, i okolica - село, що складається з дрібношляхетських садиб.

Заушська - відображала український хліборобський тип. Конкретная привязка к ЗАУШЬЮ, т.е жили за рекой Уши (сегодня Уж) возле Овруча. Фактически это были села шляхтичей, которые сидели на своей земле, но поместьями эти наделы назвать нельзя, т.к. они сами же и обрабатывали свою землю.

Осецька
Дворська
- в службе дворской
Настаська - знаменита, з неї набиралася особиста корогва українських Гетьманів. Це український варіант "швейцарської граврдіїї Ватікану" - швейцарці вважаються вірними та не підкупними воїнами. Ті хлопці, що стоять на варті Ватікану в іторичному військовому вбранні за походженням швейцарці - це знає весь світ. Так приємно знати, що і в нас українців були свої вірні, справні воїни. Я маю на увазі не тільки поширену думку про українських вояків-козаків, але і про про-українську шляхту. Мало хто знає, що серед козацької старшини багато було шляхетних.
Фільваркова
Загонова
Загродова
- найдрібніші власники землі, польською zagroda - шляхетська садиба
Часткова
Брукова
- утримувала себе різними службами в маєтках і містах
Голота - про цю я не впевнена, може це було позначення загальне, як бідних ( небагатих). Бо про "голоту" я читала, що це був прошарок селянства, але може і шляхетні вже до такого зубожіли
Ходачкова - ця назва по якомусь особистому взутті
Шарачкова
Дронжкова
Міська
Сенаторська

Я надеюсь, более опытные коллеги могут добавить этот список или уточнить по тем, что я нашла только название, но не было его объяснения.
И прошу прощения за переход на украинский - переводы занимают много времени.

Share

5

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Чиншевая шляхта это безземельная шляхта, которая "сидела на чинше".Фиксированання оплата в денежной или натуральной форме за пользование землей (наделом), собственнику знемли или государству.
По сути - арендная плата.

Васильківський, Таращанський, Уманський повіт Київської губ.
Województwo Kijowskie powiat Kijowski, Żytomierski.
Województwo Bracławskie powiat Winnicki.
Województwo Wołyńskie powiat Krzemieniecki.
Thanks: Алена2

Share

6

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Дневник ovchar → Справочный материал
Також надається чудова інформація про поняття шляхта
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=12029#p12029

Share

7

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Дневник DVK_Dmitriy → Шляхта. Дворяне. Гербы. Родословные книги.
Еще сборник на тему шляхта
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=2094#p2094

Share

8 ( 24-10-2014 22:43:05 змінене Оленка )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

А.В. Стецкевич-Чебоганов
Я сын ваш: летопись белорусской шляхты.
yasynvash.by/ru/books/


Том I. «Я — сын Ваш: Стецкевичи, Сацкевичи-Стецкевичи герба «Костеша». Карафа-Кобруты герба «Корчак»»
Том III. «Я — сын Ваш:

«Некрашевичи герба «Любич».
Татуры герба «Донброва».
Севруки герба «Курч».
Керножицкие герба «Юноша».
Моствиловичи герба «Доленга»»


Том IV. «Я — сын Ваш: Казановичи герба Гржимала»


Та ще більше статтей
yasynvash.by/ru/articles/
Некрашэвічы герба «Любіч»
Сацкевічы-Статкевічы герба «Касцеша»
Карафа-Корбуты герба «Корчак»
Татуры герба «Дамброва»
Забэлы герба «Тапор»
Сыцько герба «Астоя»
Ліпскія герба «Граблі»
Рудзінскія герба «Прус ІІІ»
Тычыны гербаў «Тучынскі» і «Трэска»
Сеўрукі герба «Курч»
Ждановічы-Гурыновічы герба «Любіч»
Кернажыцкія герба «Юноша»
і Маствіловічы герба «Даленга»
Казановічы герба «Гржымала»
Карыбуты-Дашкевічы герба «Карыбут»
Рэуты герба «Газдава»
Геталты і Тышкевічы з роду Каленікавічаў герба «Ляліва»
Глінскія і Глінскія Ліхадзіеўскія гербаў «Глінскія» і «Ястрабец»
Крукоўскія герба «Корвін»
Тарасевічы герба «Тарнава»
Пількевічы герба «Рагаля» і Забродскія герба «Прус ІІ»
Жаўрыды герба «Радван»
Іваноўскія герба «Рагаля»
Івашкевічы герба «Газдава»
Ушынскія герба «Любіч»
Скарыны герба «Друцк»
Юхновічы-Бербашы герба «Ляліва»
Мастак з роду Марціновічаў
Арцішэўскія герба «Роля»

Share

9

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Что случилось с украинской аристократией?
www.day.kiev.ua/ru/article/semey … stokratiey
Эту статью рекомендую прочитать всем новичкам в исследовании своего родовода. Очень информативно.

Share

10

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

З другої теми http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=47132#p47132
але вважаю що це важливо знати не тільки представникам одного шляхетного прізвища, а бажано всім дослідникам своїх українських  родоводів. Вбите в голови російсько-совєтською пропагандою негативне ставлення до шляхти панує в суспільстві й сьогодні. Ще й досі живе протиставлення козаків шляхті, бідних шляхті, національно-етнично-проукраїнськи орієнтованих шляхті. Шляхта - це поляки, а козаки - українці... та багато таких скажімо міфів, що створюють негативну реакцію взагалі на слово шляхта.

У поданому нижче, йдеться взагалі про шляхетні прізвища.

Хочу зауважити, що справа йде про шляхту початку ХІХ ст. Мова йде про роди, що утворилися що найменше у 14-16 століттях, як похідні від якихось князівсько-боярських гілок. Навіть якщо брати тільки з 16 ст, то на початок 19-го мало 200-300-річну історію.
Дослідженнями шляхти займається переважно Є.Чернецький, але поки в оновному, по списках тих, що зустрічалися "по дорозі" в архівах. Із цих списків видно, що деякі прізвища зазнали великих змін у вимові, таких що тільки й фахівці (або дослідники родоводів із стажем) можуть впізнати гілку чи припустити хто кому може бути "родичем".
Із часом будуть з'являтися дослідження по гілкам. Потім прийде час об'єднання та відокремлення гілок. Цікавим є те, про це сказав Чернецький давно у одній статі, що завдяки тому, що в сім'ях зменшилась кількість дітей у 20-му ст, то є велика вірогідність того, що багато так званих "простих" людей мають десь у глибині шляхетні корні.
А подивіться на козацьку державу...

Цікаво, що у попередньому повідомлені в цій темі подано посилання на ту саму статю пана Є.Чернецького. Вважаю що її потрібно прочитати всім дослідникам своїх родоводів, бо у спілкуванні з людьми постійно стикаюся з таким, що наприклад нащадки священиків з прізвищами закінчуваними на -кій та -ич не вірять що їх предки були шляхтою. Що коли людям що знають про козацьке минуле своїх предків кажеш - порийся трохи глибше, може знайдеш що вони були бідною покозаченою шляхтою - у відповідь чую - та ти що, вони були козаками...

Share

11 ( 10-01-2016 17:05:22 змінене D_i_V_a )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Маю думку...
Чи не прийшов вже час поділяти шляхту та у статтях (працях) намагатися конкретизувати про якуж саме шляхту оце зараз ідеться мова...
Загалом, навіть Данієль Бовуа у своїй трилогії, називає шляхту постійно польською... але це не зовсім так...

Чи не є на часі називати також - руська шляхта, литовська шляхта, козацька шляхта, духовенська (чи духовницька) шляхта...

Share

12

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Еще интересно, что в Малороссии термин "шляхта" в середине 18 века стали использовать для обозначения казаков.
Цитата из судебного документа 1777 года.

"при нижеподписавшойся на сем шляхте оную лавру во
владение того имения без всякого от кого либо спору и уведено и оная лавра
чрезъ надзирателя той же лавры иеромонаха Димитрия в то владение вступила
действително и ныне тем владеет о чем от мене при шляхте в оную лавру и квит
дан и ко вписанию в книги в суд"

Thanks: larisa1

Share

13

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

palivac пише:

Еще интересно, что в Малороссии термин "шляхта" в середине 18 века стали использовать для обозначения казаков...

А если вдруг, ну хоть на долю секунды, попробовать представить, что они и в самом деле были шляхтичами?...

Share

14

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Попробуйте. Вот еще цитата из того же дела:


"персонально при будучим при мне за шляхту козакам
сотни новомеской жителям ширковским Апанасу Плиско и Козме Яковцову поручил с
таковым им приказанием..."

Share

15

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Здесь вообще шляхта употребляется в качестве то ли свидетелей, то ли каких-то судебных исполнителей (судебных приставов).

Share

16

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

palivac пише:

Попробуйте. Вот еще цитата из того же дела:


"персонально при будучим при мне за шляхту козакам
сотни новомеской жителям ширковским Апанасу Плиско и Козме Яковцову поручил с
таковым им приказанием..."

Прочитайте еще раз внимательно, очень вду-у-у-умываясь в каждое слово моего совета: а если дать себе возможность поверить, что они и в самом деле были шляхтичами?

Share

17

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Документ

Post's attachments

шл.jpg 55.54 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Thanks: larisa1

Share

18

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Вы знаете шляхтичей Яковцовых? Какого гербу будут?

Share

19

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

в своих целях и стала называть себя шляхтой, то есть дворянством.

studentus.net/book/25-istoriya-u … iii-v.html

Thanks: larisa1

Share

20 ( 21-02-2016 14:36:08 змінене kbg_dnepr )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Під час Генеалогічної виставки «ДЕРЕВО РОДУ» в Харкові 02.03-01.04.2016 www.historians.in.ua/index.php/e … nia-2016-r

22 березня 12.00 – семінар «Генеалогія та геральдика шляхетних родів» (канд. іст. н., генеалог, геральдист Євген Чернецький, м. Біла Церква)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

21 ( 12-04-2016 09:21:25 змінене kbg_dnepr )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

SZLACHTA I ZIEMIAŃSTWO NA ZIEMIACH DAWNEJ RZECZYPOSPOLITEJ это серия из 20 книг, изданных издательством DIG (Wydawnictwo DiG), которые можно заказать там же по интернету. Цена каждой из них указана от 40 до 80 злотых.

www.dig.pl/index.php?s=wyniki&am … &id=30

Список фамилий:

history-belarus.by/pages/downloa … a_zmud.php
В IV томе список ом М до П
www.dig.pl/strony/ST_Herbarz-zmu … m41095.pdf

В V томе от Р до С
www.dig.pl/strony/ST_Herbarz-tom51124.pdf

В VI томе от Т до Ж.
www.dig.pl/strony/ST_Herbarz-tom61118.pdf

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: larisa1

Share

22

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Польський шляхетний рід Шеміотів https://www.facebook.com/%D0%94%D0%BD%D … 6/?fref=ts

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: larisa1

Share

23 ( 25-05-2016 10:42:40 змінене kbg_dnepr )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

3-5 червня в Києві відбудуться III Українські Генеалогічні читання
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, м. Київ, вул. Панківська, 9
4 червня
16.45–19.00 – тема: Джерела до генеалогії окремих родів та соціальних груп

Анастасія Скеп’ян
(Мінськ, Білорусь, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії Білорусі середніх віків і початку нового часу Інституту історії НАН Білорусі)
Прыватныя лісты як крыніца па генеалогіі родаў ВКЛ (да сярэдзіны ХVII ст.).

Сержіу Бакалов
(Кишинів, Молдова, доктор історії, провідний науковий співробітник відділу середньовічної історії Інституту історії Академії наук Молдови)
Исследования этнических, культурных и политических процессов приграничья через призму генеалогии (на примере подольских и бессарабских шляхтичей Левицких и Бачинских)

Олексій Шаланда
(Мінськ, Білорусь, кандидат історичних наук, зав. відділу генеалогії, геральдики та нумізматики Інституту історії НАН Білорусіі)
Радавод Дарагастайскіх 1628 г. з выпісу Галоўнага Трыбунала ВКЛ віленскай кадэнцыі

Ігор Смуток
(Дрогобич, Україна, кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка)
Генеалогія шляхти перемишльської землі XVI–XVIII ст.: джерелознавчі аспекти

Адам Пщолковський
(Варшава, Польща, магістр економіки, докторант факультету історії та соціології Університету в Білостоку, генеалог-консультант Союзу польської шляхти)
Migracja szlachty mazowieckiej na Kijowszczyzne na przykladzie rodu Rykowskich

5 червня
09.30–13.30 – тема: Джерела до генеалогії окремих родів та соціальних груп

Ярослав Лисейко
(Львів, Україна, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України та етнокомунікації Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка»)
Heredes de Bukow: шляхетський рід Буковських у Сяноцькій землі в XV–XVII ст.

Володимир Кіцелюк
(Львів, Україна, аспірант кафедри давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету імені Івана Франка)
Прізвиська дрібної шляхти Галицької землі ХV–XVIII ст. як джерело до історико-генеалогічних досліджень

Віталій Михайловський
(Київ, Україна, доктор історичних наук, доцент, зав. кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка)
Привілеї на землю як джерело до генеалогії руської шляхти другої половини XIV – першої половини XV ст.

Володимир Поліщук
(Київ, Україна, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України)
Походження околичної шляхти в контексті ревізії Овруцького замку 1552 р.: структура служби та іменування

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

24

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Генрик Літвін "З народу руського: Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1648" https://www.facebook.com/groups/prashhu … 5099725800

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: larisa1

Share

25 ( 27-12-2016 19:54:05 змінене kbg_dnepr )

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Шляхта гонорова, або Родова пам'ять українців

Галина Пагутяк
16 грудня 2016

Пам’ятник уродженцеві села Кульчиці на Самбірщині, шляхтичу з роду Кульчицьких- Шелестовичів — Юрію Францу Кульчицькому, купцю (авторові рецепту «віденської кави») і військовому, герою Віденської битви 1683 р. Відень

У 70-х роках минулого століття одного дрогобичанина призначили на керівну посаду до Турки (Львівщина). 

Місцева еліта (не партійна номенклатура) насамперед запитала його прізвище. Він сказав. Ага, відповіли вони, свій. Йому те трохи було дивно дізнатися, що тут, у Турці, важить родове коріння і з простим прізвищем його ніколи не прийняли б до шляхетського кола. А потім він навіть став мером міста. Власне, і тепер у деяких галицьких селах нащадки шляхтичів у церкві стоять по один бік, а селяни — по інший. І вже геть дивна історія трапилося з моїм знайомим. Підлітком він якось потрапив до села, звідки родом була його бабця. І ось до нього приступила старша жінка з малим хлопчиком і наказала онуку: "Поцілуй його в руку, то твій пан". 

+ Читати більше

Але найцікавіше те, що більшість носіїв шляхетських прізвищ нині не знають свого коріння. Не мають ні гербів, ні відповідних паперів, і їхній високий суспільний статус не зафіксований у метричних книгах кінця XVIII ст. Війтом передміщан обов'язково обирали шляхтича. У 1753 р. війтом передмістя Завіжне у Дрогобичі був його мосць пан Губицький, але в метричних книгах немає згадки про шляхетство цього роду. Річ у тім, що в Австро-Угорській імперії, яка окупувала Галичину, потрібно було підтвердити шляхетські привілеї, подавши документи на комісію, або заручитися свідченнями двох шляхтичів. Такі комісії створювали двічі. Востаннє у 1850 р. Коштувала ця процедура дорого — 150 ринських, та й, властиво, шляхтичам не дуже на тому залежало: вони ніколи не були кріпаками, хоча багатьох зупинила сама неможливість заплатити таку велику суму. У XIX ст. босий, бідно вбраний шляхтич міг орати свою нивку, але обов'язково мав на собі камізельку і шаблю, коли орав, встромляв у землю. Такий був звичай…

Ідеться тут насамперед про українську шляхту, сіль нашої землі, яка не сполонізувалася і не зрадила віри своїх предків. А таких було досить, і жили вони не так убого. Комарницькі, наприклад, володіли моїм родинним селом Уріж, а колишні власники, нащадки славного духовенством роду Винницьких, працювали коло землі. Вони не були підданими, але не могли змагатися з дідичем, предки якого були спольщеними українцями. Якщо пройтися Урожем ранньою весною, ще можна помітити земляні вали довкола шляхетських осідків — Страшівських, Добрянських, Винницьких, Татомирів. Української шляхти найбільше було серед бойків, цілі села. Дехто з них отримав своє шляхетство після участі у Грюнвальдській битві, а хтось походив навіть із галицьких бояр. Усі вони отримали цей статус на полі битви, а з ним — землю, з умовою, що на перший же поклик виставлять кілька вояків у повній амуніції і при зброї, тобто виконають свій обов'язок.

Портрет найвідомішого уродженця села Кульчиці на Самбірщині — гетьмана України (1616—1622) Петра Конашевича-Сагайдачного, славного воїна, героя Хотинської битви 1620—1621 рр. XIX ст.

Навесні 2014 р. Уріж вирядив двох хлопців, що отримали повістки, купивши їм усе, аж до тепловізорів, найвищої якості, і щомісяця відсилав машину з продуктами на фронт. Як перед тим на Майдан. Решта відкупилися від повісток. "Село більше не потягне", — заявили в Урожі з типовою шляхетською прагматичністю. Звідкись вони знали, що війна потребує коштів громади, тоді як під час Другої світової війни ніхто й не думав про такі речі. Хоча січових стрільців так само екіпірували всім селом.

Бути шляхтичем в українців означає бути суспільно активним, звідси — пасіонарність багатьох галичан. Бути шляхтичем означає не опускатися до торгівлі. У Нагуєвичах ще в радянські часи всі їздили на базар з молоком та городиною, а в шляхетському Урожі це вважалося ганьбою. Бути шляхтичем — це не прощати кривд і принижень. У нас є люди, які ще в дитинстві посварились і досі не розмовляють, бо ніхто з них не хотів поступитися першим. Комусь це видасться кумедним, але саме українська шляхта зберегла національну ідентичність і ніколи не сприймала окупантів. Вона пожертвувала кар'єрою, статками, щоб не зрадити материнської мови і віри. Бо основою шляхетства вважався обов'язок виховувати дітей достойними людьми.

Cлово "гоноровий" не мало такого іронічного відтінку, як тепер. Гонор — це честь. Можновладці, нові українці, риють землю носами, щоб знайти у себе в роду бодай якийсь натяк на шляхетське походження, тоді як кожен третій галичанин це зробить елементарно, розпитавши свою бабцю. Почуття гідності, рівна постава, поважність — таких жінок і чоловіків досі чимало в наших селах та містах. Вони розуміють важливість для молоді освіти, пристойної поведінки, зразків для наслідування і безкомпромісні в питаннях мови й віри. Частина Винницьких досі захищає православ'я, як їхній предок у XVII ст. митрополит київський Антоній Винницький, інша ж гілка роду — активні греко-католики, бо походять від тих, хто прийняв унію у XVIII ст. Вони не сваряться між собою, але, коли хтось чужий зазіхне на їхню власність або честь, шаленіють так само, як їхні предки. Вони навіть зовні є їхньою копією, бо збереглися портрети Винницьких XVII—XVIII ст. (нині в експозиції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, українського шляхтича, який доводився родичем Винницьким).

Правдиві шляхтичі не пихаті, боятися їх нічого. Нещодавно у Трускавці я зустрілася з головою Українського шляхетського товариства Романом Федьковичем-Гординським (гербу Сас). Він має ресторан "Сас" і ювелірний салон. Тільки правдивий шляхтич, що знає свій рід до четвертого коліна, може сидіти цілими днями в ювелірному салоні й лагодити прикраси, хоча міг би обвішатися золотими ланцюгами й засідати у Верховній Раді. Принаймні його розум і харизма там би не завадили. Як і патріотизм. На робочому місці він тримає буклети товариства і бляшану руру, в якій зберігається коштовний документ — підтвердження шляхетства за 1850 р. Оскільки я знаю правила "доброго тону" наших шляхтичів, то відразу відрекомендувала себе й сестру як нащадків шляхетських родів Страшівських, Марковичів, Добромильських, а також Терлецьких та Навроцьких, і ми розмовляли, певно, з півтори години на генеалогічні теми. Бо шляхтичів від нешляхтичів можна легко відрізнити. Другі приймають за одежею чи рекомендацією, а перші хочуть знати, якого ти роду. 

Отже, незважаючи на всі намагання окупаційних влад і режимів стерти родову пам'ять, українська шляхта усвідомлює свою відповідальність за долю України, а тому і є справжньою елітою, яка знову відроджується, разом із тією, яка народжується зараз на фронті, на сході держави.

gazeta.dt.ua/HISTORY/shlyahta-go … civ-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: larisa, LG 7752

Share

26

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

ДНК шляхти гербу Сас:
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 33#p119533

У кожному жарті є частка жарту.
-------------------------------------
Боднар - Красій - Гринишин - Герасимов - Воловодюк - Поліщук - Бас - Романовський - Денисевич - Троїцький
R-YP591|HV1a2 - Проект "Українська ДНК"

Сайт VHB

Share

27

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Ворончук І. О.
Родоводи волинської шляхти XVI — першої ПОЛОВИНИ XVII CT. (реконструкція родинних структур: методологія, методика, джерела)

У праці розкрито методологію та методику реконструкції шляхетських родинних структур Волині XVI — першої половини XVII ст. Подано детальний аналіз різноманітної документації актових книг ґродських і земських судів Волині цього періоду, що сприяло відновленню як окремих родинних структур, так і цілих шляхетських родів. Вміщено та схарактеризовано уживану в актах XVI—XVII ст. термінологію спорідненості, описано процедуру генеалогічних реконструкцій. Долучено генеалогічні таблиці реконструйованих на документальній основі родоводів волинської шляхти, відновлених за описаною технікою та процедурами.
Для істориків, демографів, мовознавців, етимологів, учителів, студентів.

Thanks: larisa, LG 7752

Share

28

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Ситий Ігор. Генеалогія української шляхти: Послужні списки погарської шляхти 1772-1781) рр. «Описаніе» ніжинської шляхти 1784 р.

Публікація є продовженням генеалогічних досліджень О. Лазаревського, В. Могилепського, Г. Милорадовича. Вона містить 119 документів, які були зібрані у XVIII ст. на вимогу російської шіади українськими урядовцями. Ця збірка знайомить нас з соціальним та стічним походженням, сімейним і майновим станом, рівнем освіти, службовою кар'єрою ішіяхти, розкриває механізм політики Російської Імперії щодо інкорпорації української шляхти до складу російського дворянства та відношення самої шляхти до імгї політики. Видання підготовлене за матеріалами фондів Чернігївського історичного музею ім. В. В. Тарновського.

Share

29

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

D_i_V_a пише:

Шляхта - понятие очень древнее. Первоначальный его смысл - скорее всего благородный, благородно рожденный.
....
Настаська - знаменита, з неї набиралася особиста корогва українських Гетьманів. Це український варіант "швейцарської граврдіїї Ватікану" - швейцарці вважаються вірними та не підкупними воїнами. Ті хлопці, що стоять на варті Ватікану в іторичному військовому вбранні за походженням швейцарці - це знає весь світ. Так приємно знати, що і в нас українців були свої вірні, справні воїни. Я маю на увазі не тільки поширену думку про українських вояків-козаків, але і про про-українську шляхту. Мало хто знає, що серед козацької старшини багато було шляхетних.
......

Прошу Вас поінформувати, звідки саме ця цитата про Настаську шляхту?
Можливо хтось більш детально розкриє інформацію щодо Настаської шляхти.
Цікаво, що ж це за особиста гвардія гетьманів???

Короленко  Миргородський полк
Даценко     с. Мала Павлівка у Охтирському районі Сумської області

Share

30

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Основные ответы по шляхетской геральдике даны в материале "Шляхта и геральдика" (рус.)

Lubię słuchać zakłamanie, patrząc do oczu... zwłaszcza kiedy znam prawdę...

Share

31

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Для расширения кругозора о шляхте и её статусе. Серия переводных артикулов.
Народ шляхетский
Сословные и политические свободы шляхты

Lubię słuchać zakłamanie, patrząc do oczu... zwłaszcza kiedy znam prawdę...
Thanks: gennadii54081

Share

32

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Найвизначнішим доробком Д.Бовуа стали три книги: "Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831–1863)"; "Битва за землю в Україні: 1863–1914. Поляки в соціоетнічних конфліктах"; "Російська влада і польська шляхта в Україні: 1793–1830". Над ними він працював чверть століття. "Мала українська трилогія", як спочатку називав її автор, охоплює історію Правобережної України з 1793 року, від її приєднання Російською імперією, до 1914-го, початку Першої світової війни. Пізніше ця унікальна праця дістала неофіційну підназву "Український трикутник" (Le triangle ukrainien, у польському перекладі — Trójkąt ukraiński). Д.Бовуа в інтерв'ю Радіо "Свобода" зазначив, що ця неформальна назва, може й трохи загадкова, але натякає на зміст трилогії, тому що впродовж описуваного періоду постійно спостерігається конфлікт між трьома силами, якими є польська шляхта, царський режим та український народ. Власне, український селянин опинився тоді між представниками двох імперських сил, як між молотом і ковадлом. До речі, російський переклад назви оминув згадку про Україну: "Гордіїв вузол Російської імперії". Саме за цю трилогію Д.Бовуа отримав у вересні 2005 року польську премію ім. Єжи Ґедройця.

https://dt.ua/personalities/daniel-bovu … 0271_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

33

Re: Вопросы и сноски по теме "ШЛЯХТА"

Не знаю куди прилаштувати, тому скидаю сюди. Шляхич Філіпп Збиковський, с. Косівка, Херсон. губ.

Post's attachments

_1812 р.png 713.07 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Розшукуються в Олександрійському повіті, Херсон. губ.:
МЗН Самойленко Григорія 1885 р. н., батьки його: Самойленко Філіпп Макарович і Матрона Кодратова із с. Яново, Глинська вол.;
вінчання Афанасьєва Євдокима Івановича з Софією Гордіївною в 1880-1885 роках, МЗН їх доньки Олександри в 1909-11 рр.;
вінчання Афанасьєва Микити Івановича з Афанасією Дорофєєвою/Арєфьєвою, МЗН їх дітей: Михайло в 1885-1887 рр. і Наталі?
Thanks: alexkr8, kuks702

Share