36

Re: Джерела й література по низовцям

Сапожников Запорожці в Очаківській області (Zaporozhye Cossacks in Ochakov district):1711-1734

Share

37

Re: Джерела й література по низовцям

Ivan пише:

"Документи українського козацтва XVI - першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги / Упорядники В.Брехуненко (відповідальний секретар), О.Заяць, Ю.Мицик, С.Потапенко, В.Щербак. - К., 2016. - 608 с.".

Книга видана професійно, гарної якості в твердій палітурці. Містить велику кількість цінних документів російською і польською мовами, а також прекрасний апарат - коментарі до текстів документів, перелік документів, іменний та географічний покажчики.

Велика подяка за роботу!!!

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: Ivan1

Share

38

Re: Джерела й література по низовцям

Устное повъствованіе бывшаго запорожца, жителя Екатеринославской губерніи и уъзда, селенія Михайловки,Никиты Леонтьевича Коржа

www.libr.dp.ua/fullkr/?book=3

«Устное повествование…» – серйозне історичне та етнографічне джерело, яке містить цікаві відомості про окремі моменти історії козацтва, Січі, розповідає про її структуру, звичаї та судочинство запорожців, їхній побут, релігійне життя. Разом із цим це – цікава літературна пам’ятка, що дає яскраве уявлення про рівень естетичних можливостей пересічного носія народної свідомості. Автор «Устного повествования…» – абшитований козак Микита Корж, який з дитинства перебував на Січі, багато бачив і запам’ятав, надзвичайно цікаво оповідав. Незадовго до смерті його оповіді записали архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський Гавриїл (Василь Розанов) та єпископ Саратовський і Царицинський Яків (Йосип Вечерков). До друку видання підготував архієпископ Гавриїл, він же написав передмову. У виданні максимально збережено автентичний стиль М. Коржа. «Устное повествование…» – серйозный исторический и этнографический источник, который содержит интересные данные об отдельных моментах истории казачества, Сечи, рассказывает об ее структуре, обычаях, судопроизводстве запорожцев, их быте, религиозной жизни. Вместе с тем это – интересный литературный памятник, который дает яркое представление об уровне эстетических возможностей рядового носителя народного духа. Автор «Устного повествования…» – отставной казак Никита Корж, который с детства жил на Сечи, много видел и запомнил, чрезвычайно интересно рассказывал. Незадолго до смерти его повествования записали архиепископ Екатеринославский, Херсонский и Таврический Гавриил (Василий Розанов) и епископ Саратовский и Царицынский Яков (Йосиф Вечерков). К печати издание подготовил архиепископ Гавриил, он же написал предисловие. В издании максимально сохранен аутентичный стиль Н. Коржа.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

39 ( 19-08-2016 10:13:15 змінене Vlad S. )

Re: Джерела й література по низовцям

С. Мышецкий. История о козаках запорожских, как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находятся. — Одесса, 1852.

www.litopys.org.ua/samovyd/sam11a.htm

Изданіемъ же сказанной Исторіи, Общество заключаетъ рядъ источниковъ для познанія Запорожья. Авторъ Исторіи о Казакахъ Запорожскихъ, сочиненной отъ Инженерной команды, есть инженеръ-подпоручикъ князь Семенъ Ивановичъ Мышецкій, находившійся съ 1736 по 1740 годъ въ Запорожской СЂчи, для произведенія тамъ крЂпостныхъ работъ. Въ четыре /III/года князь Мышецкій успЂлъ хорошо присмотрЂться къ домашнему быту Запорожцевъ и собрать нужныя свЂдЂнія по тЂмъ вопросамъ, которые вЂроятно благовременно были ему сообщены его начальствомъ, какъ это самымъ авторомъ объяснено въ заглавіи рукописи: сочинена отъ инженерной команды.

+ прикріплене до цього видання (див. в кінці)

Независимо отъ Исторіи князя Мышецкаго, Общество полезнымъ признало присовокупилъ къ ней еще одинъ документъ Московскаго Архива Коллегіи Иностранныхъ ДЂлъ, сообщенный ему ДЂйствительнымъ Членомъ княземъ М. А. Оболенскимъ; это:

Описаніе Запорожской СЂчи, состоящее въ четырехъ раздЂленіяхъ, показующихъ положеніе СЂчи, всЂхъ оной земель съ выгодами и лЂсными дачами, также соединеніе Татаръ и происходимое отъ онаго Запорожцамъ раззореніе,

которое составилъ въ 1766 году секретарь Иностранной Коллегіи Василій Чернявскій, посланный туда для разбора взаимныхъ жалобъ Запорожцевъ и Татаръ Едичкульскихъ, Джамбулукскихъ и Едисанскихъ.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

40

Re: Джерела й література по низовцям

Пожалуйста, подскажите, где можно прочитать:

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

41

Re: Джерела й література по низовцям

где можно найти такую карту, но только в лучшем качестве, чтобы читались названия нас. пункт.?

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

42 ( 19-09-2016 11:02:42 змінене strunkingleb )

Re: Джерела й література по низовцям

вот  https://yadi.sk/d/DDO70oKCvNGkJ

Share

43

Re: Джерела й література по низовцям

Шановне товариство, чи існували якісь посвідчення належності до стану козаків? До 1775 р. в них, мабуть, не було потреби, а після того? Всіх козаків одразу перевели до державних селян, чи хтось все ж таки залишався козаком? Якщо він кудись переселявся, чи отримував він якусь "бамагу"?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

44

Re: Джерела й література по низовцям

В метричних книгах села Станіслав зустрічав багато записів козаків переселенців з Черкащини, Полтавщини. Є і такий ДАОО ф.37 о.4 с.4 МК Станіслав 1795 рік стор. 8 Чорноморский козак куріня Замайвского (Незамайлевського) Алексей Семенченко.

Share

45

Re: Джерела й література по низовцям

/Шановне товариство, чи існували якісь посвідчення належності до стану козаків? До 1775 р. в них, мабуть, не було потреби, а після того? Всіх козаків одразу перевели до державних селян, чи хтось все ж таки залишався козаком? Якщо він кудись переселявся, чи отримував він якусь "бамагу"?/


В часи Нової Січі (1734 - 1775 рр.) запорожець, який офіційно бажав покинути службу в Війську Запорозькому Низовому прохав видати йому атестат - документ рекомендаційно-посвідчувального характеру, у якому вказувалося його походження, інколи родина, якщо не православний, то ім'я і націю до перехрещення, рік вступу до лав низового товариства, службова кар'єра на Січі (участь в походах, служба у Військовій канцелярії, зарахування до лав полкової або військової старшини тощо), а також причина звільнення. До квітня 1757 р. атестати носили засвідчувальний характер. З цього року вони набувають рекомендаційного значення, оскільки в розпорядчій клаузулі основної частини формуляру документа прохалося у генеральної старшини Гетьманщини працевлаштувати того чи іншого запорожця, який демобілізовувався. Детально див.: Синяк І. Атестати в діловодстві Війська Запорозького Низового в добу Нової Січі: класифікація, особливості формуляру, інформативний потенціал // Український археографічний щорічник. Нова серія. В. 19/20. - К.: Українські Пропілеї, 2016. - С. 31 - 59.

Share

46

Re: Джерела й література по низовцям

Пане Синяк, дуже-дуже Вам дякую!! Чи можна придбати цей випуск щорічника або Вашу статтю?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

47

Re: Джерела й література по низовцям

Проект "Козаки" ФТДНА https://www.familytreedna.com/groups/co … background

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

48

Re: Джерела й література по низовцям

Пономарьов О. М. Від першої публікації – до археографічного відтворення рапорту Коша Нової Запорозької Січі генерал-губернатору Малоросії, президенту Малоросійської колегії графу П. О. Рум’янцеву (1765 р.)

Share

49

Re: Джерела й література по низовцям

Олійник О.Л. Запорозький зимівник часів Нової Січі : "Кальміуська паланка мала у 1755 році в 9 урочищах 61 зимівник".

Вопрос: что это за урочища и где они находились? Как зимовники делились между ними?

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

50

Re: Джерела й література по низовцям

сергей-гродовка пише:

Олійник О.Л. Запорозький зимівник часів Нової Січі : "Кальміуська паланка мала у 1755 році в 9 урочищах 61 зимівник".

Вопрос: что это за урочища и где они находились? Как зимовники делились между ними?

Урочище - це земля біля річки
Зимівники ділили раз в рік між запорожцями, але старшина мала сталі, особливо під кінець свій

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

51

Re: Джерела й література по низовцям

сергей-гродовка, це так як і в Гетьманщині, коли початково рангові маєтки (тобто плата за посаду) перетворювались на спочатку дожиттєві, а потім спадкові.

Share

52

Re: Джерела й література по низовцям

сергей-гродовка, Vlad S.,  Урочище - це ніяк не тільки "місцевість біля річки", а всяка місцевість, віддалена від існуючого поселення, чимось відминна або примітна - або там раніше був хутір (хуторище), або якийсь об'єкт, або розширення долини, або група лісових галявин абощо. По-іншому можна сказати "місцевість".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

53

Re: Джерела й література по низовцям

А существуют такие реестры казаков?
1630 г. — 8000 чел. по Переяславскому договору.
1632 г. — кoроль Влaдислав IV начиная войну с Россией объявил расширенный набор в реестр.
1635 г. — 7000 чел.
1637 г. — 6000 чел., реестр уменьшен после восстания Павлюка.
1651 г. — 20 000 чел. по Белоцерковскому договору.
1687 г. — 30 000 чел. при гетмане Мазепе.

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

54

Re: Джерела й література по низовцям

Relic hunter пише:

[b]Корж Н. Л.,

вже було на декілька повідомлень вище

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Thanks: Алена1

Share

55

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S., действительно, еще в августе 2016 smile

Thanks: Vlad S.1

Share

56

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S., +

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

57

Re: Джерела й література по низовцям

Ярематойсамий, а вам він просто муляє...

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

58

Re: Джерела й література по низовцям

Relic hunter,
??? Мне соседи никогда не мешают.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

59 ( 31-03-2018 13:42:31 змінене kbg_dnepr )

Re: Джерела й література по низовцям

Відзив
офіційного опонента, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Чухліба Тараса Васильовича на дисертацію Олександра Олійника «Запорозький зимівник в соціально-економічному розвитку Запорозьких Вольностей (1734 – 1775 рр.)», представлену на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю
07.00.01 – Історія України

+ Читати більше

Рецензована дисертація присвячена надзвичайно актуальній проблемі, що становить великий науковий та практичний інтерес як в силу теоретичної важливості, так і в зв’язку з недостатньою дослідженістю. Протягом довгих років економічна історія Запорозької Січі, зокрема її зимівників – основи утвореної оригінальної системи господарювання української нації,  знаходилася поза межею наукового вивчення. На жаль, сьогодні більшість істориків-науковців України віддає перевагу дослідженню політичних або ж соціальних «сюжетів» й ігнорує вивчення господарської діяльності. Разом з тим, окремі проблеми економічного та соціального розвитку Вольностей Війська Запорозького Низового періоду Нової (Підпільненської) Січі знайшли належне висвітлення у працях таких вітчизняних дослідників різних поколінь як А.  Скальковський, Д. Яворницький, П. Щебальський, Д. Багалій, В. Біднов, О. Рябінін-Скляревський, Н. Полонська–Василенко, М. Слабченко, М. Кириченко, В. Голобуцький, О. Апанович, А. Бойко, В. Пірко та ін. Саме тому, дисертаційна праця Олександра Олійника, що має за мету комплексне вивчення минулого запорозьких зимівників у XVIII ст. доповнює доробок іменитих попередників й заповнює значну лакуну не лише в українській, але й світовій історіографії.
Хронологічні межі дисертаційного дослідження науково обґрунтовані часом існування Нової Січі під протекторатом Російської імперії – 1734 – 1775 рр. Рукопис дисертації привертає увагу вдалим формулюванням завдань дослідження, які полягають в: з’ясуванні причин появи і розвитку зимівничого господарювання; розкритті основних засад формування земельних відносин на Запоріжжі; вивченні соціального складу мешканців зимівників та класифікації козацьких господарств; з’ясуванні впливу зимівника на соціально-економічний розвиток Запорозької Січі тощо. Це дало змогу визначити наукову новизну дисертації та надати практичні рекомендації щодо використання матеріалів дисертації у подальшому науковому процесі загалом, і навчальному процесі зокрема.
Треба відзначити, що праця О. Олійника підготовлена на достатній джерельній основі, яка включає в себе як опубліковані документи, так і матеріали з архівосховищ України: Центральний державний історичний архів України в Києві (ф. 229), Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (ф.IX); Сімферополі – Державний архів АР Кримм (ф. 535), а також Російської Федерації: Російський державний архів давніх актів (ф.16), Російський державний військово-історичний архів (ф. 52, 349, 416) у Москві, Російський державний архів військово-морського флоту (ф. 212, 1331) в Санкт-Петербурзі. Окрім того, дисертант опирається на широке коло опублікованих протягом ХІХ – початку ХХІ ст. документів, матеріалів, мемуарів, записів свідчень сучасників тощо. Слід звернути особливу увагу на використання О. Олійником матеріалів археологічних експедицій, зокрема й підводних.
Саме такий підхід дозволив автору визначити у другому розділі дисертації “Історичні умови існування запорозьких зимівників” причини та передумови появи цих базових інститутів господарювання на Півдні та Сході України. З’ясовано, що запорозькі зимівники виникли ще у XVI ст. (с.42), а “справжніми піонерами колонізації південних степових просторів слід вважати окремих підприємливих людей з різних соціальних груп тодішнього населення України” (с. 46). Окрім того, автором досліджено: причини організації “промислових ватаг” (сс. 46 – 49); фактори, які призвели до утворення запорозьких зимівників (сс. 49 – 50); еволюцію “ватаги” (сс. 50 – 51); питання формування мережі зимівників на Запорожжі (сс. 51 – 54); структуру класичного зимівника, а також особливості його будівництва та обрахування площі (сс. 55 – 60); локалізацію, типологію та кількість зимівників на Запорожжі у XVIII ст. (С.61 – 80); соціальний і кількісний склад мешканців зимівників (сс. 81 – 93) та ін.
        Головним набутком 2-го розділу, на нашу думку, є грунтовний підрахунок зимівників – людських поселень, яких на думку дисертанта було близько 9 тисяч 117 од. (с.67), де проживало майже 55 тисяч осіб (с.183). Як визначив О. Олійник, вони поширювалися на території Запорозьких Вольностей, що дорівнювала близько 80 тисяч 555 км. кв. й охоплювали землі, які знаходилися в межах сучасних Дніпропетровської, Запорозької, Херсонської, Одеської, Кіровоградської та Миколаївської областей новітньої Української держави (с.6). Правда, автор забув чомусь згадати про Донецьку область, на більшу частину якої колись поширювалася відома Кальміуська паланка Війська Запорозького Низового. Разом з тим, заслуговує на увагу авторська класифікація соціальних груп жителів Запорожжя, а також висновок щодо впливу зимівничого господарства на функціонування загальної економічної моделі в Україні (с.94).
У 3-му розділі дисертації на основі джерел доведено, що протягом 1734 – 1775 рр. зимівники відігравали важливу роль не лише в соціально-економічних відносинах, але й військовій організації Війська Запорозького Низового (сс. 95 – 109). Досліджено, що запорозький зимівник XVIII ст. був гармонійною складовою частиною оборонної доктрини Січі, а, отже, займав відповідне місце у військовій структурі Запорожжя (с. 109). Також дисертантом визначено, що зимівник як найчисельніша одиниця запорозьких поселень став одним з головних суб’єктів адміністративного устрою Запорозьких Вольностей (сс. 110 – 120).
Розділ 4-й “Зимівник в економічному житті запорозьких вольностей” з огляду на його назву на зміст займає центральне місце в структурі дисертації. У ньому на основі джерельного матеріалу досліджено питання про формування системи землеволодіння та оподаткування на Запорожжі (сс. 121 – 149), розвиток основних галузей зимівничого господарства (сс.150 – 169), функціонування ремесла та допоміжних галузей господарства (сс. 169 – 179) тощо. Автором обґрунтовано положення, що: 1) серед зимівників були крупні багатопрофільні господарства (с. 161); 2) протягом XVIII ст. відбувався процес поступового переходу від скотарства й часткового рільництва до активного землеробства (сс.162 - 163); 3) зимівник не стояв осторонь загальноукраїнської й міжнародної торгівлі, адже мав товарне виробництво (с.176); 4) скасування Січі у 1775 р. російською імператрицею Катериною ІІ завадило подальшому розвитку економіки Запорозьких Вольностей і остаточному утвердженню її “хліборобського етапу” (с.179); 5) частина зимівників перетворювалася на багатогалузеві господарства, в основі яких були закладено ринкові відносини (с.179). 
       Вважаємо, що дисертаційні висновки автора до 4-го розділу є досить актуальними, в зв’язку з такими причинами: по-перше, з глобалізаційними процесами, які нівелюють значення сільського господарства у світі загалом та в Україні зокрема; по-друге, постійними спробами Російської Федерації втягнути сучасну Українську державу до Єдиного економічного простору (ЄЕПу) й по-третє, спробами шовіністично налаштованих жителів АР Крим встановити у Сімферополі (всупереч історичним реаліям) пам’ятник руйнівниці економічної системи та політичної автономії Січі й Гетьманської України цариці Катерині ІІ.
У висновках (сс.180 – 186) сформульовано основні результати наукового дослідження та визначено головні етапи еволюції зимівника в економічній системі Запорожжя. На особливу увагу заслуговує твердження О. Олійника про те, що на Сході й Півдні України протягом XVIII ст. творилася оригінальна господарська система, яка була настільки життєздатною й прогресивною, що уряд Росії не маючи змоги прилаштувати її до імперських структур, вирішив знищити Запорозьку Січ.
Новизною відзначається додаток, який складається з карт (додатки А, В, Г, Е, Ж, П), планів (дод. Б, Д, К), схем (дод. М, Т, Ш), діаграм (дод. З) та ілюстрацій, що доповнюють окремі положення дисертаційної роботи. Окремі карти й плани були відшукані автором в архівних фондах й вперше вводяться до наукового обігу. Разом з тим, було б добре винести статистичні підрахунки автора щодо чисельності зимівників у різних паланках Війська Запорозького Низового та кількості їхніх жителів (сс. 60 - 93) в окрему таблицю та помістити її в додатках. 
        До критичних зауважень можна віднести те, що у вступі до дисертації потрібно було б пояснити різницю або ж подібність між такими часто вживаними у тексті назвами, термінами й означеннями як: “Запорозькі Вольності”, “Вольності”, “Запорожжя”, “Запорозьке Військо”, “Військо Запорозьке Низове”, “Запорозька Січ”, “Запорозьке козацтво”, “Нова Січ”, “Підпільненська Січ”, “Січ”, “Кіш”, “Великий Луг” та “Південна Україна”. 
На нашу думку, слід поглибити аналіз історіографічних здобутків попередників. Очевидно потрібно було б окремо розглянути і російську історіографію питання, яка є набагато більшою щодо Запорозької Січі ніж та, яка аналізується дисертантом. Певне здивування викликає включення до ряду “вітчизняних істориків” О. Дружиніної та В. Кабузана (с.22). Останній хоча і є українцем, однак вже довгий час працює у Москві. Вважаємо, що історіографічний огляд виграв би від того, якби автор показав відмінність позицій різних шкіл і напрямів у підході до висвітлення історії зимівників на Запорожжі та приділив більше уваги з’ясуванню значення доробку тих українських істориків, які творили протягом другої половини ХХ ст. за межами Радянської України. На жаль, відсутній аналіз і польської історіографії (наприклад, праці В. Сєрчика, З. Вуйціка, Л. Подгородецького та ін.).
Однак, найголовнішим серед зауважень є те, що автор, на жаль, досліджував економічну історію Запорозької Січі відірвано від тогочасних світових процесів господарювання. Очевидно потрібно було б звернути увагу на історію наших найближчих сусідів – Річ Посполиту або ж Військо Донське. Адже відомо, що протягом XVIII ст. на Правобережній Україні, яка перебувала під владою Корони Польської, діяла т. зв. фільваркова система (чи можна, наприклад, порівняти “фільварок” із “зимівником” і т. д.?). А чи землекористування на території Війська Донського у XVIII ст., яке визнавало залежність від російських  царів, було загалом аналогічним до того, що запроваджували на Запорожжі? Також, на нашу думку, слід було більш аргументовано обґрунтувати тезу про несумісність української/запорозької та російської/імперської систем господарювання. Вважаємо, що автор не зовсім глибоко розкрив питання щодо проявів спротиву запорозької старшини інкорпораційним заходам російського уряду (сс. 73 – 74), які вели до знищення економічної й політичної автономії Січі.
Однак, не зважаючи на висловлені зауваження, рецензована праця Олександра Олійника “Запорозький зимівник в соціально-економічному розвитку Запорозьких Вольностей (1734 – 1775 рр.)” є оригінальним самостійним науковим дослідженням, результати якого, безперечно, знайдуть широке теоретичне і практичне застосування в Україні та поза її межами. За актуальністю обраної теми, рівнем наукової новизни, і, головне, свого практичного застосування, дисертація відповідає тим вимогам, які висуваються ВАК України до кандидатських дисертацій, а їх автор заслуговує присудження наукового ступеня кандидата історичних наук із спеціальності 07. 00. 01 – Історія України.

Кандидат історичних наук,
cтарший науковий співробітник
Інституту історії України НАН України                                   Т. В. Чухліб

https://www.academia.edu/36229287/%D0%A … kly_digest

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

60 ( 31-03-2018 17:59:46 змінене Vlad S. )

Re: Джерела й література по низовцям

Можливо цікава дисертація, треба почитати. Рецензія п. Чухліба є типовою для європоцентричного погляда, який домінує в наукових колах України, Московії і тієї ж Польщі тощо. Взагалі не вивчаються джерела та архівні документи осман, навіть ті, які перекладені або доступні. Зимівники запорожців не були чимось оригінальним, схожою системою господарювання користувалися більшість кочовиків Великого степу ще задовго до появи запорожців. Європоцентризм породжує примітивні напрацювання і висновки, а небажання вивчати більше, ніж те, що є іна поверхні, а також вузькі історичні рамки, які роками досліджуються, не дозволяють вітчизняним та ін історикам бачити не «струмок», а «море».

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

61

Re: Джерела й література по низовцям

Петро Калнишевський та його доба. Документи та матеріали. / Упорядники В. Грибовський, В. Мільчев, І. Синяк. - К., 2009. - 432 с.У виданні опубліковано джерела до вивчення життя та діяльності останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Івановича Калнишевського, що зберігаються в архівах та музеях України, Росії і Польщі, а також наративи. Вміщенні матеріали висвітлюють політичну кар'єру останнього кошового, його діяльність як козацького урядовця: зв'язки і відносини з російською, польською, османською та кримськотатарською центральними та регіональними владами, стиль управління Військом Запорозьким, дають можливість детально простежити біографію Петра Калнишевського після знищення Запорозької Січі, його перебування у Соловецькому монастирі. Видання розраховане на фахових істориків, викладачів і студентів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України.
Читаємо, скачуємо та дякуємо :-)


https://independent.academia.edu/IvanSyniak


P.S. На сторінці розміщено також ще ряд статей, присвячених тематиці низового козацтва та Гетьманщині, а також інші археографічні доробки.

Share

62

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S., по тому дисеру нижка вже давно вийшла. Здається в 2005 р.

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Thanks: Vlad S.1

Share

63

Re: Джерела й література по низовцям

"Запорожці пишуть листа турецькому султану": захопливе минуле й повчальне сьогодення

Олександр Сліпченко

140 років тому, липневого дня 1878 року компанія молодих художників, які проводили літо в абрамцевському маєтку мецената Сави Мамонтова, аж надто розгулялася.

Хтось уголос прочитав збитошне послання з Запорозької Січі турецькому султанові, що здавна ходило в численних версіях і вповні відображало суспільні настрої після переможної війни з Османською імперією, яка щойно закінчилася. Присутній при тому 33-річний Ілля Рєпін, уродженець української Слобожанщини, повернувшись до себе в студію, відразу накидав вугіллям ескіз сцени козацької творчості. Вона йому явилася мовби якась "симфонія людського реготу", що втілювала ворохобний дух козацької вольниці. Але ці слова з'являться потім, а тоді художник, ніби розгубившись перед складністю задуму, надовго покинув роботу над картиною…

https://dt.ua/HISTORY/zaporozhci-pishut … 2414_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: v_golub1

Share

64

Re: Джерела й література по низовцям

Насправді запорожці 2 рази були під протекторатом Османського султану, і листувалися з ним дуже чемно, вони не були тією голотою, яку з них намагалися зробити московські історики...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

65 ( 18-03-2019 11:11:50 змінене kbg_dnepr )

Re: Джерела й література по низовцям

У статті якраз і про це йдеться також.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

66

Re: Джерела й література по низовцям

О.А. Любич
ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ У ЧОРНОМОРІЮ ТА НА ПІВНІЧНИЙ КАВКАЗ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. …… 46

Міністерство освіти і науки
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
ННІ історії та філософії
Кафедра всесвітньої історії, міжнародних відносин та методики навчання історичних дисциплін

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ: ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЇ
28 лютого 2019 року, м. Суми
https://www.academia.edu/38558164/%D0%9 … card=title

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

67

Re: Джерела й література по низовцям

РГАДА, Ф.210, Оп.12, д.1198 (7194/1686 г.) -841л.

*См. столб. 1196.
**На л.л.746, 747 и 751 документы об отдельных служилых людях.
***Дело представляет собой листы, частично оклеенные в столбец. Все листы целые, без повреждений, чернила яркие (без угасания). Дело выдается в читальный зал на микрофильме (11 роликов). Микрофильмировано 09.12.1962 г. на черно-белой пленке 35 мм с боковой перфорацией, оператор – Потченкова. Структура микрофильма: Ч.1 (л.1-81); Ч.2 (л.82-196); Ч.3 (л.170-239); Ч.4 (л.240-308); Ч.5 (л.309-384); Ч.6 (л.385-486); Ч.7 (л.457-533); Ч.8 (л.534-617); Ч.9 (л.618-699); Ч.10 (л.700-771); Ч.11 (л.772-843).

I. Документы, касающиеся снаряжения полка генерала Гр. Ив. Косагова, посылаемаго в Запорожскую Сечь (назначение и высылка ратных людей, заготовление в Колонтаеве хлебных запасов, дача жалованья ратным людям и снабжение их оружием): 1-3, 4+17-20 (дача жалованья Г.И. Косагову), 5+199-204 (назначение лекаря, присылка лекарств), 6-7+22 (назначение стольн. Фед. Як. Сафонова товарищем Косагова, отмена назначения), 8-10+115+361+784-787+794-805 (назначение подьячих, жильцов и детей боярских, неисполнение судженским воеводой указа о высылке в полк подьячего), 11, 12+626-628+826-832 (назначение священника, присылка церковных книг), 13-16+190-196+315-317+350-351+475-477+545-546 (сооружение лодок в Карпове, Хотмышске, Вольном и городах по Ворскле), 21 (назначение воеводским товарищем курчанина Сидора Каменева), 23-24 (пожалование Косагову панцыря и шапки-мисюрки), 25-26,27 (справка в Иноземском приказе о размере подъемных денег, данных генералом думному Аг. Алекс. Шепелеву и Матв. Ос. Кравкову в 186 г. «для чигиринской службы»), 28-33 (дача подъемных денег Г.И. Косагову), 34-35 (дача знамени), 36-57,58 (письмо Емел. Украинцева к думн. Дьяку В.Г. Семенову об отпуске денежной казны на жалованье ратным людям), 59-60, 61-64+239-242 (назначение в полк пушкарей), 65-66, 67-72 («роспись, каких чинов и строев и которых городов скольким человеком ратным людем на службе… в Запорогах в полку генерала и воеводы Г.И. Косагова с товарищи и и для отвозки хлебных запасов в Запороги с подводы быть»), 73-87,88-114 (наказ Г.И. Косагову), 116+184 (письма кН. Вас. Вас. Голицына к В.Г. Семенову о полковых делах),117-122, 123-139 (наказ высыльщику), 140-157,158-163 (наказ курскому воеводе бояр. КН. Мих. Андр. Голицыну о сборе полка в Колонтаеве и походе в Запороги, присылка жильца в поместье Косагова для высылки его на службу), 197-198 (отсрочка в судном деле высыльщику стольн. Ионе Гавр. Леонтьеву), 205-206,207-220 (дача подъемных денег дьяку Вас. Березину), 221-238, 246-249, 251-271, 272-274+341-342+458-459+579-588 (высылка в полк казаков Сумскаго, Ахтырскаго и Острогожскаго полков), 275-307,313-314,318-331,338-340,343-349,352-353 (приезд Косагова в Колонтаев), 354-360,362-368,379-387,396-457,460-474,478-513,514-529+616-620+530-544 (список рыльских подводчиков, служилых людей городовой службы, посадских людей и крестьян, посланных в Севск для возки хлебных припасов в Колонтаев), 547-578, 589-590, 591-593+739-743 (крымския и польския вести), 594-615 (злоупотребления острогожскаго наказного полковника Дем. Хижняка при высылке в полк казаков), 621-625, 632-647+654-659+701-715+768-773 (росписи перечневые естей, именныя росписи нетчиков), 648-653, 660-664, 665-689+696-697+806-811+817-825 (злоупотребления воевод и подьячих городов Белгородского полка при высылке подвод под хлебные запасы)*, 690-695+788-793 (обвинение ахтырскаго сотника Гавр. Литвиненка краснокутскими мещанами «в бою и грабеже» при сборе волов с казако), 698-700, 716-738, 744-753**, 754+781 (запись в солдаты Косаговым отставного певчаго Вас. Матвеева, сосланнаго «за воровство» в Севск, назначение го государеву указу Матвеева в полк «для письма полковых дел»), 755-767, 774-776 (выписки из отписок Косагова и помет на них), 777-780, 782-783, 812-816 (устрйство почты от Москвы до Переволочны, Кодака и Запорожской Сечи), 833-841.

Share

68

Re: Джерела й література по низовцям

Українська осінь Середньовіччя: "тектонічне" ХV століття - дуже велика стаття з глобальним оглядом. Про козакыв небагато wink
Дмитро Вирський

Саме роль Молдови як форпосту християнства наслідують в очах Європи ХVI століття запорозькі козаки. До речі, цікаво, що давньоруський родовід дніпровського козацтва ("черкасів") уперше віднайдено в XV столітті — щоправда, тоді цих нових героїв вивели не від княжих дружинників (як у XVІ–XVІІ ст.), а від степових союзників — федератів київських князів. Так, у Московському літописному зводі 1479-го або 1480 року збереглося твердження, що черкаси — це інша/нова? назва чорних клобуків (докладніше див. DT.UA №12, 2019 р., П.Кралюк "Майже забуті чорні клобуки").

https://dt.ua/HISTORY/ukrayinska-osin-s … 0877_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Vlad S.1

Share

69

Re: Джерела й література по низовцям

Эварницкий Д. И. Две поездки в запорожскую Сечь Яценка-Зеленского, монаха Полтавского монастыря, в 1750-1751 г. - Екатеринослав, 1915.

http://images.vfl.ru/ii/1571309089/85264459/28223894.jpg

elib.shpl.ru/ru/nodes/20672#mode … e/1/zoom/4

Share

70

Re: Джерела й література по низовцям

Про запорізькі поселення півдня сучасної України https://www.facebook.com/permalink.php? … ;ref=notif

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share