1 (11-10-2015 18:09:46 отредактировано Vlad S.)

Тема: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Буцькі - козацько-старшинський рід Гетьманщини, Російської імперії і України.

Відомі представники:

Буцький Григорій Петрович  (? — 1728 — ?) — полтавський полковник Війська Запорозького.

Буцький Володимир Романович (*18??, с. Котове, Олександрійський пов., Херсонська губ. - †1932, м. Одеса) - один з кращих господарів-поміщиків Херсонської губернії, землевласник, дворянин, депутат Державної Думи Росії. Походить з козацько-старшинського роду.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: borisovichi, Алёна3

Поделиться

2 (20-07-2015 12:20:12 отредактировано Vlad S.)

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Шляхтичі Буцькі (пол. Bucki) в Польщі використовують герб Ясеньчик, Ключ (польск. Jasieńczyk, Jasienice, Jasieniec, Jasiona, Klucz):

https://pl.wikipedia.org/wiki/Jasieńczy … zlachecki)

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

3 (20-07-2015 12:43:14 отредактировано Vlad S.)

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

БУЦКИЙ Захар Митрофанович, 1905 г. рождения, уроженец Харьковской области украинец, гр-н СССР, беспартийный.

Виписка з справи:

"До ареста зам. нач. службы движения Южно-Уральской железной дороги. Арестован 10 октября 1939 года.

Участник антисоветской право-троцкисткой организации.  Завербован в 1935 году одним из активных участников антисоветской организации быв. нач. службы движения Южной ж.д. ТУРУКИНЫМ (осужден к ВМН).

Будучи заместителем начальника службы движения Южно-Уральской жел. дороги, установил связи с БОДРОВЫМ, УБИЙ-ВОВК (арестован) и совместно с ними проводил вредительско-диверсионную работу, в результате чего в 1937-39 г.г. на дороге имели место массовые крушения поездов, задержка грузов, идущих на Восток, путем зашивки важнейших узлов. Пачкообразно подгонял поезда под светофоры. Нарушал план формирования поездов, отправлял неполновесные поезда.

Изобличается прямыми показаниями ТУРУКИНА (осужден к ВМН), ЛИКИНА, УБИЙ-ВОВК, БОДРОВА (арестованы), очной ставкой с ЛИКИНЫМ, БОДРОВЫМ, УБИЙ-ВОВК, косвенными показаниями ЛЕВЧЕНКО (осужден к ВМН) и актом технической экспертизы."

АП РФ, оп.24, дело 420, лист 1

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: Алёна2

Поделиться

4

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

З сталінських розстрільних списків www.stalin.memo.ru/names/index.htm

БУЦКИЙ Алексей Гордеевич

АП РФ, оп.24, дело 413, лист 140

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

5

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Фамилия Буцких, вероятно происходит от "корня" "Бут" на польско-шляхетскый манер Бутский/Буцкий
Об этом пишет и Кривошея, указывая что Фесько Андриенко Буцкий, полтавский шляхтич (1647) есть одно лицо с Федором Андриенко Бут/Бутко, полковым осавулом полковым судьею (1669)

Реестр 1649 года дает нам значительное количество козаков носителей фамилии Бут/Бутко/Буцкий во всех трех полтавских сотнях
из которых некоторые упоминаются и в Актовых книгах Полтавского полка

Андрушко Бут, 1649
Амалаи? Бут, 1649
Васил Бут, 1670
Гринец Бут, 1649
Данило Бут, 1649
Иван Буток/Бутко, 1649, 1664
Мартин Буцкий, 1667, 1669
Микита Андриенко Буцкий, 1649, 1670
Олекса Андреевич Буцкий, 1654
Петр Федорович Буцкий, 1695
Прокоп/Процик Бутенко, 1670
Степан Бут, 1649, 1665
Федор/Хвеско Андриенко Бут/Бутко/Буцкий, 1647, 1649, 1664, 1665, 1669

Из вышеприведенного списка стоит выделить Федора Буцкого, судью полкового (1669)
а также Мартина Буцкого, чьи именем, вероятно, названо село Мартыновка, часть села Гожулов, принадлежавшее впоследствии семье Буцких.
Так Петру Буцкому, Полтавскому полковому судье, в 1689 году Мазепой дан гетьманский универсал на владение селом Мартыновкой со всеми владениями и подданными посполитыми
poltava-cadastr.blogspot.com/2014/07/1689.html

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Алёна, Vlad S.3

Поделиться

6 (05-10-2015 19:37:18 отредактировано borisovichi)

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

С оглядкой на Модзалевского и Кривошею, а также Андрея Парамонова
основные моменты родового дерева Буцких


1. Родоначальник
Петр Федорович Буцкий, Полтавский полковой судья (1688-1700), сын полкового судьи

У него сыновья
2.1. Григорий Петрович Буцкий, ясаул полковой (1711-1718), Полтавский полковой судья (1719-1728)
3.1. Матвей Петрович Буцкий, сотник Новосанжарский (1710-1714), значковый товарищ
4.1. Роман Петрович Буцкий, сотник Изюмский (1695)

Внуки
5.2. Иван Григорович Буцкий, значковый товарищ (с 1728), войсковой товарищ
6.2. Захар Григорович Буцкий, значковый товарищ (с 1728)
7.2. Дмитрий Григорович Буцкий, значковый товарищ (с 1728), полковий хорунжий
8.2. Петр Григорович Буцкий, значковый товарищ (1739)
9.4. Герасим Романович Буцкий, сотник (1723)

Правнуки
10.5. Иван Иванович Буцкий, значковый товарищ (1760)
11.6. Иван Захарович Буцкий, значковый товарищ (1762)
12.6. Осип Захарович Буцкий, значковый товарищ (1762)
13.6. Федор Захарович Буцкий, значковый товарищ (1762)
14.7. Василий Дмитриевич Буцкий, значковый товарищ (1769)
15.9. Герасим Герасимович Буцкий, поручик (1767)

…Род Буцких утверждён в древнем дворянстве. Родоначальник фамилии этой Полтавский судья Пётр Фёдоров сын Буцкий, по грамоте Великих Государей и Царей и Великих Князей Иоанна Алексеевича и Петра Алексеевича, данной в 7198 году сентября 20 дня, пожалован за многие услуги Гетману Ивану Степановичу Мазепе в Полтавском уезде селом Мартыновкой со всеми угодьями. Право на это имение утверждено за сыновьями его, полковым судьёй Григорием и Матвеем гетманом Мазепой 8 мая 1701 года и Полуботком 3 декабря 1722 года. Сын полкового судьи Григория Захарий служил значковым товарищем, внук Иван – войсковым товарищем, правнук Пётр – подпоручиком, это доказывается послужными их списками и другими документами, а связь происхождения означенных лиц от предка, полтавского судьи Петра Фёдоровича Буцкого до подпоручика Петра и детей его Николая, Григория и Марии удостоверяется родословной росписью рода Буцких, утверждённой Полтавской Духовной Консисторией. Основываясь на этих документах, по определениям Херсонского Дворянского Депутатского Собрания 31 декабря 1854 года, 7 августа 1826 года и 19 мая 1827 года, род Буцких внесен в 6 часть дворянской родословной книги, в том числе и подпоручик Пётр Иванов сын Буцкий с женой и детьми: Николаем, Григорием и Марией. Затем один из сыновей Петра – Николай (ныне полковник), имея за женой своей недвижимое имение в Купянском уезде, как землевладелец, согласно ходатайству его, по представлению послужного своего списка, внесен в ту же шестую часть дворянской родословной книги и по Харьковской губернии 16 августа 1867 года…

Информация из дворянских родословных книг Харьковской губернии © Андрей Федоров сын Парамоновъ

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Алёна, Vlad S.3

Поделиться

7 (22-09-2015 17:00:16 отредактировано borisovichi)

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Владения Буцких в Полтавском полку

Согласно материалам Генерального следствия о маетностях Полтавского полку 1729-1730
Буцким, а именно судье Полтавского полку Петру Буцкому, на основе Универсала гетмана Ивана Мазепы 1689 года и Грамоты царей Иоана Олексеевича и Петра Олексеевича 1690 года принадлежало село Мартиновка под Гожулами, со всеми угодиями и послушными посполитыми.

В 1701 году Универсалом гетмана Ивана Мазепы владение Мартыновкой было утверждено за сыновьями Григорием и Матвеем Буцкими (вероятно, в связи со смертью их отца Петра Буцкого)

В 1709 году владение Мартыновкой Григорием и Матвеем Буцкими подтверждено Универсалом гетмана Ивана Скоропадского
Примечательно, что здесь владение названо "половиной села Гожулы", а также указано на наличие фолварков
По состоянию на 1729-1730 гг. в селе Мартыновке было 70 дворов (посполитых)

Карта местности сер. 19 века (с.Мартыновка)



Кроме "власницких маетностей" в Мартыновке, Григорию Буцкому, как полковому асаулу принадлежала половина села Лелюховка "на врады" (другая половина сотнику Новосанжаровскому), подтвержденная Универсалом гетмана Ивана Скоропадского в 1716 году. В последствии эта ранговая маетность от вдовы и детей перешла "на ранг во владение полковому судии Василию Зеленскому"
По состоянию на 1729-1730 гг. в селе Лелюховке было 34 двора посполитых (вероятно, имеется в виду половина села)
Интересно, не с пребыванием ли Буцких в Новосанжаровской сотне связано то что Мартыновка со временем перешла Яновичам


Такой значительный козацкий старшинский род как Буцкие имел во владении дворы и в полковом городе Полтаве.
Об этом есть сведения в Румянцевской описе 1765-1766 гг.
К тому времени и Григорий и Матвей Буцкие уже умерли, но есть упоминания о их наследниках и владениях

Так, до февраля 1751 года вдове Матвея Буцкого Ирине с дочерьми принадлежал хутор на речке Ольховой Голтве в урочище Буцкого Мосту с сенокосами, пахатною землею и лесным лугом. Все это перешло во владение Полтавского полку полковому писарю Григорию Багинскому.
Вероятно, что Матвей Буцкий к тому времени не имел продолжателя рода
Еще ранее в мае 1739 году Матвей Буцкий продал Василию Кочубею, на тен час полковнику Полтавскому, грунт по обеим сторонам речки Коломака и Ровням Коломацким (район Чутового и Кочубеевки), а именно лесы и поля, синокосные и пахатные з доволним для пастбы скота степом.
poltava-cadastr.blogspot.com/2014/12/1739.html
Причем, как указывает В.Кривошея, на хуторе (Кочубеевка) были 15 посполитых

Карта местности сер. 19 века (речка Ольховая Голтва)



По другой линии наследников Григория Буцкого в Полтаве 1765-1766 гг. проживали
вдова умершаго полкового хоружего Дмитрия Григориевича Буцкого Мария с сыном Василием Дмитриевичем

отставной войсковой товарищ Иван Григориевич Буцкий
значковые товарищи Иван Захарович, Осип Захарович и Федор Захарович сыновья Захара Григориевича Буцкого жили во дворе обмененном с Полтавским обозным Андреем Руновским на лес Булановой
Владели неврозделе с дядей Иваном Григоровичем:
  1. Подварком в селе Мартыновке с пахатной землею
  2. Хутор на речке Голтве в 24 верстах с пахатной землею, сенокосом и лесом (см. выше карту "Буцковка")
  3. Хутор на речке Коломаке в 45 верстах с пашнею, сенокосом и лесом
  4. Лес на урочище Терешках за рекою Ворсклом в 4 верстах
  5. Винокуренной завод на урочище Ровнях (Коломацких) разстоянием в 45 верстах к нему лес, сенокос и пахатная земля
  6. Мелница на речке Ворскле в местечке Старых Санжарах об 1 поставе в 24 верстах
Согласно Модзалевскому у Ивана, Захара и Дмитрия в Коломаке и Ровнях 14 дворов и 14 бездворных хат (1752), а во 2-й сотне (вероятно хутор на Голтве) 9 семей подданных у 6 хатах (1752)

а также вдова бунчукового товариша Стефанида Нащинская (Буцкая)


По состоянию на 1787 год (Опис Катеринославського наместничества) отмечаем владения Буцких

В Полтавском уезде помещичьи деревни
220. Возного Буцкого ? при р.Голтве - число душ: 16 м., 4 ж.

В Константиноградском уезде помещичьи деревни
109. Буцковка, значковых товарищей Буцких - 106 м.п., 95 ж.п.
110. Коломацкая ? - 47 м.п., 42 ж.п.
111. Ровенская, возного Буцкого - 59 м.п., 44 ж.п.
112. Лисичья, возного Буцкого - 3 м.п, 3 ж.п.
113. Полкового хорунжого Буцкого - 36 м.п, 32 ж.п.


По списку селений Малоросийской губернии 1799-1800 гг.

В Полтавском повете
слобода Буцковка - число душ: 33 м.п.

деревня Федоровка ? (Федора Буцкого ?) - 211 м.п.
деревня Лисичья - 182 м.п.
деревня Коломацкая ?? она жъ Новопавловка - 230 м.п.
деревня Коломацкая ?? - 24 м.п.
деревня Буцковка Ровенская - 165 м.п.


Накануне отмены крепостного права согласно сведениям о помещичьих имениях в Полтавской губернии за 1860 год
в Полтавском и Константиноградском уездах нет владельцев Буцких (прим. указываются крепостные более 100 душ м.п.)
Зато видим что сельцо Мартыновка принадлежит Влад. Ив. Яновичу с количеством крестьян 121 душ м.п. (38 дворов)

_________
Для лучшего изучения владений Буцких, перспективным видится изучение материалов Румянцевской описи
Так в Велико-Будиской сотне были слобода Буцковка и село Буцковка. Вероятно это селения на Голтве и Коломаке
Интересны и другие селения на Коломаке, которые могут быть связаны с Буцкими - Гуджуливщина, Ровни, Коломацкие Ровни, Федоровка?
На первый взгляд может показаться странным что Искровка, Кочубеевка, Буцковка, Ровни, Годжуловщина и др. поселения вдоль Коломака находятся в Велико-Будиской сотне. На самом деле вектор освоения территорий из Петровки, Диканьки, Великих Будищ через Ворскол как раз шел прямо на восток к Свинковке и Коломаку

Также сведения могут быть и в других сотнях, так как не так давно до Румянцевской описи часть Велико-Будиской сотни была в Первой полковой (Петровка)

– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
ХЛѢБЪСОЛЬѢШЬ ДАПРАВДУРѢЖЬ
– – – – – – – – – – – – – – – – – – -
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

8 (11-10-2015 18:13:08 отредактировано Vlad S.)

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Стаття з районної газети

В наших краях в перших роках XX століття широко було відоме ім'я крупного землевласника поміщика Володимира Буцького. Виходець із дворянської сім'ї, він був єдиним сином в Романа Буцького, який довгий час перебував на військовій службі i після виходу у відставку одержав від казни чималу площу плодовитої землі на лівобережжі річки Бокова. Пізніше ця земля перейшла у спадщину сину. Володимир Буцький виявився неабияким господарем на землі. Вміло на ній хазяйнував, вирощував досить високі врожаї, отримував гарні прибутки. Це підняло його особистий авторитет не тільки в окрузі. Як відомо, Володимир Романович був депутатом Державної Думи Росії.
На пагорбі між селами Котiвкa (Варварівка) i Профирівка (Кірове) Буцький збудував шикарний, як на той час, двоповерховий маєток, унікальний в архітектурному відношенні та порівняно з будівлями інших поміщиків. Це була споруда з великими кімнатами i залом, оранжереєю під дахом другого поверху. Там вирощувались екзотичні рослини, привезені з інших країн. Неподалік від будинку була i друга оранжерея, на землі. Від палацу на кількох десятинах схилу висадили лісопарк, що сягав майже течії річки Бокова, з різними породами дерев і кущів, з головною алеєю i доріжками. Ці лісонасадження, щоправда занедбані, збереглися й донині.
В гирлі балки, що впадає в річку Бокову, Буцький розпорядився насипати дугою греблю i плесо води балкою простягалося на галька десятин. У ставку вирощували рибу кількох порід i її було дуже багато. Мали її досить і плеса тоді повноводної річки Бокової. Неподалік ріс i фруктовий сад. Старожили пригадували, що Буцький дуже любив природу, красу i порядок, i дуже жорстко ставився до тих селян, котрі подекуди нехтували цим, не дозволяв їм ні ходити, ні тим паче їздити дорогами та інтервалами його землі. Але коли селяни зверталися до нього за допомогою придбати якийсь саджанець, охоче йшов назустріч і для цих цілей навіть тримав власний плодорозплідник.
Біля берега ставка Володимир Буцький звів невелику цегельню, яка працювала для його власних потреб. З неї зводились господарські будівлі для тварин. Одна з таких будівель мала циліндричну форму, де для тварин застосовувалось безприв'язне утримання. Коли завдячуючи розповідям гостей, спогадам старожилів стали відомі ці подробиці, пригадав, як у вісімдесятих роках минулого століття на такий спосіб вирощування великої рогатої худоби перейшли одразу в кількох господарствах Долинського району i це пропагувалось, як передовий досвід у громадському тваринництві. Виявляється, цей досвід давно уже був відомий i навіть перевірявся, в тому числі й Володимиром Буцьким, на практиці.
Мав поміщик досить i xyдоби, i землі. Оскільки сам він у державних справах часто відлучався з маєтку, то тримав кількох управителів, а саме господарство оснащував новою технікою та сільськогосподарським реманентом. В нашій окрузі саме у Буцького першими з'явилися снопов'язалка, парова машина та потужна молотарка. Після жнив паровик використовувався на току для приведення в рух молотарки, а коли обмолочувалися, то його перетягували у млин i через це його звали паровим. В млину Буцького був постійний мірошник, який із сім’єю жив при маєтку.
Працювали в Буцького постійні та строкові (до Покрови) наймити, які приходили до нього э сусідніх не те що сіл, навіть губерній.
Про все це мені молодому, і неодноразово, розповідав особистий кучер Буцького, мій сусіда по батьківському двору Дмитро Карпович Лисицький, який прослужив у поміщика понад 10 років i, пам'ятаю, кожна розповідь починалася з того, як болять руки у чоловіка від нестримних жеребців та постійно натягнутих віжок. На початку минулого століття Дмитру відпала потреба возити поміщика, бо той пригнав у Варварівку легковика американського виробництва, який не стільки дивував малих i дорослих, як наводив на них жах своїми чотирма, без упряжі, колесами та вихлопами сизого диму. Коли Буцький їxaв Варварівкою, то завжди брав із собою дружину Марфу. До речі, вона народила йому десять дочок i трьох синів i всі вони вижили, одержали хорошу освіту.
Напередодні революції частина дітей розлетілася з батьківського гнізда. В роки радянської влади ніхто з них не переслідувався. Наймолодший син, Валентин, у віці 95 років помер у Аргентині, ще один опинився у США. Це їх нащадки й приїздили трохи більше року тому у Варварiвкy.
Такий факт розповіли з життя Буцьких на лівобережжі річки Бокової. Революційні події 1905 року докотилися i до сіл Варварівки та Бокової, селяни яких виступили проти поміщика i почали громити його господарство та будівлі. Запалав маєток, мародери почали розтягувати майно, реманент. Що викликало обурення у селян, можна тільки здогадуватися i шукати причину саме у жорстокості Буцького. Напевне, спричинила їх, виступ і поява на той час у селі петербурзького робітника-марксиста Глушка. Мала Варварівка на той час i таких поміщиків, як Галковський, Гаєвський, Вольський, але їх селяни не зачепили.
Що було потім у Варварівці, зустрічав цей факт неодноразово, про нього розповідали й нащадки Буцького – внук Георгій Димитрович Буцький та правнук Сергій Іванович Пономарьов. Їх дід викликав у село каральний загін, який складався з черкесів. Черкеси приїхали з дробовиками, влаштували стрілянину по натовпу селян. В селі Котове в 60-их роках минулого століття помер коваль Захарій Турпак, то він до останнього дня свого життя ходив із дробом у спині. Багатьох варварівчан було арештовано та засуджено i заслано на каторгу до Сибіру. Дехто з них звідти так i не повернувся.
Після революції 1905 року Володимир Буцький був змушений перевести своє господарство за 5 кілометрів від села, де звів невеликий будинок, деякі господарські будівлі i прожив там до 1918 року.
Мало хто з селян знав про подальшу долю свого колишнього поміщика. А вона склалася так. Після революції 1917 року сім'я Буцького, яка на той час значно зменшилася, бо старші діти роз’їхалися по різних містах, переселилася в Олександрію. Потім був переїзд у Миколаїв, Одесу. На околиці Одеси Буцький купив невелику хату. Сім’я стала відчувати скруту. Дійшло до того, що сам поміщик влітку наймався пастухом до отари кіз, яких мали жителі згаданої околиці. В роки НЕПу і до 1932 року, коли помер глава родини, Буцькі ще проживали в Одесі. Після його смерті всі роз'їхалися, хто куди зміг. Але рід зберігся i підтвердженням цього став приїзд у Варварівку внука й правнука Володимира Буцького – одного з Києва, другого з Дніпропетровська. Запевняли, що в недалекому майбутньому вони знову навідаються у Варварівку, цього разу з своїми родинами, щоб ще раз пройтися тими місцями, де й започаткувався їх великий та знаний за межами не тільки Варварівки, а й України рід.

Автор - Олексій ЧОРНОМАЗ
с. Варварівка

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5
Спасибо сказали: VadShv1

Поделиться

9

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

БУЦЬКИЙ Василь Андрійович. Походив з полтавської козацької родини. Родич В. Кочубея та Петрика (Петра Івановича). Особистий приятель останнього, з яким їздив до Кизи-Кермена напровесні 1692 року. Козак Полтавської полкової сотні. Козакував на Запорожжі, де був обраний охотниками полковником підрозділу в 500 запорожців. На раді в Кам'яному Затоні 18 липня 1692 року затверджений Петриком на полковницькому уряді.

БУЦЬКИЙ Василь Дмитрович. Значковий товариш Полтавського полку (1769).

БУЦЬКИЙ Григорій. - Значковий товариш Полтавського полку (1751). Жив у с. Гуджоли.

БУЦЬКИЙ Григорій Петрович. Покозачений шляхтич. Учасник Дніпровських походів 1695 і 1697 рр. Був заарештований у справі І. Іскри та В. Кочубея і сидів у Гадяцькій тюрмі. Значний військовий товариш (1717). Полтавський полковий осавул (2-й - 1711-1718; 1-й - 1718-1727). Полтавський полковий суддя (1721-1728). Від 3 грудні 1722 р. до 1724 р. наказний полковник Полтавського полку. У 1723 р. підписав Коломацькі чолобитні, а в 1725 р. його, за наказом О. І. Рум'янцева, утримували в Глухові під арештом. Помер у 1730 р. в Полтаві. Мав трьох синів: Захара. Івана та Дмитра. Доньку видав заміж за значкового товариша Якова Климовича Нащинського.

БУЦЬКИЙ Дмитро Григорович. Мешкав у Полтаві і служив значковим товаришем Полтавського полку (1728-1759). Полковий комісар та хорунжий Полтавського полку (1751; 1760). У 1761 р. хотів зайняти уряд келебердинського сотника. Тесть військового товариша Григорія Федоровича Зарудного (по доньці Єлизаветі).

БУЦЬКИЙ Захар Григорович. -Мешкав у Полтаві, де мав маєтність і служив значковим товаришем Полтавської міської сотні (1728-1752). ГІомердо 1759 р.

БУЦЬКИЙ Іван Григорович. Народився у 1695 р. Жив у Полтаві і впродовж 1728-1759 рр. служив значковим товаришем Полтавської міської сотні. Полковий канцелярист
(1729). У 1759 1765 рр. - полтавський полковий хорунжий. Помер 15 серпня 1765 р. і на уряді його змінив Г. М. Старицький.

БУЦЬКИЙ Іван Захарович. - Народився 1740 р. У 1759 р. мешкав у Полтаві і ще не служив. 12 лютого 1762 р. дістав чин значкового товариша. У 1770-1775 рр. - військовий товариш. У подальшому - в повітових судових установах.

БУЦЬКИЙ Іван Іванович. - Народився у 1723 р. На службі у ВЗ з 16 лютого 1751 р. Значковий товариш (з 1760). Військовий товариш (1782). У 1767 р. підписав наказ від шляхти Гадяцького, Миргородського і Полтавського полків до Комісії нового Уложсння.

БУЦЬКИЙ Йосип Захарович. 1744 р. н. Значковий товариш Полтавського полку (1762 1769). Полтавський полковий комісар (1769).

БУЦЬКИЙ Матвій Петрович. Народився до 1680 р. Шляхтич. Заарештований Герциком у справі Іскри і Кочубея й сидів в тюрмі у Білій Церкві. Сотник Новосанжарської сотні (1710-1714). Значковий товариш Другої Полтавської сотні (1731-1734). Мешкав у Полтаві, де і помер до 1750 року.

БУЦЬКИЙ Микита Андрійович. Брат Петра Буцького. Займав уряд полкового обозного Полтавського полку у 1668-1669 рр. Його онук Степан Савович Буцький (народився 1726 р.) навчався 1744 р. н Переяславському колегіумі і згодом служив канцеляристом.

БУЦЬКИЙ Петро Андрійович. -Син козака Полтавського полку Андрія Буцького, який жив у Полтаві у 1647-1649 рр. Полковий суддя Полтавського полку (1687; 1688; 1690; 1691; 1692; 1693 1695; 1695-1700). Полтавський полковий писар (1689— 1690; 1695). Військовий товариш (1693). Учасник Чигиринських та Кримських походів. Восени 1697 р., як наказний полковник над виборним товариством Полтавського (1500 козаків) та Лубенського (300 козаків) полків, ходив походом до Таванської фортеці на допомогу тамтешньому гарнізону вести оборону від турків. Був одружений з донькою полтавського полковника Федора Жученка. з якою мав синів Матвія та Григорія. Донька Ганна вийшла заміж за військового канцеляриста Петра Івановича Судиму, відомого більше
як Петрик-Іваненко. Помер на початку 1701 року в Полтаві, де мав дім з подвір'ям та городом.

БУЦЬКИЙ Степан Савович. Син Сави Микитовича Буцького. Народився 1726 року. Освіту злобував у Переяславському колегіумі. Після 1744 р. служив військовим канцеляристом Переяславської полкової канцелярії.

БУЦЬКИЙ Федір. - Значний військовий товариш у Полтавському полку (1717). Брат Петра (?).

БУЦЬКИЙ Федір Захарович. -1747 р. н. 12 лютого 1762 р. одержав чин значкового товариша у Полтавському полку.

В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Post's attachments

Буцькі.jpg
Буцькі.jpg 69.57 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

10

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Присоединен к православию из римского исповедания унтер-офицер Буцкий

Черниговские епархиальные известия. Часть официальная. 1864 г. № 18 от 15 сентября

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

11

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

БУЦЬКИЙ Остап (Євстафій) Микитович народився 1870 р. на хут. Буцьківка Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Буцьківка Валківського р-ну. Без певних занять. У листопаді 1930 р. розкуркулений, позбавлений виборчих прав. Заарештований 6 березня 1931 р. за антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 21 квітня 1931 р. висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований 4 вересня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1.

Гербеев, Радько (Радченко), Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

12

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

БУЦЬКИЙ Андріян Федорович народився 1893 р. на хут. Буцький Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав на хут. Буцький Валківського р-ну Харківської обл. Пожежник пожежно-сторожової охорони ХЦЗ № 5. Заарештований 30 квітня 1935 р. за антирад. агітацію і належність до к.-р. організації (статті 5410, 5411 КК УСРР) і Харківським облсудом 28 серпня 1935 р. (ст. 5410 ч. 1 КК УСРР) засуджений на 3 роки позбавлення волі у ВТТ. Термін покарання відбував у Даль-табі. Постановою 3-го відділу Дальтабу від 10 січня 1938 р. затриманий у таборі до особливого розпорядження на підставі вказівки № 38445 ГУЛАГу НКВС СРСР. Реабілітований 6 липня 1994 р.

БУЦЬКИЙ Феодосій Васильович народився 1904 р. у с. Огульці Валківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Огульці Валківського р-ну Харківської обл. Член колгоспу «День врожаю». Заарештований 17 листопада 1934 р. за підпал хати колишнього червоного партизана (ст. 548 КК УСРР),
21 листопада 1934 р. звільнений з-під варти на підписку про невиїзд. Заарештований вдруге 31 грудня 1934 р. і військовим трибуналом 14-го стріл. корпусу Укрвійськокругу 17 березня 1935 р. виправданий за недоведеності обвинувачення.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2.

Гербеев, Радько (Радченко), Калайда, Крачун, Найденко, Живанов, Скоренцов, Даценко,  Легкий, Лисий, Геба, Мартиняк, Галата, Бойко, Овчинников, Никольский,  Решетников, Минаев T004006

Поделиться

13

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

1759 р. червня 17. Хорошівка.— Рапорт командира Хорошівської сотні підпрапорного Герасима Буцького Харківській полковій канцелярії про те, що в Бабаївському Бору з’явилися гайдамаки

В Харковскую полковую канцелярию покорной репорт Cero числа посланной в оную полковую канцелярию с репортом козак, которой, следуя обратно через Бабаевской Бор, поймай был разбойникамы і оних видел болѣе пятнатъцаты человек, кои ево спросив, которой сотнѣ , допрашивалы жестоким боєм о партиях, на что он обявил, что партиі везде разосланы, а при отпуске ему сказалы: ежели де о нас обявиш, то всеконечно жыв не будеш. О чем от меня как в Мерефянскую и Соколовскую сотнѣ , також і в близлежащие владелческие маетносты знать дано, а для сиску і поимкы тех воров и разбойников со всемы наличнымы козакамы, також и пешимы свойственникамы и подпомощикамы виступил і сиск чиню, о чем Харковской полковой канцеляриі сим покорно репортую.
Июня 17 дня 1759 году.
Командующий Хорошевскою сотнею подпрапорной Герасим Буцкой Помітка: Подан июня 17 дня 1759 году.
Філіал ЦДІА УРСР у Харкові, ф. 31, спр. 449, арк. 106. Оригінал.

Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст. Збірний документів. Наукова думка. Київ. 1970 р.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: borisovichi1

Поделиться

14 (07-05-2017 15:41:34 отредактировано Vlad S.)

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

МК Бокової (Олександрійського повіту Херсон губ) 1903 р

родилась 02.05, крещена 06.05 младеница Клеопатра у потомственного дворянина Владимира Романова Буцкого и законной жены его Марфы Тимофеевной, оба православного вероисповедания / священник Георгий Селецкий  диакон Василий Сохацкий. Воспреемники - Херсонской губернии Александрийского уезда дворяне Лукьян Афанасьев Гаевский и Анастасия Павлова Ягенковская

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

15

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

У нас у цьому прізвищу роблять наголос Буцьки'й, відповідно рос. Буцко'й. І таке досить поширене.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

16

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

Михаил Демьянович Буцкий - из крестьян Таврической губ., Мелитопольского уезда, селения и волости Терпение, полицейский урядник селения Армавир, Кубанской обл., скончался от ран в 1907 г

dlib.rsl.ru/viewer/01004562073#?page=11

Значенко (Полтавская губерния), Петренко (Константиноградский уезд Полтавской губернии), Гашута, Колесник (с.Криничное, Ахтырский уезд, Харьковская губерния), Колесник, Сл(е)исаренко, Ложечник (с. Тростянец, Ахтырский уезд, Харьковская губерния)

Поделиться

17

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

МК Варварівки 1882 рік Олександрійського пов. Херсон губ

Деревни Котовки землевладѣлецъ калежскій регистраторъ Павелъ Романовъ Буцкій

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

18

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

БУЦЬКА Валентина Василівна, 1921 року народження, с. Олександрівка Мар'їнського району Донецької області, українка, освіта нижча, безпартійна. Проживала: м. Донецьк. Робітниця шахти № 1. Заарештована 14 грудня 1945 року. Засуджена військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1993 році.

БУЦЬКА Ганна Василівна, 1926 року народження. с. Мар'їнка, Донецької області, українка, освіта середня, безпартійна. Проживала у м. Донецьку. Не працювала. Заарештована 13 вересня 1945 року. Засуджена військовим трибуналом військ НКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована у 1993 році.

БУЦЬКА Парасковія Яківна, 1895 року народження, с. Олександрівка Мар'їнського району Донецької області, українка, освіта нижча, безпартійна. Проживала у м. Донецьку. Домогосподарка. Заарештована 14 грудня 1945 року. Рішенням УМДБ по Донецькій області виправдана. Реабілітована у 1993 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга друга.

Кухар-Кухаренко-Кухаревські - Херсонська губернія; Кейбал - Полтавщина і звідусіль; Гірчаки-Горчакови - Луганськ і околиці.

Поделиться

19

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

МК Бокової, Олександ. пов., Херсон. губ, 1853

07.04.    рождение - Елисавета у помещика Александрийского уезда лейтинанта Романа Иванова Буцкого и законной жені его Анастасии Павловой оба православнаго вероисповедания, воспреемники -    помещик штабс капитан Иван Иванов Буцкий и помещика штабс ротмистра Ивана Стефанова Долинского жена Мария Стефанова

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться

20

Re: Буцький, Буцкий, Бутский, Бутський

МК Варварівки, Олександрійського пов., Херсон. губ, 1849

- Александрийского уезда помещик капитан Иван Иванов Буцкий

- Сентябрь, род. Марія у родителей - Херсонской губернии Александрийского уезда деревни Котовки помещик лейтенант Роман Иванов Буцкий и законная жена его Анастасия Павлова, оба православнаго вероисповедания, воспреемники -    той же деревни помещик штабс капитан [Ива]н Иванов Буцкий и 2-го кавалерийскаго округа Новороссийского поселения акушерка Параскева Петрова

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Поделиться