1

Тема: Джерела й література по низовцям

Краснобай Сергій - Інтеграція запорозької старшини до російської армії в кінці XVIII ст.: Клим Перепілін (за матеріалами РДВІА)-PDF

Ложешник Аліса - Формулярні списки старшини Чорноморського козацького війська за 1804 р., як історичне джерело-PDF

Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S.2

Поделиться

2

Re: Джерела й література по низовцям

Тарас Ковалець - Корупція і Військо Запорозьке у 20–30-х рр. XVII ст.

Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S.2

Поделиться

3

Re: Джерела й література по низовцям

Кузьмук О.С - Козацьке благочестя. Військо Запорозьке Низове i киівскi чоловічi монастирi в XVII - XVIII ст.: Еволюція взаемовідносин pdf

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S.2

Поделиться

4

Re: Джерела й література по низовцям

Запорожці-засланці на Прісногорьківській укріпленій лінії в Сибіру 1770 року / В. Мільчев // Український археографічний щорічник. — К., 2006. — Вип. 10/11. — С. 835-839. посилання

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S.2

Поделиться

5

Re: Джерела й література по низовцям

Мільчев Володимир. Соціальна історія запорізького козацтва кінця XVII - XVIII століття: джерелознавчий аналіз.посилання

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S., Ярематойсамий3

Поделиться

6

Re: Джерела й література по низовцям

  Пономарьов О. М. "Сказка" запорозького розвідника часів семирічної війни (до кримсько-прусських взаємин 1762 року)

Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S.2

Поделиться

7

Re: Джерела й література по низовцям

Архів Коша Нової Запорозької Січі: опис справ 1713-1776 mirknig.com/knigi/history/118171 … -1776.html
Опис фонду Архіву Коша Нової Запорозької Січі, який зберігається в ЦДІАК України (ф. 229), представляє регести 368 справ. Детальна анотація кожної справи висвітлює всі сторони життя Січі 1713—1776 рр., дає змогу вільно орієнтуватися у змісті документів фонду. Опис є другим, виправленим і доповненим виданням підготовленого і виданого Археографічною комісією Центрального архівного управління УСРР 1931 р. опису матеріалів Архіву Запорозької Січі.


Архів Коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів 1734-1775. Том 1-3 mirknig.com/knigi/history/118171 … m-1-3.html
До першого тому документів Архіву Коша Нової Запорозької Січі ввійшли 1-8 справи, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ, у фонді 229. 
До другого тому серійного видання документів Архіву Коша Нової Запорозької Січі включено справи 9-15 фонду 229, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. 
У третьому томі серійного видання документів Архіву Коша Нової Запорозької Січі опубліковано документи справ 16-20 фонду 229, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України, м. Київ.

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, olyvd, SVKM de L, Алёна5

Поделиться

8

Re: Джерела й література по низовцям

«Ведомость полтавского полку местечка Старой Самари о поселившихся жителях, кто они именно и из каких мест вышедшие»
Ведомость составлена в 1744 году Полтавским писарем Андреем Руновским.

(Ниже приведена "причёсанная" zdan копия этого документа. Оригинал находится в РГАДА. Его обнаружил и скопировал  Сероухов Валерий Алексеевич - см.его пост на форуме ВГД – Украина – Екатеринославская губерния - 24 января 2015 23:15)

«Из Малой России вышло в Старую Самарь в 1744 году
дворов 120, хат 128, семей 135.

Там же находились бывшие запорожские козаки, кои поженились и живуть в Старой Cамари:
Козьма Дегтярь с 1738 года,
Нычипор Донец с 1739 году,
Антон Таран с 1741 году,
Семен Лобода 1740 году,
Иван Баран 1739 году,
Грицко Садило 1738 году,
Иван Кравец 1742 году,
Федор Иванченко 1742 году,
Иван Шкурта 1739 году,
Иван Стуконос 1742 году,
Тарас Горкуша 1744 году,
Иван Лебедин зять 1742 году,
Грицко Шевковый 1739 году,
Гордей Молитва 1739 году,
Мыкита Даниленко 1741 году,
Грицко Нечитайло 1743 году,
Петро Лыбин 1740 году,
Грицко Швец 1742 году,
Яков Резник 1738 году,
Игнат Горобец 1738 году,
Семен Швец 1738 году,
Андрей Жила 1743 году,
Матвей Плакущий 1739 году,
Давыд Савченко 1731 году,
Гаврило Мовчан 1738 году,
Яков Саламасный 1741 году,
Иван Щербына 1731 году,
Иван Гаркуша 1743 году,
Грицко Барабаш 1738 году,
Иван Волошин 1739 году,
Федор Нос 1738 году,
Иван Довбыш 1742 году,
Антон Телной 1742 году,
Павло Бровка 1742 году,
Федор Корецкий 1741 году,
Василь Житный 1741 году,
Васыль Козел 1742 году,
Павло Федченко 1742 году,
Ныкита Воронко 1739 году,
Иван Якименко з шурыном Андреем Шулгою 1742 году,
Иван Щербопян 1740 году,
Иван Чорный 1742 году,
Грицко Сырота 1743 году,
Семен Таран 1743 году,
Стецко Таран 1743 году.

Итого 47 дворов, 48 хат, 48 семей.

Кроме того:
из-за границы польской пришлых       56 дворов, 56 хат, 58 семей;
подсуседков козачих из Малой России                    8 хат,   8 семей.

Бывшие запорожские козаки:
Мыкола Тыхоступ 1738 года,
Стефан Колныболоцкий 1744 году,
Грицко Лисий 1744 году,
Иван Мошка 1742 году,
Итого:  4 хаты, 4 семьи.

Итого:
всех козаков: 223;
подсуседков козаков и запорожцев 12,
всего 235.

Кроме того:
посполитых из Малой России: 187 дворов, 189 хат, 190 семей;
подсуседков посполитых:                              17 хат,   17 семей.

А всего:
козаков из Малороссии зшедших  -  120,
запорожских козаков                    -    47,
заграничных людей пришедших   -   56,
подсуседков козачьих з Малороссии зшедших - 8,
запорожских козаков в подсуседках жиючих  - 4,
всего 295;
да посполитых з Малороссии зшедших - 187,
посуседков посполитых                         -  17,
всего                                                       - 204,
обоего звания людей - 439.

Полтавский писарь Андрей Руновский».

________________________________________________ 

В начале 1762 года отряд во главе с войсковым есаулом Лукъяном Великим разорил местечко, захватил сотенное знамя и архив.
В 1764 году войсковой есаул Макар Нагай  прогнал из Старой Самары «от розгону оставшихся» 17 человек.
________________________________________________

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7)
Делай людям добро - оно добром к тебе вернётся!

Поделиться

9

Re: Джерела й література по низовцям

Стаття В'ячеслав Станіславський Купці, зайняті у торгівлі між Військом Запорозьким та Османською імперією на початку XVIII ст.: імена, етнічна та державна приналежність  надрукована часопис "Україна в Центрально-Східній Європі Вип. 14 2014. "
У дослідженні автор представляє систематизовані факти про 50 купців, які здійснювали торгові поїздки між Лівобережною Україною та Туреччиною. Вони виявлені в документах російського посольства в Стамбулі і містять інформацію про імена купців, їх етнічну та державну приналежність, перебування у певних місцях.
chtyvo.org.ua/authors/Stanislavs … II_st_ime/

З повагою, Сергій Овчаренко

Поделиться

10

Re: Джерела й література по низовцям

Архів Коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів 1734-1775. Том 4-5

mirknig.com/knigi/history/118174 … m-4-5.html

Спасибо сказали: Мариненко, Ярематойсамий, kbg_dnepr3

Поделиться

11

Re: Джерела й література по низовцям

Всі п'ять томів Архіву Коша Нової Запорозької Січі на сайті упорядника(link)

Поделиться

12 (26-07-2015 10:03:15 отредактировано о и)

Re: Джерела й література по низовцям

Сас П.М. Запорожці у польсько-московській війні наприкінці Смути 1617-1618рр.


У книзі на основі джерел досліджено участь запорозьких козаків у польсько-московській війні 1617-1618 pp., під час якої польський королевич Владислав Ваза боровся за своє право на царський трон.


Є списки козакiв.

toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=27046

Спасибо сказали: kbg_dnepr, Vlad S., Алёна3

Поделиться

13

Re: Джерела й література по низовцям

Дослідження видатної українки-історика про історію Запоріжжя 18 ст. - часу Гайдамаччини, наступу на вольності та остаточне знищення останнього символу військової міці українців.



Наталія Полонська-Василенко. Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. Том І

chtyvo.org.ua/authors/Polonska-V … yna_Tom_1/


Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. Том 2

chtyvo.org.ua/authors/Polonska-V … yna_Tom_2/

Поделиться

14 (28-07-2015 15:40:25 отредактировано о и)

Re: Джерела й література по низовцям

Эварницкий Д. И. Источники для истории запорожских козаков. - Т. 2


Стр.2092
1782 годъ. – октября дня. Реестръ бывшаго Запорожскаго войска служащимъ в минувшую турецкую войну съ начала и до окончания всероссiйскому ея  императорскаго величества престолу въ первой и второй армияхъ какъ по рѣкѣ Днѣпру, Черному морю и у Дуная на судахъ и по сухопутью учиненный, кто же оные по именамъ и прозваниямъ явствуетъ. 

Стр. 2096
1783-1784 годъ. Краткий реестръ челобитенъ запорожскихъ казаковъ на имя императрицы Екатерины II …. о производстве в военные чины россiйскихъ строевыхъ войск.

Стр. 2099-2100
1787 годъ. Именной списокъ сколько мной на службу конныхъ бывшей Запорожской Сѣчи козаковъ собрано, а ныне у Херсона на лицо есть.

Стр. 2102.
1788 годъ. Именной списокъ вышедшимъ съ турецкой стороны запорожскимъ козакамъ.




ukrknyga.livejournal.com

Спасибо сказали: Алёна, kbg_dnepr, Vlad S., сергей-гродовка4

Поделиться

15

Re: Джерела й література по низовцям

о и пишет:

Эварницкий Д. И. Источники для истории запорожских козаков. - Т. 2

ukrknyga.livejournal.com

Досить цікаве посилання. Напишіть, будь ласка, чи це можливо там переписати, бо в мене після кліку на книгу з'являється всяка гадість непотрібна((

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

16

Re: Джерела й література по низовцям

Vlad S.
Ось ще посилання:
starieknigi.info/liter/EE.htm

Спасибо сказали: VadShv, Vlad S., Алёна3

Поделиться

17

Re: Джерела й література по низовцям

о и пишет:

Vlad S.
Ось ще посилання:
starieknigi.info/liter/EE.htm

дуже багато чого там є, дякую!

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

18

Re: Джерела й література по низовцям

Флоровский, Антон Васильевич. Депутаты Войска Запорожского в Законодательной комиссии 1767 г. / А. В. Флоровский. - Одесса, 1912. - 51 с. elib.shpl.ru/ru/nodes/16346-flor … rid/zoom/1

Post's attachments

image.jpg
image.jpg 257.19 Кб, 4 скачиваний с 2015-07-31 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: Старина, SVKM de L, kbg_dnepr, о и, Vlad S.5

Поделиться

19

Re: Джерела й література по низовцям

Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456 … type=title

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: v_golub1

Поделиться

20

Re: Джерела й література по низовцям

Спеціалізовані та архівні фонди НБУВ
План Сечи или крепости Запорожской [Карти ; Рукопис]. – 1: 3 775; 45 саж. в дюйме. – ; 1:252; 3 саж. в дюйме. – Б. м., [1780]. - 2 пл (1 л.), цв. : доп. пл., печать ; 32х50 см. - Кириллица.

Зміст: [Профиль укрепления]


http://images.vfl.ru/ii/1440834477/c6fb0004/9739506.jpg

Спасибо сказали: SVKM de L1

Поделиться

21

Re: Джерела й література по низовцям

Козацтво на південноукраїнських землях

Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе eknigi.org/istorija/187545-zapor … afiya.html
В книге рассматриваются вопросы о роли и месте украинского запорожского и черноморского казачества в истории города Одессы и его окрестностей. Впервые в отечественной историографии публикуется целый ряд уникальных документов, которые на протяжении многих лет были недоступны для изучения. Кроме этого, в монографии приведен список черноморских казаков, живших, служивших либо связанных с Хаджибеем и Одессой в 1794-1820 годах, в котором названо более 630 фамилий.

Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1415-1797 роки): до 210-ї річниці штурму Хаджибейського замку  www.twirpx.com/file/1727193/
Т.Гончарук. Хаджибей та запорозьке козацтво (1415-1774 роки).
І.Сапожников. Буго-Дністровська Запорозька Січ (1775-1780-ті роки).
Т.Гончарук, С.Гуцалюк, І.Сапожников. Чорноморське військо у війні 1787-1791 років (бойові дії на теренах сучасної Одещини).
І.Сапожников. Чорноморське військо в Буго-Дністровському межиріччі (1789-1793 роки).
І.Сапожников, Г. Сапожникова. Чорноморська козацька команда в Хаджибеї та Одесі (1794-1797 роки).
І.Сапожников. Козацькі перекази Одеси.
Додаток. І.Сапожников, В.Солодова. Перелік карт та планів, які стосуються Хаджибея (Одеси) та Буго-Дністровського межиріччя, другої половини XVIII ст.


Чорноморська минувшина Записки Відділу історії козацтва на півдні України
Випуски 1-8 onu.edu.ua/ru/science/sp/chorn_min
Випуск 9 liber.onu.edu.ua/opacunicode/ind … ce:default

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: о и, Vlad S., Старина, Алёна4

Поделиться

22

Re: Джерела й література по низовцям

Лиман Ігор.    Церква в духовному світі запорозького козацтва. — Запоріжжя: РА „Тандем–У”, 1997. — 61 с. book

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: Vlad S., Алёна2

Поделиться

23

Re: Джерела й література по низовцям

Організація охорони кордонів Нової Січі. Запоріжжя АА Тандем 2011.178 с. book

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна2

Поделиться

24

Re: Джерела й література по низовцям

Посилання на книгу вже давалося раніше:
П.Сас. Запорожці у польсько-московській війні наприкінці смути (1617-1618 рр.)

Газетна стаття на основі книги:
gazeta.dt.ua/history/zaporozkiy- … ili-_.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

25

Re: Джерела й література по низовцям

Олійник О. Л Запорозький зимівник часів Нової Січі (1734-1775) Запоріжжя: Дике Поле 2005 256c mirknig.com/knigi/history/118183 … -1775.html
Книга О.Л.Олійника є першою системною спробою подолати труднощі, пов’язані з реконструкцією побудови і функціонування системи козацьких зимівників і здійснити повномаспхтабне дослідження цієї оригінальної і важливої теми. Необхідно відзначити достатньо високий науковий рівень здійсненого О.Л.Олійником дослідження. Автор ретельно зібрав наявні документи і матеріали, які містять хоч найменшу частку інформації про козацький зимівник - актові документи і наративи, картографічні матеріали, плани, описи. Особливо цінний результат дало опрацювання документів Архіву Коша Нової Запорозької Січі, карт XVIII - початку XIX ст., використання даних археології. 

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Алёна2

Поделиться

26

Re: Джерела й література по низовцям

Информация В.А. Сероухова (fоrum.vgd.ru/288/24925/):

РГАДА. Фонд 16, опись. 1, дело 693 л.л. 337-340 «Именной список малороссийским чинам, бывших Запорожских старшин, представленных к награждению в 1779 году». Документ во всех отношениях интересен. Но читается очень тяжело. Нужно копировать и читать. Посвящен козакам Полтавского полка и бывшим Запорожцам. По Полтавскому полку некоторые фамилии: есаулы Николай Тарнавский и Петр Марченко, хорунжий полковой Федор Гамалея. Градского Полтавского суда писарь, далее понять трудно, представлены за разные дела, начиная с 1751 года.
Бывшие Запорожские полковники Герасим Малый и Кондратий Чудь представлены к присвоению чина капитан.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: rim, Ярематойсамий2

Поделиться

27

Re: Джерела й література по низовцям

Османські літописи - невідомі першоджерела по історії козацтва і України.

Османські літописи – величезна й таємна сторінка історії України. І якщо читач гадає, ніби в нашій історії вже все відомо, усе прочитано, то це анітрохи не так. Структура козацького війська та Запорізької Січі з їхніми кошовими, писарями, бунчужними та обозними один в один відповідала тюркським степовим утворенням і тому ж Кримському ханству.

Літописи читав: Олесь Кульчинський, сходознавець, перекладач

Річ у тім, що вже понад століття більшість українських істориків послуговується турецькими хроніками через треті руки. Ще від часу Костомарова й Грушевського ми переважно отримуємо «турецьку» інформацію про Україну то з російських, то з польських, то з німецьких або французьких джерел. Якби то ще в перекладі, а то ж нерідко й просто – нате вам факт, беріть посилання на нього - і користуйтеся.

Наприклад, багатьом відома «Історія Кримського Ханства» російського історика В. Смирнова. Книжка й досі залишається найавторитетнішим джерелом з історії ханату; там є чимало згадок і про козаків. Але тільки сліпому непомітно, як тонко маніпулює її автор історією кримських татар, «ощасливлюючи» цей народ приєднанням до Російської імперії.
Проте Смирнов ще багато часу й далі залишатиметься авторитетом для багатьох дослідників Криму, оскільки його праці всіяні посиланнями на ті-таки загадкові османські джерела. От лиш як ними послуговувався або, прямо кажучи, маніпулював російський сходознавець? Щоб це знати, українцям пора самотужки дослідити турецькі писання.

Східні орієнтири
Власне, такі спроби робляться ще з часу Агатангела Кримського й Омеляна Пріцака. А ще сюди можна додати: Любомира Гайду, Віктора Остапчука та Олександра Галенка. Це найпомітніші постаті з когорти вітчизняних османістів.
Цікаво й те, що ґрунтовні студії турецьких сторінок про історію України, по суті, започаткували наші науковці з діаспори. а річ.

Поки «совок» творив із турків і татар образи вічних ворогів, а на українське сходознавство наклав табу, діаспора розвивала геть інший дискурс.
І, звичайно, що він був пов'язаний із тими близькосхідними орієнтирами, які здавна існували в українській історії як альтернатива «західноєвропейському» та «московському» геополітичному вибору.
Скажімо, український емігрант Сергій Дубровський, чию збірку публікацій недавно видали й у Туреччині, і в нас, ще в 50-х роках закликав турецьких і українських радянських істориків попрацювати в київських та стамбульських архівах, щоб відновити втрачені сторінки нашого спільного минулого.

СТРУКТУРА КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА ... З ЇХНІМИ КОШОВИМИ, ПИСАРЯМИ, БУНЧУЖНИМИ ТА ОБОЗНИМИ ОДИН В ОДИН ВІДПОВІДАЛА ТЮРКСЬКИМ СТЕПОВИМ УТВОРЕННЯМ

Той-таки Дубровський чи не першим наголосив і на тому, що цілком імовірно українці комфортніше почувалися у своїх поселеннях на території Кримського Ханату, ніж, наприклад, у Речі Посполитій.

До речі, з багатьма «східними орієнтирами» українських науковців варто ознайомитися нашим націоналістам. Упевнений, що їх чекало б удосталь несподіванок. Це й відкриття про те, що давні кияни могли бути хозарами, а отже, предосить із нас – найближчі родичі не лише половців та кримських татар, але – і євреїв. І про те, що багато козаків вільно розмовляли кримськотатарською мовою, а більшість мешканців середньовічного Криму – українською. І про те, як гетьман Пилип Орлик навернувся на схилі літ в Іслам.

Сучасний український сходознавець Ірина Дрига свого часу заявила в інтерв’ю турецькій пресі: «Наш справжній націоналізм починається з тюркології».
«Козаки Жовтої Тростини»
То чому, власне, стільки поколінь поодиноких ентузіастів б’ються над тим, щоб українці прочитали заморські манускрипти? Як зауважила один із турецьких істориків Айше Хамде Джан, опрацьовуючи османський літопис «Історія Кам’янця»: «Подані тут відомості – важливі ниті, що снують розповідь про виникнення сучасної України».

Так можна сказати про чимало турецьких хронік. Адже мова польських і російських істориків ХVI -ХVIII століть нам уже відома: українці в них – такі-сякі, словом, «грязь Москви», або «варшавське сміття». Натомість геть інше ми прочитуємо в тій-таки «Історії Каманіче» (як називали турки теперішній Кам’янець-Подільський). Скажімо, автор хроніки, описуючи перемовини поляків та османів під містом Бучач 1672 року цитує польських послів, і ті говорять:

«Тим часом козаки Жовтої Тростини, які чотириста літ у підданстві нашому перебували та запопадали, нам почали надокучати. Дорошенко ж, ставши гетьманом, претендує на рівність із нашим королем та своєю поведінкою уподібнюється решті християнських королів…
Хіба не очевидно, скільки лиха нам завдали напасті Жовтої Тростини й те, що Дорошенко зібрав батальйон під крилом у султанського війська його величності могутнього падишаха з роду Османів та, щоб засвідчити свою відданість, під час завоювання кріпості Каманіче дав погуляти рушницям із гарматами, і те, що нині їздить верхи в королівській манері та зі свитою своєю розгулює в палаці воїнів Ісляму, і нам наперекір дійшов до земель, де ми перебуваємо?»

Принагідно нагадати, що османи називали козаків саме Військом Жовтої Тростини. Ця назва згодом потрапила і в європейські історичні видання. Та цікаво, що в «Історія Каманіче» вона переноситься на всіх українців, ще й датує їх польськими підданими з 1272 року.

Зрештою, достатньо пробігтися очима по цитованому фрагменту «Історії Кам’янця», аби навіть із польських уст відчути шанобу османів до українців як до давнього народу. Це підтверджують і їхні вимоги, висунуті до короля Речі Посполитої під час тих же Бучацьких переговорів:

«Надалі не вторгатися й не нападати на країну Украйну, де панував Дорошенко, гетьман козаків Жовтої Тростини, котрі стають вірнопідданими столиці держави його величності падишаха Ісламу, та – на нарід козаків, що під Його, султана, покровом».

Країна Украйна або Укранья
Окрім того, османські літописи – це й чіткі згадки про нашу землю як про «Украйну», чи «Укранью». Так вона фігурує й на багатьох турецьких мапах нового часу .
Навіть у середині вісімнадцятого століття, коли Росія остаточно охрестила нас перед сусідніми країнами «Малоросією», османи нерідко й далі послуговувалися більш відомою їм назвою. Наприклад, коли посол султана Мустафи ІІІ Шегді Осман-ефенді 1757 року добирався до Петербурга, то так описував нашу столицю:

«Київська кріпость стоїть на рубежі сторони «Украньї», Ляської землі, і здавна відомі її міцні фортеці, як оплот безпеки малої «Русіййе» та довколишнього благополуччя…»

Ще цікавіше за століття до султанського посла відгукувався про мешканців нашої столиці й відомий турецький мандрівник ХVII століття Евлія Челебі:

«Самі вони [жителі Києва] — давній народ, а мова їхня ще більш всеосяжна і багата, ніж фарсі, китайська, монгольська та всякі інші. Але вона має схожість з московитською мовою... Але дивно, що всі вони однаково (і руси, і московити) обходяться двадцятьма дев'ятьма буквами».

Певна річ, згадували османи українців як «русів», а самі наші землі – «краєм русів», проте вже якщо і плутали народ «русів» із кимось, то радше з тими ж поляками, ніж із «московитами».

Плутанина в їхніх джерелах – це, взагалі, окрема тема, бо вряди-годи французи для турків могли стати німцями, італійці – французами, а назва «рус» – цілком імовірно могла стосуватися й польської адміністрації в Україні. Принаймні, про це тривалий час в українському, а далі й у західному сходознавстві тривала запекла дискусія, що нічим не завершилася.
Для прикладу цитата про ставлення русів-козаків до московітів із оповіді турецького літописця 17 століття Мустафи Наїми про козацько-російську битву під Конотопом 1659 року:

«Три роки, як московський цар посягає на нас, що й от-от прибере до рук. Передусім він замірився знищити вояків татарських, ловців на ворога. Затим – завоювати краї рабів Ісляму, оскільки ж досі козаки не слухаються його й не скоряються, то післав незчисленне військо на чолі з вельможними боярами здобути фортецю на (наших) кордонах».
Отож загалом чітка ідентифікація українців – це та особливість османських літописних джерел, що найчіткіше опонує імперським дискурсам істориків із сусідніх країн, де нас висвітлюють, самі знаєте як.

«Вірні кошові» та «брати-гетьмани»
До слова, у згаданій оповіді яничарського прихильника Мустафи Наїми росіяни постають і «невірними», і «вояками, якими верховодить шайтан», і «проклятими», і «пилюгою землі». Натомість в історичному пролозі до опису Конотопської битви, цебто в одному з попередніх розділів своєї хроніки, що стосуються подій 1657 року, літописець геть інакше відгукується про козаків:

Кошовий Петро Сагайдачний. Зверніть увагу на схожість стилю турецького султана і запорізького кошового
«…Гетьман бунтівного війська, що славиться братами-козаками, послав посла, як запоруку вісті про свою відданість, до дверей милосердя, щедроти султанської, та попросив у сторони високої жалувати йому шиту сріблом шапку з султаном (оздоба головного убору) на знак приязні як у воєвод Валахії та Богдана (Молдови)».

Узагалі, в османських хроніках ми можемо нерідко зустріти відверто дружні оцінки щодо Війська Жовтої Тростини. Особливо ж вони посилювалися, коли між українцями й турками укладалися чергові угоди та союзи.

Наприклад, той самий Мустафа Наїма час від часу називає козаків у своїй історії не інакше як: «брати-козаки», а українського гетьмана – «братній гетьман». Це доволі гарно звучить і османотурецькою мовою: «кардаш казаги» та «кардаш гетьмани».
Та, певне, ще гарніше звучить звертання до наших кошових. В оригіналі це буде «садакатлю». Утім, перекладати його можна не менш звучно: і «вірний», і «відданий», і «дружній», і – «вірний», або «щирий друг».

«Бритоголовий народ»
Проте висвітлювати спомини про українців в османських літописах лише як про отакий древній та дружній туркам народ було б надто однобоко та не об’єктивно. Цитовані фрагменти наведені в цій статті передусім для того, щоб читач склав чітке уявлення про османські давні книги як альтернативу російським і польським, що переповнені імперською ідеологією.
Та було б зовсім не об’єктивно бодай побіжно не згадати й про інші характеристики хроністів. Так той же Евлія Челебі знайомить свого читача з козаками таким чином:
«Уступивши в їхню країну в середині місяця мухаррема 1068 (кінець жовтня 1657) року, ми проїжджали по ній з молитвами; «О господи, урятуй нас від їх злості! Амінь!» Тому що одного дня, під час війни за фортецю Азів, я, нікчемний, схопив горе від цих лиходіїв і бачив, як вони б'ються...».

Сам же цей розділ своєї книжки Челебі назвав: «Про характер бунтівних козаків, або ж бритоголового народу».
І річ не в тому, що опис Евлія Челебі робить навіть честь козакам. Зрозуміти його можна тільки в контексті решти хронік. А вони, м’яко кажучи, не завжди сповнені славослів’я щодо наших предків. Скажімо, згаданий Наїма, описуючи взяття запорожцями Синопа, вже не шкодував на них негативних епітетів: і «пси», і «прокляті», і «невірні», і «мерзенні», і «грабіжники».

Хоча цьому ж літописцю належить і найвідоміший вислів про козаків, який облетів чи не кожну відому працю з вітчизняної історії:
«Можна з певністю сказати, що не знайти на землі людей сміливіших, які б так мало дбали про своє життя і так мало боялися б смерті».
Отож описи українців у турецьких хроніках, до всього – ще й річ суперечлива.

Прочитати все!
Тому, підсумовуючи розповідь про османських літописців та наші землі, можна насамкінець зазначити єдине – давні манускрипти навіть не потребують, а вимагають свого прочитання. Їхні суперечливі відомості про країну «Укранью», «землю русів», «бритоголовий нарід» і «братніх козаків» із «вірними кошовими» містять стільки загадок, що здатні кардинально змінити наше уявлення про власну історію, хай як несподівано це поки що й не звучало б.

Джерело - www.texty.org.ua/pg/article/editorial/read/35962/Virni_koshovi_kozakiv_zhovtoji_trostyny_Jak_opysujutsa

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський; Могилев губ Твердовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: v_golub, kbg_dnepr, Ярематойсамий3

Поделиться

28 (24-01-2016 17:21:12 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Джерела й література по низовцям

Хотинская война 1620—1621 годов: «помнить о всех»
Сергей Махун
29 декабря 2011

Долгое время Хотинская война 1620—1621 годов считалась фактом исключительно польской истории и потому только пунктиром упоминалась в учебниках по истории стран, которые на самом деле имели непосредственное отношение к ней, — Украины, Литвы, Беларуси. В некоторой степени в этом виноваты и наши отечественные историки, увлекшиеся козацко-крестьянскими восстаниями на территории Речи Посполитой, и прежде всего эпохой Хмельнитчины.

+ открыть текст

Этот кровавый конфликт выходил за рамки противостояния двух мощных государств (Речи Посполитой и Османской империи), поскольку включал не только битву за Хотин осенью 1621 года, но и целый ряд столкновений на суше и на море — при участии запорожских казаков. А главное — по размаху Хотинскую битву можно сравнить разве что с первым этапом Тридцатилетней войны (1618—1648). Но в последней сражались «армии» максимум в несколько десятков тысяч воинов, тогда как под Хотином — 80 тысяч воинов Польско-Литовского государства (среди них более 40 тысяч запорожцев) и 220 тысяч турок-осман и их сателлитов.

И, что интересно, вряд ли разругавшиеся европейские правители осознавали, что именно «на полях Хотинської війни вирішується не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації», — пишет наш соотечественник, доктор исторических наук Петр Сас, один из авторов книги-альбома «Хотинська битва 1621. Битва за Центральну Європу», вышедшей перед самым Новым годом в издательстве «Балтія-Друк» в Киеве.

Авторы — известные исследователи, доктора исторических наук Петр Сас (Украина) и Генуте Киркене (Литва) пытались переосмыслить — и это им удалось — не такое уж и малое наследие историков прошлого не только о фронтовых реалиях, но и о буднях участников противостояния под Хотином. Широко используются аутентичные исторические источники: хроники, дневники, конечно, не лишенные авторского субъективизма, но необходимые для ощущения времени.

Это была огромная по масштабу и крайне драматическая битва, сыгравшая огромную роль в противостоянии Креста и Полумесяца, ставшая тяжелым испытанием для государственного механизма Польско-Литовского государства. В который раз эти события доказали, что запорожские казаки являются мощной силой, способной играть важную роль на полях битв мировой истории.

«Хотинська битва належить тій епосі, яку можна вважати спільною не лише для Польщі і Литви, а й для України та Білорусі», — пишет в послесловии к книге-альбому профессор, доктор исторических наук Альфредас Бумблаускас. И это очень правильная мысль.

Интересным представляется замысел и его реализация. Новейшие исследования биографий главных действующих лиц Хотинской битвы — великого гетмана литовского Яна Кароля Ходкевича и гетмана Войска Запорожского Петра Конашевича-Сагайдачного органически связаны с детальным описанием самой битвы, а также событиями, ей предшествовавшими (прежде всего трагической Цецорской битвы 1620 г., в которой турки разгромили армию коронного гетмана Станислава Жолкевского). Привлекают внимание главы, посвященные морским походам казаков в рамках Хотинской войны, детальному описанию армий противников.

«На обложке использована фотография, на которой изображен оригинальный меч, подаренный королем Речи Посполитой Сигизмундом III Ваза гетману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Композиция весьма красноречивая — меч пробивает турецкий щит. Мы специально выезжали в Стамбул, где после долгих согласований получили в четырех музеях (особенно сложно было получить согласие Военного музея и музея Министерства обороны Турции) немало интересных иллюстраций. Мы признательны многим музеям и частным коллекционерам из Литвы, Украины (в частности из Крыма)… Мы должны больше писать о тех страницах нашей общей истории, которые нас объединяют. Наша идея — помнить о всех», — рассказывает главный редактор издательства «Балтія-Друк» Виргиниюс Строля.

gazeta.zn.ua/SOCIETY/hotinskaya_ … _vseh.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Ярематойсамий, d_sergiy2

Поделиться

29

Re: Джерела й література по низовцям

В.О. Голубуцкий. Запорiзьска сiч в останни часи своего icнування

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

30

Re: Джерела й література по низовцям

kbg_dnepr пишет:

В.О. Голубуцкий. Запорiзьска сiч в останни часи своего icнування

В.О. Голобуцький. Запорізька Січ в останні часи свого існування.
Мабуть, так?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

31

Re: Джерела й література по низовцям

Информация В.А. Сероухова (ВГД):

Список Запорожских зимовников, составленный генералом Текели мне очень хотелось отыскать, но его не было. Я долго искал этот список в фонде 16 РГАДА, среди документов, адресованных Черткову, а нашел его как приложение к докладу историка и публициста П. Щебальского стр. 169 и 170 в «Сборнике антропологических и этнографических статей о России и странах ей прилежащих» М. 1868. Стр. 130 – 143. Вот этот список уместившийся менее чем на 2-х страницах.
«При рапорте на Высочайшее имя генерал-поручика Текелия от 29 августа 1775 года приложена ведомость имениям и зимовникам бывшего Запорожьяч и какое число в них душ

+ открыть текст

По правую сторону Днепра
г. Сечь
Церковь………………………………….. 1
Архимандритов………………………………………….1
Иеромонахов и диаконов……………………………….13
их служителей…………………………………………. 7
старшин…………………………………112
жителей козаков ………………………………….991
разночинцов…………………………….74
-----------------
1198
Зимовников……………………………..763
В них у промыслов холостых козаков ……………..8.684
Поланок……………………….5
В них деревень…………………………….18
Церквей…………………………………......5
Попов и диаконов…………………………20
Козаков холостых…………………………371 жен детей итого
женатых…………………………790 793 859 м 658 3100
поселян земледельцев и служителей…2.565 2.256 2.630м 2.339д 9.690
итого в зимовниках и деревнях……12.430 3.046 3.489 2.697 21.385
А всего на правой стороне Днепра………………………………13.628 3.049 3.489 2.897 23.063

По левую сторону Днепра

Монастырей………………………… 2
в них монахов……………………… 38
Поланок…………………… 5
Зимовников………………… 838
Деревень……………………. 27
церквей…………………….. 10 Жен детей Итого
попов и диаконов…………………...31 29 30 м 28 д 118
старшин……………………………...85
козаков холостых………………….1.143
женатых………………….. 2.448 1.878 2.548м 2.060д 8.229 поселян, земледельцев и служителей..
8.720 5.352 6.690м 5.499д 26.201
А всего на левой стороне Днепра……………………………12.460 7.259 9.268м 7.597д 36.574
А всего……………………………26.088 10.308 12.757м 1048д 59637
Из них желают выйти в Малороссию…………………………4.106
Остается………………………………………………………... 55.531

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

32

Re: Джерела й література по низовцям

Шановні друзі та колеги!Найновіше видання з серії "Матеріали до українського дипломитарію" (хто пам'ятає, саме в цій серії виходили універсали українських гетьманів) - "Документи українського козацтва XVI - першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги / Упорядники В.Брехуненко (відповідальний секретар), О.Заяць, Ю.Мицик, С.Потапенко, В.Щербак. - К., 2016. - 608 с.".
У збірнику здійснена археографічна публікація документів XVI - першої половини XVII ст., які вийшли з під пера українських козаків (старшини та рядового козацтва) або були адресовані Війську Запорозькому загалом чи різним його представникам. Джерельна база збірника охоплює листи, універсали, глейти, інструкції, угоди, присяги. У додатках вміщені сеймові конституції з козацького питання, конфесати козаків, інструкції посланцям до Війська Запорозького.
Для науковців, студентів та всіх, хто цікавиться історією українського козацтва та України загалом.


Ціна книги 200 грн. Всім, хто зацікавився прошу писати мені в приватку.

Спасибо сказали: v_golub, olyvd, borisovichi, rim, Алёна, Vlad S.6

Поделиться

33

Re: Джерела й література по низовцям

Расписание, в каких местах, для предосторожности, чрез всю зиму, от неприятеля из Войска Запорожского Низового, учреждены посты, (1772 года) а именно:

1) При речки Камянки, при полковнику Омельяну Шпаку и двоих полковых старшинах сто четырнадцати человека рядовых казаков, в каждого казака по 2 лошаде , а у старшин и у полковника более. От сего поста, по согласию с подполковником князем Баратовим съезжатся будут: в правую руку у Саксаганы, при Великих Тернах, с командою с посту Верблюжки находящегося от Жолтого гусарского полку. А в левую руку, ко Днепру до урочища Скалозубоваго.
2) Внизу реки Днепра невдаль речки Камянки, которая на самой границы находится в урочище Скалозубовом при полковнику Гарасиму Летючому и двоих полковых старшинах рядовых казаков, в рассуждении должности и немалой опасности 540 человек, между коими 140 попароконных, а пеших 400.
3) Против Сечи запорожской, от татарского степу за версту, в урочище Темной при полковнику Евфиму Ведмедовскому и двоих полковых старшинах 300 казаков рядовых, между коимы попароконных 100, а пеших 200 человека.
4) Над рекой Днепром в урочище Лисой горе, при полковнику Якиму Величковскому и двоих полковых старшинах рядовых казаков 300, а пеших 200 человек. В сих троих постах в старшин и полковников имеются лошади.
5) В урочище Городище, над рекою Днепром, при полковнику Герасиму Спичаку и двоих старшинах 200 человека рядовых казаков попароконных.
6) В урочище Голой пристане, над рекой Днепром, при полковнику Антону Красовскому и двоих полковых старшинах 200 казаков рядовых попароконных.
7) В урочищу Тарасовском, над рекой Днепром, при полковнику Федору Кобизче и двоих полковых старшинах рядовых казаков 200 человека попароконных.
8) В урочище Беленькой над рекой Днепром, при полковнику Григорью Глобе, и двоих полковых старшинах рядовых казаков 200 попароконных.
9) При Хортицком острове, над рекой Днепром при полковнику Ивану Бабуре и двоих старшинах 200 человека рядовых казаков попароконных.
10) В Дубовом острове над рекою Днепром, при полке Семену Первому и двоих полк. старшинах, 300 человека рядовых казаков попароконных.
11) В Кодацкой паланки, при полк. Алексею Сукуру и двоих полк. старшинах 30 человек попароконных.
12) На той стороне Днепра и Самаре, невдаль Старо-Самарского ретренжамента, как верст за шесть, при войсковом старшине Андрею Порохне и полковнику, да двоих полковых старшинах 300 человека рядовых казаков попароконных, и с коих часть будет в землянках, за Самарью на то изделанных, а другая часть вь избах обывательских, близ Старо-Самарского ретренжамента, и в оном имеющихся зимовать.
13) По той стороне Самаре, в урочище Садках, при полк. Федору Белому и двоих полк. старшинах 200 человека рядовых казаков попароконных.
При урочищах Волном и Займах, на той стороне Самари, при полк. Ивану Касьяненку и двоих полк. старшинах 200 человек рядовых казаков попароконных.
15) При урочище Лучине, на той стороне Самари, при куренному атаману Мойсею Дроку и двоих старшинах, 100 человека рядовых казаков попароконных. От сего посту, при устье Нижной Терсы, в 20 казаках бекет беспременно содержан будет.
16) На той стороне Самари, в урочище Жуковском, при полк. Игнату Писанке и двоих полк. старшинах 200 человека казаков рядовых попароконных.
17) В урочище Богданових, при Самаре, при полк. Андрею Кобчинскому и двоих полк. старшинах 100 человека рядовых казаков попароконных. От сего поста съезжатся будут с командами, что поставлено от господина генерала фон- Берга всем стоящим за Самарью постам, и двоим которые надо Днепром, при Хортицком и Дубовом островах. Да казакам что при паланки Кодацкой, по способности провиант получать з магазинов в Старо-Самарском ретренжаменте, а вишеозначенним по Днепру и в Камянки стоящим постам, из Ново-Сеченских магазинов.
18) Между Самарью и Орелью речками, при полк. Атанасию Колпаку и полк. старшине Василю Хорвату 200 человека рядовых казаков попароконных. Сии разъезжать будут к Самаре, до урочища Лучина, а к Линеи до крепости Козловской; и им с той крепости по способности провиант получать.
и 20) При Протовчанской и Самарской паланках, при полковниках и полковых старшинах по 30 человека рядовых для разъезду казаков. Сим 60 казакам получать провиант подлежит из Старо-Самарского магазина.

Подписал по листам: Войска Запорожского Низового Войсковой писарь Иван Глоба (Сообщил Ч. О. Мурзакевич).

Расписание, в каких местах, для предосторожности, чрез всю зиму, от неприятеля из Войска Запорожского Низового, учреждены посты, (1772 года) // Записки Одесского общества истории и древностей, Том IX. 1875

Шукаю предків Коритько, Гащенко, Шурига, Шабранський (polski Szabranski) Шапранський),  Жура,  Порвенко,  Вязовик, Білодід, Голиш, Стариченко
Сосновський (беларускі - Сасноўскі)
Гіруліс (lietuvos - Girulis)

Поделиться

34

Re: Джерела й література по низовцям

Чудовий документ, дуже дякую!

Згадувані прізвища:

Бабура Иван
Баратов
Белый Федор
фон Берг
Ведмедовский Евфим
Величковский Яким
Глоба Григорий
Дрок Мойсей
Касьяненко Иван
Кобизча Федор
Кобчинский Андрей
Колпак Атанасий
Красовский Антон
Летючий Гарасим
Первый Семен
Писанка Игнат
Порохня Андрей
Спичак Герасим
Сукур Алексей
Хорват Василь
Шпак Омельян

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Vlad S., Алёна2

Поделиться

35

Re: Джерела й література по низовцям

Хорват ошибочно написано, в архивах Коша Василь Хорбат.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться