1 ( 23-06-2016 18:00:22 змінене kbg_dnepr )

Тема: Суражский уезд Черниговской губернии

Я уже 6 лет веду поиск предков и родичей по фамилии Глушак.
Мой дед Михаил Гаврилович (1887-1938) родился в с. Ширяевке Суражского у. Черниговской губ. (совр. Гордеевский р-н Брянской обл.).

У Лазаревского (Стародубский полк, Новоместская сотня) написано, что " . . . Получив Гордеевку, Шираи поселили вокруг последней следующие слободы:
1. Великий Бор при рч. Нежчанке. Кр. Б. дочери умерш. б. т. Ивана Ширая, Анны, 11 дв., 11 х.;
2. Нежчую при рч. Нежчанке. Кр. Б. её же, Анны Ширай, 15 дв., 15 х.;
3. Поповку при рч. Святской. Кр. Б. её же, Анны Ширай, 50 дв., 54 х.;
4. Рудню Ходинскую (она же и Воробьева) при рч. Паконке. Кр. Б. вдовы Данила Ширая, 30 дв., 34 х.;
5. Шираевку (она же и Лемешовка) "в чорном бору". Кр. Б. вдовы Данила Ширая, 50 дв., 58 х. и бзд. 3 х.;
6. Колыбель при болоте Грибачове. Кр. Б. вдовы Данила Ширая, 20 дв., 20 х. и
7. Даниловку (она же Чаченевка) при рч. Ковпыте. Кр. Б. умерш. Степана Ширая, 32 дв., 38 х."

Вот что значит "поселили слободы" в сер. 18 в. на севере Черниговской губ.? Устроили комсомольскую стройку? Где взяли людей? чем их туда привлекли? как доставили?

По Г(Р)ОМ в Ширяевке 52 хозяйства (дворы и бездворные хаты), а через 4 года по ИВ 1771 г. – только 33 (173 мужчины, 149 женщин).
Куда делись 19 хозяйств?
Наиболее вероятным представляется предположение, что население этих краев в это время было еще достаточно подвижным, и крестьяне, пришедшие сюда из Польши в 1728-1767 гг., с таким же успехом могли мигрировать и обратно.
Хорошо бы почитать чего-нибудь об этом…
Или Шираи, населившие здешние слободы, могли переселять крестьян в другие места.
В этом случае надо бы проверить соседние села...


Связанные темы:
Ширай (владельцы) http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1215
Глушак

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

2

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr
Вам стоит почитать хотя бы того же Лазаревского

Thanks: kbg_dnepr1

Share

3 ( 21-06-2014 15:55:08 змінене kbg_dnepr )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Выкупное учреждение:

РГИА Ф. 577 оп. 47 д. 1783
Опись документов по селу Ширяевка, входящих в дело:
Выкупной договор с копией
Мирской приговор с копией
Отзыв Черниговской Гражданской палаты
Копия уставной грамоты
Копия доверенности, данной г. Булацель сыну, на вступление в соглашение с крестьянами имений. (л. 37-38)
Заявление о кредитных знаках

16.10.1863 года.
Договор заключен между Буцель и уполномоченными от временнообязанных крестьян Иваном Васильевым Глушаком и Федором Стефановым Голубец.
Данное имение перешло к владелице по наследству от родного брата Коллежского секретаря Ивана Федоровича Ширая по смерти жены его Елизаветы Станиславовны Ширай, у которой имение это находилось на праве пожизненного владения.
По 10 ревизии числится 313 душ. По уставной грамоте землею наделены 316 душ (две души из Ширяевки отчислены. 2 души из Колыбели и 3 души из села  Гр…приписаны)
В их пользование представлено 1422 дес земли, за которую положен ежегодный оброк 2528 руб.
Состав земель, приобретаемых крестьянами:
48 дес.1799 саж. усадебная
336 дес сенокосная
1037 дес 601 саж пахотная
Есть словесное описание межевания земель.
Из оброка 2528 руб по капитализации (6%) получается вся выкупная сумма 42133 руб 33 коп.
Крестьяне просят у правительства ссуду 33706 руб 66 коп (по 80 копеек на 1 руб)
Из оставшихся 8426 руб 67 копеек владелица безвозмездно дарит крестьянам половину (4213,33 1\2 копейки серебром).Вторая половина в рассрочку на 9 лет без процентов. Крестьяне обязаны уплатить эти деньги в течение 10 лет по 421 руб 33 1\2 копейки в год. Выплаты 1 января и 1 июля.
(л. 10-12)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4 ( 15-10-2014 16:55:57 змінене kbg_dnepr )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

РГИА Ф. 577 оп. 47 д. 1783 (продолж.)

Мирской приговор.
70 домохозяев, бывших на сельском сходе, постановили мирской приговор:
Укзазывают, что
1.состояли на «издельной повинности», теперь переходят на оброк.
2.Уставная грамота утверждена и введена в действие 2.08.1862
3.принимают и выкупают полные по уставной грамоте наделы земли.
Мирской приговор подписали:
Сельский староста Тит Прокофьев Шатарный.
Крестьяне:
1.    Яков Глушак,
2.    Прокофий Пожарицкий,
3.    Владимир Колесник,
4.    Исаак Еловский,
5.    Никита Бондарь,
6.    Савелий Шевель,
7.    Гордей Неменок, (Неменко)
8.    Евгений Сильченок, (Сильченко)
9.    Нестер Малявка, (Молявка, Малявко)
10.    Василий Глушак,
11.    Ефрем Бондарь,
12.    Алексей Голохваст, (Голофаст)
13.    Василий Левчонок, (Левченко)
14.    Федор Короткий,
15.    Гапей Прокопов,
16.    Афонасий Божок, (Бажок)
17.    Павел Паньковский,
18.    Алексей Сильченок,
19.    Тимофей Божок,
20.    Епимах(?) Севрюк,
21.    Гавриил Божок,
22.    Иван Глушак,
23.    Калистрат Глушак,
24.    Сафрон Бондарь,
25.    Иван Паньковский,
26.    Яков Глушак,
27.    Севатий Глушак,
28.    Иван Глушак,
29.    Епимах Глушак,
30.    Павел Глушак,
31.    Евдоким Божок,
32.    Ларион Глушак,
33.    Викун Покрашенок, (Покрашенко)
34.    Павел Севрюк,
35.    Григорий Сильченок,
36.    Василий Глушак,
37.    Петр Глушак,
38.    Архип Севрюк,
39.    Петр Федорцов,
40.    Илья Глушак,
41.    Матвей Клыков,
42.    Ипатий Сорока,
43.    Мануил Севрюк,
44.    Никон Сильченок,
45.    Дальман Мурашка,
46.    Иван Павленок, (Павленко)
47.    Фома Клыков,
48.    Варфоломей Клыков,
49.    Андрей Глушак,
50.    Прохор Покрашенок,
51.    Исаак Покрашенок,
52.    Семен Бондарь,
53.    Никита Куцеба,
54.    Евтихий Комоед, (Камаед)
55.    Лев Покрашенок,
56.    Федор Покрашенок,
57.    Мирон Малеченок, (Малеченко)
58.    Евсей Лемех,
59.    Сильвестр Картавый,
60.    Петр Картавый,
61.    Максим Картавый,
62.    Павел Шатарный, (Шаторный)
63.    Сысой Сильченок,
64.    Фока Сильченок,
65.    Василий Товстика,
66.    Сысой Севрюка,
67.    Евтихий Севрюк,
68.    Кузьма Севрюк,
69.    Самуил Шатарный,
70.    Фока Шатарный,
71.    Иван Васильев Глушак
(14-14об)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

5

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Список домохозяев 1862 г. по алфавиту:

16.    Божок,    Афонасий
19.    Божок,    Тимофей
21.    Божок,    Гавриил
31.    Божок,    Евдоким
5.    Бондарь,    Никита
11.    Бондарь,    Ефрем
24.    Бондарь,    Сафрон
52.    Бондарь,    Семен
71.    Васильев    Иван
1.    Глушак,    Яков
10.    Глушак,    Василий
22.    Глушак,    Иван
23.    Глушак,    Калистрат
26.    Глушак,    Яков
27.    Глушак,    Севатий
28.    Глушак,    Иван
29.    Глушак,    Епимах
30.    Глушак,    Павел
32.    Глушак,    Ларион
36.    Глушак,    Василий
37.    Глушак,    Петр
40.    Глушак,    Илья
49.    Глушак,    Андрей
12.    Голохваст,    Алексей
4.    Еловский,    Исаак
59.    Картавый,    Сильвестр
60.    Картавый,    Петр
61.    Картавый,    Максим
41.    Клыков,    Матвей
47.    Клыков,    Фома
48.    Клыков,    Варфоломей
3.    Колесник,    Владимир
54.    Комоед,    Евтихий
14.    Короткий,    Федор
53.    Куцеба,    Никита
13.    Левчонок,    Василий
58.    Лемех,    Евсей
57.    Малеченок,    Мирон
9.    Малявка,    Нестер
45.    Мурашка,    Дальман
7.    Неменок,    Гордей
46.    Павленок,    Иван
17.    Паньковский,    Павел
25.    Паньковский,    Иван
2.    Пожарицкий,    Прокофий
33.    Покрашенок,    Викун
50.    Покрашенок,    Прохор
51.    Покрашенок,    Исаак
55.    Покрашенок,    Лев
56.    Покрашенок,    Федор
15.    Прокопов,    Гапей
20.    Севрюк,    Епимах(?)
34.    Севрюк,    Павел
38.    Севрюк,    Архип
43.    Севрюк,    Мануил
67.    Севрюк,    Евтихий
68.    Севрюк,    Кузьма
66.    Севрюка,    Сысой
8.    Сильченок,    Евгений
18.    Сильченок,    Алексей
35.    Сильченок,    Григорий
44.    Сильченок,    Никон
63.    Сильченок,    Сысой
64.    Сильченок,    Фока
42.    Сорока,    Ипатий
65.    Товстика,    Василий
39.    Федорцов,    Петр
62.    Шатарный,    Павел
69.    Шатарный,    Самуил
70.    Шатарный,    Фока
6.    Шевель,    Савелий

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

6

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Завершение выкупного дела:

Уставная грамота.
До утверждения Положения в пользовании всех крестьян Ширяевского общества состояло: усадебной 48дес 1799 саж, прочих угодий 1025 дес 1843 саж, всего: 1074 дес 1242 саж. На душу причиталось 3 дес 960 282\316 саж.
В постоянное пользование крестьян представляется усадебной тоже число, прочих угодий 1373 дес 601 саж. Всего: 1422 дес. На душу причитается 4 дес 1200 саж
Крестьянских усадеб 97. Под выгоном 4 дес 959 саж земли, водопой  в пользовании крестьян и помещицы из пруда. Торговых и базарных площадей нет. Указан денежный оброк в пользу помещицы. У Ширяевского сельского общества мирского капитала нет. (Л20-22об)
Описание Разграничения угодий (л24 -24об)


Отзыв Черниговской палаты
1848 г. ст. 2918 по выданному 20 января 1845 года №424 Ивану Федоровичу Шираю свидетельству считать под запрещением имение в селах … Ширяевке (395 крестьян) и других
Все договоры Выкупным учреждением признаны правильными.

Имение в Ширяевке заложено в СПб Сохранной казне 11 февраля 1843 года. Крестьяне Ширяевки перешли на оброк 21 октября 1863 года.
Далее идут финансовые документы.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

7 ( 20-11-2014 19:00:40 змінене kbg_dnepr )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Один из вопросов, занимающих меня все это время и не поддающихся пока разрешению, - это местонахождение форпоста Лукавец, через который 7прадед М.Г. Глушака Ефим Иванович Глушак пришел в Черниговскую губ. в 1743 г. В Г(Р)ОМ написано: "с Полши чрез фарпост Лукавец, где пропущен солдатом".
Мозговой штурм на ВГД несколько лет назад результата не дал: современное село Лукавица в Мглинском районе Брянской обл. находится слишком далеко от границы, чтобы можно было предположить там наличие форпоста.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

8

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

В теме по владельцам села Шираям http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1215&p=2 мне подсказали ряд очень важных картографических источников, в т.ч. Пивовар А.В. (упорядник) Карти і плани в джерелознавчих студіях Лідії Пономаренко historybooks.com.ua/prosmotr_pod … hp?id=2119

Вот, теперь думаю, как до них добраться...

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

9 ( 10-11-2014 09:49:51 змінене ГіП )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr пише:

Один из вопросов, занимающих меня все это время и не поддающихся пока разрешению, - это местонахождение форпоста Лукавец, через который 7прадед М.Г. Глушака Ефим Иванович Глушак пришел в Черниговскую губ. в 1743 г. В Г(Р)ОМ написано: "с Полши чрез фарпост Лукавец, где пропущен солдатом".
Мозговой штурм на ВГД несколько лет назад результата не дал: современное село Лукавица в Мглинском районе брянской обл. находится слишком далеко от границы, чтобы можно было предположить там наличие форпоста.

А к Лукавцу Хичславскому, Смоленкой области не присматривались?
https://ru.wikipedia.org/wiki/Лукавец_( … я_область)

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

10

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Григорий, большое спасибо! Это был первый Лукавец, который я нагуглила, но уж больно далеко оттуда до Ширяевки. Если Мглинский еще можно было бы как-то притянуть - типа какой-то из Шираев там конкретно насобирал народу и переправил к себе в другую сотню того же полка (можно ли такое было делать??), то смоленский (другая губерния, в те поры даже другое государство) мне сразу казался не очень подходящим, поэтому я все мечтала найти что-то похожее поближе.
И вот моя мечта, похоже, сбылась - в теме по Шираям http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=1215&p=2 DVK_Dmitriy привел речку с похожим названием:
Нашёл ещё интересную карту в библиотеке Вернадского:
План земли деревни Вьюковая с показанием межи малороссийских Стародубовских и Почаповских земель с Брянским уездом: от форпоста при речке Витаве через реку Ипуть, Лукавицу и до речек Вязовец, Черной и Варминки /схематичный, на 2-х арк./ ( Ф. І, од. зб. 55395) 1743 г.

Теперь с нетерпением жду возможности проверить эту гипотезу!!!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

11 ( 10-11-2014 10:28:06 змінене BlackDolphin )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr,

Вита́ва (белор. Вітава) — река в Хотимском районе Могилёвской области Белоруссии и в Суражском районе Брянской области России, правый приток реки Ипуть. Берёт начало в болотах на территории Белоруссии в 6 км восточнее деревни Варваровка, далее на юг и впадает в Ипуть около д. Дегтярёвка.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0 … %BA%D0%B0)

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/c6/Iput_basin.png?uselang=ru

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name
Thanks: kbg_dnepr, ГіП2

12

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Сергей, большое спасибо за чудную карту!! А еще чуть севернее чего-нибудь такого нет? Мне бы интересен район чуть левее и выше Поконки.
Ах, какая карта!!! Песня!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

13 ( 10-11-2014 10:54:39 змінене BlackDolphin )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr, Лукавица Молодьковское сельское поселение Мглинского района 12 км от деревни Вьюково за рекой Ипуть на берегу (практически) речушки которая на карте на обозначена. Лукавица.

Лукавица - деревня Мглинского района Брянской области, Молодьковского сельского поселения, в 4 км к северу от села Молодьково. Основана в 1712 Михаилом Туркавским как слобода, позднее владение Борковских и других (казачьего населения не имела). В конце XVIII века здесь работал стекольный завод. До 1781 входила в Мглинскую сотню Стародубского полка, с 1782 по 1922 в Мглинском повете, уезде (с 1861 - в составе Шумаровской волости); с 1922 в Почепском уезде (Шумаровская волость), с 1927 в Мглинской волости Клинцовского уезда, с 1929 в Мглинском районе. С 1919 до 1930-х годов - центр Лукавицкого сельсовета, затем до 1959 в Молодьковском сельсовете, в 1959-2005 в Цинковском сельсовете. Максимальное число жителей 490 человек (1926).

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name
Thanks: kbg_dnepr1

14

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Вот данные карты , там указан человек который ее размести.

https://commons.wikimedia.org/wiki/File … uselang=ru

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name
Thanks: kbg_dnepr1

15

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

По реке СОЖ такой карты нет.

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name

16

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

BlackDolphin пише:

kbg_dnepr, Лукавица Молодьковское сельское поселение Мглинского района 12 км от деревни Вьюково за рекой Ипуть на берегу (практически) речушки которая на карте на обозначена. Лукавица.

Лукавица - деревня Мглинского района Брянской области, Молодьковского сельского поселения, в 4 км к северу от села Молодьково. Основана в 1712 Михаилом Туркавским как слобода, позднее владение Борковских и других (казачьего населения не имела). В конце XVIII века здесь работал стекольный завод. До 1781 входила в Мглинскую сотню Стародубского полка, с 1782 по 1922 в Мглинском повете, уезде (с 1861 - в составе Шумаровской волости); с 1922 в Почепском уезде (Шумаровская волость), с 1927 в Мглинской волости Клинцовского уезда, с 1929 в Мглинском районе. С 1919 до 1930-х годов - центр Лукавицкого сельсовета, затем до 1959 в Молодьковском сельсовете, в 1959-2005 в Цинковском сельсовете. Максимальное число жителей 490 человек (1926).

Хорошая версия, но не подходит

maps.yandex.ua/-/CVvkUL~d

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

17

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

DVK_Dmitriy, Дима , это не версия ,это привязка твоего сообщения к карте. Не более чем.

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name

18 ( 11-11-2014 08:11:58 змінене BlackDolphin )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Проход через форпост и заселение в Лемешовку, это немного разные вещи.

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name

19 ( 11-11-2014 09:22:08 змінене BlackDolphin )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

МИТНА СИСТЕМА ГЕТЬМАНЩИНИ - ОСТАННІЙ ФОРПОСТ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В СЕРЕДИНІ XVIII СТ.

В книзі: Нариси з історії митної справи та митного законодавства України-Руси (Дідусенко П.М.,Пахневський С.А., Мавродій Т.С.,Лисицький О.В.,Костюк В.П., Київ, 2005 р.,635 ст. ,ISBN 966-8684-22-2;) за ред. Дідусенко Павла Миколайовича вперше, на підставі великого джерельного, фактичного та ілюстрованого матеріалу, великої кількості порівняльних таблиць і кольорових карт висвітлено історію становлення та розвитку митної справи та законодавчого регулювання правовідносин у даній сфері від найдавніших часів до сучасного періоду на території Русі (України).

+ Читати більше

Особливу увагу авторами приділено митній справі в українській державі - Війську Запорізькому ( в історіографії отримала назву "Гетьманщина" ) в другій половині XVII - XVIII ст. та в Запоріжській Січі. В цій частині даної наукової роботи автори використали наукові розробки Дідусенко Павла Миколайовича, викладені ним в монографії "Розвідки про митну справу в українській державі - Гетьманщині в першій половині та середині 18 століття". ( ISBN 966-686-034-1, Київ, Павлім, 2002 рік, 220 сторінок ) та статтях : Митна справа на Гетьманщині у 18 столітті. Система "заказаних товарів" в Україні у першій четверті 18 століття. (Науково-практичний збірник "Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених". Додаток до журналу "Міліція України".- К., 2000,№2), Митна справа на Гетьманщині у 18 столітті."Объ устройстве на границахъ заставъ".(Науково-практичний збірник "Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених".Додаток до журналу "Міліція України".- К., 2000,№3), Митна справа на Гетьманщині у 18 столітті.Зміни в митній справі на Україні в середині- другій половині 18 століття.(Науково-практичний збірник "Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених".Додаток до журналу "Міліція України".- К., 2000, №4), Митна справа на Гетьманщині у 18 столітті.Митні збори на Гетьманщині у першій половині та середині 18 століття".(Науково-практичний збірник "Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених". Додаток до журналу "Міліція України".- К., 2001.- № 9-А). До речі, ряд новоявлених істориків та правників безбожно "передирають" від корки до корки викладену інформацію та фактаж у вищевказаних працях Дідусенко П.М., але при цьому забувають робити посили на вказані праці Дідусенко П.М., а наукові розробки Дідусенко П.М. : видають за свої, нібито , щойно на них впало "боже просвітлення в науці", але це на їх совісті , як науковців, хоч і важко їх назвати цим словом.
Українська держава ( у повному розумінні цього слова) Військо Запорізьке ( історіографічна назва - Гетьманщина ), яка відновилась після національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 р.р.) на середину 17 ст. займала 250 тис. квадратних кілометрів українських земель з населенням в 1, 5 млн. осіб. На на кінець 17 століття Гетьманщина скоротилась до меж частини Лівобережної України і складалась із 10 полків : Гадяцького, Київського, Лубенського, Миргородського, Ніжинського, Переяславського, Полтавського, Прилуцького, Стародубського і Черніговського (В таких географічних межах вона проіснувала до свого знищення : 60 -і роки 18 ст.). Полки Гетьманщини були поділені на сотні. Роль уряду держави Гетьманщини виконувала Генеральна військова канцелярія. В Гетьманщині існувала лояльна митна система (зовнішньо нагадувала індукту та евекту Речі Посполитої, але зовсім іншою була за своє суттю), основою якої були митні тарифи: індукта ( мито за ввезення товарів гуртом, тобто оптом) та евекта ( мито за вивезення товарів гуртом, тобто оптом), які становили 2 % від вартості товарів, що ввозилися та вивозилися з України, а це приваблювало іноземних купців. Вказані митні тарифи (індукта і евекта) розповсюджувались на всих іноземних купців, в тому числі і на купців Московської держави. Індукта і евекта направлялись до Військового (державного) скарбу Гетьманщини. Митні порядки в Гетьманщині були заведені Богданом Хмельницьким, зокрема, його Універсалом від 28 квітня 1654 р. Відповідно до вказаного Універсалу Б.Хмельницького дозорця (так називалася посада головного митника країни) та його помічники (екзактори та фактори ) зобов"язані були перевіряти посольські делегації, щоб поміж ними крадькома не проникали іноземні купці з товариами в Гетьманщину разом із посольствами. За контрабандний провіз товарів через Гетьманщину або вивіз їх з Гетьманщини ( або контрабандним транзитом ) товари таких купців підлягали конфіскації. Половина конфіскованого товару направлялася до Військового (державного) Скарбу, а друга половина передавался дозорцю та його екзакторам і факторам (До речі, практика залишати митним установам частину коштів зібраних від конфіскованих товарів , а також коштів зібраних від сплати митних податків існувала і в сучасній Україні до 1996 року). Від сплати індукти та евекти звільнялись генеральна, полкова та сотенна старшина, військові товариші та значні козаки, так як всі вони несли державну (адміністративну, судову і військову) службу і у зв"язку із цим мали таку пільгу. Від сплати індути та евекти також звільнялись монастирі та церкви, оскільки необхідні були кошти для підняття "православ"я із руїн", яких воно зазнало діями католицьких схизматиків. Міщан міст, які мали магдебурзьке право мали пільги з торгівлі в своїх в містах.
В праці використано наукові розробки Дідусенко П.М., викладені ним у вже згаданих вище працях , які стосуються вивчення боротьби в урядових установах Московщини за підпорядкування української митної системи та за введення нових " московских " митних порядків в українській державі : Гетьманщині, та за знищення українського національного ринку. В першій половині 18 ст. Московщина вела свої зносини з українською державою спочатку через Посольську канцелярію, а потім через Колегію іноземних справ. Тобто, стосунки з Гетьманщиною московити вели через свої інститути , які вели зносини з іноземними державами. Правда , за ради справедливості необхідно відмітити , що із 1722 по 1727 р.р. московським царем Петром 1 було ліквідовано посаду Гетьмана (щоправда посада Гетьмана була відновелена наприкінці 1727 р.) та передано керівництво Малоросійській колегії, що викликало бурхливе невдоволення населення Гетьманщини та Запорізької Січі, і Малоросійську колегію було ліквідовано. Що характерно, що одною із офіційних причин ліквідації посади гетьмана ( а фактично спроба ліквідувати залишки української державності) стверджувалося : "не сплата міщанами і селянами Гетьманщини податків до московського сакрбу, а також направлення митних зборів : індукти та евекти, які збиралися із всих іноземних купців в Гетьманщині до московського скарбу. Гетьман Іван Скоропадський 3 травня 1722 р. направив свої заперечення цареві Петрові 1 щодо не обгрунтованності претензій московського скарбу до українських податків, стверджуючи, що цього не було передбачено угодою 1654 р. між Б.Хмельницьким та московським царем Олексієм Михайловичем, але потім за гетьманів Юрій Хмельницького та Івана Брюховецького "статьямъ его (Б.Хмельницького) отмена учинилась". В розпал дипломатичних дискусій з приводу збирання податків з населення Гетьманщини до московського скарбу 14 липня 1722 р. гетьман І.Скоропадський загадково помер, але і Малоросійську колегі було ліквідовано в 1727 р. Крім цього, в науковій роботі також було використано наукові розробки Дідусенко П.М., викладені ним у вищевказаних науковій монографії та статтях, які стосуються взаємовідносин між Гетьманщиною і Запорізькою Січчю, Гетьманщини та Кримом і Османською імперії, між Запорізькою Січчю і Криму та Османською імперією в сфері торгівлі та митних взаємовідносин. Мова йде про дві угоди. Перша , це угода 1649 р., укладена між Османською імперією та Запорізькою Січчю ( Військом Запорізьким ).Згдіно цієї угоди турецький султан дозволив увага: руським купцям ( дійсно турки русинами, руським народом в той час вважали тільки жителів сучасної України, а росіян називали московітами ) "вільно ходити на свої судах" Чорним морем , зупинятися в будь-яких портах і торгувати в будь-яких турецьких землях. Українські купці звільнялись від мит та податків терміном на 100 років. В цей же час, голандським та англійським купцям (які контролювали зовнішню торгівлю в Османській імперії) дозволялось торгувати в Османській імперії лише після сплати 3 % мита, а в порти імперії дозволялося заходити лише на турецьких судах. Друга угода , це угода 1692 р. укладена між Військом Запорізьким та Кримом. Згідно цієї угоди українські купці зрівнювалися з правами з кримсько-татарськими купцями, тобто кримсько-татарські купці мали такіж само право в Гетьманщині, як і українські, і навпаки : українські купці мали такіж само права , як татари в Криму.Щоб запобігти уникненню сплати мита, встановлювалося, що українські купці повинні були їхати шляхом через Переволочну на Газі-Керман, а кримсько-татарські - прямо на Переволочну. Українські купці мали право будувати складські приміщення для своїх товарів у турецьких містах та портах. Як на території Війська Запорізького , так і в Туреччині мусив бути резидент цих країн, а турецький резидент, окрім того, зобов"язаний був видавати паспорти для вільного проходу українських купців з галерами або кораблями куди вони захочуть. Крім того, на Запоріжжі українським купцям, які їхали до Криму , надавали охорону, а коли траплявся нещасний випадок - чи то худобу покрадуть татари, чи то інших зазнає кривд - український купець мав можливість записати скаргу до журналу, який було запроваджено в Запорізькій Військовій канцелярії, або сам купець записував скаргу, або це робили свідки. Потім на підставі цих записів робився реєстр претензій до кримських татар. Тут же в Січі мешкали й іноземці : вірменські, грецькі та сербські та інших національнстей купці. Запорізька Січ відігравала роль "адвоката" Гетьманщини в зовнішньо-торгівельних відносинах із Кримом та Османською імперією.
Дідусенко П.М. , вперше (в вищевказаних працях) в українській історіографії ( та й взагалі історіографії) класифікував індукту і евекту, як зовнішні мита української держави, тим самим науково довів існувння в Гетьманщині свого митного кордону та своєї митної справи , що є однією із ознак державності. Ця класифікація була сприйнята сучасною українською історіографію, але декотрі дослідники, «видаючи вказану класифікацію за свою», «страждають амнезією», «забуваючи при цьому» , хто класифікував індукту і евекту, як зовнішні мита української держави Гетьманщини, та забувають робити при цьому посили на праці Дідусенко П.М. Крім цього, Дідусенко П.М. була встановлена точна дата ліквідації митної системи Гетьманщини урядом Московської держави. 15 липня 1754 р. цариця вказаної держави Єлизавета Петрівна видала указ, яким «для пользы малороссийскому народу», як цинічно зазначено в указі, ліквідовувала митну систему Гетьманщини, а саме було відмінено митні збори індукту та евекту та заповаджено в українській державі митне законодавство Московщини. Дідусенко П.М. в зазначених працях було прораховано розмір індукти і евекти в загальнодержавному скарбі Гетьманщини. В перші десятиріччя XVIІI ст. сума зібраного індуктного та евектного збору становила 10 тисяч московських рублів , в 1723 році – 18 495 рублів, У 1731 році - 20 тис. рублів, у 1740 - 27 тис. рублів. А наступна цитата із вказаних праць Дідусенко П.М.: «На час скасування московським урядом митних зборів в Гетьманщині, тобто на 1754 р., евекта та індукта, які надходили до військового скарбу з усіх полків, за винятком тих земель, які відійшли до Нової Сербії, становили – 48 148 крб. 85 коп. Ця сума складала 1/4 , а в 30-40- х р.р. XVIII ст. сума зібраних індукти і евекти становила : 1/3 - 1/2 гетьманського скарбу» вже стала хрестоматійною. Хоч Дідусенко П.М. застерігає, що це попередні розрахунки і до них необхідно відноситися обережно. Але так звані «науковці» їх тупо цитують , навіть невказуючи звідкіля вони взяли дані розрахунки.
. В Гетьманщині було запроваджено вільну оптову експортну-імпортну торгівлю : іноземцям дозволялося вести оптову торгівлю (на відміну від Московщини) в будь-якому місті Гетьманщини. Московське царство на кордоні із Гетьманщиною в період її існування мало 3 митниці : в Брянську, Сівську та в Курську. Інколи купці користувалися послугами Білгородської митниці, але, як правило нею користувалися купці Слобідської України (Харківщина). Вказані митниці проіснували до 13 квітня 1758 р., тобто вони припинили своє існування разом із знищенням української митної системи. Праця містить цікаві відомості про передачу митних зборів на відкуп ( в оренду) різного роду підприємцям, що інколи приводило до зловживань останніх по відношенню до купців. Саме завдяки українському купецтву в першій половині XVIIІ ст. уряд Московської держави не зумів ліквідувати українську митну систему, знищити український національний ринок , а тим самим - економічні підвалини української держави Гетьманщини. Запровадження в Гетьманщині вільної торгівлі (іноземні купці мали право продавати оптом свої товари , як і купувати оптом місцеві в будь-якому місті Гетьманщини) та низьких митних податків, а також не високих внутрішніх податків дало свої плоди вже в кінці 17 століття, коли лише частина України (Гетьманщина) стала головним постачальником до країн Західної Європи такої продукції як : збіжжя (пшениці, ячменю, вівса), рогатої худоби (волів та баранів), шкіри волів та баранів, хутро баранів, ревеню, ікри, воску, конопляної олії, селітри, смоли, клею ( а дана українська продукція мала монопольне становище в цих країнах, а Гетьманщина була монополістом щодо постачання цієї продукції до Західної Європи). В той час, як неякісні московські товари не могли конкорувати на українському ринку. Та уже впродовж першої половини 18 століття уряд Московської держави намагається "накинути" на Гетьманщину різні проекти втягування української держави в митне поле Московщини з метою захоплення економічного підгрунтя української державності.
Купецтво Московщини цікавило головним чиноми два питання стосовно українського ринку : право заборони ввезення до Гетьманщини тих іноземних товарів, якими воно саме торгувало в своїх та українських містах та заборона вивезення із Гетьманщини через сухопутні кордони, тобто через західний кордон Гетьманщини, до Західної Європи тих товарів, які купецтво Московії само продавало в Архангельську іноземним купцям або торгувало ними на території самої Московщини.
Після Полтавської катастрофи, направляються на територію Гетьманщини (Лівобережна Україна) різного роду "московские люди", які мали при собі таємні інструкції від уряду Московської держави (офіційна тогочасна назва Росії) з метою ведення економічної розвідки та збору інформації про економічну ситуацію на Україні , щоб вибудувати в подальшому тактику та стратегію загарбання української економіки. Зокрема, після "таких розвідок" слідували укази царя Петра 1 про заборону українським купцям вести вільну торгівлю із Заходом , і примушування українських купців їздити до Західної Європи через територію Московщини, головним чином через північні порти Московщини ( Архагельськ , Ригу). Крім цього, видавалися різного роду "заборонні укази" взагалі про не вивіз українських товарів із Гетьманщини окрім , як до московської держави, і то це право надавалося московським купцям. Так, у 1714 році було видано указ Сенату Московщини, яким заборонялося вивозити із Гетьманщини , окрім портів Московської держави, прядиво, юхту, сало. 5 квітня 1714 р. було видано указ, згідно з яким заборонялося вивозити за кордон, окрім портів Московщини, ще й поташ, смольчук, віск, конопляну олію, клей, ревень, смолу та ікру. Щодо клею , ревеню та ікри , то український купець був зовсім позбавлений можливості вивозити їх за кордон , оскільку монополію торгівлю цим товаром захватила Московщина. У 1715, 1725 роках було заборонено вивозити за кордон збіжжя. Було видано ряд указів про заборону ввозити на територію Гетьманщини із-за кордону якісну промислову продукцію , а дозволялось ввозити сюди неякісні товари Мосоквської держави , а саме : панчохи та каразеї, голки тканини , зокрема "каламейки, полукаламейки, стамеды среднихъ рукъ, полотна низкихъ денегъ". Територію Гетьманщини в буквальному розумінні слова було "обліплено" форпостами та заставами (керівниками яких було поставлено "московских людей") для контролю за українськими купцями та за українською торгівлею. Застави на Гетьманщині були запроваджені 3 вересня 1714 р. відповідно до указу Сенату Московщини. Цей указ має назву "Объ устройстве на границахъ заставь для непропуску в чужія пристани пеньки, юфти и сала". Відповідно до даного указу наказувалоь : "...въ губернияхъ обьявить всем дабы в чужіе пристани товаровъ не возили, а именно : пеньки, юфти, сала не возили бъ, а возили бъ въ Ригу и въ прочия Московского государства пристани , по прежнему Великого Государя Именному указу". В 1723 р. було видано ще один сенатський указ про облаштування застав на Західному кордоні Гетьманщини.Вказані укази дають можливість нам бачити , як саме московіти називали самі свою державу, а саме : "Московское государство". Одночасно по всій териорії Гетьманщини встановлюються ще й форпости. В 1720 р. їх уже разом із форпостами нароховувалось близько 40. Найважливіши з них були в Києві, Полтаві, Сорокошицях, Стародубі і Переяславі. Форпости, як правило, оточували заставу і дещо були висунуті перед нею, але досить часто стояли і осторонь застави. У 1728 р. в Чернігівському полку їх нараховувалось близько 53, у Стародубському - 66, у Гадяцькому - 17, Київському - 59, Миргородському - 29, Переяславському - 62 і в Полтавському - 52 форпости. А в 1748 р. нараховувалось "учрежденныхъ по Днепру пограничныхъ форпостовъ вверхъ отъ Смоленской губерніи аж до Кіева 335, внизъ от Кіева до Переволочны 236, итого 571". На заставах та фопостах стежили за тим, щоб "запрещенныхъ товаровъ за границу" не вивозили , а дозволені для вивозу відсилали до північних портів Московщини. Керівниками форпостів та застав були "московские люди". Керівники форпостів та застав підпорядковувались київському генерал-губернаторові, а коли відновлювалась посада гетьмана, то підпорядковані були вже безпосередньо гетьману. 22 листопада 1746 р. Колегія закордонних справ Московської держави направила інструкції київському генерал-губернаторові , відповідно до яких наказувалось не випускати за кордон купців із Гетьманщини без паспортів. Останні видаваликоменданти міст, Генеральна Військова Канцелярія Гетьманщини, полкові канцелярії. В паспортах вказувалось : куди саме їде купець, через який форпост. Якщо з купцями їхали челядники , то вони вписувались в паспорти, а купець давав поруки, що поверне вказаних челядників на Україну, а також поруку, що не змінить віри , та не залишиться за кордоном. Повернувшись на батьківщину, купець мав прибути в установу, яка видавала йому паспорт, щоб зняти із себе вищевказані поруки. Окрім примусового встановлення застав та форпостів на Гетьманщині уряд Московщини видавав різного роду укази, інструкції для боротьби "с мировым поветрием" (чума, різного роду епідемії) на Україні, якими зобов"язував керівників форпостів та застав не пропускати та Україну купців єврейської національності, в той час як купцям : грецької, вірменської, турецької, польської та іншими дозволялося приїздити на територію Гетьманщини , вистоявши перед цим у карантині та вести торгівлю. Так , царським указом Московської держави від 4 лютого 1745 р. купцям єврейської національності було заборонено приїздити на Україну. Вказаний указ було надіслано на виконання київському генерал-губернаторові Леонтьєву.
Ліквідація вільної торгівлі в Гетьманщині : "укази про заборонені товари" , система форпостів, застав та карантинів - все це робилося з метою : піднятття економічного розвитку північних міст в Московії, і як наслідок українські купці втрачали роками завойоване своє місце на ринках Західної Європи; отримання прибутків від митних зборів Гетьманщини, тобто направлення їх не до скарбу української держави , а до скарбу , власне , Московської держави; ліквідації економічного підгрунтя української державності. Навіть австрійський двір вимагав від Петра 1 відновити на Україні вільну торгівлю, погрожучи йому, шо не підпише політичний договір із Московщиною. Так, уже в першій реляції з Відня московський посол Ягужинський 30 квітня 1720 року пише московітському уряду, що пояснив (але правильно буде сказано, що відверто та цинічно збрехав) австрійському двору,що скасування вільної торгівлі в Україні відбулося внаслідок того, що ця торгівля «сама собою припинилися, але в більшій мірі через епідемії». В таку брехню, звичайно , у Відні не повірили, і тому австрійський посол в Московщині граф Кінські продовжили «штурмувати» московський уряд скасуванням заборони вільної торгівлі в Гетьманщині практично до 1723 року, коли 6 лютого 1723 року Сенат Московської держави все ж таки змушений був видати «формальний указ», відповідно до якого : список заборонених для ввезення в Гетьманщину із Австрії та вивезення звідси товарів до Австрії залишено такий же само, як і перед цим був.
Московські купці почали за безцін скуповувати українські товари, або взагалі їх просто відбирали, як це робили представники Меншикова та ін. В результаті , Гетьманщину було взято в "московські тіски", і врешті в 1753-1757 р.р. українська митна система була знищена. В вищевикладених працях Дідусенко П.М. наведено цілий ряд фактів, які підтверджують наступне : над знищенням митної системи Гетьманщини працювали всі державні установи Московської держави : Комерц-Колегія, Камер - Колегія, Колегія з іноземних справ, Військова Колегія, цілий ряд державних комісій , як то Комісії з мит та Комісії з комерції, які розробляли різного роду проекти по ліквідації митних порядків Гетьманщини. В Московській державі в той час існували високі мита : 5% за ввезення – вивезення товарів від їх ціни та мито за тарифом. 18 грудня 1753 року цариця Московської держави Елизавета Петрівна затвердила своїм указом один із таких проектів (проект графа П.І.Шувалова) , а 20 грудня 1753 року вказаний указ про ліквідацію внутрішніх митниць, внутрішніх мит та дрібних зборів по всій державі був уже надрукований. Відповідно до даного указу з товарів купців, які привезуть із - за кордону свої товари ( чи везтимуть їх туда) з 1 квітня 1754 р. мали стягувати з експортно-імпортної торгівлі в прикордонних та портових митницях внутрішнє мито в ромірі 13 копійок з рубля та мито відповідно до тарифу. Пунктом 4 вказаного указу передбачалось ліквідувати митниці, які стояли на кордоні між Гетьманщиною та Московщиною : Сівську, Брянську і Курську митниці, та заснувати митниці на західному і південному кордоні Гетьманщини зі сторони Польщі та Туреччини. Наказом Сенату від 22 грудня 1753 р. був затверджений склад Комісії з мит у складі 10 осіб. До неї ввійшли : президент Камер-Колегії А.Шаховський, асесор тієї ж Колегії Лобков, президент Комерц-Колегії Я.Євреїнов, обер-президент Головного магістрату Зінов"єв, президент Головного магістрату І.Ісаєв, радник Сибірського приказу Коротнєв, колезький асесор А.Гончаров, колезький радник К.Матвєєв, купці І.Баташев і Л.Лугін. Склад Комісії свідчить, що серед його учасників не було жодного представника української сторони, хоч розпочата реформа стосувалась і зміні митних порядків на Гетьманщині. Жадоба отримати, як скоріше прибутки у зв"язку із нововведеннями , започаткованими царським указом від 18 грудня 1753 р. була причиною появи сенатського указу Московської держави від 4 січня 1754 року, відповідно до якого внутрішні митна : 13 копійок з рубля ( 13 % від вартості товару) та мито за тарифом необхідно було вже стягувати негайно (не чекаючи 1 квітня 1754 р.), з часу отримання указу Елизавети Петрівни від 18 грудня 1753 р. 5 січня 1754 р. було видано ще один указ про ліквідацію зборів з перевозів, мостів та ін. 18 січня 1754 р. було видано ще один сенатський указ, яким наказувалось із окремих українських товарів (пеньки, сала, воску та ін.), які везлися із Гетьманщини до північних портових міст Московщини з метою подальшого продажу їх в Західну Європу на митницях, які стояли на кордоні між Гетьманщиною та Московським царством , а саме на Курській, Брянській та Сівській митницях 13 копійкового внутрішнього митна з рубля не стягувати, а стягувати це мито в портових митницях на півночі Московщини ( в Архангельську). В той же час відповідно до даного указу, із решти українських товарів, які українські купці везли до Московщини (рогату худобу), або якісь інші товари , придбані ними в країнах Західної Європи або в Турції , то з купців на вищевказаних прикордонних митницях ( Брянській, Курській і Сівській) необхідно було стягувати 13 копійкове мито з рубля та видавати їм про це квитанції, щоб із них повторно не стягли це мито в портових північних містах Московщини. Успішна реалізація проекта графа П.І.Шувалова із скасування внутрішніх мит на теренах самої Московії , прискорила розгляд питання про митні порядки на Гетьманщини. В січні 1754 р. портові та прикордонні митниці приступили до збирання мит на загальній основі (13 копійок з рубля та мито за тарифом). Але в указі від 4 січня 1754 р. не було спеціально обумовлено, як вчиняти при зборах мит із товарів, які вивозились із Гетьманщини, та ввозились в Гетьманщину. Тільки відносно найважливіших товарів (пеньки, сала , віску) містилось визначеня про те, щоб стягувати з них 13 копійкове мито в портових митницях при продажу цього товару. Після указу цариці Єлизавети Петрівни від 18 грудня 1753 р. при вивезенні українських товарів із Гетьманщини на прикордонних митницях замість колишнього мита за явку грошей в розмірі 2 1/2 коп. з рубля почали брати 13 копійок з рубля, в тому числі і з товарів в яких була зацікавлена промисловість Московщини ( шерсть, овчина, сира шкіра та ін.). При ввезенні московських товарів в Гетьманщину замість внутрішнього 5 % - го мита і мита за тарифом почали стягувати внутрішнє мито в розмірі 13 копійок з рубля і мито за фарифом.
В зв"язку із цим Комісія з мит, що створена була 22 грудня 1753 р. зібрала всі проекти другої половини 18 ст., які передбачали ліквідацію митних порядків на Гетьманщині , та введення тут митного законодавства Московської держави. Було вироблено спільний проект, суть якого зводилася до перенесення прикордонних митниць Московщини на західний та південний кордони Гетьманщини, які московські урядовці вже почали називати «государственной границей» та включення Гетьманщини в правове поле митного законодавства Московщини та подано його цариці Єлизаветі Петрівні.
15 липня 1754 р. цариця Московської держави Єлизавета Петрівна видала указ, яким «для пользы малороссийскому народу», як цинічно зазначено в указі, ліквідовувала митну систему Гетьманщини, а саме було відмінено митні збори індукту та евекту, та заповаджено в українській державі митне законодавство Московщини. Відтепер українські та іноземні купці при імортно-експортній торгівлі в Гетьманщині мали сплачувати замість 2 % індуктово-евектового мита від вартості товарів при їх вивезенні звідси чи ввезенні сюди - митні збори , як і купці в Московщині, на основі іншого указу Єлизавети Петрівни від 18 грудня 1754 р. : внутршнє мито 13 копійок з рубля та мито за тарифом відповідно до митного тарифу. В даному указі знову було підтвердженно про створення на західному та південному кордоні Гетьманщини митниць та про ліквідацію Сівської, Курської та Брянської митниць на кордоні між Гетьманщиною та Московщиною. Як буде створено митниці на Західному і Південному кордонах Гетьманщини (останню московський уряд вже вважав територією власне Московської держави), то необхідно приступити до збору мит при ввезенні і вивезенні товарів через ці митниці відповідно до указу від 18 грудня 1754 р. , тобто брати внутрішнє мито : 13 копійок з рубля та мито за тарифом. Таким чином, індукта і евекта в торгівлі між Гетьманщиною та Московщиною скасовувалась. Проте, якщо українські купці привозили товари із-за кордону на продаж до Московщини , а оскільки митниці на кордонах із Польщею та Туреччиною встановлені ще не були , то на Сівській, Брянській та Курській митницях мали доплачувати різницю між зібраними індуктним збором та внутрішнім митом :13 копійок з рубля, тобто 2% + 11 %. Отримавши вищевказаний указ від 15 липня 1754 р. цариці Єлизавети Петрівни, гетьман К.Розумовський відразу ж його опротестував. З цього приводу він направив через Колегію іноземних справ меморандум цариці Єлизаветі Петрівні. В даному меморандумі доводилось, що з давніх часів, ще за гетьманів Хмельницького, Брюховецького, Дорошенка та Скоропадського індукта збиралась не до цасрького скарбу, а до гетьманського. Гетьман Кирило Розумовський направив через Колегію іноземних справ цариці Єлизаветі Петрівні свої заперечення щодо незаконності скасування вказаних митних зборів в Гетьманщині та ліквідації митної системи, покликаючись на неопорушність давніх прав та привілеїв, затверджених ще при гетьманові Б.Хмельницькому московським царем Олексієм Михайловичем. Одночасно гетьман К.Розумовський звернувся з листом до керівника Колегії іноземних справ Безтужева, щоб той дав роз"яснення в зв"язку із чим в Гетьманщині скасовувались митні порядки. У відповідь на це 7 вересня 1754 р. гетьману Розумовському було надіслано царський указ , в якому вимагалось надіслати відомості про розміри зібраних індукти та евекти з червня 1750 р. і по нинішній час. Отримавши вказаний указ, Розумовський звернувся через Колегію іноземних справ до цариці Єлизавети Петрівни із запереченнями, в яких стверджував, що жоден гетьман до цього часу не зобов"язаний був це робити, і він цього робити не буде, що індукта та евекта колишніми гетьманами використовувалась на " войсковіе и національніе росходы изъ ихъ Гетманскаго разсмотрения". У відповідь на прохання гетьмана : "не чинить ему обиды противъ прежнихъ гетмановъ", 4 січня 1755 р. цариця Єлизавета Петрівна надіслала гетьману К. Розумовському через Колегію іноземних справ указ, у якому стверджувала, що індукта та евекта - це є суто митні збори, які мають йти до московського скарбу, і що сам Б.Хмельницький погодився на це в березні 1654 року (так звані березневі статті) , що було відвертою брехнею, оскільки індукта та евекта були введені в Гетьманщині Універсалом Б.Хмельницького від 27 квітня 1654 р., в якому було прямо прописано , що вказані митні збори направляються до військового скарбу , тобто до скарбу Гетьманщини , а станом на січень - березень 1654 р. митних зборів (індукти та евекти ) в природі не існувало в Гетьманщині. У відповідь на вказаний указ гетьман К. Розумовський 20 січня 1755 р. відправив цариці Єлизаветі Петрвіні доволі сміливі і грунтовні письмові заперечення, які базувались на історичних фактах та доказах запровадження митних порядків на Гетьманщині , та що Московщина не має жодного відношення до цих митних порядків, а також не безпідставно стверджував , що статті Б.Хмельницького не одного разу були піддані фальсифікації. Проте, уряд Московщини не збирався змінювати своєї митної політики стосовно Гетьманщини.Дипломатична переписка тривала біля року, але не дала жодних позитивни наслідків для України. Дана переписка є цікавою з точки зору розуміння гетьманом Розумовським державного устрою держави Гетьманщини.
Завершальною стадією ліквідації митних порядків в Гетьманщині стало прийняття 1 грудня 1755 року в Московській державі Митного статуту , де Розділ 11 повністю було присвячено Україні, та прийняття в 1757 року нового Митного тарифу. Таким чином, купець, який прибував до Московської держави з товаром змушений був одночасно платити 13 % внутрішнього митта від вартості товару та мито за тарифом в прикордонній митниці або в портах. Іноземний купець мав право продавати свій товар оптом тільки купцям Московщини. Торгівля між іноземними купцями в Московській державі заборонялась. Такий же розмір мит платили купці і при вивезенні товарі за кордон. Якщо ж іноземний купець побажає продати свій товар «в глибині» Московської держави, то він мав сплатити (окрім зазначених мит) ще й проїждже мито в розмірі 10 % від вартості товару («10 копеек с рубля»), але «єфимками» (талярами) по заниженому курсу : «считая каждый ефимок по 50 копеек». Ящо іноземний купець приїздив в Гетьманщину, то він сплачував в прикордонних митницях : внутрішнє мито в розмірі 13 % від вартості товару та мито за тарифом, і після цього міг вести свій товар в будь-яке місто Гетьманщини, не сплачуючи проїжджого мита на території України та продавати свій товар оптом. Але якщо іноземний купець бажав вести свій товар через Гетьманщину в Московію то платив проїждже мито в ромірі «10 копеек с рубля». За транзит через Московську державу проїжджого мита не брали. Український купець, який привозив із-за кордону свої товари в Україну вимушений був тепер сплачувати мито в розмірі 13 копійок з рубля (13% від вартості товару) та мито за тарифом , а коли бажав вести свої товари далі в Московщину через територію Гетьманщини, то звілнявся від сплати проїжджого мита. Ця єдина пільга, яку отримали іноземні купці в Гетьманщині, а українські купці при торгівлі з Московщиною не вплинула на загальну ситуацію. Терторія Гетьманщини була «охоплена» митним законодавством сусідньої Московщини, яка і перебрала на себе контроль над українською зовнішньою торгівлею та прибутками від збору мит з цієї торгівлі. Українцям було «дозволено лише збирати мита в царський скарб сусідньої держави під керівництвом московських воєвод». Особа, яка доносила про контрабандні товари надавалась половина конфіскованого товару, з якого вона мала сплатити внутрішнє мито та мито відповідно до тарифу. Якщо власник контрабандного товару вчинить опір при вилученні в нього контрабандних товарів, то він карався смертною карою (Розділ 4 Митного статуту). Митниці вирішено було відкрити на Західному та Південному кордонах Гетьманщини, тобто на кордоні із Польщею та Туреччиною. На кордоні з Туреччиною відкривають митниці у 1755 р. в Царичанці, Бахмуті, Ізюмі та в Луганській станиці (нині Луганськ). 30 грудня 1756 року Сенат Московщини видав указ, яким підпорядкував малі : Ізюмську та Луганські митниці великій : Бахмутській митниці. Відповідно до сенатського указу Московської держави від 13 квітня 1758 р. було наказано закрити митниці в Сівську, Курську та Брянську, які стояли на кордоні між Гетьманщиною та Московщиною. Відповідно до вказаного указу Сенату Московщини наказано було відкрити митниці у Василькові, де був карантинний будинок, і ще дві митниці було відкрито в Добрянці та Злинці.На півдні від Києва засновують митниці у Переяславі, Кременчуці та в Переволочній. Засновуючи по цих місцях митниці, треба було мати на увазі, що митниця від митниці були занадто далеко, тому вирішено було перепускати купців через деякі застави, підпорядковані головним митницям. Такими були: Злинківська, що згодом втратила своє самостійне значення, при Добрянській митниці; Сокиринська, та Царичанська при Переволочній митниці. Указом Комерц-Колегії Московщини від 24 квітня 1763 р. наказувалось відкрити митниці замість Переволочанської та Кременчуцької в слободі Орлі, в шанцях - Архангельському, Миргородському, Кирилівському та в слободах Комісарівці та Юзівці.Щоб направити купців на новостворені митниці , наказувалось залишити із перевозів на Дніпрі тільки 12 : у Лоєві, Любичах, Межигір"ї, Києві, Андрюшах, Каневі, Сокирині, Черкасах, Лялинцях, Городищі, Кременчуці та в Переволочній.
В праці показано національний склад купецтва України в XVII - XVIII століттях : крім українського купецтва, показана роль грецького, вірменського та єврейського купецтва (мається на увазі греків, вірмен та євреїв, які були вже корінними жителями України) в становленні українського національного ринку і завдяки не останній ролі національного купецтва Гетьманщини Московській державі знадобилось сто років, щоб знищити митну систему Гетьманщини та заволодіти основними українськими галузями виробництва та напрямками торгівлі. Митний кордон та самобутня митна система Гетьманщини була останнім рубіконом, який московіти знищили і разом із цим були знищені останні залишки української державності.

Контактные данные
Автор: Юрій Петрович, 067-501-45-08

BlackDolphin - Сергей Козлов
www.genealogia.name
Thanks: ГіП, kbg_dnepr2

20

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Дуже цікаво, дякую!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

21 ( 11-11-2014 19:24:28 змінене DVK_Dmitriy )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr пише:

Один из вопросов, занимающих меня все это время и не поддающихся пока разрешению, - это местонахождение форпоста Лукавец, через который 7прадед М.Г. Глушака Ефим Иванович Глушак пришел в Черниговскую губ. в 1743 г. В Г(Р)ОМ написано: "с Полши чрез фарпост Лукавец, где пропущен солдатом".
Мозговой штурм на ВГД несколько лет назад результата не дал: современное село Лукавица в Мглинском районе брянской обл. находится слишком далеко от границы, чтобы можно было предположить там наличие форпоста.

Фонд 80 Опись 1 Дело 15
План границ между Стародубским полком и Польшей. 1754 г.
Фрагмент

Вот Ваша Ширяевка, чуть выше река Лукавица.
Возможно форпост № 13 на этой реке и есть искомый форпост.
Надо найти подобную карту, но с обозначением нас. пунктов Польши.
Я задал вопрос в Польской группе, карту не нашли, но ссылок накидали.
Надо смотреть.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Share

22

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Ссылки на коллекции карт:

www.emersonkent.com/maps_by_year_from_1701.htm

mapy.muzeum-polskie.org/katalog- … lskie.html

lithuanianmaps.com/Maps1771-75.html

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

23

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Подробная топографическая карта Суражского р-на Брянской области

rf-town.ru/map1209598_0_0.htm

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

24 ( 12-11-2014 11:05:35 змінене kbg_dnepr )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Дмитрий, ну очень БОЛЬШОЕ спасибо!!!
ФП № 13 выше Ширяевки действительно кажется именно тем, чем надо!! - при этом север справа, карту надо развернуть против часовой стрелки на 90 градусов, тогда они будет соответствовать современному положению границы.
Начинаю изучать топографию wink

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

25

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

N-36-100

www.wwii-photos-maps.com/prewarm … 6-100.html

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

26 ( 15-11-2014 18:06:56 змінене kbg_dnepr )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Похоже, приблизительно в этом месте сейчас находится с. Роговец. Впечатление у меня двоякое: уфф, недалеко - значит, очень вероятно. smile) Ууу, недалеко - значит, по-прежнему малопонятно, где они могли жить "в Полше". sad
Как далеко народ тогда бегал? Мои Глушаки пришли большой толпой: отцу Ефиму Ивановичу было ок. 60 лет - я думаю, для крестьянина тех времен возраст достаточно преклонный (он прожил потом еще 12 лет). В исповедке 1754 г. он указан вдовцом. Была ли жива его жена 11 лет назад?
Между ним и старшим сыном Дмитрием в том же 1754 г. 40 лет разницы (71-31). Поздний брак? Или до Дмитрия были другие дети (умерли, остались в Польше - или были девочки и вышли замуж)?
Жене Дмитрия 26 лет, их старшему сыну Пимену 10 - т.е., похоже, женился он уже в Ширяевке (или Гордеевке).
Т.е. семья пришла, как минимум, в составе 5 чел. (отец и 4 сына) - может, и больше (мать? другие дети?).

Следующая мечта - откуда пришли???

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

27 ( 15-11-2014 19:45:48 змінене ГіП )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr пише:

Похоже, приблизительно в этом месте сейчас находится с. Роговец. Впечатление у меня двоякое: уфф, недалеко - значит, очень вероятно. smile) Ууу, недалеко - значит, по-прежнему малопонятно, где они могли жить "в Полше". sad
Как далеко народ тогда бегал? Мои Глушаки пришли большой толпой: отцу Ефиму Ивановичу было ок. 60 лет - я думаю, для крестьянина тех времен возраст достаточно преклонный (он прожил потом еще 12 лет). В исповедке 1754 г. он указан вдовцом. Была ли жива его жена 11 лет назад?
Между ним и старшим сыном Дмитрием в том же 1754 г. 40 лет разницы (71-31). Поздний брак? Или до Дмитрия были другие дети (умерли, остались в Польше - или были девочки и вышли замуж)?
Жене Дмитрия 26 лет, их старшему сыну Пимену 10 - т.е., похоже, женился он уже в Ширяевке (или Гордеевке).
Т.е. семья пришла, как минимум, в составе 5 чел. (отец и 4 сына) - может, и больше (мать? другие дети?).

Следующая мечта - откуда пришли???

"Полша" тогда была через дорогу. Карта правда мелкая, но граница с Польшей хорошо видна.

Post's attachments

граница.JPG
граница.JPG 125.04 kb, 3 downloads since 2014-11-15 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

28

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Ой, спасибо! Очень интересная карта - видна большая дорога через Попову гору в Мглин. Мне бы еще поподробнее кусочек той части. где польский "язык" приближается к ней. Молец? Это что за населенный пункт?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

29

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

чуть ниже

Post's attachments

кордон.JPG
кордон.JPG 169.15 kb, 2 downloads since 2014-11-16 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

30

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Вики:

Ширя́евка (Шираевка) — село в Гордеевском районе Брянской области, в составе Рудневоробьёвского сельского поселения. Расположено в 13 км к северу от Гордеевки и в 3 км от границы с Белоруссией. Население — 232 человека (2010).

Основано в середине XVIII века здешними землевладельцами Шираями как слобода (также называлась Лемешовка); в их же владении оставалась и в последующем, казачьего населения здесь не было. В 1770 году на средства Шираев был построен деревянный храм Покрова Богородицы (закрыт в 1928, не сохранился).

По описанию 1781 года,

« Село Шираевка, она ж и Лемешовка, владения умершего бунчукового товарища Данилы Ширая жены Елены Шираевой с наследниками. (...) Положение имеет на просёлочной дороге, в чёрном, прозрачном бору, при пахотном высоком поле, на ровном месте, вокруг сухой лощины. В сем селе: церковь деревянная одна, приезжий владельческий двор, в нём дом, светлица с комнатою и напротив пекарня. Обывателей: поп 1, церковник 1, посполитых 50 дворов, в них хат 58, бездворных 3»

До 1781 года село входило в Новоместскую сотню Стародубского полка; с 1782 по 1921 в Суражском уезде (с 1861 — в составе Буднянской (Струговобудской) волости); в 1921—1929 в Клинцовском уезде (Струговобудская, с 1924 Гордеевская волость). С 1929 в Гордеевском районе, а в период его временного расформирования (1963—1985) — в Клинцовском районе. До 1960 являлось центром Ширяевского сельсовета; в 1960—1986 в Рудневоробьевском, в 1986—2005 в Староновицком сельсовете.

В селе имеется отделение связи, сельская библиотека.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

31

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

https://ru.wikipedia.org/wiki/Суражский_район
по Гордеевскому району такого не нашел, там цифры общие "В 66 населенных пунктах проживает 11 750 человек (всё население — сельское). Трудоспособное население составляет около 56 %." Понятно, что 99% русские. А вот по Суражскому в конце статистика по деревням, первая колонка уже заканчивается населенными пунктами с менее чем 100 жителей, а остальные две печалька. В других районах ситуация аналогично.

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

32

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

ВГД, ixes:

РГИА Ф. 1290 Оп. 4 Д. 414. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ СТАТИСТИЧЕСКИЙ КОМИТЕТ МВД.
Ведомости к циркуляру МВД от 24 мая 1884 г. со сведениями о населенных местах и народонаселении по Стародубскому, Суражскому и Черниговскому уездам. 1884 г.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: parus1

Share

33

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648) - Темпора, 2006

У монографії досліджується входження та перебування Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої, простежується процес поширення на цей регіон польського адміністративного устрою, аналізуються колонізаційні та соціально-економічні процеси протягом 1618–1648 рр.

Для науковців, викладачів вузів, краєзнавців, студентів, усіх, хто цікавиться історією.

tempora.com.ua/2006/04/chernihov … 80%931648/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: d_sergiy1

Share

34

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

kbg_dnepr пише:

Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648) - Темпора, 2006

Це геть інший період - Województwo czernihowskie
По друге, землі майбутнього Суражського повіту в період, що його описує Кулаковський, не Чернігівське, а Смоленське воєводство

Thanks: kbg_dnepr1

Share

35 ( 27-11-2015 13:23:06 змінене kbg_dnepr )

Re: Суражский уезд Черниговской губернии

Метрики в ГАБО (данные с ВГД):

Фонд ОДФ 251 "Церкви Суражского уезда" Опись 1

+ Читати більше

Сокращения:
МКЦ – метрическая книга церкви
РС – ревизская сказка
ИВЦ – исповедные ведомости церкви
КБОЦ – книга брачных обысков церкви
РКЦ – родословная книга церкви(у старообрядцев)
ОИЦ – опись имущества церкви
КСОЦ – книга совета общины церкви(у старообрядцев)
не выд. – дело в читальный зал архива не выдаётся

с. Александровка
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Александровка №1 1905г. 37л
МКЦ с. Александровка №351 1909г.
МКЦ с. Александровка №353 1916г.

с.Антоновка
Церковь святого Архистратига Михаила
МКЦ с. Антоновка №343 1908г.
МКЦ с. Антоновка №2 1909г. 67л

посад Ардонь
Церковь Рождества Богородицы(единоверческая)
МКЦ посада Ардонь №3 1860-1874,1877-1878г. 161л
МКЦ посада Ардонь №354 1917г.

с.Богородицкое
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Богородицкое №4 1800-1811г. 212л
МКЦ с. Богородицкое №5 1812-1822г. 250л
МКЦ с. Богородицкое + №6 1823-1832г. 182л
ИВЦ по хут. Кореневка и Почетуха
МКЦ с. Богородицкое №7 1839-1840г. 92л
МКЦ с. Богородицкое №8 1841-1845г. 335л
МКЦ с. Богородицкое №9 1848-1853г. 236л
МКЦ с. Богородицкое №10 1872-1876г. 406л
МКЦ с. Богородицкое №11 1882-1885г. 142л
МКЦ с. Богородицкое №12 1891г. 100л не выд.

с. Бутчино
Церковь Рождества Богородицы
МКЦ с. Бутчино №13 1863г. 26л

с. Велико-Удебное
Церковь Вознесения Христова
МКЦ с. Велико-Удебное №322 1891г.
МКЦ с. Велико-Удебное №328 1898г.
МКЦ с. Велико-Удебное №337 1900г.
МКЦ с. Велико-Удебное №14 1905г. 88л

с. Великоий Бор
Церковь Вознесения Христова
МКЦ с. Великоий Бор №15 1890-1894г. 305л не выд.
МКЦ с. Великоий Бор №16 1896-1899г. 288л не выд.
МКЦ с. Великоий Бор №327 1898г.
МКЦ с. Великоий Бор №17 1900-1903г. 315л
МКЦ с. Великоий Бор №18 1904-1909г. 541л
МКЦ с. Великоий Бор №19 1905г. 87л не выд.
МКЦ с. Великоий Бор №341 1905г.
МКЦ с. Великоий Бор №343 1908г.
МКЦ с. Великоий Бор №20 1910-1914г. 300л
МКЦ с. Великоий Бор №21 1915-1918г. 173л

с. Верещаки
Церковь Рождества Христова
МКЦ с. Верещаки №22 1781-87,1790-1808,1810-13г. 495л
МКЦ с. Верещаки №23 1814-1829г. 422л
МКЦ с. Верещаки №24 1830-1833г. 164л
МКЦ с. Верещаки №25 1835-1839г. 257л
МКЦ с. Верещаки №26 1840-1842г. 68л
МКЦ с. Верещаки №27 1842-1846г. 233л
МКЦ с. Верещаки №28 1847-1851г. 240л
МКЦ с. Верещаки №324 1891г.
МКЦ с. Верещаки №329 1898г.
МКЦ с. Верещаки №337 1900г.
МКЦ с. Верещаки №340 1905г.
МКЦ с. Верещаки №29 1909г. 90л

с. Верещаки
Церковь св. Святителя и Чудотворца Николая
МКЦ с. Верещаки №27 1842-1846г.

с. Верхличи
Церковь Рождества Христова
МКЦ с. Верхличи №30 1884-1890г. 355л не выд.
МКЦ с. Верхличи №31 1891-1897г. 364л не выд.
МКЦ с. Верхличи №325 1891г.
МКЦ с. Верхличи №329 1898г.
МКЦ с. Верхличи №32 1898-1900г. 159л
МКЦ с. Верхличи №337 1900г.
МКЦ с. Верхличи №33 1901-1904г. 296л не выд.
МКЦ с. Верхличи №34 1905-1907г. 197л
МКЦ с. Верхличи №340 1905г.
МКЦ с. Верхличи №35 1908-1910г. 192л не выд.
МКЦ с. Верхличи №350 1909г.
МКЦ с. Верхличи №36 1911-1913г. 221л
МКЦ с. Верхличи №37 1914-1917г. 229л

с.Высокоселище
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Высокоселище №38 1869-1870г. 30л
МКЦ с. Высокоселище №39 1871-77,1879-80г. 218л
МКЦ с. Высокоселище №40 1855,1881-87г. 177л
МКЦ с. Высокоселище №326 1891г.
МКЦ с. Высокоселище №332 1899-1908г.
МКЦ с. Высокоселище №346 1908г.
МКЦ с. Высокоселище №41 1909-1919,1927г. 274л

с.Глинное
Церковь святой Живоначальной Троицы
МКЦ с. Глинное №339 1905г.

с.Голубовка
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Голубовка №323 1891г.
МКЦ с. Голубовка №344 1908г.

с.Гордеевка
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Гордеевка №322 1891г.
МКЦ с. Гордеевка №42 1895г. 115л
МКЦ с. Гордеевка №334 1900г.
МКЦ с. Гордеевка №343 1908г.

с.Гордечня
Церковь Введения во храм Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Гордечня №43 1883-87,1889-96,1899г. 279л
МКЦ с. Гордечня №325 1891г.
МКЦ с. Гордечня №329 1898г.
МКЦ с. Гордечня №337 1900г.
МКЦ с. Гордечня №325 1905г.
МКЦ с. Гордечня №350 1909г.
МКЦ с. Гордечня №44 1911-1918г. 221л
МКЦ с. Гордечня №322 1891г.
ИВЦ с. Гордечня №278 ?

с. Графовка-Кобыленка
Церковь Успения Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Графовка-Кобыленка №348 1908г.

с. Далисичи
Церковь Успения Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Далисичи №326 1891г.
МКЦ с. Далисичи №348 1908г.

местечко Душатин
Церковь святого великомученика Василия
МКЦ м-ка Душатин №332 1899-1908г.
МКЦ м-ка Душатин №347 1908г.

с. Жовнец
Церковь Успения Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Жовнец №262 1887г.
МКЦ с. Жовнец №263 1890г.
МКЦ с. Жовнец №327 1898г.
МКЦ с. Жовнец №342 1905г.
МКЦ с. Жовнец №45 1912-1914г. 148л
МКЦ с. Жовнец №46 1915-1918г. 194л

с.Заборье
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Заборье №322 1891г.
МКЦ с. Заборье №334 1900г.
МКЦ с. Заборье №343 1908г.
МКЦ с. Заборье №47 1909г. 158л
МКЦ с. Заборье №353 1916г.

посад Клинцы
Вознесенская единоверческая церковь
МКЦ посада Клинцы №48 1851-1855г. 121л
МКЦ посада Клинцы №49 1856-1862г. 139л
МКЦ посада Клинцы №50 1863-1869г. 95л
МКЦ посада Клинцы №51 1870-1875г. 87л
МКЦ посада Клинцы №52 1876-1879г. 61л
МКЦ посада Клинцы №53 1880-1887г. 139л
МКЦ посада Клинцы №54 1888-1891г. 106л
МКЦ посада Клинцы №55 1892-1896г. 157л
МКЦ посада Клинцы №56 1897г. 36л
МКЦ посада Клинцы №57 1898г. 31л
МКЦ посада Клинцы №58 1899г. 42л
МКЦ посада Клинцы №59 1900г. 36л
МКЦ посада Клинцы №60 1901г. 33л
МКЦ посада Клинцы №61 1902г. 28л
МКЦ посада Клинцы №62 1903г. 22л
МКЦ посада Клинцы №63 1904г. 29л
МКЦ посада Клинцы №64 1905г. 29л
МКЦ посада Клинцы №65 1906г. 53л
МКЦ посада Клинцы №66 1907г. 28л
МКЦ посада Клинцы №67 1908г. 38л
МКЦ посада Клинцы №68 1909г. 37л
МКЦ посада Клинцы №69 1910г. 36л
МКЦ посада Клинцы №70 1911г. 35л
МКЦ посада Клинцы №71 1912г. 37л
МКЦ посада Клинцы №72 1913г. 30л
МКЦ посада Клинцы №73 1914г. 25л
МКЦ посада Клинцы №74 1915г. 33л
МКЦ посада Клинцы №75 1916г. 20л
МКЦ посада Клинцы №76 1917г. 24л
МКЦ посада Клинцы №354 1917г.
МКЦ посада Клинцы №77 1918г. 31л
МКЦ посада Клинцы №78 1919г. 25л
КБОЦ посада Клинцы №79 1874-1880г. 84л
КБОЦ посада Клинцы №80 1880-1901г. 204л
Отчёт церк. старосты №81 1893-1895г. 12л
Отчёт церк. старосты №82 1896-1897г. 3л
Отчёт церк. старосты №83 1899-1900г. 4л
Отчёт церк. старосты №84 1900г. 2л
Отчёт церк. старосты №85 1900-1902г. 4л
Отчёт церк. старосты №86 1902-1903г. 3л
Отчёт церк. старосты №87 1904-1905г. 6л
Отчёт церк. старосты №88 1906-1907г. 3л
Отчёт церк. старосты №89 1907-1908г. 4л
Отчёт церк. старосты №90 1912-1913г. 4л
Отчёт церк. старосты №91 1913-1914г. 4л
Отчёт церк. старосты №92 1914-1915г. 3л

посад Клинцы
Православная церковь святых Апостолов Петра и Павла
МКЦ посада Клинцы №93 1863-1868г. 234л
МКЦ посада Клинцы №94 1868-1873г.(ч. 1) 141л
МКЦ посада Клинцы №95 1868-1873г.(ч. 3) 94л
МКЦ посада Клинцы №96 1868-1877г.(ч. 2) 52л
МКЦ посада Клинцы №97 1874-1877г. 152л
МКЦ посада Клинцы №98 1878-1881г. 335л
МКЦ посада Клинцы №99 1882, 1884-1886г. 340л
МКЦ посада Клинцы №100 1883г. 77л
МКЦ посада Клинцы №101 1887-1889г. 271л
МКЦ посада Клинцы №102 1890-1894г. 443л
МКЦ посада Клинцы №103 1895-1898г. 365л
МКЦ посада Клинцы №104 1899-1902г. 363л
МКЦ посада Клинцы №105 1903г. 91л
МКЦ посада Клинцы №106 1904г. 99л
МКЦ посада Клинцы №107 1905г. 94л
МКЦ посада Клинцы №108 1906г. 110л
МКЦ посада Клинцы №109 1907г. 113л
МКЦ посада Клинцы №110 1908г. 108л
МКЦ посада Клинцы №346 1908г.
МКЦ посада Клинцы №111 1909г. 113л
МКЦ посада Клинцы №112 1910г. 116л
МКЦ посада Клинцы №113 1911г. 116л
МКЦ посада Клинцы №114 1912г. 128л
МКЦ посада Клинцы №115 1913г. 121л
МКЦ посада Клинцы №116 1914г. 128л
МКЦ посада Клинцы №117 1915г. 122л
МКЦ посада Клинцы №118 1916г. 152л
МКЦ посада Клинцы №119 1917г. 136л

посад Клинцы
Старообрядческая Покрово-Никольская церковь
МКЦ посада Клинцы №120 1871,1884,1888-90,1892-1909г. 176л
РКЦ посада Клинцы №121 1906-12г.(ч. 1,ч. 3) 340л
РКЦ посада Клинцы №122 1906-1909г.(ч. 2) 50л
РКЦ посада Клинцы №123 1906-1909г. 98л
КСОЦ посада Клинцы №124 1908-1912г. 77л
КСОЦ посада Клинцы №125 1908-1912г. 122л
МКЦ посада Клинцы №126 1912г.(ч. 2) 13л
МКЦ посада Клинцы №127 1913-1919г.(ч. 1) 262л
МКЦ посада Клинцы №128 1913г.(ч. 2) 20л
МКЦ посада Клинцы №129 1913г.(ч. 3) 27л
МКЦ посада Клинцы №130 1914г.(ч. 2) 11л
МКЦ посада Клинцы №131 1914г.(ч. 3) 27л
МКЦ посада Клинцы №132 1915г.(ч. 2) 6л
МКЦ посада Клинцы №133 1915г.(ч. 3) 32л
МКЦ посада Клинцы №134 1916г.(ч. 2) 5л
МКЦ посада Клинцы №135 1916г.(ч. 3) 24л
МКЦ посада Клинцы №136 1917-1919г.(ч. 2) 41л
МКЦ посада Клинцы №137 1917-1919г.(ч. 3) 69л

посад Клинцы
Старообрядческая церковь Преображения Господня
МКЦ посада Клинцы №138 1885-1910г. 164л
МКЦ посада Клинцы №139 1909-1919г.(ч. 1) 504л
МКЦ посада Клинцы №140 1909-19г.(ч. 3,ч. 2) 535л
МКЦ посада Клинцы №141 1912г.(ч. 1) 40л не выд.
МКЦ посада Клинцы №142 1912г.(ч. 3) 28л

посад Клинцы
Единоверческая церковь Святой Живоначальной Троцы
МКЦ посада Клинцы №143 1846-1850г. 132л
МКЦ посада Клинцы + №144 1851-1857г. 146л
РС церковнослужителей
МКЦ посада Клинцы №145 1858-1866г. 135л
МКЦ посада Клинцы №146 1867-1879г. 156л
МКЦ посада Клинцы №147 1880-1884г. 84л
МКЦ посада Клинцы №148 1885-1893г. 159л
МКЦ посада Клинцы №149 1894-1902г. 281л
МКЦ посада Клинцы №150 1903-1911г. 224л
МКЦ посада Клинцы №151 1912-1919г. 184л
МКЦ посада Клинцы №354 1917г.

с. Кожаны
Церковь Успения Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Кожаны №152 1835-1839,1846-1850г. 176л
МКЦ с. Кожаны №153 1844-1849г. 199л
МКЦ с. Кожаны №154 1846-1855г. 162л
МКЦ с. Кожаны №155 1856-1868г. 273л

с. Кожаны
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Кожаны №322 1891г.
МКЦ с. Кожаны №329 1898г.
МКЦ с. Кожаны №337 1900г.
МКЦ с. Кожаны №156 1905г. 47л
МКЦ с. Кожаны №157 1909г. 60л

с.Козаричи
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Козаричи №321 1891г.
МКЦ с. Козаричи №327 1898г.
МКЦ с. Козаричи №325 1905г.
МКЦ с. Козаричи №345 1908г.
МКЦ с. Козаричи №353 1916г.

с. Косич
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Косич №321 1891г.
МКЦ с. Косич №328 1898г.
МКЦ с. Косич №353 1916г.

с.Красновичи
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Красновичи №158 1883 1886, 1897г. 20л
МКЦ с. Красновичи №323 1891г.
МКЦ с. Красновичи №344 1908г.

с. Кузнецы
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Кузнецы №159 1890-1892г. 301л не выд.
МКЦ с. Кузнецы №322 1891г.
МКЦ с. Кузнецы №160 1893-1895г. 269л не выд.
МКЦ с. Кузнецы №161 1896-97,1919-26г. 224л
МКЦ с. Кузнецы №329 1898г.
МКЦ с. Кузнецы №162 1897-1901г. 315л
МКЦ с. Кузнецы №333 1900г.
МКЦ с. Кузнецы №163 1902-1906г. 279л
МКЦ с. Кузнецы №164 1905г. 70л
МКЦ с. Кузнецы №165 1906-1911г. 386л
МКЦ с. Кузнецы №166 1912-1914г. 188л

с. Кулаги
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Кулаги №326 1891г.
МКЦ с. Кулаги №348 1908г.

с. Летяхи
Церковь Успения Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Летяхи №167 1883-1892г. 265л не выд.
МКЦ с. Летяхи №322 1891г.
МКЦ с. Летяхи №168 1893,1909-10,1912-17г. 318л не выд.
МКЦ с. Летяхи №169 1894-95,1897-99, 1905г. 241л
МКЦ с. Летяхи №170 1900-1904, 1907-1908г. 313л не выд.
МКЦ с. Летяхи №171 1905г. 58л не выд.
МКЦ с. Летяхи №352 1909г.
МКЦ с. Летяхи №353 1916г.

с.Лопатни
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Лопатни №172 1863-1866г. 198л
МКЦ с. Лопатни №173 1867-1871, 1909г. 164л
МКЦ с. Лопатни №174 1872-1875г. 209л
МКЦ с. Лопатни №175 1876г. 63л
МКЦ с. Лопатни №176 1881-1885г. 193л
МКЦ с. Лопатни №177 1885-1888г. 195л
МКЦ с. Лопатни №178 1889-1892г. 203л
МКЦ с. Лопатни №322 1891г.
МКЦ с. Лопатни №179 1893-1897г. 264л
МКЦ с. Лопатни №330 1898г.
МКЦ с. Лопатни №180 1898-1900г. 195л
МКЦ с. Лопатни №333 1900г.
МКЦ с. Лопатни №181 1901-1903г. 191л не выд.
МКЦ с. Лопатни №182 1904-1906г. 183л
МКЦ с. Лопатни №183 1905г. 59л
МКЦ с. Лопатни №184 1907-1910г. 248л
МКЦ с. Лопатни №325 1909г.
МКЦ с. Лопатни №185 1915-1919г. 277л
МКЦ с. Лопатни №186 1917-1922г. 108л

с. Лотаки
Церковь Рождества Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Лотаки №321 1891г.
МКЦ с. Лотаки №187 1905г. 89л
МКЦ с. Лотаки №188 1905, 1909г. 16л не выд.
МКЦ с. Лотаки №345 1908г.
МКЦ с. Лотаки №352 1909г.
МКЦ с. Лотаки №353 1916г.

с. Ляличи
Церковь святой великомученицы Екатерины
МКЦ с. Ляличи + №189 1891, 1905г. 60л
МКЦ м-ка Ущерпье
МКЦ с. Ляличи №326 1891г.
МКЦ с. Ляличи №344 1908г.

с. Мартьяновка
Церковь святого Александра Невского
МКЦ с. Мартьяновка №348 1908г.

с. Медведи
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Медведи №322 1891г.
МКЦ с. Медведи №338 1900г.
МКЦ с. Медведи №339 1905г.
МКЦ с. Медведи №342 1905г.
МКЦ с. Медведи №343 1908г.
МКЦ с. Медведи №352 1909г.
МКЦ с. Медведи №353 1916г.

с.Неглюбка
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Неглюбка №324 1891г.
МКЦ с. Неглюбка №330 1898г.
МКЦ с. Неглюбка №333 1900г.
МКЦ с. Неглюбка №190 1905г. 59л
МКЦ с. Неглюбка №349 1909г.

с.Николаевка
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Николаевка №338 1900г.
МКЦ с. Николаевка + №191 1904-1907г. 282л
ИВ д.Чиграев и д. Александровка
МКЦ с. Николаевка №192 1905г. 67л
МКЦ с. Николаевка №193 1908-1913г. 279л
МКЦ с. Николаевка №352 1909г.
МКЦ с. Николаевка №194 1913-1916г. 174л
МКЦ с. Николаевка №353 1 916г.
МКЦ с. Николаевка №195 1898-1901г. 258л

с.Новый Дроков
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Новый Дроков №336 1891г.
МКЦ с. Новый Дроков №346 1908г.

с.Овчинец
Церковь святого Дмитрия Солунского
МКЦ с. Овчинец №347 1908г.

с.Петрова Буда (Борковка)
Церковь святых и праведных Бога-Отец Иоакима и Анны
МКЦ с. Петрова Буда №196 1840-1849г. 454л
МКЦ с. Петрова Буда №197 1850-1856г. 406л
МКЦ с. Петрова Буда, №198 1890-91,1892-97г. 98л
списки прзывников с. Петрова Буда
МКЦ с. Петрова Буда №323 1891г.
МКЦ с. Петрова Буда №199 1892-1893г. 158л
МКЦ с. Петрова Буда №200 1894-1895г. 189л
МКЦ с. Петрова Буда №201 1896-1897г. 180л
МКЦ с. Петрова Буда №202 1898-1899г. 191л
МКЦ с. Петрова Буда №330 1898г.
МКЦ с. Петрова Буда №203 1900-1901г. 162л
МКЦ с. Петрова Буда №336 1900г.
МКЦ с. Петрова Буда №204 1902-1903г. 151л не выд.
МКЦ с. Петрова Буда №205 1904-1905г. 138л
МКЦ с. Петрова Буда №206 1906-1907г. 153л
МКЦ с. Петрова Буда №349 1909г.
МКЦ с. Петрова Буда №207 1910-12,1914,1916-17г. 313л
МКЦ с. Петрова Буда №208 1918-1922г. 81л

с.Перелазы
Церковь святого Василия Великого
МКЦ с. Перелазы №322 1891г.
МКЦ с. Перелазы №339 1905г.
МКЦ с. Перелазы №352 1909г.
МКЦ с. Перелазы №353 1916г.

с. Попова Гора
Церковь Святой Живоначальной Троцы
МКЦ Попова Гора №322 1891г.
МКЦ Попова Гора №328 1898г.
МКЦ Попова Гора №338 1900г.
МКЦ Попова Гора №345 1908г.
МКЦ Попова Гора №351 1909г.
МКЦ Попова Гора №353 1916г.

с. Рожны
Церковь Благовещения Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Рожны №209 1800-1820г. 324л
МКЦ с. Рожны №210 1841-43,1845-51г. 517л
МКЦ с. Рожны №211 1852-1860г. 533л
МКЦ с. Рожны №212 1861-1862г. 140л
МКЦ с. Рожны №213 1863-1864г. 117л
МКЦ с. Рожны №214 1865-1866г. 129л
МКЦ с. Рожны №215 1867-1868г. 118л
МКЦ с. Рожны №216 1871-1874г. 240л
МКЦ с. Рожны №217 1875-1877г. 133л
МКЦ с. Рожны №218 1878-1882г. 146л
МКЦ с. Рожны №219 1883-1887г. 151л
МКЦ с. Рожны №220 1888-1892г. 190л
МКЦ с. Рожны №322 1891г.
МКЦ с. Рожны №221 1893-1897г. 232л не выд.
МКЦ с. Рожны №222 1898-1902г. 263л не выд.
МКЦ с. Рожны №331 1898г.
МКЦ с. Рожны №336 1900г.
МКЦ с. Рожны №223 1903-1906г. 219л
МКЦ с. Рожны №224 1905г. 49л
МКЦ с. Рожны №225 1907-1910г. 238л
МКЦ с. Рожны №349 1909г.
МКЦ с. Рожны №226 1911-1915г. 278л
МКЦ с. Рожны №227 1916, 1918-20г. 281л

посад Святск
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы единоверческая
МКЦ посада Святск №354 1917г.

посад Святск
Церковь Успения Пресвятой Богородицы старообрядческая
МКЦ посада Святск №228 1910,1912-18г. 192л

с.Смолевичи
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Смолевичи №229 1801-1806г. 186л
МКЦ с. Смолевичи №230 1819-1825г. 163л
МКЦ с. Смолевичи №231 1833-1836г. 187л
МКЦ с. Смолевичи №232 1837-38,1840-41г. 270л
МКЦ с. Смолевичи №233 1839г. 94л
МКЦ с. Смолевичи №234 1842-1845г. 285л
МКЦ с. Смолевичи №235 1846-1850г. 427л
МКЦ с. Смолевичи №236 1854-1856г. 284л
МКЦ с. Смолевичи №237 1857-1861г. 504л
МКЦ с. Смолевичи №238 1866-1868г. 180л
МКЦ с. Смолевичи №326 1891г.
МКЦ с. Смолевичи №346 1908г.

с.Старая Гута
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Старая Гута №239 1882-1888г. 389л
МКЦ с. Старая Гута №323 1891г.
МКЦ с. Старая Гута №348 1908г.

с.Струговская Буда
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ с. Струговск. Буда №307 1881г.
МКЦ с. Струговск. Буда №240 1890-1892г. 291л не выд.
МКЦ с. Струговск. Буда №322 1891г.
МКЦ с. Струговск. Буда №241 1893-1895г. 238л не выд.
МКЦ с. Струговск. Буда №242 1901-1903г. 235л не выд.
МКЦ с. Струговск. Буда №243 1904-1907г. 261л
МКЦ с. Струговск. Буда №244 1905г. 70л не выд.
МКЦ с. Струговск. Буда №245 1908-1912г. 262л
МКЦ с. Струговск. Буда №246 1913-1917г. 243л
МКЦ с. Струговск. Буда №353 1916г.

г. Сураж
Церковь Благовещения Пресвятой Богородицы
МКЦ г. Сураж №321 1891г.
МКЦ г. Сураж №344 1 908г.

г. Сураж
Церковь Святой Живоначальной Троцы
МКЦ г. Сураж №344 1908г.

с.Творишино
Церковь святого Апостола и Евангелиста Иоанна Богослова
МКЦ с. Творишино №247 1898-1900,1903-04г. 215л
МКЦ с. Творишино №327 1898г.
МКЦ с. Творишино №343 1908г.
МКЦ с. Творишино №353 1916г.

с.Теремошки
Церковь святого Архистратига Михаила
МКЦ с. Теремошки №248 1800-33,1838-43г. 523л
МКЦ с. Теремошки №249 1844-1862г. 762л не выд.
МКЦ с. Теремошки №250 1863-1868г. 254л
МКЦ с. Теремошки №251 1869-1873г. 282л
МКЦ с. Теремошки №252 1874-1878г. 131л
МКЦ с. Теремошки №253 1879-1883г. 193л
МКЦ с. Теремошки №254 1884-1888г. 259л
МКЦ с. Теремошки №255 1889-1893г. 260л
МКЦ с. Теремошки №322 1891г.
МКЦ с. Теремошки №256 1894-1898г. 269л
МКЦ с. Теремошки №331 1898г.
МКЦ с. Теремошки №257 1899-1903г. 250л
МКЦ с. Теремошки №336 1900г.
МКЦ с. Теремошки №258 1904-1909г. 238л не выд.
МКЦ с. Теремошки №259 1905г. 46л
МКЦ с. Теремошки №349 1909г. 254л
МКЦ с. Теремошки №260 1908-1919г. 493л

с.Тулуковщина
Церковь святого преподобного Сергия Радонежского
МКЦ с. Тулуковщина №261 1874-75,1878-83г. 308л
МКЦ с. Тулуковщина №262 1884-1887г. 194л
МКЦ с. Тулуковщина №263 1888-1892г. 255л
МКЦ с. Тулуковщина №322 1891г.
МКЦ с. Тулуковщина №264 1893-1897г. 253л
МКЦ с. Тулуковщина №331 1898г.
МКЦ с. Тулуковщина №265 1898-1903г. 299л не выд.
МКЦ с. Тулуковщина №336 1900г.
МКЦ с. Тулуковщина №266 1904-1910г. 357л
МКЦ с. Тулуковщина №267 1905г. 46л не выд.
МКЦ с. Тулуковщина №268 1905г. 62л
МКЦ с. Тулуковщина №269 1909г. 72л
МКЦ с. Тулуковщина №270 1911-1914г. 217л
МКЦ с. Тулуковщина №271 1915-1919г. 278л

с.Увелье
Церковь святого Архистратига Михаила
МКЦ с. Увелье №324 1891г.
МКЦ с. Увелье №325 1891г.
МКЦ с. Увелье №331 1898г.
МКЦ с. Увелье №336 1900г.
МКЦ с. Увелье №272 1905г. 41л
МКЦ с. Увелье №273 1909г. 43л не выд.

с.Уношево
Церковь святого Василия Великого
МКЦ с. Уношево №327 1898г.
МКЦ с. Уношево №342 1905г.
МКЦ с. Уношево №351 1909г.
МКЦ с. Уношево №353 1916г.

местечко Ущерпье
Церковь святителя и чудотворца Николая
МКЦ м-ка Ущерпье №274 1790-1817,1819-26г. 686л
МКЦ м-ка Ущерпье №275 1818г. 26л
МКЦ м-ка Ущерпье №276 1827-1833г. 268л
МКЦ м-ка Ущерпье №277 1834-1845г. 600л
МКЦ м-ка Ущерпье, №278 1846-1861г. 179л
ИВЦ с. Городечня
МКЦ м-ка Ущерпье №279 1857-1861г. 175л
МКЦ м-ка Ущерпье №280 1862-1863г. 170л
МКЦ м-ка Ущерпье №281 1864-1867г. 306л
МКЦ м-ка Ущерпье №282 1868-1870г. 231л
МКЦ м-ка Ущерпье №283 1871-1873г. 170л
МКЦ м-ка Ущерпье №284 1874-1876г. 319л
МКЦ м-ка Ущерпье №285 1877-1879г. 237л
МКЦ м-ка Ущерпье №286 1880-1882г. 214л
МКЦ м-ка Ущерпье №287 1883-1885г. 251л не выд.
МКЦ м-ка Ущерпье №288 1886-1887г. 175л
МКЦ м-ка Ущерпье №289 1888-1889г. 184л
МКЦ м-ка Ущерпье №290 1890-1892, 1919г. 271л
МКЦ м-ка Ущерпье №291 1891г 92л
МКЦ м-ка Ущерпье №292 1893-1895г. 289л не выд.
МКЦ м-ка Ущерпье №293 1893, 1902г. 19л
МКЦ м-ка Ущерпье №294 1896-1898г. 212л
МКЦ м-ка Ущерпье №331 1898г.
МКЦ м-ка Ущерпье №295 1899-1901г. 235л не выд.
МКЦ м-ка Ущерпье №335 1900г.
МКЦ м-ка Ущерпье №296 1901,1903,1909-12г. 207л
МКЦ м-ка Ущерпье №297 1903-1905г. 313л
МКЦ м-ка Ущерпье №189 1905г.
МКЦ местечка Ущерпье №298 1906-1908г. 350л
МКЦ м-ка Ущерпье №299 1905-1915г. 210л
МКЦ м-ка Ущерпье №300 1909г. 112л
МКЦ м-ка Ущерпье №301 1909-1918г. 165л
МКЦ м-ка Ущерпье №302 1912-1915г. 216л
МКЦ м-ка Ущерпье №303 1915-1919г. 184л
МКЦ м-ка Ущерпье №304 1914,1917-20г. 215л
МКЦ м-ка Ущерпье №305 1920-1921г. 102л

местечко Ущерпье
Церковь Вознесения Христова
МКЦ м-ка Ущерпье №341 1905г.

с Ширки
Церковь Вознесения Христова
МКЦ с. Ширки №338 1900г.
МКЦ с. Ширки №306 1909г. 74л
МКЦ с. Ширки №353 1916г.

с. Шираевка
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Шираевка №307 1881г. 43л
МКЦ с. Шираевка №322 1891г.
МКЦ с. Шираевка №308 1899-1904г. 314л
МКЦ с. Шираевка №309 1905г. 53л
МКЦ с. Шираевка №310 1905-1909г. 257л
МКЦ с. Шираевка №343 1908г.
МКЦ с. Шираевка №311 1910-1913г. 229л
МКЦ с. Шираевка №353 1916г.
МКЦ с. Шираевка №312 1914-1918,1920г. 220л

с. Яловка
Церковь Покрова Пресвятой Богородицы
МКЦ с. Яловка №313 1809-1831г. 303л
МКЦ с. Яловка №314 1832-1838г. 121л
МКЦ с. Яловка №315 1845-1850г. 210л
МКЦ с. Яловка №316 1866-1874г. 140л
МКЦ с. Яловка №325 1891г.
МКЦ с. Яловка №331 1898г.
МКЦ с. Яловка №335 1900г.
МКЦ с. Яловка №317 1902,1904,1906,1908г. 218л
МКЦ с. Яловка №318 1905г. 64л
МКЦ с. Яловка №349 1909г.
МКЦ с. Яловка №319 1912-14,1919г. 217л
МКЦ с. Яловка №320 1915-1918г. 221л

МЕТРИЧЕСКИЕ КНИГИ СБОРНЫЕ

МКЦ Благовещения Пресвятыя Богородицы г. Сураж, №321 1891г. 517л
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Лотаки,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Косич,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Козаричи.

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Лопатни, №322 1891г. 1240л
МКЦ Святителя Василия Великого с. Перелазы,
МКЦ Воскресения Христова с. Велико-Удебное,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Кузнецы,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Кожаны,
МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Теремошки,
МКЦ Благовещения Пресвятыя Богородицы с. Рожны,
МКЦ Святого Сергия Радонежского с. Тулуковщина,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Заборье,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Шираевка,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Струговская Буда,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Гордеевка,
МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Летяхи,
МКЦ Святой Живоначальной Троицы Попова Гора.

МКЦ Св. и Прав. Бога-Отец Иоакима и Анны с. Петрова Буда, №323 1891г. 288л
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Голубовка,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Старая Гута,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Красновичи.

МКЦ Рождества Христова с. Верещаки, №324 1891г. 201л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Неглюбка,
МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Увелье.

МКЦ Св. Архистратига Михаила с. Увелье, №325 1891,1905,1909г. 314л не выд.
МКЦ Покрова Пресвятой Богородицы с. Яловка,
МКЦ Рождества Христова с. Верхличи,
МКЦ Введения во Храм Пресвятыя Богородицы с. Городечня,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Козаричи,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Лопатни.

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Новый Дроков, №326 1891г. 469л
МКЦ Святой Великомученицы Екатерины с. Ляличи,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Смолевичи,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Кулаги,
МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Далисичи,
МКЦ Покрова Пресвятой Богородицы с. Великоселище.

МКЦ Святителя Василия Великого с. Уношево, №327 1898г. 373л
МКЦ Вознесения Христова с. Великий Бор,
МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Жовнец,
МКЦ Святого Апостола Иоанна Богослова с. Творишино,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Козаричи,

МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Косич, №328 1898г. 355л
МКЦ Святой Живоначальной Троицы Попова Гора.
МКЦ Воскресения Христова с. Велико-Удебное,

МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Верещаки, №329 1898г. 412л
МКЦ Рождества Христова с. Верхличи,
МКЦ Введения во Храм Пресвятыя Богородицы с. Городечня,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Кожаны,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Кузнецы,

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Лопатни, №330 1898г. 265л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Неглюбка,
МКЦ Св. и Прав. Бога-Отец Иоакима и Анны с. Петрова Буда.

МКЦ Благовещения Пресвятыя Богородицы с. Рожны, №331 1898г. 397л
МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Теремошки,
МКЦ Святого Сергия Радонежского с. Тулуковщина,
МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Увелье,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Ущерпье,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Яловка.

МКЦ Покрова Пресвятой Богородицы с. Великоселище. №332 1899-1908г. 319л
МКЦ Святителя Василия Великого м-ка Душатин.

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Неглюбка, №333 1900г. 196л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Лопатни,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Кузнецы.

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Заборье, №334 1900г. 227л
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Гордеевка.

МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Яловка, №335 1900г. 276л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Ущерпье,.

МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Увелье, №336 1900г. 276л
МКЦ Святого Сергия Радонежского с. Тулуковщина,
МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Теремошки,
МКЦ Благовещения Пресвятыя Богородицы с. Рожны,
МКЦ Св. и Прав. Бога-Отец Иоакима и Анны с. Петрова Буда.

МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Кожаны, №337 1900г. 460л
МКЦ Введения во Храм Пресвятыя Богородицы с. Городечня,
МКЦ Рождества Христова с. Верхличи,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Верещаки,
МКЦ Воскресения Христова с. Велико-Удебное.

МКЦ Святой Живоначальной Троицы с. Попова Гора, №338 1900г. 307л
МКЦ Вознесения Христова с. Ширки,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Николаевка,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи.

МКЦ Святой Живоначальной Троицы с. Глинное, №339 1905г. 163л
МКЦ Святителя Василия Великого с. Перелазы,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи.

МКЦ Рождества Христова с. Верхличи, №340 1905г. 144л
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Верещаки.

МКЦ Вознесения Христова с. Ущерпье, №341 1905г. 122л
МКЦ Вознесения Христова с. Великий Бор.

МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Жовнец, №342 1905г. 208л
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи,
МКЦ Святителя Василия Великого с. Уношево.

МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Антоновка, №343 1908г. 580л
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Гордеевка.
МКЦ Святого Апостола Иоанна Богослова с. Творишино,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Шираевка,
МКЦ Вознесения Христова с. Великий Бор,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Заборье.

МКЦ Благовещения Пресвятыя Богородицы г. Сураж, №344 1908г. 278л
МКЦ Святой Живоначальной Троицы г. Сураж,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Красновичи,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Голубовка,
МКЦ Святой Великомученицы Екатерины с. Ляличи.

МКЦ Святой Живоначальной Троицы с. Попова Гора, №345 1908г. 13л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Козаричи,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Лотаки.

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Новый Дроков, №346 1908г. 320л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Смолевичи,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Высокоселище,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Богородицкое,
МКЦ Святых Апостолов Петра и Павла п-да Клинцы.

МКЦ Святителя Василия Великого м-ка Душатин. №347 1908г. 190л
МКЦ Святого Великомученика Дмитрия Солунского с. Овчинец.

МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Графовка Кобыленка, №348 1908г. 294л
МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Далисичи,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Кулаги,
МКЦ Святого Александра Невского с. Мартьяновка,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Старая Гута.

МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Яловка, №349 1909г. 283л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Неглюбка,
МКЦ Св. и Прав. Бога-Отец Иоакима и Анны с. Петрова Буда,
МКЦ Благовещения Пресвятыя Богородицы с. Рожны,
МКЦ Святого Архистратига Михаила с. Теремошки,

МКЦ Введения во Храм Пресвятыя Богородицы с. Городечня, №350 1909г. 89л не выд.
МКЦ Рождества Христова с. Верхличи,

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Александровка, №351 1909г. 232л
МКЦ Святой Живоначальной Троицы с. Попова Гора,
МКЦ Святителя Василия Великого с. Уношево,

МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи, №352 1909г. 382л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Николаевка,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Лотаки,
МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Летяхи,
МКЦ Святителя Василия Великого с. Перелазы.

МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Заборье, №353 1916г. 846л
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Козаричи,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Косич,
МКЦ Успения Пресвятыя Богородицы с. Летяхи,
МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы с. Лотаки,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Медведи,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Николаевка,
МКЦ Святителя Василия Великого с. Перелазы.
МКЦ Святой Живоначальной Троицы с. Попова Гора,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Струговская Буда,
МКЦ Святого Апостола Иоанна Богослова с. Творишино,
МКЦ Святителя Василия Великого с. Уношево,
МКЦ Вознесения Христова с. Ширки,
МКЦ Покрова Пресвятыя Богородицы с. Шираевка,
МКЦ Святителя и Чудотворца Николая с. Александровка,

МКЦ Рождества Пресвятыя Богородицы п-да Ардонь, №354 1917г. 101л
МКЦ Вознесения Христова Единоверческой п-да Клинцы
МКЦ Троицкой Единоверческой п-да Клинцы
МКЦ Покровской Единоверческой п-да Святск

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share