1 ( 23-04-2014 19:19:10 змінене PElena )

Тема: Кобелякский уезд

http://i55.fastpic.ru/big/2014/0421/b4/3cd1de8b4409bf4d97037271250469b4.jpeg

Новосанжаровський повіт

Новосенжаровський повіт (вимова сучасників) - адміністративна територіальна одиниця Російської імперії у 1776-1783 роках.
Центр - повітове місто Нові Санжари (сучасне селище).
Утворений 1776 року у складі Новоросійської губернії, створений з частини колишнего Дніпровського полку, яка не увійшла до Кременчуцького повіту (Нові Сенжари, Старі Сенжари, Великі, Кобеляки і Карлівка);

1783 року Ново-сенжаровський повіт переіменований на Кобеляцький з наданням Кобелякам повітов

Кобеляцький повіт

Кобеля́цький повіт (рос. Кобелякский уезд) — адміністративна територіальна одиниця Полтавської губернії Російської імперії, Української держави, УНР і УСРР у 1783-1796 й 1803—1923 роках.
Центр — місто Кобеляки.
у 1783—1796 роках у складі Новоросійської губернії;
1783 року Новосанжарський повіт Новоросійської губернії переіменований на Кобиляцький повіт з переносом повітового центру у Кобиляки;
у 1797-1802 роках не існував,
у 1803—1923 роках у складі Полтавської губернії до утворення округ.

1910 рік - налічує 21 волость, 663 населені пункти, 30842 двори, 213612 жителів (1923—268958 жителів). Розформований 7.03.1923.

Повітовий центр Кобеляки

Міста та містечка Білики • Голтна • Китай-Город • Кишенька • Маячка • Нові Сенжари • Орлик • Переволочна • Сокілка • Царичанка

Волості Білицька • Бреусівська • Бригадирівська • Бродщинська • Великокобеляцька • Вовчоріцька • Китайгородська • Кишенська • Клюсівсько-Зачепилівська • Кобеляцька • Куликівська • Кустолівська • Ляшківська • Маяцька • Новосенжарівська • Озерська • Орлицька • Сокільська • Хорішківська • Царичанська • Чорбівська

Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) Великобиляцькі хутори • Задовжанські хутори • Куликівські хутори • Кустолівські хутори • Клюсівка • Комарівка • Лелюхівка • Лівенське • Лучки • Хорішки • Ханделіївка • Юрки

Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)

Share

2

Re: Кобелякский уезд

Кобеляки на топографической карте 1941г.

156x180

З повагою, Сергій Овчаренко

Share

3 ( 23-04-2014 05:19:32 змінене PElena )

Re: Кобелякский уезд

1826

http://i56.fastpic.ru/big/2014/0421/de/b333b70e2ba54a0c1f306f38020fc4de.jpeg

pravoslavie.poltava.ua/...kobelyaki/

Из истории Кобелякского уезда

Местечко Кобиляки впервые упоминается в первой половине XVII века. Существует много версий относительно происхождения такого названия.

В картах, составленных И. Данкертом в 1620–1636 годах и Ф. Девитом в 1632 году, уже упоминается местечко Кобиляки, а французский инженер де Боплан (около 1630–1642) поселение “Kobilak” отметил условным знаком как новый город.

С 1648 года, когда был образован Полтавский полк, Кобиляки вошли в его состав как сотенный городок. Местные казаки активно участвовали в Освободительной войне против польской шляхты.

В начале XVIII века в Кобиляках проживало около 9500 лиц — тогда это был самый большой населенный пункт на территории нынешней Полтавщины. С этого века в крае начала активно развиваться торговля, поскольку именно здесь прошли новые торговые пути в Таврию.

Во второй половине XVIII века, во время российско-турецкой войны, Кобиляки были разрушены крымскими татарами. В 1765 году территория края стала частью Екатерининской провинции Новороссийской губернии, потом Кобиляки стали ротным местечком Екатеринославского полка. Со временем район относился к Кременчугскому уезду.

После создания Полтавской губернии – 27 марта 1803 года – в ее составе был образован новый — Кобелякский — уезд. С того времени городок начал называться именно Кобеляки. Кобеляцкий район был создан 7 марта 1923 года, но его территория претерпевала изменения вплоть до середины 1960-х.

+ Читати більше

Ныне в крае проживает свыше 50 тысяч человек.

Духовная жизнь Кобелякского края имеет большую историю и славную современность. Только в последние года здесь были сооружены Николаевская церковь в самих Кобеляках, Преображенская — в селе Дрижина Гребля и Николаевская — в селе Радянское.

А в начале XVIII века только в Кобиляках существовало 8 церквей — Троицкая, Михайловская, Преображенская, Рождество-Богородичная, Николаевская, Парасковеевская, Покровская и Георгиевская. В конце века в местечке действовало 10 храмов — такого количества не было ни в одном уездном центре. Первая каменная церковь — Крестовоздвиженская — была сооружена в 1830 году.

Сейчас город Кобеляки — центр благочиния, в котором действуют два храма — Свято-Николаевская церковь и Покровский молитвенный дом.

В конце XVIII века в поселке Билыки было 4 церкви – Николаевская, Покровская, Рождества Богородицы и Успенская. При них действовали библиотеки, школы, больницы. Ныне в Билыках две церкви, расположенные в приспособленных помещениях, – Николаевская и Успенская.

Интересна история Покровской церкви в селе Ханделеевка (сейчас Вильховатского поселкового совета). Храм был построен очень давно, а в конце XVII или в начале XVIII века он сгорел. В 1743 году на средства грузинского князя С. Баратова здесь построили новую деревянную церковь, к которой в 1823-ом пристроили колокольню. Богатые казаки И. Шаней и А. Козюка сделали большие пожертвования местному храму – земельными участками и церковной утварью. В 1866 году на месте старого был построен новый храм в византийском стиле – тоже деревянный и тоже Покровский. В 1880-ом при церкви открыли церковноприходскую школу, которая содержалась на средства местного священника – отца Маркияна Каменецкого. А первой учительницей школы была дочь батюшки Лидия Маркияновна. Со временем церковноприходская школа была преобразована в Вильховатскую неполную среднюю школу. При церкви имелась также библиотека, где хранились уникальные печатные издания XVII–XVIII веков. Церковь была разрушена в послереволюционные годы...

Тимофеевскую церковь в селе Григоро-Бригадировка была построена в начале XVIII века. Как почти везде, при ней действовала церковноприходская школа и библиотека. Крестовидный храм частично сгорел во время Великой Отечественной войны.

В 2002 году большой церковный праздник состоялся в селе Дрижина Гребля – здесь Блаженнейший Митрополит Киевский и всей Украины Владимир в сослужении четырех архиереев освятил новую Преображенскую церковь (ведь старая Преображенская церковь была построена еще в 1868 году; но со временем на ее месте был возведен новый храм, который разобрали в 1932-ом). А теперь новый храм, построенный ктиторскими заботами Председателя Центральной избирательной комиссии Украины г. М. М. Рябца, является духовным центром и украшением села. И спустя 70 лет снова зазвонили в селе колокола, созывая на молитву “о всех и за вся”...

В 1796 году “деревня Миркаловка” (нынешняя Ивановка) преобразовалась в “село, т.к. была построена деревянная Преображенская церковь и она же была уничтожена в 1934 году.

Поселение же Канавы стало селом в 1888 году, и совершилось это весьма необычным способом: туда перенесли из села Маячка деревянную Михайловскую церковь и колокольню. В храме находились замечательные иконы работы известного гравера Григория Левицкого-Носа и его сына – живописца Дмитрия Левицкого. Церковь разобрали в 1935-ом...

В селі Сухому (Сухій) Перегонівка була гарна дерев’яна церква. Свого часу їй подарував земельні угіддя Ф. Приймак, якого за благодіяння було поховано в церковній огорожі. А під час Великої Вітчизняної війни церкву врятував батюшка. За переказами, німці, які спалили близько 50 хат, школу, стайню, мали намір зруйнувати і храм. Та священик став посеред храму і твердо сказав: “Паліть зі мною!”. Загарбники відступили, і Петропавлівська церква дотепер стоїть у селі. Її настоятель — священик Мирон Сверлович.

Уникальным архитектурным сооружением является Софиевская церковь в селе Комендантовка. В память о военной славе семейства Билевичей их потомок Александр Билевич воздвигнул уникальную пирамиду-усыпальницу, являвшуюся уменьшенной копией памятника-мавзолея воинам в Севастополе. В 1885 году усыпальница была превращена в Софиевский храм, который и по сей день украшает село.

В 1714 году тогдашний игумен Полтавского Крестовоздвиженского монастыря основал Сокильский Преображенский мужской монастырь в селе Правобережная Сокилка. Здесь находилась чудотворная икона Божьей Матери, именованная Сокильской, явленная еще в 1172 году. В 1786-ом земли монастыря были секуляризованы, а обитель – упразднена.

В 1814 году в селе Марковка была построена церковь Рождества Иоанна Предтечи и, слава Богу, этот храм сохранился поныне.

В старинном селе Орлик в свое время было три храма: деревянные Успенский и Троицкий и каменный Николаевский (1801). Ныне там действует Вознесенская церковь (1914). Усилиями ее настоятеля в 2003 году была открыта Николаевская церковь в селе Радянское – это название получило селение, которое возникло вместо села Старый Орлик, оказавшегося под водами Днепродзержинского водохранилища. В Старом Орлике была Николаевская церковь, а потому нынешнее Радянское имеет не лишь историческую, но и духовную связь со Старым Орликом.

Михайловская церковь в селе Бережновка обустроилась в маленьком уютном домике. А в селе Озера собирает прихожан на службу Божью Введенский храм.

Кобелякский уезд расположен между 48°45' и 49°31' северной широты, на южной окраине губернии и отделяется от Екатеринославской губернии течением рек Днепра и Орели. Пространство уезда, по Стрельбицкому = 3227,2 кв. верст = 336167 десятин, а по данным генерального межевания = 329017 десятин. Уезд, в общем, представляет постепенный склон к левому низкому и отлогому берегу реки Днепра, и орошается системой рек Псёла, Ворсклы и Орели.

+ Читати більше

Водораздел Псёл-Голтва-Ворскла занимает больше половины уезда, водораздел же Ворскла-Орель — остальную часть. Правые берега Псёла, Ворсклы, Орели — высоки, круты, часто обрывисты и овражисты, левые обыкновенно пологи и низки. Общий характер водоразделов — широковолнистый с многочисленными балками и оврагами. Водораздел Псёл-Голтва-Ворскла — слабо волнистая степь, 60 саженей средней высоты. Водораздел Ворскла-Орель на 10 саженей ниже первого, при средней высоте 50,6 саженей имеет вид низменной равнины, изобилующей котловинами с застаивающейся солоноватой водой. Днепр и Псёл протекают на незначительном протяжении, так же как и Орель; Ворскла же прорезает весь уезд; несколько речек и ручьев летом пересыхают. Из рек судоходен только Днепр; пароходные и грузовые пристани в Переволочне и Орлике. В нескольких местах по побережью Днепра обнаружены месторождения красного слоистого гранитита, который был употреблен при постройке железнодорожного моста в Екатеринославе; несколько каменоломен незначительных размеров разрабатывают серый гранит. Из других полезных ископаемых обнаружены на берегах реки Ворсклы у местечка Белики залежи синей гончарной глины. По исследованию почв профессором Докучаевым обнаружено, что горовой (суглинистый) чернозем является господствующей почвой К. уезда. Содержание гумуса колеблется от 4,21% до 6,301%, равняясь в среднем 5,41%. Супесчаный чернозем (чернозем пологих скатов) занимает незначительное пространство на пологих склонах к рекам, неширокими полосами в 2—3 версты в поперечнике. Содержание гумуса от 3,53 до 4,79%, в среднем 3,72%. Супеси обыкновенно служат переходом от супесчаных черноземов к пескам, чаще всего представляют узкую полосу со стороны реки, заключают растительного перегноя в среднем 1,54%. Солонцы относятся к почвам болотно-наземным, происшедшим при содействии стоячей воды. Главная площадь занята солонцами на водоразделе Ворскла-Орель, отчасти на водоразделе Псёл-Голтва-Ворскла. В солонцах, по полному химическому анализу, гумус совершенно отсутствует, и главными составными частями служат кремнекислота 76,6%, глинозем 7,8%, остальное — разные окиси и соли. Удобной земли по окладным книгам (1887) 317714 десятин, из которых принадлежит дворянству 91815 десятин (30,0%), духовенству 3732 десятины (1,2%), купцам 3768 десятин (1,3%), мещанам 3817 десятин (1,3%), казакам 131968 десятин (43,6%), государственным крестьянам 34795 десятин (11,5%), крестьянам-собственникам 17523 десятины (5,8%), в общем владении казаков и государственных крестьян 6501 десятина (2%), разным владельцам 7885 десятин (3%). Пахотной земли 69,0%, сенокосной 8%, лесной 5,2%, выгонов 6,6%, усадебной 5,4%.
Жителей 242875: дворян 2528, духовенства 1365, почетных граждан и купцов 375, мещан 5238, крестьян 221266, военных сословий 11220, прочих 883. Православных 239912, католиков 149, евреев 2522, протестантов 21, прочих 271.
В уезде 1044 поселения, в том числе 15 местечек, 29 селений, 219 деревень и 871 хутор. Заводов пивоваренных 2, кожевенных 3, свечных восковых 2, мыловаренный 1, крупчатых мельниц 35 (паровая 1, водяных 34), топчаков 3, кузниц 248, маслобоен 391; общая сумма производства, при 889 рабочих, 290000 руб. Кустарная промышленность развита слабо. Главное занятие жителей — хлебопашество на своей и съемной в погодный наем земле. В 1894 году рожь занимала 39778 десятин, пшеница озимая 3508, яровая 81671, ячмень 35837, овес 8323, гречиха 6627, просо 5477, кукуруза 56, горох 1987, чечевица 1586, картофель 4149, всего 188243 десятины. Средняя урожайность для всех хлебов на землях частных владельцев определяется с десятины 47 пудов, на землях мелких землевладельцев — едва 36 пудов. Погодный наем земли малоземельными и безземельными пахарями существует постоянно в значительных размерах. По подворной переписи 1887 г. зарегистрирован погодный наем пахотной земли испольно 9823 десятины, за деньги 26677 десятин и под отработки натурой 1267 десятин, всего 37767 десятин. Часть рабочего населения уходит в летнее время на заработки в южные губернии. В 1886 г. было выдано письменных видов для отлучек: годовых 652, полугодовых 1141, краткосрочных 9186, всего 10979. Бюджет уездного земства составлял в 1884 г. 71967 руб., в 1893 г. 88605 руб. из этой суммы на содержание земской управы идет 9,7%, на врачебную часть 15,9%, на начальные школы 8, 3 %. На средства уездного земства содержатся в уезде 4 врача и 20 фельдшеров. Сельским обществам принадлежит продовольственного капитала 29744 руб., из которых в долгу 17852 руб. По затратам для медицины и для народного образования в 1893 г., сравнительно с числом жителей, К. уезду принадлежит самое низшее место в губернии.

Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

4 ( 21-04-2014 06:25:13 змінене PElena )

Re: Кобелякский уезд

1919

http://i60.fastpic.ru/big/2014/0420/29/435f8486c03446f2786aadb320afc429.jpeg

    exo.in.ua/?page=region&...fo=history

    «КОБЕЛЯКСКОЕ СЛОВО». 

    Щоденна газета, виходила в Кобеляках у 1911 і 1913 роках. 

    КОБЕЛЯЦЬКА ЖІНОЧА ГІМНАЗІЯ. 

    Заснована 1.07.1906 р. на базі Кобеляцької жіночої прогімназії. Мала 8-річний курс навчання і підготовчий клас. До гімназії приймалися дівчата всіх станів і віросповідань. Готувала вчителів для початкової школи та молодших класів жіночих гімназій. 8-й педагогічний клас давав право на звання домашньої вчительки чи домашньої наставниці. 1917 у Кобеляцькій жіночій гімназії навчалося 366 дівчат, у т. ч. 22 — діти селян, 85 — козаків, 105 — міщан і цехових, 32 — почесних громадян і купців, 24 — духовенства, 57 — особистих дворян і чиновників, 31 — родових дворян. Навчання платне: у 1—7 класах — 60 крб., у 8-му — 100 крб. на рік. Утримувалася за рахунок держави, губернсььких і повітових земств та плати за навчання. Працювало 25 вчителів — випускників Київського університету і духовної академії, жіночих гімназій і вищих жіночих курсів. Діяли попечительська і педагогічна ради. Мала 13 учнівських квартир. При гімназії діяли фундаментальна (4,5 тис. од. зб.) та учнівська (3,1 тис. од. зб.) бібліотеки; фізичний кабінет, відділ наочних посібників. Містилася у власному будинку. 

    КОБЕЛЯЦЬКА ЖІНОЧА ПРОГІМНАЗІЯ. 

    Заснована у 1871 році у складі трьох, а потім перших чотирьох класів гімназії. 1901 відкрито підготовчий і педагогічний класи. 1906 - перетворена на Кобеляцьку жіночу гімназію. До прогімназії приймалися дівчата всіх станів і віросповідань. 1872 у прогімназії навчалося 42 учениці, 1903 — 164, 1906 — 317, у т. ч. 9 — діти селян, 21 — козаків, 147 — міщан і цехових, 61 — почесних громадян і купців, 17 — духовенства, 41 — особистих дворян і чиновників, 4 родових дворян та ін. Плата за навчання — 10 крб. на рік. Утримувалася за рахунок держави, губерн. і повіт, земства, плати за навчання і добровільних пожертв. Спочатку містилася у найманому приміщенні (в будинку колезького асесора С. П. Житецького), потім у власному будинку, спорудженому земством. Працювало 18 вчителів — випускників духовних семінарій, міських училищ, жіночих гімназій, інститутів шляхетних дівчат.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    5 ( 21-04-2014 06:20:07 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд

    КОБЕЛЯЦЬКЕ КОМЕРЦІЙНЕ УЧИЛИЩЕ. 

    Відкрите 18.07.1906 року у відповідності з положеннями про комерційні навчальні заклади 1896 і 1900. Мало свій статут, затверджений 1907 р. Підпорядковувалося Міністерству торгівлі і промисловості. Давало середню загальну і спеціальну освіту. Термін навчання - 7 років. Приймалися діти 10—12 років обох статей всіх станів і віросповідань з освітою, що дорівнювала знанням за перший клас реальних училищ. Викладалися: закон божий, російська мова і словесність, німецька і французька (за додаткову плату й англійська) мови, історія, географія, математика, фізика, природознавство, комерційна арифметика, теоретична і практична бухгалтерія, комерційне діловодство рос. та іноземними мовами, торгове і пром. законодавство, хімія і товарознавство, комерційна географія Росії, креслення, малювання, каліграфія, гімнастика, музика й танці. Діяли фундаментальна та учнівська бібліотеки, фізичний кабінет, кабінет навч. посібників, музей зразкових товарів, лабораторія для практичних занять з хімії і товарознавства. Утримувалася на кошти Товариства для влаштування Кобеляцького комерційного училища, плати за навчання та пожертв приватних осіб. У Кобеляцькому комерційному училищі навчалися письменники: Юрій Дольд-Михайлик (1903—66; Михайлик Юрій Петро вич), І. В. Дубинський (1898— 1989), М. М. Лебідь (1889-1939). 

    http://i57.fastpic.ru/big/2014/0421/08/68c46dfffe197b28efe00f05a3ad7508.jpg

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    6

    Re: Кобелякский уезд

    kobelyaki.com/kobelyack...-iskusstva


    Кобеляцкий музей литературы и искусства


    Открыт музей в 1982 году в городе Кобеляки. Основан музей учителем-краеведом А. И. Куликом. Размещен в отдельном здании, построен 1913 г. В музее 2 тыс. экспонатов, которые освещают жизнь и деятельность писателей, художников, композиторов, актеров и др. деятелей культуры, выходцев с Полтавщины, в частности Кобеляцкого района, а также художников, творчество которых связано с этим краем.


    Отдельный раздел знакомит с историей г. Кобеляки. Экспозиция размещена в 9 залах: документы, фотографии, рукописи, вещественные материалы. В музее представлены жизнеописание и творчество: 


    украинского философа и просветителя Я. П. Козельського, математика М. В. Остроградского; 


    писателей, литературоведов И. Ф. Богдановича (1743, с. Переволочна Прилукского полка, ныне Черниговской обл .- 1803, Курск) , 
    В. С. Гнилосирова (1836, г. Кобеляки – 1900, Канев); 
    А. В. Головко, И. В. Дубинский (1898, с. Бутенко, теперь Кобеляц. р-на – 1989, Киев), 
    Ю. Дольд-Михайлика (1903, с. Бутенко, теперь Кобеляц. р-на – 1966, Киев), 
    С. М. Жураховича (н. 1907. уроженец с. Сокилка Полтав. губ), 
    В. Л; Кашин (н. 1917, г. Кобеляки), 
    М. С. Белецкого (н. 1910, г. Кобеляки), 
    Д. В. Ткача (в. 1912, с. Орлик, теперь Кобеляц. р-на), 
    А. Т. Гончара ( н. 1918, с. Сухое, теперь Кобеляц. р-на), 
    П. А. Загребельного (н. 1924, с. Солошине, теперь Кобеляц. р-на), 
    П. М. Усенко (1902, с. Заочипське кол . Кобеляц. уезда, гепер Днепропетровской обл .- 1975, Киев); 


    художников В. М. Греченка (1906, г. Кобеляки – 1967, Харьков), 
    И. Г. лося (1904, с. Сокилка, Полтаве. губ .- 1985, Киев), 
    И. А. Билополого (1910, с. Григор-Бригадировка, гепер Кобеляц. р-на – 1984, Днепропетровск), 
    О. Г. Максименко (1916, с. Вильхуватка, теперь Кобеляц. р-на) 
    А Г. Петрицького (1895, Киев – 1964, Киев; жил 1900-14 в с. Лищинивци, теперь Кобеляц. р-на); 


    композитора В. Д. Кирейка (н. 1926, в Кобеляках прошли его детские и юношеские годы ); 


    певицы Т. А. Гриценко (1938, с. Старый Орлик Кобеляцкого р-на, теперь затоплены); 


    актеров Е. А. Золотаренка (1889, г. Кобеляки – 1955, Полтава), 
    С. И. Шкурата (1885, г. Кобеляки – 1973, г. Ромны Сум. обл.) и др. 


    В экспозиции представлена постоянно действующая выставка произведений самодеятельных художников-художников И. И. Ярового (1928-88), А. П. Чумака (1933-82), П. В. Лагода (н. 1910), Н. Ф. Черненко ( 1933). Содержащиеся здесь и материалы, которые рассказывают о писателях, которые находились в Кобеляках: Т. Г. Шевченко, А. С. Пушкина, М. Горького, В. Н. Сосюры, Ю. К. Смолича, Ю. И. Яновского, П . Й. Капельгородського, А. И. Ковиньку, Н. Л. Забила, В. В. бычка, И. Л. Мурагова, Ю. А. Збанацького, М. Ф. Стельмаха, Л. Н. Овдиенко га др. Представленные в музее изделия народных мастеров: картины, вышивки, резьбы, рисунки и т.п.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    7 ( 21-04-2014 07:29:49 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ МОЛОЧНО-КОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ 

    Створений 1955 року як молочноконсервний завод. 1966 перетворений на Кобеляцький молочно-консервний комбінат. Випускає молочні консерви, масло тваринне, продукцію із збираного молока (молоко пастеризоване, кефір жирний, сметана, сир жирний), обезжирену продукцію (сир, кефір, сколотини). Потужність після пуску — 35 т молока, у 1989 — 270 т. Розміщений у селищі Білики Кобеляцького району, вул. Р. Люксембург № 1. 

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ НАРОДНИИ САМОДІЯЛЬНИЙ ТЕАТР. 

    Створений 1946 року при Кобеляцькому районному будинку культури. З 1968 — народний самодіяльний. Серед вистав: «Ніч під Івана Купала» М. Старицького, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Лимерівна» П. Мирного, «Пізня любов» О. Островського. Дипломи всесоюзних та республіканських фестивалів, оглядів і конкурсів народної творчості. 

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ ЦЕНТР МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ. 

    Створений 1972 року вперше в СРСР. Офіційно визнаний 1985-го. Його організатором і головним лікарем є народний лікар СРСР (1990), засл. лікар УРСР (1988), кандидат медичних наук Микола Андрійович Касьян. Лікував суглоби, дискогенні радикуліти, міжхребетні дискові грижі, остеохондрози, вроджені аномалії розвитку хребта. Через Кобеляцький центр мануальної терапії пройшли десятки тисяч хворих з нашої і зарубіжних країн. У М. А. Касьяна пройшли стажування сотні лікарів. Споруджено новий лікувальний комплекс. 

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД 

    Збудований 1952—55 у смт Біликах Кобеляцького р-ну. 1956 року здійснено реконструкцію, 1955 року - завод щодоби переробляв 1200, в 1990 — 5500 т буряків. Основні види продукції: цукор пісок а буряків, цукор-пісок з цукр. тростини. Побічна продукція: жом свіжий, жом сушений, буд. вапно, меляса. Діє також цегельне виробництво.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    8

    Re: Кобелякский уезд

    КОБЕЛЯЦЬКА ФОРТЕЦЯ 17 - 18 ст. 

    Виникла водночас із заснуванням міста на поч. 17 ст. Розташовувалась на мисоподібному пагорбі на правому березі р. Ворскли. Відігравала роль важливого опорного пункту на шляхах татар, нападів на Лівобережну Україну. У серед. 17 — 1-й пол. 18 ст. укріплення Кобеляцької фортеці складалися із земляного валу та рову, тинової чи палісадової огорожі, а також дерев, башт, кількість яких сягала, ймовірно, 8. Заг. довжина укріплень становила понад 860 саж. Всередині розташ. три дерев, церкви, будівлі сотенних і міських установ, торгові ряди, школа, шпиталь, громад, й приватні двори. Мала підземні ходи і водогін від р. Кобелячки до центру міста з слабовипалених глиняних труб. Підпорядковувалася Запорізькій Січі, її козаки — кошовому отаманові. У 2-й пол. 18 ст. Кобеляцька фортеця занепала. На поч. 19 ст. ще існував земляний вал довжиною близько 500 сажнів. Залишки фортеці позначені на плані міста 1871.

    http://i59.fastpic.ru/big/2014/0421/d2/a497cc2ed3865ce0f1a7e812f44e64d2.jpg

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    9 ( 23-04-2014 05:16:39 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд

    kobelyaki.com/istoriya-kobelyak#comments

    История Кобеляк

    Территория Кобеляк заселена в 2—6 в. Кобеляки показаны на картах Данкерта, 1620—36 и Девита, 1632. Описание города середины 17 века оставил турецкий путешественник Е. Челеби. К освободительной войне 1648—54 Кобеляки принадлежали шляхтичу Ю. Немиричу, с 1648 становятся сотенным городком Полтавского полка. У 1660—68 здесь были 1-ые и 2-ые Кобеляцки сотни. 1657 местечко опять захватил Ю. Немирич, но в следующем году он был разбит Мартыном Пушкарем. Развиваются цеха плотников, портных, сапожников, среди промыслов — мельничество и винокурение.

    В 1722 году за жителями города записано 25 «постоянных» и «весенних» мельниц, 5 гуралень, 5 солодовень. 1760 граф Воронцов присваивает в Кобеляках часть крестьянских и казацких дворов. В 1768 году во время русско-турецкой войны город захватили и разрушили крымские татары. С 1765 Кобеляки подчинялись Катерининской провинции Новороссийской губернии, в 1773— 83 — ротный город Днепровского шкиперского полка, с 1796 принадлежали к Кременчугскому уезду Малорусской губернии, с 1803 — уездный город Полтавской губернии.

    В 1828 году создана городская Дума, впоследствии — почтовая станция. В 1843 году Кобелякам присвоен герб. В середине 19 века через город пролегали торговые тракты на Екатеринослав, Полтаву и Кременчуг. Происходило 5 ярмарок на год. В 1859 в городе проживало 7993 жителей; у 1863 — 9424 жителей; в 1897 — 10 487 жителей. В 1870 году вводится в строй железнодорожная станция Кобеляки. В 1859 открыто уездную больницу.

    В городе также работали 4 училища, прогимназия, женская гимназия, коммерческое училище и мужская гимназия и 7 школ, Народный дом с драматичным коллективом под руководством С.Г.Киреева. С 1905 членом постоянной труппы был уроженец города Шкурат Степан Иосифович, впоследствии актер украинского театра и кино, народный артист УССР. Состоянием на 1910 в Кобеляках проживало 11 087 жителей, было 3 паровых мельницы, 4 колбасные и 5 кондитерских заводов, 2 завода минеральных вод, пивоварня, типография Брагилевского.

    Общественный парк существует с 1917 года. В 1916 году в городе проживало свыше 20 тыс. чел. (в т.ч. беженцы). Во время первой русской революции в Кобеляках произошел крестьянский бунт 1905 года. В 1905 году вышла первая в городе газета «Земля», в 1911 и 1913 годах выходила ежедневная газета «Кобелякское слово». Советская власть установлена 9 января 1918 года. В январе 1919 создана уездная парторганизация большевиков, которая состояла из 60 человек.

    Стала выходить газета «Голос бедноты». 18 января 1920 года создан Кобеляцкий ревком. Были организованы милиция и народный суд, национализированные типография и паровые мельницы. Стала выходить газета «Вести Кобеляцкого повитвиконкому и парткому КП(б) к». 1921 — 1926 в Кобеляках организовано 9 кооперативных объъеднань: «Заря», «Мило», «Швейтекстиль», «Культура» но др. Работали 2 кожевенных завода, 5 сукновальных, 14 кузниц, слесарная мастерская, черепичный завод, 3 хлебопекарни.

    В 1922 году открыт Народный театр. С 1923 Кобеляки – райцентр Полтавской области, с 1932 — Харьковской, с сентября 1937 — Полтавской области. На 15.03.1923 в городе насчитывалось 12 395 жителей, на 17.12.1926 – 10984 жителей. В 1925 —30 работала кооперативно торговая школа, в 1930 —35 — педагогический техникум, с 1934 — зоотехническая школа, с 1936 — средняя медицинская.

    В период немецко-фашистской оккупации (15.09.1941 — 25.09.1943) гитлеровцы убили 771 чел., уничтожили 186 домов общественного назначения. В Кобеляках работают молочноконсервный комбинат, сахарный завод, завод продтоваров «Мечта», швейная фабрика, фабрика «Заря», хлебокомбинат, комбикормовый завод и тому подобное. Город газифицируется 1966 года. Есть крытый колхозный рынок, автовокзал. 2 средние и 2 неполные средние школы, музыкальная школа, школа-интернат, профтехучилище, 4 детсада.

    http://i58.fastpic.ru/big/2014/0421/f8/10b0e085e0ff437076b29df9a1d90bf8.jpg

    "Брокгауз и Ефрон":

    Кобеляки (Кобыляк, по народному произношению и по актам XVII-XVIII вв.) — уездный город Полтавской губернии, при реках Ворскле и Кобылячек, в 62 верстах от губернского города и в 12 верстах от железной дороги. В 1649 г. К. значится сотенным местечком полтавского полка. В 1773 г. К. считался 4-й ротой днепровского пикинерного полка в Екатеринославской провинции; в 1803 г. перечислен в Полтавскую губернию, с правами уездного города. Жителей 15862, в том числе 4678 душ евреев. Домов 12 каменных, деревянных 181, мазанок 1501, всего 1694. Торговых помещений жилых 32, нежилых 180, складских, амбарных и т. п. 79, мелких промышленных заведений 45, мельниц водяных 9, ветряных 20; маслобоен 6, кузниц 12. Ежедневно базары, 5 ярмарок в году. Женская прогимназия и городское училище, 4 начальных училища; 9 церквей православных, 1 синагога и 2 еврейских молитвенных дома. Земская больница на 25 кроватей, аптека. В 1891 г. городских доходов было 20644 руб., в том числе пособия от казны 11857 руб., а расходов 20284 руб., в том числе на содержание городского общественного управления 4997 руб., на учебные заведения 1385 руб., на медицинскую часть 1489 руб.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)

    Share

    10 ( 21-04-2014 08:06:41 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд

    http://i57.fastpic.ru/big/2014/0421/bf/9aa890db8d75ed9ee99b72ef90f4c8bf.jpg http://i60.fastpic.ru/big/2014/0421/6c/0761d553f1b4aaef6943d4aa8528226c.gif

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОН. 

    Знаходиться у пд. частині області. Площа 1,8 тис. км. Населення 60,2 тис. чол. (1991). У районі — місто та 103 населені пункти, підпорядковані міській, селищній і 23 сільським радам народних депутатів. 

    Центр — м. Кобеляки. Межує з Кременчуцьким, Козельщинським, Решетилівським та Новосанжарським районами Полтавської області. 

    Кобеляцький район утворений 1923 року у складі Полтавського округу з Кобеляцької, Бродщинської і Маяцької волостей колишнього Кобеляцького повіту. Спочатку до складу Кобеляцького району входило 11 сільрад: Бродщинська, Василівська, Вовчанська, Золотарівська, Іванівська, Краснянська (Красненська), Марківська, Павлівська, Розсипалівська, Сухо-Маяцька (Сухомаячківська), Таранушичівська. З лютого 1932 Кобеляцький район підпорядковувався безпосередньо Харкову, з 27.11. 1932 увійшов до складу новоутвореної Харківської області. У складі Полтавської області - з 22.09.1937. 

    У 1929 - 30 роках в районі було понад 200 колгоспів, колективізацію було завершено у 1932-му. На 1941 у Кобеляцькому районі - 28 початкових шкіл, 15 семирічних, 6 середніх. Виходила газета «Більшовик». 30 клубів, 4 кіноустановки, 34 хати-читальні, 60 бібліотек, 3 театри (Кобеляки, Білики, Бутенки). У період німецько-фашистської окупації (15.ІХ 1941—25.ІХ 1943) гітлерівці знищили 640 чол., вивезли на примусові роботи до Німеччини 2544 жителів району. 

    Кобеляцький район лежить у межах Придніпровської низовини. На Пд. омивається Дніпродзержинським водосховищем. По території Кобеляцького району протікають річки Ворскла, Орель, Кобелячка, Восьмачка, Кустолове. Грунти переважно чорноземні. Більша (зх.) частина району лежить у лісостеповій зоні, менша (сх.) — у степовій. Ліси (сосна, дуб, берест, осика, вільха) займають 17,4 тис. га. Корисні копалини: глини, пісок, граніт. Виявлені поклади камяного вугілля, родовище нафти. 11 промислових підприємств, 4 будинки побуту, 30 комплексних приймальних пунктів. У районі — 34 колгоспи, 5 радгоспів. Спеціалізація сільського господарства - землеробство зерново-технічне і тваринництво м'ясо-молочних напрямів. Головні культури: пшениця, кукурудза, ячмінь, гречка, горох, соняшник, цукровий буряк. Площа сільськогосподарських угідь 1991 становила 125,5 тис. га, в т. ч. орні землі — 102,8 тис. га, сіножаті й пасовища — 20,5 тис. га. 3 лісництва, 1 риболовецьке підприємство, 3 мисливські бази. По території Кобеляцького району пролягає залізниця Полтава — Кременчук (залізничні станції Кобеляки та Ліщинівка). Автостради Полта ва — Кіровоград, Полтава — Дніпропетровськ; автомобільних шляхів — 498,9 км, у т. ч. з твердим покриттям — 475 км. У районі — 58 загальноосвітніх шкіл і 2 музичні, ліцей, будинок дитячої творчості. 5 лікарень, 40 фельдшерсько-акушерських пунктів, 12 аптек, 44 аптекарські пункти, 2 санаторії. 70 клубів та будинків культури, 56 бібліотек (701 тис. од. зб.), 33 музеї. Пам'ятки архітектури 18—19 ст. Серед пам'яток археології — поселення доби неоліту, бронзи, черняхівської культури, ранчьослов'ян. поселення та поселення епохи Київської Русі. Збереглися численні кургани.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    11 ( 21-04-2014 08:01:18 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд



    http://i60.fastpic.ru/big/2014/0421/16/8f4d43aa4c4b818fdd9345cea1ad0416.jpg
    Постоянная опасность татарских набегов требовала от населения быть постоянно начеку, заботиться об обеспечении продовольствием и водой на случай осады. Наверное, в эти времена и возникла необходимость построить водопровод. В 1890 году в городе были выявлены слабо выжженные водопроводные глиняные трубы. Водопровод простирался с запада на восток от р. Кобелячка на гору, почти в центр города.
      http://i57.fastpic.ru/big/2014/0421/ba/31b81d8ca6c5c90c14040711ce9798ba.gif
    Герб, который был присвоен городу, отражает эти события. На нем изображен щит, разделенный на две части: верхнюю - золотую, нижнюю - красную. На верхней - лавровый венок, на нижней - река, под ней ружье и сабля, положенные накрест. 


    http://i60.fastpic.ru/big/2014/0421/71/82432e03d45365836aa0cbce88b76d71.gif

    Герб Кобелякского района несет элементы и цвета герба, который был присвоен городу Кобеляки в 1842 году. 

    Щит разделен на две части: в верхней золотой – лавровый венок славы, в нижней красной – река и крестообразно сложенные шведский оружие: ружье и меч. Все эти атрибуты символизируют окончательное поражение шведских войск 1709 вблизи Кобеляк, неподалеку от Переволочанского крепости. 
    В большом гербе расположен венок из ветвей калины, обвитый лентой желто-голубого цвета, что подчеркивает непосредственную причастность Кобелякского края к государству Украина. Венчает герб стилизованное изображение стены крепости в виде короны и надпись «Кобеляччина». Корона символизирует могущество, стойкость, величие и славу.


    http://i60.fastpic.ru/big/2014/0421/e3/ddc280e5f4b815b16f40139bb78742e3.gif


    Флаг Кобелякского района имеет отношение сторон 2:3. С целью объединения символики района в представленном варианте введен колористическое сочетание темы с применением цветов и символов знамени Полтавской области. 
    В композицию флага внесено изображение исторического герба г. Кобеляки, который был присвоен в 1842 году и просуществовал до 15 декабря 2000 года (отменен решением двадцать первой сессии Кобелякского городского совета двадцать третьего созыва). 
    На полотнище, которое имеет темно-синий цвет, что означает устойчивость, верность, надежность, мощь, указывает на благородство жителей Кобелякского района, изображены три 8-лучевые звезды в желтом поле и казацкий крест. Три звезды олицетворяют казацкие сотни. Изображение казацкого креста включено по историческим мотивам, когда вроде нынешнего территориального образования в середине 18 века ряд полков (Кременчугский, Пирятинский, Гадячский, Зеньковский, Хорольский) были объединены вокруг Полтавского полка, знамя которого имел темно-синий цвет с казацким крестом. Он является символом вечности, духовности, святости, а желтый цвет его символизирует солнце, свет, благополучие, щедрость, достоинство, трудолюбие. 
    Флаг несет в себе элементы и цвета герба, он полностью соответствует геральдическим требованиям и исторической традиции.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)

    Share

    12 ( 21-04-2014 08:00:38 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд

     http://i58.fastpic.ru/big/2014/0421/85/cd35c1830d7ba0a8b6e0edf01f9df085.gif

    Герб города Кобеляки - щит скошен слева и справа; в верхнем синем поле золотой крест; в нижнем красном поле золотая буква „К”; в боковых золотых полях по красной 8-лучевой звезде.

    http://i60.fastpic.ru/big/2014/0421/ac/d3285c10e24446fe1d3193e8738f15ac.gif

    Флаг города Кобеляки - квадратное полотнище; от древка на синей полосе (шириной 1/3 ширины флага) желтый казацкий крест, над ним и под ним по белой 8-лучевой звезде; из свободного края на желтом фоне малиновая буква „К”.


    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    13 ( 23-04-2014 19:45:22 змінене PElena )

    Re: Кобелякский уезд

    http://i56.fastpic.ru/big/2014/0422/17/be2cbf1a3f1ecbb24cfd67da2916cf17.jpg

    У 1890 році в Кобеляках відкрито народний дім, у якому театральна трупа ставила п'єси. У Будинку були організовані драматичний, танцювальний, хоровий колективи.Славу Народного Будинку продовжують самодіяльні народні колективи міста і району. Нині до послуг населення у районі діють районний центр культури і дозвілля, у якому працює п'ять народних колективів: драматичний, танцювальний, хоровий ветеранів та народних троїстих музик, хоровий ансамбль

    Літератори Кобеляцького краю початку XXI століття та народні артисти, що вийшли з Народного Дому.

    Початок XXI століття у Кобеляцькому районі відкрив ряд нових імен. Зокрема: Костянтина Бобрищева, який порадував своїм двотомником "Отчий край". Це енциклопедична робота про кобеляцький край з краєзнавства. Понад сто п'ятдесят видатних людей, які мають відношення до Кобеляччини описав К.В.Бобрищев в "Отчому краї".

    Володимир Семенович Чернявський. Його твори насичені правдою про життя людей, з якими йому прийшлося працювати понад тридцять років. Зокрема: "Кобеляччина на межі тисячоліть", "Народна дипломатія", "Свята земля очима паломника" та інші твори.

    Поезія Василя Безкоровайного "Дивлюся серцем" розкриває пороки нашого суспільства. Лірика Олександри Романченко і Олександри Осадчої, "Трагічні сторінки моєї Вітчизни" Валентина Телятника, пісні Людмили Митько "Росою плакала калина" й інше. Овдієнко Людмила Миколаївна – поетеса, член спілки письменників України.

    Народний артист України Євген Антонович Золотаренко народився 8 грудня 1889 року у  м. Кобеляки Полтавської області у сім'ї бідняка. Змалку полюбив народну творчість, українські пісні, народні звичаї, навчався в Кобеляцькому комерційному училищі. Брав активну участь у драматичному колективі Народного Дому. З 1923 року виступає на професійній сцені у складі трупи театру імені Марії Заньковецької. Десятки образів актор створив на сцені музично-драматичного театру ім. М.В.Гоголя у м. Полтаві.

    Любив Євген Антонович рідний край. Буваючи в Кобеляках, зустрічався з земляками, виступав перед ними, ходив милуватися незабутніми місцями на Гатищі, річкою Ворсклою. Намалював ряд картин про рідні краєвиди. В 1954 році присвоєно звання Народного артиста України.

    Народний артист України Степан Йосипович Шкурат народився 6 січня 1886 року у м. Кобеляки на Полтавщині у сім'ї пічника. Змалку наймитував, працював шевцем і пічником.

    Будучи постійним і одним з учасників трупи Народного Дому у Кобеляках Степан Шкурат вперше виступає у ролі Миколи в п'єсі Котляревського "Наталка-Полтавка" (1903 рік). Галерея сценічних образів, створена ним у Кобеляках, поповниться після переїзду його до м. Ромни Сумської області. У 1918 році у Ромни приїхав скульптор І.П.Кавалерідзе встановлювати за своїм проектом пам'ятник Т.Г.Шевченку. Серед робітників-каменярів, які споруджували постамент, він зустрів студента, якого згодом запросив до Роменського народного музично-драматичного театру, яким він керував. У 1928 році С.Й.Шкурат вперше знімається в кіно в образі селянина-бунтаря у фільмі "Злива" режисера І.П.Кавалерідзе. Згодом знявся у фільмах "Перекоп", "Штурмові ночі", " Коліївщина", "Наталка-Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Григорій Сковорода", "Повія" цього ж режисера. У фільмах Олександра Довженка він створив   яскраві   образи   Панаса   Трубенка   ("Земля"), Степана Губи ("Іван"), Худякова ("Аероград"). За виконання ролі денщика Потапова у фільмі "Чапаєв" режисерів Васильєвих він був удостоєний звання Заслуженого артиста Російської Федерації в 1935 році. Добре знаючи потреби народу, його традиції актор створив яскраві образи, які хвилювали і продовжують хвилювати глядачів великою правдою життя, глибиною психологічного розкриття.

    Народний артист С.Й.Шкурат увійшов у плеяду видатних самобутніх талановитих акторів-реалістів кіно. Помер актор 26 лютого 1980 року. Похований в м. Ромни Сумської області.

    Павло Семенович Колесник народився 17 січня 1904 року у Кобеляках в родині службовця. З дитячих літ допомагав батькам пасти громадську худобу. У 1916 році закінчив Кобеляцьке міське початкове училище, в 1921 році середню трудову школу, брав активну участь у художній самодіяльності. На одному з концертів драматичного гуртка при Кобеляцькому Народному Домі, його почув визначний артист Д.І.Козачновський і запросив у Донецький театр музичної комедії, художнім керівником якого був.

    З 1931 року П.С.Колесник на професійній сцені, а з 1936 по 1941 рік актор Полтавського музично-драматичного театру імені Гоголя. Тут він створив близько двадцяти незабутніх ролей. Серед них: Карась ("Запорожець за Дунаєм"), Голова ("Майська ніч"), Виборний ("Наталка Полтавка"), Батько ("Катерина"), Хома ("Ой, не ходи, Грицю") та інші.

    З початком Великої Вітчизняної війни добровільно йде на фронт, створює армійський ансамбль. У 1945 році П.С.Колесник повертається до Полтави, працює актором музично-драматичного театру ім. М.В.Гоголя, а з 1946 року –солістом і керівником Полтавської державної філармонії. У 1951 році Колесника запрошують солістом у Державну капелу бандуристів УРСР, директором і художнім керівником якої був О.З.Маньківський. Володар могутнього баса, чудової сценічної зовнішності, він водночас був чудовим драматичним актором. Особливо йому удавалися гумористичні народні пісні: "Удовицю я любив", "Нехай буде гречка", "Та були у кума бджоли", "Як засядемо, браття", "Ой під вишнею, під черешнею" та інші. У складі Українського народного хору П.С.Колесник виступав у багатьох країнах світу. Помер заслужений артист України 15 вересня 1976 року у м. Києві, похований на Байковому кладовищі.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)

    Share

    14

    Re: Кобелякский уезд

    www.spadshina.pl.ua/2010-01-09-0 … 9-08-16-59

    Перелік
    музеїв, створених у складі підприємств, організацій, установ та навчальних закладів Полтавської області, що перебувають на обліку органів культури

    9. Кобеляцький район - 9 музеїв

    35.   Білицький художній,   1973,   окреме, 140 кв.м,    с. Білики

    36.   Іванівський історичний,    1964,   школи, 48 кв.м,    с. Іванівка

    37.   Історії Кобеляцького техучилища №43,   1979,  гуртожитка, 22 кв.м, м. Кобеляки, вул. Шевченка, 47

    38.  Мартинівський історичний, 1968, школи, 22 кв.м, с. Мартинівка

    39.  Озірський історичний, 1962, СБК, 56 кв.м, с. Озера

    40. Орлицький історичний, 1964, шкільне, 50 кв.м, с. Орлик

    41. Радянський історичний, 1968, школи, 50 кв.м, с. Радянське

    42. Сокільський історичний, 1964, школи, 30 кв.м, с. Сокілка

    43. Шенгурівський історичний, 1972, школи, 51 кв.м, с. Шенгури

    17. Новосанжарський район - 1 музей

    68. Новосанжарський краєзнавчий, 1966, окреме, 60 кв.м, смт. Н.Санжари, вул. Шевченка, 3

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)
    Thanks: kbg_dnepr1

    Share

    15

    Re: Кобелякский уезд

    http://i55.fastpic.ru/big/2014/0423/9c/5c3d0c90a9650137a65a25b79887099c.jpg

    kobelyaki.com/zemskaya-pochta-kobelyackogo-uezda

    Земская почта Кобеляцкого уезда

    Одна из первых марок Кобеляцкой земской почты.

    Земская почта в Кобеляках была открыта 22.03.1903 года. Корреспонденция из г. Кобеляки отправлялась с ямщиками земских почтовых станций. Доставка частных писем и посылок оплачивалась земскими почтовыми марками. Марки печатались частными типографиями и типографиями Полтавского губернского правления. Все имеют изображение губернского и уездного гербов. Марки гасились овальными и круглыми штемпелями.

    Пономаренко и Пасечные - Новосанжарская волость Кобеляцкого уезда Полтавской губернии,
    Береговые - село Трефиловка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область),
    Вервейко - село Борисовка Ракитянского уезда Курской губернии (Белгородская область)

    Share

    16

    Re: Кобелякский уезд

    Некоторые фамилии из МК Успенской црк местечка Голтва Кобелякского уезда
                                                            Конец 19 века.

      Священник  Стефан Косяченко, псаломщики Павел Огородний, Николай Никифоров.

    + Читати більше

    Учитель нар. училища  Передерий
    Титулярный советник  Нагнибидин.
    Коллежский регистратор  Бижан
    Надворный советник  Щавинский
    Дворяне -  Ещенко, Гординская, Геньбач,
    Потомственный гражданин - Фесенко. Тимошевский.
    Солдаты -  Мошенский, Фесенко, Олейниченко, Зинченко, Лавренко, Мокиенко, Михно, Давиденко,   
                         Марендич, с-ка Обертасова, Пщенко, Зиненко, Бижан, Геньбач, Белоус, Моисенский,   
                         Авраменко,
    Козаки -   Онищенко, Горпынченко, Хорошман, Шаповалов, Михно(в), Гелдаш, Григоренко,
                      Матвиенко, Темник, Гринько, Сарик, Скляревский, Мокиенко, Близнюк, Лашко, Усик,
                     Кротенко, Слюсаренко, Копыл, Рыбалка, Давиденко, Кунеус, Лобась, Рыженко, Писаренко,
                     Пироженко, Бужинский, Заровчацкий, Филоненко, Грицай, Дзюба, Бабенко, Стеценко,
                     Чопенко, Калинеченко, Прокопович, Чечель, Билаш, Черный-Швец, Чмырь, Дьяченко,
                      Мартынов, Калениченко, Миленький, Терещенко, По(и,а)дорван,  Маслий, Капустян,
                      Пащенко, Клименко, Рыбник, Долбня. Кисель, Бабич, Щербак, Коваленко, Стеценко,
                      Чепенко, Чумаченко, Бородин, Сухина, Шабаш, Прихожий, Жванко, Романенко, Спивак,
                      Ченакал, Шморгунов, Грицаев, Шкурупий (из Решетиловки), Юренко, Моженский,
                      Бородин, Усык, 
    Мещане -  Сенецкая, Кочетило, Саряченко, Павленко, Жванко, Подорвин, Бренька, Штериер?,
                       Штереверя?, Косяченко, Триуцкий, Ператрусов, Огирь, Сибирцев, Дяченко,
    Крестьяне -  Петренко, Киселев, Терниевский, Горбовенко, Ярмоленко, Куприенко, Ярмола,
                          Величенко, Божко, Суета, Ковеников, Кириченко.

    Thanks: kbg_dnepr, az.19632

    Share

    17 ( 07-06-2015 02:31:19 змінене AppS )

    Re: Кобелякский уезд

    Рання радянська печатка Стогніївської ради
    (Стогніївка (зняте з обліку) Кобеляцького повіту Полтавської губернії)


    + Читати більше

    Share

    18

    Re: Кобелякский уезд

    На сайте РГАДА опубликован аннотированный реестр описей. Ф.1354 оп.376 (название фонда: Планы дач генерального и специального межеваний; название описи: губерния Полтавская, уезд Кобелякский). Доступен просмотр описи rgada.info/poisk/index.php?fund_ … mp;page=19
    http://photo.virtualbrest.by/uploads/2015/05/24/0004_.jpg


    http://photo.virtualbrest.by/uploads/2015/05/24/0207_.jpg


    Приходилось ли кому-нибудь работать с этими документами? Интересно, что за информация в них содержится?

    Share

    19

    Re: Кобелякский уезд

    печать мирового судьи 11-го участка Кобелякского суд.мир.округа

    Share

    20

    Re: Кобелякский уезд

    Запрошення на весілля 1900 року, м. Нові Санжари Кобеляцького повіту Полтавської губернії

    Thanks: nfs791

    Share

    21

    Re: Кобелякский уезд

    "Я народився в 1896 році на Полтавщині, хутір Галущина Гребля, Кустолівської волості Кобиляцького повіту в селянській родині."

    Кибкало П. Тернистим шляхом
    diasporiana.org.ua/memuari/369-k … -shlyahom/

    http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/369/image.jpg

    Share

    22

    Re: Кобелякский уезд

    В метрической книге Свято-Троицкого собора г. Новомосковска 1909 г. (ГАДО 193-9-81):

    л. 86 об.

    Полт. губ. Кобелякского у. Верской вол. д. Криничной Щечкин

    Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
    Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
    Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
    Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

    Share

    23

    Re: Кобелякский уезд

    Там же

    л. 89 об.

    гос. кр. Григорий н/р Хилепенко 1, 23
    кр. Полтавской губ. Кобелякского у. Озерск. вол. д. Криничной Юлиана Ив. Подбуртная 1, 20.

    Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
    Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
    Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
    Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
    Thanks: az.19631

    Share

    24 ( 19-12-2016 13:09:50 змінене Relic hunter )

    Re: Кобелякский уезд

    Карта Кобеляк Х.Бількевича, 1850 р (1:250)
    (ЦДІАК, ф. 2194, оп. 1, спр. 72)
    Опублікована: Полтавщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А.В. Кудрицького. - Київ, 1992. - табл. XLIV.
    Але там якість не дуже)))

    Post's attachments

    Бількевич, 1850.jpg 1.57 mb, 4 downloads since 2016-12-19 

    You don't have the permssions to download the attachments of this post.
    Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
    Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

    Share

    25

    Re: Кобелякский уезд

    Я на новенького. В общей теме пока совсем не сведуща. Но может быть кому-то известно о Сепитых - казаках полтавской губ. Вот что нашла в РГАДА, Москва:РГАДА 1354-376 Кобелякский уезд-С9с Сепитого хутора, вымежеванного из деревни Ревазовки,
    владения наследников казака Алексея Федорова Сепитого. 1862

    РГАДА 1354-376-С114с Сипитого хутора, владения наследников казака Павла
    Федорова Сепитого. 1862

    РГАДА 1354-376 Кобелякский уезд-52 Давыденковых хуторов участок под названием … при
    хуторе 4/6 Зера Кущева козака Волчеречской волости Ивана Ивановича Сепитого.
    Межевание 1861 года. Алексей мой предок. подскажите, куда думать дальше. Спасибо

    Share

    26

    Re: Кобелякский уезд

    А "Ревазовка" щось Грузією припахує. Мабуть, якомусь грузинському дворянинові типу Кахаверідзе або Гурамішвілі наділ цар-батюшка подарував?

    Прізвища українські та народів чорноморського регіону

    Share

    27

    Re: Кобелякский уезд

    olgastik, явно не сюда. По крайней мере в 18 в. такой фамилии в регионе не встречается ни в компутах, ни в ревизиях, ни в видениях разных. Может переехали в самом конце 18 в. А материал из межевания? Где и когда этот Алексей родился?

    Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
    Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

    Share

    28 ( 22-01-2017 21:53:54 змінене Relic hunter )

    Re: Кобелякский уезд

    Ярематойсамий, Ревазовка, Ревазово болото, Ревазові хутори, хут кн. Ревазової... Вірогідно пов’язані з іменами грузинських князів Спиридона та Дмитра Ревазових, які володіли у Нових Санжарах кожен по десяти посполитських дворів за указом 1738 р.

    Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
    Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

    Share

    29

    Re: Кобелякский уезд

    Неизвестно. Но весь 19 век они были там, в Кобелякском у. Это подтверждено всеми документами, метрич. выписями, памятным книгами Полтавской губ. и т.д.

    Share

    30

    Re: Кобелякский уезд

    olgastik, так какие метричиские записи самые ранние и откуда? Из какой парафии?
    Еще, не могу найти Сепитого хутора на карте(( Где это приблизительно? На р. Волчей?

    Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
    Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

    Share

    31

    Re: Кобелякский уезд

    На Волчьей один, тот что Волгореченской волости. Про Волгореченских у меня есть еще сведения. Но пока интересуют Кобелякские. Есть такие документы: свидетельство об окончании учебы Тимофея Никифоровича Сепитого за 1886 год из Петровского сельского двухклассного училища. Указано, что он казак Кобелякского уезда Кустоловской волости; метрическая выпись о рождении его же из Николаевской ц. местечка Новые Санжеры за 1873 год. Указано, что его отец - казак Никифор Тимофеев.На карте не смотрела, только алфавит межевого архива. Наверное надо из этих данных исходить, прежде чем лезть в глубь веков

    Share

    32

    Re: Кобелякский уезд

    На Волчьей один, тот что Волгореченской волости. Про Волгореченских у меня есть еще сведения. Но пока интересуют Кобелякские. Есть такие документы: свидетельство об окончании учебы Тимофея Никифоровича Сепитого за 1886 год из Петровского сельского двухклассного училища. Указано, что он казак Кобелякского уезда Кустоловской волости; метрическая выпись о рождении его же из Николаевской ц. местечка Новые Санжеры за 1873 год. Указано, что его отец - казак Никифор Тимофеев.На карте не смотрела, только алфавит межевого архива. Наверное надо из этих данных исходить, прежде чем лезть в глубь веков

    Thanks: Relic hunter1

    Share

    33

    Re: Кобелякский уезд

    olgastik, на картах нету. Так бы можно было взять более раннюю дату карты как отправную точку. Поищу еще. Но явно кто-то приезжий, или же предки носили патронимические прозвища пока не появилась постоянная фамилия. По этим вопросам к Ярематойсамий)))
    Еще вот более поздние штуки у конкурентов (так что без ссылки на сайт - начальство поймет)))))
    Это не ваши?

    СП И С О К
    громадян, які не мають права обирати та бути обраними в Ново-Санджарівську сільраду згідно арт. 20 Конституції У.С.Р.Р. Ново-Санджарівського району Полтавської округи Полтавської губернії.
    Складене 11 дня Х місяця 1924 року.

    Сепітий Петро Микитович = 63=
    Сепітий Павло Петрович =25=
    Сепіта Олександра Юхимівна = 25=
    Сепітий Микита Микитович = 84=
    ДАПО, фонд Р-363, опис 4, справа 7, арк. 143

    Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
    Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
    Thanks: olgastik1

    Share

    34

    Re: Кобелякский уезд

    Relic hunter, А "Шепітько" у документах нема?

    Прізвища українські та народів чорноморського регіону

    Share

    35

    Re: Кобелякский уезд

    Ярематойсамий, в яких саме і де?

    Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
    Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

    Share