1 ( 06-02-2022 19:20:09 змінене ktaras )

Тема: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Вели́ка Білозе́рка — село у Великобілозерському районі Запорізької області.

Єдине село в Україні, яке є районним центром та єдиним селом, в якому розташований суд. Великобілозерській, Новопетрівській, Трудовій і Червоній сільським радам підпорядковані 4 частини села (це чимось нагадує райони у місті). Новопетрівській раді також підпорядковані навколишні села Качкарівка і Новопетрівка.

Карта заселення Великої Білозерки протягом XIX століття:
https://www.google.com/maps/d/viewer?mi … yZkG1YUbJZ

+ Історичні відомості:

Територія, на якій розташоване сучасне село, була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки. Понад Білозерською балкою тягнуться кургани — частина з яких розкопана. Тут виявлені поховання доби бронзи (III — І тисячо- до н. є.). В курганах, відомих під назвами Цимбалка, Велика цимбалка, Мала цимбалка, Орел (курган), Чмирева могила виявлені багаті скіфські поховання з золотими прикрасами (V–III,)ж VIII–VII ст. ст. до н. е.). У Чмиревій могилі, в окремій камері, знайдено також поховання коней.

Курган скіфського часу — Чмирева могила, датують 345–325 роками до Р. Х..

Тривалий час у придніпровському степу через спустошливі набіги кочівників-татар постійних поселень не було, за винятком зрідка розкиданих зимівників запорізьких козаків.

Після приєднання у 1783 р. Криму та північної Таврії до Росії в цій місцевості почали виникати поселення. Саме на цей час і припадає заснування Великої Білозерки переселеними сюди державними селянами з Полтавської та Чернігівської губерній, які побудували тут 30 землянок уздовж річки Білозерки. Поселення дістало назву за найменуванням річки.

На відміну від сусіднього однойменного села, розташованого вище за течією річки, полтавці та чернігівці почали називати своє село Нижньою або Великою Білозеркою. Згодом за ним остаточно закріпилася ця назва. У 1804 році сюди прибула нова група поселенців із Загрудної та інших слобід Зіньківського повіту Полтавської губернії. Село зростало й далі за рахунок нових груп переселенців. У 1845 році тут утворилася сільська община. На початку 70-х років XIX ст. у Великій Білозерці налічувалося 900 дворів, проживало 7513 чоловік.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Велико-Білозерської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 10116 осіб, налічувалось 1439 дворів, існували 3 православні церкви, 2 школи, 14 лавок, 3 бондарні, 2 колесні, відбувалось 2 ярмарки на рік: 17 березня та 20 вересня, базар.

У 80-х роках XIX ст. Велика Білозерка була одним із трьох сіл у Мелітопольському повіті, які славилися садами та городами, що займали тут понад 1000 десятин землі.

Оскільки Велика Білозерка простягалася майже на 25 кілометрів, приписані до сільської общини землі було розподілено за парафіями. З того часу в селі існували самостійно Петропавлівська, Покровська та Преображенська общини. Хлібороби обробляли землю за правилами і звичаями, наслідуваними від дідів. Через низьку культуру землеробства врожаї були низькими. В селі розвивалися гончарний, теслярський, ковальський, бондарний, стельмаський та інші промисли. Добротні будинки в селі мали тільки багатії, трудове ж селянство тулилося в землянках та критих соломою або очеретом саманних хатах. Вкрай незадовільним було в селі медичне обслуговування — тільки на початку ХХ ст. у Великій Білозерці відкрили амбулаторію : один лікар, два фельдшери та акушерка обслуговували дільницю, до якої належало 8 населених пунктів з 22,6 тис. чоловік населення.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

1923 року Велика Білозерка, де проживало 18,3 тис. чоловік, стала районним центром. Це сприяло подальшому розвиткові села. 1925 року обсяг сільськогосподарського виробництва у Великій Білозерці перевищив довоєнний рівень. Колективні господарства з кожним роком міцніли, демонструючи переваги колективних форм господарювання над одноосібними. Весною 1923 року 23 колгоспи об'єднали все трудове селянство і у передвоєнні роки Другої Світової війни вони стали економічно міцними, прибутковими.

В 1932–1933 селяни Великої Білозерки, як і всієї Великої України, пережили сталінський геноцид.

19 вересня 1941 року село окупували німці. В ніч на 26 червня 1942 року у протитанковому рові на околиці села гітлерівці розстріляли 200 колгоспників, серед яких було багато жінок, дітей і літніх людей. За іншими даними, в цей день загинуло 280 людей.

В селі виникла підпільна прорадянська група під керівництвом молодої колгоспниці Г. Ф. Сторчило. Члени підпільної групи вели агітацію серед молоді, закликаючи юнаків і дівчат уникати відправки до Німеччини. Проте німцям вдалося вивезти з Великої Білозерки 190 чоловік, а планувалося 500.

29 жовтня 1943 року війська 4-го Українського фронту, зокрема, вояки 279-ї стрілецької дивізії Червоної Армії, вигнавши німців, звільнили село. Почалося відновлення радянського режиму. В боях за Велику Білозерку загинуло 3233 червоноармійців.

В складі Червоної Армії було понад дві тисячі мешканців Великої Білозерки. Загалом за роки Другої Світової війни загинув 591 житель села.

Після повторного встановлення радянської влади розпочалась робота з відновлення села. Було налагоджено роботу крамниць, шевських і кравецьких майстерень, пошти, зв'язку. Почалася відбудова райпромкомбінату. Невдовзі вже працювали ковальсько-слюсарний, шкіряний, теслярський, гончарний та інші цехи. Робітники МТС побудували тимчасові приміщення майстерень, відремонтували 3 трактори, 5 комбайнів, деякий інвентар.

З 1950 року у Великій Білозерці почалося поступове укрупнення колгоспів, внаслідок чого замість 23 дрібних господарств було утворено 6 великих багатогалузевих механізованих артілей: «Росія», ім. Фрунзе, «Білозерський», «40 років Жовтня», «Правда» та ім. Суворова. У 1954 році відбулося злиття 4 Рад — Трудової, Робітничо-селянської, Червоної та Шевченківської в одну сільраду — Великобілозерську.

2

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Свято-Петропавлівська церква, с. Велика Білозерка Мелітопольського пов. Великобілозерської вол.
4. –
5. Народження: 1866: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 571; 1867: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 572; 1868: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 573; 1869–1871: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 574; 1872–1873: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 575; 1874–1876: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 576; 1877: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 577; 1878: ф. Р 5593, оп. 2, спр. 524, 577; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 577, 578; 1880– 1881: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 579; 1882–1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 580; 1884: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 580, 610; 1885: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 518; 1886: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 581; 1888: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 582; 1889: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 583, 614; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 583; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585, 613; 1892: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585; 1893: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585, 615; 1894: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 587; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586, 587; 1896: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 587; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 552; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550, 552; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 597; 1900: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 588, 589; 1901–1902: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 589; 1904: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 590; 1906: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 223; 1907: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 223, 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 223, 237; 1909: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 238; 1910–1911: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224; 1912: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 240; 1913: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 241; 1914: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225; 1915: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225, 242; 1916–1917: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225; 1918–1920: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 226
6. Шлюб: 1866: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 571; 1867: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 572; 1868: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 573; 1869–1871: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 574; 1872–1873: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 575; 1874–1876: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 576; 1877: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 577; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 577; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 577, 578; 1880–1881: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 579; 1882–1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 580; 1884: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 580, 610; 1885: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 518; 1886: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 581; 1888: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 582; 1889: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 583, 614; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 583; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585, 613; 1892: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585; 1893: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586, 587; 1896: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 587; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 552; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550, 552; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 597; 1900: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 588, 589; 1901–1902: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 589; 1904: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 590; 1906: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 223; 1907: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 223, 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 223; 1909: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 238; 1912: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 240; 1913: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 241; 1914: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225; 1915: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225, 242; 1916–1917: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225; 1918–1920: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 226
7. –
8. Смерть: 1866: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 571; 1867: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 572; 1868: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 573; 1869–1871: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 574; 1872–1873: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 575; 1874–1876: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 576; 1877: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 577; 1878: ф. Р 5593, оп. 2, спр. 524, 577; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 577, 578; 1880–1881: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 579; 1882–1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 580; 1884: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 580, 610; 1885: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 518; 1886: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 581; 1888: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 582; 1889: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 583, 614; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 583; 1891–1893: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 585; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586, 587; 1896: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 587; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 552; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550, 552; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 597; 1900: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 588, 589; 1901–1902: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 589; 1904: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 590; 1906: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 223; 1907: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 223, 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 223; 1909: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 238; 1912: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 240; 1913: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 224, 241; 1914: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225; 1915: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225, 242; 1916–1917: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 225; 1918–1920: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 226
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, с. Велика Білозерка Мелітопольського пов. Великобілозерської вол.
4. –
5. Народження: 1872: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 514; 1874: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 619; 1875–1877: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 619; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 591; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 591, 592; 1880–1881: ф. Р-5593. оп. 2, спр. 591; 1882: Р-5593, оп. 2, спр. 593; 1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593, 610; 1884–1886: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593; 1887– 1889: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 594; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595, 613; 1892–1893: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595; 1894: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 615; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 616; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550, 596; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 596, 597; 1900–1901: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 596; 1903: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 598; 1905: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227; 1906: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227, 235; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 237; 1910: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 229, 239; 1912: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 229, 240; 1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 238; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 238; 1915: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 238, 242; 1916–1917: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230; 1918: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 231; 1919: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230
6. Шлюб: 1872: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 514; 1874: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 619; 1875–1877: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 619; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 591; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 591, 592; 1880–1881: ф. Р-5593. оп. 2, спр. 591; 1882: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593; 1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593, 610; 1884–1886: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593; 1887–1889: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 594; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595, 613; 1892–1893: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 616; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550, 596; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 596, 597; 1900–1901: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 596; 1903: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 598; 1905: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227; 1906: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 235; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 237; 1910: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 229, 239; 1912: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 229, 240; 1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 238; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 238; 1915: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 238, 242; 1916: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230; 1918: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 231; 1919: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230
7. –
8. Смерть: 1872: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 514; 1874: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 619; 1875–1877: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 619; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 591; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 591, 592; 1880–1881: ф. Р-5593. оп. 2, спр. 591; 1882: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593; 1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593, 610; 1884–1886: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 593; 1887–1889: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 594; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595, 613; 1892–1893: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 595; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 616; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550, 596; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 596, 597; 1900–1901: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 596; 1903: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 598; 1905: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227; 1906: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 235; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 227; 1909–1910: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 229, 239; 1912: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 228, 229, 240; 1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 238; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230; 1915: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 242; 1916: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230; 1918: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230, 231; 1919: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 230
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Преображення Господнього, с. Велика Білозерка Мелітопольського пов. Великобілозерської вол.
4. с. Новопетрівка
5. Народження: 1840: ф. 246, оп. 1, спр. 51; 1841: ф. 246, оп. 1, спр. 54; 1842: ф. 246, оп. 1, спр. 71; 1843: ф. 246, оп. 1, спр. 80; 1844: ф. 246, оп. 1, спр. 92; 1845: ф. 246, оп. 1, спр. 94; 1846: ф. 246, оп. 1, спр. 99; 1847: ф. 246, оп. 1, спр. 106; 1848: ф. 246, оп. 1, спр. 108; 1849: ф. 246, оп. 1, спр. 116; 1850: ф. 246, оп. 1, спр. 127; 1851: ф. 246, оп. 1, спр. 126; 1852: ф. 246, оп. 1, спр. 131; 1853: ф. 246, оп. 1, спр. 138; 1854: ф. 246, оп. 1, спр. 143; 1856: ф. 246, оп. 1, спр. 159; 1857: ф. 246, оп. 1, спр. 166; 1858: ф. 246, оп. 1, спр. 171; 1859: ф. 246, оп. 1, спр. 183; 1860: ф. 246, оп. 1, спр. 191; 1861: ф. 246, оп. 1, спр. 193; 1863: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 599; 1864–1865: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 600; 1866–1867: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 601; 1870: ф. Р-5593, оп. 2, спр. ф. Р-5593, оп. 2, спр. 602; 1872: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 514, 604; 1873: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 603; 1874: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 581, 603; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 607; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 606. 607; 1880: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 607; 1881: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 608; 1882: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 609; 1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 610, 611; 1884: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 612; 1885: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 518, 612; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 614; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 613; 1892: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 614; 1893: Ф. Р-5593, оп. 2, спр. 615; 1894: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 615; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 616; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 597; 1900: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 588; 1901: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232; 1902: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 617; 1903: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 598; 1904–1906: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 618; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 237; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233; 1910: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 234; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 239; 1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 234, 241; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 234; 1917–1919: Р-5593, оп. 3, спр. 232
6. Шлюб: 1840: ф. 246, оп. 1, спр. 51; 1841: ф. 246, оп. 1, спр. 54; 1842: ф. 246, оп. 1, спр. 71; 1843: ф. 246, оп. 1, спр. 80; 1844: ф. 246, оп. 1, спр. 92; 1845: ф. 246, оп. 1, спр. 94; 1846: ф. 246, оп. 1, спр. 99; 1847: ф. 246, оп. 1, спр. 106; 1848: ф. 246, оп. 1, спр. 108; 1849: ф. 246, оп. 1, спр. 116; 1850: ф. 246, оп. 1, спр. 127; 1851: ф. 246, оп. 1, спр. 126; 1852: ф. 246, оп. 1, спр. 131; 1853: ф. 246, оп. 1, спр. 138; 1854: ф. 246, оп. 1, спр. 143; 1856: ф. 246, оп. 1, спр. 159; 1857: ф. 246, оп. 1, спр. 166; 1858: ф. 246, оп. 1, спр. 171; 1859: ф. 246, оп. 1, спр. 183; 1860: ф. 246, оп. 1, спр. 191; 1861: ф. 246, оп. 1, спр. 193; 1863: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 599; 1864–1865: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 600; 1866–1867: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 601; 1870: ф. Р-5593, оп. 2, спр. ф. Р-5593, оп. 2, спр. 602; 1872: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 514, 604; 1873: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 603; 1874: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 581, 603; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 607; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 606. 607; 1880: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 607; 1881: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 608; 1882: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 609; 1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 610, 611; 1884: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 612; 1885: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 518, 612; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 614; 1891: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 613; 1892: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 614; 1893: Ф. Р-5593, оп. 2, спр. 615; 1894: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 615; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 616; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 597; 1900: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 588; 1901: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232; 1902: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 617; 1903: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 598; 1904–1906: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 618; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 237; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 233; 1910: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 234; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 239; 1912: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232; 1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 234, 241; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 234; 1915–1918: Р-5593, оп. 3, спр. 232
7.–
8. Смерть: 1840: ф. 246, оп. 1, спр. 51; 1841: ф. 246, оп. 1, спр. 54; 1842: ф. 246, оп. 1, спр. 71; 1843: ф. 246, оп. 1, спр. 80; 1844: ф. 246, оп. 1, спр. 92; 1845: ф. 246, оп. 1, спр. 94; 1846: ф. 246, оп. 1, спр. 99; 1847: ф. 246, оп. 1, спр. 106; 1848: ф. 246, оп. 1, спр. 108; 1849: ф. 246, оп. 1, спр. 116; 1850: ф. 246, оп. 1, спр. 127; 1851: ф. 246, оп. 1, спр. 126; 1852: ф. 246, оп. 1, спр. 131; 1853: ф. 246, оп. 1, спр. 138; 1854: ф. 246, оп. 1, спр. 143; 1856: ф. 246, оп. 1, спр. 159; 1857: ф. 246, оп. 1, спр. 166; 1858: ф. 246, оп. 1, спр. 171; 1859: ф. 246, оп. 1, спр. 183; 1860: ф. 246, оп. 1, спр. 191; 1861: ф. 246, оп. 1, спр. 193; 1863: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 599; 1864–1865: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 600; 1866–1867: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 601; 1870: ф. Р-5593, оп. 2, спр. ф. Р-5593, оп. 2, спр. 602; 1872: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 514, 604; 1873: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 603; 1874: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 581, 603; 1878: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 524, 607; 1879: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 606. 607; 1880: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 607; 1881: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 608; 1882: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 609; 1883: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 610, 611; 1884: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 612; 1885: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 518, 612; 1890: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 614; 1892: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 614; 1894: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 615; 1895: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 586; 1897: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 616; 1898: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 550; 1899: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 597; 1900: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 588; 1901: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232; 1902: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 617; 1903: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 598; 1904–1906: ф. Р-5593, оп. 2, спр. 618; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 233, 236; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 237; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232; 1910: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 234; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 239; 1912: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232; 1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 234, 241; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 232, 234; 1915–1918: Р-5593, оп. 3, спр. 232
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Св. апостолів Петра і Павла, с. Велика Білозерка Мелітопольського пов. Великобілозерської вол.
4. с. Гюнівка
5. Народження: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 69 6. Шлюб: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 69
7. –
8. Смерть: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 69
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, с. Велика Білозерка Мелітопольського пов. Великобілозерської вол.
4. –
5. Народження: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 71 6. Шлюб: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 71
7. –
8. Смерть: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 71
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Преображення Господнього, с. Велика Білозерка Мелітопольського пов. Великобілозерської вол.
4. с. Новопетрівка
5. Народження: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 70 6. Шлюб: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 70
7. –
8. Смерть: 1869: ф. 316, оп. 1, спр. 70
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Павлівка (Мустапой) Мелітопольського пов. Іванівської вол.
4. Села: Велика Білозерка, Горіле, Ново-Тимофіївка, Петрівка, Приморський Посад (Бердянський пов.), Спаське
5. Народження : 1887: ф. 316, оп. 7, спр. 2; 1888: ф. 316, оп. 7, спр. 3; 1890: ф. 316, оп. 7, спр. 4; 1892: ф. 316, оп. 7, спр. 5; 1893: ф. 316, оп. 7, спр. 7, 32; 1894: ф. 316, оп. 7, спр. 6, 7; 1895: ф. 316, оп. 7, спр. 7; 1896–1897: ф. 316, оп. 7, спр. 8; 1897: ф. 316, оп. 7, спр. 9; 1900: ф. 316, оп. 7, спр. 10; 1900–1902: ф. 316, оп. 7, спр. 11; 1902: ф. 316, оп. 7, спр. 12; 1903–1904: ф. 316, оп. 7, спр. 13; 1905: ф. 316, оп. 7, спр. 14; 1906: ф. 316, оп. 1, спр. 15; 1907: ф. 316, оп. 7, спр. 16; 1908: ф. 316, оп. 7, спр. 17; 1909: ф. 316, оп. 7, спр. 18; 1910: ф. 316, оп. 7, спр. 19; 1911: ф. 316, оп. 7, спр. 20; 1914: ф. 316, оп. 1, спр. 423; 1916: ф. 316, оп. 1, спр. 423
6. Шлюб: 1887: ф. 316, оп. 7, спр. 2; 1888: ф. 316, оп. 7, спр. 3; 1890: ф. 316, оп. 7, спр. 4; 1892: ф. 316, оп. 7, спр. 5; 1893: ф. 316, оп. 7, спр. 7, 32; 1894: ф. 316, оп. 7, спр. 6, 7; 1895: ф. 316, оп. 7, спр. 7; 1896–1897: ф. 316, оп. 7, спр. 8; 1897: ф. 316, оп. 7, спр. 9; 1900: ф. 316, оп. 7, спр. 10; 1900–1902: ф. 316, оп. 7, спр. 11; 1902: ф. 316, оп. 7, спр. 12; 1903–1904: ф. 316, оп. 7, спр. 13; 1905: ф. 316, оп. 7, спр. 14; 1906: ф. 316, оп. 7, спр. 15; 1907: ф. 316, оп. 7, спр. 16; 1908: ф. 316, оп. 7, спр. 17; 1909: ф. 316, оп. 7, спр. 18; 1910: ф. 316, оп. 7, спр. 19; 1911: ф. 316, оп. 7, спр. 20; 1914: ф. 316, оп. 1, спр. 423
7. –
8. Смерть: 1887: ф. 316, оп. 7, спр. 2; 1890: ф. 316, оп. 7, спр. 4; 1892: ф. 316, оп. 7, спр. 5; 1893: ф. 316, оп. 7, спр. 7, 32; 1894: ф. 316, оп. 7, спр. 6, 7; 1895: ф. 316, оп. 7, спр. 7; 1896–1897: ф. 316, оп. 7, спр. 8; 1897: ф. 316, оп. 7, спр. 9; 1900–1902: ф. 316, оп. 7, спр. 11; 1902: ф. 316, оп. 7, спр. 12; 1903–1904: ф. 316, оп. 7, спр. 13; 1905: ф. 316, оп. 7, спр. 14; 1906: ф. 316, оп. 7, спр. 15; 1907: ф. 316, оп. 7, спр. 16; 1908: ф. 316, оп. 7, спр. 17; 1909: ф. 316, оп. 7, спр. 18; 1910: ф. 316, оп. 7, спр. 19; 1911: ф. 316, оп. 7, спр. 20; 1914: ф. 316, оп. 1, спр. 423
9. –
10. –



1. Таврійська губернія
2. Таврійська єпархія
3. Церква Святої Тройці, с. Петрівка (Мустапой) Мелітопольського пов. Іванівської вол.
4. Села: Агаймани, Велика Білозерка, Великі (Верхні) Сірогози, Верхній Рогачик, Гюнівка, Одрадівка, Павлівка (Мустапой), Рождественське (Каракуй, Дніпровський пов.)
5. Народження : 1866: ф. 316, оп. 7, спр. 23; 1867: ф. 316, оп. 7, спр. 24; 1871: ф. 316, оп. 7, спр. 25; 1872: ф. 316, оп. 7, спр. 26; 1873: ф. 316, оп. 7, спр. 25; 1874: ф. 259, оп. 27, спр. 15; 1880–1881: ф. 316, оп. 7, спр. 27; 1882: ф. 316, оп. 7, спр. 27, 28; 1885: ф. 316, оп. 7, спр. 29; 1887: ф. 316, оп. 7, спр. 30; 1889: ф. 316, оп. 7, спр. 31; 1893: ф. 316, оп. 7, спр. 32; 1900: ф. 316, оп. 7, спр. 34; 1902: ф. 316, оп. 7, спр. 35; 1903: ф. 316, оп. 7, спр. 36; 1906: ф. 316, оп. 7, спр. 37; 1909: ф. 316, оп. 7, спр. 38; 1914: ф. 316, оп. 1, спр. 426; 1915: ф. 316, оп. 1, спр. 427; 1916: ф. 316, оп. 1, спр. 428; 1919: ф. 316, оп. 1, спр. 429
6. Шлюб: 1866: ф. 316, оп. 7, спр. 23; 1867: ф. 316, оп. 7, спр. 24; 1874: ф. 259, оп. 27, спр. 14; 1882: ф. 316, оп. 7, спр. 28; 1885: ф. 316, оп. 7, спр. 29; 1887: ф. 316, оп. 7, спр. 30; 1889: ф. 316, оп. 7, спр. 31; 1893: ф. 316, оп. 7, спр. 32; 1900: ф. 316, оп. 7, спр. 34; 1902: ф. 316, оп. 7, спр. 35; 1903: ф. 316, оп. 7, спр. 36; 1906: ф. 316, оп. 7, спр. 37; 1909: ф. 316, оп. 7, спр. 38; 1916: ф. 316, оп. 1, спр. 428; 1919: ф. 316, оп. 1, спр. 429
7. –
8. Смерть: 1866: ф. 316, оп. 7, спр. 23; 1867: ф. 316, оп. 7, спр. 24; 1874: ф. 259, оп. 27, спр. 13; 1882: ф. 316, оп. 7, спр. 28; 1887: ф. 316, оп. 7, спр. 30; 1889: ф. 316, оп. 7, спр. 31; 1900: ф. 316, оп. 7, спр. 34; 1902: ф. 316, оп. 7, спр. 35; 1903: ф. 316, оп. 7, спр. 36; 1906: ф. 316, оп. 7, спр. 37; 1909: ф. 316, оп. 7, спр. 38; 1914: ф. 316, оп. 1, спр. 426; 1916: ф. 316, оп. 1, спр. 428
9. –
10. –


Джерело:
ЗВЕДЕНИЙ КАТАЛОГ МЕТРИЧНИХ КНИГ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ В ДЕРЖАВНИХ АРХІВАХ УКРАЇНИ
МІЖАРХІВНИЙ ДОВІДНИК
Том 6
Метричні книги у фондах Державного архіву в.Автономній Республіці Крим, державних архівів Запорізької та Херсонської областей
2012

3

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

У мормонів є наступні документи:

https://familysearch.org/search/catalog/981552 Преображенская церковь, 1840-1920
https://familysearch.org/search/catalog/981623 Петро-Павловская церковь, 1872-1920
https://familysearch.org/search/catalog/981558 Покровская церковь, 1874-1920
https://familysearch.org/search/catalog/1233358 Успенская церковь, 1858
https://familysearch.org/search/catalog/1236478 Акты гражданского состояния, 1921-1933
https://familysearch.org/search/catalog/1713579 Акты гражданского состояния, 1924-1933 (?)

4

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Особисто мене цікавить прізвище Юхник.

Окрім того, у селі зустрічаються такі прізвища (згодом додам більше):
Бібік, Бібікова (?)
Заєць
Панасенко
Пастернак
Фенько
Хоменко
Щербина

5

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Тарас, в тексті в 1-му повідомленні, є згадка про курган, який носить назву Чмирева могила. Часто так називали тому, що поруч оселився козак з таким прізвищем. Ви не маєте інфо. стос. Чмиревоі могили?

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

6

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Vlad S., ні, на жаль жодної інформації не маю, з Білозерки один з моїх прадідів, тому про Білозерку знаю дуже мало і ніколи там не бував.Можливо походження назви висвітлено десь у краєзнавчих книгах чи книгах про скіфські кургани? Там не шукали?

7 ( 07-06-2015 10:44:40 змінене litar Л )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Позбавлялись виборчих прав.

ЮХНИК  
Аким Петрович, отказ
Андрей Фотиевич
Федот
Борис Иванович – наемный труд
Семен Иванович – сын сл-л в КР до приказа, отказ 
Р - 1653, оп. 1, д. 1

Розкуркулені
Юхник  Андрей Фотиев, 8 їдців
Борис Иванович, 10 їдців
Р - 1653, оп. 1, д. 9

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: ktaras, Алена2

Share

8 ( 07-06-2015 10:08:09 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

litar Л, вау, дякую! Так, це мої предки. Федот - батько мого прадіда. Аким - брат Федота. А Андрій і Борис - то також родичі, але більш дальні - дво- і троюрідні.
Коли Федота розкуркулили (або він боявся, що розкуркулять), він разом з родиною переїхав до с. Біленього.

Є якісь подробиці про розкуркулення Юхників? Яка саме інформація міститься в цих справах? Може вони є в електронному вигляді?

9

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Має бути р.н., склад сім’ї, невелика характеристика гос-ва, постанова загальніх зборів (по якій категорії виселяти).
В мене тільки список призвищ. Зробіть запит в ДАЗО.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: ktaras, kbg_dnepr2

Share

10 ( 07-06-2015 12:06:43 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Юхник Андрей Андреевич
Родился в 1918 г., Белозерский р-н Запорожская обл.; украинцы; Проживал: Украина, Запорожская обл., Белозерский р-н.
Приговорен: БЕЛОЗЕРСКИЙ РИК в 1930 г., обв.: Постановление ЦИК и СНК СССР от 01.02 1930.
Приговор: раскулачивание Реабилитирован 9 декабря 1996 г. УВД Вологодской обл.
Источник: УВД Вологодской обл.

Юхник Андрей Фатеевич
Родился в 1886 г., Белозерский р-н Запорожская обл.; украинцы; Проживал: Украина, Запорожская обл., Белозерский р-н.
Приговорен: БЕЛОЗЕРСКИЙ РИК в 1930 г., обв.: Постановление ЦИК и СНК СССР от 01.02 1930.
Приговор: раскулачивание Реабилитирован 9 декабря 1996 г. УВД Вологодской обл.
Источник: УВД Вологодской обл.

Юхник Анна Петровна
Родилась в 1886 г., Белозерский р-н Запорожская обл.; украинцы; Проживала: Украина, Запорожская обл., Белозерский р-н.
Приговорена: БЕЛОЗЕРСКИЙ РИК в 1930 г., обв.: Постановление ЦИК и СНК СССР от 01.02 1930.
Приговор: раскулачивание Реабилитирована 9 декабря 1996 г. УВД Вологодской обл.
Источник: УВД Вологодской обл.

Юхник Анна Филиповна
Родилась в 1918 г., Белозерский р-н Запорожская обл.; украинцы; Проживала: Украина, Запорожская обл., Белозерский р-н.
Приговорена: БЕЛОЗЕРСКИЙ РИК в 1930 г., обв.: Постановление ЦИК и СНК СССР от 01.02 1930.
Приговор: раскулачивание Реабилитирована 9 декабря 1996 г. УВД Вологодской обл.
Источник: УВД Вологодской обл.

Юхник Григорий Андреевич
Родился в 1909 г., Белозерский р-н Запорожская обл.; украинцы; Проживал: Украина, Запорожская обл., Белозерский р-н.
Приговорен: БЕЛОЗЕРСКИЙ РИК в 1930 г., обв.: Постановление ЦИК и СНК СССР от 01.02 1930.
Приговор: раскулачивание Реабилитирован 9 декабря 1996 г. УВД Вологодской обл.
Источник: УВД Вологодской обл.

Юхник Татьяна Андреевна
Родилась в 1926 г., Белозерский р-н Запорожская обл.; украинцы; Проживала: Украина, Запорожская обл., Белозерский р-н.
Приговорена: БЕЛОЗЕРСКИЙ РИК в 1930 г., обв.: Постановление ЦИК и СНК СССР от 01.02 1930.
Приговор: раскулачивание Реабилитирована 9 декабря 1996 г. УВД Вологодской обл.
Источник: УВД Вологодской обл.

Джерело: www.lists.memo.ru/index29.htm

11 ( 07-06-2015 12:35:03 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Борисенко Терентий Кирьянович
Родился в 1906 г., Украина, Таврическая губ., Мелитопольский уезд, д. Б.-Белозерка; украинец; малограмотный; Рабочий райзаготконторы.. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, с. Таврическое.
Арестован 4 ноября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: 10 лет ИТЛ. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Василенко Трофим Минаевич
Родился в 1877 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, д. Б-Белозерка; украинец; малограмотный; сторож сельмага.. Проживал: Омская обл., с. Таврическое.
Арестован 20 октября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: ВМН. Расстрелян 10 декабря 1937 г. Место захоронения - Омск. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Денисенко Андрей Митрофанович
Родился в 1866 г., Украина, с. В.Белозерка; без определенных занятий. Проживал: Саратовская обл., Дергачевский р-н, с. Васильевка.
Дергачевским РО НКВД 18 декабря 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД 25 декабря 1937 г., обв.: за а/с агитацию.
Приговор: ВМН Расстрелян 28 декабря 1937 г. Место захоронения - г. Саратов. Реабилитирован 21 апреля 1989 г. Саратовской областной прокуратурой
Источник: Книга памяти Саратовской обл. - подготовительные материалы

Денисенко Афанасий Ефимович
Родился в 1900 г., Крым, д. Б.Белозерка; украинец; образование незаконченное среднее; б/п; учвстковая комендатура, экономист. Проживал: Томская обл., Кривошеинский р-н, Могочино пос.
Арестован 1 июля 1937 г.
Приговорен: 1 августа 1937 г., обв.: РОВС.
Приговор: расстрел Расстрелян 27 августа 1937 г. Реабилитирован в июле 1960 г.
Источник: Книга памяти Томской обл.

Денисенко Афанасий Ефимович
1900 г.р., урож. с. Большое Белозерское Мелитопольского у. Таврической губ., украинец, образование незаконченное среднее спец.. Проживал в с. Карасук (Краснозерское) ЗСК, экономист-плановик Карасукского РИКа. Арестован 27.04.1931 по обвинен. в а/с агитации, ст.58-7-10 УК РСФСР. Приговорен тройкой ПП ОГПУ ЗСК 24.07.1931 к 5 годам л/св.. Реабилитирован 04.10.1968.
Источник: Книга памяти Новосибирской области

Иващенко Михаил Ефремович
1888 г.р., урож. с. Б.-Белозерка Мелитопольского у. Таврической губ., русский, образование среднее. Проживал в с. Новоселье Купинского р-на Барабинского окр. Сибкрая, крестьянин. Арестован 12.02.1928 по обвинен. в а/с агитации, ст. 58-10 УК РСФСР. Приговорен Особым совещанием при коллегии ОГПУ Сибкрая 04.05.1928 к 3 годам л/св. Реабилитирован 02.11.1994.
Источник: Книга памяти Новосибирской области

Кабылко Емельян Гурьевич
Родился в 1888 г., ВКО, Таврический уезд, Б.Белозерка с.; русский; колхозник, колхоз "Единение"..
Арестован 19 ноября 1937 г. РО НКВД.
Приговорен: Тройка УНКВД по ВКО 30 ноября 1937 г.
Приговор: 10 лет ИТЛ Реабилитирован 7 января 1956 г. Семипалатинский облсуд ЗА НЕДОКАЗАННОСТЬЮ СОСТАВА ПРЕСТУПЛЕНИЯ
Источник: Сведения ДКНБ РК по Восточно-Казахстанской обл.

Коваль Никита Львович
Родился в 1901 г., Белозерский р-н, дер. Б.Белозерка; украинцы; б/п; ТОПО УНКВД Смоленской обл., бухгалтер.
Арестован 1 августа 1938 г. 3 отделом УГБ УНКВД Смоленской обл.
Приговорен: Тройка УНКВД Смоленской обл. 10 октября 1938 г., обв.: 58-6.
Приговор: 5 лет л/свободы Реабилитирован 5 мая 1989 г. Прокуратура Смоленской обл.
Источник: Книга памяти Смоленской обл.

Литвиненко Ефим Титович
Родился в 1879 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, д. Б-Белозерка; украинец; колхозник.. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, с. Ново-Тавричанка.
Арестован 2 ноября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: ВМН. Расстрелян 10 декабря 1937 г. Место захоронения - Омск. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Лосевский Даниил Гордеевич
Родился в 1896 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, д. Б-Белозерка; украинец; счетовод совхоза № 240.. Проживал: Омская обл., Саргатский р-н.
Арестован 29 июля 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 19 сентября 1937 г., обв.: по ст. 58-10 УК РСФСР.
Приговор: 10 лет ИТЛ. Реабилитирован 21 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за недостаточностью собранных улик.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Лосевский Степан Ефимович
Родился в 1878 г., Запорожская обл., Мелитопольский р-н, Большая Белозерка с.; украинцы; образование высшее; преподователь, Политехникум связи.. Проживал: Алма-Атинская обл. Алма-Ата. Алма-Атинская обл. Алма-Ата..
Арестован 2 апреля 1938 г. УГБ НКВД СССР.
Приговорен: ОС НКВД СССР 19 июня 1938 г., обв.: 58-1, 58-7, 58-10 УК РСФСР..
Приговор: 8 лет ИТЛ Реабилитирован 30 апреля 1989 г. Прокуратура КССР УКАЗ ПВС СССР ОТ 16.01.1989
Источник: Сведения ДКНБ РК по г.Алматы

Мыкало Аким Сергеевич
Родился в 1888 г., д.Большая Белозерка Тавричанский р-н Украинская ССР; украинец; Проживал:  д.Ново-Белозерка Тавричанский р-н Омская обл..
Приговорен: в апреле 1931 г.
Приговор: спецпоселение - Кондинский р-н Тюменской обл, осв. 21.06.1950 Реабилитирован 13 октября 2003 г. ИЦ ГУВД Тюменской обл.
Источник: ИЦ ГУВД Тюменской обл.

Мыкало Демьян Харлампович
Родился в 1882 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, д. Б-Белозерка; украинец; колхозник.. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, с. Таврическое.
Арестован 21 октября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: ВМН. Расстрелян 10 декабря 1937 г. Место захоронения - Омск. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Мыкало Матрена Ефимовна
Родилась в 1887 г., д.Большая Белозерка Тавричанский р-н Украинская ССР; украинка; Проживала:  д.Ново-Белозерка Тавричанский р-н Омская обл..
Приговорена: в апреле 1931 г.
Приговор: спецпоселение - Кондинский р-н Тюменской обл, осв. 21.06.1950 Реабилитирована 13 октября 2003 г. ИЦ ГУВД Тюменской обл.
Источник: ИЦ ГУВД Тюменской обл.

Мыкало Надежда Акимовна
Родилась в 1928 г., д.Большая Белозерка Тавричанский р-н Украинская ССР; украинка; Проживала:  д.Ново-Белозерка Тавричанский р-н Омская обл..
Приговорена: в апреле 1931 г.
Приговор: спецпоселение - Кондинский р-н Тюменской обл, осв. 21.06.1950 Реабилитирована 13 октября 2003 г. ИЦ ГУВД Тюменской обл.
Источник: ИЦ ГУВД Тюменской обл.

Мыкало Семен Харлампович
Родился в 1889 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, с. Б-Белозерка; украинец; без определенных занятий.. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, д. Головырино.
Арестован 20 октября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: ВМН. Расстрелян 10 декабря 1937 г. Место захоронения - Омск. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Мыкало Татьяна Акимовна
Родилась в 1923 г., д.Большая Белозерка Тавричанский р-н Украинская ССР; украинка; Проживала:  д.Ново-Белозерка Тавричанский р-н Омская обл..
Приговорена: в апреле 1931 г.
Приговор: спецпоселение - Кондинский р-н Тюменской обл, осв. 21.06.1950 Реабилитирована 13 октября 2003 г. ИЦ ГУВД Тюменской обл.
Источник: ИЦ ГУВД Тюменской обл.

Мыкало Фома Харлампович
Родился в 1872 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, Б-Белозерка; украинец; сторож коммунхоза.. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, с. Таврическое.
Арестован 22 октября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: ВМН. Расстрелян 10 декабря 1937 г. Место захоронения - Омск. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Панисенко Павел Дмитриевич
Родился в 1897 г., Таврическая губ., Милитопольский уезд, с. Б.-Белозерка; украинец; образование среднее; ответ.исполнитель по ширпотребу. Проживал: Алма-Атинская обл., Алма-Атинская обл..
Арестован 11 октября 1933 г.
Источник: Книга памяти Алма-Атинской обл. (Казахстан)

Пинчук Петр Пименович
Родился в 1897 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, с. Большая Белозерка; украинец; неграмотный; красноармеец 347 стрелкового полка 308 стрелковой дивизии.. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, с. Таврическое.
Арестован 18 августа 1942 г.
Приговорен: Военный трибунал Саратовского гарнизона 14 октября 1942 г., обв.: по ст. 19-58-1 "б" УК РСФСР.
Приговор: 10 лет ИТЛ с конфискацией имущества. Реабилитирован 20 июня 1989 г. Военным трибуналом Приволжского ВО на основании Указа ПВС СССР.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Пинчук Яков Петрович
Родился в 1895 г., Таврическая губ., Мелитопольский уезд, с. Б-Белозерка; украинец; Рабочий конторы "Заготскот".. Проживал: Омская обл., Таврический р-н, с. Таврическое.
Арестован 2 ноября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Омской обл. 8 декабря 1937 г., обв.: по ст. 58-7-10-11 УК РСФСР.
Приговор: ВМН. Расстрелян 10 декабря 1937 г. Место захоронения - Омск. Реабилитирован 9 июня 1956 г. президиумом Омского облсуда за отсутствием состава преступления.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Третьяков Спиридон Венидиктович
1893 г.р., урож. д. Б. Белозерка Таврический губ., украинец, образование начальное, житель пос. Новоселье Купинского р-на НСО, чл. к-за. Арестован 13.10.1937 по обвинен. в причастности к к.р. группе, ст. 58-7-10-11 УК РСФСР, осужден тройкой УНКВД НСО 28.10.1937 к ВМН, расстрелян 10.11.1937. Реабилитирован 16.07.1966.
Источник: Книга памяти Новосибирской области

12 ( 07-06-2015 22:28:46 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Бутенко Иван Севастьянович: 1912 года рождения
Место рождения: Запорожская обл., с. Большая Белозерка;
украинец;
Военнослужащий;
место проживания: Запорожская обл., с. Большая Белозерка
Арест: 05.09.1940
Приговор: 8 лет
Источник: Книга памяти Ставропольского края

Денисенко Андрей Митрофанович: 1866 года рождения
Место рождения: Белозерка УССР, с. В.;
Без определенных занятий;
место проживания: Саратовская обл., Дергачевский р-н, с. Васильевка
Арест: 18.12.1937
Осужд. 25.12.1937 тройка при УНКВД. Обв. за а/с агитацию
Расстрел 28.12.1937. Место расстрела: г. Саратов
Реабилитиация 21.04.1989 Саратовской областной прокуратурой, основание: реабилитирован
Источник: Материалы к книге памяти Саратовской обл.

Жаданов Савелий Петрович: 1886 года рождения
Место рождения: Таврическая губ., р-н, с., Белозерка;
русский;
образование: начальное;
работал колхозник;
место проживания: Южно-Казахстанская обл. (Чимкентская), Тюлькубасский р-н, Машат колхоз.
Арест: 07.08.1937 Арест., Тюлькубасский РО НКВД.
Осужд. 19.01.1938 Президиум облсуда ЮКО. Обв. 58-10 УК РСФСР
Приговор: 7 лет ИТЛ
Реабилитиация 04.10.1989 Президиум Верховного Суда Казахской ССР., основание: Указ ПВС СССР от 16.01.1989
Источник: Сведения ДКНБ РК по Южно-Казахстанской обл.

Лосевский Даниил Гордеевич: 1896 года рождения
Место рождения: Таврическая губ., Мелитопольский уезд, д. Б-Белозерка;
украинец;
счетовод совхоза № 240.;
место проживания: Омская обл., Саргатский р-н
Арест: 29.07.1937
Осужд. 19.09.1937 тройка при УНКВД по Омской обл.. Обв. по ст. 58-10 УК РСФСР
Приговор: 10 лет ИТЛ.
Реабилитиация 21.06.1956 президиумом Омского облсуда, основание: за недостаточностью собранных улик.
Источник: Книга памяти Омской обл.

Маловичко Кузьма Потапович: 1870 года рождения
Место рождения: Таврическая губ., Мелиропольский уезд р-н, с., Большая Белозерка;
украинцы;
образование: начальное;
работал колхозник.;
место проживания: Алма-Атинская обл., Саркандский р-н, Энергия п.
Арест: 20.12.1937 Арест., Саркандский РО УНКВД по Алма-Атинской обл.
Реабилитиация 17.02.1938 Саркандский РО УНКВД по Алма-Атинской обл., основание: За недоказанностью состава преступления
Источник: Сведения ДКНБ РК по г.Алматы

Скурыдин Петр Григорьевич: 1882 года рождения
место проживания: Белозерский р-н, с. Белозерка
Осужд. 16.09.1937 тройка при УНКВД по Оренб. обл..
Реабилитиация 07.06.1989
Источник: Книга памяти Оренбургской обл.

Джерело: www.uznal.org/book_of_memory.php

13 ( 07-06-2015 13:53:07 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Статистико-хронологико-историческое описание Таврической епархии
Автор: Протоиерей Михаил Родионов
Год: 1872
img.hurtom.com/i/2015/06/1.md.png
img.hurtom.com/i/2015/06/2.md.png

Також є багато відомостей про навколишні поселення, якщо комусь потрібно

14

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Ось іще трохи інформації про Велику і Верхню Білозерки:

img.hurtom.com/i/2015/06/01.md.pngimg.hurtom.com/i/2015/06/02.md.pngimg.hurtom.com/i/2015/06/03.md.png
img.hurtom.com/i/2015/06/04.md.png

Джерело:
Таврическая епархия.
Автор: Епископ Гермоген
Год: 1887

15

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Тарас, якщо Вам відомо, або буде відомо, щось про подальшу долю ваших репресованих родичів, напишить мені в приват чи сюди
http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=944&p=5

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

16

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Вам треба  відкрити ось тут тему
http://forum.genoua.name/viewforum.php?id=76


Юхник Семен Данилович - ваш?

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

17 ( 07-06-2015 17:51:50 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Так, зараз створю нову тему.

litar Л пише:

Юхник Семен Данилович - ваш?

Мабуть мій, але поки що в родинному дереві його немає. Він з ХХ століття?

18

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Велика Білозерка — село, центр Червоної та Великобілозерської сільських Рад. Розташована за 38 км на південь від районного центру Кам’янки-Дніпровської і 56 км на захід від залізничної станції Пришиб. Населення — 11,7 тис. чоловік. Сільській Раді підпорядковані також населені пункти Качкарівка і Новопетрівка.

Територія, на якій розташоване сучасне село, була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки. Понад Білозерською балкою тягнуться кургани, частина яких розкопана. Тут виявлені поховання доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.) (Известия археологической комиссии, № 19. СПб, 1903, стор. 90—96.). В курганах, відомих під назвами Цимбалка, Мала Цимбалка, Орел, Чмирова могила виявлені багаті скіфські поховання з золотими прикрасами (V—III, а також VIII—VII ст. ст. до н. е.). У Чмировій могилі, в окремій камері, знайдено також поховання коней (Отчеты археологической комиссии за 1868 г. СПб, 1869, стор. XIV—XVIII; за 1909—1910 гг, СПб, 1911, стор. 127—136.).

Тривалий час у придніпровському степу через спустошливі набіги кочівників-татар постійних поселень не було, за винятком зрідка розкиданих зимівників запорізьких козаків. У 1736 році, під час походу на Крим російської армії під командуванням Мініха, на березі річки Білозерки споруджено кілька тимчасових мостів для переправи військ. Щоб захистити переправи від татар, збудували фортецю з ретраншементом і редутами. Гарнізон, що залишався тут, перебував на утриманні Запорізького кошу (Сборник военно-исторических материалов, вып. 10. СПб, 1879, стор. 86.).

Після приєднання в 1783 році Криму та північної Таврії до Росії в цій місцевості почали виникати поселення. Саме на цей час і припадає заснування Великої Білозерки переселеними сюди державними селянами з Полтавської та Чернігівської губерній, які побудували тут ЗО землянок уздовж річки Білозерки. Поселення дістало назву за найменуванням річки. На відміну від сусіднього однойменного села,розташованого вище за течією річки, полтавці та чернігівці почали називати своє село Нижньою або Великою Білозеркою. Згодом за ним остаточно закріпилась ця назва. У 1804 році сюди прибула нова група поселенців із Загрудної та інших слобід Зіньківського повіту Полтавської губернії. Село зростало й далі за рахунок нових груп переселенців. У 1845 році тут утворилася сільська община. На початку 70-х років XIX ст. у Великій Білозерці налічувалось 900 дворів, проживало 7513 чоловік (Списки населенных мест Российской империи, т. 41. Таврическая губерния, стор. 66, 67.).

Основним заняттям жителів села було вівчарство. Цьому сприяли безкраї степові простори. Великої рогатої худоби було мало. Хліборобство відігравало тут другорядну роль. Його розвиток значною мірою гальмувався нестачею тягла, що утруднювало розорювання цілини. До того ж внутрішній ринок був ще обмеженим, зернові вирощували головним чином для задоволення власних потреб. Тільки після реформи 1861 року основним напрямком господарства стало хліборобство. Внаслідок щорічного зростання посівних площ під зерновими культурами в селі все гостріше відчувалася нестача землі. У 1881 році сільська сходка запропонувала бажаючим переселитися на віддалені польові смуги: 252 родини того ж року заснували нові села Корніївку і Гаврилівку.

Оскільки Велика Білозерка простягалася майже на 25 км, приписану до сільської общини землю було розподілено за парафіями. З того часу в селі існували самостійні Петропавлівська, Покровська та Преображенська общини. На ревізьку душу припадало по 8 десятин, а не ревізьку (тобто на тих чоловіків, хто народився після ревізького перепису 1858 року) — по 3,1 десятини.

З розвитком капіталізму дедалі посилювалося класове розшарування селянства. Агротехніка землеробства була примітивною, врожаї низькими. У кращі роки з десятини пересічно збирали по 10 чвертей пшениці, а в інші — лише 1—З чверті. Бідняцькі господарства, які не мали тягла і сільськогосподарського реманенту, розорялися. У 1884 році в селі налічувалося 1510 дворів, проживало 9497 чоловік. З усієї кількості господарств 105 зовсім не мали посівів, 113 — сіяли менше 5 десятин, 302 — засівали до 10 десятин, а 722 — до 25 десятин. В селі виділилася заможна верхівка. По 25—50 десятин землі засівали 234 родини, а 34 мали більш як по 50 десятин і застосовували найману працю.

Про глибоке класове розшарування селян свідчив також нерівномірний розподіл тягла та реманенту. 399 бідняцьких господарств зовсім не мали засобів обробітку землі, а 138 — робочої худоби. Вони змушені були наймати тягло та інвентар або об’єднуватися у супряги. 455 середняцьких господарств були маломіцними і теж об’єднувалися для обробітку своїх наділів. Водночас на кожне з 268 куркульських господарств припадало по 7 коней та волів; сільським багатіям належали всі 72 жниварки, які були в селі, та інший сільськогосподарський реманент.

У 80-х роках XIX ст. Велика Білозерка була одним з трьох сіл у Мелітопольському повіті, які славились садами та городами, що займали тут понад тисячу десятин землі (Сборник статистических сведений по Таврической губернии, т. 1, вып. 2, ч. 2. М., 1887, стор. 77, 78.).

Селяни Великої Білозерки сплачували велику кількість податків. У 1884 році, наприклад, сума викупних платежів, державних земельних та інших податків становила 42,4 тис. крб. На ревізьку душу припадало 8,8 крб., а з кожної десятини землі — 1,2 крб. На бідноту податки лягали важким тягарем.

Масове зубожіння бідняцьких верств населення, посилення експлуатації були причиною селянських заворушень у роки першої російської революції. Формуванню класової свідомості трудового селянства сприяла більшовицька пропаганда. На початку 1905 року у Великій Білозерці вперше з’явилися більшовицькі прокламації, що закликали селян силою захоплювати поміщицьку землю, готуватися до збройного повстання проти царизму (Кримський облдержархів, ф. 26, оп. 3, спр. 271, арк. 5.). 23 жовтня 1905 року до села повернувся І. Михало, який до цього працював на чавуноливарному заводі Лібермана в Мелітополі. Там він вступив у члени РСДРП. За дорученням Мелітопольської організації РСДРП І. Михало розповсюджував у селі листівки, роз’яснював селянам, якими шляхами потрібно боротися проти самодержавства. 9 грудня 1905 року бідняки Великої Білозерки та сусідніх сіл Іванівки і Кам’янки розгромили економію поміщиці Ковалевської, а 14 грудня 1905 року разом з селянами Новопетрівки — маєток поміщика Шредера. Повсталі поділили хліб і худобу, спалили поміщицькі садиби (Г. Н. Губенко. Крестьянское движение в Таврической губернии в период революции 1905—1907 гг. Симферополь, 1961, стор. 38, 39, 47, 48.).

Царизм жорстоко придушив селянські виступи. Активних учасників розгрому панських економій заарештували й вислали до Сибіру. Жителя Великої Білозерки О. А. Мироненка засудили на довічну каторгу, тільки після Лютневої революції 1917 року він повернувся до рідного села (Запорізький облдержархів, ф. Р-2630, оп. 1, спр. 6, арк. 1.). Селянські виступи тривали й далі. У березні 1907 року селяни відмовилися дати царським стражникам підводи, за що були піддані екзекуції.

У 1906 році у селі власті почали активно впроваджувати столипінську аграрну реформу. Наслідком її здійснення було ще більше зубожіння бідняків. Тільки 296 господарств закріпили наділи у приватну власність, 838 — мали менше 10 десятин. Хлібороби обробляли землю за правилами і звичаями, наслідуваними від дідів. Через низьку культуру землеробства врожаї були низькими.

В селі існували гончарний, теслярський, ковальський, бондарний, стельмаський та інші промисли.

З початком світової імперіалістичної війни значну кількість чоловіків мобілізували до армії. Понад 200 жителів Великої Білозерки загинуло на фронті, чимало повернулося каліками.

Непривабливий вигляд мала Велика Білозерка. Тільки багатії мали добротні будинки, трудове ж селянство тулилося в землянках та критих соломою або очеретом саманних хатах, безладно розкиданих обабіч брудних вулиць.

Вкрай незадовільним було медичне обслуговування. Тільки на початку XX ст. у Великій Білозерці відкрили амбулаторію. Один лікар, два фельдшери та акушерка обслуговували дільницю, до якої належало 8 населених пунктів з 22,6 тис. чоловік населення (Статистический справочник Таврической губернии, ч. 2, вып. 3, стор. 82.).

Не краще було і з народною освітою. Лише через 60 років після заснування села тут з’явилося парафіяльне училище (Запорізький облдержархів, ф. 109, оп. 1, спр. 36, арк. 5.), а перша земська однокласна школа на 80 дітей була відкрита 1865 року. Через чотири роки відкрито ще одну таку школу. У 1883 році у Великій Білозерці діяли три початкові школи, в яких навчалося 260 учнів, в т. ч. 20 дівчаток. Школи перебували в жалюгідному стані. Взимку класні кімнати не опалювалися, за кожною партою замість 5 сиділо по 8 учнів. Рівень грамотності населення був низьким. У 1884 році з 9,5 тис. жителів села вміли читати й писати 908 чоловіків і 385 жінок. У 1912 році в селі діяло 7 земських народних училищ, в яких навчалось 537 дітей. Завершили ж учбовий рік всього 50 учнів.

Не змінилося становище трудящого селянства і після Лютневої буржуазно-демократичної революції. У період між лютим і листопадом 1917 року більшовики Мелітополя та Олександрівська провадили активну агітаційну роботу серед селян. Влітку 1917 року у Великій Білозерці виникла група співчуваючих більшовикам, до якої входили батраки, селянська біднота і солдати, що повернулися з фронту (Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні, т. 2, стор. 339.).

Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції селяни-бідняки О. А. Мироненко, Д. В. Шкурко, М. К. Булах, А. В. Ялівець, К. С. Ємець та інші при підтримці бідняків і наймитів на початку грудня 1917 року створили ревком (Запорізький облдержархів, ф. Р-2630, оп. 1, спр. 6, арк. 2.), який почав запроваджувати в життя декрети Радянської влади, зокрема Декрет про землю. 21—23 січня 1918 року в роботі повітового з’їзду Рад, який проходив у Мелітополі, взяли участь представники і Великої Білозерки. По земельному питанню було ухвалено рішення керуватися інструкцією, затвердженою В. І. Леніним. Ревком, очолений Д. М. Сахном, провів облік поміщицьких і нетрудових куркульських земель та майна, і приступив до розподілу їх серед найбіднішого селянства. Багато уваги приділялося заготівлі хліба для Червоної Армії та промислових міст.

У квітні 1918 року село захопили австро-німецькі війська. Окупанти переслідували борців за перемогу Радянської влади, грабували населення, вивозили продовольство на станцію Пришиб і в порт Кам’янку-на-Дніпрі для відправки до Німеччини. В умовах підпілля Великобілозерський ревком створив для боротьби з німецькими окупантами і гетьманцями партизанський загін. В числі організаторів загону були голова ревкому Д. М. Сахно, член ревкому А. П. Ситий та інші. Партизани підтримували зв’язок з загонами сусідніх сіл, часто нападали на окупантів, відбивали у них валки з награбованим майном (Запорізький облдержархів, ф. Р-1769, оп. 1, спр. 75, арк. 1; ф. Р-2630, оп. 1, спр. 6, арк. 4.). Як тільки окупанти залишили село, партизани одразу ж зайняли його. Волревком організував поповнення загону новими бійцями. На той час Великобілозерський партизанський загін об’єднався з загоном села Верхній Рогачик. Командиром об’єднаного загону став І. С. Мойсеєнко (пізніше генерал Радянської Армії). Штаб загону розташувався у Великій Білозерці. У січні—лютому 1919 року загін разом з партизанами Михайлівки, Балок та інших сіл успішно обороняв Михайлівку від денікінських військ генерала Тілло. З підходом сюди в березні того ж року групи радянських військ під командуванням П. Ю. Дибенка ворог був розгромлений, його рештки відкинуто до Криму. З білозерських партизанів та нових добровольців сформувалось ядро 1-го Українського полку 2-ї бригади щойно створеної 1-ї Задніпровської радянської дивізії, яка уславила себе в боях з денікінцями.

В березні того ж року оформилась Великобілозерська партійна організація, склад якої 24 березня 1919 року затверджено на засіданні Мелітопольського повітового комітету партії (АІІП ЦК КП України, ф. 1, оп. 4, спр. 37, арк. 3.).

Волревком і партосередок розгорнули роботу по збору продовольства для голодуючих промислових міст півночі країни, знову приступили до вирішення земельного питання, але закінчити цієї роботи не змогли, бо в червні 1919 року село захопили денікінці.

У січні 1920 року, відразу ж після визволення села від білогвардійців, відновилась діяльність волревкому, а потім і партійного осередку, який об’єднував 11 комуністів. До його складу входили Д. В. Шкурко, А. В. Ялівець, І. Е. Лісничий та інші (Газ. «Думка», 19 червня 1925 р.). Ревком та партійний осередок організували комітет бідноти на чолі з С. А. Хорольським. А невдовзі — у лютому 1920 року в селі була створена і комсомольська організація. До її складу ввійшло 17 юнаків і дівчат. Комсомольський осередок очолив С. Г. Максименко. Волревком, комсомольці, комбід організували допомогу продовольством Червоній Армії, сім’ям червоноармійців, а також провели добровільний збір хліба для голодуючих північних районів країни.

Улітку 1920 року село захопили війська Врангеля. Ревком та комуністи, що перебували в підпіллі, активно допомагали загонам Червоної Армії у боротьбі з контрреволюцією. Восени того ж року частини 2-ї Кінної армії, зокрема 2-ї та 16-ї кавалерійських дивізій, кілька разів займали Велику Білозерку. 27 жовтня 1920 року червоні кіннотники остаточно визволили село від білогвардійців.

У роки громадянської війни трудящі Великої Білозерки внесли вагомий вклад у розгром сил контрреволюції. За героїзм у боротьбі проти ворогів молодої Радянської республіки бійця 520-го полку 58-ї дивізії, жителя Великої Білозерки A. Л. Сидорця у 1919 році нагороджено орденом Червоного прапора. Мужньо бився з контрреволюцією також М. А. Ткаченко. У 1928 році, в день 10-х роковин Червоної Армії, його нагороджено іменним годинником з написом «Стійкому захисникові пролетарської революції — від РВР СРСР». У боротьбі з ворогами Радянської влади відзначилися також великобілозерці — воїни Червоної Армії Д. М. Сахно, І. П. Тарасенко та інші (Запорізький облдержархів, ф. Р-1769, оп. 1, спр. 83, арк. 8; спр. 76, арк. 2; спр. 85, арк. 11; спр. 75, арк. 2.). Напередодні 50-х роковин Великого Жовтня велика група жителів села за участь у боротьбі за владу Рад була відзначена урядовими нагородами. Орденом Червоної Зірки нагороджені П. М. Дичко, С. Л. Коваль, П. К. Передерій, А. В. Савушкін, А. Ю. Сечін. Двадцять чоловік одержали медалі.

Після закінчення громадянської війии у Великій Білозерці завершили запровадження в життя ленінського Декрету про землю. За рахунок конфіскованих поміщицьких та вилучення нетрудових земель у куркулів, безземельні та малоземельні селяни одержали наділи в розмірі 2 десятин на їдця. В кінці листопада 1920 року тут створено волосний комітет незаможних селян (ЦДАЖР УРСР, ф. 2, оп. 2, спр. 318, арк. 22.), який працював у тісному контакті з партосередком, волосною та чотирма сільськими Радами села, обраними наприкінці січня 1921 року.

З великими труднощами зіткнулись партосередок, Ради та КНС у першу мирну весну: занепаду і руйнації зазнали майже всі селянські господарства, не було посівматеріалу, тягла, реманенту. При волвиконкомі було створено посівний комітет, а при сільрадах — посівні трійки, які мали насінний фонд, видавали селянам позички, організували супрягу тощо. Внаслідок зусиль партійного і радянського активу того року селяни засіяли всю посівну площу. Червоноармійським сім’ям та бідноті ділянки засівали під час недільників. Велась боротьба з куркулями, які саботували виконання продрозверстки, гноїли хліб у ямах (АІІП ЦК КП України, ф. 1, оп. 1—-6, спр. 588, арк. 60.).

Комуністи з допомогою активу провели велику роботу по перебудові села на новий лад. Протягом 1921 та 1922 рр. тут створено 11 колективних господарств: комуни «Вільна праця», «Шлях до соціалізму», колгоспи «Червона поляна», «Зоря нового життя», «Єдиний труд», «Рівність» та інші. Організаторами їх були Й. Ф. та Є. І. Пархоменки, І. І. Гонтар й інші. Радянський уряд всіляко сприяв зміцненню молодих колгоспів. Так, комуна «Вільна праця», що об’єдналася з артіллю «Рівність», одержала кредит у розмірі 500 крб., інвентар тощо.

У 1923 році Велика Білозерка, де проживало 18,3 тис. чоловік, стала районним центром. Це сприяло подальшому розвиткові села. У 1925 році обсяг сільськогосподарського виробництва у Великій Білозерці перевищив довоєнний рівень. Але перші артілі були ще економічно слабкі, в селі переважали дрібні одноосібні господарства. Розгортали свою роботу споживче та 2 кредитні товариства. В цей час тут працювали 10 парових млинів, 91 вітряк, 3 олійниці, 3 крупорушки, 10 кузень, переважно приватних. Партійний осередок, сільські Ради, КНС надавали велику допомогу бідняцьким господарствам, боролися проти засилля куркулів. До активного громадського життя залучалися жінки.

В ці роки зроблено важливі кроки і в галузі охорони здоров’я, народної освіти і культурного будівництва. Відкрито амбулаторію і лікарню на 8 ліжок, де працювали лікар, 5 фельдшерів і 2 санітарки (Філіал Запорізького облдержархіву в Мелітополі, ф. Р-166, оп. 1, спр. 21, арк. 66.), а також 10 шкіл і хату-читальню, організовано гуртки по ліквідації неписьменності серед дорослих.

Колективні господарства Великої Білозерки з кожним роком міцніли, демонструючи переваги колективних форм господарювання над одноосібними. Велике враження справила поява в селі перших двох тракторів, одержаних у 1926 році артіллю «Зоря нового життя» та комуною «Шлях до соціалізму». Першими механізаторами стали В. П. Маловічко та Є. І. Пархоменко (Запорізький облдержархів, ф. Р-41, оп. 2, спр. 242, арк. 2.).

Протягом 1927—1928 рр. в селі виникло кілька ТСОЗів, але масова колективізація одноосібних господарств розпочалася в 1929 році. Весною 1931 року 23 колгоспи об’єднали все трудове селянство. Організаторами артілей стали комуністи та сільські активісти. Велику роль у створенні і зміцненні колгоспів відіграли посланці робітничого класу — двадцятип'ятитисячним шахтарі Донбасу О. Г. Авдеев, К. Є. Овчаренко, Г. К. Дмитраков, та багато інших (Запорізький облпартархів, ф. 209, оп. 1, спр. 231, арк. 8, 10.). Вони очолили колгоспи та найважливіші ділянки артільного виробництва, сільські культурно-освітні заклади тощо. Того року в селі розгорнула роботу МТС. У 1934 році, крім тракторів, сівалок, жниварок і молотарок, МТС вже мала 42 комбайни.

Куркулі чинили відчайдушний опір колгоспному будівництву, ухилялися від хлібозаготівель, гноїли хліб у ямах. Сільські активісти виявили близько 35 ям з зерном. За рішенням загальних колгоспних зборів куркулів вислали за межі республіки.

Партійна організація багато уваги приділяла підготовці кадрів, поширенню досвіду передовиків, політичній освіті комуністів і безпартійних. Ширилося соціалістичне змагання за високі виробничі показники, з’явилися перші ударники.

Сумлінна праця колгоспників та механізація основних трудомістких процесів виробництва дали змогу підняти врожайність зернових з 8 до 12 цнт з га. Зростало громадське тваринництво. У 1939 році учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки стали свинар артілі ім. Ворошилова Ф. В. Гусєв, який 1938 року одержав по 18,7 поросят від кожної свиноматки, та доярка колгоспу «Шлях незаможника» Г. І. Жмурко, що надоїла від кожної закріпленої за нею корови по 2840 літрів молока. У 1940 році учасниками ВСГВ були колгоспи «Змичка», «Веселий степ», «Запорожець», «Зоря нового життя», «Радянське село», «Побережжя», «Червона громада», а також ланкова М. Я. Старик, комбайнер Великобілозерської МТС Г. П. Лагода та інші (Газ. «Червоний степ», 26 квітня, 31 травня, 8 липня 1940 р.).

У передвоєнні роки колгоспи Великої Білозерки стали економічно міцними, прибутковими господарствами. Колгосп «Змичка», за яким було закріплено понад 800 га землі, у 1940 році мав 296 голів робочої великої рогатої худоби та молодняка, 280 свиней. Тут збудовано корівник, свинарник, вівчарник. Значних успіхів було досягнуто і в галузі рільництва: 90 проц. землі оброблялося тракторами. Розвиток колгоспної економіки обумовлював неухильне піднесення добробуту і культури трудящих. Члени артілей одержували пересічно по 2 кг хліба на трудодень і по 4 крб. ЗО коп. грішми. Сотні трудівників спорудили добротні житлові будинки.

Поліпшилося медичне обслуговування населення. В селі працювали лікарня на 50 ліжок, амбулаторія, аптека, чотири фельдшерські пункти. Велика увага приділялася профілактиці захворювань. Діяли дитячі ясла, піонерські табори.

Великі зміни сталися в культурному житті. До 1936 року було ліквідовано неписьменність. У 1940 році в селі діяло 13 шкіл, де працювало понад 100 вчителів. Багато вихованців середньої школи стали студентами вузів, інші залишилися працювати в колгоспах. У побут селян широко ввійшли книги, газети, кіно, радіо. Працювало 5 бібліотек, колгоспники передплачували понад 1,5 тис. примірників газет і журналів. З 1932 року в селі почала виходити районна газета «Червоний степ».

У кожному колгоспі працював клуб, де щотижня демонструвались художні кінофільми, діяли самодіяльні гуртки, кімнати ігор і відпочинку. Напередодні Великої Вітчизняної війни в селі завершено будівництво двоповерхового районного будинку культури з залом на 400 місць.

Як тільки в селі стало відомо про напад фашистської Німеччини на Радянську країну, понад 1,5 тис. чоловіків призовного віку стали до лав Червоної Армії. На виробничих ділянках їх замінили жінки й підлітки. Незважаючи на нестачу робочих рук, збирання колоскових закінчили вчасно. Колгоспи виконали річний план хлібозаготівель, здали для потреб армії багато худоби і верхових коней. З наближенням фронту, під керівництвом колгоспних парторганізацій створювалися загони народного ополчення. Тільки з артілей «Робітник України» та «Шлях до соціалізму» до них вступило 89 колгоспників. З села були евакуйовані машини, обладнання МТС, колгоспна худоба, багато людей.

19 вересня 1941 року село окупували фашисти. Вони почали грабувати населення, господарства колгоспів, знищувати радянських людей. 29 жовтня загін есесівців розстріляв велику групу патріотів, у т. ч. комуніста Г. І. Мисюру. В ніч на 26 червня 1942 року у протитанковому рові на околиці села фашисти розстріляли 200 колгоспників, серед яких було багато жінок, дітей і літніх людей. Замість колгоспів загарбники створили т. зв. общинні господарства, що мали постачати продовольство для Німеччини. Непосильним тягарем на плечі селян лягли численні побори. Як правило, окупанти повністю забирали хліб.

З перших днів окупації жителі Великої Білозерки всіляко саботували заходи військової адміністрації: псували майно, не виходили на роботу. В селі виникла підпільна група під керівництвом молодої колгоспниці Г. Ф. Сторчило. В день 25-х роковин Червоної Армії та свята 8 березня члени групи написали і розклеїли в центрі села плакати з написами «Хай живе непереможна Червона Армія!», «Геть Гітлера — людожера!» та інші. Члени підпільної групи вели агітацію серед молоді, закликаючи юнаків і дівчат уникати відправки до Німеччини. І це дало наслідки. Окупантам вдалося вивезти з Великої Білозерки лише 190 чоловік, хоч намічалося 500 (Запорожская область в годы Великой Отечественной войны, стор. 92.).

Відступаючи під ударами Червоної Армії, гітлерівці чинили нові злочини. Вони розстріляли колгоспників П. М. Коломійця і всю його сім’ю, О. І. Назаренка, І. Д. Короля, І. Д. Ткаченка та інших (Газ. «Червоний стет, 10 листопада 1943 р.). Окупанти знищили МТС, цегельню, друкарню, вітряки, тваринницькі ферми, понад 500 житлових будинків, а також школи, районний будинок культури, лікарню, бібліотеку, клуби й інше. Загальні збитки, заподіяні лише колгоспам села становили 147,7 млн. карбованців (Запорізький облпартархів, ф. 102, оп. 31, спр. 20, арк. 40.).

29 жовтня 1943 року війська 4-го Українського фронту, зокрема, воїни 279-ї стрілецької дивізії визволили село від німецько-фашистських загарбників. В запеклих боях за Велику Білозерку загинуло 3233 радянських воїнів. Жителі села свято шанують їх нам’ять, на могилах героїв встановлені пам’ятники.

У лавах Червоної Армії мужньо билося з ворогом понад дві тисячі односельчан. Безсмертний подвиг здійснив С. А. Савушкін, командир стрілецької роти. У критичний момент одного з наступальних боїв він підняв роту в атаку, і це забезпечило радянським частинам успіх всієї операції. За сміливість і відвагу йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу (Подвигом славны твои земляки, стор. 261, 262.). У боях з фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни загинув 591 житель села.

Відразу ж після визволення Великої Білозерки відновили діяльність райком партії та райвиконком, сільські Ради, первинні партійні організації. Було налагоджено роботу крамниць, шевських і кравецьких майстерень, пошти, зв’язку. Почалася відбудова райпромкомбінату. Невдовзі вже працювали ковальсько-слюсарний, шкіряний, теслярський, гончарний та інші цехи. Робітники МТС побудували тимчасові приміщення майстерень, відремонтували 3 трактори, 5 комбайнів, деякий інвентар.

Важко було піднімати артільне господарство: в селі залишилося всього 290 голів великої рогатої худоби, в т. ч. 33 пари волів, 7 корів, 137 робочих коней. Держава виділила для МТС 83 трактори, для колгоспів — 298 коней, 600 корів, 1000 овець, 2800 цнт посівного матеріалу, майже на 3 млн. крб. різних промислових товарів і 140 тис. крб. довготермінового кредиту. З РРФСР прибули трактори, з Середньої Азії та Омської області — худоба, з Сибіру — ліс. В свою чергу трудівники села всіляко підтримували Червону Армію продовольством. До фонду постачання армії колгоспи здавали зерно, овочі, м’ясо. З урожаю 1943 року державі було здано 420 тис. пудів хліба. У 1944 році план сівби ярих культур колгоспи виконали на 124,1 проц. У лютому того ж року жителі села зібрали 675 тис. крб. на будівництво ескадрильї «Великобілозерський колгоспник». Артілі взяли також шефство над донецькою шахтою № 9. Вони відправляли гірникам зерно, м’ясо, яйця (Запорізький облпартархів, ф. 102, оп. 1, спр. 15, арк. 18.). Молодь села брала активну участь у відбудові промислових підприємств Запоріжжя. З грудня 1944 року по березень 1945 року 550 колгоспників працювали на відбудові Дніпрогесу, за відмінну працю їм вручили Червоний прапор і третю премію. Із зароблених на відбудовних роботах грошей великобілозерці внесли 200 тис. крб. на будівництво ескадрильї «Відбудовник Дніпрогесу».

Після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни до села повернулися демобілізовані воїни. Кількісно зросли партійні організації колгоспів, посилився їх вплив на маси. Широко розгорнулося змагання за дострокову відбудову колгоспів, виконання та перевиконання виробничих завдань. У 1945 році найкращих виробничих показників добилися артілі «Запорожець», «Змичка», «Нове життя», «За урожай», ім. Седова, «Борець». Середній урожай кукурудзи тут становив 19,2 цнт. Сотні колгоспників показували зразки героїчної праці. На збиранні першого післявоєнного врожаю особливо відзначилися колгоспниця У. І. Цвілій, яка виконувала норми більш як на 300 проц. У 1946 році ланкова артілі «За урожай» М. Ф. Бойко виростила по 14 цнт проса з гектара. Високопродуктивно працювали механізатори рільничих бригад, які очолювали В. А. Кривко, І. Олійник, В. В. Бехтер.

Відзначилися передові трактористи К. О. Тронь, Я. Г. Кривко, О. О. Шкрум, які перевиконували норми і економили пальне. На 140—250 проц. виконували завдання на ремонті техніки робітники МТС А. С. Науменко, П. П. Паневін, М. Я. Цвілій (Запорізький облдержархів, ф. Р-1236, оп. 2, спр. 120, арк. 2, 3; спр. 125, арк. 18—34.).

У 1947 році великобілозерські колгоспи засіяли на 1200 га більше, ніж 1940 року. Наступного року державі було здано на 1 млн. 80 тис. пудів зерна більше, ніж у попередньому. Велику групу передовиків колгоспного виробництва відзначено орденами та медалями СРСР. Орден Трудового Червоного Прапора одержали ланкові колгоспу «Побережжя» П. П. Калюжна і Є. X. Кириленко.

З 1950 року у Великій Білозерці почалося поступове укрупнення колгоспів, внаслідок чого замість 23 дрібних господарств було утворено 6 великих багатогалузевих механізованих артілей: «Росія», ім. Фрунзе, «Білозерський», «40 років Жовтня», «Правда» та ім. Суворова. Це дало змогу збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. У боротьбі за дальше піднесення господарства багато колгоспників активно включилось у соціалістичне змагання. За трудові успіхи в 1951 та 1953 рр. відзначено дипломами обласної сільськогосподарської виставки ланкову М. І. Руденко, комбайнера І. Ф. Собура, бригадирів Т. Д. Данька, М. Г. Нагорного, М. П. Жука, М. І. Маловічка та інших.

Важливою віхою в боротьбі за дальше піднесення колгоспного виробництва став вересневий (1953 року) Пленум ЦК КПРС. У 1955 році великобілозерські артілі виростили по 19,2 цнт зернових з га, по 12,6 цнт кукурудзи і по 10,6 цнт соняшнику. За друге повоєнне п’ятиріччя в півтора-два рази збільшилося поголів'я колгоспної худоби. У 1958 році загальний прибуток і неподільний фонд артілей порівняно з 1955 роком зросли більше ніж у 2 рази (Там же, оп. З, спр. 543, арк. 14, 68.).

Виробничим успіхам артілей сприяло зміцнення колгоспних партійних організацій, які поліпшили добір і виховання кадрів, посилили політико-виховну роботу серед трудівників села. Активізували свою діяльність сільські Ради та їх постійні комісії. У 1954 році відбулося злиття 4 Рад — Трудової, Робітничо-селянської, Червоної та Шевченківської в одну сільраду — Великобілозерську.

Рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС і XXIII з'їзду партії дали білозерським артілям науково обгрунтовану програму для нового піднесення всіх галузей сільськогосподарського виробництва. В структурі посівних площ зернових культур головне місце зайняла озима пшениця, значні площі виділено для забезпечення сталої кормової бази тваринництва. Більше уваги приділено зміцненню технічної бази колгоспів. Це дало змогу провадити польові роботи в стислі строки, значно підвищити культуру землеробства.

У роки поточної п'ятирічки широке впровадження наукової організації праці та здійснення заходів по моральному і матеріальному стимулюванню хліборобів дало можливість значно підвищити продуктивність сільського господарства. Середня урожайність зернових закріпилась на рівні 21 цнт з га. Щороку висівається на значних площах соняшник, який дає великі прибутки. Найкращих урожаїв зернових у 1969 році добилися хлібороби колгоспів «Росія» та «Правда».

Досягненню успіхів у галузі тваринництва сприяло зміцнення кадрів тваринників комуністами і комсомольцями, створення сталої кормової бази. 1968 року у великобілозерських колгоспах виробництво молока на кожні 100 га угідь дорівнювало 203 цнт, м'яса — 42,5 цнт, а на 100 га зернових — по 15,6 тис. шт. яєць.

Велику допомогу колгоспам Великої Білозерки подав робітничий клас. Шефи колгоспу «40 років Жовтня» — колективи заводу «Комунар» та управління № 443 тресту «Запоріжелектромонтаж» — електрифікували кілька ферм і польових станів, побудували 2 зерносховища, проклали двокілометрову лінію водопроводу тощо.

Зростали кадри сільськогосподарського виробництва. На 1 січня 1969 року в селі працювали 646 механізаторів і 82 спеціалісти сільського господарства. Серед них заслужений агроном УРСР X. М. Шульга.

У Великій Білозерці виросло багато передовиків сільського виробництва, чудових майстрів своєї справи. За досягнуті успіхи у виробництві сільськогосподарської продукції орденом Леніна нагороджено доярку В. С. Глотку, колишню голову колгоспу ім. Фрунзе Д. М. Михеєнко.

У Великій Білозерці працюють відділення районного об'єднання «Сільгосптехніки», «Міжколгоспбуд», «Міжколгоспшляхбуд» та підприємства місцевої промисловості: маслозавод, олійниця, металомеханічний завод. У 1968 році вони випустили продукції більш як на 800 тис. карбованців.

В колгоспах, на підприємствах та установах Великої Білозерки активно діють 15 первинних партійних організацій, які об'єднують 417 членів КПРС. В комплексних бригадах та на фермах створено партійні групи. Під керівництвом комуністів працюють 326 комсомольців, серед них 47 спеціалістів сільського господарства. Комуністи та комсомольці виступають організаторами соціалістичного змагання за дострокове виконання завдань п'ятирічки, ведуть велику виховну роботу.

Високі темпи розвитку суспільного виробництва забезпечують неухильне піднесення добробуту і культури трудящих. Невпізнанно змінився зовнішній вигляд села. У 1960—1969 рр. споруджено близько 400 індивідуальних будинків, приміщення лікарні, кінотеатру, школи-інтернату, побутового комбінату, середньої та двох восьмирічних шкіл, культмагу, трьох будинків культури тощо. Продовжувалися роботи по впорядкуванню села. Зросла мережа водопроводу, заасфальтовано тротуари, забруковано головні вулиці. Окрасою села став парк. В селі діють готель, чайна, пошта, телеграф. Село повністю електрифіковане, почалася його газифікація. Збільшуються реальні доходи трудящих. Середньомісячний заробіток рядового колгоспника становить понад 100 крб. Літні колгоспники одержують державні пенсії. Яскравим свідченням піднесення добробуту трудящих є зростання їх купівельної спроможності. В селі працює понад 40 торговельних підприємств. Якщо 1958 року на одного жителя було продано товарів на суму 181 крб., то в 1969 році— в два рази більше.

Розширюється мережа закладів охорони здоров'я трудящих. За останнє десятиліття тут споруджено лікарняне містечко на 125 ліжок, діє 7 медичних пунктів, З пологові будинки, де працює 25 лікарів і 72 чоловіка середнього медичного персоналу. В селі функціонують дитячі ясла, два дитячі садки. Щороку в санаторіях і будинках відпочинку лікуються і відпочивають у середньому 120 чоловік. Сотні дітей проводять літні канікули у піонерських таборах.

Разом із зростанням матеріального добробуту підноситься і культура трудящих. У селі працюють 2 середні, 3 восьмирічні і 4 початкові школи, в яких працює 94 вчителі. За успішну багаторічну роботу в галузі народної освіти О. Л. Ткаченко нагороджена орденом Леніна. Великою повагою серед населення користуються педагоги І. Я. Пацьора, делегат Всесоюзного з’їзду вчителів Л. К. Щербина, М. І. Лихо та інші. У селі діє заочна середня школа, де молодь здобуває середню освіту без відриву від виробництва.

Багатою за змістом і різноманітною за формою стала діяльність культурно- освітніх установ. Гордістю села є будинки культури колгоспів «Росія», «Білозерський» та ім. Суворова. Тут створено десятки гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь близько 300 чоловік. Самодіяльні колективи виступають на сцені, в польових таборах та червоних кутках, на тваринницьких фермах. Великою популярністю серед населення користуються аматори сцени колгоспів «Білозерський» та ім. Суворова. В селі діє кінотеатр на 460 місць, 16 стаціонарних та одна пересувна кіноустановка.

Трудівники села міцно подружили з книгою. У Великій Білозерці — 21 бібліотека, загальний книжковий фонд яких перевищує 100 тис. книг. Бібліотеки систематично організовують диспути, читацькі конференції та огляди новинок політичної, сільськогосподарської і художньої літератури. На кожну тисячу чоловік населення в 1968 році передплачено 920 примірників газет і журналів.

У побут трудящих ввійшли нові звичаї і обряди: свята урожаю, посвячення в хлібороби, вечори трудової слави, комсомольські весілля, відзначення повноліття, зорини.

У найближчі роки село прикрасять сотні нових житлових будинків, три колгоспних будинки культури, бібліотека, магазин, нова автоматична телефонна станція, дитячі садок і ясла, 2 стадіони. Продовжується укладка водопроводу, брукування та асфальтування вулиць і тротуарів, озеленення села.

Під зорею Радянської влади здійснилася заповітна мрія селян Великої Білозерки. Натхненні ленінською партією, вони наполегливо борються за перетворення в життя величних планів побудови комунізму.

Історія міст і сіл Української РСР. В 26 томах. Київ, - 1970

Thanks: tashik121

19 ( 20-06-2015 17:58:50 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Багалий,Д. И.Колонизація Новороссійскаго края и первые шаги его по пути культуры: Историческій этюдъ [Текст] / Д.И. Багалий. - К. : Тип. Г.Т.Корчак-Новицкого, 1889

На сторінці 66 є згадка про переселнців на річку Білозерка.

img.hurtom.com/i/2015/06/50867.th.png

Виходить, що в ці краї переселяли багато розкольників...

20 ( 05-07-2015 16:04:55 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

БАГНІЙ Василь Спиридонович, 1899 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Без постійного місця роботи. Заарештований 25 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію, виступав проти колгоспів, висловлював терористичні наміри. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 10 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 28 вересня 1937 року в м. Дніпропетровську. Реабілітований у 1989 році.

БАРАНОВСЬКИЙ Дмитро Миколайович, 1888 р. народження, с. Миклаші Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, неписьменний. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу ім. Вороши- лова. Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну польсько- націоналістичну діяльність. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 6 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 року Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

БЕХТЕР Олексій Степанович, 1890 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 16 березня 1931 року. Звинувачення: займався антирадянською агітацією проти всіх кампаній на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 7 травня 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Вдруге засуджений в 1948 році до 7 років позбавлення волі. Помер в ув'язненні 5 жовтня 1950 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

БОГОСЛАВ Терентій Прокопович, 1894 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Василівці того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Ремонтний робітник залізн. ст. Запоріжжя. Заарештований 21 лютого 1938 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну діяльність, виступав проти існуючого ладу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 10 березня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13 квітня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1958 році.

БОДЕНЧУК Денис Прокопович, 1889 р. народження, с. Паньківці Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Бджоляр колгоспу "Червоний пролетар" у с. Велика Білозерка. Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну польсько-націоналістичну шпигунську діяльність. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 16 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 року. Реабілітований у 1960 році. Місце поховання невідоме.

БОРЗЮК (БОРЗЮКОВ) Назар Степанович, 1885 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Єлизаветівка Веселівського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 23 березня 1931 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію проти заходів партії і уряду. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 15 травня 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

БУЛАХ Охрім Кузьмич, 1881 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Сторож колгоспу "Борець" в с. Велика Білозерка. Заарештований 6 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію, мав терористичні наміри. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 21 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 1 грудня 1937 року в м. Мелітополі. Реабілітований у 1989 році.

ВІННИК Микита Іванович, 1900 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Конюх дитячого будинку № 40 в с. Велика Білозерка. Заарештований 30 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію проти колгоспного ладу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 3 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ГНОЙОВИЙ Феоктист Омелянович, 1898 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Колгоспник к-спу ім. Леніна в с. Велика Білозерка. Заарештований 17 вересня 1932 року. Звинувачення: систематично агітував проти сільськогосподарських кампаній на селі. Особливою нарадою при ДПУ УСРР 20 листопада 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край (етапом). Реабілітований у 1989 році.

ГОРОХОВЕЦЬ Григорій Денисович, 1901 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Новоукраїнка Веселівського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу "Хлібороб" в с. Калинівка Веселівського р-ну. Заарештований 3 грудня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію серед колгоспників. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 8 грудня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1962 році.

ДЕХТЯР Федот Степанович, 1894 р. народження, с. Велика Білозерка, проживав у с. Трудове Великобілозерського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 28 лютого 1931 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 4 квітня 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

ДЕЦЮРА Іван Іванович, 1893 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Кам'янка-Дніпровська того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Тесляр радгоспу "Кам'янка". Заарештований 24 грудня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну диверсійно-повстанську роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 29 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок викопано 16 січня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ЄРЕМЕНКО Мусій Ларивонович, 1894 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у смт Кушугум Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібпик. Заарештований 10 вересня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 5 жовтня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

КИРИЛЕНКО Улита Петрівна, 1921 р. народження, нар. і проживала в с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українка, освіта початкова. Колгоспниця к-спу "Побережжя". Великобілозерським РВ НКДБ 23 липня 1944 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: член родини зрадника батьківщини. Особливою нарадою при НКВС СРСР 28 квітня 1945 року засуджена до 3 років заслання в Казахстан. Реабілітована у 1989 році.

КИСІЛЬ Марко Андрійович, 1885 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Добровольчеське Веселівського р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Коваль колгоспу "Успіх" в с. Добровольчеське. Заарештований 3 грудня 1937 року. Звинувачення: займався контрреволюційною діяльністю та антирадянською агітацією. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 8 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1963 році.

КОВАНЕВ Сергій Андрійович, 1894 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського р-ну Запорізької області, українець, освіта середня педагогічна. Обліковець Благовіщенського хлібоприймального пункту. Заарештований 5 січня 1933 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Особливою нарадою при колегії ДНУ УСРР 16 березня 1933 року засуджений до 3-х років висилки в Північний край (етапом). Реабілітований у 1989 році.

КУКУРУЗА Василь Захарович, 1883 р. народження, с. В'язовець Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу "Степ України". Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну націоналістичну діяльність. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 6 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

ЛИСИЦЯ Наталія Григорівна, 1910 р. народження, нар. і проживала в с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українка, малограмотна. Рядова колгоспниця к-спу "Комінтерн". Великобілозерським РВ НКВС 2 лютого 1945 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: член родини зрадника батьківщини. Особливою нарадою при НКВС СРСР 27 жовтня 1945 року засуджена до 5 років заслання в Талди-Кургансь- ку область Казахстан}'. Реабілітована у 1989 році.

МИКОЛАЄНКО (НІКОЛАЄНКО) Олексій Васильович, 1905 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Мала Білозерка Василівського р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Рядовий колгоспник к-спу ім. Будьонного в с. Мала Білозерка. Заарештований 7 січня 1933 року. Звинувачення: агітував проти хлібозаготівель на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 8 квітня 1933 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. До місця висилки направлений етапом. Реабілітований у 1989 році.

МИКОЛАЄНКО (НІКОЛАЄНКО) Яків Федорович, 1912 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Шмальки Василівського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Тракторист Банківської МТС Василівського р-ну. Заарештований 23 січня 1938 року. Звинувачення: займався антирадянською діяльністю, мав терористичні наміри. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області ЗО квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 червня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1960 році.

МОСКАЛЕНКО Василь Іванович, 1897 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Рядовий колгоспник к-спу "Червоний пролетар" в с. Велика Білозерка. Заарештований 25 жовтня 1947 року. Звинувачення: активно займався антнрадянською контрреволюційною агітацією. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 3 грудня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 ропі.

МОСКАЛЕНКО Максим Павлович, 1889 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин- одноосібник. Заарештований 13 липня 1932 року. Звинувачення: систематично агітував проти колективізації на селі. Особливою нарадою при колегії ДІІУ УСРР 28 серпня 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

НАГОРИИЙ Іван Федорович, 1900 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 15 квітня 1932 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію. Особливою нарадою при колегії ДНУ УСРР 4 серпня 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

НАЗАРЕНКО Михайло Тимофійович, 1898 р. народження, нар і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. Красіна в с. Велика Білозерка. Заарештований 23 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив систематичну контрреволюційну агітацію, мав терористичні наміри проти комуністів. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 16 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок викопано 22 листопада 1937 року в м. Дніпропетровську. Реабілітований у 1989 році.

НЕРУЧОК Григорій Кирилович, 1909 р. народження, с. Волоське Деражнянського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу ім. Ворошилова в с. Велика Білозерка. Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну польсько-націоналістичну діяльність. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 6 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 грудня 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

НЕРУЧОК Олександр Кирилович, 1904 р. народження, с. Волоське Деражнянського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу ім. Ворошилова. Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: вів польсько-націоналістичну агітацію, вихваляв буржуазний лад. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 8 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 21 грудня 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

НИКОЛАЄНКО Василь Якимович, 1906 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 31 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 21 вересня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1963 році.

ПАВЕЛКО Іван Андрійович, 1899 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. Кірова. Заарештований 26 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ПЕРЕПЕЛИЦЯ Віктор Пилипович, 1877 р. народження, с. Паньківці Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, неписьменний. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Сторож колгоспу "Червоний пролетар" у с. Велика Білозерка. Заарештований 25 жовтня 1937 року. Звинувачення: займався контрреволюційною діяльністю на користь Польщі. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 15 грудня 1937 року засуджена до розстрілу. Вирок виконано 26 грудня 1937 року. Реабілітований у 1961 році. Місце поховання невідоме.

ПЕЧЕРЕЙ Микола Денисович, 1900 р. народження, с. Велика Білозерка, проживав у с. Качкарівка Великобілозерського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Швець колгоспу ім. Д. Бєдного. Заарештований 27 листопада 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію проти радянської влади, мав терористичні наміри щодо комуністів. "Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 3 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1961 році.

ПОЛІЩУК Антон Михайлович, 1890 р. народження, с. Воське (стара назва) Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Сторож пастеризаційного пункту в с. Велика Білозерка. Заарештований 2 листопада 1937 року. Звинувачення: проводив польську контрреволюційну націоналістичну діяльність. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 16 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

РОМАНЕНКО Іван Митрофанович, 1908 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 21 жовтня 1930 року. Звинувачення: систематично агітував проти заходів радянської влади на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 6 лютого 1931 року засуджений до 3 років позбавлення волі умовно. Реабілітований у 1989 році.

СИРОТЕНКО Микита Семенович, 1891 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Голова колгоспу "За врожай" у с. Велика Білозерка. Заарештований 20 грудня 1932 року. Звинувачення: саботував виконання плану хлібозаготівель. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 19 квітня 1933 року з-під варти звільнений, справу припинено. Реабілітований у 1991 році.

СКИБА Василь Никифорович, 1905 р. народження, с. Юринці Городоцького р-ну Хмельницької області, українець, освіта вища. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Директор середньої школи № 2 в с. Велика Білозерка. Заарештований 8 грудня 1949 року. Звинувачення: причетність до агентури німецької розвідки. Особливою нарадою при МДБ СРСР 18 жовтня 1950 року засуджений до 15 років позбавлення волі. Звільнений з ув'язнення в 1956 році. Реабілітований у 1959 році.

СОБЧУК Микита Іванович, 1886 р. народження, с. В'язовець Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, неписьменний. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу "Шлях селянина" в с. Мала Білозерка. Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: займався польсько- націоналістичною діяльністю. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 6 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

СУПРУН Михайло Герасимович, 1896 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 28 лютого 1931 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 17 квітня 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

ФЕДЧЕНКО Павло Олександрович, 1910 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одноосібник. Заарештований 1 вересня 1932 року. Звинувачення: агітував проти колгоспного ладу і хлібозаготівель. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 3 листопада 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 лютого 1941 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ФЕДЧЕНКО Яків Йосипович, 1907 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, проживав у с. Мокре (нині в межах м. Запоріжжя), українець, освіта початкова. Каменолом Мокрянського кам'яного кар'єру. Заарештований 3 грудня 1937 року. Звинувачення: проводив серед робітників активну контрреволюційну агітацію проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 7 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ХОРОЛЬСЬКИЙ Михайло Архипович, 1903 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 15 квітня 1932 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 28 серпня 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край (етапом). Реабілітований у 1989 році.

ЧЕПУРНИЙ Сисой Іванович, 1896 р. народження, с. Велика Білозерка, проживав у с. Гюнівка Великобілозерського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 30 вересня 1937 року. Звинувачення: мав терористичні антирадянські настрої, займався діяльністю, направленою на розвал колгоспного ладу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 20 вересня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ШПИНЮК Юхим Андрійович, 1899 р.
народження, с. Волоське Деражнянського р- ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Завгосп районної колгоспної школи. Заарештований 21 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну польсько-націоналістичну діяльність проти радянського ладу. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 16 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 року. Реабілітований у 1959 році. Місце поховання невідоме.

ЩЕРБИНА Семен Кирилович, 1895 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Голова правління к-спу "Великий степ". Заарештований 20 грудня 1932 року. Звинувачення: проводив саботаж плану хлібозаготівель. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 13 квітня 1933 року з-під варти звільнений, справу припинено. Реабілітований у 1991 році.

ЯРОШЕНКО Остап Іудович, 1894 (1895) р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 15 квітня 1932 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 4 серпня 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 23 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 2 вересня 1937 року в м. Мелітополі. Реабілітований у 1989 році.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга друга, 2006

21

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

БЕНДУС Василь Семенович, рік та місце народження, національність, освіта, трудова діяльність не встановлені. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Останнє місце роботи, посада, дата арешту не встановлені. Звинувачення: білий офіцер. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го кінного корпусу ЗО листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано ЗО листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

БЕРДАЧЕНКО Свдокія Олексіївна, 1908 р. народження, нар. і проживала в с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українка, малограмотна. Рядова колгоспниця колгоспу "Степ України" в с. Велика Білозерка. Великобілозерським РВ НКВС 9 травня 1944 року порушена облікова справа. Звинувачення: дружина поліцая-зрадника батьківщини. Особливою нарадою при НКВС СРСР 10 лютого 1945 року засуджена до 5 років заслання в Джамбульську область Казахської РСР. Реабілітована у 1989 році.

БЄЛІКОВ Василь Костянтинович, 1903 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, росіянин, освіта неповна середня. Діловод військової частини. Заарештований 11 червня 1921 року. Звинувачення: добровільно служив у білих, не пройшов реєстрацію. "Трійкою" особливого відділу Харківського військового округу 11 липня 1921 року засуджений до 5 років позбавлення волі з утриманням у Вятському концтаборі (Росія). Реабілітований у 1991 році.

БОЙКО Дем'ян Панасович, 1909 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проходив військову службу в м. Нижньому Тагілі в 19 запасному танковому полку, водій. Заарештований 10 січня 1942 року. Звинувачення: займався антирадянською агітацією. Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 квітня 1942 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1990 році.

ВАЩЕНКО Василь Іванович, 1877 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Без постійного місця роботи. Заарештований 25 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив антнрадянську агітацію, висловлював терористичні наміри. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 14 вересня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ВЕРТЕГЕЛЬ Федір Єрофійович, 1894 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, німець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 21 травня 1921 року. Звинувачення: служив в армії Врангеля, займався бандитизмом. Великою колегією Мелітопольської НК 17 липня 1921 року засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1996 році.

ВОЙТЕНКО Семен Савелійович,
1885 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 24 жовтня 1920 року. Звинувачення: служив у царській поліції. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го кінного корпусу 30 листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 30 листопада 1920 року. Реабілітований у 1995 році. Місце поховання невідоме.

ГЛОДОВСЬКИЙ Віктор Петрович, 1882 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Мелітополі Запорізької області, росіянин, освіта середня. Ніде не працював. Заарештований 21 листопада 1920 року. Звинувачення: служив у білій армії. Надзвичайною "трійкою" ОВ 13-ї армії 23 листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 24 листопада 1920 року. Реабілітований у 1993 році. Місце поховання невідоме.

ГРІН Едуард-Яків Якович, 1879 р. народження, Фрідріхштадтський повіт Курляндської губернії, Латвія (так у кр. справі), латиш, освіта середня. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Землевпорядник Великобілозерського р-ну. Заарештований 2 березня 1938 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну націоналістичну діяльність. Особливою "трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 9 жовтня 1938 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1990 році.

ДАНЬКО Конон Артамонович, 1898 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Тимчасово ніде не працював. Заарештований 31 серпня 1937 року. Звинувачення: займався антирадянською агітацією. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 21 вересня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Звільнений з ув'язнення 20 квітня 1944 року. Реабілітований у 1989 році.

ЗВОННОКОВ Максим Іванович, рік, місце народження, національність та освіта не встановлені, проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Місце роботи та посада не встановлені. Дата арешту у справі не вказана. Звинувачення: білий офіцер. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го кінного корпусу 30 листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Впрок виконано 30 листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

ІВЖЕНКО Іван Давидович, 1895 р. народження, Робітничо-селянська с/р Великобілозерського р-ну (так у кр. справі), проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Слюсар дитячого будинку в с. Велика Білозерка. Заарештований 26 листопада 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 8 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Помер 5 листопада 1938 року у В'яттаборі НКВС СРСР. Реабілітований у 1989 році.

КУКОБА Йосип Ілліч, 1899 р. народження, с. Мала Білозерка Василівського р-ну, проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. 2-ї п'ятирічки в с. Велика Білозерка. Заарештований 9 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 20 жовтня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1990 році.

ЛИСИЦЯ Євдокія Іванівна, 1894 р. народження, нар. і проживала в с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українка, неписьменна, рядова колгоспниця к-спу ім. Комінтерну. Великобілозерським РВ НКВС 2 лютого 1945 року відібрана підписка про невиїзд. Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 вересня 1945 року засуджена до 5 років заслання в Талди-Курганську область як член сім'ї зрадника батьківщини. Реабілітована у 1989 році.

МАКСИМОВ Іван Олександрович, рік, місце народження та освіта не встановлені, росіянин. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Місце роботи й посада не встановлені. Дата арешту в справі не вказана. Звинувачення: білий офіцер. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го кінного корпусу 30 листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 30 листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

МАРТИНОВИЧ Микола Миколайович, рік, місце народження, національність, місце роботи та посада не встановлені. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Дата арешту в справі не вказана. Звинувачення: білий офіцер. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го кінного корпусу 30 листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано З0 листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

НАГОРНИЙ Андрій Наумович, 1900 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу "Запорожець" в с. Велика Білозерка. Заарештований 13 вересня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію, закликав до терору. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 28 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 листопада 1937 року в м. Дніпропетровську. Реабілітований у 1989 році.

ОМЕЛЬЧЕНКО Авксентій Федотович, 1871 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, неписьменний, хлібороб. Заарештований 20 грудня 1921 року. Звинувачення: злісний ворог робітничо-селянської влади. Надзвичайною "трійкою" Плавнівського р-ну Запорізької губернії 25 грудня 1921 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1996 році.

ОРЕЛ Микола Федорович, 1903 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Моторист колгоспу "Побережжя" в с. Велика Білозерка. Заарештований 27 вересня 1937 року. Звинувачення: займався шкідництвом та антирадянською агітацією. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 20 жовтня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Після відбуття покарання Запорізьким облсудом 25 лютого 1950 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Звільнений 19 травня 1956 року. Реабілітований у 1990 році.

ОРЕЛ Панас Федорович, 1906 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Рядовий колгоспник к-спу "Побережжя" в с. Велика Білозерка. Заарештований 27 вересня 1937 року. Звинувачення: займався шкідництвом та антирадянською агітацією. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 20 жовтня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Помер у Північзалізничному таборі НКВС СРСР у Комі АРСР 10 вересня 1944 року. Реабілітований у 1990 році.

ОСЛАМОВА Устина Денисівна, 1908 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживала в с. Цвіткове Кам'янсько-Дніпров-ського р-ну Запорізької області, українка, освіта не встановлена. Колгоспниця к-пу "Червоний запорожець". Кам'янсько-Дніпровським РВ НКВС 29 березня 1945 року відібрана підписка при невиїзд. Особливою нарадою при НКВС СРСР 12 листопада 1945 року засуджена до 5 років заслання в Талди-Курганську область (Казахстан) як дружина зрадника батьківщини. Реабілітована у 1989 році.

ПЕЧЕНИК Марко Єфремович, 1885 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Добровольчеське Веселівського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу "Успіх" у с. Добровольчеське. Заарештований 23 вересня 1937 року. Звинувачення: систематично агітував проти комуністів та активу села. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 12 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 24 жовтня 1937 року в м. Мелітополі. Реабілітований у 1989 році.

ПОМЕПОЛКІН Павло Мартинович, рік, місце народження, національність та освіта, місце роботи та посада не встановлені. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Заарештований у 1920 році (точна дата в справі не вказана). Звинувачення: ворог радянської влади. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го Кінного корпусу ЗО листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 30 листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

ПОТРАСОВ Павло Петрович, рік, місце народження та освіта не встановлені, росіянин. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Місце роботи, посада не встановлені. Дата арешту в справі не вказана. Звинувачення: білий офіцер. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го Кінного корпусу ЗО листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано ЗО листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

РЕМБОВСЬКИЙ Петро Францович, 1892 р. народження, с. Блехи Островського повіту Ломженської губернії (Польща), поляк, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Колгоспник к-спу "Побережжя" в с. Велика Білозерка. Заарештований 23 жовтня 1937 року. Звинувачення: шпигунство на користь Польщі. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 16 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 27 грудня 1937 року. Реабілітований у 1990 році. Місце поховання невідоме.

САВКЕВИЧ Володимир Феофілович, 1877 р. народження, смт Шаргород того ж р-ну Вінницької області, українець, освіта середня. Проживав у смт Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Адвокат Великобілозерського народного суду. Заарештований 18 липня 1938 року. Звинувачення: підозра у шпигунстві на користь Польщі.
Особливою "трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 3 жовтня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 16 жовтня 1938 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

СТАРЦЕВ Віктор Олексійович, рік, місце народження, національність та освіта не встановлені. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Місце роботи і посада не встановлені. Дата арешту в справі не вказана. Звинувачення: ворог радянської влади. Надзвичайною "трійкою" при особливому відділі 2-го кінного корпусу 30 листопада 1920 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 30 листопада 1920 року. Реабілітований у 1991 році. Місце поховання невідоме.

ТОПЧІЙ Потаи Филимонович, 1879 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 25 грудня 1921 року. Звинувачення: куркуль, контрреволюційний елемент. Надзвичайною "трійкою" Плавнівськото р-ну Запорізької губернії 25 грудня 1921 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1996 році.

ХОЛОДНИЙ Пилип Якович, 1893 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Завідуючий їдальнею Великобілозерської райспоживспілки. Заарештований 12 листопада 1943 року. Звинувачення: під час окупації співпрацював з німецькою адміністрацією. Особливою нарадою при НКВС СРСР 23 листопада 1944 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Помер в Мелітопольській тюрмі 9 березня 1945 року. Реабілітований у 1992 році.

ЧУБ Григорій Мефодійович, 1900 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Колгоспник к-спу "За врожай" у с. Велика Білозерка. Заарештований 16 вересня 1937 року. Звинувачення: вів активну контрреволюційну агітацію проти заходів партії. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 21 вересня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга третя, 2006

Thanks: Алена1

22

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

БАБЧУК Омелян Герасимович, 1898 р. народження, с. Паньківці Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, малограмотний. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Колгоспник к-спу "Червоний пролетар". Заарештований 20 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну польсько-націоналістичну пропаганду. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 20 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1960 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10259.

БЕЛИМЕНКО Іван Никифорович, 1883 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 28 жовтня 1929 року. Звинувачення: виступав проти хлібозаготівлі і політики радянської влади на селі. Особливою нарадою при колегії ОДНУ УСРР 18 січня 1930 року засуджений до З років вислання в Північний край. Реабілітований у 2000 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 11019.

БОЙКО Самійло Якимович, 1909 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Без постійного місця роботи. Заарештований 25 вересня 1937 року. Звинувачення: вів антирадянську агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 20 жовтня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р. -5747.- Оп. 3. - Спр. 9470.

ВОРОНИЙ Денис Гаврилович, 1893 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Моторист радгоспу "Червоний запорожець". Заарештований 5 грудня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 9 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 5 грудня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. - Ф. Р - 5747. - Оп. 3. - Спр 8765.

ГОЛЬЦ Корній Андрійович, 1893 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Молочанську Токмацького р-ну Запорізької області, німець, освіта початкова. Контрольний майстер заводу ім. Лепсе в м. Молочанську. Заарештований 4 вересня 1941 року. Звинувачення: антирадянський елемент, висловлював невдоволення радянською владою. Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 липня 1942 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 10 вересня 1942 року в м. Свердловську. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р -5747.- Оп. 3. - Спр. 9604.

ДРАЙ Гаврило Юхимович, 1886 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 21 жовтня 1930 року. Звинувачення: систематично проводив антирадянську агітацію на селі, під час революції допомагав білим. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 6 лютого 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9521.

КОТЛЯРОВСЬКИЙ Микола Григорович, 1888 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Мелітополі Запорізької області, українець, освіта середня. Комірник заводу ім. Воровського. Заарештований 13 березня 1938 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну діяльність. Особливою "трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 22 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 8411.

ЛИХОДІД Павло Сидорович, 1896 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, проживав у м. Запоріжжі, українець, освіта початкова. Завідуючий центральним архівом комбінату "Запоріжсталь". Заарештований 25 червня 1938 року. Звинувачення: учасник контрреволюційної шпигунсько-диверсійної організації. Особливою "трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 29 вересня 1938 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1958 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9809, 9810, 9811, 9812, 9813.

ПАВЕЛКО Ісак Тарасович, 1890 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Калинівка Веселівського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. Калініна в с. Калинівка. Заарештований 23 вересня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію, поширював пораз- ницькі настрої. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 1 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Впрок виконано 24 жовтня 1937 року в м. Мелітополі. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. - Ф. Р. - 5747. - Оп. 3. - Спр 8540.

РОМКО Василь Іванович, 1900 р. народження, с. Паньківці Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. 1 Іроживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу "Шлях незаможника" в с. Велика Білозерка. Заарештований 22 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрре волюційну націоналістичну діяльність. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 20 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 4 грудня 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9231.

САМОЙЛЕНКО Петро Кирилович, 1891 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Малокатеринівка Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Колійний обхідник залізн. ст. Канкрпнівка. Заарештований 25 грудня 1937 року. Звинувачення: проводив відкриту контрреволюційну агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 26 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13 січня 1938 року в м. Дніпропетровську. Реабілітований у 1957 році.
ДАЗО. -Ф.Р. 5747. - Оп. 3. - Спр. 10213.

ТАРАНИК Іван Костянтинович, 1898 р. народження, пар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, неписьме  їй. Проходив військову службу в 1179-му стр. полку. Заарештований 12 жовтня 1942 року. Звинувачення: мав намір перейти на бік ворога. Особливим відділом НКВС 347-ї стр. дивізії 12 жовтня 1942 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 12 жовтня 1942 року в с. Алі-Юрте (так у кр. справі). Реабілітований у 1997 році.
ДАЗО. - Ф. Р. - 5747. - Оп. 3. - Спр. 8720.

ФРІЗЕН Василь Борисович, 1895 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Гохштадт (нині с. Високе) Михайлівського р-ну Запорізької області, німець, освіта середня. Завідуючий ремонтною майстернею Тельманської МТС. Заарештований 28 листопада 1937 року. Звинувачення: був учасником контрреволюційної організації. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 22 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 5 лютого 1938 року. Реабілітований у 1961 році. Місце поховання невідоме.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10077.

ЦВІЛІЙ Павло Якович, 1904 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Тимчасово ніде не працював. Заарештований ЗО березня 1944 року. Звинувачення: втік з німецького полону і проживав на окупованій території до приходу радянських військ. УНКВС по Запорізькій області 24 квітня 1944 року направлений в спецтабір НКВС СРСР № 240 м. Донецька. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1999 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9654.

ЧЕРНЕНКО Харлампій Мефодійович, 1913 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Новодніпровка Кам'янсько-Дніпровського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Бригадир рільничої бригади колгоспу ім. Ворошилова в с. Новодніпровка. Заарештований 29 березня 1950 року. Звинувачення: в 1942 році, потрапивши в полон, став агентом німецької розвідки. Особливою нарадою при МДБ СРСР 29 листопада 1950 року засуджений до 5 років позбавлення волі. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747.- Оп. 3. - Спр. 11007.

ЧІЧКА Денис Іванович, 1872 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Середнє (нині с. Чорноземне) Якимівського р-ну Запорізької області, українець, неписьменний, селянин-одноосібник. Заарештований 28 жовтня 1930 року. Звинувачення: проводив агітацію проти хлібозаготівель та колективізації. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 4 грудня 1930 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. - Ф.Р. - 5747. - Оп. 3. - Спр. 8455.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга четверта, 2008

Thanks: Алена1

23 ( 05-07-2015 23:03:43 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

БОЙКО Микола Харитонович, 1877 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одноосібник. Заарештований 25 грудня 1921 року, 13 січня 1922 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: контрреволюційна діяльність. Запорізьким губревтрибуналом 27 серпня 1922 року справу припинено за недоведенням звинувачення. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 1241. - Оп. 1. - Спр. 1654.

БОРИСЕНКО Микола Романович,
1893 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, одноосібник. Заарештований 24 грудня 1921 року, 4 січня 1922 року переведений на підписку про невиїзд. Звинувачення: злісно приховував пшеницю і не здавав її державі. Запорізьким губревтрибуналом 27 серпня 1922 року справу припинено за відсутністю складу злочину. Реабілітований у 1922 році.
ДАЗО. -Ф.Р-1241. - Оп. 1. - Спр. 1645.

КИРИЛЕНКО Василь Прокопович,
1867 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, одноосібник. Заарештований в липні 1921 року, після допиту звільнений під підписку про невиїзд (дати не встановлені). Звинувачення: контрреволюціонер. Запорізьким губревтрибуналом 10 грудня 1921 року справу припинено за недоведенням складу злочину. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р-1241. - Оп. 1. - Спр. 1513.

КОБА Феодосій Феодосійович, 1898 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, неписьменний, одноосібник. Заарештований 4 листопада 1921 року. 28 листопада 1921 року переведений на підписку про невиїзд. Звинувачення: незаконне зберігання нагана. Запорізьким губревтрибуналом 29 листопада 1921 року справу припинено за амністією. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 1241. - Оп. 1. - Спр. 1569.

КОРНІЄНКО Єлисей (Олексій) Григорович, 1896 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта неповна середня. Тимчасово ніде не працював. Заарештований 1 серпня 1921 року. Звинувачення: контрреволюційна діяльність. Запорізьким губревтрибуналом 25 листопада 1921 року справу припинено за амністією. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 1241. - Оп. 1. - Спр. 1398.

КУЗЬМЕНКО Гурій Макарович, 1855 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, неписьменний, хлібороб. Заарештований 14 лютого 1921 року, з 24 лютого 1921 року перебував на підписці про невиїзд. Звинувачення: непокора радянській владі. Запорізьким губревтрибуналом 15 березня 1921 року справу припинено за амністією. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р-1241. - Оп. 1. - Спр. 1246.

ЛІСІЦИН (ЛИСИЦЯ) Сава Потапович, 1895 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Мелітополі Запорізької області, росіянин, освіта неповна середня. Конторник управління коменданта залізн. ст. Мелітополь. Заарештований 31 травня 1921 року. Звинувачення: служив у білих. Запорізьким губревтрибуналом 16 грудня 1921 року справу припинено за амністією. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р. -5747.- Оп. 3. - Спр. 1763.

ЛІСНИЧИЙ Василь Якович, 1863 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж району Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 6 листопада 1929 року. Звинувачення: вів злісну агітацію серед селян проти кампаній радянської влади на селі. Особливою нарадою при колегії ОДПУ УСРР 18 січня 1930 року з-під варти звільнений з позбавленням права проживання у визначених місцевостях країни з прикріпленням до певного місця проживання терміном на 3 роки. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр 11323.

ПАВЕЛКО Пимон Іванович, 1867 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж району Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одноосібник. Заарештований 2 листопада 1929 року. Звинувачення: вів злісну агітацію серед селян проти здійснюваних радянською владою кампаній на селі. Особливою нарадою при колегії ОДПУ УСРР 18 січня 1930 року з-під варти звільнений з позбавленням права проживання у визначених місцевостях країни з прикріпленням до певного місця проживання терміном на 3 роки. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр 11323.

РУБЕЛЬ Григорій Іванович, 1870 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Біло- зерка того ж району Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одноосібник. Заарештований 2 листопада 1929 року. Звинувачення: вів систематичну агітацію проти заходів радянської влади на селі. Особливою нарадою при колегії ОДНУ УСРР 18 січня 1930 року засуджений до З років вислання в Північний край як соціа-
льно небезпечна особа за своєю контрреволюційною діяльністю. Реабілітований у 1996 році.
ДАЗО. -Ф. Р-5747. - Оп. 3. - Спр. 11320.

ФЕДОТЬЄВ Григорій Леонтійович, 1887 р. народження, с. Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського р-ну, проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, росіянин, освіта початкова. Машиніст млина в с. Велика Білозерка. Заарештований 14 лютого 1921 року, 12 березня 1921 року переведений на підписку про невиїзд. Звинувачення: непокора радянській владі. Запорізьким губревтрибуналом 29 березня 1921 року справу припинено за дріб'язковістю складу злочину. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р-1241. - Оп. 1. - Спр. 1245.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга п’ята, 2010


БАБИЧ Йосип Сергійович, 1890 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у м. Вільнянську того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта середня. Учитель Червоноармійської середньої школи. Заарештований 10 червня 1938 року. Звинувачення: контрреволюційно налаштований проти радянської влади, групував навколо себе антирадянський елемент, дискредитував радянську владу. Дніпропетровським обласним судом 21 квітня 1939 року засуджений до 3 років позбавлення волі і одного року поразки в правах за антирадянську діяльність. Верховним Судом УРСР 5 липня 1939 року справу припинено за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, лі. Запоріжжя, Ф. 77. спр. 586

БАРАНОВСЬКА Марія Іванівна, 1890 р. народження, нар. і проживала в с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українка, малограмотна, домогосподарка. 31 січня 1951 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: її рідний брат - зрадник батьківщини. Згідно з постановою МДБ СРСР від 17.8.1951 р. про незастосування заслання проти члена сім’ї зрадника батьківщини підписку про невиїзд з постійного місця проживання анульовано 28 листопада 1951 року. Реабілітована у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 1488

ВАЛЕНТЕЙЧИК Михайло Адамович, 1907 р. народження, с. Селець Пружанського р-ну Брестської області (Білорусь), поляк, освіта середня, член ВКП(б). Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Заступник директора Великобілозерської МТС по політчастині. Заарештований 19 липня 1938 року. Звинувачення: учасник антирадянської організації, яка діяла проти заходів партії та уряду на селі. Запорізьким обласним судом 26 липня 1939 року справа припинена за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. — сир. 759

ВОВКОДАВ Давид Радивонович, 1890 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Охрімівка Якимівського р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Комбайнер колгоспу «День Паризької комуни» в с. Охрімівка. Заарештований 1 жовтня 1944 року. Звинувачення: вороже ставився до радянської влади та комуністичної партії, саботував якісне збирання зернових. Військовим трибуналом військ НКВС Запорізької області 20 січня 1945 року справу припинено за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 1307

ДИЧКО Павло Микитович, 1898 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 29 липня 1937 року. Звинувачення: мав терористичні наміри щодо комуністів і червоноармійців. Дніпропетровським обласним судом 8 грудня 1937 року засуджений до 4 років позбавлення волі і 1 року обмеження в правах, а 21 серпня 1938 року цим же судом виправданий за недоведенням обвинувачення. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 96

КИРИЛЕНКО Спиридон Дмитрович, 1901 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Слюсар Великобілозерської МТС. Заарештований 17 березня 1938 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну пропаганду. Військовим трибуналом Харківського військового округу 15 липня 1939 року справа припинена за недоведенням складу злочину, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 1201, 1211

КИРИЧЕНКО Іван Артемович, 1919 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Широка Долина (стара назва) Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької області, українець, освіта неповна середня. Колгоспник к-спу «Вільний степ» в с. Широка Долина. Заарештований 20 листопада 1940 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію проти виборів до Верховної Ради СРСР. Запорізьким обласним судом 31 грудня 1940 року засуджений до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1990 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 1172

КОРНІЄЦЬ Конон Логвинович, 1890 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Авангард (нині його немає) Веселівського р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Кандидат в члени ВКП(б) з 1939 року. Голова колгоспу «Авангард». Заарештований 16 січня 1944 року, 11 лютого 1944 року переведений на підписку про невиїзд. Звинувачення: був старостою в с. Авангард, виконував усі вказівки німецьких властей. Веселівським РВ НКВС 15 березня 1944 року справу припинено за недоведенням обвинувачення, запо біжний захід скасовано. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, лі. Запоріжжя, Ф. 77. - спр. 1161

ЛИХОДІД Пантелеймон Феодосійович, 1891 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав на хут. Червоний борець (стара назва) Василівського р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Колгоспник к-спу «Червоний Борець». Заарештований 20 грудня 1943 року. Звинувачення: на окупованій території виказував комуністів. Василівським РВ НКДБ 20 грудня 1943 року направлений у спецтабір НКВС СРСР в м. Сталіно для фільтрації. Матеріали перевірки, що підтверджують недоведення звинувачення, 30 грудня 1943 року надіслані Запорізькому НКДБ. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 1250

ПОТАПЕНКО (ПІСКУН) Фекла Іванівна, 1892 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживала в с. Благовіщенка Кам’янсько-Дніпровського р-ну Запорізької області, українка, освіта не встановлена. Колгоспниця к-спу ім. Молотова. З березня 1951 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: рідний брат - зрадник батьківщини. УМДБ по Запорізькій області 28 листопада 1951 року справу припинено за відсутністю складу злочину, запобіжний захід скасовано. Реабілітована у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - сир. 1488

ФУРСОВА Євдокія Архипівна, 1885 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживала в емт Михайлівка того ж р-ну Запорізької області, українка, освіта середня, домогосподарка. Заарештована 16 лютого 1938 р. Звинувачення: в розмовах з селянами дискредитувала вождів ВКП(б) та уряду. Запорізьким обласним судом 13 травня 1939 р. засуджена до 1 року 2 місяців позбавлення волі та 1 року поразки в правах. Враховуючи термін перебування під арештом, з-під варти звільнена. Реабілітована у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 44

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга шоста, 2013


БАТЮТА Павло Гаврилович, 1898 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Новоукраїнка Веселівського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Тракторист колгоспу “Хлібороб”. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 8 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Помер в “Північсхідтаборі” 4 січня 1939 року. Реабілітований у 1957 році.

ЛІСНІЧУК Яким Сильвестрович, 1891 р. народження, с. Ліски Білогірського р-ну Хмельницької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області. Коваль колгоспу ім. Бедного. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 20 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 4 грудня 1937 року. Реабілітований у 1959 році. Місце поховання невідоме.

НОСИК Василь Микитович, 1898 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проживав у м. Запоріжжі (селище Вознесенка). Пекар “Трансторгхарчу” залізн. ст. Запоріжжя. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 10 березня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13 квітня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1958 ропі.

ТКАЧЕНКО Іван Федорович, 1909 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проживав у м. Запоріжжі. Охоронник Мокрянського кар’єру. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 15 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 20 травня 1938 року. Реабілітований у 1958 році. Місце поховання невідоме.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша, 2004

24 ( 22-08-2016 11:52:31 змінене litar Л )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Якщо не заперечуєте - добавлю
АЛЕКСЕНІЦЕР Лев Григорович, 1892, с. В.Білозерка, Запоріжжя 1т
БОЙКО Лука Миколайович, 1901, В.Білозерка 5т
БОЙКО Микола Харитонович, 1877, В.Білозерка 5т
ВОРОБЕЙ Денис Гаврилович, 1893, В.Білозерка, с. Цвіткове 4т (прізвище невірне)
КАСЯРУМ Іларіон Федотович, 1900, В.Білозерка, с. Верхня Хортиця 1т
МОСКАЛЕНКО Феофан Павлович, 1895, В.Білозерка 2т
НАУМЕНКО Дмитро Корнійович, 1920, В.Білозерка 5т
ПАЦЬОРА Гурій Євдокимович, 1900, В.Білозерка 2т
РИЛЬСЬКИЙ Антон Григорович, 1877, с. М.Білозерка, В.Білозерка 2т
СЕРЕДІН Федір Дем'янович, ?, В.Білозерка 3т
ШКРУМ Максим Хрисанфович, 1883, В.Білозерка 5т
Є ще

    ЛУЩАЙ Михайло Денисович,
1901, с. В. Білозерка, с. Ганівка Якимівського р-ну.
    ЛУЩАЙ Трохим Денисович,
1904, с. Велика Білозеока, с. Ганнівка Якимівського р-ну.
               "Повернені імена", 2000 р., 3 том. Запоріжжя.
http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 57#p103057

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

25

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Из  доклада Начальнику Губмилиции о деятельности Мелитопольской Уездной и Городской Милиции за время с 1-го июля по 1-е августа 1921 г.
В борьбе с бандитами погибли 2 милиционера 9 р-на.
     ...КОРНИЕНКО Иван, происходящий  из гр-н Запорожской губ. Мелитопольского уезда села Б. Белозерка. Семейство коего состоит из 2-х человек, как то: жены и ребенка ½ года. Каковому Начальником р-на оказана помощь, как-то: выдано 6 пудов пшеницы и сделано распоряжение Б. Белозерскому Волсобезу 26 Июля 21 г. За № 1562, но почему-то до настоящего времени не исполнено.
     ДАЗО. Р – 641,  оп.  1.  д. 202

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: ktaras, Алена2

Share

26

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Підкажіть, будь ласка, де можна пошукати інфо про родину цієї людини?

БОЙКО Микола Харитонович, 1877 р. народження, нар. і проживав у с. Велика Білозерка того ж р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одноосібник. Заарештований 25 грудня 1921 року, 13 січня 1922 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: контрреволюційна діяльність. Запорізьким губревтрибуналом 27 серпня 1922 року справу припинено за недоведенням звинувачення. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 1241. - Оп. 1. - Спр. 1654.

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,

Share

27

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Ну ви ж самі процитували: ДАЗО. Ф. Р-1241, оп. 1, спр. 1654.

Thanks: Алена1

28

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

ktaras пише:

Ну ви ж самі процитували: ДАЗО. Ф. Р-1241, оп. 1, спр. 1654.

 Там є і про родину інформація? Я просто ніколи з такими справами не стикалася, тому перепитую)

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,

Share

29 ( 23-11-2016 21:44:02 змінене ktaras )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

У кожній справі все по-різному... в одній може майже нічого не бути, а в іншій буде і склад родини і навіть список усього їхнього майна - скільки землі, будов, худоби, різного реманенту і т.п.

Хоча це ще справа 1921 року, а я працював з більш пізніми 1929-30, про розкуркулення, там склад родини зустрічається часто. Тому треба дивитися. Можете зробити запит в ДАЗО.

30

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

ktaras пише:

Можете зробити запит в ДАЗО.

Чотири вже зробила...чекаю. Це буде п'ятий. Як би не послали вони мене..."в читальный зал")))
Дякую!)

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,

Share

31

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

kseniya78 пише:
ktaras пише:

Можете зробити запит в ДАЗО.

Чотири вже зробила...чекаю. Це буде п'ятий. Як би не послали вони мене..."в читальный зал")))
Дякую!)

По репрессиям не пошлют smile
А с генеалогическими - могут sad

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kseniya781

Share

32 ( 24-12-2016 19:23:35 змінене kseniya78 )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Народное предание о том, что в нашей местности жили когда-то татары, подтверждается историческими документами. Вот некоторые из них. В книге "Статистическо-хронологическо-историческое описание Таврической епархии" (Симферополь, 1872г.) говорится: "Большая Белозерка - село Мелитопольского уезда. Село это тянется по балке  на 15 верст, которой протекает речка и по обеим сторонам жили аулами татары, но они отсюда ушли в Ногайск и после себя оставили разрушенные свои жилища и каменную крепость или замок, следы которой хорошо и сейчас  видны (то есть в 1872г). На место их в 1773 или 1778 годах приходили и селились переселенцы из Черниговской и Полтавской губерний". Как бы дополнением к этому в книге "История городов и сел Украины. Запорожская область", сказано: "...Переселенцы построили здесь 30 землянок вдоль речки Белозерки. Поселение получило название по наименованию речки". А откуда же возникло название речки? Об этом узнаем из книжки Л.С. Стрижака "Название речек Запорожья и Херсонщины": "Белозерка - левый приток Днепра, в ХVll - ХVlll столетии Белозерка, рядом с ней Белозерский лиман. Поблизости с.Балки находится с. Белозерка (Малая), а на юге Великая Белозерка. Исторические корни этого топонимического комплекса достаточно глубоки. В 1552 году здесь фиксируется урочище Бело Озеро. Еще раньше (1498 год) в районе татарских кочевий вспоминается Бело Озеро. За Яворницким Д.И., на левобережье речки  Белозерки находился когда-то одноименный город, построенный генуэзцами, которые с Хlll по ХV столетие жили в Крыму и перевозили из Азии свои товары, потом здесь правила какая-то владычица "Белозерская" до самого разорения города ханом Мамаем в 1380 году. Еще в 1594 году Эрих Лясота записывает пересказы о существовании здесь старинного города с валом. Урочище Белозерка вспоминается в 1689, 1701 и в другие годы. У тюрков левобережная Белозерка звалась Ак-суй (Ак - белый, суй - речка)."
О том,что здесь проживали татары, свидетельствуют сохранившиеся названия.Например урочище Янчекрак (между с.Н.Петровка и Зеленая Балка) в переводе звучит как чистая водо,вода пригодная  для питья,источник  рядом с рекой.Действительно,если пройти по балке,вы прийдете к р.Белозерке на западной окраине с.Н.Петровка.Где то здесь существовала и переправа через речку,к которой выходили  чумацкие возы по дороге в Крым.Плату за перевоз взымали татаре,в отличие от переправы у Никитиного рога(Никополь),где плату взымали казаки


Белоозерская волость:

Верхняя Белоозерка,(ныне Малая Белозерка)
- село. В составе Верхнебелоозерского
сельского общества. 1891 году проживало 4564 муж., 4512 жен., 1442
домохозяйств, 23977,2  десятин земли.

Белоозерск,- село. В составе Белоозерского сельского общества.
1891 году проживало 640 муж., 627 жен., 177 домохозяйств, 2930,7  десятин
земли. 

Корнеевка,- село. В составе Корнеевского сельского общества.
1891 году проживало 841 муж., 827 жен., 285 домохозяйств, 5401,4  десятин
земли. 

Ново-Петровка,- село. В составе Новопетровского сельского общества.
1891 году проживало 340 муж., 352 жен., 109 домохозяйств, 1697,5  десятин
земли.

Большая Белоозерка,- село. В 1891 году в составе трех сельских обществ:
Преображеновское сельское общество  2704 муж., 2627 жен., 751
домохозяйств, 14925,4  десятин земли.  Покровское сельское общество
1970 муж., 1845 жен., 501 домохозяйств, 10001,8  десятин
земли.  Петропавловское сельское общество  1800 муж., 1850 жен., 453
домохозяйств, 9226,7  десятин земли.

Итого:1891 году
проживало 11859 муж., 12540 жен., 3717 домохозяйств, 68171 десятин земли.

Так что согласно земской переписи 1891г наше село именовалось Большая Белоозерка. От  Белое озеро(ныне Белозерский лиман на территории Каменско-Днепровского района) Со временем  при всевозможных переписываниях название трансформировалось сначала в Большую Белозерку. После ликвидации волости в начале 20-х годов  20 ст.сохранилось украинское название Велика Білозерка ( Великая Белозерка, русское)




К сожалению в Запорожском обл. архиве хранятся данные начиная с 1840 г. остальное есть лишь в Симферопольском архиве, частично в Киеве(республиканский) и России (РГИА)
/Инфо из постов Геннадия Никитенко/


https://ok.ru/belozerts - группа Белозёрцев на ОКах

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,

Share

33

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Тут цікава картина вимальовується. Татари (ногайці) називали річку Аксу (біла вода). Ця річка перед Дніпром впадала в лиман, який наші предки начебто називали Біле озеро. Можливо, ногайці не відрізняли річку від лиману і все те називали Аксу(й). Але пізніше річку назвали Білозеркою по назві лиману. Якби то була чиста калька, то вона б називалася Біла або Біловодка. А потім вже лиман назвали по річці чи по старій його назві Білозерський. Козаки всі затоки, озера біля моря й понад Дніпром називали "лиман" (запозичення з грецької) або "плавня". Сиваш ніколи озером не називали, а Гнилим морем. "Ханське озеро" біля Єйська - то "офіціоз". Здається, і те "Белое озеро" існувало тільки у паперах, а у козаків то був "лиман", тому назва й трансформувалася. А "Бело(о)зерка" народилася на кінчику гусячого пера.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

34 ( 13-01-2017 11:29:24 змінене kseniya78 )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

1894 год Преображенская церковь с.Большая Белозерка

Встречаются фамилии:
АвраменкоАлейников (свяшенник МалоЗнаменской Николаевской церкви)
Александров (диакон)
Андрось
Бабенко
Бабич (ув.в запас 50-го Белостоцкого полка)
Багний
Базна (запасной Карской арм.бомб)
Барановский
Баришенко (Курской губернии, Новооскольского уезда, деревни Халан)
Батюта (рядовой Белостоцкого полка)Бедюх
Безуглый
Белан
Белик (отставной 49-го Брестского полка)
Белименко (унтер-офицер Белостоцкого полка)
Белоглазов (Орловской губернии, город ; под той же фамилией унтер-офицер Ириванского полка)
Беляков (запасной 22 Нижегородского полка)
Березовский (уволенный в запас евфрейтор Измайловского полка)
Бехтир (Бехтер)
Биантовский (псаломщик Преображенской церкви)
Бибик
Бобошко (НовоПетровский крестьянин)
Богомолов (Калужской губернии, Жиздринского уезда, Людиновской волости, села Людиново)
Богослов
Бодякин
Бойко
Борисенко (отставной Л.Г. Егерского полка старш.унтер-оф., под той же фамилией есть отставной матрос 2 флот.)
Борисовский (Перекопского уезда)
Боховец
Брагинец
Бровко (уволенный в запас Л.Г.Семеновского полка)
Будко
Бужеря
Булах (60 резервного пехотного батальона)
Бутенко
Буряк
Бушко
Валюх
Василенко
Ващенко
Ведёхин (солдат 4-го Копорского пехотного полка)
Ведмидь
Вельбой (НовоПетровский крестьянин)
Велько (Полтавской губернии, Золотоношского уезда)
Винник
Водяницкий
Войтенко
Воробей
Ворона (НовоПетровский крестьянин)
Вяткин (Екатеринославский мещанин)
Галенко
Ганзин (унтер-оф. Павловского полка)
Гапотий
Гарбузов (Воронежской губернии, Павлоградского /видимо, Павловского/ уезда, села Воронцовки)
Гаркушка
Герасименко (запасной 50-го Белостоцкого полка)
Гетьман (запасной Измаиловской бригады пограничной стражи)
Гирич
Гирлич
Глотка
Глущич
Гнатченко
Говорухина (Павлоградская мещанка Екатерин. губернии /запись о незаконнорожденной/)
Голда
Голобородько
Голота
Голуб
Гонтарь
Гончар (НовоПетровский крестьянин)
Горбач
Горлач
Горобей
Гороховец (запасной Севастопольского крепостного батальона сапер)
Горошко
Гриценко
Грищенко
Гук (запасной 49-го Брестского батальона)
Давиденко
Данилов (Эриванской губернии дворянин)
Данильчук (Курской губернии, Ново оскольского уезда, хутора Татьяновки)
Даник
Данник
Данько
Дегтяренко (Курской губернии, Новооскольского уезда, слободы Покровской Михайловки)
Дегтярь
Дедюк
Денисенко (есть запись о незаконнорожденной)
Дениско
Деревянка (уволенный в запас армии 49 Брестского полка рядовой; также есть запасной 8-го пехотного Эстляндского полка, с той же фамилией)
Дехтярь (отставной Керченской крепостной артиллерии)
Децюра
Довбня
Донец
Дорошенко
Драй
Дремлюга
Дробинцев (Мелитопольского уезда)
Дрозд
Дубовик (НовоПетровский крестьянин)
Дубогрий
Дуденко (запасной Керченской крепостной артилерии)
Дума
Дычко ( запасной 49 Брестского полка, под той фамилией запасной Одесской пограничной бригады)
Дюдюк
Емец
Еременко (Запасной 19-й артилерийской бригады)
Жартовский ( под этой же фамилией Корниевский крестьянин)
Жмурко
Жук
Завгородний
Загоруйченко (земский врач)
Загрунний
Заиц
Залатько (Харьковской губернии, Васильковского уезда /так написано, но видимо,
Валковского/, деревни Просяной)
Замковый
Зарубин (из Орловской губернии, Дмитровского уезда)
Занога
Заря (Зоря)
Заяц
Зубань
Зубко (Ново-Петровский крестьянин)
Иванищ (уволенный в запас армии 49 Брестского полка; под этой же фамилией унтер-офицер)
Ивженко
Ивщенко
Игнатченко (запасной 50-го Белостоцкого полка)
Ихно
Каба (рядовой Брестского полка)
Казацкий
Калашник
Калиниченко
Каллиниченко (Воронежской губернии, Бобровского уезда, села Бутурлиновки крестьянка/запись о  незаконнорожденном/)
Кальницкий
Капустин
Капустян (Ново-Петровский крестьянин)
Кваша
Кимлач
Кириленко
Кирпленко
Киричек (унтер-офицер Белостоцкого полка)
Кирячок (Кирячек)
Кисиленко
Кисиль
Кишкарь
Клименко
Кобылка
Коваленко (Керченской береговой стражи)
Коваль (отставной Симферопольской команды)
Кованев (Рязанской губернии, Спасского уезда, село Малево)
Кодратенко
Колисник
Коломиец (запись о незаконнорожденной)
Колюжный
Коляда
Компанец (ув.в запас Белостоцкого полка рядовой)
Кондаур
Корда (Полтавской губернии, Золотоношского уезда, села Скородистика)
Корж
Корниенко (запасной унтер-офицер; уволенный в запас писарь)
Корнилиев
Коряк
Костенко
Костомаха (Курской губернии, Новооскольского уезда, с.Великой Михайловки)
Костюк
Косярум
Кошевой (Полтавский козак, м.Лютеньки)
Кравец
Кравченко (Харьковской губернии, Лебединского уезда, села Деркачевки)
Краморец (Крамерец) (Запасной 49 Брестского полка)
Краснопольский (Потомственный почетный гражданин)
Кривка
Криворучко (Кинбурнский Драгунский полк рядовой)
Кривохвост
Кровченко
Кропивний
Кувшинов (Черниговской губернии, Новозыбковского уезда мещанин)
Кудря
Кузьменко
Кумейко (Полтавский козак, Гадячского уезда, м.Лютеньки)
Кумпанец
Курмаз (унтер-офицер 50-го Белостоцкого полка, под этой же фамилией кононир 4-й батареи артилерийской бригады)
Куценко
Лагода (запасной Керченской крепостной пограничной стражи)
Лавриненко
Лазарев (Тимошевский крестьянин)
Лазаренко (Полтавский козак)
Лактионов
Лебедь
Левченко (запасной Белостоцкого полка)
Легков (священник Преображенской церкви)
Лепеха (Полтавский козак деревни Леляки)
Лизюра
Лисевский
Лисица
Лисничий (Лесничий)
Литвиненко
Литвинов (кононир 13-й артилерийской бригады)
Лихо
Лиходид (запасной артилерийской бригады 1-й батареи)
Лобач
Логвиненко
Лой 
Лосевский (унтер-офицер Брестского полка)
Лучка 
Лысенко (урядник)
Ляшенко
Максименко
Макуха (НовоПетровский крестьянин)
Маловичко (Карской пограничной стражи евфрейтор)
Малюга
Мартовский
Мартыненко
Марченко (запасной 57-го Модлинского полка)
Мегеря
Медвидев
Миля (Запасной15-го гренадерського полка рядовой)
Миргородский (Потомственный почетный гражданин)
Мироненко
Мирошина (Орловской губернии, Дмитровского уезда, села Крупышино /запись о незаконнорожденной/)
Мисюра (Миссюра)
Мищенко
Моисеев (Орловской губернии, Мценского уезда)
Москаленко
Мыкало
Мягкоголовый
Нагорный (Нагорний)
Назаренко (Запасной Измайловской пограничной стражи)
Наливайко (Екатеринославской губернии, Верхне-Днепровского уезда, села Адамовки)
Наливако
Науменко (запасной унтер-офицер Керченской...; также евфрейтор Севастопольского крепостного батальона под этой фамилией)
Наумецкий (Харьковской губернии, Валковского уезда)
Недилька
Несина
Нестеренко
Нехаенко (Курской губернии, села Великой Михайловки)
Никитенко
Никифоров (Елисаветградский мещанин)
Николаенко (запасной Севастопольского батальона)
Носик
Овдиенко (запасной Севастопольского батальона)
Олефиренко
Олийник
Омельченко
Онишко
Онушко
Орел
Осинкин (ветеринарный фельдшер)
Ослам
Остапенко (Новопетровский крестьянин)
Остроконь (унтер-офицер Херсонского дисциплинарного батальона)
Павелко (состоящий в 19 Кинбурнском Драгунском полку; под этой же фамилией рядовой 49-го Брестского полка)
Павленко (рядовой Мингрельского полка)
Палий
Панасенко (запасной 49 Брестского полка)
Панченко (Верхне-Рогачикский крестьянин)
Паньченко (Верхне-Рогачинский крестьянин)
Пархоменко (запасной 49 Брестского полка)
Патенко (Потенко)
Паук
Пахота (Новопетровский крестьянин)
Пацера
Перевала
Перепелица (Полтавской губернии, Кременчугского уезда, села Липового)
Петренко
Печеник
Печерей
Пилипенко
Пинчук
Пискун
Письменный
Плинокос
Плихун
Повелко
Повленко
Погорелый
Подгорний
Подорожний
Покадько
Полянский
Попович
Порхоменко 
Постернак
Потапенко
Похвалитов (диакон Преображенской церкви)
Приймак
Прокопенко (запасной 13-й артилерийской бригады)
Проскура
Проценко
Пугач
Путря
Пятак
Радомский (из Курской губернии, Ново-оскольского уезда, селения Покровско-Михайловки)
Радченко
Ребедь
Редун (Рыдун)
Редька (рядовой Санкт-Петербургского гренадерского полка)
Рекетянский (Курской губернии, Новооскольского уезда, села Михайловки)
Роговина (крестьянин Полтавской губернии, Гадячского уезда, М.Лютеньки)
Романенко
Ромоненко
Руденко (рядовой Путивльского полка)
Рудь (НовоПетровский крестьянин)
Саенко (Саянко)
Савенко
Савченко (запасной Одесской пограничной стражи)
Сальников (Калужской губернии, Мищевского уезда, села Володино)
Саулий
Сахно (запасной 49 Брестского полка)
Святовец (местечка Благовещенки)
Семенов (Тульской губернии)
Середа (рядовой Севастопольского крепостного Батальона; под той же фамилией запасной 49 Брестского полка, барабанщик)
Сидоренко
Сиротенко
Сиротюк
Ситенький
Ситник
Скиба
Скрипченко
Слободюк (уволенный в запас евфрейтор армии 49 Брестского полка)
Собурь
Соколов (Тверской губернии)
Сорока
Спас
Стеценко
Стовбур
Сторик
Сторчило
Стуконог
Субота (Курской губернии, Ново оскольского уезда, села Великой Михайловки)
Субботин (Курской губернии, Ново оскольского уезда, села Михайловки)
Сукач
Супрун (запасной 50-го Белостоцкого полка)
Сытый
Тараненко
Темчура (НовоПетровский крестьянин)
Теплуха
Терец (запасной 50-го Белостоцкого полка)
Терещенко
Теряник
Тимощенко (отставной унтер-офицер)
Тимченко (Калужской береговой рядовой; также под єтой фамилией НовоПетровский крестьянин)
Титов
Тищенко
Ткаченко (запасной 49 Брестского полка)
Товчигречка
Томенко
Третьяк
Тритяк
Трубчанинов (Мало Знаменский крестьянин)
Убийвовк
Уваров (Калужской губернии, Медынского уезда, села Полотняного завода)
Утешный
Фенько
Фесенко (Земской фельдшер, под этой же фамилией запасной фельдшер Перекопского лазарета))
Фильченко (села Михайловки, Мелитопольского уезда)
Фисюн
Фоменко (запасной 50-го Белостоцкого полка, под этой же фамилией солдат младший писарь )
Фурса
Хабленко
Хабло
Харенко (Екатериноградский мещанин)
Харченко
Хилько (уволенный в запас рядовой армии 49 Брестского полка)
Холод
Холодный
Хомич
Хоренко
Храпач
Хринь (Новопетровский крестьянин)
Цвилий
Цёпа
Цукило
Цындря
Цюкила
Цюпа
Чабаненко (Верхне-Белозерский крестьянин)
Чайкин (псаломщик Покровской церкви)
Чекмарев (Знаменский крестьянин)
Чепель
Чепурный (Гюневский крестьянин)
Черненко
Чернуха
Черняк
Чечеткин (канонир 2-й батареи, 4-й армии)
Чипенко (Полтавской губернии, Золотоношского уезда /запись о незаконнорожденной/)
Чмирь (рядовой 14 стрелковой бригады)
Чуб
Чулков (рядовой 29 Брестского полка)
Шагаев (Орловской губернии, Мценского уезда)
Шадара (рядовой солдат Белостоцкого полка)
Шаповал
Шапошник
Шапошников (Курской губернии, Новооскольского уезда, села Михайловки)
Шевченко (из Курской губернии, Ново-оскольского уезда, хутора Бурсука)
Шершень
Шило
Шимченко
Шип
Шишелов (Курской губернии, Фатежского уезда, Сергиевской волости, села Новоспаского)
Шквира
Шкиндер
Шкрум (запасной Альтенбергского полка)
Шкурка
Шматко
Штельмах (рядовой 52-го Виленского полка)
Штепа
Щепков (Бердянский мещанин)
Щербань (Днепровский крестьянин)
Щербина
Щупляк
Юхник
Юценко (солдат)
Яган
Яловец
Яременко
Яценко
Ященко
 

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,

Share

35 ( 13-01-2017 14:20:17 змінене kseniya78 )

Re: Велика Білозерка (село Великобілозерського району Запорізької області)

Как называли детей в 1894 году в Большой Белозерке(Преображенская церковь с.Большая Белозерка)


Женские имена

21 - Елена  
19 - Мария

16 - Фекла
14 - Анна, 
Наталья 
13 - Анастасия 
11 - Агафия 
10 - Варвара, Евдокия, Ирина, Параскева
9 - Акилина
8 - Иулиания (Иульяния)
7 - Александра, Домника (Домникия), Ксения
6 - Агрипина, Евфросиния,
5 - Дария, Феодора
4 - Евфимия, Екатерина, Иустиния, Матрона, Марфа, Татиана, Христина, Харитина
3 - Афанасия, Анисия, Епистимия, Пелагия, Фотиния, Мелания 
2 - Анания, Елисавета, Евгения, Иулита, Марина, Соломония, Стефанида, Фердосия
1 - Вера, Васса, Гликерия, Домна, Евлампия, Епифания, Зиновия, Иона, Инна, Клавдия, Лукия, Макрина, София, Серафима, Таисия

Мужские имена
15 - Иоанн
13 - Павел
9 - Григорий
8 - Димитрий
7- Алексий, Михаил
6 - Пётр, Сергий, Федор
5 - Василий, Никита, Никифор, Стефан, Федот
4 - Авраам (Авраамий), Артемий, Андрей, Даниил, Емелиан (Емилиан), Иаков, Филипп

3 - Вукол, Гавриил, Дорофей, Евфимий, Евдоким, Константин, Карп, Максим, Моисей, Симеон, Спиридон, Терентий, Фома
2 - Александр, Акиндин, Афанасий, Андроник, Антоний, Борис, Диомид, Дионисий, Давид, Дамиан, Ефрем, Евсевий, Игнатий, Исаакий, Кирилл, Косма, Лука, Лонгин, Мануил, Леонтий, Марк, Мина, Мефодий, Онисим, Пимен, Парамон, Прокопий, Роман, Савва, Трофим, Тихон, Харлампий

1 - Аверкий, Адриан, Венедикт, Виктор, Владимир, Гурий, Галактион, Евмений, Елисей, Евтихий, Евиримий, Захарий, Зотик, Илия, Иосип, Иосиф, Ирадион, Иерофей, Иоаким, Иустин, Иларион, Киприан, Корнилий, Кодрат, Лаврентий, Логгин, Матфей, Митрофан, Мартиниан, Макарий, Наум, Назарий, Нестор, Никанор, Прохор, Платон, Пуд, Поликарп, Потапий, Серафим, Севастиан, Тимон, Тимофей, Феофан, Феодосий, Яр

БОЙКО, БАРАНОВСЬКІ, ПОНОМАРЬ, ГОРОХОВЕЦЬ, ГОРОБЕЙ, ПОДГОРНИЙ, ЧОРНУХА, ЛОГВИНЕНКО,ПИЛИПЕНКО- В. Белозерка, , ТРЕГУБ - Новомиколаївка, ГОРБЕНКО, НЕЧАЙ/НЕЧАЄНКО - Водяне СПАС, СПАСЕНКО - с.Бобрик Сумскої., БЕДЮХ- Бірки, Полтавської, САЖКО- Загрунівка, Полтавської, ПАУК\ПАВУК- Поділки, Сумської, ГОРБАЧ, ТЕРЕЩЕНКО, ГЛОТКА- Кладьківка Чернігівської , КУДРЯ- В.Перевоз,

Share