1 ( 04-12-2020 12:46:29 змінене AleksML )

Тема: Мелащенко

Мелащенко Микола Володимирович (28 квітня 1911, село КучинівкаСновський районЧернігівська область — 4 квітня 1998Сновський районЧернігівська область) — учасник Другої світової війни, стрілець 43-го стрілецького полку 106-ї стрілецької дивізії 65-ї армії Центрального фронту, червоноармієць, Герой Радянського Союзу (1943).Wikipedia

Multi multa nemo omnia novit.
Єрофеєнко(Ерофеенко)\Кришталь(Крышталь,Крешталь)\Малашенко\Мелащенко\Фесенко(Хвесенко)\Щедрин
Thanks: kbg_dnepr1

2 ( 04-12-2020 12:49:41 змінене AleksML )

Re: Мелащенко

Мелащенко Іван Григорович 1855 - 1933 (м. Опішня Зінківського р-ну Полтавської обл.) - згадується в переліку землевласників Російської імперії 1870-1918 р. Мій прадід. Upd. За уточненою інформацію після служби в РІА (орієнтовно 1873-1885) мешкав в передмісті Опішні - с. Міські Млини. Мав понад 8 десятин землі в урочищі Курганівщина близько с. Міські Млини та х. Байрак.

Multi multa nemo omnia novit.
Єрофеєнко(Ерофеенко)\Кришталь(Крышталь,Крешталь)\Малашенко\Мелащенко\Фесенко(Хвесенко)\Щедрин

3 ( 05-04-2020 23:53:03 змінене AleksML )

Re: Мелащенко

Мелащенко Федір Іванович між 1891 та 1894 - 1915 (м. Опішня Зінківського р-ну Полтавської обл.) - стрілець 17 Туркестанського стрілецького полку, син Івана Григоровича (вище), брат мого діда. Загинув в боях за Мергемирський перевал:

Бой за перевал Мергемир


Между тем Баратов, несмотря на успокоительное заверение штаба армии об обеспечении последним его маневра со стороны перевала Мергемир, все же беспокоясь за свой тыл, 24 июля направил из своего резерва 153-й Бакинский пехотный полк с приказанием овладеть высотой к востоку от перевала, которую уже заняли турки.

Командир 153-го пехотного полка перед рассветом 25 июля выделил в авангард 2-й батальон, который, перейдя вброд р. Шариан-су, повел стремительное наступление, сбивая передовые части турок, проникшие в долину р. Гелиян-су. К 17 час. полк штыковым ударом овладел северным хребтом этого двойного перевала. Южный же перевал попрежнему оставался в руках турок. Благодаря этому в значительной степени облегчилось выполнение задачи 17-м Туркестанским полком, выступившим на рассвете 25 июля из с. Даяр.

Баратов, получивший вновь указание не расходовать свои силы в сторону перевала Мергемир, приостановил дальнейшее продвижение 153-го Бакинского пехотного полка. Однако он не повернул все его части сразу в сторону перевала Клыч-гядук, вследствие чего наступление маневренной группы, как и накануне, протекало медленно, с большой осторожностью, что позволяло туркам безнаказанно выходить из намеченного окружения через перевал Клыч-гядук.

17-й Туркестанский стрелковый полк Крутеня подошел к району перевала Мергемир в то время, как пограничники и части 153-го Бакинского пехотного полка, не будучи в состоянии сдержать натиск 29-й турецкой пехотной дивизии, очистили его и турки распространялись по обеим сторонам перевала.

Крутень развернул свой полк, к которому были присоединены пограничники и части 153-го полка. Несмотря на трудные условия горного рельефа, он энергично перешел в контрнаступление и к исходу 25 июля достиг позиций турок на самом перевале. Не откладывая атаки до утра, туркестанцы в 23 часа 25 июля, сделав до 20 км (от с. Даяр) горного марша, штыковым ударом сбросили части 29-й турецкой пехотной дивизии с перевала и закрепили его за собой.

Утром 26 июля турки делали попытки вновь вернуть перевал, но были встречены организованным огнем русских частей.

В общем благодаря принятым штабом армии мероприятиям, которые проводились в жизнь с большой энергией и смело, маневр группы Баратова был обеспечен. Кроме того, штаб армии учитывал, что турки могли повторить удар 29-й пехотной дивизией, которая имела возможность усилиться за счет частей, действовавших на сарыкамышском направлении.

Поэтому штаб армии принял меры к усилению заслона, выставленного на перевале Мергемир. Днем 26 июля к перевалу подошел 156-й Елисаветпольский пехотный полк 39-й пех. дивизии, снятый с фронта 1-го Кавказского корпуса. Этот полк сменил туркестанцев Крутеня, которые были направлены к с. Дарках, юго-восточнее перевала Мергемир, с целью более прочного обеспечения войск Баратова с юга.

gwar.mil.ru/heroes/chelovek_donesenie15378589/
www.grwar.ru/library/Korsun-Alas … HO_09.html

P. S. Діапазон дати народження визначив приблизно - на 1915 р. був на строковій службі, на яку беруть в 21 рік терміном на 3 роки. Чи я правий? Дякую.

Post's attachments

501648_0313688b1234b36n4055o3.jpg
501648_0313688b1234b36n4055o3.jpg 26.14 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Multi multa nemo omnia novit.
Єрофеєнко(Ерофеенко)\Кришталь(Крышталь,Крешталь)\Малашенко\Мелащенко\Фесенко(Хвесенко)\Щедрин

4 ( 04-12-2020 12:50:06 змінене AleksML )

Re: Мелащенко

Мелащенко Гаврило Іванович 14 (23) лютого 1914 – 29 жовтня 1999.


Мій дід. Вирішив записати що знаю про нього.


Народився в 1914 році в містечку Опішня Зеньківського району Полтавської області в заможній селянській родині. Дата народження потребує уточнення – ніби-то народився 14 лютого, але святкував й записаний 23 лютого – зручно, бо було свято й вихідний день. Остання дитина з 15 (17?) братів та сестер. В 1929 р. закінчив навчання в семирічці за місцем народження. В Голодомор (*) працював на шахті в м. Кривий Ріг (**). За сімейними переказами там і познайомився з майбутньою дружиною, яка працювала в їдальні. Вони могли бути знайомі раніше, бо бабуся Олександра Іванівна Фесенко родом із сусіднього Диканського району, с. Писарівщина.
В 1935 році народився перший син. В 1936-1937 р.р. проходив строкову службу в РККА. З РККА ані в шахту ані в село повертатись не хотів, і пішов навчатись на курси залізничників. Так пов’язав решту свого життя із залізницею. В 1939 році народився другий син. В кінці 1939-1940 році був направлений на приєднану частину заходу України – налагоджувати залізничне сполучення. Там і зустрів війну. Фронт на початку війни рухався дуже швидко, і майже одразу Гаврило Іванович разом із сім’єю опинився на окупованій території. Вирішили добиратись на малу батьківщину. В самому початку дороги потрапили під авіаналіт, залізничні шляхи були зруйновані, і добиратись довелось пішки. Йшли від села до села, де траплялось ночували, бува у когось підробляли. Раз у лісі його хотіли мобілізувати в партизани, але він якось домовився відпустити його з вагітною дружиною й двома дітьми дійти до дому.
Прибувши, вирили поблизу села землянку де і мешкали. На господарстві було декілька курей, але яєць не їли – берегли для патруля. У Гаврила Івановича за час дороги виросла довга борода, і сам він схуд. Коли приходив черговий патруль в пошуках робочої сили для відправки в Німеччину, він лягав в ліжко під ковдру, згори клав бороду. Його дружина казала що хазяїн хворий, віддавала заздалегідь зібрані яйця. Так він уник відправки до Німеччини. В 1942 році народилась третя дитина – дівчинка.
В 1943 р. зі звільненням від німецьких загарбників був мобілізований до РККА. Служив в 77 окремому робочому батальйоні (***), що входив в склад 4 гвардійської Армії. Нагороджений медалями за взяття Відня, Будапешту, перемогу над Німеччиною. Не дивлячись на це був визнаний учасником ВВВ лише в 1981 р. (****)
Після демобілізації повертається працювати на залізницю. Отримує призначення на сільську станцію Єлізарове (Святовасилівка) в Дніпропетровській області. В 1947 році народжується четверта дитина – третій син. Працює на станції на різних посадах до виходу на пенсію. Помер в 1999 році.


* - в Кривому Розі мешкав старший брат Ілля Іванович, який ніби-то був командиром РККА. В 1932 році в Кривий Ріг також перебрались декілька братів та сестер із матір’ю. Батько з сином та донькою з двома дітьми залишився в селі. Всі хто залишився – загинули.

** - З його слів давали пайку таким хлібом що я б його і в руки не взяв.

*** - Так у військовому квитку та довідці із ЦАМО від 1981 року. Це може бути й 77 окремий Червонопрапорний мостовий залізничний батальйон, й 77 окремий ремонтно-відновлювальний батальйон, і 77 окремий мостобудівний батальйон, і 77 окремий дорожньо-експлуатаційний батальйон... Ця інформація потребує уточнення, але відомо що підрозділ входив в склад 4 гвардійської Армії та брав участь в Будапештській та Віденській військових операціях. Буду вдячний якщо хтось підкаже як це можна визначити з відкритих джерел або написавши запит до військомату. Посвідчення до медалей видані військоматом в 1947-48 р.р. - вочевидь на підставі довідок, виданих військовим підрозділом.

**** - мене дивувало чому у діда є медалі «за війну», а потім аж за 40 років Перемоги (він не мав медалей за 20 та 30 років та знаку за 25 років Перемоги). З цієї інформації отримав відповідь.

Multi multa nemo omnia novit.
Єрофеєнко(Ерофеенко)\Кришталь(Крышталь,Крешталь)\Малашенко\Мелащенко\Фесенко(Хвесенко)\Щедрин
Thanks: kbg_dnepr1