1

Тема: Хаврусь

З Вікі:
Сергій Левкович Хаврусь (20 вересня 1937, село Миколаївка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області — 19 липня 2014, смт Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області) — український діяч культури, краєзнавець. Раптово помер у рідному музеї на робочому місці від зупинки серця 19 липня 2014 року.

Закінчив Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка.

З 1966 р. — директор музею І. С. Нечуя-Левицького у смт. Стеблеві Корсунь-Шевченківського району.

Зробив вагомий внесок у дослідження життя і творчості І. С. Нечуя-Левицького, популяризації його літературної спадщини.

Автор 10 окремих книг, путівників, буклетів, плакатів. Серед них — «Стеблів», «Музей І. С. Нечуя-Левицького у Стеблеві», «Стеблівський будинок-музей І. С. Нечуя-Левицького», «Акварелі Катерини Кайдаш», «Іван Нечуй-Левицький», «Іван Нечуй-Левицький. 1838 — 1918».

Статті, літературні та краєзнавчі розвідки С. Л. Хавруся про І. Нечуя-Левицького друкувались у журналах «Україна», «Вітчизна», «Дніпро», «Всесвіт», «Українська мова і література в школі», «Український історичний журнал», «Педагогічний вісник», «Корсунський часопис», у газетах «Літературна Україна», «Культура і життя», «Вісті з України», «Сільські вісті», «Освіта», «Робітнича газета», «Вечірній Київ», «Вільна Україна», «Нова доба» та інших виданнях.

Автор окремих книг «Нечуєва оселя на березі Росі», «Як була війна», «Стеблів над Россю», «З богуславських криниць», «З рідним краєм у серці», «Стеблівські зустрічі», «Стеблівське диво», «Любов і мрії мудрого Нечуя», збірника пісень «Божий дар» та інш.

Розробив наукові концепції відновлення і створення експозицій Квітчанського меморіального музею К. Г. Стеценка, Кліщенського літературно-меморіального музею М. П. Старицького. Досліджував і популяризував народні традиції рідного краю.
...............................................
Свята й праведна людина. Я з ним трохи листувався, бо мені цікава постать і творчість І. Нечуя-Левицького. Авансом називав мене нечуєзнавцем. Треба хоч щось зробити, бо страшно помирати.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

2

Re: Хаврусь

Шукаю родичів з прізвищем Хаврусь, які походять зі Стеблева Черкаської обл. В даний час вже зібрав чимало генеалогічних даних по чоловічій лінії до приблизно 1804 року.

Хаврусь, Мірошниченко, Сурженко, Гавришевські, Миколенко, Жир
Thanks: kbg_dnepr1

Share

3

Re: Хаврусь

Про ймовірне походження прізвища ХАВРУСЬ:1. Початковий спогад про це слово знайдений в білоруській мові. Хаўрус - (union), товариство, братерство, спілка, альянс, союз - див. slounik.org/80638.html 


2. “Слова хаўрус прыйшло да нас зь iдышу. У беларускай лiтаратурнай мове ХХ ст. хаўрус – гэта перадусiм ‘кампанiя, сябрына, група людзей, блiзкiх паводле сваёй дзейнасьцi, мэтаў або зацiкаўленьняў’. Супольнiкi ў хаўрусе – хаўрусьнiкi” 
Звідси: https://www.svaboda.org/a/24876794.html 



3. Коментар від знавця ідишу: в Ізраїлі Company (компанія, промислова або ще якась)  - це "Хевра". Всі ці слова походять від кореня "хавер" - брат. Хаверим - браття. тільки в івриті хаверИм, а в ідиш хавЕрим.

Хаврусь, Мірошниченко, Сурженко, Гавришевські, Миколенко, Жир
Thanks: kbg_dnepr1

Share

4

Re: Хаврусь

Прізвище у сучасній Україні https://ridni.org/karta/%D1%85%D0%B0%D0 … %81%D1%8C:

ХАВРУСЬ
(трансл. Khavrus', рос. Хаврусь) - офіціальна транслітерація тут ні до чого, вона орієнтується на англійську мову, а тут було б потрібне написання на ідиші (німецька мова) та івриті (які варто добавити у назву теми. Пан Ярема це вже, нажаль, не зможе зробити, але можна написати про це адміну).
Налічує 192 носіїв - Лепесівка (55) Стеблів (27) Ямпіль (22)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Khavrus1

Share

5 ( 17-03-2020 11:22:14 змінене Khavrus )

Re: Хаврусь

Дякую, але в сучасній німецькій мові, яку я непогано знаю, такого чи близького слова нема, це саме мені підтвердили мої колеги-німці. Як бачите, схоже слово збереглося лише в білоруській мові та на ідиші/івриті, написання в останніх двох варіантах я при нагоді попитаю. До речі, по містечку Стеблеву я провів досить детальне генеалогічне дослідження родоводу Хаврусь, до якого я належу, при цьому маю безперервні документальні дані аж до 1802 року. kbg_dnepr пише:

Прізвище у сучасній Україні https://ridni.org/karta/%D1%85%D0%B0%D0 … %81%D1%8C:

ХАВРУСЬ
(трансл. Khavrus', рос. Хаврусь) - офіціальна транслітерація тут ні до чого, вона орієнтується на англійську мову, а тут було б потрібне написання на ідиші (німецька мова) та івриті (які варто добавити у назву теми. Пан Ярема це вже, нажаль, не зможе зробити, але можна написати про це адміну).
Налічує 192 носіїв - Лепесівка (55) Стеблів (27) Ямпіль (22)

Хаврусь, Мірошниченко, Сурженко, Гавришевські, Миколенко, Жир
Thanks: kbg_dnepr, Ann2

Share

6 ( 17-03-2020 11:37:45 змінене kbg_dnepr )

Re: Хаврусь

Я мала на увазі тільки те, що ідиш - це, власне, діалект німецької мови. Тому я б припустила, що на ідишу прізвище пишеться щось типу Chawrus, але то краще питати у знавців ідишу та івриту. Хаврусі могли жити не тільки в Білорусі, але й у Польщі та Німеччині, тому важливо було б мати на увазі ВСІ варіанти написання. У тому числі й англійський, звісно, бо й там (у США) вони, можливо, є.

Дуже шкода, що зник німецький сайт по прізвищах (з картою) - це було таке щастя!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Khavrus1

Share

7

Re: Хаврусь

Не можна виключати і того, що дане прізвище "утворилося" після розділу Польщі та анексії російською імперією Правобережної України в 1793 р. - під час проведення ревізії населення з використанням польських документів прізвище Hawrysz (Гавриш) російські чиновники могли "транслітерувати" як Хаврусь.

Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.

Share

8

Re: Хаврусь

mike.kilo пише:

Не можна виключати і того, що дане прізвище "утворилося" після розділу Польщі та анексії російською імперією Правобережної України в 1793 р. - під час проведення ревізії населення з використанням польських документів прізвище Hawrysz (Гавриш) російські чиновники могли "транслітерувати" як Хаврусь.

Навряд чи. Хаврусі були ще до цього - див. один з підписів по "моєму" містечку Стеблеву, зроблений Іваном Хаврусенком під проханням про видачу антимінса, датований ще 1768 роком. Невідомо правда, чи той був мій родич.

Post's attachments

0402.jpg
0402.jpg 18.19 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Хаврусь, Мірошниченко, Сурженко, Гавришевські, Миколенко, Жир
Thanks: mike.kilo1

Share

9 ( 15-09-2022 22:28:54 змінене Sajuka )

Re: Хаврусь

А чому ви не розглядаєте можливість, що воно стоїть в ряду зі схожими, утвореними від імен, на зразок Петрусь і подібними? Зараз колупаємо із збіженцями Самусь/Самус/Самусенко, у Редька воно пояснюється походженням від Самійла. Там же, скажімо, згадується Хаврон, Хавро.

Thanks: mike.kilo1

Share

10

Re: Хаврусь

Sajuka пише:

А чому ви не розглядаєте можливість, що воно стоїть в ряду зі схожими, утвореними від імен, на зразок Петрусь і подібними? Зараз колупаємо із збіженцями Самусь/Самус/Самусенко, у Редька воно пояснюється походженням від Самійла. Там же, скажімо, згадується Хаврон, Хавро.

Зрозуміло, що все може бути, але я схильний щукати пояснення без ускладнень на основі бритви Оккама. В білоруській мові та на івриті це слово вже є без зв"язки з Хаврон чи Хавро. Див. вище:

“Слова хаўрус прыйшло да нас зь iдышу. У беларускай лiтаратурнай мове ХХ ст. хаўрус – гэта перадусiм ‘кампанiя, сябрына, група людзей, блiзкiх паводле сваёй дзейнасьцi, мэтаў або зацiкаўленьняў’. Супольнiкi ў хаўрусе – хаўрусьнiкi”

Хаврусь, Мірошниченко, Сурженко, Гавришевські, Миколенко, Жир

Share

11 ( 16-09-2022 10:12:07 змінене mike.kilo )

Re: Хаврусь

Khavrus, а от дарма не розглядаєте інші версії. Як на мене, патронімічна версія простіша "білоруського сліду".
Всі чомусь звикли до прізвищних суфіксів -енко, -ук (-чук), -ик, але ж їх було більше, і були регіональні особливості.
Для мене, наприклад, в свій час стало відкриттям, що слобожанське прізвище Трощій в 18-19 ст. писалося Трощей і утворилося в середині 18 ст. як патронім від Трохима (то може і казковий Кощей-безсмертний був сином якогось Костянтина?)))

Цікавить: заселення Бахмута у XVIIІ ст.

Share