1

Тема: Радомысльский уезд Киевской губернии

Самый северный уезд Киевской губернии.
Материалы по уезду в основном находятся в ЦГИАК, Киевском и Житомирском областных архивах.

Поделиться

2

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Список населенных пунктов по волостям: Радомысльский уезд

Спасибо сказали: DVK_Dmitriy1

Поделиться

3

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Valenta00

Всем здравствуйте. Меня тоже интересует Радомышльский уезд Киевской губернии только поселок Виленка (укр. Віленька). Ищу данные о моей бабушке Осинская Антонина Ивановна, 1911 г.р., которая родилась в Виленке. Вычитала что Виленки относились к костелу в Коростышеве. Подскажите, где могут находиться книги записи актов о рождении (1911 г.) и браке (1927-1929 гг.). Заранее спасибо.

День добрый!
Данные не проверял!!!

ЦГИАК

Коростишів, м-ко, Радомиського пов. Київської губ.
Костёл

Метрична книга

Ф. 1040, Оп. 1, Д. 59(1835)-н.; 62(1835)-ш.; 64(1836)-н.; 65(1836)-н.; 67(1836)-с.; 68(1837)-н.; 70(1837)-ш.; 71(1837)-с.; 72(1838)-н.; 73(1838)-ш.; 74(1838)-с.; 75(1839)-н.; 76(1839)-ш.; 77(1839)-с.; 78(1840)-н.; 79(1840)-с.; 80(1840)-ш.; 81(1841)-н.; 82(1841)-ш.; 83(1841)-с.; 84(1842)-н.; 85(1842)-ш.; 86(1842)-с.; 87(1843)-н.; 88(1843)-ш.; 89(1843)-с.; 90(1844); 92(1845); 93(1846); 94(1847); 95(1848); 96(1849); 101(1850)-н.; 102(1850)-ш.; 103(1850)-с.; 104(1851)-н.; 105(1851)-ш.; 106(1851)-с.; 107(1852)-н.; 108(1852)-ш.; 109(1852)-с.; 110(1853)-н.; 111(1853)-ш.; 112(1853)-с.; 113(1854)-н.; 114(1854)-ш.; 115(1854)-с.; 116(1855)-н.; 117(1855)-ш.; 118(1855)-с.; 119(1856)-н.; 120(1856)-ш.; 121(1856)-с.; 123(1857)-н.; 124(1857)-ш.; 125(1857)-с.; 127(1858)-н.; 128(1858)-ш.; 129(1858)-с.; 131(1859); 133(1860); 136(1861); 138(1862); 140(1863); 143(1864); 157(1867); 167(1868); 182(1874); 188(1875); 190(1876); 191(1878); 192(1879); 193(1881); 194(1882); 195(1883); 200(1886); 208(1887); 213(1888); 218(1889); 223(1890); 228(1891); 233(1892); 238(1893); 243(1894); 249(1899); 254(1900); 259(1901); 264(1902); 270(1903); 274(1904); 279(1905); 283(1906); 288(1907); 293(1908); 298(1909); 303(1910); 308(1911); 313(1912); 315(1913)

Ф. 1040, Оп. 2, Д. 388(1835-1848)-н.; 389(1849-1858)-с.; 390(1849-1858)-ш.; 391(1859); 395(1865); 397(1866)-ш.; 399(1869)-н.; 404(1870)- ш., с.); 415(1877); 416(1880); 417(1893)-н.; 418(1895); 421(1896); 423(1897); 432(1898)-ш.; 433(1898)-н.; 434(1898)-с.; 439(1899)- н., с.; 440(1900)-н.; 441(1900)-с.; 442(1903); 443(1904)-с.; 446(1907)-н.; 448(1916); 455(1917)-ш.; 456(1921)-н.; 457(1922)-н.; 458(1924)-н.


Сповідний розпис

Ф. 1040, Оп. 2, Д. 459(1825, 1827-1828); 460(1835); 461(1836); 462(1840-1848); 463(1852-1858); 465(1865); 466(1867); 468(1871-1873); 469(1872); 471(1883); 472(1884-1886); 473(1897-1898); 475(1915, 1917)


Книга ш.них оголошень

Ф. 1040, Оп. 1, Д. 316(1838-1851); 499(1852); 514(1861); 519(1869); 522(1872)

Ф. 1040, Оп. 2, Д. 586(1836-1858); 587(1843-1848); 589(1852-1864); 595(1866-1874); 608(1919-1923); 609(1922-1923); 610(1923)


В Житомирском архиве:

Коростишів, м-ко Радомисльського повіту, костьол Різдва Пресвятої
Діви Марії
П: сc. Більківці, Віленька, Войташівка, Глибочок, Городськ, Гумен-
ники, Евандорф, Здвижка, Зубрівка, Киричанка, Кощарища, Ку-
лішівка, Минійки, Приворіття, Продубіївка, Романівка, Рудня Го-
родська, Ставки, Теснівка, Харитонівка, Хутір Віленський, Хутір
Ставецький, Шахворостівка, Щигліївка, Юрівка
Народження:  1803-1804 (178/51/195);  1815-1826 (51/238);  1826-
1827 (51/271);  1828-1829 (51/320);  1829-1830 (51/339);  1836
(51/338); 1840 (51/456); 1847 (51/548)
Шлюб: 1803-1804, 1847 (теж саме)
Смерть: 1767-1815 (51/102); 1803-1804, 1826-1827, 1828-1829, 1829-
1830, 1847 (теж саме)

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

4

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Elloco84

Добрый день!
Зашел в тупиковую ситуацию.
Моя бабушка Шляхтур Прасковья Ивановна, родилась в 1918 году в с. Старые Шепеличи Радомышльского уезда из ее метрик получил данные о ее родителях, Шляхтур Иван Григорьевич и его жена Меланья Васильевна (постоянное место жительства в с. Старые Шепеличи)
Узнал всех братьев своей бабушки чтобы получить свидетельство о браке ее родителей.
Начал искать ее отца и мать, но в метриках по данному селу отсутствует какая-либо информация, куда обращаться и где искать ?

Проверили всех детей, родились в с. Старые и Новые Шепеличи, Радомысльский уезд, Киевская губерния, а вот данные о рождении и о браке родителей отсутствуют. Со слов родственников знаю, что прадед и прабабка были либо поляки, либо французы.

Шляхтур Григорий Леонтьевич, 1860 - 1890

Шляхтур Иван Григорьевич 1885
Жена - Меланья Васильевна (примерно 1887)
Сын - Шляхтур Кирилл Иванович, 1903
Сын - Шляхтур Сергей Иванович, 1906
Сын - Шляхтур Петр Иванович, 1915
Дочь - Шляхтур Параска Ивановна, 1918

 


День добрый!
Попробую предположить, что Вы начинающий исследователь и смотрите только фамилию Шляхтур.
На самом же деле надо обращать внимание на различные видоизменения фамилии:
Шляхтун, Шляхун, Шляхтуренко, Шляхтуненко и прочие.
Вот, к примеру, в этом селе фамилия Шляхтун:
https://familysearch.org/search/collect … id=1503045
Кстати в восприемниках записан Леонтий Гавриилов Шляхтун.
Это к вопросу для чего смотреть восприемников.
Да, брак мог быть в другом месте, надо будет смотреть церкви рядом,
а подсказкой как раз могут стать восприемники, свидетели.
Также Вам надо смотреть Исповедные Росписи и Ревизские Сказки.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

5

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Ищите по фамилии Шляхтур. Шляхтун - это у мормонов народ неправильно тексты набирает.
По исповедке 1864 г. села Новые Шепеличи Шляхтур Леонтий Гавриилов.

Поделиться

6

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Владимир Федоров пишет:

Ищите по фамилии Шляхтур. Шляхтун - это у мормонов народ неправильно тексты набирает.
По исповедке 1864 г. села Новые Шепеличи Шляхтур Леонтий Гавриилов.

Бывает и такое, что пишут не правильно.
Но только не в приведенном мною случае.
В документе действительно записан ШляхтуН.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

7 (18-06-2014 11:04:38 отредактировано Elloco84)

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Добрый день! В 1948 году умер мой прадед (с. Новые (Старые) Шепеличи Киевской области, после своей смерти моя бабушка получила наследство.

Подскажите пожалуйста в каком архиве можно узнать данные про "наследство"? Кто был прописан по адресу? Кому принадлежала земля?
Спасибо!

Макаренко, Старовойт, Шляхтур, Радченко, Хмиль (с. Старые Шепеличи, Киевская обл.), Шульга_Юрченко_Кононец (с. Селец, Житомирской обл.)

Поделиться

8

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Elloco84
Вы четче сформулируйте вопрос. На неконкретные вопросы и ответы будут только общие.

Поделиться

9

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Говірка села Машеве Чорнобильського району в 4т

+ открыть текст

Опис:
Ч.1: Тексти
Укладачі: Ю.Бідношия, Л.Дика

Книга є частиною монографічного опису говірки та традиційної культури с. Машеве, мешканці якого після Чорнобильської катастрофи 1986 року були компактно переселені в с. Лукаші Баришівського р-ну Київської обл. У1997-2001 роках від переселенців старшого віку здійснено аудіозапис різнотематичних розповідей, а також пісень, замовлянь, переказів і зразків малих фольклорних жанрів. Тексти паспортизовано, подано у фонетичній транскрипції та паралельно у призначеній для нефілологів транслітерації. Представлені матеріали зберігають адекватний мовно-культурний образ втраченої частини Полісся. Праця орієнтована на мовознавців, етнологів, фольклористів, соціологів, а також широке коло читачів.

ББК 81.2УКР-67

Ч.2: Тексти
Укладачі: Г.Воронич, Л.Москаленко, Л.Пономар

Книга є частиною монографічного опису говірки та традиційної культури с. Машеве, мешканці якого після Чорнобильської катастрофи 1986 року були компактно переселені в с. Лукаші Баришівського р-ну Київської обл.

ББК 81.2УКР-67

Ч.3: Матеріали до Лексичного атласу української мови
Укладач: Ю.Бідношия

Книга є третьою частиною монографічного опису говірки та традиційної культури с. Машеве, мешканці якого після Чорнобильської катастрофи 1986 року були компактно переселені в сЛукаші Баришівського р-ну Київської обл. Аудіозапис матеріалів від переселенців старшого віку здійснено за "Програмою для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови" в 1997-1999 роках. Відповіді на питання подано фонетичною транскрипцією і паспортизовано. Представлені матеріали зберігають адекватний мовно-культурний образ втраченої частини Полісся.

Праця орієнтована на мовознавців, етнологів, фольклористів.

ББК 81.2УКР-67

Ч.4: Матеріали до Поліського етнолінгвістичного атласу
Укладачі: Ю.Бідношия та ін.

Книга є четвертою частиною монографічного опису говірки та традиційної культури с. Машеве, мешканці якого після Чорнобильської катастрофи 1986 року були компактно переселені в с. Лукаші Баришівского р-ну Київської обл. Аудіозапис матеріалів від переселенців старшого віку здійснено за «Програмою Поліського етнолінгвістичного атласу» в 1997-2004 роках. Тексти паспортизовано, подано у фонетичній транскрипції та паралельно у призначеній для нефілологів транслітерації. Представлені матеріали зберігають адекватний мовно-культурний образ втраченої частини Полісся.

Праця орієнтована на мовознавців, етнологів, фольклористів, соціологів, а також широке коло читачів.

ББК 81.2УКР-4

Видавництво: Довіра
Формат: DjVu
Кількість сторінок: 256/456 + 327/607 + 225/225 + 376/704

Поделиться

10

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Прізвища, що зустрічаються у с. Янівка Київське воєводство Житомирський повіт 1737-1797 р.р.
пізніше Радомсльський повіт, тепер Малинський район.

1    Андрієнко
2    Бабариченко
3    Багриновський
4    Базиленко
5    Білохвостик
6    Бондар
7    Василенко
8    Вовченко
9    Волосенко
10    Вонциховський
11    Вотинецький
12    Гаврилюк
13    Ганущенко
14    Гаращенко
15    Герасимчук
16    Голоденко
17    Гончаренко
18    Горбаченко
19    Горбилевський
20    Гриценко
21    Губатий
22    Денвецький
23    Денисенко
24    Дисенко
25    Дітковий
26    Довгий
27    Домановський
28    Дрозд
29    Друзь/Друзенко
30    Дудка
31    Душинський
32    Д'яконовський
33    Єзерський
34    Заглинський
35    Закревський
36    Зарецький
37    Зарудський
38    Зиневич
39    Зінченко
40    Зіньковий
41    Знилинович
42    Зорай
43    Іваненко
44    Іовенко
45    Каменецький
46    Клим/Клименко
47    Кобрик
48    Ковалевський
49    Коваленко
50    Ковтуненко
51    Козак
52    Козленко
53    Колісниченко
54    Коломієць
55    Кондратенко
56    Кононенко
57    Косолецький
58    Костецький
59    Костюк
60    Костюченко
61    Котлачевич
62    Кравченко
63    Красовський
64    Кривановський
65    Кулак
66    Кулаченко
67    Кучеренко
68    Ладовський
69    Лазука/Лазутченко
70    Левченко
71    Литвин
72    Ліповський
73    Лопух
74    Лупинченко
75    Ляшенко
76    Майсер
77    Максименко
78    Марусенко
79    Мельниченко
80    Михаленко
81    Михаловський
82    Міськовий
83    Міщенко
84    Мойсеєнко
85    Мотковський
86    Музиченко
87    Назаренко
88    Негребецький
89    Нестеренко
90    Нечипоренко
91    Новоселецький
92    Олексієнко
93    Опанасенко
94    Павленко
95    Павловський
96    Панкевич
97    Панькевич
98    Параскевич
99    Пастух
100    Петренко
101    Пилипенко
102    Пінчук
103    Плис
104    Поступальський
105    Примаченко/Примак
106    Прозорович
107    Ревенко/Ровенко
108    Рябченко
109    Савченко
110    Самійленко
111    Самченко
112    Саранчук
113    Сергієнко
114    Сидоренко
115    Сич
116    Скорохід
117    Сліпченко
118    Слободяник
119    Снитка/Снитченко
120    Соколовський
121    Стельмах
122    Стефаненко
123    Стефанчук
124    Сторона
125    Стрілецький
126    Тищенко
127    Ткач/Ткачук
128    Толоченко
129    Тонченко
130    Трохименко
131    Турівець
132    Удовенко
133    Удовенко
134    Укондрацький
135    Харченко
136    Ходоровський
137    Холодюк
138    Черненко
139    Чорний
140    Шелетицький
141    Шмидлюк
142    Шуток/Шутка/Шутковий
143    Юрченко
144    Ябліцький
145    Яковенко
146    Якубовський
147    Яловіцький
148    Яхненко
149    Яценко

Спасибо сказали: Оленка, BogdanYan3

Поделиться

11

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Здравствуйте! Ищу своих предков по фамилии Констанчук из села Хайча Овручского района Житомирской области и по фамилии Дидковские из села Лесная Колона Житомирской области (вроде Малинский район) подскажите где искать Заранее благодарна

Поделиться

12

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Елена2505 пишет:

Здравствуйте! Ищу своих предков по фамилии Констанчук из села Хайча Овручского района Житомирской области и по фамилии Дидковские из села Лесная Колона Житомирской области (вроде Малинский район) подскажите где искать Заранее благодарна

А можно узнать, почему написали в этой теме?

Искать в Житомирском архиве.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

13

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Елена2505 пишет:

Здравствуйте! Ищу своих предков по ...  и по фамилии Дидковские из села Лесная Колона Житомирской области (вроде Малинский район) подскажите где искать Заранее благодарна

А по Дидковским добро пожаловать сюда http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=834
Лісна Колона уже встречалась

Поделиться

14

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Будьте добры, сориентируйте. В 1840-м году дьячек из села Денисович Радомышльского уезда забрал невесту из Пивней Васильковского уезда. Там запись вся почеркана и фамилия жениха и его брата сидетеля не читаются, видно четко первую С и в конце ий.  А вот по этой записи видно, что это отец тогдашнего жениха Даниил Саский живет/служит в другом селе Ротватовка, приехал в гости в 1843, заодно и младенца покрестил (и фамилия читается). Помогите, пожалуйста, разобраться с селами Денисовичи и Ротватовка. Где они находятся - хочется расстояния посмотреть. Церковь была в Денисовичах Крестовоздвиженская. http://zolotoustivska-zerkva-pivni.com/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC/%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/012.jpg

Поделиться

15 (14-11-2014 16:40:49 отредактировано Оленка)

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Денисовичі (Київська область)
Найближчі міста: Прип'ять (39.6км), Чорнобиль (62.5км), Думаю на даний час село виселене (зона)

www.ukraine123.com.ua/regions/ki … ychi-11270

Ось що знайшла у Похилевича про Денисовичи, але Ротватовки не має в Радомишельському повіті(.




s2.postimg.org/mmhgmxcgl/p0132.jpg

Поделиться

16 (14-11-2014 16:51:17 отредактировано Оленка)

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Це скоріш не Ротватовка , а Розважівка - є таке село в Радом.повіті.Розважів
uk.wikipedia.org/wiki/Розважів
Правда відстань між Розважевом та Денисовичами 100 км. Потрібно подивитись книгу метричну за цей же період по Розважеву, хто там записаний священиком чи не той самий Саський

Поделиться

17

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Оленка пишет:

Це скоріш не Ротватовка , а Розважівка - є таке село в Радом.повіті.Розважів...

Ой, дякую Оленко, може там дійсно на польський манєр написано Рожважовка. Якщо взяти до уваги що тоді ще багато польською говорили або польсько-українським суржиком (по аналогії із сьогоденням), то може і Рожважовка. Там начеб-то 2-га Т на Ж похожа.

Поделиться

18 (14-11-2014 17:31:31 отредактировано Оленка)

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

так схожа, думаю все таки то Розважівка буде, бо я колись зустрічала написання її  як Рожважівка.

Поделиться

19 (18-11-2014 15:41:52 отредактировано Оленка)

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

ФРАНЦУЗ ДЕ ЛЯ ФЛІЗ про побут селян Радомишельського повіту з замальвками 
www.tribunapraci.com.ua/arhiv/15 … -flza.html


У1840-50х роках було написано кілька творів, що стали важливим джерелом по етнографії Київщини – «Альбоми» Де ля Фліза. Довгі роки вони зберігалися в рукописах і були доступні лише фахівцям. Лише в 1999 році видано два альбоми, але і їх можна знайти далеко не в кожній бібліотеці. Ким же були написані ці рукописи і чому таке зацікавлення вони викликають досі не тільки у вчених, але і у всіх любителів старовини?

Домінік П’єр Де ля Фліз служив військовим лікарем у армії Наполеона. В 1812 р., поранений під Смоленськом, він потрапив у полон і разом з іншими полоненими був переправлений до Ніжина в Україну. Відпрацювавши визначений термін і отримавши свободу, він одружився на небозі графа І.В. Гудовича і назавжди залишився в Україні, що стала його другою батьківщиною. Навіть взяв собі ім’я Дем’яна Петровича. Працював старшим лікарем в Палаті державних маєтностей і тому мав змогу часто їздити в службових справах по Київській губернії, відвідуючи найвіддаленіші села. Все життя Де ля Фліз збирав і вивчав матеріали з етнографії, ботаніки, медицини краю. Він занотовував найменші подробиці побуту населення. Крім описів, Дем’ян Петрович робив акварельні зарисовки з натури. Цю його працю швидко оцінили в наукових колах і залучили до роботи в Комісії по опису губерній при Київському університеті та в Російському географічному товаристві. Помер Д.П. Де ля Фліз 1861 р. і похований в Ніжині. Його рукописи розгубились, потрапивши до різних людей і архівів. І лише згодом було зібрано 9 альбомів, що зберігаються нині в архівних сховищах України.

У своїх альбомах Де ля Фліз описує рослинний і тваринний світ повітів Київщини, житло, одяг та взуття, їжу і напої, заняття і звички селян, їх хвороби, народну медицину. Він подає малюнки з натури сільських будинків та народних костюмів.

Відвідував Дем’ян Петрович і села на території нинішнього нашого району, що тоді відносилися до Радомишльського повіту. Але до альбомів потрапили малюнки лише з шести, які на той час були державними: Коленець, Леонівки, Шпилів, РудніШпилівської, Станішівки та Обухович. Подається також коротка характеристика цих сіл: кількість жителів, природні умови, грунти, перелік культур, що вирощувались, тощо.

Найбільше мешканців серед цих сіл було в Обуховичах – 551 чоловік та 612 жінок, найменше – в РудніШпилівській – 84 і 82, відповідно. Їх населення вирощувало жито, гречку, ячмінь, просо, овес, коноплі. Із городини переважали картопля, буряк, капуста, квасоля. Селяни тримали велику рогату худобу, коней, свиней, овечок, кіз, птицю. Цікаво, що всюди (цитата) «горілки селяни помірно вживають і мало п’яниць». А в Коленцях їх не було зовсім.

В альбомах є цікаві замальовки та опис одягу мешканців Коленського товариства та інших сіл Радомишльського повіту, які дають змогу уявити народний костюм Київського Полісся того часу. Чоловіки носили чотирикутні головні убори із сукна, прикрашені червоними або сірими торочками. Підперезувались широким шкіряним паском з великою мідною пряжкою, на якому підвішено два футляри: один для ножа, інший для кременю й трута. Зверху носили свитки з товстого сукна коричневого, сірого або білого кольору, який виготовляли з овечої вовни. Жінки й дівчата також носили довгі білі свитки, прикрашені блакитною або чорною стрічкою, і сорочки з грубого полотна, подекуди вишиті.
Дівчата в Радомишльському повіті, як правило, квітів на голові не носили, їх волосся було просто заплетене й зав’язане вузькою червоною стрічкою. Жінки у святкові дні пов’язували голову «довгим шматком простого мусліну, зав’язаним позаду великими вузлами, його кінці спадають аж до середини литок». Всі селяни, включаючи і жінок, носили цілий рік личаки або постоли. «Взимку вони закутують ноги м’якою гладенькою сухою травою, а зверху замотують тканиною; ця рослина росте у лісах». Личаки плели із вербової або липової кори, а постоли робили із клаптів старої шкіри. За поганої погоди ноги в селян завжди були мокрі, що призводило до частих застудних хвороб та ревматизму.

Де ля Фліз наводить і цікаві побутові подробиці з життя мешканців Радомишльського повіту. Селянські оселі були умебльовані дуже просто: стіл, що стоїть перед образами, скриня, єдине ліжко біля печі, оточене жердками, на яких вішають кожухи і одяг, діжечка з водою біля дверей. Для освітлення «у кожній хаті є бовдур, вкритий побіленим полотном, який спускається зі стелі посередині кімнати; до низу підвішено металеву решітку, де запалюють суху скіпку, вона дає ясний і блискучий вогонь». Посуд – прості гончарні розмальовані вироби та дерев’яні ложки. Образи прикрашені висушеними квітами та вишитими рушниками, стіл вкритий грубою, але чистою скатертиною. На ньому лежать хліб, сіль і ніж, «що їх завжди пропонують кожному чужинцю; адже мешканці цих рівнин дуже гостинні, якщо їх застати за столом, вони обов’язково запросять почастуватися більш або менш убогою їжею, якою охоче поділяться зі своїми гостями». Але, разом з тим, він зазначає, що вони часто хворіють ізза несприятливих умов в їхніх оселях: «взимку в кімнаті тримають новонароджених телят, ягнят, кіз, годують свиней, а у період вилуплювання курчат – багато птиці. За цих умов псується повітря, а також завжди волога долівка».

Грунти в Радомишльському повіті піщані й малородючі, тому жителі цього краю часто страждали від голоду, особливо у неврожайні роки: «якщо не вродить картопля, яка є основним компонентом харчування, то мешканці живуть у великих злиднях». Якщо до хліба потрапляє багато ріжків, що ростуть на житі, це викликає тяжку недугу – «злий корч», що іноді призводило до гангрени нижніх кінцівок та епілепсії. Більша частина мешканців – хлібороби. «Вони дуже прив’язані до землі, де народилися, з розмов з ними можна дійти висновку, що вони ніколи не покинуть свого села, щоб жити в кращому кліматі».

Де ля Фліз відмітив і різницю у фізичному розвитку мешканців різних місцевостей. Так, на відміну від жителів Київського та Васильківського повітів, де родючі грунти і достатньо їжі, мешканці багатьох місцевостей Радомишльського повіту були «худі, миршаві, в’ялі або хирляві, не потребують для праці більше однієї пари худих волів або нещасних коней, щоб провести борозну у сипучих пісках, безплідних та невдячних; вони дуже погано вдягаються, недостатньо харчуються, п’ють зіпсовану й болотисту воду». Жителі часто страждали від таких ендемічних хвороб, як переміжна пропасниця, ковтун, цинга та інших.

Крім хліборобів, у селах були ремісники – теслярі, колісники, ковалі, столярі, кравці, ткачі, гончарі та інші. Жителі також часто займались такими промислами як виробництво дьогтю, смоли і вугілля з дерев, виготовленням брусів для кораблів і клепок для бочок. Зустрічались рудні і гути, де виробляли залізо і скло. «Інші ж займаються бджільництвом у бортях, видовбаних у соснових стовбурах у лісі». Дехто їздить у Крим по сіль або на Дон по рибу, працює по сусідству у панських маєтках. Багато селян влітку вирушають на сінокіс і жнива в інші місця Київської та Херсонської губерній. Для ремісників були характерні професійні захворювання, як, наприклад, простуди, хвороби очей, ревматизм, інфекції тощо. Нерідко траплялись каліцтва або й смертельні випадки, наприклад, коли бортники падали з дерев або мірошників затягувало під колеса водяних млинів ізза їхнього довгого одягу тощо.

В усіх випадках Де ля Фліз докладно аналізує причини хвороб населення і подає рекомендації щодо їх зменшення та профілактики. Основними з них є покращення умов проживання та харчування, зменшення пияцтва, а також гігієнічні заходи.

Зрозуміло, що ці рекомендації здебільшого залишились лише на папері. Судячи з описів, єдине, що зробила влада в цьому напрямку, – це зобов’язала жителів влаштувати комини в будинках та вжила деякі заходи для зменшення пияцтва.

…В описах міститься дуже багато різноманітної інформації про життя людей Київщини загалом і Радомишльського повіту зокрема, навести які повністю немає можливості. Ці альбоми цікаві не тільки з наукової точки зору, а й просто з  пізнавальної. Але, на жаль, далеко не всі вони опубліковані і  навіть не всі віднайдені. Тому хочеться сподіватись, що подальший пошук принесе нові цікаві матеріали по історії й етнографії нашого краю.

Спасибо сказали: Мариненко, gach3

Поделиться

20

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

шляхта деревни Романовка на начало 19 века

Адамович
Бялоцкий
Горецкий
Дзядович
Дзядович
Добровольский
Добровольский
Закревский
Закусило
Закусило
Клосовский
Ковальский
Кулевский
Левковский
Лисовский
Меленовский
Ольшевский
Петровский
Радкевич
Сушицкий
Сушицкий
Сушицкий
Тараневич

Спасибо сказали: Мариненко, Natali-S, mari_maria_s3

Поделиться

21

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

в селе Осовцах на начало 19в. шляхта:

Блонский
Деминский
Деминский
Деминский
Деминский
Косецкий
Можаровский

Спасибо сказали: Мариненко, Arxivist2

Поделиться

22

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

В Яновке и Буде Яновской Радомысльского уезда едва ли не поголовно чиншевая шляхта прибыла с Минской губернии
на начало века проживают чиншевые шляхтичи:

Барановский
Барановский
Белькевич
Волоткович
Жабродский
Забродский
Заневич
Заневич
Левкович
Мохорт
Тарасевич
Черепаньский
Ярмолинский

Спасибо сказали: Мариненко1

Поделиться

23

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Artemija пишет:

Шановні форумчани,


прошу вашої допомоги.


Пращури однієї з гілок мого родоводу мешкали у Радомисльському повіті Київської губернії (сучасна Житомирська область).
Вони мали польські імена та прізвища, були римо-католиками за віросповіданням.
Але спілкувалися вони українською мовою (у листах перепису 1897 р. їх рідною мовою є малоросійська), та й у побуті вони нічим не відрізнялися від українців.


По ревізіям бачу, що вони декілька разів змінювали місце проживання, але у межах того ж Радомисльського повіту.
У середині 19 ст. вони були причислені з шляхти до міщан.


У мене таке запитання: хто вони за етнічним походженням - сполонізовані колись українці, або навпаки, "українізовані" поляки? Коли саме це сталося? Внаслідок яких подій?


Дякую за увагу та відповідь.

Якби ви ще написали коли (роки) вони були записані римо-католиками, було б легше щось відповісти. Це вже московські писарі їх записували в міщани і про "малоросійську" мову?
Я декілька разів зустрічав в архівних документах в різні віки перехід греко-католиків в римо-католицизм майже цілими селами. Зустрічав і поодинокі приклади навернення в інший бік...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Artemija1

Поделиться

24

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Я писав нещодавно, що після польського повстання, багато людей із польськими прізвищами стали записуватися на український лад. після 1831 року, стало немодно та іноді небезпечно бути поляками.
ваші могли бути поляками, але після роділів польщі та невдалих повтань, нестали опиратися асиміляції.
у моїх пращурів з Радомисльщини було тк само. Зарудські стали Зарудченками, Заглинські-Заглинщуками.
частина стала писатися пізніше по старому, частина лишилася на нових прізвищах і по цей день.

дуже вирогідно що вони були поляками, тому що на території сучасної Житомирщини дуже багато пояків та осіб польського походження (останніх чи не кожен п'ятий на Житомирщині). але так як ця територія дуже двно була поза орбітою польщі (Хмельниччина, Гетьманщина, поділи Польщі і т.д.), то пояки там не мали підтримки та надходження нових поселенців і тому швидко асимілювалися.

Спасибо сказали: Artemija1

Поделиться

25

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Artemija, п.с. а які прізвища та села?

Поделиться

26

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Я не уявляю відповіді на такі питання без родовідного дослідження по кожному роду окремо. Інакше - тільки "гадання по фотографії"

P.S. До речі, тема про повіт тут

Поделиться

27

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

AppS, так, треба дивитися хоча б на розповсюдження прізвища в Україні та Польщі, що б зрозуміти хто звідки прибув.

Поделиться

28

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Artemija

Вы же сами понимаете, что ответы на свои вопросы получите,
если максимально изучите родословную своих фамилий.
В Вашем случае есть надежда, что сможете шагнуть гораздо дальше во времени,
т.к. Вы говорите, что фамилии были из Шляхты.
Ищите дворянские дела, и если повезёт, то найдёте сведения о ранних предках.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: Artemija1

Поделиться

29

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Artemija, ну судячи з того, що в Україні Войцеховських біля 7500, а у Польщі 65000, то наймовірніше вони поляки.

Спасибо сказали: Artemija, Алёна2

Поделиться

30

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

ну судячи з того, що в Україні Войцеховських біля 7500, а у Польщі 65000, то наймовірніше вони поляки.

А судячи з того, що нащадків Григорія Шевченка більше в РФ, то мабуть Тарас Григорович росіянин : )

Спасибо сказали: DVK_Dmitriy, Алёна, Peremoga4

Поделиться

31

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

AppS, нащадків чи прізвищ?

Поделиться

32

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

AppS пишет:

ну судячи з того, що в Україні Войцеховських біля 7500, а у Польщі 65000, то наймовірніше вони поляки.

А судячи з того, що нащадків Григорія Шевченка більше в РФ, то мабуть Тарас Григорович росіянин : )

5 баллов!!!!!!!!!!!!!!!! )))))))))))))))))))))))

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

33

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

нащадків чи прізвищ?

Нащадки по прямій лінії братів Т.Г. Шевченка живуть переважно поза Україною і найбільше в РФ.

Просто це гадання. Предок одних Войцеховських міг бути якимось Войцехом з Кракова, іншого перехрещеним в 1580 році Миколою з Брацлава. Десятки нюансів. Може ці Войцеховські гілка Деленговських від Войцеха Деленговського. А може від Сичевського. А може їх предок був взагалі татарин, що пішов на службу до литовських князів.
варіантів море.

Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

34

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

AppS пишет:

нащадків чи прізвищ?

Нащадки по прямій лінії

так ми ж наче про прізвища?

Поделиться

35 (23-02-2015 21:46:32 отредактировано Мариненко)

Re: Радомысльский уезд Киевской губернии

Artemija пишет:

Дякую всім за відповідь!!! А я думала, що є якісь історичні події, які визначили долю великої групи людей, а не кожного роду окремо.

були й такі події, пошукайте тут, я вже писав, що у кінці 17 ст. поч. 18 ст. Радомисльщина, як і все Правобережжя, майже було безлюдним. Лише з початку, середини 18 ст. почалася нова, повторна колонізація Подніпров'я та всього Правобережжя з Волині, Галичини, Польщі, Білорусі, Московії, Литви, Лівобережжя.

Спасибо сказали: Artemija1

Поделиться