Новини ( Сторінка 22 з 22 )

Тож ніби вже була тут тема, що Чухліб фальсифікатор?

Яке яскристе почуття гумору. Мабуть, ви для відновлення історії України зробили стільки ж, скільки цей сержант

Три роки тому мені сфотографували 8 тисяч сторінок документів по моїй місцевості. І тільки зараз до деяких дійшли руки їх опрацювати. Таке припускаєте?

Це для вас логіка дивна.

Вважаю, що критикувати історика, тим паче так зухвало, можуть лише професійні історики. Ви до них належите?

Критика має бути конструктивною, та тут про критику і не йшлося. Ціль була - поглумитися.

Давайте проговоримо одразу, що проти якихось РЕАЛЬНИХ відкриттів на полі української історії ніхто не проти і немає жодних логічних причин бути проти такого. Особисто я зрадів коли перший раз стикнувся із одною новиною від Чухліба. Пізніше для якоїсь суперечки я кинувся шукати десь іще підтвердження того відкриття  - і ніде його не знайшов. Зате побачив купу інших сенсацій у ЗМІ від того самого автора, а це завжди підозріло. А потім і критику його від інших істориків.  Щоб якісь джерела конструктивно критикувати, спочатку треба їх побачити.

Так наш форум відображається в РФ

То мабуть посилання на тему у форумі висвітило. Географічний покажчик саме так Гугл показує.

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) , Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) , Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) , Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618-1648 рр.
Петро Кулаковський

Фундаментальна робота про малодосліджений період перебування Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої в 1618-1648 роках.
У монографії досліджується входження та перебування Чернігово-Сіверщини у складі Речі Посполитої, простежується процес поширення на цей регіон польського адміністративного устрою, аналізуються колонізаційні та соціально-економічні процеси протягом 1618-1648 рр.

Ціле століття, перед цим, перебувала Чернігово-Сіверщина в складі Московського царства, будучи весь цей час знелюдненою та занедбаною прикордонною землею. Після її відвоювання почалась активна реколонізація території — значна частина відомих зараз поселень бере свій початок саме в цей короткий проміжок часу.

Книга містить іменний та географічний покажчики.

Зміст книги:

Розділ 1. Історико-географічна характеристика регіону

Розділ 2. Формування основ управління та службового землеволодіння
2.1. Чернігівське князівство за адміністрації Владислава Вази
2.2. Створення та складові ленної системи

Розділ 3. Чернігово-Сіверщина під час Смоленської війни (1632-1634 рр.)

Розділ 4. Чернігівське воєводство
4.1 Створення воєводства
4.2 Сеймик
4.3. Земська ієрархія
4.4. Судочинство
4.5. Скарб і податки з воєводства
4.6. Організаційна перебудова церковних структур

Розділ 5. Кордони воєводства
5.1. Східний кордон
5.2 Адміністративний кордон з Київським воєводством
5.3. Кордон з Великим князівством Литовським
5.4. Повітовий поділ

Розділ 6. Колонізація
6.1. Стан заселеності на час приєднання до Речі Посполитої
6.2. Перший етап колонізації: від початку 1620-х рр. До Смоленської війни
6.3. Колонізація у 1630-1640-х рр.
6.4. Роменська колонізація

Розділ 7. Основні тенденції економічного розвитку
7.1 Сільське господарство
7.2 Промисли
7.3. Ремесла та внутрішня торгівля
7.4. Торгівля з Московською державою

Додатки
Картосхема кордонів Чернігівського воєводства
Картосхема основних доріг на Чернігово-Сіверщині
Капітани чернігово-сіверських замків
Посли з Чернігівського воєводства на сейми Речі Посполитої
Земські урядники Чернігово-Сіверщини (1618-1648)
Персонал Новгород-Сіверської ґродської канцелярії
Населені пункти Новгород-Сіверського уїзду на час входження до Речі Посполитої
Маєтності Чернігівського уїзду на час входження до складу Речі Посполитої (за даними Коронної і Руської метрик
Полонені, доставлені до Москви на початку 1633 р. після взяття Новгород-Сіверського
Населені пункти — володіння Пісочинських у Новгород-Сіверському повіті
Бібліографія
Іменний покажчик
Географічний покажчик
https://rvv-kniga.com/product/chernigov … 1peCDTvAAg

Новинка для дослідників власного родоводу!
ПОПЕРЕДНЄ ЗАМОВЛЕННЯ https://rvv-kniga.com/.../prysyaga-ohot … polkiv.../
Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року

У книзі здійснено публікацію документів, які стосуються приведення до присяги Охотницьких (найманих) полків Гетьманщини у 1718 році.
В військовій системі Гетьманщини наймані полки становили регулярне військо, яке підпорядковувалось безпосередньо Гетьману і були його особистою гвардією.
Публікуються реєстри (списки особового складу) трьох Компанійських полків: Карпа Часника, Василя Чуги, Андрія Ковбаси, Сердюцького полку Гаврила Бурляя, а також сотні Василя Родіоновича, яка на той час була виділена в окремий Компанійський полк, та їхніх підрозділів (Василя Йосифовича, Федора Нестеренка, Павла Неверовського), які квартирувалися окремішньо від своїх полків. У додатках вміщені відомості про службу компанійців полку Василя Чуги від 25 січня та 22 березня 1725 року.
Книга подає уявлення про:
- Кількісний і персональний склад Охотницького (найманого) війська в Гетьманщині в першій чверті XVIII століття. Основа книги - іменні списки;
- Внутрішню структуру полків та її специфіку;
- Місця дислокації полків у зазначений період;
- Участь у військових походах та акціях компанійців полку Василя Чуги в період гетьманування Івана Скоропадського і в перші роки по його смерті.
Видання має чітку та продуману структуру і складається з:
- Передмови, де подано інформативний потенціал публікованих джерел та їхню новизну;
- Археографічної передмови, в якій роз’яснюються основні засади публікації документів (побудова заголовків, тексту, особливості транслітерації та ін.);
- Текстів реєстрів найманців (компанійців та сердюків) за 1718 рік;
- Додатків – відомостей про службу трьох сотень Компанійського полку Василя Чуги;
- Розлогих коментарів, де прокоментовані біографічні дані та особливості служби значної частини охотників, які згадуються в публікованих документах;
- Різноманітних покажчиків, де, окрім іменного та географічного, представлені також «Покажчик полкової, сотенної старшини та курінних отаманів, які згадуються в присяжному списку Охотницьких полків 1718 року», «Покажчик полкової, сотенної старшини та курінних отаманів Компанійського полку Василя Чуги, які згадуються у відомостях 1725 року» та «Покажчик духовенства з вказівками сану, посади та найменування храму, які засвідчили присягу компанійців і сердюків у 1718 році»;
- Для кращого розуміння окремих слів та термінів подано «Словник застарілих та рідковживаних слів»;
- Списків скорочень: «Список умовних скорочень», «Список скорочень вживаних у документах» та «Список слів під титлом».
Видання стане в нагоді дослідникам українських родоводів, науковцям, краєзнавцям та всім, хто займається дослідженням персоналій доби Гетьманщини та цікавиться військовою історією України початку XVIII століття.

https://rvv-kniga.com/product/reviziyi- … tbTuvtOG6k
Ревізії Конотопської сотні 30–40-х рр. XVIII ст

Ревізії Конотопської сотні 30–40-х рр. XVIII ст.

Публікація унікальних переписів жителів Конотопської сотні Ніжинського полку, яка включала місто Конотоп та села біля нього. (Тепер, переважно, в Сумській області)
Оригінали знаходяться в Центральному історичному архіві України в м. Київ.
Книга містить списки козаків, селян, міщан, старшини за 1732, 1736, 1737, 1738, 1745, 1747 роки.

Віднайдено оригінальний податковий опис Рогатинського староства 1616 року!
У ньому є опис знаменитого українського міста Рогатина з навколишніми селами.
Чому історикам цікаве це місто? Та тому, що саме у ньому народилася на початку 1500-х років знаменита наша султанша Роксолана!
Протягом довгого часу вона була дружиною могутнього правителя тогочасної супердержави світу - султана Османської імперії Сулеймана І Пишного та певним чином впливала на світову політику.
У сучасному Рогатині на Івано-Франківщині є пам'ятник Роксолані та названо вулицю на її честь. Пропоную місцевій владі та громаді створити з допомогою дружньої Туреччини окремий Музей Роксолани.
Оце дарую оний документ з Метрики Коронної Архіву Головного актів давніх у Варшаві до майбутнього Музею нашої султанші.
До речі, у мене є ще дуже багато чого іншого цікавенького та оригінального про життя, кохання й діяльність знаменитої українки Роксолани!
Як завжди з вами на бойовому посту - доктор наук, сержант ЗСУ Тарас Чухліб.