1

Тема: 1-й український полк імені Богдана Хмельницького

Пе́рший украї́нський і́мені Богда́на Хмельни́цького по́лк — перша українська військова частина в російській армії. Сформована 18 квітня (1 травня) 1917 року в Києві на добровільних засадах. Створення полку поклало початок українізації військових частин у російській армії.

Вояків полку історично називали богданівцями.


http://images.vfl.ru/ii/1581704637/b660a431/29577587.jpg
Старшини 1-го Українського козацького полку ім. Б.Хмельницького разом із начальником 10-ї піхотної дивізії, до складу якої входив полк, генерал-майором В.Гальфтером. Південно-Західний фронт, вересень 1917-го (фото з приватної колекції)


12 (30 липня) серпня в Києві відбулися похорони козаків Українського полку імені Богдана Хмельницького, підступно вбитих 8 серпня (26 липня) російськими кірасирами та козаками-донцями.

Український козацький полк імені Богдана Хмельницького з початку створення в квітні–травні 1917-го неодноразово потрапляв у найрізноманітніші перипетії. Перебуваючи в Києві, він стояв на сторожі українства, Української Центральної Ради і був гарантом розвитку національних державотворчих процесів.

Для тих, хто сповідував принципи "единой и неделимой России" українська військова частина була більмом, кісткою в горлі. Особливо "усердствовал" російський есер, командувач Київського військового округу полковник Оберучев. Про нього Володимир Винниченко писав: "Коли він говорив про українців, трусилися губи й очі сіріли від ненависти. Це був найшкодливіший, нещирий й несовісний противник українізації війська". З ідеєю витурити богданівський полк із Києва Оберучев носився ще з червня. На початку серпня він взагалі уявив себе на переможному коні — кірасири не без допомоги полку імені Богдана Хмельницького приборкали виступ полуботківців. Оберучев з пієтетом зазначав, що російський гвардії Подільський кірасирський полк у ці дні "проявив себе блискуче". До того ж до Києва у "розпорядження начальника КВО" прибув полк донських козаків. Потрібно було якнайшвидше "обеззброїти український Київ".

http://images.vfl.ru/ii/1581704769/fca16a0a/29577597.jpg

Прапор Першого Українського імені Богдана Хмельницького козацького полку


8 серпня (26 липня) полк імені Богдана Хмельницького мав бути відправлений на фронт. Напередодні на Софійському майдані під звуки дзвону "Рафаїл", найпотужнішого в святій Софії, єпископ Уманський Димитрій зі словами "Як рідна мати випроводжає своїх діток в далеку дорогу, так і ми випроводжаємо вас, козаки, з великою біллю на серці, в бій" окропив свяченою водою богданівців. Освячені були й прапори та хоругви полку. Серед них був і прапор, вручений богданівцям товариством імені гетьмана Павла Полуботка. На золото-зеленому полотнищі з одного боку був вишитий шовком портрет Богдана Хмельницького, а з другого боку прапор був кармазиновим (багряним) з чотирма зірками та місяцем.

Тоді ніщо не віщувало біди. Щоправда, відправка ешелонів підозріло відкладалася. Пізніше виявилося, що затримка, швидше за все, була пов'язана з тим, що кірасири й донці-козаки ще не встигли підготуватися до "зустрічі" богданівців, хоча й займалися цією роботою з самого ранку. Першому ешелону богданівців пощастило. Йому вдалося проскочити місто і його околиці. Другий ешелон спершу потрапив під поодинокий обстріл, який поступово ставав все більш масованим. Пік трагедії припав на київську станцію Пост-Волинський: під вогнем гвинтівок і кулеметів кірасирів і козаків-донців полягли чи були поранені та добиті шаблями 16 козаків-богданівців. Богданівців арештовували з окриками-примовляннями: "Мы вам покажем автономию, хохлацкие морды!", "Мы стреляли хохлов и будем стрелять!", "Мы вам дадим Украину — изменники России!", "Мы скоро заведем порядки старые".
Військове командування відразу ж звинуватило у цьому трагедійному фарсі богданівців. Масла у вогонь підливала київська та центральна російська преса. Працювали три комісії з розслідування цього кривавого злочину. Комісія, створена вищим російським командуванням, винних не знайшла і припинила роботу у вересні.
Для організації похоронів козаків полку імені гетьмана Богдана Хмельницького був розроблений спеціальний ритуал. Хоронити загиблих мали з військового шпиталю 12 серпня (30) липня о 17 годині. Члени похоронної комісії звернулися з проханням до єпископа Уманського Димитрія взяти участь в жалобній церемонії. Адже саме він кілька днів тому освячував полкові знамена і благословляв козаків на фронт. Єпископ відмовився, заявивши, що слідство з приводу подій, пов'язаних з богданівцями, кірасирами та донцями, ще не скінчилося. У ті дні один із дописувачів київської газети резюмував з цього приводу: "І ті теплі слова, які єпископ казав до цих козаків, коли ще вони були живими; зараз для нас живих кажуться мертвими. За два дні забули кращих українських дітей. А це все робиться від того вітру, який періодично повіває на Україну з північної сторони. А може, забороняють це каципичні правила?" Зрештою обійшлися без єпископа.

Тим часом у напрямку військового шпиталю тяглися вервечки людей різного віку і статі. Вже на 16 годину біля шпитальної каплички їх зібралися тисячі. О п'ятій вечора прибули офіційні делегації, приїхав і Михайло Грушевський. Почали виносити жовті дубові труни з садка за капличкою і ставити їх перед нею на ослони в три ряди. Труни покрили червоними китайками. На чорних прапорах були написи: "Безвинним жертвам організованих ворогів вільної України", "Першим жертвам перемоги темних сил м. Київа". Дописувач газети "Вістник Українського Військового Генерального Комітету" хорунжий Варницький констатував: "Цей мент був сфотографирований". Світлина уціліла до наших днів.

http://images.vfl.ru/ii/1581704885/eca45592/29577601.jpg

Далі тут  https://www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiy … 2017200000

Thanks: Алена1

Share

2 ( 18-02-2020 22:44:15 змінене О.І. )

Re: 1-й український полк імені Богдана Хмельницького

1917 р.

Паніхіда по загиблим

http://images.vfl.ru/ii/1582057100/e4727e57/29626713.png

Thanks: Алена1

Share

3

Re: 1-й український полк імені Богдана Хмельницького

http://images.vfl.ru/ii/1584647411/43a8401a/29929083.jpg


http://images.vfl.ru/ii/1584647643/57af1251/29929120.png

Thanks: Алена1

Share

4

Re: 1-й український полк імені Богдана Хмельницького

У Києві відновили історичну атрибуцію поховання козаків-«богданівців» на Замковій горі
13.08.2020

http://images.vfl.ru/ii/1636384606/e1d7d444/36600826.jpg

12 серпня на Замковій горі в Києві вшанували пам’ять козаків 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, розстріляних російськими кірасирами та донськими козаками в 1917 році. З такою ініціативою виступив «Музей Української революції 1917-1921 років» Національного музею історії України, який прагне повернути історичним місцям справжні імена.

http://images.vfl.ru/ii/1636384643/eb29a44c/36600905.jpg

Саме на Замковій горі 103 роки тому було поховано 16 козаків, які загинули від куль російських кірасирів та донських козаків, що влаштували засідку на станції Пост-Волинський на околиці Києва. Похорон воїнів першого українського військового формування у 1917 році організували на урядовому рівні. Багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський.

Однак, довгий час ця могила помилково вважалася місцем поховання героїв Крут. Саме під такою історичною атрибуцією тут проходили велелюдні акції вшанування пам’яті полеглих наприкінці 1980-х. Кілька разів хрест на могилі знищувався вандалами. У 2009-му році тут встановили великий кований хрест.

http://images.vfl.ru/ii/1636384679/32ec2dc4/36600924.jpg

«Пам’ять про те, що тут була могила загиблих вояків, зберіг Борис Антоненко-Давидович. Він не був у Києві у 1917 році, але у 1920-х роках тісно контактував з українськими літературними колами в Києві. Йому розповіли про це, бо це була тоді дуже голосна подія. Людмила Старицька-Черняхівська, яка мала слово на похороні «богданівців», тоді ще була жива, як і багато інших діячів, які були очевидцями події. Потім, у 1960-х, пройшовши тюрми і табори, Антоненко-Давидович розповів про могилу в київському колі шістдесятників, зокрема, Іванові і Леоніді Світличним. Знала про це й Лариса Скорик, яка наприкінці 80-х на хвилі національного відродження зробила так, що ця інформація знову стала актуальною. Але тоді ми знали, що це могла, в якій поховані українські військові доби Визвольних Змагань. А оскільки на той час із тої епохи на слуху були лише крутяни, то і було помилково вирішено, що це могила козаків, які загинули під Крутами. І лише в останній час, коли відкрилися архіви, стало зрозуміло, що це за поховання», – розповідає працівник Національного музею історії України, кандидат історичних наук Олександр Хоменко.

У цьому році вшанування на могилі на Замковій горі уперше пройшли з відповідною історичною атрибутикою. Урочисту акцію гімном України відкрив народний артист Тарас Компаніченко. Про козаків-«богданівців» та історію поховання згадували  також директор Національного військово-історичного музею Андрій Ільєнко, кандидат історичних наук, доцент КНУ ім. Шевченка Григорій Савченко, голова Спілки офіцерів України Олександр Сасько, ветеран російсько-української війни Ігор Мазур (Тополя) та громадська активістка Валерія Шварц.
https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/u … O5BZWcqvy0

Share