Тема: Радянсько-фінська війна
У чому сила, брате? 75 років тому розпочалася радянсько-фінська війна
Сучасна війна — безперечно, війна насамперед інформаційна. Війна технологій психологічного впливу, який згодом легко конвертується у політичний. Цинічна пропаганда за принципом "що нахабніше й божевільніше, то краще" дійшла вже до межі, коли маски нарешті зірвано — Геббельса публічно визнають досить мудрою людиною. Втім, хоч як це парадоксально, але на цій, як її нині називають, "гибридній" війні не останню роль почала відігравати "диванна сотня", а зважаючи на поширення технологій, наявність безлічі різноманітних соціальних мереж, форумів, сайтів тощо, де активно обговорюють новини, можемо сказати, що маємо цілі диванні війська. "Безстрашні" бійці щодня і щоночі ведуть численні безконтактні битви.
З бійців "диванної" армії глузують експерти, їх відверто зневажають бійці, для яких пекло так званого АТО стало не комп'ютерними баталіями за кавою і домашніми пиріжками, а щоденним двобоєм зі смертю. Вплив інформаційної війни в жодному разі не можна недооцінювати. Адже "диванний" ґвалт може легко трансформуватися у справжню паніку.
З цього погляду величезної шкоди завдає інформація, яку досить часто можна почути від деяких експертів, — мовляв, Україна до війни не готова, армія мала й небоєздатна, зброя стара, бойової техніки обмаль. Та й узагалі, куди нам змагатися з такою могутньою державою як Росія. Подібні висновки "експертів" однозначно є елементом інформаційної війни. Вони породжують страх, паніку, зневіру. "Навіщо воювати, адже ми однаково приречені! За що гинуть наші хлопці?.." — такими думками й справді можна легко розкласти армію, а відтак втратити країну. Бо що таке армія в умовах війни без дисципліни?! Що таке солдат без віри в перемогу?! Без віри у правоту своєї справи?!
Слідом за відомим кіноперсонажем варто замислитися: у чому ж сила суспільства, держави, армії, що в підсумку стає запорукою перемоги? Звісно, кількість літаків, танків, підводних човнів тощо свідчить про могутність тієї чи іншої держави. Втім, не менш важливий і моральний дух бійців, той самий людський фактор. Адже не холодне мертве залізо виграє битви! Із цього погляду дуже корисний аналіз досвіду збройного конфлікту, про який у Радянському Союзі завжди згадували не так часто, як належало б, — Радянсько-фінської війни 1939–1940 рр. Корисний саме в сенсі співвідношення як військового потенціалу двох країн (Фінляндія, програючи Радянському Союзу в десятки разів за всіма показниками, свою незалежність, хай із територіальними втратами, таки відстояла), так і витрачених зусиль та отриманих результатів. Окрім того, це саме той, не такий уже й рідкісний на війні, випадок, коли людський фактор виявився сильнішим за найсучаснішу на той момент техніку.
gazeta.dt.ua/history/u-chomu-sil … yna-_.html
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)