1

Тема: Введенський / Введенский

ВВЕДЕНСЬКИЙ Андрій Олександрович (21. 07. 1891, м. Перм, Росія – 14. 09. 1965, Київ) – історик, джерелознавець, архівіст, педагог. Доктор історичних наук (1943), професор (1945). Народився в родині земських фельдшерів, росіянин. 1912 р. закінчив І Пермську класичну гімназію. 1912–1920 рр. навчався у Петроградському державному університеті на факультеті суспільних наук (історико-філологічний відділ) і отримав спеціальність викладача історії. Студентом викладав історію на Троїцьких загальноосвітніх курсах в Петрограді (1915–1918), латинську мову та географію в Слов’янській гімназії (1916–1918), суспільствознавство в Трудових школах Петрограду (1918–1922). У 1921–1923 рр. навчався в аспірантурі та обіймав посаду наукового співробітника НДІ історії при Петроградському університеті. Захистив кандидатську дисертацію “Монастырский стряпчий в ХVI–ХVII вв.” (1923).
У 1930-х рр. працював викладачем історії у Військово-морському училищі (1928–1932); науковим співробітником 1-го розряду Ленінградського Російського музею, вченим консультантом Головної редакції історії фабрик і заводів (Ленінград); викладачем історії техніки Ленінградського інституту шляхів сполучення, в. о. професора історії у Вологодському та Вітебському педагогічних інститутах; з 1938 р. по 1941 р. очолював кафедру історії СРСР Київського державного університету; у 1941– 1943 рр. – завідувач кафедри історії СРСР Уральського університету ім. М. Горького (Свердловськ); 1943–1944 рр. – професор кафедри історії СРСР Об’єднаного Українського державного університету в м. Кзил-Орді (Казахстан). 1943 р. А. В. захистив докторську дисертацію “Очерки истории Строгановских вотчин ХVI–ХVІІ вв.”; 1945 р. отримав звання професора. З 1944 р. по 1951 р. працював завідувачем кафедри історії СРСР Київського державного університету. Після прийнятої в серпні 1947 р. Постанови ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії Академії наук УРСР” піддавався морально-психологічному тиску та був безпідставно звинувачений у “буржуазному об’єктивізмі”, недостатній увазі до висвітлення марксистсько-ленінського трактування історичних подій у навчальному процесі та вихованні студентів в “дусі комуністичних ідеалів і світогляду”, за що наказом № 455/12 від 22 серпня 1951 р. був звільнений з посади завідувача кафедри
історії СРСР Київського державного університету
ім. Т. Г. Шевченка.
З 1951 р. А. В. – професор кафедри архівознавства та допоміжних історичних дисциплін Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Викладав курси з палеографії, сфрагістики, дипломатики, хронології, зарубіжних архівів. Керував науковим студентським гуртком архівознавства.
А. В. спеціалізувався з проблем джерелознавства історії України та Росії ХV–ХVІІІ ст., соціально-економічної історії, документознавства, генеалогії. Вивчав вотчинне феодальне господарство, історію техніки виробництва.
У науковому доробку вченого 130 праць, серед яких “Торговый дом Строгановых ХVІ–ХVІІ вв.” (1924), “Подлог и фальсификация исторических документов в Грузии в ХVІІІ–ХІХ вв.” (1940), “Иван Грозный” (1946), “Урало-Печорский край на рубеже ХІХ–ХХ вв.” (1946), “Київ у ХVІІІ столітті” (1957), “Дом Строгановых в ХVІ–ХVІІ вв.” (1962) та ін. Перша публікація вченого “Об архивах Приуралья” (1920) започаткувала серію історико-архівознавчих та джерелознавчих праць. Дослідженню проблем зародження та становлення документознавства, як напряму історичної науки, достовірності історичних джерел, розвитку дипломатики та інших спеціальних історичних дисциплін присвячені посібники та підручники вченого. Особливістю його досліджень є широка джерельна база, вагомі узагальнення та висновки, що ґрунтуються на знанні вітчизняних архівів та тогочасної історіографії. Увагу привертає праця вченого “Дом Строгановых в ХVІ–ХVІІ вв.”, де широко використаний комплекс архівних та рукописних документів, сімейні колекції тощо.
А. В. плідно працював на ниві популяризації історичних знань. Як член товариства “Знання” виступав з лекціями: “Як працювати з книгою”, “Історична хронологія”, “Київ – столиця УРСР”. Був членом науково-методичної ради Київського державного університету, Вчених рад Інституту історії АН УРСР та Архівного управління УРСР.


Українські архівісти (XIX–XX ст.): Біобібліогр. довідник / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. – К., 2007. – 750 с.

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Thanks: litar Л1

Share

2

Re: Введенський / Введенский

Довольно распространенная священническая фамилия

Вятской губернии
Черниговской губернии

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

3

Re: Введенський / Введенский

Введенский Александр Иванович, 1850 г.р., окончил  университет в 1875 г., Лекарь, коллежский советник, помощник врачебного инспектора и директор детского приюта, Петрозаводск.
Введенский Александр Павлович, 1855 г.р., окончил  университет в 1882 г., Лекарь, коллежский советник, уездный врач, Макарьев, Нижегородская губ.
Введенский Василий Михайлович, 1869 г.р., окончил  университет в 1895 г., Лекарь, Хирургия, железнодорожный врач, ст. Медведево,Валдайский у., Новгородская губ.
Введенский Владимир Иванович, 1870 г.р., окончил  университет в 1897 г., Лекарь, младший врач 11 конно-артиллерийской батареи, Остроленка, Ломжинская губ.
Введенский Ипполит Васильевич, 1866 г.р., окончил  университет в 1894 г., Лекарь, коллежский асессор, вольнопрактикующий врач, Киренск, Иркутская губ.
Введенский Николай Дмитриевич, 1869 г.р., окончил  университет в 1896 г., Лекарь, земский врач, с. Святодухово, Бугур. у., Самарская губ.
Введенский Николай Евгеньевич, 1871 г.р., окончил  университет в 1896 г., Лекарь, ординатор клиники, Томск.
Введенский Петр Михайлович, 1865 г.р., окончил  университет в 1889 г., Лекарь, св. ординатор губернской земской больницы, Нижний Новгород.
Введенский Федор Егорович, 1856 г.р., окончил  университет в 1882 г., Лекарь, коллежский асессор, вольнопрактикующий врач, Конотоп, Черниговская губ.
Рос. медицинский список, 1902 г. - С. 63.

Thanks: litar Л1

Share

4

Re: Введенський / Введенский

ВВЕДЕНСЬКИЙ Яків Пилипович,
1890, с. Кобилка Рильського р-ну Курської обл., українець, освіта середня. Проживав на залізн. ст. Софіївка (нині м. Вільнянськ) Вільнянського р-ну Запорізької обл. Зоотехнік сільгоспколонії № 35. Заарештований 22.11.37 р. Звинувачення: проводив активну к-р націоналістичну агітацію. НКВС і Прокурором СРСР 13.12.37 р. засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25.12.37 р. Реабілітований у 1960 р.   2том

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share