1

Тема: Colonists and Marriage in the Nineteenth-century Black Sea Steppe

www.historians.in.ua/index.php/e … h-stolitti
sh.diva-portal.org/smash/record. … swid=-4496
sh.diva-portal.org/smash/get/div … TEXT01.pdf

JULIA MALITSKA. NEGOTIATING IMPERIAL RULE: COLONISTS AND MARRIAGE IN THE NINETEENTH-CENTURY BLACK SEA STEPPE. HUDDINGE: SÖDERTÖRNS HÖGSKOLA, 2017. 392 P.

"Книга, про яку піде мова, належить перу докторки Юлії Маліцької – наукової співробітниці Школи історичних і сучасних досліджень та координаторки Центру Балтійських та Східноєвропейських досліджень Сьодерторнського університету (Швеція). Монографія є публікацією докторської монографії захищеної у 2017 р.

Загалом книга присвячена шлюбно-сімейним відносинам німецьких переселенців, що колонізували південні регіони Російської імперії наприкінці XVIII – в першій половині XIX ст. Авторка досліджує правові норми і реальні практики взаємодії «колонізації як політики» і «колонізації як імперської ситуації» щодо питання укладення і розірвання шлюбів у середовищі німецьких колоністів Північного Причорномор’я. Сама дослідниця зазначає, що в книзі висвітлюється множинність способів, за допомогою яких шлюб і формування домогосподарств колоністів перетворювались на інструмент імперської політики в Північнопричорноморських степах, і визначалися соціально-економічною раціональністю колонізації цієї території.

Загалом книга складається з семи розділів, кожен з яких зі свого боку розкриває взаємозв’язок між «колонізацією як політикою» і «колонізацією як імперською ситуацією».

У першому розділі («Introduction») визначено концептуальний апарат дослідження, його теоретичну і методологічну базу, представлено дослідницький підхід, а також охарактеризовано джерела та історіографію. Особливу увагу приділено поясненням найважливіших понять, як то: «Україна», «Нова Росія», «колонізація», «заселення/переселення», «колонія», «колонізатори», «колоністи», «колонізовані». Тут проявляється авторська скурпульозність, оскільки йдеться навіть про поняття «німецькі колоністи», під яким Юлія Маліцька розуміє історичний концепт, що широко використовувався в імперських документах, законодавстві і дискурсі для позначення сукупності населення, що переселилося в Російську імперію з німецьких земель.

Теоретико-методологічною основою для проведення дослідження стали ідеї про географію імперської влади, парадигму російського імперського державотворення, множинність імперських правових режимів і сегментацію імперської соціальної системи. Вагоме місце посідають концепти гендеру і патріархату. Авторка використовує ситуативний і комплексний підходи, а також мікроісторичну перспективу як основні методи дослідження.

Аналізуючи літературу, вона зазначає, що в існуючих розвідках, присвячених історії колонізації Північного Причорномор’я, доволі рідко піднімається питання про вплив колоніальної адміністрації на особисте і сімейне життя колоністів. Тут Юлія Маліцька розглядає лише ті праці, які емпірично, контекстуально чи методологічно перетинаються з її власною роботою. Основу джерельної бази становлять оригінальні документи з архівів українських міст Одеси і Дніпра, об’єднані дослідницею під загальною назвою «колоніальний архів». Вони розподілені на три основних блоки: 1) дозволи на шлюб і шлюбні висновки; 2) справи про розпад шлюбів і розлучення; 3) документи про взаємодію між світською і релігійною владою з питань сімейного життя колоністів.
Другий розділ «Empire’s Embrace: The Northern Black Sea Steppe and its Inhabitants» («Імперські обійми: Північне Причорномор’я і його мешканці») присвячено історії регіону до і після його включення до складу Російської імперії. Він слугує історичною преамбулою, де описано зростання присутності і домінування Росії у Північному Причорномор’ї, зокрема відносини імперії зі «старими» і «новими» мешканцями Степу. При цьому Авторка прагне вийти за межі відомого історіографічного кліше про малозаселеність і відсталість причорноморських степових територій до часу їх повної анексії Росією. У своєму наративі «визначальній» ролі Російської держави вона протиставляє багату козацьку історію регіону.

Юлія Маліцька розглядає колонізацію як головну імперську стратегію управління новоприєднаними землями і розкриває суть колонізації як політики. Міграції і переміщення населення, уніфікація адміністративної системи, а також руйнація старих і створення нових соціально-економічних зв’язків і структур – основні заходи, що ознаменували початок російського панування в Північному Причорномор’ї. Найбільшу увагу авторка приділяє російській політиці кінця XVIII – початку XIX ст. з особливим акцентом на т.зв. «іноземних колоністах».

У третьому розділі «Guardians of Good Morals and Economic Welfare: Clerks and Clerics in the Steppe» («Охоронці доброї моралі та економічного добробуту: чиновництво і духовенство в Степу») розглянуто роль агентів – чиновників і священиків – та їх участі у втіленні проекту колонізації, адаптації іноземних поселенців до умов проживання в Північному Причорномор’ї та управлінні новоствореними колоніями. На початку розділу Авторка звертається до характеристики особливостей імперської судово-правової системи в дореформений період, тобто досліджує юридичний бік взаємовідносин між автократичною російською державою та колоністами. Далі вона досліджує компетенції та повноваження центральних і місцевих органів колонійської адміністрації, а також органів місцевого самоврядування в колоніях. Насамкінець в центрі її уваги опиняються релігійні службовці та система церковного управління іновірцями-колоністами (римо-католиками та лютеранами) в контексті конфесійної політики Російської імперії.

Четвертий розділ «The Golden Cage: Colonist Status and Marriage Eligibility» («Золота клітка: статус колоніста та право на шлюб») презентує позицію іноземних поселенців у межах соціальної структури та правової системи Російської імперії. Авторка ставить собі за мету з’ясувати які права і обов’язки мати ті, хто володів статусом колоніста, і як вони впливали на шлюбно-сімейні відносини своїх носіїв. Для того щоб дати відповідь на ці питання вона спочатку розглядає правові основи зарахування іноземців до колоністського стану, а потім досліджує економічні, фінансові і громадсько-політичні зобов’язання колоністів перед державою. Найбільше уваги Юлія Маліцька приділяє характеристиці імперської стратегії «наведення ладу в сім’ї» (шлюбний режим), що стала бюрократизованим способом імперського контролю за сімейним життям мешканців Степу. Дослідниця приходить до висновку, що правовий статус колоніста ставав золотою кліткою для свого власника, адже накладав значні обмеження на його фізичну і соціальну мобільність.

У п’ятому розділі «Locking in By Locking Out: Marriage and Border Crossing» («Замикання за допомогою блокування: шлюб і перетин кордонів») на конкретних прикладах показано як шлюбний режим втілювався на практиці. Об’єктом дослідження стали індивідуальні випадки укладення шлюбів між самими колоністами чи колоністами і представниками інших соціальних станів, або іноземцями. Шлюбні практики аналізуються за такими зразками: шлюб (повторний шлюб) між колоністами, шлюб між чоловіком-колоністом і жінкою не колоністкою, шлюб між жінкою-колоністкою і чоловіком не колоністом та шлюб між жінкою-колоністкою і чоловіком не колоністом з відмовою від колоністського статусу. Авторка розглядає яким чином станова приналежність і соціальний статус майбутнього чоловіка чи дружини впливали на положення іншого члена подружжя в імперській правовій системі. Аналізуючи конкретні життєві ситуації особливу увагу вона приділяє ролі чиновників і священиків у практиці імплементації шлюбного режиму на місцевому рівні. Конфесія, сімейний стан, професійна діяльність і стать є перехресними категоріями, що досліджуються в цьому розділі.

Шостий розділ «Conforming to the Norms, Struggling with Practices: Broken Marriages and Divorces among the Colonists» («Підкорення нормам, боротьба з практикою: розпад шлюбів та розлучення серед колоністів») присвячено проблемі руйнування шлюбів і розірвання шлюбно-сімейних відносин між колоністами. Якою була позиція Російської православної церкви стосовно розлучень і як це питання розглядали римо-католицька та лютеранська церкви імперії? Якими були правові підстави для розірвання шлюбів та як виглядала процедура розлучення? Нарешті, яку роль відігравали залучені дійові особи (чиновники, священики, колоністи) в процесі розлучення і як їхні позиції і влада впливали на конструювання різних наративів? Ось ті питання, на які авторка намагається дати відповіді у цьому розділі. За допомогою мікроісторичного аналізу індивідуальних випадків вона досліджує як імперське законодавство функціонувало на практиці і втілювалося в конкретних життєвих випадках. У контексті цього однією з головних тем стає боротьба між світською і церковною владою за верховенство над шлюбно-сімейною сферою колоністів.

Останній сьомий розділ «Situational in the Empire, Imperial in a Situation: Final Discussion» («Ситуативне в імперії, імперське в ситуації: підсумкова дискусія») узагальнює результати проведеного дослідження і презентує фінальні висновки. Справедливими є слова самої авторки про те, що у книзі згенеровано нові знання про співвідношення індивідуального й імперського, гендеру й політики, роль індивідуальних агенцій в імперській ситуації, поєднання імперського, регіонального й ситуативного. Дослідження логічно завершується часом скасування колоністського статусу та відповідно припиненням функціонування особливого шлюбного режиму для німецьких колоністів Північного Причорномор’я.

Книга Юлії Маліцької буде доволі цікавою для українських істориків, адже вона не лише розриває нові аспекти німецької колонізації Північного Причорномор’я, а й робить значний внесок в дослідження соціальної історії, імперської ситуації, колоніальних студій, історичної демографії.


Світлана Дудка – аспірантка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка"

Thanks: kuks701

Share