1

Тема: Нова Січ

НОВА СІЧ - остання із Запорозьких Січей, що існувала на українських землях у 1737-75. Н.С. відома також як Підпільненська, Покровська, Краснокутівська. Після знищення за наказом Петра І у 1709 Запорозької Січі (т. зв. Старої або Чортомлицької Січі), значна частина козаків, рятуючись від переслідувань царського уряду, змушена була переселитися у татарські володіння. Там ними були засновані Олешківська Січ та Кам'янська Січ. Важке економічне становище, переслідування з боку татар, змушували запоржців клопотати перед російським урядом про дозвіл на повернення в Україну. Наприкінці березня 1734, у зв'язку з необхідністю зміцнення південних кордонів Російської імперії, такий дозвіл козаки отримали. Для заснування Н.С. було обрано місце, розташоване за 5 км. від Старої Січі, на березі р. Підпільної (притока Дніпра). Тут було збудовано укріплення з високим земляним валом, вежами та ровом. Н,С. поділялася на внутрішній кіш, зовнішній кіш та цитадель (т. зв. Новосіченський ретраншемент).
Внутрішній кіш мав вигляд правильного круга, в центрі якого був рівний майдан. У східній частині площі містилася дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована за часів отамана І. Малашевича у 1734. Поруч з церквою була висока дзвіниця, що виконувала також функції сторожової вежі. Тут же містились пушкарня, яка була одночасно січовою тюрмою, військова скарбниця, окреме житлове приміщення для духовенства, а також будинок кошового отамана, над яким на час його присутності на Січі встановлювався білий прапор, Навколо майдану були розміщені 38 куренів, біля яких - курінні скарбниці та будиночки військової та курінної старшини. Зовнішній кіш (часто називали передмістям, слободою, торговим базаром та ін.) був відділений від внутрішнього окремим валом, в якому були влаштовані кам'яні ворота з вежею, що завжди охоронялись козаками. Тут містились будинки козаків, торгівців та ремісників, а також понад 100 торгових комор та шинків. Зовнішній кіш був також оточений фортифікаційними спорудами.
У 1735 за наказом царського уряду для встановлення нагляду над запорожцями збудовано цитадель, У цитаделі постійно перебував російський гарнізон (дві роти солдат з шістьма гарматами), знаходився будинок коменданта, офіцерські, інженерні та артилерійські приміщення, солдатські казарми, склади амуніції та гауптвахта. Зовні вся територія Н.С. була обнесена високим валом з частоколом та ровом. Доповнювали систему оборонних споруд Н.С, численні сторожові вежі, вовчі ями та ін., які у великій кількості знаходились навколо неї. Ряд укріплень, т. зв. бакинів або маяків були збудовані вздовж кордону з Кримським ханством та на основних переправах через Дніпро, Південний Буг та ін. річки.
Царський уряд проводив політику, спрямовану на обмеження автономного устрою Н.С. У 1734 Січ було підпорядковано київському генерал-губернатору. З метою посилення контролю за діяльністю запорожців у 1735 за 2 км. від Січі було збудовано Новосіченський ретраншемент, а у 1740-50-х рр. цілий ряд фортець (Сокольська, Микитинська та ін.), в яких були розміщені російські військові гарнізони. У 1752 на землях Бугогардівської та Кодацької паланок утворено Нову Сербію. Постійно проводилась ізоляція земель Запоріжжя за допомогою розміщення російських полків, відчуження частини земель та ін. У 1764 до новоствореної Новоросійської губернії було приєднано запорізькі землі по р. Інгул, а у 1770 на півдні володінь Н.С. розпочалося будівництво Дніпровської лінії.
Остаточне рішення про ліквідацію Н.С. було прийняте після завершення російсько-турецької війни 1768-74. Катерина II видала указ, в якому безпідставно звинувачувала запорожців у державній зраді, наказала заарештувати козацьку старшину, розпустити Запорізьке військо, зруйнувати Січ. Наприкінці травня- поч. червня 1775 царське військо під командуванням ген. П. Текелі вступило у запорізькі володіння, 4(15).6.1775 російські полки оточили Січ. 5(11).6.1775 урядові війська захопили і зруйнували Н.С. Заарештовану старшину, було звинувачено у зраді та заслано у Сибір і на Соловецькі о-ви. Січову скарбницю та майно було конфісковано, а землі Запоріжжя включено до складу Новоросійської та Азовської губерній. Незадоволені діями російського уряду козаки покинули Запоріжжя. Частина запорожців переселилася у турецькі володіння, в Добруджу, де вони 
заснували Задунайську Січ.




ЦДІАК України Ф. 127, оп. 1017, спр. 9 Сповідна книга Старокодацької запорозької хрестової наміснії 1766 року (174 арк. )
ЦДІАК України Ф. 990, оп. 1, спр. 734 Сповідна книга Старокодацької запорозької хрестової наміснії 1769 року (139 арк. )

До Старокодацької наміснії входили парафії дев`ятьох поселень: чотирьох містечок - Новий Кодак (церква Святого Миколая), Старий Кодак (церква Святого Михайла), Стара Самара (церква Покрови Пресвятої Богородиці), Самарчик (церква Живоначальної Трійці) та п`ятьох сіл - Кам`янка (церква Преображення Господня), Данилівка (церква Покрови Пресвятої Богородиці), Курилівка (церква Великомученика Георгія), Кам`янське (церква Різдва Пресвятої Богородиці) і Романкове (церква Успіння Пресвятої Богородиці).

ЦДІАК України. Ф. 229, оп. 1, спр. 28 Реєстр козаків 38 куренів Війська Запорозького Низового (1756)
ЦДІАК України. Ф. 229, оп. 1, Спр. 246 Реєстр похідної  старшини та козаків при поході  за 1770 р

З повагою, Сергій Овчаренко

Поделиться

2

Re: Нова Січ

Чи є десь у мережі списки прізвищ цих сповідок та реєстрів? Де можно знайти прізвища останніх козаків на Січі?

п.с. У ЦДІАК ці документи на плівках чи видають оригінали?

Поделиться

3

Re: Нова Січ

Чи є десь у мережі списки прізвищ цих сповідок та реєстрів?

немає

Де можно знайти прізвища останніх козаків на Січі?

Російський державний архів давніх актів фонд 16 справа 797 частина 6 арк.410-508 Именные списки о козаках и старшинах бывшего Войска Запорожского 1776р.

п.с. У ЦДІАК ці документи на плівках чи видають оригінали?

Частина документів  оцифрована і крім архіву є навіть у мормонів. Як видаються справи   ЦДІАК краще дізнатись на місці.

З повагою, Сергій Овчаренко
Спасибо сказали: Мариненко, alexkr8, kbg_dnepr3

Поделиться

4 (07-11-2016 18:28:35 отредактировано gennadii5408)

Re: Нова Січ

Окрім перерахованих в першому повідомленні Сповідних розписів існує ще один.

ЦДІАК, ф.127, оп. 1016, спр.638   Розписи наміснії хрестової Старокодацької запорізької 1764 року


Некоторые фамилии с. Cамарчик :                                                                                                         

Военные : Безрукавый,Белоусенко,Бехлей,Гаркуша,Головко,Игнат,Кривошия,Литвин, Неживый,Немира,Омелницкий,
Пашковский,Стадник,Таран,Таран-Брюховец                 

Посполитые   : Батуринец,Безокопный,Белобабенко,Белый,Берденко,Бережный,Бесенко,Беспалый,Близнюк,Бобир,
Бобох,Божко,Бондар,Будянский,Булах,Бутенко, Великий,Вовк,Вовкодавенко,Волокита,Волох,Волощенко,Ворожка,
Ворона,Гавришенко, Гайдар,Гаркуша,Ген,Гергель,Глиненко,Голубниченко,Голяченко,Горб,Гребенник,Губа, Губка,
Дах,Дедух,Дехтяр,Джура,Диденко,Довбня,Дон,Донец,Донос,Дрогний,Дуб,Дупак, Животовский,Журавель,Зенковский,
Зимивец,Кабака,Кабка,Калашник,Кампанец,Каракуц,Касяненко,Катрич,Квасовый,Келеберда,Кирпа,Кобеляцкий,
Коваль,Козаченко, Колесник,Копиленко,Копиль,Корнитенко,Корчака,Костенко,Костюченко,Косый,Котляр,
Кошпаненко,Кравец,Красиник,Кругляк,Кругляченко,Кулеба,Куселский,Кутовый,Ленский,Литвин,Ломака,Лотош,
Лубенец,Маймур,Майстер,Максенко,Маслюк,Матковский,Махно,Мигира,Мирненко,Мисченко,Момот,Москаленко, Моспаненко,Невоенный,Олейник,Орел,Очеретяный,Паламарь,Палтнировский,Педан, Пелех,Петренко,Пеявка,Пискун,
Пластун,Плахотный,Плювака,Повтарацкий, Погребненко,Половинка,Полушка,Притыка,Прихидко,Прихидченко,
Резник,Рыбалка, Сабадашенко,Салогуб,Сачко,Сендецкий,Сивоконь,Сироштан,Ситник,Скляр,Скрипник, Слюсар,
Снесарь,Солодка,Стеценко,Струп,Табак,Таран-Глиняный,Тарасенко,Тесля,Ткач,Троценко,Усань,Усатый,Устина,
Хижченко,Хить,Цап,Чалый,Чаус,Чередник, Чередниченко,Чорныш,Чорт,Чубик,Чуприненко,Шалдиченко,
Шаповал,Шапота,Шибка,Шило,Щербан,Щипченко,Юрченко,Юсченко

R1a - BY30762

Пошук предків : Яценко, Косенко, Божко, Костенко, Хмельницкий, Луговой, Мазин, Бураков

Поделиться

5 (07-11-2016 18:27:20 отредактировано Ярематойсамий)

Re: Нова Січ

Цих Таранів скрізь і всюди стільки, що вже не вперше бачу подвійні прізвища, щоб відрізняти різних Таранів.
......................
Писар дуже правильно розумів виникнення парубоцьких прізвищ і писав - Мисченко (Мишченко-Мищенко) - від Мисько, Юсченко (Юшченко-Ющенко) - від Юсько і т.п. Він підтвердив мою думку, що по-українському Прихид(ь)ко, а не Приход(ь)ко, як казали у нас (Прихідько, Прихідчиха).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

6

Re: Нова Січ

І в списках Архіву Коша це, мабуть, найпоширеніше прізвище. Чи вони були найплодовитіші? чи це була найпоширеніша зброя? чи в козаки йшли самі тарани??

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

7

Re: Нова Січ

Ми на ВГД свого часу добре обговорили це прізвище і дійшли висновку, що це "таранкуватий", побитий віспою, дзюба, рябий. А їх раніше було багато, поки віспу (справжню) не приборкали. Я ще пам'ятаю багато рябих. Коли людина мала подзьобане рябе обличчя, то це дуже кидалося у вічі, і відразу ставало "матеріалом" для прізвиська, на інше вже не зверталося уваги. Майже всіх таких прозивали Таран, Дзюба або Рябий. Скільки знав земляків, то їх всіх позавіч називали "Ряба Яцунка", "Ряба Козачка", "Рябий Василь" і т.д. Так, на Січі прізвисько Таран, мабуть, на першому місці. Ото приблизно (Таран+Дзюба+Дзьоба+Рябий) було стільки "побитих" віспою. Особливо багато їх було у деяких куренях, зокрема, Пашківському. Їх і зараз багато у цьому передмісті Краснодара. Онде один вже спати через двір вкладується. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: gennadii5408, Bragida2

Поделиться

8

Re: Нова Січ

Як і чому була зруйнована Запорозька Січ?
У серпні 1775 російська цариця Катерина ІІ видала маніфест, який офіційно ліквідував запорозьке козацтво
https://hromadskeradio.org/programs/hro … rozka-sich

Слава Україні!
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку; сотенні містечка Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький (Кобеляки, Сокілка, Порубаї: Полт.) cool, Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Сирбу, Гуцуляк (Слобода, Зелений Гай: Чернівец.), Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь).
Спасибо сказали: gennadii54081

Поделиться