1

Тема: Українські автобани - старовинні шляхи

Шлях (укр. шлях, белор. шлях — путь, от польск. szlach, ср.-в.-нем. slag — след, колея) — на Украине и на юге России XVI—XVII веков степная дорога около южных границ, также большая наезженная дорога, тракт.[1][2]

В старину шляхами называли степные дороги, по которым степные кочевники совершали свои набеги на славянские поселения. Играли в древней Руси огромную историческую роль в политическом, военном и торговом аспектах. По этим старинным путям двигались на Русь азиатские кочевые племена, начиная с печенегов, хазар и половцев. Самым старинным шляхом или по-татарски «сакмой» является так называемый «Кончаков шлях», ещё в XIX веке проходивший через западные уезды Харьковской и Курской губерний, из Днепровских степей к Путивлю, и сохранивший свое имя с XII века, когда следом за северским князем Игорем вторгся со своей ордой в Посемье половецкий хан Кончак.

После вторжений татар, и особенно крымских, информация о главных шляхах становится все более полной. Крымские татары проникали на «московские места» преимущественно через Воронежскую и Курскую губернии, в промежутке между Днепром и Доном. Именно там пролегали следующие главнейшие шляхи: Калмиусская сакма — самая восточная, шедшая от берегов Азовского моря (реки Калки) и доходившая по «Книге Большого Чертежа» до городов Оскола и Ливен; Изюмский шлях — на запад от Калмиусской сакмы и Муравского шляха — самый западный. От этих главных шляхов шли второстепенные, иногда называемые производными от больших и главных, например: Муравки; Азовский шлях; шлях Сагайдачный; Свиная дорога; Бокаев шлях, которым, по «Книге Большого Чертежа»: «белогородские (аккерманские) татары прихаживали на Рыльские, и на Болховские, и на Орловские места — Бокай мурза»; Посольский шлях, Ромодановский; Муромская сакма, Пахнуцкая сакма, Савинская и другие. Сохранились сведения, начиная от первых годов XVII века, и об укреплении этих главных шляхов, о «досмотре царском посланцами» и о постройке вдоль них острогов. По шляхам путешествовали жители «окраинных» земель торгуя и чумакуя, по ним же из Москвы в Крым и обратно ездили послы той и другой стороны.

Шляхами также называли древние торговые пути в местностях Войска Донского — Гетманский, Дербентско-Сарматский, Дербентско-Аланский шлях и другие[3].

Этимология
Заимствовано не позже XVII века через украинско-белорусское посредничество из польского, в котором schlach — удар, след, дорога восходит к ср.-в.-нем. slag — также производного от slagen (ср. совр. нем. schlagen — бить, ударять). Буквально — утоптанная дорога.[4]

Образ в литературе, изобразительном искусстве
Тема дороги занимает особое место в творчестве Михаила Шолохова. В своих произведениях писатель неоднократно обращается к образу Гетманского шляха — «главной дороги Донщины»[5]. По словам Феликса Кузнецова, «через весь роман [Тихий дон], а перед этим — через „Донские рассказы“, проходит Гетманский шлях, по которому в стародавние времена шли казаки с Днепра на Дон»[6].
Одно из трёх панно, созданных живописцем Сергеем Васильковским для зала заседаний Полтавского земства, изображает Чумацкий Ромодановский шлях:"
    …высокое-высокое небо с нежными прозрачными облачками, которые Васильковский рисовал так, как никто из его современников. Дымчатые трепетные деревья стоят вдоль дороги, как бы благословляя и зазывая чумаков в дальний путь.
    — Статья «Дрожащие огни печальных деревень», газета «Зеркало недели» за 14 ноября 1998 г. (авт. — Д. Горбачов, П. Утевская)[7]"
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/0/02/Sergiy_Vasylkivskiy-_Chumac._shliakh.jpg

Цікавий факт... на сьогодні на вікі статі на тему "ШЛЯХ" українською немає...

Поделиться

2

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

D_i_V_a пишет:

Цікавий факт... на сьогодні на вікі статі на тему "ШЛЯХ" українською немає...

А це що? smile

Шлях (дорога)

Шлях — широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.

Розрізняють автошлях, залізничний, трамвайний, водний, морський, повітряний, річковий шлях тощо.
Цікаві факти

У Швейцарії виявлено відтинок дороги, вимощений колодами ще у 1700 році до н.е.[1] У Голандії такі настили з'явились на двісті років пізніше[1]. Матір'ю сучасних доріг вважається майже метрової товщини кам'яна дорога, вимощена у Стародавньому Римі 312 року до н.е[1]. Загалом мережа головних доріг із твердим покриттям, що оповила територію Римської імперії, налічувала 300 000 кілометрів.[1]
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0 … 3%D0%B0%29

Спасибо сказали: kbg_dnepr2

Поделиться

3

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Помните как в кино: "Выбить хана с Изюмского шляха!"

Спасибо сказали: ГіП2

Поделиться

4 (28-10-2015 17:42:15 отредактировано D_i_V_a)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Мура́вський шлях — один з найважливіших стратегічних шляхів 16—18 століть, який пролягав з Південної України на північ до кордону з Московською державою.
Опис
Шлях починався з Перекопу, йшов на північ між верхів'ями річок Молочні Води і Кінські Води (біля впадіння в Дніпро), перетинав річки Вовчі Води, Самару, Оріль. Далі проходив через територію Харківського і Охтирського полків поблизу міст Коломака і Валок.
Між верхів'ями річок Осколу, Ворскли, Сіверського Дінця і Сейму Муравський Шлях з'єднувався з Ізюмським шляхом, а біля міста Лівни з Кальміуським шляхом і далі простягався до міста Тула у Московії.
Муравським шляхом користувалися загони кримських і ногайських татар під час грабіжницьких наскоків на Лівобережну і Слобідську Україну.
Запоріжські козаки контролювали цей шлях на відстані 200 верст. Від ріки Оріль по Кінські води були кордони Гетьманщини.
Після спорудження в кінці 17 століття кількох укріплених пунктів, татари припинили вторгнення в Україну по Муравському шляху і він поступово перетворився на торговельний шлях.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1 … 1%8F%D1%85
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/2/27/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9-%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8.png

Поделиться

5

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

(На сторону, про себе) Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею або Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє. У мене є версія, що федеральна автотраса М4 "Дон" розмито - від Ростова до Краснодара, а на південь чітко до Джубги (берег Чорного моря) і далі на Сочі-Сухумі-Тбілісі-Тауз-Єреван є шляхом, по якому скіфи ходили на "військові заробітки" в Урарту (я однією ногою прямий нащадок панівного етносу цієї славетної держави - це я серйозно). Вважається, що саме ці "заробітчани" помалу розхитали й розвалили могутню державу моїх предків. В найближчих лісах є прибл. 300 досі невивчених курганів. По формі вони скіфські. Саме у ту пору у проточеркесів з'являються високохудожні вироби урартійського походження. Всі ті барси, олені, коники з щирого золота - все це урартійське. Походження такого великого числа курганів пояснюю або зіткненням з аборигенами Підкавказзя, або моровицею. Перше ймовірніше. Але більше предки черкесів ходили зі скіфами у закавказькі походи "за кумпанію", ото й навезли високотехнологічних і високохудожніх виробів.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: kbg_dnepr2

Поделиться

6

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Тетяно, дуже дякую за чудову тему. Тільки вона, як на мене, не з етнографії, а з географії.

Я думаю, що були (повинні були бути?) і західніші за Муравський шляхи. Мене дуже цікавить шлях до Криму по правому березі Дніпра. Може, колись і до нього черга дійде.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

7

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Ізюмський шлях, Ізюмська сакма (татар. сукмак — «дорога, стежка») — одне із відгалужень Муравського шляху, яким татарські й ногайські орди здійснювали грабіжницькі напади на українські та російські землі в 16—18 століттях.

Шлях починався від верхів'я річки Оріль, пролягав Харківщиною, біля міста Ізюм на Ізюмському броді перетинав річку Сіверський Донець, прямував правобережжям уздовж річки Оскіл і в межиріччі Псла, Ворскли, Сіверського Дінця й Осколу знову з'єднувався з Муравським шляхом.

Після спорудження воєнно-оборонної системи порубіжних укріплень — Бєлгородської оборонної лінії та Ізюмської оборонної лінії  — татарські
й ногайські орди втратили свій інтерес до Ізюмського шляху.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0 … 1%8F%D1%85

Поделиться

8 (28-10-2015 20:02:43 отредактировано Мариненко)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

kbg_dnepr пишет:

Тетяно, дуже дякую за чудову тему. Тільки вона, як на мене, не з етнографії, а з географії.

Я думаю, що були (повинні були бути?) і західніші за Муравський шляхи. Мене дуже цікавить шлях до Криму по правому березі Дніпра. Може, колись і до нього черга дійде.

Був такий шлях, через Чорний ліс.

Спасибо сказали: kbg_dnepr1

Поделиться

9

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Бакаїв шлях · Волоський шлях · Ізюмський шлях · Кальміуський шлях · Кизикерменський шлях · Київський шлях · Кучманський шлях · Колківський гостинець · Кримський шлях · Микитинський шлях · Муравський шлях · Ромоданівський шлях · Саксаганський шлях · Херсонський шлях · Чорний шлях ·
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0 … 1%8F%D1%85

Спасибо сказали: kbg_dnepr2

Поделиться

10 (28-10-2015 20:38:08 отредактировано D_i_V_a)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Чо́рний шлях. Український люд називав цей шлях ще Шпаковим, від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався Керман йолі (Караванна дорога) — стародавній торговельний шлях, яким користувалися кримські татари для нападів на Правобережну та Західну Україну й на Польщу в XVI — XVII століттях.

Назва
Чорним названий від Чорного лісу, де переховувались татари[Джерело?]. Чорний шлях називали також шляхом ясиру. Ним перекопські татари гнали українське населення в ясир, до Кафи (Феодосії), де продавали далі. Напади перекопських татар почалися з того часу, коли Туреччина у 1474 році захопила Крим (Перекоп) і посадила там свого васала Менґлі I Ґерая.
Опис
Руські землі з давніх часів належали до найбагатших в Європі, завдяки своєму положенню по сусідству з Чорноморським сходом. Після спустошення татарською ордою ці землі було обернено на пустки.

В українських степах комунікаційних доріг в козацькі часи не існувало, тільки старовинні шляхи, якими ходили каравани по сіль в Крим, по рибу на Дон і Запоріжжя або за збіжжям та по товари до Очакова. Ці шляхи називали Чорним шляхом, цими шляхами нападали також татари. Український люд називав цей шлях ще Шпаковим, від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався Керман йолі (Караванна дорога).

До Львова вели усі три шляхи: від Сокаля та Жовкви українсько-волинський — Чорний (Північний), від Теребовлі та Золочова — Подільський або Кучманський і з півдня від Галича та Бучача — Волоський. Червона Русь була поділенна на дві частини. З яких західна процвітала з розквіту торгових міст (Перемишль, Ярослав), а східна з її оборонними замками була підставлена безкінечним грабіжництвам та нападам. Тут починалися схованки люду в печерах, підземних ходах. Кожен замок, кожне поселення мало такі підземні ходи, які простягалися часом на чверть милі. В цих підземних ходах люди ховалися самі, ховали худобу, збіжжя від орди.

    Чорний шлях (Каравана дорога) (Гетьманський, Царський) йшов від Білгороду (Дністровського), через Маяк (Каравул) до переправи на р. Буг (Бог) і до Чорного лісу. А саме від Чорного лісу йшов в трьох напрямках до Балти, до Ольвіополя і накінець до переправи Микитин Ріг через Дніпро.

Чорний шлях починався з Перекопського перешийка і йшов на північ, через запорозькі степи, на верхів'ях річок Інгула, Інгульця і Тясмину, повертав на захід та розгалужувався на декілька шляхів:

    Київський (північний або північно-східний) — на Кременчук, Київ проходив через Черкаси, Канів, Корсунь, Звенигородку, Богуслав, Лисянку, Тетіїв потім далі на Заслав, Полонне, Луцьк, Володимир-Волинський, Сокаль, та на Волинь.

Північний шлях (Чорний): Замость, Сокаль, Немирів, Тартаків, Рава, Магерів, Белз, Жовква, Великі Мости, Каменка Струмілова, Городок, Куликів, Львів.

    середній (проходив поблизу Шполи, Умані, Яніва, Тальний, Дашева).
        Біля Липовця північне і середнє розгалуження з'єднувалися і далі Чорний шлях пролягав у напрямку Тернополя.


    Кучманський (південний) — або Подільський, йшов посередині Поділля, долиною ріки Бог, через Томаківку, Торговицю, Саврань, річки Кудима, Кучмінь, далі під Липовцем з'єднувались з «Київським» і далі через Хмільник, Бар, Тернопіль простягався на захід у напрямку Львова.


    Волоський (Кучманський) (долиною Дністра) від переправи на р. Буг до Балти (на Кишинів), через ріки Кодима, Бог, Дністер через Умань, Гайсин, Тульчин, Саврань, через Рушава, Дзвін, Ушиця, Дзіньків далі на Скалу, Бучач.

        Шляхи Волоський і Кучманський з'єднувалися в Русі Галицькій і йшли на Львів: з Волощини, через Галич до Львова (Волоський, Вірменський, з Покуття на Бучач до Львова). Волоський: Бучач, Чортків, Золотий Потік, Монастириська, Коломия, Станіслав, Галич, Калуш.

З Запоріжжя до Києва вів Херсонський Шлях.

Муравський шлях на карті Боплана
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0 … 1%8F%D1%85
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/5a/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D0%B8%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%8B_%D0%B4%D0%B5_%D0%91%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0.png

Поделиться

11 (28-10-2015 23:05:21 отредактировано D_i_V_a)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Мариненко пишет:

Бакаїв шлях · Волоський шлях · Ізюмський шлях · Кальміуський шлях · Кизикерменський шлях · Київський шлях · Кучманський шлях · Колківський гостинець · Кримський шлях · Микитинський шлях · Муравський шлях · Ромоданівський шлях · Саксаганський шлях · Херсонський шлях · Чорний шлях ·...

Тема створена для акумуляції інформації по цьому питанню...

Хтось може сказать, що на вікі маємо всю необхідну інформацію. Але це не так. Неподалік Фастова проходив шлях - назву мені у розмові сказали місцеві. Назву шляху не говорю свідомо. Але вже деякий час не можу знайти в інтернеті по ньому взагалі нічого...

Може у майбутньму хтось завдяки цій темі узнає більше про свою місцевість...

Поделиться

12 (28-10-2015 20:46:40 отредактировано Мариненко)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

так легше дивитися smile

Спасибо сказали: ГіП2

Поделиться

13

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Кучма́нський шлях— одне з відгалужень Чорного шляху, яким у 16 — першій половині 18 століття користувалися кримські і ногайські татари для розбійницьких нападів на Поділля і західноукраїнські землі.
Шляхи на Поділлі 16 ст.

Шлях починався від верхів'їв Інгулу (тепер північніше міста Кіровограда Кіровоградської області), перетинав Південний Буг і йшов у західному напрямі на місто Бар (тепер Вінницька область). Біля Тернополя Кучманський шлях з'єднувався з Чорним шляхом.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1 … 1%8F%D1%85
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/33/Podolvoevod.jpg

Поделиться

14 (28-10-2015 21:46:57 отредактировано D_i_V_a)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Кальміу́ський шлях (Кальміуська сакма; татарською сукмак — стежка) — одне з розгалужень Муравського шляху, яким користувалися загони кримських і ногайських татар для військових походів на Слобідську Україну і Московську державу в 16-му — на початку 18 століття для збирання данини — «поминків». Назву отримав від річки Кальміус.

Шлях починався на межі кочовищ Єдичкульської орди і Джамбуйлуцької орди, у верхів'ях річки Молочні Води, де відокремлювався від Муравського шляху. Далі йшов на північ вздовж правого берега річки Кальміусу і біля фортеці Тор (тепер місто Слов'янськ Донецької області) землями Кальміуської паланки Вольностей Війська Запорозького низового, перетинав Сіверський Донець, потім проходив у північному напрямі через територію Острогозького полку поблизу фортець Старобільськ, Сватове, Валуйки, Новий Оскол, Старий Оскол. Під Лівнами Кальміуський шлях знову з'єднувався з Муравським шляхом.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0 … 1%8F%D1%85
Мапа

Поделиться

15 (28-10-2015 21:46:34 отредактировано D_i_V_a)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Бакаїв шлях — татарський шлях (сакма) на Лівобережній Україні. За переказом, названий так за прізвищем татарського мурзи Бакая, який здійснював цим шляхом набіги на порубіжні Курщину та Орловщину, коли ще не існувала захисна Бєлгородська оборонна лінія XVI-XVII століть. Вів фактично з Путивля, південніше Рильська, перетинаючи Лосицьку дорогу та Муравський шлях.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0 … 1%8F%D1%85
Мапа

Поделиться

16

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

D_i_V_a пишет:

Чо́рний шлях Турецькою цей шлях називався Керман йолі (Караванна дорога)

Керван йоли, Караван йоли - Караванна дорога, Караванний шлях, а Керман йоли - це Міська дорога, Кріпосна дорога. Це так у Вікі?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

17

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Мариненко пишет:

Бакаїв шлях · Волоський шлях · Ізюмський шлях · Кальміуський шлях · Кизикерменський шлях · Київський шлях · Кучманський шлях · Колківський гостинець · Кримський шлях · Микитинський шлях · Муравський шлях · Ромоданівський шлях · Саксаганський шлях · Херсонський шлях · Чорний шлях ·

Про виділені шляхи вже сказано - хочаб приблизно накреслений їхній напрямок. Про інщі треба шукать...

Поделиться

18

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1 … 0%B8%D1%87
Русов Олександр Олександрович
«Русские тракты конце XVII и начале XVIII веков и некоторые данные о Днепре из атласа конца прошлого столетия»
http://io.ua/33013187n.jpg

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see
Спасибо сказали: ГіП, kbg_dnepr3

Поделиться

19

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Ярематойсамий пишет:
D_i_V_a пишет:

Чо́рний шлях Турецькою цей шлях називався Керман йолі (Караванна дорога)

Керван йоли, Караван йоли - Караванна дорога, Караванний шлях, а Керман йоли - це Міська дорога, Кріпосна дорога. Це так у Вікі?

Я нічого сама не писала - це тільки копії для початку теми... та, як ми вже бачимо smile, для уточнення їх назв... одна буква - та друге значення...

Поделиться

20

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

D_i_V_a пишет:

Неподалік Фастова проходив шлях - назву мені у розмові сказали місцеві. Назву шляху не говорю свідомо. Але вже деякий час не можу знайти в інтернеті по ньому взагалі нічого...

http://io.ua/33013189n.jpg

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Поделиться

21

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Знов трохи не в тему. Живу й майже щодня ходжу по т.зв. Анапському шляху. Це так козаки назвали стару північнокавказьку дорогу (головну), що йшла від Чорного до Каспійського моря, від Анапи до Дербенту. Я про неї навіть колись для крайового телебачення розповідав. Після завоювання Росією Кавказу наша дільниця підупала - просто лісовозна дорога. Там, де цей шлях перетинав річку Псекупс, ми купалися, пів-дитинства там пройшло. Жив у 150 м від нього.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: ГіП, kbg_dnepr2

Поделиться

22

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/A … aclav.html

    Шляхи з Києва до Брацлава у XV-XVII ст.


    Гедзь Тетяна


http://www.myslenedrevo.com.ua/files/MDr/sci/auxsci/gedz/Braclav2.jpg

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see

Поделиться

23

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Bragida пишет:
D_i_V_a пишет:

Неподалік Фастова проходив шлях - назву мені у розмові сказали місцеві. Назву шляху не говорю свідомо. Але вже деякий час не можу знайти в інтернеті по ньому взагалі нічого...

http://io.ua/33013189n.jpg

Дякую пане Bragida - Ви допомогли вирішити це питання!
Проблємка була в одній букві. Ото між Хвастовом та Котельнею, північніше Чорного шляху, на Вашій карті проходить шлях що раніше називався Котелянський шлях - мабуть це місцева назва короткого відрізку...

Котельня або Котельниця - зараз Стара Котельня - село біля Андрушівки Житомирського району, а далі шлях йшов на Острог, ...як цікаво...

Проблема з пошуком полягала у сучасному написанні через И.
"Продам приватизированный земельный участок. В городе Фастове СТ "Котилянський шлях"- це найбільш поширене повідомлення на яке реагував пошуковець smile.
Є ще дачний масив "Котилянське". Як раз там й проходив цей шлях.
Та дуже приємно побачити, що Чорний шлях проходив також неподалеку. Дуже дякую

Post's attachments

кот.3.jpg
кот.3.jpg 108.72 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

24

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

А що то за карта (де південь зверху)?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

25 (29-10-2015 11:48:53 отредактировано Bragida)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Південь зверху на карті Боплана Delineatio generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina 1648 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0 … a_1648.jpg

Брагіда (Брагида, Брегид, Брегида, Брегіда, Брегидин(а), Бригида, Брігіда, Брыгида, Бригидин(а), Брегеда, Бригеда)
Курач, Дедок (Дідок, Дєдок), Нехай (Україна, Чернігівська обл.)

There's none so blind as those who will not see
Спасибо сказали: kbg_dnepr2

Поделиться

26

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Прошу звернути вашу увагу на описи шляхів на вікі .  "...один з найважливіших стратегічних шляхів 16—18 століть..." ось ця фраза про 16-18 століття пишеться про всі шляхи. Здається що до 16 століття у тих краях і муха не літала...

Тому може буде цікавим послухать запис радіопередачі про чумацтво/козацтво - стає зрозумілим, що шляхи найбільше використовували для мирних цілей, та з'явилися вони за довго до 16-го століття
Передача від 15.08.2015 15:11, у темі "Історії з історії"
Гість - Григорій Халімоненко - мовознавець, історик
Аудіофайл розмови eramedia.com.ua/article/224258-hto_tak_chumaki_/

Поделиться

27

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Bragida пишет:

Camporum Desertorum

Це Дике Поле?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

28

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Мабуть, так - у Вікі латиною названо трохи інакше, але теж про deserta (безлюдне місце):

Ди́ке По́ле (лат. Loca deserta, пол. Dzikie Pola, Beauplan Dzikie Pole) — у вузькому розумінні історична назва нерозмежованих і слабо заселених причорноморських степів між середньою і нижньою течією Дністра на заході, нижньою течією Дону і Сіверським Дінцем на сході, від лівої притоки Дніпра — Самари і верхів'їв притоків Південного Бугу — Синюхи та Інгула на півночі, до Чорного і Азовського морів та Криму на півдні, у широкому розумінні — назва всього Великого Євразійського Степу, який також називали Великою Скіфією в часи античності чи Великою Тартарією в часи середньовіччя у європейських і Дешт-і-Кипчак у східних (переважно перських) джерелах.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

29

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Про Залозний та Солоний шлях тут http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=48185#p48185

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

30

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Чорний шлях

Спасибо сказали: Ярематойсамий2

Поделиться

31

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

По Муравському шляху є тема на ВГД

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

32

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Может, не совсем, но близко к теме.

На сайте «Краевед» выложены книги по теме дорог и трактов.


- Указатель дорог Российской Империи. 1804 г. - kraeved.od.ua/book/booku.php

- Русские тракты. 1876 г. в конце XVII и начале XVIII веков и некоторые данные о Днепре из атласа конца пошлого столетия. - kraeved.od.ua/book/bookr.php

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: ГіП2

Поделиться

33 (09-01-2016 16:48:48 отредактировано Aushanbibi)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

 Про віднайдені відрізки "Караванного шляху" поблизу Фастова
 Отрезок северной ветви лесостепного трансъевропейского пути(-Яхны-Малополовецкое-Трилесы-Королевка-Пилиповка-Паляничинцы-Фастовец-Оленовка-Мытница-Васильков-Вел.Бугаевка-Гвоздов-Кременище-Хотов-Киев-) В пределах Фастовского р-на проходит к северу от сел Яхны,Малополовецкое(по водоразделу рек Каменка и Суботь); к юго от сел Трилесы,Королевка,Пилиповка, пересекает р. Каменка где-то между селами Паляничинцы и Ковалевка; проходит через Перепетовое Поле южнее сел Фастовец и Оленовка. Под названием "Караванны" или "караванный шлях" известен в селах Малополовецкое, Яхны, Кожанка. Вдоль шляха расположены могильники.
 Ответвление "караванного шляха" в направлении Белой Церкви "Чумацкий Шлях" (-Яхны-Мал.Михайловка-Великополовецкое-Белая Церковь-). В пределах Фастовского района походит через земли сельсовета с. Яхны. Ответвление шляха огибают Яхнянский хутор с двух сторон; один рукав пересекает р. Суботь к востоку от хутора, второй с запада. На полях вдоль Шляха прослеживаются незначительные возвышения; часть их, возможно природного происхождения, часть - распаханные курганы (?).Источник: Фастівський державний краєзнавчий музей. Лисенко на ін. 2002 р.

Спасибо сказали: kbg_dnepr2

Поделиться

34

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Пишете, що  шлях, то польською -szlach. Перевіримо:
 Дивимося в  https://sjp.pl/+Szlach. Нема. Є лишень:
szla - rodzaj uprzęży, szleja.
А що скаже Mетр: doroszewski.pwn.pl/haslo/szlach/
Овва - nie odnaleziono!
Do trzech razy sztuka, йдемо до https://sjp.pwn.pl/szukaj/%20szlach.html
Знову нема!
Нарешті staropolska.pl/slownik/?id=-1. І тут нема!
Так от, не szlach, а szlak.
Начебто дрібниця, але все в світі складається з дрібниць.

Спасибо сказали: Relic hunter1

Поделиться

35 (11-03-2018 12:15:04 отредактировано Relic hunter)

Re: Українські автобани - старовинні шляхи

Трохи про дороги між сотенними містечками та регіональні особливості (на прикладі Полтавського полку) у джерелі 1762 р.
(карти строго не судіть wink )
Калашник Є.С. Сотенні містечка Полтавського полку в описі маєтностей Р.Л. Воронцова 1762 р. // Сіверщина в історії України. Зб. наук. праць. – Вип. 9. – Київ-Глухів: Вид. Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2016. – С. 274 – 283.
С. 276

   Іншими важливими орієнтирами в Описі є шляхи. Опис вказує на Білицький, Говтвянський, Московський, Керебердянський, Кобеляцький, Козацький, Писарів, Полтавський, Решетилівський, Санжарівський, Сокільський, Царичанський шляхи та “большой поперечный шлях з Санжарова на Кустолов идучий”. Їхні назви яскраво виражають місцеву топонімію – у кожному містечку дорога називалася за кінцевим пунктом. При цьому прослідковуємо наступний дуалізм: у Біликах дорога до Нових Санжар називалася Санжарівським шляхом, а в Санжарах – Білицьким. Таку ж подвійну назву носила дорога з Кобеляк до Біликів. Цю особливість доповнює факт назви південного тракту з полкової Полтави (Полтавського шляху в Описі) – Кобеляцьким [6, с. 58]. Два шляхи мали назви господарського походження: Гончарський та Рибальський. Як до водних артерій, так і до шляхів прив’язувалися відомості про наділи, наприклад, у Біликах “Пахотное поле […] при городе с приезду от Кобеляка” [1, арк. 194 зв.], або “…Ключников Байрак на шляху полтавском” [1, арк. 201зв.].

https://www.academia.edu/30542653/%D0%9 … 1._274_283

Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).
Спасибо сказали: borisovichi, LG 7752

Поделиться