1

Тема: Мунтян

Херсонский уезд

запись о рождении Евфросинии, 1874 год:

Родители: "По представленному Билету выданному под № 98, из Акерманской Молдаванской Сборной  Избы, от 15 июня 1873 года Бесарабской Области города Акермана Молдаванского общества Аполон Григорьев Мунтян, и по его показанию переданному чрез Восприемника, и законная жена Анна Деонисьева"

Share

2

Re: Мунтян

МУНТЯН ОНИКІЙ АВРАМОВИЧ, 1895 р.н.,
с.Глодоси, українець, освіта початкова, у 1934 році виключений із членів ВКП(б), член колгоспу, товарознавець сільської кооперації. Заарештований 3.06.1938    Хмелівським РВ НКВС (антирадянська, контрреволюційна діяльність, колишній член анархістського партизанського загону - див. Митрофан Калько). Трибуналом Одеського військового округу 5.05.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 6569)

Share

3 ( 09-04-2016 06:41:37 змінене Ярематойсамий )

Re: Мунтян

Мунтян(у) - прізвище волоського (румунсько-молдавського) походження. Muntean - 1) вихідець з історичної області Мунтенія або Мунтянія ; 2) горянин (munte - гора). Мунтенія - східна, більша частина історичної Валахії (менша, західна - Олтенія). Часто Мунтенією називали всю Валахію. Оскільки при влаштуванні т.зв. "Новосербії" на територію нинішньої Кіровоградщини переселено багато волохів (предків молдаван та румунів), то тут сьогодні багато носіїв подібних прізвищ.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

4

Re: Мунтян

МУНТЯН Дмитро Павлович,
1885 м. Нікополь того ж р-ну Дніпропетровської обл, укр, осв. незакінчена вища. Проживав у Запоріжжі. Викладач географії СШ № 10 та № 7. Заарештований 29.01.44 р. Звинувачення: під час окупації був директором СШ № 9, виховував школярів в антирадянському дусі, підозрювався в членстві в ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Запорізької обл. 13.03.44 р. засуджений до 8 р. позбавлення волі і 3 р. поразки в правах. Помер 4.05.44 р. в сільгоспколонії № 7 НКВС Запорізької обл. Реабілітований 2.03.92 р.
              ГДА СБ України,  Запоріжжя, Ф. П.  спр. 1384.   6т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

5

Re: Мунтян

Мунтян Борис Іванович, 1908 року народження, с. Макарове Одеської області, молдаванин, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Краматорськ Донецької області, гуртожиток заводу. Робітник заводу ім. Орджонікідзе. Заарештований 16 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання у 2 березня 1938 року. Реабілітований у 1989 році.

Мунтян Савелій Григорович, 1886 року народження, с. Петрівка Карл-Марксівського району Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Мастильник депо станції Мушкетове. Проживав: ст. Чумакове, землянка № 2. Заарештований 18 березня 1933 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 27 березня 1933 року засуджений на 3 роки заслання у Північний край. Реабілітований у 1989 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга п’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share

6

Re: Мунтян

МУНТЯН Дмитро Григорович, 1908 року народження, м. Вознесенськ, українець, соціальне походження та освіта невідомі. Проживав у м. Вознесенську. Червоноармієць. Дата арешту невідома. Вироком Військового трибуналу 296-ї стрілецької дивізії від 07.11.1941 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Дата страти невідома. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1958 р.

МУНТЯН Іван Дмитрович, 1913 р. народження, с. Стара Богданівка Миколаївського району Миколаївської області, українець, із селян. Проживав у с. Стара Богданівна Миколаївського району Миколаївської області. Червоноармієць. Заарештований 27.10.1937 р. Вироком Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 07.03.1938 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Страчений 08.03.1938 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1964 р.

МУНТЯН Микола Григорович, 1875 р. народження, с. Камбурліївка Очаківського району Миколаївського округу, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Михайлівка Очаківського району Миколаївського округу. Хлібороб. Заарештований 10.02.1930 р. Постановою Одеського окружного відділу ДПУ від 28.06.1930 р. справу припинено, виселений за межі України. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1997 р.

МУНТЯН Михайло Єрофійович, 1888 р. народження, с. Липецьке Котовського району (Молдова), молдованин, із селян, малоосвічений. Проживав на х. Шевченко Доманівського району Одеської області. Комірник. Місце роботи невідомо. Заарештований 16.07.1938 р. Постановою Прокуратури Доманівського району від 15.05.1939 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1998 р.

МУНТЯН Олексій Гордійович, 1887 р. народження, х. Воля Мар’янівської сільської ради Арбузинського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений. Проживав у с. Костянтинівка Арбузинського району Одеської області. Колгоспник артілі “П’ятирічка”. Дата арешту невідома. Відомості про термін покарання та зміст вироку у справі відсутні. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1997 р.

МУНТЯН Ольга Василівна, 1904 р. народження, с. Христофорівка Володимирівського району Миколаївського округу, росіянка, із селян, неосвічена. Проживала у с. Христофорівка Володимирівського району Миколаївського округу. Хлібороб. Заарештована 14.05.1930 року. Постановою Трійки при Колегії ДПУ УСРР від 07.12.1930 р. засуджена до 3 років ув’язнення у ВТТ умовно. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1989 р.

Share

7

Re: Мунтян

Джерело: Мандзяк Олексій. Православне духовенство Північної Бессарабії: Мунтян // Громадський сайт «Сокирянщина» – https://ukrkovcheg.org.ua/, 30.05.2021.

Уточнення: для зручності публікації прибрані численні виноски-посилання та ілюстрації, з якими можна ознайомитися в оригіналі на сайті первісного оприлюднення статті.


Олексій Мандзяк

ПРАВОСЛАВНЕ ДУХОВЕНСТВО ПІВНІЧНОЇ БЕССАРАБІЇ: МУНТЯН

Продовжуємо публікувати статті із серії «Православне духовенство Північної Бессарабії», в яких нами надані короткі біографічні дані про священно-і церковнослужителів, які служили в XVIII-XX ст. при церквах населених пунктів церковно-адміністративних округів колишнього Хотинського повіту, які нині розташовані в Чернівецькій області України і суміжних районах Республіки Молдова. Нагадуємо, що кожна стаття буде присвячена носіям конкретного прізвища. На цей раз річ йде про представників роду Мунтян.

Мунтян Агапій Васильович (1822–1892) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Бедраж Хотинського цинуту, Василя Стефановича Мунтяна (1782 р.н.) та Василини Кіріяківни (1795 р.н.). В семінарії не навчався – отримав освіту від приватних вчителів.
6 березня 1863 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на місце паламаря при Свято-Георгіївській церкві села Бедраж Хотинського повіту . За даними на 1886 рік був за штатом .
Помер 7 листопада 1892 року.
Дружина: Марія Федорівна (1837–1894). Померла 1 червня 1894 року.
Їхні діти: Георгій (1857 р.н.), Парфеній (1859 р.н.), Мартиміян (1861 р.н.), Іван (1863 р.н.), Федір (1867 р.н.), Анастасія (29.10.1873 р.н.).

Мунтян Ананій Васильович (1815 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Бедраж Хотинського цинуту, Василя Стефановича Мунтяна (1782 р.н.) та Василини Кіріяківни (1795 р.н.). В семінарії не навчався – отримав освіту від приватних вчителів.
9 серпня 1835 року за розпорядженням єпархіального начальства визначений на посаду дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Бедраж Хотинського повіту. Пізніше – священик при тій же церкві.
Помер до 1865 року.
Дружина: Євфимія Василівна (1817 р.н.).
Їхні діти: Василіск († 02.10.1883 р.), Марія (1838 р.н.).

Мунтян Ананій Петрович (1783 р.н.) – із мирян. В семінарії не навчався – отримав освіту від приватних вчителів.
5 березня 1818 року за указом Кишинівської духовної дикастерії визначений на посаду дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Баласінешти Хотинського цннуту . За даними на 1853-1865 роки був за штатом .
Дружина друга: Ксенія Михайлівна (1801 р.н.).
Їхні діти: Дмитро (1816 р.н.), Василь (1818 р.н.), Іван (1822 р.н.), Домнікія (1828–15.07.1904).

Мунтян Андрій Георгійович (1868 р.н.) – син диякона Іоанно-Богословської церкви села Малинці Хотинського повіту, Георгія Миколайовича Мунтяна (1845–1918) та Олександри Іванівни Війнічук (1847 р.н.). Народився 17 жовтня 1868 року в селі Шилівці Хотинського повіту.
У 1879-1884 роках навчався в Єдинецькому духовному училищі в м. Єдинці Хотинського повіту Бессарабської губернії . У червні 1890 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом. 
31 серпня 1890 року визначений на місце священика при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Вороновиця 1-го округу Хотинського повіту . 3 лютого 1891 року єпископом Акерманським Аркадієм (О.Є. Філонов) висвячений на священика до тієї ж церкви. 1 червня 1895 року переміщений до Свято-Михайлівської церкви села Трінка 4-го округу Хотинського повіту. Далі – священик при церкві села Негринці 4-го округу Хотинського повіту. 9 жовтня 1900 року переміщений на місце священика при Свято-Троїцькій церкві села Блещеноуци 4-го округу Белецького повіту . Там він служив і за даними на 1907-1911 роки. 9 лютого 1913 року переміщений до Свято-Михайлівської церкви села Трушени 2-го округу Кишинівського повіту . З 22 лютого 1914 року знаходився на посаді настоятеля Архангело-Михайлівської церкви села Балківці-Верхні 1-го округу Хотинського повіту. На цій посаді він перебував і за даними на 1925-1930 рр. 
7 грудня 1898 року «за старанну єпархіальну службу» єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницький) нагороджений набедреником. 12 травня 1916 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Анастасієм (О.О. Грибановський) нагороджений камилавкою.
Дружина: Надія Миколаївна (1873 р.н.).
Їхні діти: Дмитро (17.10.1891 р.н.), Філарет (27.04.1893 р.н.), Борис (23.02.1895 р.н.), Сергій (14.01.1897 р.н.), Катерина (10.04.1899 р.н.).

Мунтян Борис Андрійович (1895 р.н.) – син священика церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Вороновиця Хотинського повіту, Андрія Георгійовича Мунтяна (1868 р.н.) та Надії Миколаївни (1873 р.н.). Народився 23 лютого 1895 року.
Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1911 році – за другим розрядом. Закінчив 2-а класи Кишинівської духовної семінарії. З серпня місяця 1923 року служив псаломщиком при церкві Успіння Пресвятої Богородиці села Долиняни 2-го округу Хотинського повіту. На цій посаді він перебував і за даними на 1931 рік.
Дружина: Васса Василівна.
Їхні діти: Микола (16.12.1923 – 06.05.1942).

Мунтян Василіск Ананійович († 1883 р.) – син священика Ананія Васильовича Мунтяна (1815 р.н.) та Євфимії Василівни (1817 р.н.). Народився в селі Бедраж Хотинського повіту.
21 серпня 1859 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на місце дячка при Свято-Успенській церкві села Василівка Хотинського повіту. 16 лютого 1860 року переміщений до Свято-Миколаївської церкви села Тирнова Хотинського повіту. З 1863 року і за даними на 1865 рік служив паламарем при Архангело-Михайлівській церкві села Віішора Хотинського повіту.
Помер 2 жовтня 1883 року.
Дружина: Попович Марія Георгіївна (1836–1889) – дочка причетника Георгія Федорович Поповича та Олександри Василівни (1811–1888). Померла 10 вересня 1889 року в селі Старий Бедраж Хотинського повіту .
Їхні діти: Мойсей (1867 – 11.03.1894).

Мунтян Василь Стефанович (1782 р.н.) – син священика. 23 лютого 1820 року визначений на посаду дячка при Архангело-Михайлівській церкві села Бедраж Хотинського цинуту . 21 червня 1822 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Димитрієм (Д.І. Сулима) висвячений на священика і визначений на місце помічника настоятеля тої ж самої церкви.
Помер до 1853 року.
Дружина: Василина Кіріяківна (1795 р.н.).
Їхні діти: Марія (1813 р.н.), Ананій (1815 р.н.), Мануїл (1817 р.н.), Марія (1820 р.н.), Агапій (1822–07.11.1892), Рахіль (1826 р.н.), Олександр (1829 р.н.) .

Мунтян Георгій Мануїлович (1849 р.н.) – син диякона Свято-Георгіївської церкви села Бедраж Хотинського повіту, Мануїла Васильовича Мунтян (1817 р.н.) та Катерини Василівнм (1929 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
З 1883 року перебував на посаді псаломщика при Свято-Успенській церкві села Малаєшти з парафіями Галашени і Шептибани 4-го округу Белецького повіту . За даними на 1911 рік він вже 3 роки служив як був псаломщиком при Свято-Миколаївській церкві села Калінешти 3-го округу Белецького повіту. 6 серпня 1913 року переміщений до Свято-Миколаївської церкви села Оішень (воно же Мустяци), того ж повіту і округу: «з обов’язком жити в Оішеньському приході».
Дружина: Катерина Василівна (1861 р.н.).
Їхні діти: Єлизавета (1881 р.н.), Катерина (1883 р.н.), Володимир (1884 р.н.).

Мунтян Георгій Миколайович (1845–1918) – син священика церкви Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту, Миколи Георгійовича Мунтяна (1812 р.н.) та Агафії Георгіївни (1817–1874). Народився 21 січня 1845 року. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
9 червня 1862 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на місце паламаря при церкві Введення в Храм Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту. 
21 листопада 1866 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на диякона до Трьохсвятительської церкви села Гриманкоуци Хотинського повіту. 22 травня 1867 року переміщений на місце диякона при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Шилівці 2-го округу Хотинського повіту. З 1874 року перебував на посаді диякона при Іоанно-Богословській церкві села Малинці 2-го округу Хотинського повіту . У 1913 році звільнений за штат.
13 березня 1914 року за 50-річну відмінно-старанну службу Церкві Божій за указом Його Імператорської Величності, нагороджений орденом Святої Анни III ст. 
Помер 21 травня 1918 року в м. Хотин.
Дружина: Війнічук Олександра Іванівна (1847 р.н.) – дочка священика Свято-Димитріївської церкви села Рукшин Хотинського повіту Івана Петровича Війнічука (1817–1892) та Параскеви Григорівни Пентякової (1820–1897).
Їхні діти: Марія (1867–04.12.1889), Андрій (17.10.1868 р.н.), Петро (1872 р.н.), Серафімія (15.10.1874–23.05.1875), Микола (1876 р.н.), Надія (1879 р.н.), Дмитро (1883–31.12.1904).

Мунтян Дмитро Георгійович (1883–1904) – син диякона Іоанно-Богословської церкви села Малинці Хотинського повіту, Георгія Миколайовича Мунтяна (1845–1918) та Олександри Іванівни Війнічук (1847 р.н.).
Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1897 році – за другим розрядом. У червні 1904 року закінчив Кишинівську духовну семінарію. Того ж року висвячений на священика до Свято-Спиридоновської церкви села Варниця 1-го округу Бендерського повіту.
Помер 31 грудня 1904 року.

Мунтян Дмитро Георгійович (1814–1893) – син священика. В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
10 серпня 1838 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на місце дячка при Свято-Миколаївській церкві села Чебрева Хотинського повіту.
2 листопада 1844 року архієпископом Херсонським і Таврійським Гавриїлом (В.Ф. Розанов) висвячений на священика до Свято-Миколаївської церкви села Дрепкоуци Хотинського повіту . 19 січня 1880 року звільнений за штат.
23 листопада 1852 року «за хорошу поведінку і старанне виконання священицьких обов’язків» архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) нагороджений набедреником.
Помер у 1893 році.
Дружина: Кипер Марія Костянтинівна (1820 р.н.) – дочка священика Свято-Миколаївської церкви села Дрепкоуци Хотинського повіту, Костянтина Івановича Кипера (1801–1866) та Рахіль Василівни (1810 р.н.) .
Їхні діти: Марія (1844 р.н.), Федір (1849 р.н.), Катерина (1855 р.н.), Георгій (1857 р.н.).

Мунтян Дмитро – з духовного звання. З 1913 року – виконуючий посаду псаломщика при Іоанно-Богословській церкві села Малинці 2-го округу Хотинського повіту. У 1914 році затверджений на посаді. Служив там до жовтня 1916 року. 29 грудня 1916 року за власним проханням переміщений до церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Недобоївці 1-го округу Хотинського повіту.

Мунтяну Дмитро Андрійович (1891 р.н.) – син священика церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Вороновиця Хотинського повіту, Андрія Георгійовича Мунтяна (1868 р.н.) та Надії Миколаївни (1873 р.н.). Народився 17 жовтня 1891 року. Навчався в школі псаломщиків в м. Кишиневі.
З 1921 року служив псаломщиком при церкві Різдва Пресвятої Богородиці села Пашківці 1-го округу Хотинського повіту. На цій посаді він перебував і за даними на 1932 рік.

Мунтян Дмитро Миколайович (1848 р.н.) – син священика церкви Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту, Миколи Георгійовича Мунтяна (1812 р.н.) та Агафії Георгіївни (1817–1874). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
11 червня 1868 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на посаду паламаря при Свято-Миколаївській церкві села Ізерени Ясського повіту. 5 лютого 1869 року переміщений на місце паламаря при Свято-Миколаївській церкві села Строїнці Хотинського повіту . З 1876 року перебував на посаді причетника при Єкатерининській церкві м. Липкани 4-го округу Хотинського повіту. За даними на 1883 рік – безмісний причетник.
Дружина: Марія Василівна.
Їхні діти: Олександра (15.02.1874 р.н.), Анна (11.08.1875 р.н.), Сергій (07.10.1879 р.н.), Олімпіада (25.07.1883 р.н.).

Мунтян Іван Федорович (1879 р.н.) – син дячка Свято-Миколаївської церкви села Дрепкоуци Хотинського повіту, Федора Дмитровича Мунтяна (1849 р.н.) та Надії Дмитрівни Гашко (1854–1904). Народився 15 січня 1879 року.
Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1895 році – за другим розрядом. У червні 1901 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом. Був студентом Харківського ветеринарного інституту – з 10 вересня до 27 листопада 1901 року.
5 травня 1902 року єпископом Кишинівським і Хотинським Іаковом (І.О. Пятницкий) висвячений на диякона, а 6 травня – на священика до Свято-Георгіївської церкви села Чепоноси 1-го округу Хотинського повіту . Того ж року Єпархіальною Училищною Радою призначений на посади завідуючого і законовчителя в місцевій школі грамоти. Там він служив і за даними на 1930 рік.
З 1 листопада 1906 року до 2 березня 1909 року перебував на посаді помічника благочинного 1-го округу Хотинського повіту. З 24 травня 1910 року перебував на посаді члена Благочинницької Ради 1-го округу Хотинського повіту. 
6 квітня 1907 року за резолюцією єпископа Кишинівського і Хотинського Володимира (Ф.О. Сеньковський) нагороджений набедреником.
Дружина: Дзик Анна Микитівна (28.05.1882 р.н.) – дочка вчителя Владичанського народного училища, Микити Павловича Дзика. Вінчалися 10 лютого 1902 року в церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Ширівці-Верхні Хотинського повіту.
Їхні діти: Любов (1902–14.09.1910), Софія (04.05.1903 р.н.), Віктор (08.02.1906 р.н.), Валентин (01.02.1908 р.н.), Євгеній (08.11.1910 р.н.), Тетяна (21.10.1911 р.н.), Лариса (03.02.1914 р.н.), Микола (04.05.1916 р.н.), Таїсія (01.07.1918 р.н.), Лідія (18.01.1925 р.н.).

Мунтян Леон (Лев) Михайлович (1871 р.н.) – син диякона церкви Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту, Михайла Миколайовича Мунтяна (1836–1916) та Юліани Федотівни Яримецької (1841–1920). Народився 2 липня 1871 року. 
Навчався в Кишинівській духовній семінарії – вибув з 3-го класу. 13 жовтня 1915 року визначений на місце диякона-псаломщика при Свято-Іллінській церкві м. Кишинів. 4 листопада 1915 року переміщений на місце диякона при церкві 2-ї гімназії м. Кишинева . У 1920 році переміщений на місце священика при Свято-Успенській церкві села Мамалига 4-го округу Хотинського повіту. Там він служив і за даними на 1930 рік.

Мунтян Мануїл Васильович (1817 р.н.) – син священика Архангело-Михайлівської церкви села Бедраж Хотинського цинуту, Василя Стефановича Мунтяна (1782 р.н.) та Василини Кіріяківни (1795 р.н.). В семінарії не навчався – отримав освіту від приватних вчителів.
19 лютого 1842 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на посаду дячка при Свято-Георгіївській церкві села Бедраж Хотинського повіту. 7 червня 1845 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) посвячений у стихар. 3 березня 1847 року тим же архієпископом висвячений на диякона і залишений при тій же церкві.
Дружина: Катерина Василівна (1929 р.н.).
Їхні діти: Георгій (1849 р.н.), Никандр (1851 р.н.).

Мунтян Микола Георгійович (1812 р.н.) – син священика. В семінарії не навчався – отримав освіту від приватних вчителів. 
9 лютого 1833 року за указом Кишинівської духовної консисторії визначений на посаду паламаря при Свято-Миколаївській церкві села Дрепкоуци Хотинського повіту.
22 жовтня 1844 року архієпископом Херсонським і Таврійським Гавриїлом (В.Ф. Розанов) висвячений на священика до церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту .
24 липня 1852 року «за хорошу поведінку і старанне виконання священицьких обов’язків» архієпископом Кишинівським і Хотинським Іринархом (Я.Д. Попов) нагороджений набедреником . 2 жовтня 1858 року нагороджений бронзовим наперсним хрестом на Володимирській стрічці і світлобронзовою медаллю на Андріївській стрічці в пам'ять війни 1853-1856 рр. 
Дружина: Агафія Георгіївна (1817–1874). Померла 1 червня 1874 року .
Їхні діти: Софія (1934 р.н.), Михайло (08.09.1836–13.09.1916), Катерина (1839 р.н.) , Надія (1841 р.н.), Георгій (21.01.1845–21.05.1918), Іван (1846 р.н.), Дмитро (1848 р.н.), Віра (1851 р.н.).

Мунтян Мисаїл (1895 р.н.) – з духовного звання. Народився 6 квітня 1895 року. У 1910 році закінчив Єдинецьке духовне училище – за другим розрядом. Далі навчався в Кишинівській духовній семінарії.
21 квітня 1917 року визначений на місце святенника при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Вовчинець 3-го округу Хотинського повіту. З 1920 року служив при Свято-Миколаївській церкві села Почумбень-Стингачени 4-го округу Белецького повіту. На цій посаді він перебував і за даними на 1930 рік.

Мунтян Михайло Миколайович (1836–1916) – син священика церкви Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту, Миколи Георгійовича Мунтяна (1812 р.н.) та Агафії Георгіївни (1817–1874). Народився 8 вересня 1836 року в селі Дрепкоуци Хотинського повіту . В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
13 грудня 1852 року визначений виконуючим посаду паламаря при церкві Пророка Іллі села Щербинці Хотинського повіту. 11 березня 1854 року посвячений у стихар і за указом Кишинівської духовної консисторії затверджений на посаді. 12 квітня 1858 року переміщений до церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці села Тарасоуци, того ж повіту. 3 липня 1862 року архієпископом Кишинівським і Хотинським Антонієм (О.А. Шокотов) висвячений на диякона до тієї ж церкви. Там він служив і за даними на 1911 рік – диякон на вакансії псаломщика . 16 травня 1913 року звільнений за штат «за старістю літ».
Помер 13 вересня 1916 року.
Дружина: Яримецька Юліана Федотівна (1841–1920) – дочка священика Федота Єлисейовича Яримецького (1818 р.н.) та Ірина Стефанівни (1822 р.н.). Народилася в селі Клішківці Хотинського повіту. Померла 20 лютого 1920 року в с. Тарасоуци Хотинського повіту.
Їхні діти: Олександра (1861 р.н.), Яків (1869 р.н.). Леон (02.07.1871 р.н.), Софія (01.01.1875 р.н.), Володимир (1878 – 20.09.1881).

Мунтян Михайло Федорович (1886 р.н.) – син псаломщика Свято-Миколаївської церкви села Дрепкоуци 4-го округу Хотинського повіту, Федора Дмитровича Мунтяна (1848 р.н.) та Надії Дмитрівни (1851 р.н.). Народився 23 квітня 1886 року. У червні 1908 року закінчив Кишинівську духовну семінарію. 
25 березня 1910 року єпископом Акерманським Никодимом, висвячений на диякона і 28 березня – на священика до Архангело-Михайлівської церкви рідного села Окниця 5-го округу Хотинського повіту. Там він служив і за даними на 1930 рік.
Дружина: Гербановська Марія Ісидорівна (23.04.1889 р.н.) – дочка священика Архангело-Михайлівської церкви села Кельменці 3-го округу Хотинського повіту, Ісидора Федоровича Гербановського (1844–1906) та Олімпіади Костянтинівни Биховської (1846 р.н.). Вінчалися 8 листопада 1909 року в Кельминцях.
Їхні діти: Аріадна (1911 р.н.), Борис (1913 р.н.).

Мунтян Никандр Мануїлович (1851 р.н.) – син диякона Свято-Георгіївської церкви села Бедраж Хотинського повіту, Мануїла Васильовича Мунтян (1817 р.н.) та Катерини Василівнм (1929 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
З 1888 року перебував на посаді псаломщика при Свято-Миколаївській церкві села Стингачени (воно же Друца) 4-го округу Белецького повіту.
Дружина: Олена Іванівна (1860 р.н.) – із селян.
Їхні діти: Олександр (1877 р.н.), Віра (1879 р.н.), Марія (1882 р.н.), Наталія (1884 р.н.), Михайло (23.04.1886 р.н.), Рахіль (20.09.1888 р.н.).

Мунтян Олександр Федорович (1888 р.н.) – з духовного звання. Народився 7 січня 1888 року. Навчався в Єдинецькому духовному училищі. У червні 1913 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за першим розрядом. 
У 1913 році висвячений на священика при Архангело-Михайлівській церкві села Кишла-Неджимова 1-го округу Хотинського повіту (сучасне с. Оселівка Чернівецької області України). Там він служив і за даними на 1925 рік. З 1930 року – священик при Іоанно-Богословській церкві села Атаки 1-го округу Хотинського повіту.
У 1918 році також служив при Свято-Димитріївській церкві села Бернове 1-го округу Хотинського повіту.
Дружина: Євгенія Іванівна.
Їхні діти: Валерій (28.07.1915 р.н.), Костянтин (30.07.1920 р.н.), Віктор (27.05.1922 р.н.).

Мунтян Федір Дмитрович (1849 р.н.) – син священика Свято-Миколаївської церкви села Дрепкоуци Хотинського повіту, Дмитра Георгійовича Мунтяна (1814 р.н.) та Марії Костянтинівни Кипер (1820 р.н.). В семінарії не навчався – отримав домашню освіту.
18 лютого 1869 року визначений на місце дячка при Свято-Миколаївській церкві села Дрепкоуци Хотинського повіту. За даними на 1877 рік був за штатом.
Дружина: Гашко Надія Дмитрівна (1854–1904) – дочка священика Дмитра Михайловича Гашко (1813 р.н.) та Параскеви Федорівни (1819 р.н.). Вінчалися 4 лютого 1877 року в Свято-Миколаївській церкві села Маршинці Хотинського повіту. Померла 27 грудня 1904 року в селі Маршинці Хотинського повіту.
Їхні діти: Георгій, Іван (15.01.1879 р.н.), Ольга (1880 р.н.), Володимир (1882 р.н.), Михайло (23.04.1886 р.н.).

Мунтян Філарет Андрійович (1893 р.н.) – син священика церкви Різдва Пресвятої Богородиці села Вороновиця Хотинського повіту, Андрія Георгійовича Мунтяна (1868 р.н.) та Надії Миколаївни (1873 р.н.). Народився 27 квітня 1893 року. 
Навчався в Єдинецькому духовному училищі, яке закінчив у 1907 році – за другим розрядом. 15 червня 1915 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом.
8 травня 1915 року за резолюцією єпископа Акерманського, вікарія Кишинівської єпархії Гавриїла (Г.М. ЧепуМра), визначений на місце псаломщика при Архангело-Михайлівській церкві села Бурланешти 4-го округа Хотинського повіту. 17 вересня 1917 року переміщений на ту ж посаду при Архангело-Михайлівській церкві села Пригородок 1-го округу Хотинського повіту.

Мунтян Яків Михайлович (1869 р.н.) – син диякона церкви Пресвятої Богородиці села Тарасоуци Хотинського повіту, Михайла Миколайовича Мунтяна (1836–1916) та Юліани Федотівни Яримецької (1841–1920). Навчався в Єдинецькому духовному училищі. У червні 1891 року закінчив Кишинівську духовну семінарію – за другим розрядом. 
11 серпня 1891 року визначений на священицьку вакансію при Свято-Димитріївській церкві села Поляна Хотинського повіту. 21 жовтня того ж року єпископом Акерманським Аркадієм (О.Є. Філонов) висвячений на священика до означеної церкви .10 грудня 1895 року переміщений до Свято-Покровської церкви села Ширівці-Верхні, того ж повіту. 13 жовтня 1897 року переміщений до Іоанно-Богословської церкви села Молодове 3-го округу Хотинського повіту. 18 грудня 1899 року переміщений на місце священика при Архангело-Михайлівській церкві села Болбоч 1-го округу Сорокського повіту. В 1910 році перемішений до Свято-Покровської церкви с. Кайраклія 4-го округу Акерманського повіту. З 1912 року і за даними на 1922 рік, о. Яків служив священиком при церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Галілешти Ізмаїльського повіту. 
У 1904 році йому надано архіпастирське благословення з грамотою.
Дружина: Полянська Олександра Андріївна (1870 р.н.) – дочка священика Андрія Васильовича Полянського (1843 р.н.) та Домнікії Василівни Ратушевської (1846–1884).
Їхні діти: Григорій (1893 р.н.), Володимир (12.07.1894 р.н.), Марія (31.07.1896 р.н.), Анна (25.01.1899 р.н.).

Share