Тема: Адміністративний устрій Херсонської губернії
Згідно з указом Сенату від 15 травня 1803 р. губернське правління з м. Миколаєва було переведено до м. Херсона, а губернія була перейменована у Херсонську.
Херсонська губернія поділялась на 4 повіти: Єлисаветградський, Ольвіопольський, Тираспольський та
Херсонський.
У першій половині ХІХ ст. відбулося розукрупнення Херсонської губернії:
у 1806 р. було створено Олександрійський, у 1825 р. – Одеський, у 1828 р. – Бобринецький, у 1834 р. – Ананьївський повіти. Після остаточного оформлення Херсонської губернії до її складу увійшло 6 повітів (Ольвіопольський та Бобринецький повіти були об’єднані з іншими), 18 міст, в т. ч. Одеське градоначальство та Миколаївське військове губернаторство.
В результаті здійснення реформ 1861 р. збільшується кількість волостей за рахунок включення до волосного поділу поселень колишніх кріпосних селян. З 1871 р. волосний адміністративний поділ поширюється на поселення іноземних колоністів, за виключенням єврейських колоній. У 1886 р. Херсонський повіт складався з 39 волостей та 1059 населених пунктів8. До кінця ХІХ ст. значних адміністративно-територіальних змін губернії не відбувалося. Вони зводились в основному до скорочення або розукрупнення волостей.
Так у 1896 р. в Херсонському повіті Давидобродська волость була об’єднана з Олександрійською9. На початку ХХ ст. у результаті проведення Столипінської аграрної реформи виникли нові населені пункти. На 1908 р. до складу Дніпровського повіту Таврійської губернії входило 17 волостей: Олешківська, Великопанська, Бехтерська, Громівська, Збур’ївська, Каїрська, Краснянська, Каховська, Каланчацька, Козаче-Лагерська, Князь-Григорівська, Маячківська, Новотроїцька, Першокостянтинівська, Покровська, Чалбаська, Чаплинська. Окремо входило м. Олешки – центр Дніпровського повіту.
У першій половині ХІХ ст. у складі Дніпровського повіту існували Аїрчанська та Каракуйська волості, населені ногайцями. До складу Мелітопольського повіту тієї ж губернії входило 24 волості:
Балківська, Великознам’янська, Великобілозерська, Василівська, Верхньо- Білозерська, Веселівська, Веселянська, Водянська, Дніпровська, Ейгенфельдська, Іванівська, Кам’янська, Кизиярська, Лепатиська, Михайлівська, Пришибська, Рогачицька, Рубанівська, Сірогозька, Терпіннівська, Тимошівська, Юзкуйська, Юхимівська, Якимівська. Окремо входили міста: Мелітополь та Генічеськ.
На 1917 р. до складу Херсонського повіту входило 46 волостей: Антонівська, Архангельська, Балацківська, Білозерська, Вавилівська, Володимирівська, Високопільська (Кронауська), Грушівська, Гур’ївська, Засільська, Золотобалківська, Інгульська, Козацька, Калузька, Кам’янська, Кочубеївська (Орлофська), Качкарівська, Кисляківська, Костромська, Криворізька, Любомирівська, Маліївська, Мар’їнська, Михайлівська, Миколаївська 1-ша, Миколаївська 2-га, Микільська, Новоархангельська, Новобузька, Нововоронцовська, Новомиколаївська, Новоодеська, Новосевастопольська, Одбідо- Василівська, Олександрівська, Покровська, Полтавська, Привільнянська, Снігурівська, Станіславська, Старошведська, Сухо-Єланецька, Тернівська, Тягинська, Шестернянська, Широківська.
Окремо входило 18 єврейських колоній, 6 посадів, 3 міста.
Значні зміни в адміністративно-територіальному поділі Херсонщини відбулись після 1917 р. У березні 1918р. ліквідована Таврійська губернія, її Дніпровський повіт увійшов до складу Херсонської губернії, а Мелітопольський – до Катеринославської, з 1920 р. – Олександрівської (перейменованої у 1921 р. у Запорізьку) губерній. У 1922 р. Херсонська губернія була ліквідована.
( По матеріалам ДАХО)