141

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Поширення маслоробного виробництва

Post's attachments

IMG_20200305_161511.jpg 426.96 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

142

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

1928 р. С. Верхня Ланна

Post's attachments

IMG_20200305_161818.jpg 855.65 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

143

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

1928 р. 

Досвід літературних вечірок

Post's attachments

IMG_20200305_154050.jpg 1.12 Мб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

144 (08-03-2020 19:15:51 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

https://i.ibb.co/zf3x68X/IMG-20200305-161402.jpg
https://i.ibb.co/GMmnbS0/IMG-20200305-161405.jpg
https://i.ibb.co/t80WvDF/IMG-20200305-163245.jpg
https://i.ibb.co/qxygfYQ/IMG-20200305-163620.jpg
https://i.ibb.co/9TnVk5j/IMG-20200305-163738.jpg
https://i.ibb.co/GkMqj0r/IMG-20200305-162538.jpghttps://i.ibb.co/JQdyhRK/IMG-20200305-162600.jpg

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

145 (08-03-2020 20:02:42 отредактировано Relic hunter)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

PetrEka, перепрошую. Це пречудова підбірка преси. Обов'язково стане комусь в нагоді при написанні родинної книги. Але чому без посилань?
Маю на увазі: Більшовик Полтавщини. - 1927, № (дата), сторінка. Наприклад http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 74#p204074

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Поделиться

146

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Бо все робилося похапцем. В мене ще купа всього на опрацювання і сортування. І це все час. Газета в Полтавському архіві, там їх зовсім небагато випусків. Кому треба, той знайде, для мене це зайва робота, так як це все побічний продукт моїх безнадійних пошуків

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

147 (09-03-2020 10:19:46 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Хуторянин 1900 р.

https://i.ibb.co/5YQ35WX/IMG-20200305-113036.jpg
https://i.ibb.co/9Vhv04c/IMG-20200305-121442.jpg
https://i.ibb.co/2yLYwL2/IMG-20200305-121943.jpg
https://i.ibb.co/rMVYdrs/IMG-20200305-123001.jpg
https://i.ibb.co/4WtXNzz/IMG-20200305-124840.jpghttps://i.ibb.co/0tBKM6r/IMG-20200305-123542.jpghttps://i.ibb.co/Bn4M0PL/IMG-20200305-122257.jpghttps://i.ibb.co/D1ZwM6D/IMG-20200305-122150.jpg

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

148 (15-03-2020 09:12:54 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

І знову повернемося до Захлюпанка. В "Сборнике по хозяйственной статистике" 1894 р. Захлюпанка згадується як назва частини м. Карлівки, також є згадка назв ще двох частин - Осередок і Приточевка. Кількість дворів у м. Карлівці селян-власників 664, казенних селян - 1, міщан та інших - 25, домів - 702, бездомних сімейств - 23, населення чоловіче - 2014, жіноче - 2001; х. Редут: 38 дворів селян-власників, населення чоловіче - 131, жіноче - 112; Нижня Ланна: 209 дворів селян-власників та 2 двори міщан чи ін., 214 домів, 1 бездомне сімейство, населення чоловіче - 665, жіноче - 682; Попівка: 316 дворів селян-власників, 320 домів, 6 безхатніх сімей, населення чоловіче - 933, жіноче - 970; Федорівка - 480 дворів селян-власники та 1 двір міщан чи ін., 491 дім та 5 безхатніх сімейств, населення чоловіче - 1483, жіноче - 1489.х. Редут заснований в 1883 р., домогосподарями, які висилились із Карлівки після сильного наводнення, коли їх дворища були затоплені. 
В 1883 р. частина селян Нижної Ланни переселилася на Амур.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

149 (01-04-2020 14:22:51 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Газета Рада 1907 р.
В суді. Карлівський процес.
В понеділок, 15 октября, виіздна сесія харьківськоі судової палати, з участю сословних представників, розглянула справу про розрухи в Карловці, під час ярмарку 18 августа 1906 р. В цій справі притягнено до суду 18 душ. З акту обвинувачення справа уявляється в такім виді. В останніх числах іюля 1906 р, в м. Карловці Костянтиноградського повіту (на Полтавщині) розійшлася чутка, що незабаром буде єврейський погром, із августа в Карловку з'іхалося на ярмарок чимало людей, й „для порядку", крім місцевоі поліціі, було прислано багато кінних стражників на чолі з іхнім начальником Кайтовим. До 4 годин дня все було спокійно, але о 4 год. рознеслася чутка, що в якійсь крамниці зловлено злодія. Виявилось ось що. В крамниці Фрідланда у селянина Якова Калюжного хтось витяг з кешені гаманця з 10 карб. 38 коп. Підозріння впало на молодого чоловіка Нафтолія Скіпнера. Селяне почали трусити його й, найшовши в його кошені золотих п'ять карб., закричали: „годі! ведіть його до пристава!“ Коло крамниці тим часом поназбіралося чимало народу. Юрба, побачивши Скіпнера, стала кричати: „бий злодія! він злодій, .його треба вбити! Бий жида! Бий жидів!“ Юрба кинулася бити Скіпнера. Де-які селяне хотіли були обороняти Скіпнера, але юрба починала бити й іх, кажучи: „а, й ти такий, так на ж тобі". Так саме нічого не змогли вдіяти з розлютованою юрбою урядники й стражники. Пристав Кирдановський, по якого зараз було послано, застав вже біля жіночоі школи юрбу в 2,000 душ, яка била Скіпнера. Пристав в'іхав в середину юрби й став прохати, щоб покинули бити хлопця. Юрба послухалась і дозволила урядникам і стражникам забрати Скіпнера й одвезти його до лікарні. Взагалі, люде вже починали заспокоюватись, як тут хтось сказав начальникові стражників Кайтову, що на другім краю базарю 6‘ють пристава. Коли Кайтов з урядником Доцоєвим приїхали туди, де був пристав, юрба зустріла іх ворожими вигуками й камінням. Кайтов сказав Доцоєву стрельнути з револьверу—й тоді сталися події, які привели декого з юрби на лаву підсудних. Де-хто з далека шпурляв у поліцію грудками та камінням, де-хто шпурляв цеглою, а ті, що стояли ближче, стали бити урядників, стражників і пристава. Скінчилось тим, що стражники стали стріляти в юрбу й поранили трьох, а одного вбили. На лаві підсудних сидить 18 душ —сами селяне. На суді виявилось, що Скіпнер грошей у Калюжного не крав, що пристава Кирдановського ніхто з коня не скидав і що розрухи викликала сама поліція своєю нетактовністю. Палата постановила; 11 підсудних виправдати, 2 посадити на 3 міс. в тюрму, одного — на 2 місяці, одного —на 8 місяців та одного на 6 місяців. ("П. Г.").

Утро  №267 від  19.10.1907
Судебная хроника.Харьковская судебная палата.
Дѣло о безпорядкахъ въ Карловкѣ
Выѣздной сессіей харьковской судебной палаты съ участіемъ сословныхъ представителей подъ предсѣдательствомъ предсѣдателя второго уголовнаго департамента А. И. Короткаго было разсмотрѣно въ гор. Полтавѣ дѣло о безпорядкахъ 13 августа 1906 года въ Карловкѣ во время ярмарки. Не скамьѣ подсудимыхъ 15 человѣкъ: Корнусевко, Качалка, Тютюникъ, Сидоренко, Орелъ, Цыбулька, Рудь, Шостакъ, Строна, Криворучко, П. Корунный, Калита, Гайдаръ, Николаенко и Бакала, шестнадцатый подсудимый Д. Корунный на судъ не явился. Обвиненіе поддерживалъ товарищъ прокурора Муженко, защищали подсудимыхъ прис. пов. Сіяльскій и Перцовичъ и пом. прис. пов. Хоменко и Индустріевъ. Дѣло по обвинительному акту заключается въ слѣдующемъ. «Съ послѣднихъ чиселъ іюля 1906 года въ м. Карловкѣ, той-же волости Константяноградскаго уѣзда, распространился слухъ, что въ скоромъ времени надо ожидать еврейскаго погрома и хотя опредѣленныхъ указаній въ этомъ направленіи не имѣлось, но на всякій случай были сдѣланы распоряженія относительно болѣе тщательной охраны порядка въ праздничные и предстоящіе въ августѣ ярмарочные дни. 18-го августа ярмарка въ Карловкѣ была очень многолюдна, и для обезпеченія порядка, кромѣ усиленнаго состава полиціи, былъ командировавъ отрядъ Карловской конно-нолицейской стражи, со своимъ начальникомъ Кайтовымъ, расположившійся въ отдаленной западной сторонѣ ярмарочной площади. Спокойствіе до 3-хъ часовъ дня не было ничѣмъ нарушено и ничего особеннаго не произошло; только у кр. Вас. Шераны кто-то вытащилъ изъ кармана платокъ съ 8-ю рублями. Но, засимъ, въ 4-мъ часу дня въ народѣ стали говорить, что въ чьей-то мануфактурной лавкѣ поймали карманщика; оказалось, что въ указанное время, въ лавку торговца Фридланда, зашелъ пріѣхавшій въ этотъ-же день изъ дер. Войновки, Полтавскаго у., «живописецъ», молодой Скепнеръ, извѣстный среди крестьянъ подъ именемъ «Анатолія». По слухамъ, Скепнеръ, раздавалъ на ярмаркѣ и вкладывалъ въ карманы прокламаціи, вслѣдствіе чего иные принимали его за карманщика, а въ общемъ относились къ нему съ неудовольствіемъ и подозрительно. Когда Скепнеръ помѣстился у прилавка, гдѣ толпилось много покупателей, то нѣкоторое время спустя кр. Яковъ Калюжный, торговавшійся изъ-за какой-то матеріи, обнаружилъ исчезновеніе изъ своего кармана платочка съ 10-ю рублями 38 коп. (5 руб, золотомъ и 5 руб. бумажкой), о чемъ тотчасъ же и заявилъ. Присутствующіе, по словамъ Калюжнаго, заподозрѣли Скепнера и у него оказался платочекъ его, Калюжнаго, и 5 р, золотомъ, остальныхъ-же денегъ не захотѣли далѣе искать, а закричали: «вести его къ приставу». Возлѣ лавки въ это время собралось уже достаточное число любопытныхъ и, какъ только увидѣли вышедшаго изъ нея Скепнера, раздались крики: «бей карманщика», а все болѣе и болѣе стекавшаяся толпа стала кричать: «онъ воръ, его надо убить», «бей жида», «бей жидовъ» и вслѣдъ за симъ, окруживъ Скепнера, толпа принялась его бить: нѣкоторые изъ крестьянъ пытались защищать Скеинера и просили отдать его въ распоряженіе полиціи; но толпа, со словами: «а, и ты такой» начинала бить и ихъ. Точно также ничего не могли подѣлать съ толпою в поспѣвшіе на помощь полицейскіе урядники и стражники: толпа ихъ не слушалась, не расходилась и не желала отдать имъ Скепнера. Приставъ Кирдановскій, котораго тотчасъ же извѣстили, о происходящемъ на площади, засталъ возлѣ женскаго училища толпу уже болѣе двухъ тысячъ, которая продолжала бить лежащаго на землѣ Скипнера. Приставъ въѣхалъ въ середину толпы и сталъ уговаривать, чтобы Скипнера отдали въ его распоряженіе и разошлись, но толпа сначала не слушалась и не прекращала избіенія Скепнера, а затѣмъ позволила урядникамъ и стражникамъ поднять его и отнести къ дому Тишенка. Приставъ продолжалъ уговаривать толпу и, когда Скепнера положили подъ плетень дома Тишенка и отсюда отправили затѣмъ въ больницу, толпа понемногу стала успокаиваться и расходиться. Но въ это самое время кто-то сказалъ начальнику конно-полицейской стражи Кайтову, будто на противоположной сторонѣ площади бьютъ пристава Кирдановскаго. Кайтовъ тотчасъ поскакалъ къ приставу, въ сопровожденіи урядпика Доцоева и отдалъ своему отряду приказъ явиться къ нему по первому сигнальному выстрѣлу. Какъ только толпа увидѣла Кайтова, то человѣкъ 30 выдѣлились изъ нея и съ гикомъ и свистомъ бросились на встрѣчу ему. Кирдановскій, желая дать знать Кайтову, что появленіе его не только излишне, а даже можетъ вызвать раздраженіе толпы, сдѣлалъ ему знакъ рукою, чтобы онъ уѣхалъ. Одновременно же въ толпѣ раздались крики: «бей казаковъ». Кайтовъ съ Доцоевыкъ повернули назадъ, а вслѣдъ имъ изъ толпы полетѣли камни и куски кирпича. По приказанію Кайтова Доцоевъ сдѣлалъ сигнальный выстрѣлъ. И настроеніе толпы тотчасъ же рѣзко измѣнилось; она окружила пристава; у многихъ палки, оглобли, люшни; подняли крикъ: «зачѣмъ это полиція призвала казаковъ стрѣлять насъ; полиція сама —карманщики и защищаетъ воровъ; бей полицію, бей казаковъ». Приставъ всячески пытался успокоить толпу и предлагалъ разойтись, но толпа уже не слушалась; иные стали бросать издали комья земли и куски кирпича въ полицію, а ближайшіе принялись бить урядниковъ и стражниковъ и, наконецъ, самого пристава, стащивъ его съ лошади; и приставу и остальныхъ полицейскимъ грозила серьезная опасность: но многіе изъ этой же толпы, давно знавшіе Кирдановскаго и дружелюбно къ нему относившіеся, бросались і защищать его, а также урядниковъ и стражниковъ; послѣднимъ они помогли выбраться изъ толпы и скрыться черезъ сосѣдніе дворы. Кирдановскаго-же окружила со всехъ сторонъ и, приблизивъ къ дому бухгалтера главной конторы карловской экономіи Адріана Пушкаря, втолкнули его черезъ калитку во дворъ. Отсюда Кирдановскаго и перенесли въ сосѣдній дворъ и затѣмъ увезли въ телѣгѣ изъ Карловки. Бушующая толпа стала разыскивать Кирдановскаго и, узнавши, что онъ скрылся черезъ дворъ Пушкаря, обозлилась на послѣдняго. Къ несчастью, Пушкарь какъ разъ возвращался въ это время домой. Толпа набросилась на него: "Куда ты дѣлъ пристава? Бей панскаго защитника и наушника! Довольно ты посмѣялся надъ нами и нажилъ деньги въ экоиоиіи" —и привялись бить Пушкаря. Кто-то чѣмъ-то ударилъ его по головѣ, и Пушкарь потерялъ сознаніе. Знакомые и тѣ, которые защищали Пушкаря, унесли его черезъ сосѣдніе дворы и затѣмъ отправили въ больницу. Послѣ этого толпа принялась громить домъ Пушкаря. Ломали заборъ Пушкаря, разбивали бревнами и камнями окна и ставни дома, выбрасывали мебель и разныя вещи и тутъ-же уничтожали и портили ихъ. Во врём этого разгрома явился Кайтовъ со своимъ отрядовъ. Онъ просилъ толпу прекратить безпорядки и разойтись; но толпа стала кричать: «бей казаковъ» и бросать въ нихъ камни, куски кирпича и желѣза. Кайтовъ попытался разогнать дѣйствующихъ лицъ нагайками, но толпа защищалась палками и кольями; однако, часть ея разбѣжалась, и Кайтовъ съ отрядомъ сталъ спускаться внизъ по улицѣ. Тогда толпа двинулась слѣдомъ и вновь принялась забрасывать отрядъ чѣмъ попало, при чемъ причинила нѣкоторымъ стражникамъ ушибы и пораненія. Кайтовъ, чтобы остановитъ толпу, приказалъ дать залпъ «внизъ» —въ землю. Но это не подѣйствовало: толпа по прежнему бросала въ стражниковъ камни и проч. и стала кричать: «громи экономію! бей казаковъ!» Тогда Кайтовъ приказалъ стрѣлять въ ноги и поднятыя руки, т. е. въ тѣхъ, кто бросалъ въ отрядъ разные предметы. Толпа разбѣжалась, и постепенно водворился порядокъ. Въ толпѣ оказался убитымъ крест. Даніилъ Коваленко. Пуля попала ему въ правую сторону груди; ранены были трое: Трофимъ Гайдаръ —въ кисть правой руки, изъ которой врачъ ему вылущилъ средній и безымянный пальцы, Федоръ Калита—въ правую руку, которую ему врачъ ампутировалъ до средней плечевой кости, и Емельянъ Орелъ —въ лѣвую вогу. У нѣсколькихъ конно-полицейскихъ стражниковъ оказались большія ссадины, а ихъ нихъ у Хукіева рана въ лѣвой скулѣ. Почти всѣмъ полицейскимъ, бывшемъ на ярмаркѣ, были причинены побои, а уряднику Есиненкѣ легкая рана на затылкѣ. У Адріана Пушкаря и Нафтолія Скепнера также оказались легкіе, но многочисленные, побои и раны. На судебномъ слѣдствіи данныя обвинительнаго акта значительно поблѣднѣли и многіе факты приняли совершенно другую окраску, такъ что товарищъ прокурора, отказавшись отъ обвиненія по 269 1 ст. о нак. поддерживалъ противъ подсудимыхъ обвиненіе только по 263 ст. улож. о нак. Приговоромъ палаты Бакала, Калита, Криворучко, Макіенко, Николаенко, Орелъ, Рудь, Тютюнникъ, Строна, Цыбулька и Шостакъ оправданы, Корнусенко и Сидоренко приговорены къ заключенію въ тюрьму на 3 мѣсяца, Гайдарь —на два мѣсяца, П. Корунный на 6 мѣсяцевъ и Качалка на 8 мѣсяцевъ.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

150

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Червоне село 2 вересня 1923 р.
Оборонці праці трудового люду
(Ліквідація карної банди) 
Тижнів зо три назад, в Карлівському районі заворушились карні бандіти. За два тижня свого хозяйнування зробили наскок на Вакулівську економію, обібрали там кооператив та учинили багато инших злочинств. Місцева влада, не гаючи часу, взялась за роботу. Нещодавно членом Райвиконкому, Мороховцем, було зловлено по дорозі два бандіти, які виказали усю банду. Через декілька днів у Варварівці, у сараї куркуля, застрелився його син-бандит, коли його оточила охорона з Халтуринського Сахзаводу. Таким чином, переловили більшу половину бандітів, зосталося тільки двоє, яких ніяк не могли ніде зцапати. Тоді незаможники с. Білуховки вирішили, що це зілля треба с корінням видерти з поля і взялися ловити бандитів. Одного з них впіймали в його ж хаті, знайшли мануфактуру що була забрата бандою у Вакулівському кооперативі. Остався ще один, але той був страшніший бо гуляв зі зброєю; але наші незаможники теж не боягузи, дарма що зброї не мали. Приходять у чотирьох до бандита у хату: —„Руки в гору, стриляти будем!", а самі держуть руки в кишенях, наче там револьвери мають. Бандіт з переляку віддав їм зброю та мануфактуру. Незамежники його звязали і другого дня одвизли до райміліції. 
А. Буйний. Карлівка, Чарвоноградської окр.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться

151

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Більшовик Полтавщини (08.09.1925, №204)

КАРЛІВСЬКА РАЙОНОВА С.-Г. ВИСТАВКА.
Добру, районову сільсько-господарчу виставку влаштував карлівський Райвиконком з 27 по 31 серпня в Карлівці. Агроперсоналом були виявлені всі кращі господарства в районі, що мають, більш-менш, значні досягнення у культурних засобах господарювання. Таким чином, в виставці приймало участь 96 окремих селянських господарств і всі сільсько-господарчі колективи та кооперативні господарства району. Три цукроварні,—Жовтнева, Чубарівська та Халтуринська— демонстрували досягнення своїх господарств, звернувши головну увагу на відділ бурякосіяння. Виставка мала такі відділи: рільництво, скотарство, садівництво, городництво, бджільницство, відділ знаряддя по обробці парів та розпашних культур. До того ж Полтавська та Червоноградська с.-г. дослідні станції влаштували відділи —землевлаштування, ветеринарії, лісницства з зміцненням пісків і ярів, Карлівська мех.-майстерня демонструвала свої вироби с.-г. знаряддя, робітнича кооперація „Робочій цукровик" —технічну переробку м'яса й хлібні вироби. Державний крохмальний завод - виробництво пшенишного крохмалю. В.-Ланнівське с.-господарське т-во —кустарні вироби черепиці. Потрібно сказати, що всі експонати були розміщені дуже зручно. Відвідувачів трудно було урахувати, але найбільш вірно влаштована в один день реєстрація дала 840 чоловік. Попрацювала добре і експертна комисія, з участю округового агронома тов. Латишова, провадячи засідання по розгляду матеріялів до 12 годин ночи. Преміровано хвальними листами 1 -го розряду 7 господарств, та хвальними листами 2 розряду до 60 господарств. Натуральні нагороди розподілено, виключно індивідуальним господарствам, причому соціяльний стан господарства, комісією брався на увагу. Розподілено нагород приблизно на суму 650 карб, такими речами; плуги, борони, кінні і ручні золільники, кукурузні молотарки, оприскувателі й садове приладдя, насінньовий чистосортовий матеріал: озима пшениця, жито й овес. Здебільшого ці речі були призначені на премірування тими-ж установами і підприємствами, що приймали участь у виставці та допомагали матеріяльно в улаштуванню виставки. Робітники Карлівської майстерні на своїх виробах зробили напис: "Досягнувши поліпшення в підвищенні праці, робітники Карлівської механічної майстерні дарують свойому братові по праці, селянину, за поліпшення сільського господарства". Не можливо, не відмітити надзвичайно цікавої демонстрації під час виставки. Одночасно, в термін виставки, в Карлівці, тут-же недалеко від виставки, відбувався ярмарок. І ось одного дня 3 трактори „Фордзона" з навантаженими здоровенними гарбами прорізали гущу ярмаркового селянства і спинились тут-же на ярмарковій площі, коло трибуни. На першім із тракторів містився духовий оркестр, на двох других—участники виставки, оточені ріжними снопами, садовиною та городиною. Позаду тракторів вели 32 шт. виставочних коней. Коло трибуни заслухано промови про значіння виставки і об'явлені нагороди, після чого демонстрація так-же само повернулась на виставку. Населення цілком задоволене. Воно бачить, що радвлада дійсно дбає про розвиток сільського господарства. П. М. Похно.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

152 (02-04-2020 10:53:56 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Більшовик Полтавщини  №190 від 22.08.1925
У цукровиків. І не віриться в минулу руйнацію.
(Жовтнева цукроварня.)
Після громадянської війни років чотирі тому назад господарство цукроварні було в великому занепаді. Ми прямо не знали з чого починати господарювати... На заводі та маєтках будо не більше за три пари коростявих коней та 2 пари волів. Теж саме було й з реманентом: не було чим оброблювати самим землю, доводилось наймати селян, щоб вони обробляли поле, та й то не могли всії —обробити... Ниви гуляли засорені бур'яном, нікуди не потрібні. Життя робітників було такеж важке та занехаяне, але це все скоро забувається. Візьмемо, наприклад, хоч оці недавно минулі 1924 - 25 роки, той-то побачемо, що у нас є великі досягнення в цукровій промисловості. Тепер ми свої сільські господарства поставили на таку височінь, що вистачає реманенту оброблювати всі свої цукрові плантації, площею землі понад 10.179 десятин. Зорюємо багато цілини, що вже не оралась кідька десятків років й не давала господарству ніякої користі. Разом з досягненнями на господарському фронті ми бачимо, як поліпшився і побут робітника, так з економічного, як і з культурного боку. Щороку будуються все нові, та й нові будинки на заводі та маєтках і заново збудовано цілі економії. Нові помешкання для робітників зроблено за останнім словом будівельної техніки та обладовано залізніми ліжками для кожного робітника (з матрацом, подушкою, простинею та инш.). Організовані скріз хати-читальні, де є ріжна література, є чим і розважатись (музика, шашки то що). Заробіток в минулі роки одержували чим попало; й совзнаками, й тютюном і иншими речами, що иноді й непотрібні були. А тепер одержуємо заробіток вчасно добрими грішми й по твердій ставці. Деякі товариші нидіють та розводять сум, що ми стоїмо на місті, не розвиваємось. А ну, огляньтеся назад тоді побачите...  Октябрьський.
Цукрове господарство Карлівського району.
В межах Карлівського району є три цукроварні, до яких належать 9 маєтків з площею засівної землі в 25.000 десятин. Врожай цього року на землях цукроварень та маєтків наближається до 813 492 пудів зернових культур, з яких на власні господарчі потреби піде 154 331 пуд , решта-ж 659,161 пуд. злишку має бути вивезено (300.000 пуд. жита вже вивезено). Окремо зернові культури розподіляються так: пшениці озимої було 2000 дес. яка дала по 102 пуди з десятини, ярової пшениці 1566 дес. врожай—82 пуди з десятини; жита було 1771 десят. по 112 пуд. з десятини; ячменю 443 дес. по 98 пуд. з десятини; вівса—1622 дес. по 113 пуд. Врожай буряка передбачається в цьому році по 135 берковців з десятини, тобто кожна цукроварня буде забезпечена роботою на 125 днів. Ремонт по цукроварнях проведено вже на 80%, є надія, що до початку виробництва його буде закінчено на 100%. В межах Карлівського району є механічна майстерня, яка обслуговує своєю роботою цукроварні всієї Харківської округи (по цукровій промисловості Україна розподіляється на Харківську та Київську округи). Крім того Карлівські механічні майстерні обслуговують селян двох районів: Карлівського та Машівського. Так розвинулась за останні роки цукрова промисловість в межах району. Отой Самий.
Жінки стають до станка.
Карлівські мех. майстерні значно поширились та розвинули технічне обладування. Кількість робітників збільшилась до 370, 92 ще є „фабзайці", а раніше всіх було 190 чоловіка. Машина дала змогу жінці взяти участь в кваліфікованій роботі в майстернях, чого раніше не було. Тепер кілька жінок працює в токарному та інструментальному цехах і цілком справляється з своїми обов'язками. Деякі, правда, ще не доросли, (не в літах, а по свідомости) і відмовляються від роботи на токарному станку: „це, мовляв, не жіноча робота". Так каже одна жінка, член спілки "цукровиків", чекаючи роботи уборщиці. 
Бояться жінки, що трудно кваліфікацію здобувати, але-ж без практики ніколи не станеш кваліфікованим робітником. Робітники знають це і раді допомогти нашім товаришкам, що перший раз ідуть працювати на станках... Н. М.

Чому це так?
Одним з практичних заходів в справі змички міста з селом в популяризація кіно на селі. Але завком Жовтневої цукроварні ніяк не встановить своїх заходів в цій справі з завкомом Карлівських майстерень. На Жовтневій цукроварні ціна квитків на кіно-картини від 10— до 5 коп., (останнє для дітей), а в мех-майстерні від 10— до 25 коп., за таке-ж самісіньке кіно, ще й стільці поламані і діти не відокремлені від дорослих. Чому це так? Б.

Поступово, але вірно вперед ідемо.
Карлівський район, с. Захлюпанка.

Село Захлюпанка з кожним кроком іде вперед. Була тут темрява, якої і не уявиш собі, та, завдяки Радвладі, все це на половину вже знищено: є сельбудинок, котрий правда міститься при крохмальні, робота за літній термін чуть припинилася, але все ж таки маючийся о —к ЛКСМУ веде роботу і готується до зімнього сезону. Осередку КП(б)У на Захлюпанці не було і робітникам та селянам, що хотіли вступати до партії, приходилося ходити до Карлівки. Але ось не що давно —два дні назад рознеслась чутка, що сьогодні 1-ші організаційні збори. Правда, ніхто не вірив, але робітників та службовців і селян, що працюють на крохмальні, понасходилося чоловік на 80; прибув також представник паркому—секретар, що зробив повну і велику доповідь про завдання партії на селі. Потім було оголошено склад осередку і нагрузку; а саме: членів 5 і 7 кандидатів. Також було ухвалено план роботи. Секретарем виділено тов. Бідника, гарний партієць, що користується добрим авторитетом на селі. І так виріс новий осередок КП(б)У на Захлюпанці з гарним секретарем, гарною базою для роботи і безумовно є надія, що праця своє дасть. І хоча зомаленьку, але вірно ми йдемо вперед, будуючи нашу державу, розбиваючи ту темряву і ту перепону, котра стоїть по дорозі до соціалізму. Шовковий.

Більшовик Полтавщини №244 від 24.10.1925

Електрифікація Карлівського крохмального заводу.
Нині провадяться роботи по електрифікації Карлівського крохмального заводу, для чого туди перевозиться динамо машина з колишнього млина Кочубея. Після закінчення робот буде електрифіцировано виробництво крохмального заводу та освітлено всі будинки заводу.

Вісти ВУЦВК (18.12.1925, №289)

ЗА ПРОДАЖ СПЕКУЛЯНТОВІ 5000 ПУДІВ МЕЛЯСУ – ПІД СУД
З ПОЛТАВИ, 17—XII. ДПУ закінчило слідство і передало судові справу про зловживаапя на Жовтневій (кол. Карлівській) цукроварні. Заступник адміністратора Зеліксон, одержавши розпорядження Харківського відділу Цукротресту, продати 5.000 пудів мелясу, продав її спекулянтові, дарма, що була змога продати патоку селянству й кооперативним організаціям на вигідніших умовах.
Представникам кооперації, шо прибули купити меляс, відмовлено продати її. Селяни мусили купувати меляс у спекулянта Ліфшица, що купив весь меляс на Карлівськім заводі та продавав її тут же селянам, підвищивши ціну на кожнім пуді від 60 до 80 коп. Па цій операції Ліфшиц заробив 10.000 карб., а Цукротрест мав збитків на суму біля 8.000 карб.

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №288 від 16.12.1925
"Паточные герои" Октябрьского сахзавода.Зам. администратора Октябрьского сахзавода (бывш. Карловский) 17 августа с. г. заключил договор с частными лицами (торговцами мест. Карловки) гр. Лифшицем и Великим на продажу им имеющихся в 3-х резервуарах завода 8—9 тыс. пуд.патоки или „сколько окажется" как это было обусловлено в договоре, по цене 1 рубль за пуд ф-ко завод. гр. Лифшиц и Великий, закупив патоку, приступили к реализации ея тут-же на территории сахзавода, „оптом и в розницу", окружающему селянству, торговцам м. Карловки и даже торговцам Полтавы по цене 1 р. 60 к.—1 р. 80 к. за пуд. Всего Лифшицем и Великим было продано из резервуаров —3.000 п. патоки непосредственно селянам, 2.000 п. из магазина Лифшица и 5.000 п. было погружено и отправлено в Полтаву в адрес торговцев Будницкого и Элиюкумсона по цене 1 р. 60 за пуд. Таким образом, сахзавод, имея распоряжение Харьков. Отд. Сахаротреста —реализовать 10.000 пуд. патоки, приступил к реализации ея частным лицам, не взирая на то, что была полная возможность реализовать эту патоку непосредственно селянству по более высокой цене (не ниже 1 р. 80 к. за пуд). Представители кооперации, приезжавшие на завод за патокой получали „вежливый" отказ Главбуха завода Берлинруда в продаже им патоки, но за то получали от него-же точный адрес Лифшица и Великого, где патоки можно достать сколько угодно. Распродавая патоку, Лифшиц обнаружил в резервуарах, где хранилась патока до 3.000 п. сахару, (администрация почему-то и не ведала о существовании в таком месте сахара), который и был Лифшицем реализирован селянству по 3 руб. и выше за пуд. Покончив с этой „сделкой", Главбух завода Берлинруд систематически направлял селян к... Лифшицу за покупкой патоки и, кроме того, как видно приготавливаясь к новой сделке, издал распоряжение отпускать для заводского скота самую худшую патоку, а хорошую сохранять. В скором времени снова представился случай „сбыть" патоку и гр. Серьге было выдано авансом, в счет каких-то будущих „поставок" 1.000 пуд. патоки и, кроме того, по заявлению последнего ему продано еще 2.000 пуд. патоки по 40 к. за пуд. При чем оплата этих 2.000 пуд. патоки Серьге были отпущены в кредит на 20 дней. На этих коммерческих операциях Лифшиц и К заработали, по самым скудным 10.000 р., а завод тоже... потерпел убытки свыше, чем на 8.000 руб. Дело это следствием ГПУ уже закончено и передано судебным органам для привлечения „паточных героев" Октябрьского сахзавода к ответственности.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

153 (01-04-2020 09:22:47 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Більшовик Полтавщини №48 від 28.02.1925
НАШІ ДОСЯГНЕННЯ. Карлівські головні майстерні.
Наші Карлівські головні майстерні, не тільки порівняли свою продукційність і розмірм виробництва з довійськовим часом, але в роботі деяких Цехів й перпсягли цей рівень. Ось приклад: в кінці 1924 року було пущено нову вагранку. Стара вагранка, з розвитком нашого виробництва, не задовільняла потреб наших цехів. Крім того, по своїй старості, шви на ній почали розриватися, що і загрожувало життю робітників. Чавун ваготовляли руками, потім 2 робочих носилками з чавуном і коксом таскали на 20 ступень вгору; це було важко для робочих та й клало багато накладних видатків на готові речі. Загрузочна була відкрита з усіх боків, і вагранщаки в зімню добу нещадно пекло від вагранки й пронизувало холодом. В новій вагранці це помешкання закрито з усіх боків, що усуває можливість простуди для робочого. Потрібна кількість чавуну й коксу діднімається машиною за 71 хв., тоді як раніш на це шло З дні. Вартість підйому 1 пуда чавуну зараз —0,3 коп., а ручним способом— 1 3/4 коп. Зараз плавка чавуну провадиться в 2 год., а раніш на це йшло —4 годині. Вартість 1 пуда зменшилась на 15,9 коп., що при нашому програму — 18000 пудів чавуна на рік дасть економію в 2 600 карб. Таким чином, ми зменшуємо вартість чавуну, поліпшуймо якість, крім того, зможемо за 9 років повернути витрачені на будівлю нової вагранки — 25 000 карб. З усього видно, що не даром витрачені кошти, бо це й виробництву гаразд та й робочим стало легше від кращих умов праці. Робкор В. Г.

Більшовик Полтавщини №138 від 20.06.1925
Відкриті зловживання на Карлівській крохмальні.
УСУНУТО З ПОСАДИ ДИРЕКТОРА ЗАВОДУ ІВАНОВСЬКОГО.
 Ревізійна комісія Губвідділу місцевого господарства викрила зловживання адміністрації Карлівської крохмальні. В звязку з цим усунуто з посади директора Карлівської крахмальні та Полтавської миловарні Івановського. Матеріяли ревізії передані слідчим органам, що провадять розслідування.

Більшовик Полтавщини №195 від 28.08.1925
„ЗМИЧКА".
(Карлівські мех. майстерні). 
Нічого не вдалось зробити, щораз казав тов. Моторний, коли вертався з підшефного села Попівки, ніхто не збірається. А чого це так? Того, що робота поставлена не так як треба. Наприклад, шефкомісія складається з 18 чоловік, яких прикріплено до ріжних селянських установ, а чи роблять вони що, нині ніхто не знає. Моторний, як голова шефкомїсії, ні одного разу не збірав їх на нараду. Та й з шефською комісією с. Попівки ніколи не погоджував своїх виїздів і не умовлявся, чи може яка лекція цікавить селян про кооперацію, землеустрій та завдання шефроботи. Ні разу агронома не визивали на село. Так не годиться. Питань багато в селян, треба тільки розворушити їх. Підшефний.

Більшовик Полтавщини №227 від 04.10.1925
Карлівські колючки
ЯК В КАРЛІВЦІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ КВАТИРЯМИ РОБІТНИКІВ 
Коли для себе, то нічого не боїться. Живе в дворі механічних майстерень робітник—маляр цих майстерень т. Воздуганов. В його кватирі кругом щілини, вже й тепер не дуже тепло, а зимою то й зовсім гибіти доведеться. Пішов т. Воздуганов до керовника майстерень, т. Іванова, що б йому до кватирі сіни зробили (хоч з одного боку що б не продувало). Тов. Іванов сказав, що коли він дозволить поставити сіни, то під суд піде. Можеш, каже, на селі кватирю найняти, як ця тобі не подобається. Ішов робітник і думав: чом же т. Іванов не побоявся суда, красючи лаком поли в своїй кватирі й дозволивши збудувати в кватирі механіка Сатранського теплий клозет? Жук.
 Де там робітникові витримати конкуренцію. Не вистачав в Карлівці кватирь і робітникам, не охопленим колдоговором, туго приходаться. Бо, наймаючи кватирі, доводиться конкурувати з адміністрацією цукроварні та її економії, а ці за ціну не стоять, бо не свої, а трестові гроші за кватирі платять. Не зупиняються й перед тим, щоб найняти кватирю, в якій живе робітник, і висилити його. Коли треба було поширити кватирю зава земельними угоддями Жовтневої цукроварні, Детріхсона, то зразу дається наказе: виселити т. Образкова в кватирю т. Мороховця, т. Мороховцю підшукати кватирю, а кватирю Образкова з'єднати з кватирею Детріхсона. Виконати цього наказа доручено було завідувателю одної з економій Турлянському. Той прийшов до сестер Бреславець і найняв, давши добру ціну, кватирю, де живе робітник Кретов. А цього на вулицю викидають. Знай, мов, наших і не стій завам на дорозі. Спостерігач.

Більшовик Полтавщини №228 від 06.10.1925
Карлівські колючки. НАШІ БУХГАЛТЕРИ.
Абраму Микитовичу першенство. Першим слід одзначити бухгалтера механічних майстерень. Бо це бухгалтер такого поводження з робітниками, за яке у „їх сіятельств Мекленбург- Стрілецьких" нагороди давали. Подали цьому бухгалтерові три співробітники заяву, щоб він про підвищення заробітку поклопотав. А коли спитали через місяць про долю цієї заяви, то Абрам Микитович послали спитавшого до... своєї мами в очерет. Смашно лаються Абрам Микитович, не зважаючи на те, що в конторі є яка дівчинка чи жінка. Тому Абрамові Микитовичу й першенство перед иншими.  Поцілуйко.
 До „нашого" тиждень за підписом попоходи. Прийде робітник млина Держпромкомбінату до бухгалтера, щоб листок хворости підписав. І хоч робітник працює 2 місяці, а бухгалтер йому: Йди собі, ти поденний. Поклопоче перед бухгалтером фабком, то дивись через тиждень підпише. Око.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

154

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Більшовик Полтавщини №172 від 30.07.1925
ШЕФСТВО.
(Жовтнева цукроварня). 
Нашим підприємством ще в 1923 році взято шефство над двома селами. Сахновщина по два місяці не з'являється за газетами, правда, їй то й далеко, так за те Федорівка не забуває - частенько відвідує. Не всі селяни, та й деякі члени нашої шефкомисії розуміють завдання шефства. Завком на своє утримання узяв зав. хатою-читальнею, що місяця передплачує на 7 карбованців газет та журналів, видав 150 карбованців на будівлю сельбуда, зроблено визовів на 75 карбованців. Заводоуправління дало 20-ть гарб соломи та й ще койде-що, шефкомісія щотижня провадить культроботу серед селян, але все таки мало: не давно приходить скарбник від комісії по ремонту шкіл та й каже: „Мене послали до вас, чи не дасте, бува, грошей скільки небудь". ? ? ?. А тут ще й наші члени шефкомісії, як підуть провадить роботу, то відтіля приведуть або скажуть щоб прийшли душ 50, безплатно у театр, кажуть „це ж наші, з підшефного села". Мені здається, що такий погляд на шефство не вірний, хто на це що скаже???. Жовтневий.
„Гігієна"
(Маєток Жовт. цукр.).
Коли хто хоче побачити колекцію ріжних тварин: мух, таракашок, треба заглянути до чану з борщем, або кулішем, що варять в Михайлівськім таборі Голобородьківського маєтку. Цікаво дивитися на цю колекцію, як вона бореться, нарешті знесилюється і густою сіткою вкриває страву. Така в нас куховарка. Грязюка з її рук ніколи майже не змивається (вона береже мило). Чи бачать цю гігієну ті, кому-б треба бачити. Спить профкомісія. Чим її розбудити?
Дешевий кур'єр.
Лікарня Жовтневої цукроварні не може задовольнити всіх робочих, що працюють на цукроварні, своїми медикаментами, а тому приходиться привозить їх із головної Карлівської лікарні. Замісць того, що-б привозить їх підводою, лікарь посилав за ними санітарку дівчину, яка може проходити цілий день, а хворий чекає. Цікаво знати, чи лікарь так до всіх відноситься, чи тільки до робочих? А коли б сам захворів —може й підводу знайшов-би. Будяк.
ЖІНРОБОТА.
(Жовтнева цукроварня) 
Весною полка буряків, жнива —снопи в'яжуть і все робітниці з села. Майже всі робітниці батрачки, всі спільно з охотою йдуть підвищити сільске господарство та наше виробництво. Роблять здільно й поденно, є й собі і державі, та й наш завком про батрачок не забуває. Літня масова культробота провадиться на полі; організовано червоні кутки та й лікнепи для неписьменних. Груповоди під керовництвом осередкового Жінорганізатора жваво провадять свою роботу. Але ніде правди дівати: не всі наші батрачки так уважно відносяться до культроботи, навіть не всі відвідують лікнеп. А тому нашим постійним робітницям треба звернути на це увагу, треба підвищувати культуру на селі. Жовтневий.
Профдисципліна.
(Карлівські майстерні цукров.) 
У наших майстернях є ще такі члени профспілки, що з 1 липня 1924 року не платять членських внесків, не платять тому, що одержують по низькому розряду зарплатню. Перший табельщик працює по 10 розряду, другий майстер літейного цеху по 10 розряду, третій головний бухгалаер по 13 му. Досі завком проти цих неплатників не вживав ніяких заходів. Правда, одного разу на загальних зборах предзавкому тільки зачитав усіх злісних неплатників.

Загальні збори робітників висловилися за товариський суд над неплатниками. Цим справа й кінчилася. Дехто заплатив внески, а дехто говорить: хай судять, викинуть, а потім нас знову приймуть до спілки. Слід завкому вжити відповідних заходів навіть до виключення таких неплатників зі спілки, бо вони є баласт. Чміль.
Нагадай
(Карлівський крохмаленій завод). 
Живе собі в Карлівській крохмальні кучер Яшко, тихий, нікому нічого. Працює 18 годин на добу. Був він колись членом спілки, та бувший голова ФЗК його викинув і зняв з роботи. Тепер він знову працює, але як? Звертався до секретаря Фастівця за спецодягою. Той взявся з'ясувати справу та й досі з'ясовує. А Яшко працює —то самогону привези, то горької. Це вже кладовщик приказує. А Яшко слуха; пробував протестувати, та нічого не вийшло. Новий голова ФЗК ще не ознайомився з роботою, не розібрав справи і не знає кого треба підгвинтити. Треба-б нагадати секретареві, що не завше Яшко мовчатиме, і що в нього знайдуться захисники. Голова ФЗК нагадай. Шит-овод.
Не по робітничому.
(Карлівські майстерні). 
При наших майстернях є їдальня робітничого кооперативу: „Робітник Цукровник". У ній обідає переважно робітнича молодь, а робкоп з них вижимає всю зарплатню та ще не вистачає. У червні їжа коштувала по 52 коп. на добу, тепер— 42 коп. Як же може годуватися підліток, як що він одержує від 9 карб. 20 коп. до 12 карб на місяць. В той же час у приватної особи можна діслати за 10 карб. ліпшу їжу. Були випадки, що коли підліток лишається винен їдальні, то йому на другий місяць говорять: „іди, ти вже не годуєшся." Треба було-б завкомові реорганізувати таку їдальню. Нам, робмолоді, не треба такого здирства з боку хоча-б робітничого кооперативу. Завком, адміністрація, зверніть увагу на таку робітничу їдальню: треба або здешевити їжу, або ліквідувати здирство робітничого кооперативу. Столовник.

Більшовик Полтавщини №114
 від 22.05.1925
Укрдержбудівництво буде прагнути не розпорошувати своїх сил і коштів на дрібні роботи, а поліпшувати їхню якість. Вже розпочато великі роботи в Жовтневій (колишн. Карлівській) цукроварні, де будуються робітничі помешкання. 

Більшовик Полтавщини №182 від 12.08.1925
Нові житлово-будівельні кооперативи. 
В останній час правління житлової кооперації організувало житлово будівельний кооператив „Металіст", що передбачає відновити будинок колишньої біржі праці на старому базарі; кооператив „Красний комунальник" відновить колишній будинок. Б. Дайховського по Шевченківській, 69. В стадії організації житлово-будівельвий кооператив ім. Чапаєва, б, військових службовців 25-ої дивізії, що подав заяву на відбудування колишнього готелю „Бристоль". В майбутньому будівельному сезоні передбачається організувати житлово-будівельний кооператив при Карлівській цукроварні.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

155 (02-04-2020 14:19:29 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Нова Рада  №129 від  03.09.1917
Вибух.
ХАРЬКІВ, 30. Коло станції Карловка півд.-залізних доріг, під час розгрузки надзвичайно важливої поклажі учинився вибуд. Вбито 12 й поражено 15 сербських салдатів. (П. А.)

Вісти ВУЦВК №149 від 08.07.1922
Дописи з місць.
Карлівська цукроварня, (м. Карлівка на Полтавщині.) При заводі маються 4 економії, що залишились з 11 після уходу Денікана, гуральня, паровий вальцовий млин і добре налагоджена механічна майстерна, яка випускає свою виробу - локомобілі. Два роки істнування заводу після розграбування була для нього зовсім невдалі: кампанія 1922 року провалилась завдяки осоту: браку робочих рук для боротьби з ним, а. 1921 рік завдяки стихійному несчастю - посухі і гусені, що майже зовсім знищила вже в третій раз посіяні буряки. Тільки сей рік до деякої міри подає надії. Як і раніще, так і сей рік пришилось звернуть головну увагу на широке розвинення посіву плантаторами-селянами. Се було для заводу вигідно тому, що 1) при такому способі адміністрації заводу не треба піклуватись за рабочі рука і добувать для них харчи, яких завод безумовно в відповідній кількості не мав і 2) берківець буряків селянсько-плантаторських багато дешевше економичних. Сеї весна удалося засіять для Карлівського заводу на 3-х заводам (Карлівському, Ланнівському і Мартинівському) 1980 десятин селянами-плантаторами і 70 д. економіями. При чому одним Карловським заводом одним через плантататорів-селян 966 д. і економіями 30 десатин. Крім того Карлівським заводом засіяно: маточної: 22,5 д., висадків 38,5 д., пшениці і жита озимих 711 д. замісць 200 торішніх, ярових 993,25 д., огороду 12 десятин і  картопля 15 н.  З весни довгий час не було дощів і здавалось що все знову загине. Потім почались гарні дощі и все поправилось і тепер має чудесний вигляд. Жита і пшениця вже готові. З липня вже почалися жнива. Предбачається урожай з десятини 100 —120 пуд. Ярові тако ні добрі. Убрано вже сто двадцять десятин сінокосу і набрали до 800 пуд. сіна. Виорано і оброблено пару 842 д. Націоналізація землі для заводу закінчилась. Націоналізовано 11.000 д., якою завод в сьому році гадає заволодіть. Роботи по обробці плантації вже давно закінчені і буряки подають дуже добру надію. Комісія Цукро-Тресту, що перебуває нині на заводі, при обрахунках на потрібну кількість палива на виробтицтво рахує по 90 берківців з десятини. Завод готується до виробництва. Скрізь іде ремонт. Палива вже прибуло 80,000 вугілля. Одна лише неприємність, що доводиться перероблять топки, які в прошлому році пристосовані на нафту. Селяне після сього сприятливого року безумовно підуть охоче на посів буряків. В заваді почувається велика недостача живого інвентарю і зразу провадиться закупка коней та возів. Взагалі завод після цього ряду бандитських наскоків стає на міцний грунт. Лапенко.

Коммунист  №231 від  08.10.1924
15 жовтня 1924 року, в 12 годин ранку, в помешканні Красноградського відділу місцевого господарства відбудуться ТОРГИ на здачу в оренду 10-го Державного млина в м. Карловке та тютюновоі фабрики в м. Краснограді.

Більшовик Полтавщини  №164 від  21.06.1925
(В НОВИХ МЕЖАХ.)
Після ліквідування губернії, від Полтавської округи одійшов Царичанський район, а приєднані до неї три райони Ахтирської округи і з Червоноградщини: В. Бучківський, Карлівський, Червоноградський, Машівський, Рунівський, Сахновщанський, та частини Зачепилівського, Кегичівського, Котівського й Нехворощанського районів. У цих нових межах округи всіх селянських господарств 192.644 (без комун і артілів); загальна площа польових засівів складав 754.800 дес...

Більшовик Полтавщини №173 від 31.07.1925
 В с. Захлюпанці, Карлівського району, орудують аж дві абортниці: Улита Замкова та Аксютка. Заробі ток мають добрий, практика велика і скрізь після їх чахнуть і хворіють молоді жінки та дівчата. (Повідомив Ехо).

В с. Хведоровці Карлівського району одверто вбиває жінок абортниця Готовянська вже п'ятий рік. На її совісті не одна сотня жертв, але під суд вона попала тільки за одно вбивство. Та й то вже захисники гріють біля ції справи руки, домагаючись відкладання суду, експертиз та инших засобів викрутить Готвянську для нових вбивств. (Повідомила зацікавлена)

Коммунист №154 від 09.07.1925
РЕМОНТ КРУПНОЙ ПАРОВОЙ МЕЛЬНИЦЫ. 
ПОЛТАВА, 8. В связи с благоприятными видами на урожай в Полтавском округе Хозпромкомбинат приступил к ремонту одной из лучших на Украине паровой мельницы в местечке Карловке. Мельница, бездействующая с 1916 года, будет пущена осенью текущ. года и даст перемол в 5000 пудов в сутки.

Пролетарий №201 від  04.09.1925
Карловская мельница восстанавливается.
5000 пуд. муки в сутки. Мельница в селе Карловка, на Полтавщине, считается одной из лучших на Украине. Девять лет мельница бездействовала. Только хороший урожай нынешнего года дал возможность пустить ее в ход. Хозяйственный комбинат Полтавы отпустил на капитальный ремонт мельницы 40.000 рублей. На мельнице сейчас кипит оживленная работа. Исправляется оборудование, сменяются камни, устанавливаются новые приспособления. В скором времени мельница заработает и будет давагь свыше 5.000 пуд. первосортной муки в сутки. Ал. Бо-ко.

Коммунист №175 від 02.08.1925
Заказов хватает.
(Крахмальный завод).
К первым числам сентября производство будет закончено. Производственная программа составила 12.000 пудов крахмала и 2.000 пудов сапожного клея. Благодаря хорошему качеству крахмала увеличилось поступление заказов со стороны текстильсиндиката. После выполпения первого заказа в 12.000 пуд. крахмала, получен второй заказ на 5.000 пудов и третий на 8.000 пудов. С увеличением заказов, в связи с повышением цен на муку, крахмал стал повышаться в цене от 7 руб. 50 коп., до 8 руб. 25 коп.
Ежедневно получаются предложения продать сапожный клей. По окончании производственного года будет полностью реализирован не только крахмал, но и сапожный клей, который на рынке почти отсутствует. Улучшая качество продукции, мы уменьшаем и накладные расходы. По сравнению с довоенным временем накладные расходы уменьшились на 4 процента. На нашем производстве были кое-какие ненормальности со стороны администрации. Но теперь хорошо; новая администрация вся из рабочих, которые стараются улучшить и увеличить производство. В сентябро месяце завод после 10-месячной, беспрерывной работы станет па капитальный ремонт. Ал. Бр —ко. Карловка, Полтавщина.

Більшовик Полтавщини №234 від  13.10.1925
Регулювання мануфактурного ринку.
Нарада держторгових і кооперативних організацій при внуторгу одмітила, що робітничі кооперативи Полтавської округи (Полтавський ЦРК і Карлівський „Робітничий цукровик") по характеру своєї діяльності у значній мірі сільське населення: сім крамниць Полтавського ЦРК розташовані на базарі, а крамниці кооперативу „Робітничий Цукровик" розташовані по селах. Одже й порушено питання перед Наркомвнуторгом, щоб Полтавський ЦРК і Карлівський кооператив „Робітничий Цукровик" було внесено в план постачання мануфактурою, нарівні з кооперацією, що торгує на селі. Ця-ж нарада одмітила також, що розмір накидок на мануфактуру, що їх роблять держоргани й кооперація, часто змінюяться від накидок трестів та синдикатів, а також від збитків при реалізації примусового асортименту. Через це не менше, як один раз на місяць, при Окрвнуторзі будуть скликатись держторгові та кооперативні організації, щоб установлювати єдиний розмір накидок на мануфактуру.

Більшовик Полтавщини №248 від 29.10.1925
НАШ СПОРТ.
Змагання в Карлівці. 
КАРЛІВКА ПЕРЕМОГЛА.
 Цими днями в Карлівці відбулись спортивні змагання між командами Глобинської цукроварні та Карлівсьхих механічних майстерень. Не зважаючи на несприятливу погоду, на спортивний майдан зібралось багато робітників з майстерень та селянської молоди. В перший день відбувся футбольний матч, переможцем з якого вийшла Карлівська команда. На другий девь відбувались змагання в бігові, в скоках вгору та гандбольні. Знов перемогла Карлівка. Але треба зазначити, що Глобинська команда виявила в змаганнях велику витриманість та дисциплінованість. Поведінку команди Артемівської цукроварні, що в останню хвилину відмовилась від участи в змаганнях, визнано за негідну для фізкультурників. Бажано, щоб надалі подібні змагання увійшли в план роботи наших гуртків фізкультури. Спортивні змагання, що влаштовуються в сільських місцевостях поширюють фізкультуру серед селянства, допомагають розвиткові спортгуртків та просуненню фізкультури на село. В цьому Карлівське змагання цілком себе виправдало. Г. Григор'єв.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

156

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Голос Полтавщини №104 від  21.08.1942Гуральський держмаєток
Після панічної втечі жидо-большевиків в жахливому вигляді залишився гуральський держмаєток Карлівського цукрокомбінату. Більша частина живої тяглової сили, с.-г. знаряддя та іншого майна була евакуйована або похижацькому знищена.— В таких тяжких умовах довелося відбудувати господарство заново, говорить керуючий держмаєтком п. Безуглий X. Г. Безпосередньо при активній підтримці тресту цукрокомбінату в особі його, директора п. Ковалевського В. С. та робітників маєтку п. Штепи Ф. А. та інших за короткий час було приведено в належний вигляд зруйнований і зіпсований реманент, що дало в дальнішому побороти всі утруднення в роботі маєтку. Особливе відродження господарства маєтку відіграло велику раль в проведенні весняної сівби, з якою гуральці добре впоралися, посіявши більше, ніж 100 % плану посіву в добре оброблений грунт на площі 358 гектарів. З наближенням збирання врожаю, щоб вчасно і без втрат провести його, тут високо була поставлена справа по ремонту збиральних с.-г. машин. В цій роботі особливо відзначивсь машиніст п. Ємець Ф. С, безпосередньо під керівництвом якого проведені всі ремонтні роботи вчасно. Добре впорався гуральський держмаєток і з збиранням сіна, більша частина якого знаходиться в доброму схороненні. Зараз гуральці старанно працюють па одній з важливих ділянок роботи, де збирання врожаю, яке проходить дружньо й організовано з великим піднесенням в праці, даючи хороші наслідки. Поряд робіт по збиранню врожаю, добре проходять й роботи по підняттю парів: за станом на І-VIII було виорано 160 га. Тут добре працює п. Антонов Д. А. В основному гуральський держмаєток добре зумів організувати роботу, яка й проходить дружньо, охоплюючи всі ділянки господарства маєтку, і чим далі усуває труднощі, спричинені війною. Ганніч.
ЗАВІСА ПІДНІМАЄТЬСЯ
Був січень 1942 року. По вулицях Карлівки ішли люди, кутаючись находу та насовуючи на вуха капелюхи. Лютий мороз пролазив під пальто, в чоботи і там неприємно щупав за пальці. В цей час до бувшого будинку культури підійшло 3 чоловіки: Троян, Бреніцький і Дембицький. Зайшли в середину, з сумом подивились на підлогу, повну сміття і всякого хламу, повибивані вікна і, не гаючи часу, заходились прибирати. Так почав засновуватись карлівський український драматичннй театр. Не було абсолютно нічого: ні завіси, ні декорацій, ні костюмів. Було лише: три чоловіки ініціатори, які бажали відродити український театр. Але настирливість завжди дає результати. С.-г. Командантура, райуправа допомогли в організації українського театру. Потроху все діставали, устатковували. З ініціятиви п. Трояна (директор театру) дістали 2 стаціонарні кіноапарати, різне театральне устаткування. 21-ІІ 1942 року театр вперше показав на своїй сцені «Наталку Полтавку» і з того часу ні на хвилину не припиняв своєї роботи. Колектив театру складається з 19 акторів-любителів, які мають багаторічнй досвід. Кожного дня по 8 годин працюють над собою актори в просторій робітній кімнаті театру. Роботою керує досвідчений режисер п. Клименко, який 38 років працює на сцені українського театру. До кожної постановки актори готуються надзвичайно старанно. Особливу увагу приділяється масовим сценам. Тут чимало зроблено у відновленні дійсно українського колориту, української пісні та танків, бо за часів совєтів сюди вносився «дух інтернаціоналізму», тобто те, що не було властиве українським звичаям та українській культурі. Тим-то не дивно, що постановки карлівського театру користуються великим успіхом у глядачів. Всього театром поставлено 24 вистави. З особливим успіхом пройшли на сцені «Степовий гість», «Сватання на Гончарівці», «Невільник», «Дай серцю волю, заведе в неволю» і інші. В головних ролях солісти: Благоверов А., Шинкаренко О., артист Плетюх В., Бойченко М. При театрі працює піаністка, баяніст. Силами колективу театру дано безкоштовно концерт в день Великодних свят та до дня Шевченківських роковин. На кожній виставі, крім цивільного населення, присутні 200—300 німецьких вояків, які з великим зацікавленням слухають українські пісні та знайомляться з українською культурою. Треба відмітити, що театр обслуговує не тільки Карлівку, а й виїжджає на периферію. Так, наприклад, зроблено виїзди в с. Климівку, одержано запрошення в Мартинівку, Максимівну і ікші. В кожному селі молодь та селяни у неділю, відпочиваючи, з великою охотою подивилися б виставу. В багатьох селах є молодь, яка могла б і своїми силами підготувати виставу, але часто для цього бракує сміливості, ініціативи, уміння взятись за справу. Приїзд акторів з району послужить поштовхом до розвитку культури на селі. Тим-то виїзд театру на периферію треба вітати як досягнення. Театр міцніє з кожним днем. В майбутньому репертуарі—«Ой, не ходи, Грицю», «Лісова пісня», «Маруся Богуславка», «Циганка Аза». Жаль тільки, що Костянтиноградська повітова управа відмовила театрові в дотації і театр не має змоги закупити костюми, бутафорію. Крім вистав в театрі 3 —4 рази на тиждень демонструються німецькі звукові кінокартини для німецьких вояків та цивільного населення. Українці з великим інтересом через кіно знайомляться з життям та роботою в Німеччині. Часто, коли приємна після жаркого дня вечірня прохолода спадає на землю, біля карлівського театру збирається населения Карлівки та близьких сел, щоб відпочити після роботи, подивитись виставу чи кіно. Десь в середині театру заводять патефон і українські пісні лунають біля входу з репродуктора. Дзвінок. Глядачі заходять в просторий, уквітчаний вінками з живих квітів, зал. По середині залу великий портрет -Фюрера. Через п'ять хвилин піднімається завіса. В. Чернявський.
Голос Полтавщини №112 від  30.08.1942
КАРЛІВЩИНА НА ШЛЯХУ ВІДРОДЖЕННЯ
Новий земельний лад, новий закон про ремесло, повна свобода, яку Німеччина віддала розвиткові української національної культури та релігійного життя— пробуджують все нові й нові творчі сили на всіх ділянках роботи. У людей народжується творча ініціатива, до керма господарчих і культурних установ стають ділові, ініціативні люди, які своє уміння і свої сили віддають на користь громади. Серце леденіє, коли згадаєш недавнє минуле, часи панування жидо-большевицької сваволі, коли біля керма господарств великих і малих, в установах і на виробництвах були переважно бездари з партійними квитками в кишені. Дивуєшся, як могли ці тупоголові потвори керувати масами, жити за рахунок поту і крові трудящих понад два десятки років. Як немилосердно вбивалась ініціатива справжніх господарів і ділових людей. Люди в «советському раю» перетворились на справжніх рабів, що сліпо виконували безглузді розпорядження свого начальства і особливо це рабство далось взнаки селянину на кріпацьких роботах в колгоспах. Над групою селян колишніх добрих господарств і хороших трудівників став (в переважній більшості) безтолковий бригадир. Якщо бригадир траплявся добрим господарем, то над ним стояв гульвіса, партійна бездара—голова колгоспу, а над головою стояв справжній дурень, вискочка—уповноважений з райпарткому. Щоб переконатись в тому, що ці уповноважені були справжні дурні, а не керівники сільського господарства—можна навести ряд сміхотвориих прикладів, що їх оповідають селяни. Ось, в село приїхав уповноважений з парткому і запитує комірника колгоспу: чи вже готове пшоно для посіву. В один колгосп с. Михайлівки, Нехворощаиського району, приїхав інструктор райпарткому Сухий, щоб очолити комісію по визначенню врожайності в колгоспах. Цей «керівник», ідучи з колгоспниками через лан, засіяний квасолею, в рядках якої було чимало гороху, побачив, що колгоспники скубуть стрюки і тут же, смакуючи, з'їдають їх, і собі став скубти стрюки, але, коли розжував —став їх гидливо випльовувати. Селяни підгледіли, що прибулий начальник наївся не горохових стрюків, а зеленої квасолі, бо не розбирається, де горох, а де квасоля. Та минув час рабства... Упали кайдани неволі і глуму, що сковували розум і творчі сили трудолюбивого українського селянина. Непереможна Німецька Армія змела на схід все сміття з України. І хоч по священній землі українській пройшли герострати XX століття з червоними зірками на кашкетах, хоч за наказом жидівського полигача Сталіна було зруйновано господарство —все ж зразу за лінією фронту здіймаються тисячі рук, щоб налагодити руїни. Прикладом цього може стяти Карлівський район. Землі Карлівщини лежать на межі Харківської области. Майже всю весну сюди доносився гуркіт гармат, але люди, сповнені творчих сил ішли за плугами, за сівалками, вони були впевнені в тому, що їх працю охороняє надійний німецький вояка, що вже ніколи жидівським комісарам не топтати своїм поганим чоботом землі української. Понад 22 тисячі гектарів ярих зернових культур засіяли громадські двори Карлівського району. Тисячі гектарів засіяно соняшниками, кукурудзою тя іншими просапними культурами. Врожай збирають багатий. Новий земельний лад став стимулом народження нових творчих сил на селі. Селяни одного громадського господарства працюють краще других, щоб заслужити честі першими одержати землю в формі хліборобської спілки. Вже 12 громадських господарств переведено на хліборобські спілки, 1.613 селянських господарств, через форму хліборобських спілок, одержали 10.303 гектари рільної землі, одержали робочу худобу, реманент. Большевики по собі залишили сумні руїни. Вони знищили с.-г. машини, яких не вдалося вивезти з собою, зруйнували будівлі. І ось на цих руїнах відроджується життя. В районі утворено 2 МТС, злагоджено трактори, молотарські агрегати. Відбудовано 2 цукроварні, які в цьому році будуть повністю забезпечені сировиною, тисячі гектарів цукрового буряка подають хороші надії на врожай. Ідемо головною вулицею містечка. Ось перед нами одноповерховий будиночок —це контрольно-насіннєва лабораторія. Весною тут проведено аналіз посівного матеріалу ярих зернових культур, тепер приступили до проведення аналізу посівного зерна озимих культур для громадських дворів і хліборобських спілок. Обладнано районову ветлікарню та одну дільничу в с. Гряково, в яких проведено огляд всіх сільськогосподарських тварин, приступили до паспортизації всіх коней та виявлення племінної худоби з метою утворення в районі племінного розплідника. В громадських господарствах та держмайнах збудовано 5 олійних заводів, 7парових та 16 вітряних млинів, злагоджено 3 вітродвигуни, які будуть використані на млинах. На базі колишнього сепараторного пункту тепер збудовано новий механізований маслозавод. Занедбані грунтові шляхи тепер набувають належного вигляду: провадиться грейдерування, будують нові та злагоджують зруйновані мости. Від м. Карлівки до с. Захлюпанки брукування дороги. На зруйнованому большевиками машиново-будівельному заводі організовано і промкомбінат. Тут виробляють речі ши рокого вжитку: лопати, граблі, відра, шкребниці, колісну мазь, господарче мило, працюють кожевний і чоботарний цехи, провадиться ремонт с.-г. реманенту. На терені району приступили до здобування місцевого палива. В селах Гряково та Вільховатка виявлено великі поклади торфу та почали добувать його. Цим паливом буде забезпечено школи, лікарні та громадські установи. Керівники району турбуються про добробут трудящих. По селах району відкрито 4 стаціонарні лікарні, 11 медамбулаторій, в райцентрі відкрито їдальню, є голярня. Відремонтовано електростанцію та водогін. Для породільниць-матерів відкрито добре упорядкований родільний будинок. Для приїжджих є готель. В райцентрі працює кінотеатр. Чотири рази на тиждень тут збир ються великі базари, селяни виносять та вивозять на возах у великому виборі різної городини, фруктів та багато інш. с.-г. продуктів. Так відроджується господарське і культурне життя Карлівщини, одного з найурожайніших куточків Полтавщини. Український селянин пильний та роботящий показує на ділі, що він хоче співпрацювати для будівництва нового ладу та безпечної мзйбутности. Український народ прагне і буде збирати благотворні плоди своєї праці. П. Літовченко.
Рідний край (Карлівка) №2 від  18.04.1943
Лише з 1 по 15 квітня через Карлівську пошту одержано для цивільного населення Карлівського району 10.000 листів з Німеччини, 4.500 примірників українських газет і відіслано до 3.000 листів в Німеччину.


ОГОЛОШЕННЯ 
З метою санітарного упорядкування м. Карлівки та Карлівського р-ну, та щоб запобігти розповсюдженню пошесних хвороб необхідно вжити таких заходів: всі державні, приватні установи, домовласники повинні виконувати санітарно-гігієничні вимоги, а саме: всі двориму сять бути очищенні від різних покидьків, сміття та гною. В кожному дворі мусить обовязково бути відхідник, відведена в певному місці помийна яма, яка б накривалась. Місце для колодязів треба відводити там, куди б не попадали сточні води, а помийні ями влашто вувати не ближче 30 метр від колодязя. Щоб запобігти розповсюдженню інфекційних захворювань, необхідно провадити по всіх установах та власних дворах дезинфекцію, а всі особи мусять пройти дезинфекцію. Для цього треба при громадських дворах, цукро-комбінатах створити дез. камери. В тих випадках де будуть виявлені хвороби, як сипний тиф, черевний тиф, дезинтерія, дифтерія, холера і т. д. треба негайно сповістити райсанстанцію, щоб можно вчасно запобігти розповсюдженню хвороби. За невиконання санігарно-гігіеничних вимог винні будуть відповідати. Санінспекція 
З ТЕАТРУ
В житті "кожної культурної нації театральне мистецтво займає одно з чільних місць. Як засіб пропаганди і виховання, театр має величезний вплив на маси, бо в формі нераз легкої розваги накидує глядачам нові думки, поширює їх кругозір, змушує до критики, вчить любові до рідного слова, пісні, танцю. В житті нації недержавної, театр є не раз одиноким місцем звідки можуть бути пропагувані народні традиції, культ рідної мови, національна, державницька думка. В житті Української Нації театр відіграв величезну ролю. В той час як указом московського царя-деспота українська преса, українська книжка були суворо заборонені в Україні—лише зі сцени українського театру лунало до народних мас рідне слово, рідна пісня. Тоді лише театр був тим джерелом народної культури, звідки віра у вічні, невмирущі сили нації, у слушність, святість своєї справи, звідки державницька ідея невидимим промінням розходилась по цілій Україні, підносячи і скріплюючи серця в часи лихоліття. Золотими літерами записані в славній традиції українського театру імена його основоположників, піонірів, пропагаторів як Марка Кропивницького, М. Заньковецької, М. Садовського, П. Саксаганського, М.Старицького. Ів. Тобілевича, М.Лисенка. Не менш важливим є значення театру і під сучасну пору. Тому з признанням треба привітати діяльність Карлівського Драматичного Театру. Треба великої любові й відданості до мистецтва, щоб в неопаленій залі, при тісній холодній гардеробі і сцені, де вітер свобідно гуляє, давати регулярно щотижня вистави і концерти і то при цілковитім майже браку відповідних готових реквізитів і т. д. Гурток карлівських аматорів помимо воєнної скрути і злиднів совісно виповнюй взяіте на себе завдання і радує серця глядачів, рідним словом, піснею і танцем. Душою гуртка є безперечно п. Клименко, режисер і заслужений артист, що з гордістю може споглядати на свою 45-літню діяльність на театральній ниві. Вплив його досвіду і праці дуже помітний у грі гуртка. Виставлена минулої неділі драма М. Старицького в 5 діях „Циганка Аза" є цьому найкращим доказом. З посеред артистів відзначилися особливо: А. Благоверов (Василь), О. Шинкаренко (Аза). Ж Хоруженко (Галя), М. Бойченко (старий циган), В Плетюх (старий Лопух). А. Бляговеров справді талановитий артист зі широким діяпазоном своїх артистичних можливостей поривав глядачів безпосередністю і експресією своєї гри. Живий і натуральний тип красуні циганки створила О. Шинкаренко, тонко віддаючи поперемінні темпераментні вибухи любові і ненависті. Милий і сильний голос був гармонійним доповненням гри цієї талановитої артистки. Слід підкреслити дбайливу характеризацію і справді розкішні костюми. Образ сільської дівчини зі щирим, вірним серцем відтворила живо і безпосе редньо Ж. Хоруженко. В креації Бойченка побачили глядачі і правдивий образ вільного цигана з усімами його ясними і темними рисами. Рубашний тип старого селянина-батька, безкомпромісного і вірного сторожа народніх традицій, знайшов гідного виконавця в особі В. Плетюха. Решта ансамблю гідно достроювалась до гри цих чільних своїх товаришів. Масовим сценам не доставало може живості і натурального розмаху, але це недотягнення оправдає розмір сцени і матеріял декорацій. Приємно вражала до подробиць дбайлива характеризація (численні перстені на пальцях) і справді гарні костюми. Декоратор І. Чепур дав доказ як при пом чі обмежених засобів можно одначе дати ілюзію дійсного тла граної штуки. Переповнена заля і щедрі оплески були доказом популярності Драматичного Театру і симпатій глядачів. Слід на цім місці одначе згадати, що гру артистів дуже утруднювала публіка своєю некультурною поведінкою. Постійний галас, розмови і вигуки підпитих в залі в часі представлення були сумним свідоцтвом морального рівня окремих осіб. Аж десятьох п'яних з поміж публіки жандармерія була змушена викинути із залі. Належить сподіватись, що ці ганебні, соромицькі явища воєнного здичіння більше не повторяться і дальша праця Драматичного Театру відбуватиметься серед піднесеного, святочного настрою залі згідно зі світлими традиціями українського театрального мистецтва. Л. Ч.

Рідний край (Карлівка)  №3 від 25.04.1943
НАКАЗ
по Карлівському районі від 23 квітня 1943 р. В звязку з тим, що в цьому році багато загинуло риби в ставках по всіх держмаєтках, цукрозаводах, громадських дворах та хліборобських спілках, Райземуправою по наміченому пляну буде проведено насадження дикого коропа. В цілях охорони і розвитку рибного господарства в районі, категорично забороняю вилов риби в ставках і річках громадських дворів, хліборобських спілок, держмаєтків та цукрозаводів всякими ловецькими приладдями. Ловля риби буде провадитись тільки за дозвілом С-Г Командатури спеціально організованими для цього бригадами. Виконання цього наказу покладається на керівників держмаетків, директорів цукрозаводів, керівників Громадських дворів і хліборобських спілок та старшин сільуправ. Винні в порушенні цього будуть притягатися до відповідальності. Наказ входить в силу з дня оголошення. С.-Г. Комендант Карлівського району ГОЛЬДНЕР.
„ХМАРА“
ДРАМА СУХОДОЛЬСЬКОГО В 5 ДІЯХ
Знову минулої неділі Карлівський Драматичний Театр бавив глядачів, витискаючи з їх очей то сльози щирого сміху, то знову правдивого зворушення. Драма „Хмара” належить безперечно до тяжчих штук в репертуарі українського театру і ставить великі вимоги до виконавців. Єднаючи бо в собі сцени то повні комізму, то сягаючі вершків трагедії, вимагає ця штука від артистів не лише доброго опанування ролі, але і справжньої „іскри Божої", справжнього талану. Найліпшою з цілого ансамблю була безперечно талановита пара амантів Є. Хоруженко (Настуся) і А.Благовєров (Андрій). Хоруженко в своїй нелегкій ролі дійсно показала себе всебічною артисткою: живою, натуральною з вродженим почуттям комізму в легких, гумористичаих ситуаціях і щирою в способі висловлення і градації -трагізму. А. Благовєров, як завсігда, оправдав сподівання глядачів. Грав дуже добре, створивши живу, вірну постать, то наівну, просту і комічну в своїй безпорадності, то повну трагічного патосу. Рівно ж О. Шинкаренко в ролі Горпини з властивим їй чуттям і вдумливістю в характер персонажів створила переконливий обрав довірливої, скривдженої долею, дівчини. Добрі були Г. Байбаченко в роді старої матері-цокотухи, Л. Мотіенко в ролі жидівського наймита і М. Бойченко в ролі батька. Так звана „вдячна" роль жида, помимо декількох добрих моментів, не все була одначе належно відчута і заакцентована. Гуртові сцени цим разом були живі і натуральні. До найбільш вдалих належить зачислити акт 1, 2 і особливо сильний 3. Мірою реакції публіки на добру гру артистів в тім останнім акті можуть послужи ти численні, заобсервовані нами випадки щирого „прослезіння" глядачів. Особливо так званої „гарнішої половини". Щиро бажаємо карлівським аматорам дальших сценічних успіхів і нетерпеливо очікуємо слідуючої вистави. Л. Ч.

Голос Полтавщини  №255 від  07.07.1943
СЕЛО ПОПІВКА
Старанно працюють селяни хліборобської спілки ім. Котляревсткого с. Попівки, Карлівського р-ну, готуючись вчасно зібрати багатообіцяючий урожай в цьому році. За добру працю, за високу продуктивність праці, с.г. комендатура дозволила перетворити громадський двір у хліборобську спілку. Розподілено на десятихатки землю, тяглову силу та .с.г. інвентар.- Підняття чорного пару вже давно закінчено. Впорано понад 150 га. Ще тільки сонце сходить, а селяни вже й у полі. Земля цієї спілки тягнеться далеченько. Не було охоти працювати не на своїй землі, працювати на жидів. Не даром же й складено селянами прислів’я: „А в колгоспі добре жить, один робить- сім лежить". Тягнеться визвольна війна під проводом Великонімеччини. Не зважаючи на недохват тяглової сили, реманенту, все таки поля засіяні, немає жодного клаптика де б земля пустіла. Кругом, неначе море, зеленим килимом стеляться дозріваючі хліба. Нахиляються колоски, зерно яких наливається. Видніється велика площа соняшників. Там цукрові буряки зеленіють, поспішають і собі рости. Обабіч доріг тягнеться полезахисна смута; вже велике дерево, є де й відпочити в обід від спеки. Село відроджується. В цьому році великий приплід коней. Хати розкинулись довгими рядочками аж туди ген-ген до другого села Варварівки. В кожного селянина по 1 га присадибної ділянки, кругом хати садочок, коло обору височать стрункі тополі, явори. Не далеко річка, луки, де цілі табуни гусей та качок находять собі їжу. Заживають рани колгоспної руйнації; той будує хату, той ремонтує—той лагодить тин, кожен піклується про свою садибу. Відходять в тінь ті прокляті часи страт і його штучного голоду 1933 року, коли не тільки вимирали сім’ї, а й цілі села, і за що? За те, що люди робили, уродив гарний урожай, а жиди вимели віником хліб. Та бодай і не згадувати цих років! Тепер селяни з усмішкою на устах рало працюють на своїй землі, вільно господарюючи, своєю працею зміцнюють силу Великонімеччини, яка бореться разом з іншими народами проти варварів жилобольшевиків. І без сумніву недалеко той час, коти селяни за свою чесну працю, одер жавши землю в індивідуальне користування, ще краще заживуть, ще більше розквітне село і славна Україна. І. Орчик.


Голос Полтавщини  №261 від 14.07.1943
Промисловий комбінат Карловки
Відступаючи, жидо-большевики вивезли станки, машини кудись на схід у піски Сибіру із бувшого машинобудівельного заводу, який виробляв устаткування для заводів цукрової промисловості. Залишились стіни цехів, уламки машин —кругом руїни—спадщина большевицьких заправилів. Прийшли німці—почалась відбудова. На терені заводу тепер організовано цехи, які виготовляють речі широкого вжитку. Комбінат об’єднує такі цехи: кравецький, в якому шиють та лагодять одяг, цех ремонту та пошиву взуття; слюсарний, в якому виготовляють відра, тазки, лопати, замки та ремонтують дрібні с-г машини. Є ковальський та столярний цехи, виготовляють також колесну мазь для возів. В комбінаті працює 70 чоловік, які своєю працею задовольняють перші потреби широкого вжитку Карлівського повіту. Орчик.

Голос Полтавщини №263 від  16.07.1943
Куються кадри культурного фронту
В центрі Карлівки, серед інших невеличких будинків, виділяється великий своїм розміром будинок театру. Щоденно в цьому будинку з ранку до вечора кипить робота. Чути спів, гомін, розмови. То йде розучування п’єси. В час проходження фронту приміщення залишилось майже не пошкодженим. Правда, було забрано багато речей театру: театральні костюми, занавіси, стільці і інш. речі. Важко було налагоджувати роботу театру, але, не дивлячись на це, силами громадян, які зацікавлені у відродженні української культури, відновлено було роботу театру в недовгий час. Було зібрано стільці, обладнано сцену, здобуто костюми. Зібрався невеличкий гурток аматорів. З любов’ю і відданістю працювали актори зимою 1943 року в неопаленій залі, даючи щотижня вистави та концерти. Із сцени театру залунала українська пісня. Безперебійно театр працює і в літній сезон цього року. Щонеділі в театрі йдуть вистави, до яких аматори добре готуються. Акторів запрошують селяни сусідніх сел, робітники й службовці заводів, та німецькі військові частини. В цьому році аматори театру вже зробили два виїзди - в село Климівку та другий—в Мартинівський цукрозавод. Радо зустріли селяни с. Климівки своїх знайомих, які були в них в 1942 році. В невеличкому сільському клюбі, в травні місяці, актори поставили широковідомі найпопулярніші п’єси, як «Циганка Аза», «Наймичка» та інші. В червні місяці виїжджали в Мартинівський цукрозавод, де пробули тиждень. Дирекція цукрозаводу та командування німецьких військових частин радо зустріли приїзд карлівських гостей, робота яких почала славитися поза межами свого району. За тиждень було дано тут два концерти та чотири постановки, як «Воскресіння», «Мати Наймичка» та інші. Керівник гуртка аматорів режисер п. Клименко працює на сцені понад 45 років. За рік праці в карлівському театрі під його керівництвом актори розучили 12 п’єс. Деякі з них вже ставились по декілька раз. В театрі щотижня демонструються німецькі кінофільми з українським перекладом. Є добре устаткована звукова кіноапаратура. І. Орчик

Голос Полтавщини  №268 від 22.07.1943
Пошта в Карлівці
Генеральний комісар пошти в Україні видав 2 червня цього року розпорядження про дозвіл пересилати із Сходу харчові пакунки до Німеччини вагою до 250 грамів. Радо зустріли це розпорядження громадяни Карлівщини, сини і дочки яких працюють у Великонімеччині. В перші дні коло Карлівської пошти були великі натовпи людей із навколишніх сіл. Тепер же харчові пакунки приймаються в кожній волості села, яка відправляє потім до Карлівської пошти. За червень та по 15 липня ц. р. Карлівська пошта вже відправила до Великонімеччини понад 41.000 пакунків та десятки тисяч листів, які з радістю одержують наші земляки, перебуваючи далеко від нас, працюючи разом з робітниками інших європейських країн для перемоги над жидобольшевізмом. К. К.

Голос Полтавщини №276 від  31.07.1943
Жнива в держмаєтку
Добре підготувалась до жнив Михайлівська філія Голобородьківського держмаєтку, Карлівського району. Всі сили спрямовані на те, щоб без втрат і своєчасно зібрати дорідний урожай. Все достигає майже разом. Повністю достиг ячмінь. На полі трахкотять 6 самоскидок, одна тракторна снопов'язалка і один комбайн. На жнивах працює багато молоді, яка тут же відбуває обов’язкову трудоповинність. Снопи складені в копи. Жнива в розпалі. І. К.
На сінному пункті
Одна за одною їдуть підводи сіна із сіл Карлівщини на сінний пункт. Готується корм на зиму для худоби, для коней армії. На цьому ж пункті і пресують сіно. Коли в 1942 р. мали тільки один сінопрес, то тепер їх є три. Недавно 2 преси завезено з Німеччини. Вже стоять великі стоги сіна. Для полегшення роботи утворено 4 сінопункти в селах району (Білухівці, Максимівці та ін.). - Ів. К. Орчик.
Нарада агрономів
Днями відбулась нарада дільничих агрономів Карлівського району. Основні питання, які обговорювались на нараді —це уборка цьогорічного врожаю та підготовка парів до посіву. Нарада відмітила, що найкраще проходять жнива по громадських господарствах та хліборобських спілках Максимівської волості. І. К.

Голос Полтавщини №282 від  07.08.1943
Частини до жаток
Днями Карлівська МТС одержала частини для жаток: різні шестерні, втулки, ванки, головки до ножів, пальці та інші частини, в яких є найбільша потреба. Тепер є можливість замінити спрацьовану частину новою. Це прискорить збирання врожаю, бо косовиця проходить переважно жатками. В МТС зараз випробовують локомобілі, які стояли на ремонті, бо незабаром починається і молотьба. Цим МТС добре допомагав селянству виборювати високі урожаї. Орчанський.

Голос Полтавщини №284 від 10.08.1943
Жнива в держмаєтках
Держмаєтки Карлівського повіту підготували збиральні машини. Жнива проходять за всіма правилами уборки, своєчасно якісно й без втрат. Держмаєтки в цьому році повністю забезпечені машинами. Працює тут 31 комбайни, але через погану погоду не всі використано. Одноразово почалась і молотьба в Карлівському, Голобородківському та Чутівському маєтках. Люди мобілізовані на збирання врожаїв. Працюють од зорі до зорі, щоб швидше зібрати хліб. На жнивах всі забезпечуються харчами, в степу варять смачну їжу, скрізь є кухні. Йде підготовка до осінньої сівби. Пар піднято на 83 проценти. Маєтки в цьому році повністю забезпечені сортовим посівним матеріалом і лишки сортових культур передані сортовому фонду. Ів. Орчик.

Голос Полтавщини  №305 від 03.09.1943
Сівба розпочалась.

Господарства Карлівського району розпочали сіяти озимину. Не зважаючи на те, що саме зараз роботи чимало (скиртування, молотьба, косовиця проса) все ж таки селяни турбуються про те, щоб зерно вкинути в землю вчасно. По Федорівському агропункту, який включає села: Федорівку, Климівку і Лип’янку, вже засіяли багато гектарів. Добре сіють селяни хліборобської спілки „Куток", Захлюпанської волости. Сіють також пшеницю і жито. Насіння добре очищене. Хлібороби зранку до вечера упадають кало землі, обробляють і кидають добре насіння, щоб добре родило. І Орчик.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

157

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Киевлянин  №248 від 08.09.1901

КАРЛОВКА, Полтавской губ. (Корреспонд. Кіевлянина ). 
Во всей Полтавской губерніи существуетъ всего три свеклосахарныхъ завода, несмотря на то, что мѣстныя почвенныя условія вполнѣ благопріятствуютъ культурѣ свеклы. Въ недалекомъ будущемъ предстоитъ постройка четвертаго свекло-сахарнаго завода въ нашей губерніи. Заводъ этотъ будетъ построенъ въ м. Карловкѣ, Константиноградскаго уѣзда. Названное мѣстечко лежитъ на правомъ берегу р. Орчика, впадающаго въ Орель (притокъ Дпѣпра), при станціи новаго магистральнаго пути Лозовая — Полтава — Кіевъ. Оно является центромъ обширнѣйшихъ владѣиій Ихъ Высочествъ Герцоговъ Георгія и Михаила Георгіевичей Мекленбургъ-Стрелицкихъ и Принцессы Елены Георгіевны Саксенъ-Альтенбургской. Имѣніе «Карловка»—самое большое въ Полтавской губ. Въ то же время оно отличается образцовымъ веденіемъ хозяйства. Послѣднее обстоятельство имѣетъ немаловажное значеніе, такъ какъ въ благословенной Полтавщинѣ до сихъ поръ еще очень мало правильно поставленныхъ интенсивныхъ хозяйствъ: первобытное трехполье все еще является у насъ общимъ правиломъ, и въ этомъ отношеніи нашей губерніи далеко до неземской Кіевской губ., имѣющей такія образцовыя хозяйства, какъ хозяйства графини М. Е. Браницкой, графовъ Бобринскихъ и мн. др. Пользуясь случаемъ, приведемъ нѣкоторыя свѣдѣнія о Карловскомъ имѣніи и его хозяйствѣ. Всей земли въ имѣніи 58,015 десятинъ. Громадная эта площадь распредѣляется слѣдующимъ образомъ: подъ усадьбами—327 дес., пахотной земли 21,075 десятинъ, сѣнокосной—15,577 десят., подъ выгонами и толокой—17,587 дес., подъ лѣсами—2,460 дес., неудобной земли—988 дес. Хозяйство ведется главноуправляющимъ и его помощниками. Имѣніе раздѣлено на 13 отдѣльныхъ управительствъ и нѣсколько хуторовъ съ отдѣльными завѣдывающими. Сѣвообороты ведутся восьмипольные: 1) паръ удобренный, 2) озимая пшеница, 3) картофель, ленъ, 4) яровая пшеница, 5) паръ, 6) озимая рожь, 7) яровая пшеница, 8) овесъ, ячмень. Въ хозяйствѣ имѣется заводъ лошадей верхового кирасирского сорта (въ составѣ до 160 головъ); приплодъ въ возрастѣ 3 лѣтъ продается въ ремонтъ кавалеріи по 200—225 руб. за голову. Крупный рогатый скотъ разводится малороссійской породы, швицкой и симментальской. Стадо овецъ (испанскія мериносовыя) заключает въ себѣ до 38,000 головъ;баранчики продаются на племя по 25—100 р. за голову. Свиньи въ имѣніи—беркширы, въ количествѣ болѣе 1,000 головъ. Для работъ въ хозяйствѣ содержится до 1,800 лошадей и до 3,700 воловъ. Въ имѣиіи ведется правильно организованное лѣсное хозяйство. Въ сосновыхъ насажденіяхъ (до 850 десятинъ) ведется высокоствольное хозяйство, съ 80-лѣтнимъ оборотомъ рубки, въ лиственныхъ —оборотъ рубки 40-лѣтній. Въ течете 25 лѣтъ разведено новаго лѣса до 500 десятинъ, отчасти на степныхъ участкахъ имѣнія. Изъ техническихъ производствъ Карловскаго имѣнія отмѣтимъ: паровую крупчатую мельницу (перерабатываетъ до 500,000 пудовъ пшеницы въ годъ); крахмальный заводъ, гдѣ переработывается ежегодно до 8,000 пудовъ пшеницы-арнаутки и до 40,000 пудовъ картофеля; винокуренный заводъ (самый большой въ губерніи) съ производствомъ до 8 милліоновъ градусовъ спирта и, наконецъ, маслобойня. На средства экономіи въ имѣніи содержится 2-классное женское училище. Кромѣ того, экономія отпускаетъ пособія 2-классному мужскому училищу и 14 начальнымъ школамъ, существующимъ на земляхъ бывшихъ крѣпостныхъ крестьянъ.


Утро  №298 від 25.11.1907
Полтава, 24 XI. На станціи "Карловка", Южныхъ ж. д., потерпѣлъ крушеніе товарный поѣздъ изъ 6 вагоновъ; несчастій съ людьми нѣтъ.

Утро  №546 від  21.09.1908
Проѣздъ. Въ воскресенье, 21 сентября, будетъ отправленъ изъ Харькова ва станцію «Карловку» экстренный поѣздъ, въ которомъ слѣдуетъ Его Высочество герцогъ Мекленбургъ-Стрелицкій.

Утро №559 від  07.10.1908
Проѣздъ. 5 октября, въ 10 ч. утра, прибылъ въ Харьковъ изъ имѣнія своего Карловки его высочество Герцогъ Мекленбургь-Стрелицкій и въ тотъ же день въ 1 ч. 31 м. дня съ курьерскимъ поѣздомъ выѣхалъ изъ Харькова въ Петербургъ. Съ этимъ же курьерскимъ поѣздомъ прослѣдовалъ чрезъ Харьковъ изъ Севастополя въ Петербургъ дворцовый комендантъ генералъ Дедюлинъ.

Утро №1082 від  02.07.1910
Проѣздъ Его Высочества. Вчера черезъ Харьковъ проѣхалъ въ свое имѣніе „Карловку", Полтавской губ., Его Высочество герцогъ Мекленбургь- Стрѣлицкій.

Утро №1758 від 26.09.1912
Жел. - дорожная катастрофа съ человѣческой жертвой. Вчера на станціи Карловка, Южныхъ жел. дорогъ, съ вѣтки сахарнаго завода слѣдовалъ товарный поѣздъ, который проходилъ черезъ стрѣлку со скоростью 20 верстъ. Вслѣдствіе неправильнаго положенія стрѣлки порожняя платформа сошла съ рельсъ и опрокинувшись перевернула слѣдующій за ней крытый вагонъ; на передней платформѣ находились старшій кондукторъ Пичкуръ, стрѣлочникъ Бабенко и агентъ завода; въ моментъ катастрофы послѣдніе двое успѣли соскочить, кондукторъ же Пичкуръ былъ накрытъ опрокинувшейся платформой и убитъ. Значительно повреждено 2 вагона и путь на расстояніи 15 саж.

Утро №2139 від  13.11.1913
Новые нотаріусы. Приказомъ старшаго предсѣдателя харьковской судебной палаты И. Чепѣга и I. Плотницкій назначены нотаріусами округа полтавскаго окружнаго суда: Чепѣга по г. Полтавѣ, а Плотницкій —по мѣст. Карловкѣ, Константиноградскаго уѣзда

Утро №2059 від  23.08.1913
ПРОДАЕТСЯ ХУТОРЪ глубокій черноземъ, съ постройками и колодцемъ мѣрою 114 десят, можно и половину усадьбы съ рыбной рѣкой и садомъ. Обращ. лично или писм.: м. Карловка, Полтавской губ, с. Ольховатка, Бѣлуховской вол. Ѳеодосію Филатьевичу Онацкому.

Красная армия  №1137 від 15.01.1925
т. Ленгуру. Ваш отец умер в 1921 г., мать живет в Полтавской губернии, Константиноградского уезда, ст. Карловка.

Голос №47 від 21.11.1943
Розшукую рідного брата Івана КЛЮЧНІКА, який виїхав до Німеччини в Машівського р-ну. Полтавської обл. Писати на адресу: Lina KLUTSGHNIK, Dorf а/d. Enns 20, Post Haidershofen, N/D. (1188) Розшукую рідних братів - Миколу та Володимира КЛЮЧНИКІВ, які попали до нім. полону з Карлівського р-ну, Полтавської обл. Писати на адресу: Lina KLUTSCHNIK, Dorf a/d. Enns 20, Post Haidershofen, N/D. (1189)

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, gennadii54082

Поделиться

158

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Рада №262 від  15.11.1908
Кооперативний рух. Діяльність карлівського с.-г. т-ва (Полтавщина). Товариство це, що до складу виключно селянське, не маючи ніякого торговельного досвіду, але дуже бажаючи поставити на кращий шлях продаж продуктів своїх членів, задалось цілью—„примусити скупщиків збіжжя платити настояшу ціну". З цією метою т-во одкрило на базарах, по радіусу в 40 верст, ссипку всякого збіжжя, сплачуючи за нього повну місцеву ціну й вищитуючи тільки вартість приставки на станцію, очистки й утримування служащих та вінбарів. За 4 роки діяльності через руки т-ва пройшло 236 910 пуд. збіжжя, давши т-ву чистого прибутку 984 карб. Що ж до результатів для продавців збіжжя, то вони одбірали, продаючи при допомозі т-ва, на 4 коп. дорогше звичайних місцевих і на 6 коп. дорогше Миколаївських цін.

Рада  №264 від  18.11.1908
Економичне життя України.
Курси по щотоводству для кооперативів. У г. Костянтинограді, на Полтавщині, одкрито спеціальні курси по щотоводству для кооперативів. Тепер на ці курси вже заявилися за слухачів по два представники від тагамлицького та карлівського кредитових т-в, щотовод кустолівського кредитового т-ва, два члени правління, член ради та щотовод лебяжського позичково-ощадного т-ва, два члени правління та два члени рада орчиковорунівського кредитового т-ва і увесь склад (5 чоловіка) правління та щотовод костянтиноградського позичково-ощадного т-ва.

Рада  №17 від  22.01.1909
Карлівському с.-господар. т-ву на Полтавщині дозволено впоряжати народні читання про сільське господарство.

Рада  №114 від  22.05.1909
Нещаслива пригода. 16 мая увечері з Карлівського маєтку, костянтиноградського пов., вертались з роботи на свята 19 дівчат і два парубки в. с. Чорновщину, новомосковського пов. (на Катеринославщині). На березі річки Орель під м-ком Ряським вони сіли на пором, щоб переїхати на другий бік. Пором дуже розігнався, ударився об другий беріг і розбився. Розбитий пором зараз потонув і з ним пішли на дно 10 дівчат; инших ледве пощастило врятувати. (П. Г.).

Більшовик Полтавщини №37 від  15.02.1925
Виконано програм більш ніш на 100 відс.
(Карлівський держ. крохмальний завод).
По виробничому програму 1923—24 року передбачалося виробити 10.000 пудів пшеничного крохмалю та 1600 пуд. клею. Програм виконано більш ніж на 100 відсотків. Увесь було запродано Всеросійському текстильному синдикатові, який одзначив високу якість карлівського крохмалу та склав умову з заводом на постачання крохмапу в 1924—25 році. Дякуючи технічним удосконаленням, які введено на заводі, вироб фабрикату на 13% вище довійськового часу. Продукційність труда робітників Карлівського заводу сягає до довійськового часу. Досягнута велика економія в витраті палива. Гальмує роботу заводу нестача високосортної (30%) пшениці, багатої крохмалом. Л

Більшовик Полтавщини  №231 від  09.10.1925
Працюють всі цукроварні Карлівського району.
Чубарівська. Першою в районі приступила до роботи Чубарівська цукроварня 26 вересня ц. р. Цукроварню гарно відремонтовано, забезпечено паливом та иншим необхідним матеріалом на весь час виробництва. Перероблюватиме цукроварня на добу 2000 берковців буряка. Цукру із ції кількости буряка, рахуючи в середньому по 60 хунт з берковця, вийде —3000 пудів. Працю на виробництві розраховано на 130 днів. Буряка за цей час буде перероблено 260000 берковців. Цукру із переробленного буряка буде —390000 пуд. Цукроварню збудовано в 1910 році. При Радянській владі вона йде третій рік, тобто з 1923 ріку і що року збільшує свою продукційність. В цьому році має повну нагрузку. 
Халтуринська. Після 8-мирічної стоянки 2 жовтня розпочала свою працю й Халтуринська цукроварня. Цукроварня зовсім нова і збудована в 1914 році. Праця провадилась до 1918 року з неповним виробництвом. Тепер її добре відремонтовано, провірено всі частини та забезпечено паливом і всім необхідним матеріалом. На добу цукроварня перероблюватиме до 2000 берковц. буряка. Працю на виробництві розраховано на 130 днів з переробкою буряка 240000 берксвців. Цукру з переробленного буряка предбачається добути 360000 пудів.
 Жовтнева. Жовтнева цукроварня (колишня Карлівська) розпочала працю 3-го жовтня ц р. Збудовано цю 
цукроварню в 1905 році, за час істнування Радвлади працює 6-ий рік, тоб то з 1920 року. Цукроварню теж відремонтовано, забезпечено паливом і матеріалом, до цукроварні підходить залізниця. Добова переробка буряка — 3000 берковців. Цукру виходить за добу до 4500 пудів. Працю на виробництві розраховано на 130 днів з переробкою буряка 400.000 берковців. Цукру предбачається виробити 600.000 пудів. 
 Всі три цукроварні будуть мати повну нагрузку. Буряком забезпечені, як ніколи, дякуючи дуже гарному врожаєві. Зайвий буряк буде перевезено по залізниці на инші цукроварні. Копка буряка йде посиленним темпом, чому сприяє гарна година. Відчувається недостача робітників для копки та перевозки буряка. Цукровість буряка, завдяки соняшній годині, піднялась до 18 відс. Цукру (при умові, що виробяятимиться 60 хунт з берковця) предбачається добути на всіх 3-х цукроварнях 1.350.000 пудів. Взагалі нагрузка цукроварень у цьому році перевищує довійськову. Собівартість цукру проти минулого року предбачається зменшити. Нормальне переведення виробництва залежить від адміністративно - технічного керівництва і гарного відношення всіх робочих. Будемо мати надію, що працю цукроварень буде виконано повністю в інтересах робітничеселянської держави, чим ще більше забезпечується міць Спілки Радянських Соціялістичних Республік. Мельніченко.
Як задиміла Жовтнева.
3-го жовтня було на цукроварні свято. Всю площу перед фасадом зайняли робітники та службовці цукроварні (всі зібрались), та „фабзайці", що прибули з Карлівки. Тут і відбувся мітинг, де говорилось про відродження цукрової промисловосте й нашої цукроварні зокрема. Ще багато зусиль покласти треба, казав адміністратор цукроварні т. Недайхліба, щоб завершити те, що сьогодні починаємо переробити 400000 берковців буряка. Цукроварню добре підготовлено для виробництва, бо про це дбали й робітники, й технічні керовники. Представники партійних, професійних та радянських органів відзначили яке величезне значіння має для цукровярні початок виробництва. Від робітників цукроварні виступив т. Гриценко. Після мітингу всі пішли до цукроварні, де буряки було пущено в різку й завод зашумів під гру духового оркестру. Тепер за вперту роботу, щоб виробити 600000 пудів „білого золота*. Лозняно-Литінський.

Більшовик Полтавщини  №233 від  11.10.1925
НАКАЗ №42 
Полтавського окружного виконавчого комітету від 9 жовтня 1925 року
.........3. Рунівський район розформірувати з віднесенням територій: Климівської Сільради до Карлівського району, Рунівської, Орч. —Чернещанської, Педашівської та Русько-Орчиківської Сільрад до Зачепилівського району.
........7. Очеретянську Сільраду Карлівського району приєднати до Коломацького району Харківської округи.
........11. Максимівську Сільраду Машівського району до складу Карлівського району.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

159 (02-04-2020 11:56:21 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №2 від  03.01.1925
Ярмарка в м. Карловке.
(от нашею корреспондента). 
С 14 по 19 декабря в м. Карловке происходила ярмарка, которая отмечалась малой оживленностью, ввиду отсутствия денег у крестьян. 06ъясняется это невыплатой им сахарным заводом денег за бураки и платежами продналога. На ярмарке было рогатого скота около 1.750 голов, лошадей около 1.500, свиней около 200, гусей около 500, кур около 1.000, уток около 600, масла коровьего около 10 пуд., яиц около 3.000, кож около 200 шт., кустарных изделий на сумму до 2.000 руб., пшеницы до 500 пудов, ржи до 500 пуд., ячменя до 200 пуд., овса до 50 пуд., подсолнуха до 1.000 пуд., подсолнечного масла до 150 пуд. Ярмарочные цены следующие: пара волов до 200 руб., корова от 20 р. до 70 руб. (пуд живого веса до 2 руб.), средняя лошадь от 70 р. до 120 р., хорошая лошадь до 200р., свиньи живой вес 4 р. пуд., гусь 1 р., утка 50 к., курица 30 к., яйца 40 к. десяток, масло коровье 16 руб. пуд, подсолнечное масло 4 р. пуд, пшеница от 1 р. 20 к. до 1 р. 50 к., рожь от 1 р. до 1 р. 20 к., ячмень 80 к., овес 1 р. 50 к. и подсолнух 80 к. Кожи покупались лишь кооперацией по лимитам Кожсиндиката.

Більшовик Полтавщини  №136 від 18.06.1925
Вчімось господарювати.
На певнім шляху (В. Ланна, Карлівського району на Червоноградщині). Наше сільсько - господарське товариство стало на певний шлях, організуючи з своїх членів ріжні виробничі гуртки. Весною заснувалося бурякове т-во, що спільно оброблює 13 десятин цукрового буряку. Тут об'єдналися незаможники з середняками і спільна робота привела їх до такого висновку: „От коли б землеустрій, —обов'язко- четвертий клин засіяли-б спільно буряками". Крім цього, заснувалося товариство цементових виробів, що виробляє тепер цементові дахівку та круги для колодязів. Коли-б цьому т-ву видана була позичка з центру, воно змогло-б задовольнити бідніші кола села, розподіливши між ними частину своїх виробів і поширивши виробництво. Нажаль брак помешкання примушує припинити роботу на зиму. Бух.

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №35 від 13.02.1925
Карловский Госкрахмальный завод
(Из итогов деятельности за истекший год).
Карловский Крахмальный завод в дореволюционные годы находился в составе Карловского имения герцога Мекленбург-Стрелицкого. В 1921 году он был национализирован Губернским Советом Народного Хозяйства, состоял в числе предприятий „Сельпром", а с мая 1923 г. переведен на хозяйственно-коммерческий расчет. В данное время завод находится в ведении Губотдела Местного Хозяйства. Производственной программой на 1923 — 24 год, утвержденной ГСНХ, намечалась выработка 10.000 пудов пшеничного крахмала 1 сорта и 1.600 пудов сапожного клея „Берлин". Программа выполнена с излишком, именно: пшеничного крахмала 10.600 п. и клея 1.623 п. Весь крахмал был запродан Всероссийскому Текстильному Синдикату, отметившему между прочим высокое качество Карловского крахмала и заключившему на этом основании договор с заводоуправлением на поставку крахмала и в 1924 г. Завод имеет не мало заметных достижений. Благодаря техническим улучшениям, выход фабриката получился на 13 проц. больше довоенного времени. Достигнута экономия и в расходовании топлива. Производительность труда рабочих на Карловском заводе равна довоенному времени. Имеются и теневые стороны, относящиеся, главным образом, к снабжению завода пшеничной мукой. Для выработки крахмала требуется высокосортная пшеничная мука в 30°/о. В дореволюционное время Карловское имение культивировало специально для завода пшеницу „Арнаутку", которая, как известно, по своему составу богата крахмалом. Пшеница эта перерабатывалась имением на своей мельнице, прилегающей к заводу. Сырье доброкачественное таким образом было обеспечено за заводом. Сейчас же Карловскому заводу приходится испытывать не мало затруднений при заготовке необходимого количества муки. Приходилось покупать сборную пшеницу, часто не весьма доброкачественную. Это обстоятельство является одним из тормозов на пути к развитию Крахмального завода.

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №102 від  08.05.1925
Карловский крахмальный завод в истекшем квартале (январь—март).
Завод с 1 января по 1 апреля с. г. выработал пшеничного крахмала 1-го сорта 8.532 пуда и сапожного клея „Берлин" 1 сорта 1.594 пуда. Всего же за 1-е полугодие 1924-25 г. завод выработал: первосортного крахмала 10.532 п. и сапожного клея 1.874 п. На выработку пшеничного крахмала завод израсходовал лучшей пшеничной муки 14.383 п., из какового количества приобретено у частных лиц всего 2.000 пуд. Пшеничный крахмал вырабатывается исключительно по заказу Всероссийского Текстильного Синдиката, сапожный клей продается как госорганам, так и частным фирмам. На заводе к началу 3-го квартала состояло 38 рабочих и 7 служащих, ставка для всего персонала 1-го разряда 12 рублей, соотношение 1:8. Накладные расходы по производству составляют 19,1 проц., в том числе и торговые расходы и командировки по торговым делам, а равно и налоги 7 проц. Карловский крахмальный завод, совершенно бездействовавший с 1917 г. по 1922 год, пущен был после отремонтирования бывшим ГСНХ в 1923 году и в настоящее время завод этот является наиболее прибыльным из всех предприятий, состоящих на местном бюджете, несмотря на незначительность его оборотных средств (всего 4.171 р.). Завод приспособлен и для выделки картофельного крахмала. Карловский крахмальный завод и в довоенное время занимал довольно заметную величину в крахмальном производстве. В довоенное время всего в России было таких заводов крупных и мелких до 25-ти.
Единственным крахмальным заводом на Юге был Карловский, вырабатывавший свыше 30.000 п. крахмала в год. Четыре завода Тверской губернии и три завода бывш. Варшавской губернии давали все вместе вдвое больше продукции. При всех неблагоприятных условиях Карловский завод достиг 50 проц. производства довоенного времени.

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №194 від  27.08.1925
Производство Карловского крахмалзавода.
Карловским крахмалзаводом, который приступил к работе с 3 ноября 1924 г., по настоящее время выработано 24.000 пуд. крахмала и 4.800 пуд. клею. Завод продолжает и будет работать по 5 сентября 1925 г.; на производстве занято 45 рабочих.

Пролетарий  №291 від  20.12.1925
Лучший крахмал и клей выпускает Карловский завод.
Карловский крохмальный завод (Полтавщина)—единственное во всем Советском Союзе предприятие по производству пшеничного крахмала. Завод с каждым годом расширяет свое производство и увеличивает выпуск своей продукции. За 1924-25 г. выпущено 32.000 пудов пшеничного крахмала, в этом же году будет выпущено до 65.000 пудов. Сейчас оборудование механизировано, поставлен новый мощный двигатель, динамо, два новых мотора и паровой котел. Кроме крахмала, завод вырабатывает ежемесячно 1500 пудов клея— Берлина, идущего почти целиком заграницу. Работа сейчас производится во всех цехах завода в две смены. Число рабочих увеличилось вдвое, а зарплата поднялась на 25 процентов. Качество изделий не уступает довоенному. В. Райский.

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №286 від  14.12.1925
Производство Карловского крахмалзавода.
В 1924 —25 производственном году Карловским крахмалзаводом было выработано 32000 пуд. пшеничного крахмала. На текущий операционный год производственная программа завода предусматривает выработку 65000 пуд. пшеничного крахмала. Необходимо отметить, что за первые два месяца этого года заводом уже превышено задание на 10 проц. и это дает основание предполагать, что годовая производственная программа будет выполнена за семь месяцев, а остальные 5 месяцев завод будет уже работать сверх программы. Вся годовая выработка крахмала запродана Текстильсиндикату. В течение суток завод в настоящее время вырабатывает 6000 пуд. крахмалу при двух сменах. В ближайшее время предполагается установить три смены, благодаря чему суточная выработка крахмала будет доведена -до 9000 пудов. Кроме крахмала завод также вырабатывает до 1500 пуд. в месяц клея-берлин, который почти целиком реализуется на заграничных рынках. Благодаря новому оборудованию производство завода значительно расширилось и увеличилось число рабочих с 35 в прошлом году до 85 человек в текущем.
Бюллетень Полтавской товарной биржи  №293 від  22.12.1925
Отчисления из прибылей местной промышленности в местный бюджет. 
По предварительным данным Окрфинотдела предприятия местной промышленности должны внести в местный бюджет отчисления из своих прибылей за 1924 —25 г. —25.650 р. Наибольшую сумму должен внести Карловский крахмал. завод (10.000 р.).

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

160 (02-04-2020 13:17:56 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Утро  №1374 від  18.06.1911
ПОЛТАВА. Во время работъ на плантаціи карловской экономіи молніей убито трое рабочихъ и оглушено десять.

Рада  №139 від  20.06.1910 
Нас просять надрукувати список жертв на пам'ятник Т. Г. Шевченкові, надісланих до каси полтавської губернської земської управи. В протязі февраля місяця надіслали: ....М. Д. Матвеєнко (Карловка, полтав. губ.) —8 руб. 30 коп. зібраних грошей з таких особ: В. і А. Наконечні—50 коп., С. 3. Семеренко —1 руб., В. М. Євтушенко —20 коп., Н. Є. Онищенко —1 руб., К. М. Крама —75 коп., В. Г. Брилев —25 коп., І. М, Бреславець—1 руб., Є. Ф. Мюллер —30 коп., А. І. Ковцура — 10 коп., А. С. Бова—25 коп., М. Ф. Захожай—50 коп., А. Габісова—50 коп., учнів карлівської 1-й нар. школи—95 коп., М. Д. Матвієнко—1 руб., —Учит П. Г. Голда (х. Займище, прилукськ. п.) Є. О. Мирошниченко—10 коп., П. П. Карпов —10 коп., Т. В. Зітури —10 коп., Н. Ф. Діденко—2 коп., Ф. М. Діденко —2 коп., І. П. Карпов —5 коп., П. Я. Громатесько —5 коп., О. Є. Горбань —5 коп., Г. Ф. Юрченко —5 коп., К. М. Мирошниченко —10 коп., П. Є. Горбань — 5 коп., Л. П. Голдина —10 коп., П. Г. Голда —50 коп., усього —1 руб. 29 коп., П. Ралко (г. Старобельск) пожертвовані ріжними особами—3 руб. 65 коп.

Рада  №211 від  18.09.1910
Список жертв, надісланих до каси полтавської губернської земської управи на памятник Т. Г. Шевченкові у Київі за серпень 1910 року. Жертви надіслали: ...Земський фершал Є. Кізь (Карловка, полтавськ. губ.) —3 руб. 56 коп.

Рада  №156 від  09.07.1913
 Гряд. В костянтиноградському повіті гряд вибив 384 десятини посівів климівського сельсько-господарського товариства. Втрат на 6 000 карб.

Вісти ВУЦВК  №20 від  27.01.1925
Сільсько-господарча громада „Братерський труд"
Громада заснувалася при селі Білухівці : Карлівського району на Червоноградщині; організували її в 24 р. політичні в’язні царських тюрем, бувші каторжане за протест проти імперіалістичної війни. Спочатку організації громади в ній було лише 20 родин з 68 їдцями та 36 членами, але зараз в громаді 43 родини з 90 членами та 178 їдцями; серед них 30 жінок. Серед членів громади та їх родин нараховується 45 чоловік ще неграмотних, є в громаді школа, яку відвідують 25 учнів дітей членів громади, школа цілком забезпечена як учбовим приладдям, так і паливом, навчання провадиться без перебоїв. При організації громади її живий реманент складався з 8 коней, пари волів та семи корів, тепер же він значно збільшився. Громада має: 16 коней, 3 пари голів, 18 корів і, крім того, 30 овець. Мертвий реманент спочатку: 4 плуги та 11 борін, а зараз вже є 6 плугів, 2 сіялки, 2 жатки, залізні котки, кінна молотарка, залізні борони й т. инш. Раніш громада зовсім не мала землі, тепер же—240 десятин; в 23 році озимини було лише 30 десятин в 24 уже 85. Негаразд стоїть справа з культроботою взагалі, з передплатою газет зокрема. Громада передплачує лише один примірник «Селянської Правди», бібліотеки немає зовсім. Майже всі члени громада релігійні, а тому округовій політосвіті, женвідділу, ЛКСМУ, паркому й Окрзу треба налагодити добру пропаганду. Окрзу ж, зокрема, треба надіслати колективізатора, тоді б у членів громади мабуть не залишилось би часу «богові», весь він витрачався б на житьові потреби. Олесь Бродяченко.

Більшовик Полтавщини  №103 від  09.05.1925
Червоногргадськ. Окрвідділ Місцевого Господарства ОБ'ЯВЛЯЄ, що ним будуть здаваться В ОРЕНДУ нижчезазначені промпідприємства:1) Млин був. Фридмана, Червоноград, 
2) Млин був. Губаревої, с. Губарівка, Нефорощ. р. 
3) Млин був. Бобрицького с. Карлівка, Карлів. р.
4) Млин був. Скрипченка, с. Дмищовка (Дмитрівка??), Машівськ. р. 
5) Млин був. Білухівського О-ва, село Білухівка, Карлівськ. району. 
6) Млин був. Климівського О-ва, с. Климівка, Руновщанського району. 
7) Шкірзавод був. Клозе, Червоноград. 
8) Шкірзавод був. Сіробаби, с. Сахновщина, Сахновщанського району. 
9) Олійниця був. Іцьковича, с. Сахновщина, Сахновщаньского району. 
10) Олійниця був. Фішера та Рогозовського, Машівськсго району. 
11) Махорочна фабр., Червоноград, при млині б. Ірхина. 
Особи та уклади, бажаючи взяти в оренду пдприємство, повинні подати заяви до Місцгоспу, оплачені гербовими зборами в 3 карб. 30 к., в яких повинно вказати умови оренди. Останній строк подачі заяв —31 травня ц. р. Потрібні відомости, що до оренди підприємств можна одержати в Місцгоспі щоденно від 10 год. ранку до 3-х год дня. Т.В.О. Завід, Мисцгоспом ГЛУШКО

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

161 (02-04-2020 14:14:55 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Рабочая Украина  №17 від  17.03.1923
Тов. Раковский—дежурный слесарь Карловского сахзавода.
Октябрьский сахарный завод (бывш. Карловский). 
На общем собрании рабочие постановили зачислить в штат зав-да на должность дежурного слесаря предсовнаркома Украины тов. Раковского, со ставкой по X разряду. Жалованье решено отчислять в пользу Карловского детского дома. Дежурному слесарю Раковскому приготовлена расчетная рабочая книжка, которую рабочие намерены отправить в Харьков. Сахарник.

Червоний юнак  №9 від  02.03.1924
Життя нашого осередку. м. Карлівка на Полтавщині.За останні два-три місяці щовечора клуб імені "Артема" битком набитий робітничою та селянською молоддю, яка завдяки невпинній праці осередку уже зовсім покинула досвітчанські берлоги і зацікавилась комсомольским життям. Щонеділі бюро осередку, а також і загальні збори, розглядають по 10 —15 заяв тих, що бажають вступити до КСМУ. Наплив молоди небувалий. Зразу осередок нараховує в своєму складі 40 чоловік членів і кандидатів та чоловік 20 незатверджених окркомом. Всі члени осередку розбиті на три політгуртки, які працюють по певному календарю. 
Одержуємо часопис «Червоний Юнак», який зразу ж колективно та уважно зачитуємо і розбіраємо по кісточках починаючи з заголовка і скінчуючи підписом редколегії. 50 відс. членів працюють в головній майстерні, дехто в радянських та громадських установах і тільки менший відсоток по скінченню праці на цукроварних живе дома. Але хлопці «духом» не падають. 17-го лютого відбулося загальне зібрання осередку, на якому було проведено нагрузку кожного члена роботою. Ткаченко.

Більшовик Полтавщини  №43 від  24.12.1924
ПАРТРOБOТА НА ЧЕРВOНOГРАДЩИНІ. КАРЛІВСЬКИЙ РАЙЖІНВІДДІЛ. 
На цукроварнях району є 350 делегаток. Робота провадиться планово. Щомісяця відбуваються зібрання делегаток. Влітку на всіх цукроварнях функціонував лікнеп. З загальної кількости делегаток в м. Карлівці є 24 душі, неписьменних лише 2. Райжінвідділ вживає заходів щодо кращого звязку міста з селом. Серед наймичок села помітна тяга до жінвідділу. З околишніх сел приходять селянки з проханням присилати до них жінорганізатора. Вся робота на селі проходить при жвавій участі вчительок. Дякуючи роботі вчительок, в низці сел, як от в Варварівці, Захлюпавці та Федорівці, делегатки є члени МОДР'у, Повітрофлоту та Друзів Дітей. До існуючих в районі 2-х дитбудинків прикріплені делегатки, які відчитуються перед зборами в своїй роботі. Серед делегатків є стремління до ЛКСМ та партії, також лавами сунуть до кооперації. Жінки-делегатки, що восени працювали на цукроварнях, взімку будуть послані на села. О. В.

Більшовик Полтавщини  №97 від  01.05.1925
СЕЛЯНИ ДЯКУЮТЬ.(с. Захлюпанка Карлівського району на Червоноградщині). 
Цілий день клопочеться біля своїх учнів у школі навчителька М. С. Таранова. Та й без школи у неї ще досить діла. Отже й нам, захлюпанцам, хочеться лікнеп відчинити, бо як і скрізь у нас доволі тих дорослих неписьменних. Попрохали вчительку, погодили питання з РВК, і зразу ж набралося до сорока учнів від 19 до 45 років. З великою охотою ходили вони до школи лікнепу, де не тільки грамоти вчилися, але й бесіди вели на сучасні теми. І ось- пам'ятний для всіх день іспиту. Вислухла екзаменаційна комісія бувших неписьменних, а вони читають, пишуть і в сучасних подіях розбираються. Щиро дякують тепер селяни навчительці Тарановій. Кажуть: нове життя їм відкрилося. Ш—овод.

Голос Полтавщини  №73 від  14.07.1942
На службі народуВ центрі села Варварівки, Карлівського району, серед тінистих дерев розкинулись корпуси варварівської лікарні. Красиві кам’яні будинки, вкриті залізом і з великими вікнами, звернутими на південь, привітно визирають із-за розкішної зелені, яка оточує їх, і немовби запрошують всіх, хто потрібує цього, зайти і одержати допомогу. Зайдіть, і ви негайно одержите її. В тяжкий час, коли через село проходив фронт, працівники лікарні ні на хвилину не кидали роботи і чергували круглі сутки, подаючи потрібну допомогу. В двох корпусах, світлих і чистих, розмістились інфекційний та загальний відділи. З самого дня вступу Німецької Армії не припиняється робота лікарні. Тільки з початку 1942 року пройшло через амбулаторний прийом 1,700 чоловік та через стаціонарне лікування 450 чоловік. Коли в лютому місяці 1942 р. на посаду старшого лікаря був призначений Яременко Микола Федорович, робота лікарні ще більш налагодилась. Укомплектовано ліжка по типу хвороби (загальний відділ має 25 ліжок, інфекційний 15). Покращала дисципліна серед працівників лікарні. Відремонтовано водопровід, каналізацію. Як нове досягнення треба відмітити устаткування зубного кабінету лікарем-стоматологом, чого не було навіть і в мирний час при советах. Весною, коли серед населення виникла епідемія сипного тифу, працівники лікарні провели колосальну роботу по боротьбі з ним. З усього Карлівського району привозили до лікарні тяжкохворих, часто в запущеному стані. Працівники лікарні, не покладаючи рук, не маючи в достаній кількості ліків та перев’язочного матеріалу, боролись за життя хворих. Переломлені руки, ноги, тяжкі поранення, все це зашивається, забинтовується, приводиться в порядок. Декілька днів тому до лікарні потрапив німецький вояка з переломленою від нещасного випадку рукою. Йому подали всю можливу допомогу і оточили його увагою і піклуванням. Виходячи з лікарні і, прощаючись з працівниками, він заявив: «Бажаю, щоб ви і далі так сумлінно ставились до своєї роботи і полегшували людські страждання». При загальному відділі є окрема Кімната для породильниць. На чистих ліжках лежать щасливі матері, з радістю притискуючи до серця своїх дітей —молодих громадян Нової України. 60 малят народилось в цьому році в лікарні, із них більше хлопчики. Багато людей врятувала від смерти варварівська лікарня. В день, коли пригріє сонце, на чисто виметеному подвір'ї лікарні по алейках, обсаджених квітами, прогулюються хворі, які видужують. Всі вони з подякою відмічають уважне ставлення та піклування лікарів. Їхні обличчя ще бліді і змучені, але на губах вже посмішка і груди втягують свіже повітря. На осінь 1942 року в лікарні потрібно зробити ремонт топок, заготовити і привезти паливо на зиму, по мірі можливости, постачити лікарню ліками та перев’язочним матеріялом і лікарня буде працювати ще краще, відвойовуючи у смерті життя громадян. В. Чернявський.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

162

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Рада №21 від  27.01.1909 
На потерпівших од землетрусу. П-ні Г. Костирко в с. Тагамлику, костянтиноградського пов. (Полтавщина), впоряжає спектакль: „Борці за мрії" та „Здешніе проказники", призначаючи увесь прибуток од його на потерпівших підчас землетрусу в Сицілії та Калабрії.

Рада  №96 від  29.04.1910
Кооперативний рух селі.
В костянтиноградськім повіті на Полтавщині, по балці Тагамлику, саме в тім місці, де її пересікав великий шлях, що прямує через Костянтин на Полтаву, роскинулось невелике село Кошманівка. Так його величають усі, але справжня його назва, під якою його записано й по книгах, с. Тагамлик. Довгі, довгі роки, аж до цих останніх часів, воно було глухим, усіма забутим селом. Та й справді, чим воно могло показати себе? Красою, котрою найбільше пишаються села по Вкраїні, воно гордувати не може; заможністю своїх селян, чи особливим культурним їх розвитком теж; загальним хистом до яких реместв, чи так до чого, як це буває по де-яких селах —і цього за Кошманівку сказати не можна. Більшість убогих самітніх хаток та хлівців на садибах, роскиданих по сугорбках та косогорах, та похилі постаті селян, котрим більше приходиться тинятися по заробітках в економіях, чим працювати у власнім хазяйстві, от правдивий малюнок з села Кошманівки. Тілько посеред села, де на майдані стоїть церква, картина трохи веселішого коліру: там скупчились оселі заможніших селян, більше торговців, там живе місцева інтелігенція, а також красується волость, школа, лікарня і т. и. В цім же осередку за літо 1909 року виникла нова велична будова, котрою тепер Кошманівка гордує перед усіма иншими селами і від котрої сподівається для себе великої користи. Це —народній дім, що збудовано сельсько-господарським товариством, яке існує тут вже кілька років. Не прийшлось би мабуть і до віку бідним Кошманівцям мати у себе народнього дому, як би про їх не піклувався такий невтомний і щирий громадський діяч, як небагатий тутешній поміщик Єгор Захарович Костирко, що раніш був на цю округу земським. Оце спражній народовець: щастя селян своєї округи він вважає своїм щастям. Його заходами й невсипущою працею ще в 1904 році в Кошманівці з'являється сельсько-господарське товариство. Воно виникає при тяжких обставинах: грошей немає, селяне і всі окружні землероби дивляться на діло байдуже, навіть не довіряють йому і кепкують з цих заходів. Але все це не зупиняв д. Костирку ні на хвилину. Не тілько на сходах, а де тільки зустрінеться з яким селянином, він запрошує його до згоди; з великим усиллям підбиває собі допомагати у цій справі тих осіб, що мають гарний вплив на селян. Так він, узявши на себе усі клопоти і відповідальність у справі, нарешті добився, що товариство склалося. Але на цім тілько ще роспочинаеться користна праця д. Костирки, в якій він виявив таку щирість до меншого темного брата-селянина. У кожному ділі найповажнішу ролю грають гроші, а їх то у кошманівців і дасть Біг. Щоб здобути гроші, д. Косарко тиняється скрізь по канцеляріях, клопочучи за ріжні субсідії, позичає сам поручаючись за віддачу, випрохує право брати на комісію з складів усякі машини і все инше, що треба. Далі він запрошує прилучатися до товариства усіх окружних господарів і земельних власників і примушує їх допомагати як своїми жертвами, так і працею. Таким побитом він знайшов собі гарних помішників, що й досі не перестають під його зверхністю керувати справою. Так, ще з 1904 року кошманівці, дякуючи д. Костирці, мають можливість із свого склада дешево і на довгорічний виплат одержувати ріжні гарні сельсько-господарські машини і инші речі, а також і гарне насіння для посіву. Окрім того, учені агрономи тепер в Кошманівці часто, скликаючи селян, читають їм навчення (лекції) по сільському господарству і навіть мають тут пробне поле. Та на цьому не край. З 1904 року і до весни цього 1910 в Кошманівці оп‘ять з‘являються: кредітне товариство, як зовсім окрема інституція, а також школа столярства й слюсарства і далі споживна (потребительська) крамниця, як частини сельськогосподарського товариства. Весною цього року має відкритись тут же при народнім домі ще й школа жіночої праці, а кожної осени, починаючи з осени цього року, тут будуть сельсько-господарські виставки. Ще не скінчилося зовсім будування народнього дому і товариство ще не збулося більше двох тисяч довгу, як д. Костирко уже балакав про відкриття бібліотеки-читальні, двохкласової школи, усяких питомників і т. инше. І дивлячись на працю його та його помішників, можна бути певним, що ці мрії перейдуть незабаром в дійсність. Народній дім справді велична й коштовна будова. Він має кілька просторих світлих кімнат і велику залю з постійною сценою, де тепер инколи бувають „спектаклі". Сцена, як і справді театральна, має все, що треба і, окрім роскішної заслони, має кілька чудово намальованих перемін декорацій. На Різдвяних святках і на масниці на цій сцені місцевими артистами, поміж котрими є і кілька тутешніх селян, було впорядковано дві драматичні вистави. На Різдво було поставлено „Борці за мрії" з московським водевілем при кінці, а на масниці комедію М. Старицького „Крути та не перекручуй". Всі ролі були виконано доладу, що викликало гучні оплески усих присутніх. Чистий прибуток від цих двох спектаклів, щось карбованців з 300, цілком пішов на потреби народнього дому. В цій же самій залі відбуваються ділові зібрання членів товариства, а в окремих кімнатах містяться канцелярії інстітуцій. Радістю сповняється серце у присутнього на діловім чи так якім зібранні селян у народнім домі. Тут ви бачите справжнього селянина, який він є на самім ділі, а не яким видає він себе по передніх ріжнах канцелярій, банків, у судах і т. и., де не тілько ті „чорнилом политі", а навіть придверники, його лічуть не инакше, як за якесь створіння тілько й пригоже задля того, щоб на нього кричати та з нього насміхатись, де ті „просвіщені" иншої назви йому і не мають як: „мужва необразована". Там його затуркують, з його поневіряються, і він заляканий шапкує і вклоняється перед кожним писарчуком і навіть придверника „благородіем" величає. Тут вік не той, коли почуває себе, як в рідній хаті, коли бачить, що всі до нього відносяться з пошаною і вважають за рівню, за брата. Тихо, поважно відбуваються засідання, вільно тут нарівні з паном висловлюється і „мужик" про те, що його цікавить. Отут на кожнім зібранні ваш погляд завжде зустріне і високу, трохи згорблену постать д. Костирко. Він вічно заклопотаний, стурбований, завсігди в розмові з своїми прибічниками, як уладнати ту чи иншу справу, як збутись істнуючих перешкод і т. и. А придивіться пильніш, яким поглядом селянин провожає кожний рух д. Костирко, як в час його промови усі при мертвій тиші ловлять кожне його слово. Та хіба він і не варт такої любови й шаноби? Кожен з них знає, чиїми заходами збудовано цей дім, в якому вони, як в рідній хаті, збіраються чи побалакати про діло, чи розважити себе від домашнього клопоту; знають, чиєю працею відкрите у них сельсько-господарське товариство, дякуючи якому кожен з них, навіть самий бідний, придбав у хазяйство своє і сіялку, і плуг, і врожаїсте насіння, і навчився, як ними керувати, щоб на ниві не бачити будяків, вівсюгу і посіяного хліба не викосювати на сіно; знають, через кого з'явилось в Кошманівці кредітне товариство, котре дало селянинові можливість забути литкати по дуках, клантаючи у позику на яку невідложну потребу кілька цілкових, щоб потім ніколи не оплатитись за них; а крамниця, а школи, а все те що от-от-от має з‘явитись... Все ж це його праця; до всього він приклав руки. Одначе, скілько він не працює, скілько не має клопот та збитків, не беручи за це ніякої нагороди, але не тілько не скаржиться на це не легке становище своє, а навіть ображається, коли хто порадить йому не так пильно за всім піклуватися, вказуючи на те, що від цього йому окрім збитку та клопоту немає нічого. На все таке він відповідає, що цим бажав тілько вислужить ту повинність перед рідним краєм, яка лежить на кожному із нас і про котру так яскряво нагадує батько нашої милої України Т. Г. Шевченко в своїм заповіті:
Обніміте, брати мої, 
Найменшого брата — 
Нехай мати усміхнеться, 
Заплакана мати.
Так Кошманівка, це раніш глухе, зовсім нечутне, бідне село зробилось звісним на велику, велику округу і слава про нього залунала далеко, далеко навкруги і з кожним днем побільшується. Народній дім і всі ті інстітуції, що виникли тут і істнують на кооперативних началах, як з‘явище на селі, є перше у Полтавщині. Дивлючись на теперішню Кошмапівку, тілько й думаєш: от як би і усі инші наші села розбудились від сну і почали б виявляти таку користну для себе і високо-культурну діяльність! Бо тілько вона може зробити наш край веселим, щасливим, багатим і сильним. Але це може статися тілько тоді, коли виликозначні слова заповіту знайдуть собі іще багато, багато таких щирих і вірних прихильників, як д. Костирко. 
Полтавець Павло Мовчазний.

Рада №223 від  03.10.1910
С. ТАГАМЛИК, костянтиноградського повіту (на Полтавщині). Виставка. 29 августа в с. Тагамлиці була відкрита сільсько-господарська виставка з відділами: полеводства, животноводства, кустарним і машинним. Виставка пробула 4 дні. Дуже здоровий натовп народу був при відкритті виставки і слухав розмову участкового агронома Л. Чорновусова про значіння для людности такої виставки. На виставку народ пускали по квитках ціною до 5 коп., опріч членів сельсько-господарського общества і експонентів, котрих пускали дурно. В залі Народнього дому, збудованого на кошт сельсько-господарського общества, уквітчаного прапорами, гирляндами —поміщались на стойках і вподовж стін експонати по полеводству, огородничеству і садівництву. Дуже цікаво був декорірований відділ експонатів Карлівської Вотчини, прибраний пальмами і навіть живим ананасом. В одній з світлиць дому поміщався кустарний відділ. Всі стіни і столи були покриті усілякими виробами; дуже багацько було цікавої старинної української орнаментики: килимів, рушників, плахт, вишивок тощо. Одна світлиця була занята діаграмами спробних полів, знімками і книжками. На жаль дуже мало було брошур, писаних українською мовою. На дворі, під наметом, поміщались вироби учебної майстерні тагамлицького сельсько-господарського т-ва. Показана була віялка-сортировка, складний стіл, столярний верстак, колеса на ходи, машини і знаряддя: Мельгози, Еккерта, бр. Донських й др. Під яткою поміщались дуже гарні породи хатньої птиці в 40 клітках, що виставив відділ російського товариства птахівництва. Там же була всяка птиця виставлена і городськими виставочниками. Дуже гарно був упорядкований кінний відділ. Найбільше було виставлено „тяжеловозів“, робочих сортів і др. Були дуже гарні вівці, свині і корови. Виставку за 4 дні відвідало до 2000 душ. Багато цікавого показала ця виставка нашому темному людові. Тепер тілько й балачки, що про виставку. Дякуючи членам тагамлицького сельсько-господарського товариства ця виставка по малу і виросла.
Рада №197 від  31.10.1910
X. ТАГАМЛИК, костянтиноградського повіту (на Полтавщині). Холера. У нас на хуторах лютує холера. Почала вона ширитись через темноту селян. Діло було так. Одна жінка поїхала в с. Буланово, полтавського повіту, де лютувала холера, до хворої дочки; побачившись з дочкою, вона повернулась додому і в дорозі занедужала, і її довезли подорожні люде. Місцевий фершал, почувши про хворобу, сповістив участкового лікаря, —той зараз прибув до хворої. Чоловік хворої, не впустивши лікаря в хату, сказав, що всі в його здорові. Лікарь, заспокоївшись, вернувся. На другий день до фершала прийшов той самий чоловік і просив йти, а то жінка вмірає; фершал поїхав до хворої, в якої вже почалась агонія. За скільки хвилин вона й кончилась. Похорони одбули, а через кілько днів почали слабувати на холеру ті, що близько були, та ті, що прощались з покійною; вмерло вже троє та ще є хворі. Для боротьби з пошестю приїхали санітари з повітового города.

Рада  №251 від  05.11.1910
Тагамлицьке с.-г. товариство, також на Полтавщині, мало на початок 1910 р. 71 члена. Все, що є корисного в Тагамлику, зроблено заходом т-ва. Воно завело позичкове й потребительське товариство, поставило пробно-показне поле на 4 десятинах, одкрило в селі Старицьківці столярно-стельмашну школу. Обороти т-ва за рік досягають 10 тисяч карб. Т-во прожило вже б років і діяльність його не лишилась без корисного впливу на околишню людність; на сельських ланах шкодливі трави зникають і чимало селян переходить до раціонального господарства.

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

163 (02-04-2020 19:18:36 отредактировано PetrEka)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Рада  №246 від  30.10.1910

С. ЛАННА, костянтиноградського повіту (на Полтавщині). Горе селянське. Ланна стоїть на найгіршій землі карлівської економії, яка має 60,000 десятин власної землі. Ця економія ні на яких умовах землі не продає, хоч вона й займає сотні верств. Инших поміщиків поблизу немає таких, у яких можна було б підкупити землі; через це наші селяне дуже бідують. Від визволення з кріпацтва пани збіраються вже святкувати 50 роковини, а наші селяне з великою охотою пішли-б знов у кріпацтво, бо иншого рятунку немає від загину. За останні 10 років тут селяне так зубожіли, що їх і впізнати не можна. Повітки, роскриті на топливо, світять ребрами через недостачу соломи, а недостача соломи через недостачу землі. 50 років як нарізано по наділу на душу (4 дес), а тепер у кого 0,5 десятини, а багацько й зовсім без землі. Вигін порізали на садиби, а худобу перевели, бо ніде й курки прип'ясти, —як кажуть наші селяне. В економії давно вже перестали брати толоку, бо відробіток за кожну штуку стає в 30 —35 карбованців. Багато селян молодших й жвавіших повиходило в Сібір на Амур і в инші чужі краї, а тут зостались бідувати ті, котрим закрита дорога на переселення. Люд обшарпаний. В школу неохоче віддають дітей, бо звідтіля, кажуть, після трьох зім виходять вони покалічені: чужого не тямить, а своє зневажає. Темнота й біднота страшенна і заробити ніде —крім карлівської економії. А там оголосять ціну на яку-небудь роботу таку дешеву, що навіть і голодний не йде на роботу; тоді наберуть чужаків (з Курщини) і платять удвоє дорожче, а нашим вже тоді відмовляють зовсім в роботі. Так і цієї осени. Оголосили брати й везти буряки до цукроварні по 2 коп. за пуд, тоді як торік платили по 3 і 3,5 коп.; і коли ніхто не поїхав, економія взяла чужаків і платить по З коп. і крім того харчі людям, корм худобі, наборки і підмазка економичеська, а нашим крім 2 коп. нічого не давали. Коли наші прочули, що чужаки возять за таку ціну, поїхали й собі, але їм одмовлено: „не хотіли везти по 2 коп., тепер обійдемось без вас, роботи вам нема". Правди ніде шукати і скаржитись нікому, бо і в Державну Думу нам ходу немає. Поїхав у Державну Думу депутатом головний управитель і адміністратор карлівської економії. Нарешті селяне надумали вибрати трьох депутатів од себе і відрядити до Полтави з проханням перед п. губернатором. Та не знаєм, що з цього вийде, бо дуже вже наші селяне затуркані.

Рада  №74  31.03.1912
СЕЛО ВАРВАРІВКА, костянтиноградського повіту (на Полтавщині). Місцеве життя. Довгою смугою простяглось наше село вздовж лівого берегу маленької річечки Орчик, що впадає в Оріль, приток Дніпра. Зараз же на другім боці Орчика починаються величезні земельні маєтности не так давно помершого князя Мекленбург- Стрелицького. Із економій, роскиданих по цім просторі, дві стоїть і під нашим селом. Ці останні дають і головний заробіток нашій людности. Підчас польових робот навіть десятилітні діти селян ідуть на заробітки в економію. Одначе не можна цілком сказати, щоб усі дуже побивалися за цією роботою, бо зовсім вбогих селян тут не дуже багато. Більшість молоді, наприклад, іде в економію, як на розвагу, по виробленому тут роками звичаю. Немудрі на перший погляд засоби, якими притягається робоча сила в економії, мають величезний успіх в житті селянської молоді. Мало знайдеться таких, кого б не спокусили дешеві економичеські подарунки і музики. Через оце саме дуже часто у нас трапляється, що робітник чи робітниця кидає далеко вигоднішу з усіх боків роботу, та йде в економію. Взагалі постійного робітника, за винятком кількох випадків, неможливо знайти. Звичайно, кому-кому, а вчителеві доводиться з цим явищем тяжко рахуватися: після великодних канікул не одного школяра не долічиться в класі—втікають на економію, не зважаючи навіть на погрози батьків. Не трудно собі уявити, який моральний вплив на дітей має ця спільна праця з дорослими. Взагалі довге і тісне співжиття нашого села з економіями, обопільні відносини і умови праці наложили на його мешканців якесь одворотнє тавро. Нікого і тут, наприклад, не здивує те, що і якийсь досить заможній селянин піймаєтся на злодійстві. Не вкрила Покрова від цього й тутешніх штундистів. Навіть з певністю можна сказати, що моральний розклад, який вносить економія в життя селян, більш відбився на цій секті, ніж на всіх останніх. Помимо всіх вад, пиха, зарозумілість і нахабство в відносинах в першу чергу належать штундистові. Отже досить ясно стане після цього, оскільки потрібна нашому селянству освіта і всілякі розумні і користні розваги. Але в тім то й лихо, що як раз цього самого у нас і бракує. Декілько тому років попередник теперішнього панотця пробував був щось зробити в цім напрямі. Але однобокі заходи, направлені більше на боротьбу з штундистами, неуміння і особисте поведіння цього батюшки тільки й прислужились до ширшого росповсюдження штундизма і діскредитування православія. Школи ж хоч і здавна тут істнують, але тільки сліпим не видко, скільки світла вони вносять в затуркану голову української дитини. Крім двох однокласових (земської і церковно-парахвіяльної) шкіл, в 1909 році відкрито ще й земську двохкласову школу. Оце й усі ті джерела, з яких має духовну їжу тутешнє селянство, розуміється в роки свого пробування в школі, бо ні при одній із них немає бібліотеки для громадського вжитку, навіть школярам не вистачає книжок для читання. Більше-ж нігде книжки дістати. Одним словом можна сказати, що посліднім роком учення в школі закінчується назавжди і освіта. Про громадську бібліотеку-читальню звичайно нема і чого й казати. Хоча навіть земство ніби б то і мав на увазі заснувати бібліотеку, але мабуть поки сонце зійде, роса очі виїсть. А поки-що єдиною розвагою для нашого селянства являється шиньок та пивні, —тут завжди людно, шумно й весело; скрипить грамофон і чутно всякого сорту пісні... Інтелігенція теж садить, зложивши руки.

Рада  №133 від  13.06.1909
Розбишацький напад. Побіля Карлівської економії герцогів Мекленбург-Стрелицьких один озброєний лиходій напав на служащих, що везли для рощоту з робочими більш як 4,000 карб. Грабіжник став стріляти з браунінга і потребував грошей. Служащі одстрілюючись, кинулись геть і втікли. Потім вийшли ловити лиходія і знайшли його в кущах. Виявилось, що це вірмен з Владикавказу Містулов. (Р. Сл.).

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: alga1

Поделиться

164

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Більшовик Полтавщини  №13 від 17.01.1925
Безплатну їдальну на 40 безпритульних дітей відкрив в Карловці, на Червоноградщині, осередок Червоного Хреста. Ів Ш.

Більшовик Полтавщини  №130 від 11.06.1925
Нове будівництво.
(С. Хведорівка, Карлівського району, Червоноградської округи.) Цими днями почалася у нас не аби-яка будова. Розпочали велике помешкання для сільсько-господарського товариства, що останніми часами набирає в нас все більше й більше авторитету. Далі будується комуна, перша ластівка майбутнього комунізму в нашому селі, і нарешті розпочата будівля сельбуду. На місцях, одведених для усіх цих будинків, гордовито маячуть червоні прапори. І не дивно, бо разом закладаються міцні підвалини освіти, кооперації, комунізму. В добрий час! Вартовий.

Бюллетень Полтавской товарной биржи  №3 від 05.01.1925
Работа Кардовского ЕПО.
(От нашего корреспондента). Карловское ЕПО имеет два магазина, один на базаре, другой на окраине. ЕПО обслуживает Карловку, Поповку и Захлюпанку. Паевой взнос до 13 декабря равнялся 1 руб и вступительный 15 копейкам, с 13-го же декабря паевой увеличился до 3 руб., вступительный—25 коп. Товары ЕПО получало до августа месяца из Красноградской Райконторы, а затем в Союзе Потребительских Обществ. Товары получались до августа в незначительном количестве и ассортимент не отвечал требованиям покупателей. В настоящее время закупка товаров производится кроме того в кооперативных организациях гор. Краснограда и Полтавы. Закуплено товаров за январь месяц на сумму 769 р. 48 к., за февраль на 1913 р. 63 к., за март на 2161 р. 05 к., за апрель на 2879 р. 99 к., за май на 5097 р. 99 к., за июнь на 2517 р. 86 к., за июль на 2513 р. 78 к., за август на 6816 р. 82 к., за сентябрь на 7085 руб. 47 коп., за октябрь на 10225 р. 73 к., за ноябрь на 8985 р. 97 к. и за 20 дней декабря на 5500 руб. Закупка товаров по организациям распределяется следующим образом: в Спилке закуплено за январь на 529 р. 78 к., февраль—1313 р. 72 к., март—768 руб. 34 коп., апрель—2055 р. 13 к., май—2905 руб. 03 коп., июнь—1367 руб. 49 коп., июль—751 руб. 46 коп., август —541 руб. 88 коп., сентябрь—1152 руб. 34 к., октябрь —6393 р. 10 к., ноябрь —5409 руб. 32 коп.; у Господарь Союза: за январь на 46 руб. 53 коп., февраль— 24 р. 21 к., апрель —76 руб. 68 коп., май—617 руб. 99 коп., июнь —447 руб. 66 коп., июль—59 руб. 05 коп., август— 409 руб. 81 коп., сентябрь 575 р. 94 к., октябрь —799 руб. 72 коп, ноябрь—983 р. 15 к.; у Госорганов: за январь —120 руб. 82 коп., февраль 159 руб. 36 коп., март—1097 руб. 66 коп, апрель—221 руб. 50 коп., май —1133 руб. 30 коп., июль —377 руб. 60 коп., июль—1358 руб. 45 коп., август—3026 руб. 60 коп., сентябрь—3596 р. 04 к., октябрь—2788 руб. 39 коп., ноябрь—2534 р. 72 к.; у частных: за январь—70 р. 72 к., февраль—416 р. 74 к., март —295 р. 05 к., апрель—351 руб. 13 коп., май—348 р. 41 к., июнь—142 р , июль—224 р. 51 к., август —558 руб., сентябрь—1268 руб. 19 коп., октябрь—244 р. 52 к., ноябрь—53 р. 81 к. Продано товара за январь 940 р. 85 к., за февраль 1702 р. 81 к., за март 1944 р. 76 к, за апрель 3064 р. 92 к., за май 468 р. 53 к., за июнь 3124 р. 93 к., за июль 2873 р. 42 к., за август 8316 руб. 32 коп., за сентябрь 7973 р. 52 к., за за октябрь 11285 р- 71 к, за ноярь 8648 руб. 
Накидка на товары в среднем составляет 13%, на предметы первой необходимости от 10—12%: Количество пайщиков возрастало по месяцам, в январе 185 членов, феврале— 186, марте—139, апреле 196, мае — 193, июне— 214, июле— 220, августе 276, сентябре 302, октябре 311, ноябре— 312, декабре — 327 членов. Паевой капитал на 1 декабря 263 р. 52 к., основной капитал на 1 октября 1079 р. 66 к., специальный— 27 р. 52 к., запасный— 299 р. 76 к., оборотный— 31 р. 32 к. Баланс за октябрь — 12908 р. 33 к., за ноябрь — 10844 р. 61 к. Оборот на 1 декабря— 102453 р. 83 к.

Пролетарий  №70 від  28.03.1925
Приходят рабочие механической мастерской в Карловке (Полтавщина) с работы в столовую, а она еще закрыта. Обычно открывают ее только через час-другой после того, как кончилась работа на заводе. Половина холостяков за это время уже успевает купить себе что-нибудь сухое в лавчонке. Вот почему столовка пустует и заводских рабочих там не увидишь. Свой

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: Relic hunter, alga2

Поделиться

165

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Із просторів інтернету

Мотрона Платоновна Андреенко
https://i.ibb.co/6Hm1PBj/big-74325b89aba61faa2dd5a504c4f2582d-19404.jpg
https://i.ibb.co/Gddf6SR/Screenshot-20200406-194358.jpg


Пелагея Кирилловна Долин
https://i.ibb.co/MGXvXYk/large-f190af91fbf4758f59d0ed452b68149a-19405.jpg
https://i.ibb.co/b7bbP2X/pasport-udostoverenie-foto-vizit-karlovka-poltava-konstantinogradskij-uezd-shtamp-junosha.jpg

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: alga1

Поделиться

166

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

ДАПО ф. 83
https://i.ibb.co/9ymYY50/IMG-20200303-144528.jpg
https://i.ibb.co/VL1r9ZV/IMG-20200303-144535.jpg
https://i.ibb.co/mSFtyg1/IMG-20200303-144541.jpg
https://i.ibb.co/DzqLHv5/IMG-20200303-162346.jpg

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)
Спасибо сказали: kuks70, alga2

Поделиться

167 (14-08-2020 12:52:47 отредактировано alga)

Re: Карловка, местечко, Константиноградский уезд

Обвинительное заключение по Делу группы репрессированных 1932г

https://drive.google.com/file/d/1_48BO0 … sp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1jK0HRf … sp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1YmIUtw … sp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1NYwyMU … sp=sharing
https://drive.google.com/file/d/17TVElL … sp=sharing
https://drive.google.com/file/d/181pczC … sp=sharing

Спасибо сказали: PetrEka, luvi2

Поделиться