1 ( 25-12-2015 00:40:41 змінене ktaras )

Тема: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Біле́ньке — село в Україні, в Запорізькому районі Запорізької області. Населення становить 4976 осіб. Орган місцевого самоврядування — Біленьківська сільська рада.

Село Біленьке знаходиться на правому березі Каховського водосховища (Дніпро), за 25 км на південь від м. Запоріжжя. Вище по течії примикає село Біленьке Перше, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Червонодніпровка. По селу протікає струмок з загатою. Через село проходить автомобільна дорога Т 0806.

+ Історичні відомості:

На околицях села є кілька курганів, в яких виявлено поховання доби бронзи (II — початок І тисячоліття до н. е.), скіфського часу (V–IV ст. ст. до н. е.) та кочівників (X–XII ст. ст. н. е.). В одному з скіфських поховань, в т. зв. Товстій Могилі, знайдено золоті та срібні прикраси, а також бронзові наконечники стріл.

Село засноване у другій половині XVIII ст. поблизу річки Біленької, від якої і пішла назва поселення. Вперше воно згадується в документах за 1770 рік, де говориться про розподіл військових повинностей серед запорізького козацтва Давнє козацьке село Біленьке входило до Кодацької паланки.

У 1780 році землі ліквідованої Запорізької Січі, розташовані навколо Білої гори, Катерина II віддала у рангову дачу генерал-фельдмаршалові графу Каменському. Після розмежування, проведеного 1784 року, за Біленьким записано близько 14 тис. десятин землі. Для їх обробки потрібна була робоча сила, і поміщик купував кріпаків у північних губерніях, переселяючи їх до Біленького. Водночас він скуповував і освоював нові й нові землі, і невдовзі мав уже 20 тис. десятин.

На початку 1802 року село разом з землями і людьми придбав поміщик Міклашевський. Відчуваючи нестачу робочих рук, він купив 495 кріпаків і перевіз їх з Комишів Полтавської губернії до Біленького. Поміщик оселяв на своїх землях також кріпаків-втікачів та козаків, поступово покріпачуючи їх.

Розташоване на мальовничому березі Дніпра, село швидко розросталося. Замість однієї вулиці, що була на початку XIX ст., у 50-ті роки тут з'явилось 3: Старий Базар, Озерка та Козача. На цих вулицях стояли здебільшого бідні хати-мазанки під очеретяними стріхами. Проте хати були старанно побілені, віконниці розмальовані рослинним орнаментом, і село мало більш-менш привабливий вигляд. У кожному дворі — вишневі садочки, над якими високо піднімалися могутні крони диких груш. Характерною оздобою кожної хати були рушники, якими прикрашали ікони, вікна чи просто вішали на стінах. Стіл та вербові лави вздовж стін — оце й уся обстановка. Лави служили водночас і ліжком для дорослих, діти ж спали на печі.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1208 осіб (608 чоловічої статі та 600 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарств, існували православна церква, училище та 2 заводи.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Біленської волості, мешкало 1536 осіб, налічувалось 307 дворових господарств, існували православна церква, школа, земська лікарня, 3 лавки та цегельний завод.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3253 осіб (1610 чоловічої статі та 1643 — жіночої), з яких 3221 — православної віри.

У 1908 році населення зросло до 3610 осіб (1823 чоловіки та 1787 — жінок), налічувалось 540 дворових господарств.

У лютому 2015 року в Біленькому невідомі завалили пам'ятник Леніну.

2 ( 06-06-2015 21:00:33 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Ф. 134.
Церква Святого Миколая, с. Біленьке Біленської волості Катерино- славського повіту Катеринославської губернії, 1850–1857, 1864–1906 рр.
– 33 метричні книги, (оп. 1) за 1850–1857, 1864–1906 рр.;
– записи про народження, смерть і шлюб, що велися у церкві Святого Миколая с. Біленького Катеринославського повіту Катеринославської губернії; мова російська; – документи фонду описані в одному опису, складеному за хронологічною
схемою;
– конфесія православна.

Детальніше:
1. Катеринославська губернія
2. Катеринославська єпархія
3. Церква Святого Миколая, с. Біленьке Катеринославського пов. Біленської вол.
4. Села: Мар’ївка, Розумівка
5. Народження: 1850: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1851: ф. 134, оп. 1, спр. 1; 1852: ф. 134,
оп. 1, спр. 2; 1853: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1854–1857: ф. 134, оп. 1, спр. 4; 1864–1866: ф. 134, оп. 1, спр. 5; 1867–1869: ф. 134, оп. 1, спр. 6; 1870: ф. 134, оп. 1, спр. 7; 1871: ф. 134, оп. 1, спр. 8; 1872: ф. 134, оп. 1, спр. 9; 1873: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1874–1875: ф. 134, оп. 1, спр. 9; 1876 1878: ф. 134, оп. 1, спр. 10; 1879–1880: ф. 134, оп. 1, спр. 11; 1881: ф. 134, оп. 1, спр. 12; 1882: ф. 134, оп. 1, спр. 13; 1883: ф. 134, оп. 1, спр. 14; 1884: ф. 134, оп. 1, спр. 15; 1885–1886: ф. 134, оп. 1, спр. 16; 1887–1889: ф. 134, оп. 1, спр. 17; 1890: ф. 134, оп. 1, спр. 18; 1891: ф. 134, оп. 1, спр. 19; 1892: ф. 134, оп. 1, спр. 20; 1893: ф. 134, оп. 1, спр. 21; 1894: ф. 134, оп. 1, спр. 22; 1895: ф. 134, оп. 1, спр. 23; 1896: ф. 134, оп. 1, спр. 24; 1897: ф. 134, оп. 1, спр. 25; 1898: ф. 134, оп. 1, спр. 26; 1899: ф. 134, оп. 1, спр. 27; 1900: ф. 134, оп. 1, спр. 28; 1901: ф. 134, оп. 1, спр. 29; 1902: ф. 134, оп. 1, спр. 30; 1903: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 363; 1904: ф. 134, оп. 1, спр. 31; 1905: ф. 134, оп. 1, спр. 32; 1906: ф. 134, оп. 1, спр. 33; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 364; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 365; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 366; 1910: ф. Р 5593, оп. 3, спр. 367; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 368; 1912–1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 369; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 370; 1915–1917: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 371; 1919: ф. Р 5593, оп. 3, спр. 363; 1920: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 372
6. Шлюб: 1850: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1851: ф. 134, оп. 1, спр. 1; 1852: ф. 134, оп. 1, спр. 2; 1853: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1854–1857: ф. 134, оп. 1, спр. 4; 1864–1866: ф. 134, оп. 1, спр. 5; 1867–1869: ф. 134, оп. 1, спр. 6; 1870: ф. 134, оп. 1, спр. 7; 1871: ф. 134, оп. 1, спр. 8; 1872: ф. 134, оп. 1, спр. 9; 1873: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1874–1875: ф. 134, оп. 1, спр. 9; 1876– 1878: ф. 134, оп. 1, спр. 10; 1879–1880: ф. 134, оп. 1, спр. 11; 1881: ф. 134, оп. 1, спр. 12; 1882: ф. 134, оп. 1, спр. 13; 1883: ф. 134, оп. 1, спр. 14; 1884: ф. 134, оп. 1, спр. 15; 1885– 1886: ф. 134, оп. 1, спр. 16; 1887–1889: ф. 134, оп. 1, спр. 17; 1890: ф. 134, оп. 1, спр. 18; 1891: ф. 134, оп. 1, спр. 19; 1892: ф. 134, оп. 1, спр. 20; 1893: ф. 134, оп. 1, спр. 21; 1894: ф. 134, оп. 1, спр. 22; 1895: ф. 134, оп. 1, спр. 23; 1896: ф. 134, оп. 1, спр. 24; 1897: ф. 134, оп. 1, спр. 25; 1898: ф. 134, оп. 1, спр. 26; 1899: ф. 134, оп. 1, спр. 27; 1900: ф. 134, оп. 1, спр. 28; 1901: ф. 134, оп. 1, спр. 29; 1902: ф. 134, оп. 1, спр. 30; 1903: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 363; 1904: ф. 134, оп. 1, спр. 31; 1905: ф. 134, оп. 1, спр. 32; 1906: ф. 134, оп. 1, спр. 33; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 364; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 365; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 366; 1910: ф. Р 5593, оп. 3, спр. 367; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 368; 1912–1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 369; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 370; 1915–1917: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 371; 1919: ф. Р 5593, оп. 3, спр. 363; 1920: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 372
7. –
8. Смерть: 1850: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1851: ф. 134, оп. 1, спр. 1; 1852: ф. 134, оп. 1, спр. 2; 1853: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1854–1857: ф. 134, оп. 1, спр. 4; 1864–1866: ф. 134, оп. 1, спр. 5; 1867–1869: ф. 134, оп. 1, спр. 6; 1870: ф. 134, оп. 1, спр. 7; 1871: ф. 134, оп. 1, спр. 8; 1872: ф. 134, оп. 1, спр. 9; 1873: ф. 134, оп. 1, спр. 3; 1874–1875: ф. 134, оп. 1, спр. 9; 1876 1878: ф. 134, оп. 1, спр. 10; 1879–1880: ф. 134, оп. 1, спр. 11; 1881: ф. 134, оп. 1, спр. 12; 1882: ф. 134, оп. 1, спр. 13; 1883: ф. 134, оп. 1, спр. 14; 1884: ф. 134, оп. 1, спр. 15; 1885–1886: ф. 134, оп. 1, спр. 16; 1887–1889: ф. 134, оп. 1, спр. 17; 1890: ф. 134, оп. 1, спр. 18; 1891: ф. 134, оп. 1, спр. 19; 1892: ф. 134, оп. 1, спр. 20; 1893: ф. 134, оп. 1, спр. 21; 1894: ф. 134, оп. 1, спр. 22; 1895: ф. 134, оп. 1, спр. 23; 1896: ф. 134, оп. 1, спр. 24; 1897: ф. 134, оп. 1, спр. 25; 1898: ф. 134, оп. 1, спр. 26; 1899: ф. 134, оп. 1, спр. 27; 1900: ф. 134, оп. 1, спр. 28; 1901: ф. 134, оп. 1, спр. 29; 1902: ф. 134, оп. 1, спр. 30; 1903: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 363; 1904: ф. 134, оп. 1, спр. 31; 1905: ф. 134, оп. 1, спр. 32; 1906: ф. 134, оп. 1, спр. 33; 1907: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 364; 1908: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 365; 1909: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 366; 1910: ф. Р 5593, оп. 3, спр. 367; 1911: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 368; 1912–1913: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 369; 1914: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 370; 1915–1917: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 371; 1919: ф. Р 5593, оп. 3, спр. 363; 1920: ф. Р-5593, оп. 3, спр. 372
9. –
10. –

Джерело:
ЗВЕДЕНИЙ КАТАЛОГ МЕТРИЧНИХ КНИГ, ЩО ЗБЕРІГАЮТЬСЯ В ДЕРЖАВНИХ АРХІВАХ УКРАЇНИ
МІЖАРХІВНИЙ ДОВІДНИК
Том 6
Метричні книги у фондах Державного архіву в.Автономній Республіці Крим, державних архівів Запорізької та Херсонської областей
2012

3

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

У мормонів є наступні документи:
https://familysearch.org/search/catalog/1058738 - Метрические книги: Николаевская церковь, 1851-1920
https://familysearch.org/search/catalog/1277289 - Акты гражданского состояния, 1920-1933
https://familysearch.org/search/catalog/2522939 - Посемейные списки, 1919

Thanks: Алена1

4

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Особисто мене цікавлять прізвища Кравченко і Білий (Біла). Якщо в когось є якісь відомості щодо цих прізвищ або якісь іще доступні документи по цьому селу, прошу повідомити в цій темі.До того ж, якщо хтось хоче, можна разом замовити скани архівів у мормонів.

Thanks: kbg_dnepr1

5 ( 06-06-2015 20:56:59 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

До речі, можливо є тут хтось із мистецтвознавців, знайомих з колекціями Ермітажу? Кілька років тому по телевізору батько побачив якийсь репортаж чи документальний фільм про якогось художника початку ХХ століття. Так от, десь у період 1910-1920 рр. він був у Біленькому, малював пейзажі та окрім того намалював кілька портретів, в т.ч. портрет сусіда родини мого батька на прізвище Макаренко з товаришем. Можливо були ще якісь портрети... Ці картини в Ермітажі. Було б цікаво дослідити це питання... Як порадите шукати таку інформацію?

6

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

БІЛИЙ
Дмитро Степанович, перед арештом був розкуркулений. 

Біла Ганна Феодосіївна писала скаргу про  неправильне
відібрання в порядку розкуркулення корови. 



ДАЗО. Р - 1, оп. 4, спр. 121

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: ktaras1

Share

7 ( 07-06-2015 01:09:03 змінене Vlad S. )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

ktaras пише:

До речі, можливо є тут хтось із мистецтвознавців, знайомих з колекціями Ермітажу? Кілька років тому по телевізору батько побачив якийсь репортаж чи документальний фільм про якогось художника початку ХХ століття. Так от, десь у період 1910-1920 рр. він був у Біленькому, малював пейзажі та окрім того намалював кілька портретів, в т.ч. портрет сусіда родини мого батька на прізвище Макаренко з товаришем. Можливо були ще якісь портрети... Ці картини в Ермітажі. Було б цікаво дослідити це питання... Як порадите шукати таку інформацію?

В мене десь був альбом з репродукціями Ермітажу, але добратися до нього зараз важко. В Інтернеті спробуйте. Ймовірно, існує каталог картин он-лайн.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

8 ( 07-06-2015 10:05:22 змінене kbg_dnepr )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Білих дуже багато - наприклад, серед колишніх козаків Самарського повіту 1776 р. http://forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3148:

Билий / Белий    3.12-1 по р. Самаре правой стор.
Билий / Белий    3.12-2 по р. Самаре левой стор.
Билий / Белий    3.22 р. Кочерга
Билий / Белий    3.14 по речке В. Tерновке и Свидовку
Билий / Белий     3.01 Новоселица
Билий / Белий     3.04 р. Протовча
Билий / Белий     3.20 по рр. Бичку, Бику
Билий / Белий     3.25 по р. Нижней Терсе
Билий / Белий     3.15 по речке M. Tерновке
Билий / Белий     3.16 по реке Вязовок
Билий / Белий     3.23 по р. Волчей
Билий / Белий     3.27 при Днепру над порогами от урочища Чапель до реки Вилной

Мабуть, так блондинів називали?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: ktaras1

Share

9 ( 07-06-2015 10:19:37 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

kbg_dnepr пише:

Мабуть, так блондинів називали?



Цього не знаю, але в Біленькому Білих дуже багато... мабуть третина села - Білі, ще третина - Кравченки, а остання третина - то все решта.

А за Реєстром 1756 року я помітив, що там ледь не в кожному курені по кілька Білих, досить поширене прізвище було...

Thanks: kbg_dnepr1

10

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Важненко Яков Наумович
Родился в 1881 г., Днепропетровская обл., Запорожский р-н, с. Беленькое; Кузнец в колхозе "Красный партизан".. Проживал: Саратовская обл., Озинский р-н, с. Балаши.
Арестован 28 сентября 1937 г.
Приговорен: Тройка при УНКВД по Саратовской обл. 19 октября 1937 г., обв.: за а/с агитацию.
Приговор: 10 лет. Реабилитирован 29 декабря 1970 г. Саратовским областным судом
Источник: Книга памяти Саратовской обл. - подготовительные материалы

Кныш Владимир Михайлович
Родился в 1930 г., с. Беленькое В-Хортицкого р-на Запорожской обл.; украинец; з-д П/Я 18 - ФРЕЗЕРОВЩИК. Проживал: Запорожье.
Арестован 3 февраля 1959 г.
Приговорен: Запорожский облсуд 31 марта 1959 г., обв.: 7 ч.1 Закона от 25.12.58.
Приговор: к 5 г. ИТЛ.
Источник: НИПЦ "Мемориал", Москва

Поздняков Пантелеймон Михайлович
Родился в 1878 г., с. Беленькое, Запорожский р-н, Днепропетровская обл., УССР; русский; Проживал: ст. Бисер, Чусовской р-н, Уральская обл..
Арестован 15 мая 1932 г.
Приговорен: 21 июля 1932 г., обв.: антисоветская агитация.
Приговор: 3 года лишения свободы (концлагерь)
Источник: Книга памяти Пермской обл.

Хижняк Прокофий Филиппович
Родился в 1910 г., Днепропетровская обл., Запорожский р-н, с. Беленькое; гл.бухгалтер, Завод "Моссельпром". Проживал: Московская обл., г. Орехово-Зуево, Володарского ул., 38, кв. 12.
Источник: Книга памяти Московской обл.

Шатыло Михаил Карпович
Родился в 1895 г., Екатеринославская губ., с. Беленькое; украинец; образование незаконченное среднее; кандидат в члены ВКП(б) (исключен за сокрытие службы в белых бандах Шкуро и Махно); ст. Острогляд Московско-Донбасской ж.д.: дежурный. Проживал: Луганская обл., Белокуракинский р-н, хут. Африка, Нещеретовский сельсовет.
Арестован 11 января 1938 г.
Приговорен: тройкой при УНКВД по Московской обл. 11 марта 1938 г., обв.: проведении антисоветской агитации террористического характера против ВКП(б) и советского правительства среди рабочих ж.д.транспорта.
Расстрелян 20 марта 1938 г. Место захоронения - место захоронения - Московская обл., Бутово. Реабилитирован в июле 1959 г. постановлением Президиума Луганского областного суда
Источник: Москва, расстрельные списки - Бутовский полигон

Thanks: Алена1

11

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Біленьке — село, центр однойменної сільської Ради. Розташоване на правому березі Дніпра, за 25 км на південь від м. Запоріжжя, сполучене з ним водним шляхом та шосейною дорогою. Населення — 6632 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Канівське, Лисогірка та Червонодніпровка.

На околицях села є кілька курганів, в яких виявлено поховання доби бронзи (II — початок І тисячоліття до н. е.), скіфського часу (V—IV ст. ст. до н. е.) та кочівників (X—XII ст. ст. н. е.). В одному з скіфських поховань, в т. зв. Товстій Могилі, знайдено золоті та срібні прикраси, а також бронзові наконечники стріл (Древности Геродотовой Скифии, вып. 2. СПб, 1872, стор. 52—58.).

Село засноване у другій половині XVIII ст. поблизу річки Біленької, від якої і пішла назва поселення. Вперше воно згадується в документах за 1770 рік, де говориться про розподіл військових повинностей серед запорізького козацтва (А. А. Скальковский. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского, ч. 1. Одесса, 1885, стор. 43.).

У 1780 році землі ліквідованої Запорізької Січі, розташовані навколо Білої гори, Катерина II віддала у рангову дачу генерал-фельдмаршалові графу Каменському. Після розмежування, проведеного 1784 року, за Біленьким записано близько 14 тис. десятин землі. Для їх обробітку потрібна була робоча сила, і поміщик купував кріпаків у північних губерніях, переселяючи їх до Біленького. Водночас він скуповував і освоював нові й нові землі, і невдовзі мав уже 20 тис. десятин (Запорізький облдержархів, ф. 24, оп. 2, спр. 304, арк. 14.).

Поблизу села було чимало балок та плавні з густою соковитою травою, що створювало сприятливі умови для розвитку тваринництва, зокрема вівчарства. Зручне розташування Біленького — наявність водного торговельного шляху, що з'єднував село з північними губерніями України і чорноморським узбережжям, великі простори родючих земель сприяли розвиткові рільництва. Були тут зернові склади і пристань. Сюди приїздили численні купці з Олександрівська та Катеринослава.

На початку 1802 року село разом з землями і людьми придбав поміщик Міклашевський. Відчуваючи нестачу робочих рук, він купив 495 кріпаків і перевіз їх з Комишів Полтавської губернії до Біленького. Поміщик оселяв на своїх землях також кріпаків-втікачів та козаків, поступово покріпачуючи їх.

Розташоване на мальовничому березі Дніпра, село швидко розросталося. Замість однієї вулиці, що була на початку XIX ст., у 50-і роки тут з'явилось 3: Старий Базар, Озерка та Козача. На цих вулицях стояли здебільшого бідні хати-мазанки під очеретяними стріхами. А проте хати були старанно побілені, віконниці розмальовані рослинним орнаментом, і село мало більш-менш привабливий вигляд. У кожному дворі — вишневі садочки, над якими високо піднімалися могутні крони диких груш. Характерною оздобою кожної хати були рушники, якими прикрашали ікони, вікна чи просто вішали на стінах. Стіл та вербові лави вздовж стін — оце й уся обстановка. Лави служили водночас і ліжком для дорослих, діти ж спали на печі.

Серед жителів села були поширені різні ремесла: виробляли сукна, жінки до пізньої ночі при світлі каганця займалися вишиванням. У наш час в місцевому музеї зберігаються старовинні майстерно розшиті рушники та жіночі корсети  коричневого кольору. Сім'ї Василенків і Хижняків славилися вмінням дубити шкіри, з яких місцеві шевці шили взуття, а лимарі виготовляли збрую.

Після виснажливої праці на поміщицьких ланах старі відпочивали біля хат на колодах, а молодь збиралася на галявинах у плавнях, співала, водила танок. Найпоширенішим музичним інструментом була сопілка, гру якої супроводжував акомпанемент ложкарів.

У 1806 році в селі споруджено дерев'яну церкву, а в 1839 — до неї прибудовано ще два приміщення. В одному з них розташувався фельдшерський пункт, де жив і працював єдиний на великий округ фельдшер. Звичайно, він не встигав обслуговувати всіх хворих, і населення здебільшого лікувалося народними засобами. В іншій прибудові відкрито парафіяльне училище, де навчалося 16 школярів із ста дітей шкільного віку (Списки населенных мест Российской империи, XIII. Екатеринославская губерния, стор. 16.).

Після реформи 1861 року селяни Біленького стали особисто вільними, але одержали дуже малі наділи. Близько третини колишніх кріпаків взяли без викупу т. зв. дарчі наділи у розмірі 1,8 десятини на чоловічу душу, інші одержали по 4 десятини з виплатою вартості землі протягом 49 років. У селян стало на 20 проц. землі менше, ніж до реформи. Більшість родючих ділянок і луків у дніпровських плавнях, що використовувалися для випасу худоби, залишилися власністю пана. Тривалий час, аж до закінчення викупної угоди з поміщиком, селяни мусили відбувати панщину — понад два місяці на рік або платити грошовий оброк. Крім викупних платежів, вони сплачували численні податки — подушний, державний, губернський, земський тощо.

Розвиток промисловості у пореформений час, швидке зростання міст викликали збільшення попиту на хліб та інші сільськогосподарські продукти, і більш заможні селяни Біленького розширювали посіви пшениці. На селі поступово виділився прошарок куркулів. Вони брали в довгострокову оренду земельні наділи бідних односельчан і навіть скуповували ділянки поміщицької землі.

Класове розшарування в Біленькому особливо поглибилося наприкінці XIX ст. У 1898 році в селі проживало 2986 чоловік. З 433 селянських господарств, які мали 3237 десятин землі, 34 були безземельними, 60 мали по 1—3 десятини, 117 — по 3—5 десятин, 176 — від 5 до 10. Ця сільська біднота становила близько 90 проц. дворів. Середняцьких господарств, що ледве зводили кінці з кінцями і щороку все більше розорялися, налічувалось 28; 10 заможних середняцьких родин обробляли по 15—20 десятин, а 8 багатіїв — понад 25 десятин кожний. Біднота, як правило, не мала тягла й реманенту і наймитувала в поміщика та куркулів, здаючи свої наділи в оренду, або ж наймаючи для їх обробітку коней та інвентар у заможних селян (Материалы для оценки земель Екатеринославской губернии, т. 1. Екатеринослав, 1899, стор. 190—199.). Понад 500 чоловік щороку вирушало з села на заробітки.

Куркулі почали будувати у селі промислові та торговельні підприємства. У 1902 році тут вже було 4 крамниці, 3 парові млини, 3 млини з дизельними двигунами, вітряк, 4 кузні, 3 олійниці, 2 крупорушки, бондарня та майстерня по виготовленню дрібного сільськогосподарського реманенту.

Злиденне життя більшості трудящих Біленького викликало в них незадоволення і прагнення домогтися кращої долі. Під впливом революційної боротьби міського пролетаріату Олександрівська й Катеринослава у квітні 1905 року сільська біднота піднялася на боротьбу проти куркульства й поміщика. Група селян на чолі з бідняком А. В. Паталахом підпалювала й громила куркульські садиби; інша — в складі С. І. Троценка, П. М. Коваля, А. Н. Важненка — вчинила збройний напад на поміщицький маєток, знищила багато реманенту і підпалила склад з зерном (Дніпропетровський облдержархів, ф. 11, оп. 1, спр. 758, арк. 1—4.).

У червні 1905 року в Біленькому була створена революційна група. Її члени таємно збиралися за селом у балці на березі озера Оситнюватого (звідки й назва групи — «Оситнювате озеро»). Члени її проводили мітинги, на яких виступали олександрівські робітники, в т. ч. робітник Катерининських залізничних майстерень П. Швець, відомий під кличкою Козир, а також вихідці з Біленького, теж залізничники, брати Павло і Порфирій Ковалі та С. І. Троценко. Вони роз'яснювали односельчанам імперіалістичний характер російсько-японської війни і закликали їх підтримувати боротьбу робітників проти царизму.

Робітники-революціонери використовували будь-яку нагоду для агітації. Так, під час проводів рекрутів С. І. Троценко виступив з такою промовою: «Цар Микола II — людоїд, тільки покірні раби гинуть за нього на фронті. Не служіть йому, кровопивцеві!» (Запорізький облдержархів, ф. Р-2630, оп. 1, спр. 11, арк. 1.). Уродженець Біленького П. К. Пазюк брав участь у збройному повстанні на броненосці «Потьомкін». 27 липня 1955 року на честь 50-річчя повстання П. К. Пазюк був удостоєний ордена Червоного Прапора.

У серпні 1905 року олександрівські робітники, в т. ч. виходець з Біленького П. Коваль, організовували кілька сходок жителів села, поширювали серед них революційні прокламації — «Про Державну думу», «До солдатів!» тощо. На одній із сходок виступив олександрівський робітник П. Клочан (партійна кличка Жук), який закликав бідноту до збройного повстання.

Між бідняками і багатіями Біленького точилися збройні сутички, і в одній з них у жовтні 1905 року вбито куркуля. Жандарми жорстоко розправилися з ватажками селян. Брати Ковалі та С. І. Троценко були розстріляні, а М. Т. Білий та A. В. Паталах засуджені на 10 років каторги. Однак це не залякало революційно настроєних селян Біленького. У грудні 1905 року вони прийшли на допомогу олександрівським робітникам. У барикадних боях, що точилися в місті, взяли участь B. А. Тюпа, А. Н. Важненко, П. X. Гладкий, І. X. Земляний та Д. М. Коваленко (загинув у бою). Більшість учасників повстання була заарештована, проте боротьба тривала і наступного року. У липні наймити і малоземельні селяни оголосили страйк, вимагаючи від поміщика підвищення платні, поліпшення умов праці і зниження орендних цін за землю. В гарячу пору жнив жоден селянин не вийшов на поміщицькі лани, і землевласникові довелося задовольнити вимоги селян. Цим страйком керував місцевий вчитель А. О. Лепіхов. Він був заарештовний і помер від тортур у Катеринославській в'язниці (Дніпропетровський облдержархів, ф. 11, оп. 1, спр. 485, арк. 107; спр. 5211, арк. 6, 14.).

Ще важче стало жити бідноті в роки столипінської аграрної реформи. У 1908 році в селі налічувалося 540 дворів, де проживало 3610 чоловік. Земельці наділи по 4 десятини мали всього 467 душ чоловічої статі, а решта — значно менші. З0 бідняцьких родин не мали землі зовсім і мусили йти в найми до куркулів чи в поміщицьку економію. У 39 господарств не було тягла і вони наймали його у куркулів, за що віддавали їм третину врожаю. 8 родин пішли на заробітки на фабрики і заводи, а 2 сім’ї у пошуках кращої долі виїхали до Сибіру (Запорізький облдержархів, ф. 262, оп. 1, спр. 73, арк. 32.). Користь від реформи мали тільки куркулі, які за безцінь скуповували кращі ділянки бідняків і ще придбали 4 тис. десятин поміщицької землі. Справжню суть столипінської аграрної реформи роз'яснював селянам місцевий вчитель М. Г. Кравченко. У 1907 році за революційну пропаганду його вислано за межі волості.

Під впливом революційної агітації зростала класова свідомість селян. У квітні 1912 року на знак протесту проти кривавого злочину царизму — розстрілу робітників Ленських золотих копалень — наймити Біленького оголосили страйк і на три дні затримали весняну сівбу у поміщицькому маєтку (Запорізький облдержархів, ф. Р-2630, оп. 1, спр. 11, арк. 7,8.).

Про Біленьке до революції говорили: багате село. Прошарок куркульських господарств тут був більшим, ніж в навколишніх селах. Багатії збудували чимало добротних цегляних будинків. У неділю чи в релігійне свято мчали вулицями розцяцьковані таврійські тачанки, запряжені баскими кіньми. Та основній масі трудового селянства було не до веселощів. Бідняки і наймити не мали вдосталь харчів, жили у вбогих хатах-мазанках, користувалися меблями, одягом, взуттям та іншими речами виключно власного виготовлення.

На низькому рівні залишалося медичне обслуговування населення, і смертність була високою, особливо серед дітей. На початку XX ст. земство відкрило невеличку лікарню, де в 1914 році працювали лікар і 2 фельдшери. Вони мусили обслуговувати близько 20 тис. жителів округу.

Не кращим був стан народної освіти. Переважна більшість селян залишалася неписьменною. Тільки 1876 року в Біленькому відкрили міністерське двокласне училище, перетворене в 1903 році на двокласну земську школу. Тут вчилося кілька десятків хлопчиків з родин заможних селян. Дівчаток у цю школу не приймали, їм дозволялося відвідувати лише церковнопарафіяльну школу, де їх навчали читати й писати. Дещо було зроблено в селі в галузі професійної освіти. У 1900 році тут відкрили учбову ремісничу майстерню ковалів і столярів, де навчалось 40 учнів, а у 1903 році — невелику школу ткаль для дівчаток (Список учебных заведений и лиц, служащих в учебных заведениях Екатеринославской дирекции народных училищ на 1902—1903 уч. год. ЕКатеринослав, 1903, стор. 4.).

Безземелля змушувало багатьох селян шукати заробітків поза сільським господарством. Багато народних умільців займалося різними хатніми промислами. Особливо широко були відомі в окрузі вироби з червоної лози, глиняний посуд і тачанки, виготовлені у Біленькому. Виключним вмінням робити вози з легкою ходою відзначалися тесляр Г. Хижняк та коваль Є. Явір, а брати Гарнаги чудово фарбували тачанки, меблі, віконниці. До того ж вони були скрипалями. Жодні вечорниці не проходили без цих музикантів.

Початок світової імперіалістичної війни 1914 року куркулі й поміщик використали, щоб позбутися революційно настроєних селян. На фронт в першу чергу були відправлені 245 бідняків і серед них організатори революційних виступів Н. Г. Гладкий та П. Г. Хижняк. Війна лягла важким тягарем на трудове селянство Біленького, їх господарства занепадали через нестачу робочих рук та безперервні реквізиції коней і провіанту для армії. Напівголодні селяни не раз захоплювали поміщицький хліб і худобу. Невтішні вісті надходили і з фронту. Протягом двох років у боях загинуло понад 100 вихідців з села.

Переважна більшість жителів Біленького радо зустріла перемогу Лютневої буржуазно-демократичної революції, сподіваючись на мир та землю. У березні 1917 року в село повернувся учасник революційного руху 1905 року А. Н. Важненко. Він почав агітувати за перерозподіл землі, намагався створити збройний загін з селян. Куркулі, спираючись на місцеві установи Тимчасового уряду й українських буржуазних націоналістів, всіляко цькували революціонера і погрожували вбити. А. Н. Важненкові й іншим революційно настроєним селянам довелося переховуватися в плавнях (Запорізький облдержархів, ф. Р-2630, оп. 1, спр. 11, арк. 8, 11.).

У грудні 1917 року, невдовзі після того, як до села надійшла звістка про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді, активну участь у якому брав виходець з Біленького солдат Г. Н. Салапай, було створено волосну Раду селянських депутатів. Її головою став делегат І Всеукраїнського з'їзду Рад А. С. Білий.

Наприкінці березня 1918 року Біленьке захопили німецько-австрійські окупанти. Трудове селянство опинилося в дуже важкому становищі. Під захистом іноземних багнетів в село повернувся поміщик, куркулі люто розправилися з революційно настроєними бідняками. Так, П. Г. Хижняка вони порубали на шматки й кинули в Дніпро. Австро-німецькі окупанти наклали на село велику контрибуцію, яку нещадно стягували з жителів.

Трудящі селяни Біленького не підкорилися іноземним грабіжникам. Вони ховали хліб, худобу й майно, хоч окупанти за це жорстоко карали. Багато вихідців з Біленького билося проти інтервентів в лавах молодої Червоної Армії. Так, у Богунському полку 1-ї української дивізії служили М. Ф. Книш та Д. Ф. Хижняк.

Наприкінці 1918 року під натиском частин Червоної Армії австро-німецькі окупанти втекли з Біленького, і в селі було відновлено Радянську владу. Проте становище залишалося тривожним. На село нападали білогвардійські банди, забираючи продовольство і коней.

У березні 1919 року волосна Рада створила земельну комісію, яка приступила до здійснення ленінського Декрету про землю. За рахунок конфіскованих поміщицьких угідь хлібороби Біленького одержали по 2,13 десятини на кожного їдока. Та негайно скористатися здобутками Радянської влади трудящі не змогли через навалу денікінців. Захопивши в червні 1919 року село, білогвардійці відновили старі порядки, жорстоко визискували селян.

6 січня 1920 року частини 3-ї бригади 45-ї стрілецької дивізії визволили Біленьке від денікінців і допомогли створити тут волосний ревком. Наприкінці травня в селі створено комітет незаможних селян, головою якого став П. М. Чобота. Радянські органи організували допомогу Червоній Армії продуктами харчування. Селяни Біленьківської волості заготовили і передали червоноармійським частинам понад 4 тис. пудів хліба (Запорізький облдержархів, ф. Р-262, оп. 1, спр. 69, арк. 7.).

У другій половині вересня 1920 року Біленьке захопили врангелівці, яких у жовтні червоні кіннотники кілька разів вибивали з села. Але й за місяць білогвардійці до нитки пограбували селян, замордували багатьох з них. 26 жовтня частини 8-ї бригади 3-ї Казанської стрілецької дивізії та 2-ї Кінної армії остаточно визволили Біленьке від ворога (ЦДАРА, ф. 246, оп. З, спр. 84, арк. 23; спр. 104, арк. 3.). У боротьбі за перемогу Радянської влади і захисту її від контрреволюції відзначилося багато уродженців Біленького. На честь 50-річчя Великого Жовтня І. С. Пазюк, Д. Ф. Хижняк, М. М. Мирошниченко, С. І. Романенко та ін. нагороджені орденами і медалями.

Перейти до мирної праці трудящим села заважали бандитські зграї, що нишпорили у волості. Для боротьби з махновцями волосний ревком організував загін. Для його озброєння у населення вилучили 80 гвинтівок, 59 обрізів, 27 револьверів тощо. Ревком і волкомнезам, а потім сільська і волосна Ради, обрані наприкінці січня — на початку лютого 1921 року, вживали заходів до налагодження побутового і культурного обслуговування населення. У кінці 1920 року відкрито лікарню, медперсонал якої складався з двох лікарів, трьох фельдшерів і двох акушерів. У грудні в селі засновано спілку робітничо-селянської освіти і соціалістичної  культури. Діяли 4 початкові школи, а також політехнікум. У них 14 вчителів навчали 360 учнів, тобто в 6 разів більше, ніж у 1913 році. З поміщицьких книг вчителі укомплектували громадську бібліотеку. Наступного року розгорнувся широкий наступ на неписьменність — створено 8 шкіл лікнепу, де вчилися грамоти 200 дорослих жителів.

Добрі перспективи відкривав трудящим Біленького 1921 рік. Хлібороби засіяли майже всі 10 тис. десятин приписаної до села землі. Та влітку через посуху повністю загинули посіви, розпочався голод. В цей скрутний час посилилися напади на села волості бандитських зграй, які засіли поблизу Біленького, в дніпровських плавнях. У зв'язку з цим Хортицька Надзвичайна районна нарада в лютому 1922 року запровадила в селі стан облоги і перенесла сюди свій штаб. Спираючись на місцеві Ради і партійний осередок, створений в жовтні 1921 року в складі 5 чоловік (секретар М. Маяковський), Нарада підняла селян на боротьбу проти банд. В цій боротьбі активну участь брали бійці червоноармійської частини, а також комнезамівці і перші комсомольці села — О. Л. Клоков (секретар осередку), М. В. Базалевич, О. А. Бедрик, П. В. Книш і Ф. І. Паталах (Запорізький облдержархів, ф. Р-1115, оп. 1, спр. 13, арк. З, 4, 26, 27; АІІП ЦК КП України, ф. 32, оп.1, спр. 831, арк. 1; Запорізький облпартархів, ф. 270, оп. 1, спр. 60, арк. 7.).

Керівництво Надзвичайної районної наради допомагало населенню долати голод. Спеціальна комісія вилучала у куркулів надлишки хліба і передавала голодуючим. Створювалися харчопункти та їдальні для дітей. Через організовані сільськогосподарські кредитне і споживче товариства серед бідняків розподілялися державні і насіннєві позички. У важкий 1922 рік близько 100 дворів незаможників об'єдналися в 4 артілі — «Світло», «Своя праця», «Задніпров'я» та «Борець за правду» (Запорізький облдержархів, ф. Р-176, оп. 1, спр. 44, арк. 6; ф. Р-666, оп. 1, спр. 56, арк. 7, 21.). Колективні господарства допомогли бідняцьким родинам протриматися до осені, коли було зібрано непоганий урожай.

У 1923 році економічне становище Біленького значно поліпшилося. Була засіяна майже вся орна земля, добре вродило. Поповнювалося поголів'я коней, свиней, великої рогатої худоби, яке наступного року досягло довоєнного рівня. 21 січня 1924 року Країну Рад спіткало велике горе: помер В. І. Ленін. У відповідь на заклик ЦК РКП(б) про ленінський призов до партії вступили кращі люди села: І. С. Пазюк, Г. Т. Білий, І. П. Беседа, І. Г. Важненко, X. Ф. Коваль, П. Ф. Троценко та інші. Партійний осередок зріс до 15 членів і двох кандидатів партії. Кількість комсомольців збільшилася до 49 чоловік (Запорізький облпартархів, ф. 980, оп. 1, спр. 714, арк. 10; спр. 712, арк. 11.).

Партійний і комсомольський осередки всіляко намагалися піднести культуру селян, розуміючи, що без цього неможливо розгорнути соціалістичну перебудову всього життя. У 1925 році в селі були створені школи наймицької молоді з агрономічним ухилом, педагогічні курси та семирічна школа для дітей. Розширено сільську бібліотеку. У 1926 році в селі діяло 4 хати-читальні. 28 селян особисто передплачували газети й журнали. Активізувала роботу жіноча рада. Члени ради організували швейну майстерню, відкрили дитячі ясла, залучили до лікнепів понад 100 жінок, створили гуртки художньої самодіяльності.

У 1926 році в Біленькому було організовано 3 товариства спільного обробітку землі. Кожний ТСОЗ мав трактор. Це викликало гостру потребу в механізаторах. Тому в селі були відкриті курси трактористів. Першими трактористами стали І. Т. Коваль, І. М. Кравченко, С. А. Максименко. 1929 року в Біленькому розгорнулася масова колективізація селянських господарств. Влітку на базі колишніх дрібних артілей і ТСОЗів організовано колгосп «Червоний борець», який об'єднав 360 одноосібних господарств, мав 5,3 тис. га угідь, 3 трактори 1 стільки ж тракторних плугів, а також інші сільськогосподарські знаряддя. Було усуспільнено 649 голів великої рогатої худоби. В організації та зміцненні артілі велику роль відіграли партійний і комсомольський осередки, що на час створення артілі мали відповідно 12 комуністів і 17 комсомольців.

Восени колгоспники засіяли 880 га озимини, а навесні 1930 року — 3 тис. га ярими культурами. Того ж року тут споруджено зрошувальну систему на 100 га. Колгоспники зібрали пересічно по 14 цнт озимої пшениці з гектара.

Успіхи артілі «Червоний борець» остаточно переконали селян у перевагах колективного господарювання, і в 1930 році в Біленькому організувалося ще 2 колгоспи - ім. Шевченка та «Нове життя». Восени в усіх трьох артілях налічувалося 863 селянські господарства. Було усуспільнено 8,7 тис. га землі. Наприкінці того ж року артілі об'єдналися в одну — ім. III Інтернаціоналу. На її ланах працювали трактори Верхньохортицької МТС.

Великої шкоди колгоспному будівництву завдавали куркулі. Вони зривали плани хлібозаготівель, розкрадали і псували майно, підмовляли селян вийти з колгоспу. За рішенням загальних зборів колгоспників понад 20 глитайських родин було розкуркулено. У 1932 році виїзна сесія Запорізького народного суду засудила 4 злісних шкідників-куркулів до різних строків ув'язнення.

Успішне виконання першого п'ятирічного плану окрилило трудящих. Зросла продуктивність праці, зміцніла трудова дисципліна, підвищувалися врожаї. За вмілу організацію виробництва голова правління К. О. Хижняк і агроном Г. П. Пазюк були нагороджені орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора. Члени артілі послали К. О. Хижняка своїм делегатом на II Всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників, на якому прийнято Статут сільськогосподарської артілі.

Занадто велике господарство у 1934 році було розукрупнене на 3 артілі: ім. Ілліча, ім. Кірова та ім. Куйбишева. Колгосп ім. Куйбишева почав спеціалізуватися на садівництві і рибальстві. 1936 року в Біленькому було створено машинно-тракторну станцію. Дійову допомогу колгоспам у розгортанні масово-політичної роботи серед трудящих подавали комуністи МТС. Завдяки широкому впровадженню передової агротехніки та механізації виробництва у передвоєнні роки в артілях збирали пересічно по 22 цнт пшениці та по 27 цнт кукурудзи а гектара.

Значного розвитку набуло тваринництво. У колгоспах налічувалося близько 800 голів великої рогатої худоби, 6,5 тис. овець і понад тисяча свиней. Молочнотоварна і свиноферми були електрифіковані (Запорізький облдержархів, ф. Р-1236, оп. 1, спр. 157, арк. 6; спр. 125, арк. 20—25.). За визначні досягнення колгоспи ім. Ілліча та ім. Кірова, а також багато передовиків виробництва кілька років підряд були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

З перемогою і розвитком колгоспного ладу змінилося все життя в Біленькому. Змінилося і саме село. Набагато підвищився добробут селян. Колгоспники одержували на трудодень по 2-3 кг зерна і по 3-4 крб. грішми. Селяни спорудили близько півсотні цегляних будинків, усі вулиці були впорядковані й озеленені, окрасою села став парк.

Поліпшилося медичне обслуговування трудящих. Діяли лікарня на 45 ліжок і амбулаторія, працювали 3 лікарі. Внаслідок профілактичних заходів зменшилася кількість інфекційних захворювань.

Небачено піднялася культура колгоспного села. Понад 800 дітей навчалося в середній школі. Працював садово-городній технікум. Важливою умовою культурного розвитку села стала його електрифікація, що почалася 1933 року. Лампочки Ілліча з'явилися спочатку в школі, сільраді та клубі, а потім і в оселях мешканців. У колгоспному клубі провадилась велика культурно-масова робота. Особливою популярністю користувався драматичний гурток. Багато читачів налічували 2 бібліотеки. Масового характеру набули спорт і участь молоді в оборонних гуртках.

З початком Великої Вітчизняної війни 660 жителів Біленького стали під бойові прапори Червоної Армії на захист Батьківщини від німецько-фашистських загарбників. Колгоспники успішно завершили жнива. З наближенням фронту багато хліба вивезено на схід. Евакуйовано також найціннішу худобу та сільськогосподарську техніку. В селі було організовано винищувальний загін у складі 140 бійців. Командиром райком партії призначив М. І. Петрова, а комісаром — І. С. Пазюка. В серпні загін увійшов до складу частин Червоної Армії, які обороняли село від ворога.

19 серпня 1941 року гітлерівці окупували Біленьке. Для боротьби проти загарбників в селі створено підпільну групу, яку активно підтримувало населення. Місцевий лікар П. В. Назаренко змонтував радіоприймач і з кількома вірними друзями слухав Москву. Підпільники розповідали односельчанам про повідомлення Радянського інформбюро, допомагали молоді уникати відправлення в неволю. Завдяки їх допомозі врятувалося понад 100 юнаків і дівчат. Взимку 1942 року група випускала антифашистські листівки. Через хворих, які приходили до лікарів, листівки потрапляли і в навколишні села. За доносом провокатора гітлерівці схопили й розстріляли вчителів С. Я. Левченка, С. М. Кравець, С. О. Камерштейн, лікарів Л. С. Коваленко та Є. С. Коваль. Фашисти закатували також старого комуніста І. Г. Важненка та орденоносця комуніста К. О. Хижняка. За відмову їхати на каторжні роботи до Німеччини вороги розстріляли юнаків М. Паталаха і М. Трушенка (Запорожская область в годы Великой Отечественной войны, стор. 176.).

Восени 1943 року передові частини 333-ї стрілецької дивізії 3-го Українського фронту вийшли до дніпровських плавнів поблизу Біленького. Підпільна група, створена тут жителем сусіднього с. Розумівки В. С. Кошарним, провадила розвідку і передавала їм дані про розташування ворога. Дізнавшись про це, гітлерівці  розстріляли 29 жителів села, велику групу селян під конвоєм погнали на захід. Тільки навальний наступ частин Червоної Армії врятував приречених на знищення людей. З0 грудня 1943 року їх рідне село було визволене від загарбників (Архів МО СРСР, оп. 20 900, спр. 106, арк. 101.). Під час боїв за Біленьке загинули 267 радянських бійців, у т. ч. Герой Радянського Союзу І. Ф. Ваксман. Їх поховали в трьох братських могилах. За свободу і незалежність Батьківщини віддали своє життя 343 уродженці села.

517 вихідців із села за бойові заслуги відзначені урядовими нагородами. В числі бійців, які штурмували рейхстаг, був перший голова біленьківського колгоспу І. С. Пазюк. За бойові подвиги він одержав 14 урядових нагород, у т. ч. орден Богдана Хмельницького, 2 ордени Вітчизняної війни, орден Червоної Зірки. Орденами Слави першого та другого ступенів і п'ятьма медалями відзначено бойовий шлях мінера-розвідника гвардії рядового М. С. Микитенка. Тяжкі наслідки залишила окупація: зруйновані численні громадські будівлі, ферми, житлові будинки, знищені сади. Тільки колгоспам фашисти заподіяли збитків на суму близько 35 млн. крб. (Запорізький облпартархів, ф. 102, оп. 31, спр. 20, арк. 25, 26.). Відразу після визволення села відновили роботу партійна організація, сільрада. Очолювані Д. Ф. Хижняком 12 комуністів підняли людей на боротьбу за відродження колгоспів. Не було техніки, коней, посівного матеріалу, не вистачало робочих рук, бо за роки окупації кількість жителів  зменшилася в 4 рази. І все ж завдяки напруженій праці колгоспників у 1944 році засіяно 1200 га, а в 1945 році під зерновими було 1514 га, городиною 113 гектарів.

З переможним завершенням Великої Вітчизняної війни справи пішли на краще. З фронту повернулося багато чоловіків. Приїхав і колишній керівник тракторної бригади С. А. Максименко й заходився по гвинтику збирати та лагодити техніку. Згодом колгоспники обрали його головою правління артілі, і з того часу понад 20 років С. А. Максименко очолював колгосп ім. Ілліча.

У відродженні господарства велику роль відіграла братня допомога трудящих східних областей країни. Вони надіслали колгоспникам Біленького 180 тонн насіння пшениці, понад 200 голів великої рогатої худоби і стільки ж овець. У 1948 році в колгоспі ім. Ілліча налічувалося вже 280 коней, 500 корів, 1000 овець і свиноматок. Закладено новий сад (Запорізький облдержархів, ф. Р-1236, оп. 2, спр. 130, арк. 160—170; оп. З, спр. 113, арк. 52—63.).

Протягом наступного десятиріччя колгоспи економічно зміцніли. Врожайність зернових пересічно становила 20 цнт. Поголів'я великої рогатої худоби зросло майже в 5 разів, свиней — в 10 разів, овець — в 4 рази. За успіхи, досягнуті в розвитку громадського господарства, Радянський уряд не раз нагороджував кращих передовиків артілей. Орден Леніна одержали 11 чоловік — С. А. Максименко, Г. Д. Біла, П. А. Коба, Г. Ф. Книш та ін. Звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно ланковій К. А. Бугайовій і голові колгоспу ім. Ілліча С. А. Максименку. Його ж нагороджено п'ятьма золотими медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР. Згодом орденом Леніна відзначено працю ще 8 передовиків.

На початку 1959 року колгоспи ім. Ілліча та ім. Кірова об'єдналися в одне господарство — ім. Ілліча, за яким закріплено 9,4 тис. га угідь, у т. ч. 340 га саду. Раціонально використовуючи великі земельні площі і техніку, колгоспники добилися добрих показників у всіх галузях виробництва. Значно підвищилися врожаї. У четвертому році п'ятирічки хлібороби зібрали зернових по 30,6 цнт з га, в т. ч. кукурудзи — по 43 цнт. Створення міцної кормової бази дало можливість майже в півтора раза збільшити поголів’я великої рогатої худоби і довести його до 4,5 тис. голів. Чималі прибутки одержує артіль від птахоферми. Тваринництво стало високопродуктивним. 1969 року на 100 га ріллі колгосп виробив по 610 цнт молока і по 50 цнт м'яса. Доходи господарства від рільництва, тваринництва, садівництва та інших галузей сільськогосподарського виробництва перевищили три млн. карбованців. Ці великі господарські успіхи — результат творчої праці колгоспників, партійної організації колгоспу, в рядах якої є 118 членів КПРС. Під керівництвом комуністів успішно працюють комсомольські організації, що об'єднують понад 200 юнаків і дівчат. Партійний комітет та правління артілі запровадили на всіх ділянках колгоспного виробництва госпрозрахунок, внутрігосподарську  спеціалізацію, розробили і здійснюють чітку систему оплати праці. Партком приділяє  велику увагу політичному і виробничому навчанню кадрів. 1969 року діяли політшколи, 7 комуністів заочно навчалися у вузах, 400 чоловік — в сільськогосподарській агротехнічній школі. Частими гостями в Біленькому є викладачі запорізьких інститутів, досвідчені лектори, спеціалісти з промислових підприємств.

Завдяки неухильному піднесенню економіки колгоспу невпинно розширюється капітальне і житлове будівництво. В селі збудовано майстерню з сучасним обладнанням для ремонту сільськогосподарської техніки, а також консервний завод потужністю 50 тис. умовних банок овочевих консервів на рік. Протягом останнього десятиріччя споруджено понад 500 добротних житлових будинків, великий літній кінотеатр, автобусну станцію. Напередодні сторіччя з дня народження В. І. Леніна в селі відкрито середню школу, де за парти сіло близько тисячі учнів. Змонтовано автоматичну телефонну станцію.

Біленьке, особливо його центральна частина, набуває вигляду міста. Тут великі красиві будинки, забруковані і заасфальтовані вулиці, тротуари, стрункі ряди каштанів, тополь, жвавий рух автотранспорту. Культурно і заможно живуть селяни. Середньомісячний заробіток рільників становить понад 100 крб., тваринників і механізаторів — 150. Із збільшенням заробітків невпинно зростає купівельна спроможність населення, а разом з тим розширюється торговельна мережа. До послуг жителів два десятки магазинів, 4 їдальні, хлібопекарня, комбінат побутового обслуговування.

У Біленькому добре організовано медичне обслуговування трудящих. Тут відкрито лікарню на 100 ліжок з інфекційним відділенням, поліклініку з фізіотерапевтичним та рентгенівським кабінетами, аптеку. Працюють 5 дитячих садків і ясел, дитяча молочна кухня.

У боротьбі трудящих за дальший розвиток сільськогосподарського виробництва, впорядкування села, поліпшення побутового обслуговування населення велика роль належить сільраді. На її сесіях обговорювалися питання про виконання трирічного плану розвитку культури, прийнятого на честь піввікового ювілею Великого Жовтня, про гідну зустріч 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. При виконкомі сільради створено постійні комісії. Вони працюють в контакті з вуличними комітетами, до роботи в яких залучено колгоспників, домогосподарок, пенсіонерів, молодь. За активною участю членів вуличних комітетів і населення в селі було закладено парк відпочинку, впорядковано й озеленено вулиці, обладнано ігрові майданчики у дитячих садках і яслах.

З 1956 року за зразкову організаційну і виховну роботу Біленьківській сільській Раді щороку присуджувався перехідний Червоний прапор Запорізького облвиконкому і обкому профспілки працівників сільського господарства. Про досвід роботи сільради видано брошуру.

За післявоєнний час незрівнянно піднялася культура колгоспного села. Діти шкільного віку навчаються в середній і 4 початкових школах. Багато молоді підвищує свій освітній рівень без відриву від виробництва у вечірній та заочній десятирічках. 120 дітей оволодівають музичною культурою в сільській музичній школі. На заочних відділеннях вузів країни і в аспірантурі навчається близько ЗО чоловік.

1969 року в селі працювало 310 спеціалістів з вищою освітою, в т. ч. 59 вчителів, 11 лікарів, стільки ж агрономів, зоотехніків і ветлікарів. З’явилося чимало людей таких професій, які тут раніше були невідомі: інженери й техніки з питань зрошення, екскаваторники, фрезерувальники, електрозварники, інженер з питань механізації ферм, інженер по техніці безпеки, телевізійні майстри.

За роки Радянської влади село дало країні понад 400 висококваліфікованих спеціалістів. Окремі з них стали відомими людьми. Це — генерал-майор артилерії І. І. Книш; вчений-машинобудівник, автор багатьох наукових праць у галузі конструювання сільськогосподарських машин, лауреат Державної премії, академік АН УРСР А. О. Василенко; лікар і вчений, доктор медичних наук Д. О. Василенко та інші.

Біленьке славиться народними талантами. Драматичний, хоровий, танцювальний колективи, духовий оркестр села не раз виходили переможцями на районних та обласних оглядах і фестивалях, часто виступали по радіо і телебаченню. Всі умови створені тут для розвитку художньої самодіяльності — в колгоспному будинку культури є концертний зал на 500 місць, численні кімнати для репетицій; з самодіяльними акторами провадять заняття артисти обласного театру, Запорізької філармонії.

До 100-річчя з дня народження В. І. Леніна в селі відкрито народний музей. Люблять у Біленькому книгу. Сільська бібліотека має 45 тис. томів політичної, сільськогосподарської та художньої літератури.

Історія міст і сіл Української РСР. В 26 томах. Київ, - 1970

Thanks: Алена1

12

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

"Полное географическое описание..." 14 т. стр. 635

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: Алена1

Share

13 ( 08-06-2015 15:13:09 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Насправді в Біленькому просто неймовірні краєвиди...А цю Лису гору я бачив, зараз від неї майже нічого не лишилося... А батько каже, що ще років 30-40 тому її було добре і з далеку видно. Поряд з нею ще село є - Лисогорка.
https://static.panoramio.com.storage.googleapis.com/photos/large/42929464.jpg

Thanks: Алена1

14

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

ktaras пише:

Біленьке — село, центр однойменної сільської Ради. Розташоване на правому березі Дніпра, за 25 км на південь від м. Запоріжжя, сполучене з ним водним шляхом та шосейною дорогою. Населення — 6632 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Канівське, Лисогірка та Червонодніпровка.

Історія міст і сіл Української РСР. В 26 томах. Київ, - 1970

Надіємось, що ви за допомогою місцевих краєзнавців напишете справжню історію села, а не ту що написана у вказаному вище "джерелі". До речі, до сих пір деякі місцеві "історики" видають подібну "історію", де, наприклад, людей, які боролися за Україну, називають бандитами, а кращих господарів куркулями і ворогами...

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

15

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Vlad S., і не кажіть... я коли читав, то просто жахався від того маразму... але тим не менше Історія міст і сіл Української РСР представляє певну цінність через згадки деяких прізвищ людей, їх діяльність, посади і т.п. Я їх навіть спеціально жирним усіх виділив. Виключно через це розмістив цей текст.

Thanks: kbg_dnepr1

16

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Портрети було б дуже цікаво знайти! Ось тільки як на мене, то малоймовірно, що вони в Ермітажі - там же західноєвропейське мистецтво. Власне, мало б бути у Руському музеї...

Мені здеється, що перш ніж шукати пейзажі Біленького якогось художника, треба було б принаймні спробувати з'ясувати, що то був за художник.
Що то був за фільм?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Vlad S.1

Share

17

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

kbg_dnepr пише:

Що то був за фільм?

На жаль, не знаю... Це було досить давно і скоріше за все, це просто був якись коротенький сюжет у новинах чи щось таке... Бо якби документальний фільм, то батько запам’ятав би.

18

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

ktaras пише:

Насправді в Біленькому просто неймовірні краєвиди...А цю Лису гору я бачив, зараз від неї майже нічого не лишилося... А батько каже, що ще років 30-40 тому її було добре і з далеку видно. Поряд з нею ще село є - Лисогорка.
https://static.panoramio.com.storage.googleapis.com/photos/large/42929464.jpg

Колись сюди запорожці на човнах їздили рибалити, а з
сім’ями - відпочивати.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share

19 ( 20-06-2015 17:40:03 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Досить цікаво розповідається про цей край в книзі Новицкий, Я. П. Народная память о Запорожье: Предания и рассказы, собранные в Екатеринославщине (1875-1905): www.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=8

Там про Бобирку, Нижню Хортицю, Розумовку, Канівське, Лису гору, Біленьке... Є прізвища та згадки про козаків цього краю.

Thanks: Vlad S.1

20 ( 25-12-2015 00:33:04 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Ф. 62. Біленська волосна земська управа, с. Біленьке Катеринославського повіту Катеринославської губернії
Справ: 34; 1876, 1879–1883, 1914, 1917–1919 рр. Рос. мова.

Опис 1
Справ: 33; 1876, 1879–1883, 1914, 1917–1919 рр. Рос. мова.
Вироки волосних і сільських сходів.
Податкові книги.
Посімейні списки жителів волості.

Опис 2
Справ: 1; 1918 р. Рос. мова.
Документи (протоколи, акти, відомості, списки) про проведення підготовчої роботи зі створення Мар’ївської волості та волосного правління.

Ф. 283. Біленське сільське управління, с. Біленьке Біленської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії
Справ: 2; 1919 р. Рос. мова.

Опис 1
Справ: 2; 1919 р. Рос. мова.
Посімейний список громадян с. Біленького.

Thanks: Vlad S., litar Л2

21 ( 05-07-2015 00:07:16 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Маю в себе деякі сторінки посімейних списків (Ф. 283).
Візуально дуже схожі на ревізькі казки.
В одному стовпчику перераховані чоловіки в сім’ї, в іншому - жінки.
Також є стовпчики з віком чоловіків і жінок станом на 1919 рік, а для чоловіків є ще стовпчики з точною датою народження і віком на момент попередньої ревізії (різниця у віці людей становить близько 19-21 року), отже минулі списки складалися десь 1899-1900 року (я так розумію, що вони не збереглися).

22 ( 19-01-2020 10:07:15 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Перелік прізвищ родин з посімейних списків 1919 року:

Апаєв

Безсмертний
Бибик
Бицький
Білий/Біла
Білик
Близнюк
Бубенок
Бугай

Важненко
Василенко
Волков
Восмерик

Галко
Гарбуз
Гладкий/Гладка
Головко
Горбунов
Гречка

Дамшук
Дашкеєв
Дніпровський
Дубина
Дуплій

Земляний
Зуб

Клименко
Книш
Коваленко
Коваль
Козиряцький/Козиряцька
Кокарь
Копна
Корявка
Костюченко
Кравець
Кравченко
Красотка
Кромченко
Куліш
Курченок

Лисенко

Макаренко
Максименко
Малиновський
Мигрин
Михольський/Михольська
Мозговий
Мойсеєнко
Моторний/Моторна
Мягченко

Неведоренкова
Непечій
Нужний/Нужна

Павлов
Падалка
Пазинич
Пазюк
Паталах
Пищала
Плечун
Подчеса
Понурка
Путренок

Ревенко
Рукас

Савенкова
Салапай

Тарабан
Теплий/Тепла
Тимошенко
Троценко
Троян
Тюпа

Утюж

Федосенок
Филоненко
Фоменко

Хижняк

Чиженок
Чорний/Чорна
Чумаченко

Шевченко

Якимцов

Найбільш поширені прізвища - Білий, Козиряцький і Хижняк. Кожне з них представлено аж понад 50 родинами. Інші - менше, десь по 5-10-20 родин на прізвище.

23

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

БІЛИЙ Григорій Іванович, 1891 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Колгоспник к-спу ім. Кірова. Заарештований 15 серпня 1937 року. Звинувачення:    проводив активну контрреволюційну підривну роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 17 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 21 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

БІЛИЙ Дмитро Іванович, 1885 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одно- осібник. Заарештований 9 листопада 1930 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 6 лютого 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

БІЛИЙ Дмитро Степанович, 1897 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 9 листопада 1930 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 6 лютого 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

БІЛИЙ Іван Іванович, 1883 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 18 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти заходів на селі, за невиконання плану хлібозаготівель. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 11 грудня 1932 року засуджений до 3 років висилки в Північний край (етапом). Реабілітований у 1989 році.

БІЛИЙ Кузьма Титович, 1885 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Робітник радгоспу ім. Ворошилова. Заарештований 18 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти політичних кампаній, закликав до невиконання плану хлібозаготівель. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 13 грудня 1932 року засуджений до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

БІЛИЙ Михайло Іванович, 1882 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 9 листопада 1930 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 6 лютого 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 7 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 16 серпня 1937 року. Реабілітований у 1989 році. Місце поховання невідоме.

ВАЖНЕНКО Петро Дмитрович, 1898 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Рядовий колгоспник к-спу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 15 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну підривну роботу в колгоспі. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 17 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 22 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ВАСИЛЕНКО Митрофан Лупович, 1887 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Рядовий колгоспник к-спу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 8 серпня 1937 року. Звинувачення: вороже настроєний проти радянської влади, проводив контрреволюційну роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 20 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Петро Васильович, 1898 р. народження, с. Олександрівка Миронівського р-ну Київської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Обліковець Запорізького харчоторгу. Заарештований 11 жовтня 1937 року. Звинувачення: підозра у зв'язках з польською розвідкою. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 6 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 року. Реабілітований у 1963 році. Місце поховання невідоме.

ДУБИНА Дмитро Фокійович, 1909 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Вантажник пункту "Заготзерно". Заарештований 26 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу, агітував проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 11 вересня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1956 році.

ДУБИНА Фока Дмитрович, 1872 р. народження, пар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Працював на поденних роботах в с. Біленьке. Заарештований 15 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу серед колгоспників. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 17 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 22 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1988 році.

ЗАГОРУЙКО Іван Архипович, 1894 р. народження, с. Новогригорівка (район не вказаний) Одеської області, українець, малограмотний. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Коваль к-спу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 25 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 листопада 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

КОВАЛЬ Петро Макарович, 1887 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одно- осібник. Заарештований 7 грудня 1932 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 22 квітня 1933 року засуджений до 3-х років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Гаврило Гордійович, 1874 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосібник. Заарештований 9 листопада 1930 року. Звинувачення: проводив систематичну антирадянську агітацію на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 6 лютого 1931 року засуджений до 3 років висилки в Північний край. Реабілітований у 1989 році.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Йосип Титович, 1887 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу "Пам'ять Ілліча". Заарештований 10 серпня 1937 року. Звинувачення: систематично агітував проти радянської влади, підривав дисципліну в колгоспі. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 20 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Павло Григорович, 1880 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Розсильний колгоспу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 15 серпня 1937 року. Звинувачення: мав наміри здійснити терористичні та диверсійні акти проти комуністів. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 23 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 2 вересня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1988 році.

КРАШЕННІКОВ Степан Андрійович, 1891 р. народження, с. Дніпровка Кам'янсько- Дніпровського р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Бригадир грабарів радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 22 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти колгоспного і радгоспного ладу. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 10 січня 1933 року засуджений до 3-х років позбавлення волі. Реабілітований у 1990 році.

МАМІНА Євдокія Іванівна, 1916 р. народження, с. Червонодніпровка, проживала в с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українка, освіта початкова. Рядова колгоспниця. Запорізьким РВ НКДБ 8 квітня 1944 року відібрана підписка про невиїзд. Звинувачення: член родини зрадника батьківщини. Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 листопада 1945 року засуджена до З років заслання. Реабілітована у 1989 році.

ОЛІЙНИК Нестор Єпіфанович, 1879 р. народження, с. Дніпрова Камянсько-Дніпровського р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Грабар радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 22 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти колгоспного і радгоспного ладу. За постановою помічника уповноваженого Запорізького МВ ДПУ УСРР 12 грудня 1932 року з-під варти звільнений, справу припинено за недоведеністю злочину. Реабілітований у 1991 році.

ПАВЕЛКО Іван Андрійович, 1899 р. народження, с. Велика Білозерка того ж р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. Кірова. Заарештований 26 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ПАЗЮК Василь Кононович, 1877 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Садівник колгоспу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 26 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 11 вересня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ПАТАЛАХ Самуїл Онисимович, 1875 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Сторож магазину сільського споживчого товариства. Заарештований 26 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 11 вересня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ПРИНЬ Дмитро Семенович, 1909 р. народження, с. Скельки Василівського р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Старший водій колгоспу ім. Ілліча в с. Біленькому. Заарештований 26 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу, виступав проти радянської влади. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 11 вересня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1956 році.

ПРИНЬ Михайло Семенович, 1908 р. народження, с. Скельки Василівського р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Водій колгоспу ім. Ілліча. Заарештований З жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 23 жовтня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ПРИНЬ Семен Михайлович, 1881 р. народження, нар. у с. Скельки Василівського р-ну Запорізької області, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Чабан колгоспу ім. Ілліча в с. Біленьке. Заарештований 15 серпня 1937 року. Звинувачення: агітував проти радянської влади, погрожував голові і секретарю сільради. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 17 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку і місце поховання невідомі. Реабілітований у 1989 році.

РУБЕЛЬ Матвій Ілліч, 1898 р. народження, с. Мала Білозерка Василівського р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Колгоспник к-спу "Пам'ять Ілліча" в с. Біленькому. Заарештований 8 серпня 1937 року. Звинувачення: займався шкідництвом і готувався вбити одного активіста села. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 13 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 16 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1988 році.

ТИМОШЕНКО Марко Степанович, 1892 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Муляр радгоспу ім. Ворошилова. Заарештований 9 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну підривну роботу, проявляв терористичні наміри. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 20 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ТОКАРЕВ Федір Улянович, 1891 р. народження, с. Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Грабар радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 22 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти колгоспного і радгоспного ладу. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 10 січня 1933 року засуджений до З років висилки до Казахстану, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1990 році.

ФЕДОСЕНКО Мефодій Іванович, 1885 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, столяр-приватник. Заарештований 16 вересня 1938 року. Звинувачення:    учасник контрреволюційної повстанської організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 21 травня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1963 році.

ЧЕБОТАЄВ Микита Мефодійович, 1909 р. народження, с. Водень Акнерманського повіту Бесарабської губернії (старі назви), росіянин, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Штукатур радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 29 листопада 1937 року. Звинувачення: підозра в шпигунстві на користь польської розвідки. Особливою нарадою при НКВС СРСР 22 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ЧЕРНЯК Явтух Хомич, 1874 р. народження, с. Гурівка Долинського р-ну Кіровоградської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Садівник колгоспу ім. Ілліча в с. Біленьке. Заарештований 15 серпня 1937 року. Звинувачення: займався шкідництвом та антирадянською агітацією. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 17 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 21 серпня 1937 року в м. Дніпропетровську. Реабілітований у 1989 році.

ЧМУТОВ (ЧМУТ) Ілля Іванович, 1891 р. народження, с. Днінровка Кам'янсько-Дніпровського р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області , українець, освіта початкова. Грабар радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 22 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти колгоспного і радгоспного ладу. Особливою нарадою при колегії ДНУ УСРР 10 січня 1933 року засуджений до 3-х років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга друга, 2006

24

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

БІЛИЙ Михайло Іванович, 1882 р. народження, пар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-пу Запорізької області, українець, освіта початкова. Слюсар колгоспу ім. Ілліча в с. Біленьке. Заарештований 9 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну роботу, мав терористичні наміри. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 13 серпня 1937 року засуджений дії розстрілу. Вирок виконано 16 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ГЕБЕ Любов Леонтїївна, 1891 р. народження, м. Херсон, проживала в м. Запоріжжі, німкеня, освіта початкова, домогосподарка. Заарештована 23 червня 1944 року. Звинувачення: під час окупації зареєструвалася як "фольксдойче". Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 серпня 1944 року засуджена до 5 років заслання в Сузунський р-н Новосибірської області. Після звільнення проживала в с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Реабілітована у 1989 році.

ГЕБЕ Фріда Антонівна, 1927 р. народження, нар. і проживала в м. Запоріжжі, полька, освіта неповна середня. Робітниця Запорізького Дніпробуду. Заарештована 23 червня 1944 року. Звинувачення: під час окупації зареєструвалася як "фольксдойче". Особливою нарадою при НКВС СРСР 26 серпня 1944 року засуджена до 5 років заслання в Сузунський р-н Новосибірської області. Після повернення із заслання проживала в с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Реабілітована у 1989 році.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Тимофій Демидович, 1898 р. народження, пар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одно- осібник. Заарештований в січні 1922 року. Звинувачення: співробітничав з австрійськими військами. Надзвичайною "трійкою" північно-східної частини м. Запоріжжя 26 січня 1922 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку у справі не вказана. Реабілітований у 1995 році. Місце поховання невідоме.

МАКАРЕНКО Якилина Лупівна, 1895 р. народження, нар. і проживала в с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українка, освіта початкова. Рядова колгоспниця к-пу в с. Біленьке. Запорізьким РВ НКВС 11 квітня 1944 року відібрана підписка про невиїзд. Особливою нарадою при НКВС СРСР 18 серпня 1945 року засуджена до 5 років заслання в Талди-Курганську область (Казахстан) як член сім'ї зрадника батьківщини. Реабілітована у 1989 році.

Михольський Іван Микитович, 1903 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р- ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Без певних занять. Заарештований у жовтні 1928 року. Звинувачення: вів контрреволюційну агітацію. Окружною колегією ДПУ 14 грудня 1929 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку у справі не вказана. Реабілітований у 1995 році.

ПАЗЮК Іван Юхимович, 1894 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну, проживав у с. Верхня Хортиця (нині в межах м. Запоріжжя), українець, освіта початкова. Працівник Верхньохортицького пункту "За- готзерно". Заарештований 21 вересня 1937 року. Звинувачення: проводив антирадянсь- ку агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 5 жовтня 1937 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1990 році.

ПАЗЮК Михайло Семенович, 1883 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну, проживав у м. Запоріжжі, українець, освіта середня. Головний бухгалтер Запорізького управління сільгосппостачання. Заарештований 10 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну націоналістичну діяльність. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 9 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ПІВЕНЬ Олександр Семенович, 1916 р. народження, смт Горностаївка того ж р-ну Херсонської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу ім. Ілліча в с. Біленьке. Заарештований 3 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну діяльність. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 23 жовтня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Помер 1 січня 1942 року в Північдвінтаборі НКВС СРСР. Реабілітований у 1989 році.

ТАБУЛИНСЬКИЙ Михайло Михейович, 1916 р. народження, с. Новорайськ Бериславського р-ну Херсонської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Тракторист радгоспу ім. Ворошилова. Заарештований 29 листопада 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну повстанську агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 2 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13 грудня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.

ФРАНЦЕВА Єлизавета Андріївна, 1907 р. народження, м. Запоріжжя, проживала в с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, німкеня, малограмотна, домогосподарка. Заарештована 27 березня 1944 року. Звинувачення: під час окупації зареєструвалася як "фольксдойче". Особливою нарадою при НКВС СРСР 24 червня 1944 року засуджена до 5 років позбавлення волі. Реабілітована у 1989 році.

ХАЛІН Григорій Семенович, 1886 р. народження, м. Кам'янка-Дніпровська того ж р-ну, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. Куйбишева в с. Біленьке. Заарештований 5 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну діяльність. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 23 жовтня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

ХИЖНЯК Петро Андріянович, 1898 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин- одноосібник. Заарештований у січні 1922 року. Звинувачення: співробітничав з австрійськими військами. Надзвичайною "трійкою" північно-східної частини м. Запоріжжя 25 січня 1922 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1995 році.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга третя, 2006

25

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

АРАВ Іона Львович, 1897 р. народження, с. Калініндорф того ж р-ну (старі назви) Миколаївської області, єврей, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Дільничний агроном Верхньохортицького сільгосппункту "Еліта". Заарештований 31 березня 1938 року. Звинувачення: член антирадянської організації сіоністів. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 20 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 червня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1957 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр 11060.

БІЛИЙ Сергій Сергійович, 1907 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 16 березня 1938 року. Звинувачення: член повстанської контрреволюційної організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 1 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 квітня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1953 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10408.

ДЯЧЕНКО Іван Семенович, 1892 р. народження, с. Дворянка Доманівського р-ну Миколаївської області, українець, малограмотний. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Працював на приватних роботах (так у кр. справі). Заарештований 25 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну діяльність. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 листопада 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1965 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10572.

КНИШ Аврам Прокопович, 1879 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одно- осібник. Заарештований 21 квітня 1931 року. Звинувачення: займався антирадянською агітацією. Справа передана на розгляд Особливої наради при колегії ОДПУ УСРР з пропозицією застосувати адміністративну висилку в Північний край. Рішення судових органів у кр. справі немає. Реабілітований у 2000 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 11044.

КНИШ Тимофій Прокопович, 1876 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одноосіб- ник. Заарештований 25 лютого 1931 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Запорізьким МВ ДПУ УСРР 6 серпня 1931 року включений у списки на виселення з постійного місця проживання. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1999 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9667.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Микола Гаврилович, 1905 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одно- осібник. Заарештований 21 квітня 1931 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади на селі. Запорізьким МВ ДПУ УСРР 5 червня 1931 року включений у списки на виселення за межі України. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1999 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9716.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Павло Григорович, 1880 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, селянин-одно- осібник. Заарештований 21 квітня 1931 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади на селі. Дніпропетровським оперативним відділом ДПУ УСРР 5 червня 1931 року включений у списки на виселення за межі України. Запорізьким міськпрокуро- ром 14 серпня 1931 року справу припинено. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1999 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9713.

КРАВЕЦЬ Василь Григорович, 1892 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Коваль колгоспу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 16 березня 1938 року. Звинувачення: учасник контрреволюційної повстанської організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 1 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 квітня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1953 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10408.

КОЧУРКА Микола Богданович, 1909 р. народження, с. Совсени Кобринського р-ну Брестської області (Білорусь), українець, малограмотний. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Тимчасово ніде не працював. Заарештований З січня 1944 року. Звинувачення: під час німецької окупації був поліцейським. УНКДБ по Запорізькій області 15 січня 1944 року направлений у спецтабір НКВС СРСР для фільтрації. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1999 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9874.

МАКАРЕНКО Костянтин Андронович, 1892 р. народження, с. Мар'ївка, проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний. Колгоспник к-спу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 9 серпня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну підривну роботу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 21 серпня 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1967 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10761.

НУЖНИЙ Іван Улянович, 1899 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Моторист катера колгосп}' ім. Кірова. Заарештований 16 березня 1938 року. Звинувачення: член повстанської контрреволюційної організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 1 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 квітня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1953 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10408.

ПАЗЮК Григорій Юхимович, 1898 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну, Запорізької області, проживав у м. Запоріжжі, українець, освіта початкова. Тесляр 7-го будівельного р-ну залізн. ст. Запоріжжя-Друге. Заарештований 14 січня 1938 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 10 березня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 13 липня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 8105.

ПАЗЮК Яків Якович, 1901 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Топила Томаківського р-ну Дніпропетровської області. Колгоспник к-спу "Новий побут" у с. Топила. Заарештований 6 вересня 1937 року. Звинувачення: серед колгоспників проводив контрреволюційну роботу. Особливою "трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 9 жовтня 1938 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку та місце поховання невідомі. Реабілітований у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9422.

РЕВЕНКО Іван Денисович, 1893 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Рядовий колгоспник к-спу "3-й Інтернаціонал". Заарештований 18 листопада 1932 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади на селі. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 13 грудня 1932 року засуджений до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
ДЛ ЗО. - Ф. Р. -5747. - Оп. 3. - Спр. 9565.

СОКОРЕНКО Федір Дем'янович, 1899 р. народження, с. Біляївка того ж р-ну Одеської області, українець, малограмотний. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Робітник радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 25 жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив активну контрреволюційну діяльність. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 15 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 листопада 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1965 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10573.

ФРАНЦЕВА Софія Андріївна, 1927 р. народження, смт Балабине, проживала в с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, німкеня, освіта початкова. Колгоспниця к-спу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештована 22 серпня 1944 року. Звинувачення: під час німецької окупації зареєструвалася як "фольксдойче". Особливою нарадою при НКВС СРСР 11 листопада 1944 року засуджена до 3 років ув'язнення в Чорногорському спецвиправтрудтаборі НКВС СРСР. Померла в ув'язненні 5 вересня 1945 року. Реабілітована у 1989 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9609.

ХИЖНЯК Захар Юхимович, 1900 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Столяр колгоспу ім. Кірова в с. Біленьке. Заарештований 10 березня 1938 року. Звинувачення: член повстанської контрреволюційної організації. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 1 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 29 квітня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1953 році.
ДАЗО. -Ф.Р.- 5747. - Оп. 3. - Спр. 10408.

ХИЖНЯК Іван Сисойович, 1891 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, проживав у с. Верхня Хортиця (нині в межах м. Запоріжжя), українець, освіта початкова. Коваль колгоспу ім. Ко- сіора в с. Верхня Хортиця. Заарештований З жовтня 1937 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну роботу проти існуючого ладу. "Трійкою" УНКВС по Дніпропетровській області 23 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1963 році.
ДАЗО. -Ф.Р. -5747.- Оп. 3. - Спр. 10425.

ХИЖНЯК Пилип Маркіянович, 1876 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, малограмотний, селянин-одноосібник. Заарештований 21 квітня 1931 року. Звинувачення: агітував проти заходів радянської влади на селі. Дніпропетровським оперсектором ДПУ УСРР 5 червня 1931 року включений у загальні списки на виселення. Запорізьким міськпрокурором 12 серпня 1931 року справу припинено. Подальша його доля невідома. Реабілітований у 1999 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 5747. - Оп. 3. - Спр. 9714.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга четверта, 2008

26

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

КОВАЛЕНКО Авер'ян Сидорович, рік народження не встановлено, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта не встановлена, селянин-одноосібник. Заарештований 8 жовтня 1921 року. Звинувачення: образа радянської влади (за те, що взяли ваги і не повернули). Запорізьким губревтрибуналом 19 жовтня 1921 року справу припинено, ваги повернено. Реабілітований у 1991 році.
ДАЗО. -Ф.Р- 1241. - Оп. 1. - Спр. 546.

ЯВІР (ЯВОР) Сила Силович, 1888 р. народження, с. Біленьке Запорізького району Запорізької області, проживав у м. Запоріжжі, українець, малограмотний. Слюсар-інструментальник заводу "Комунар" в м. Запоріжжі. Заарештований 15 грудня 1937 року. Звинувачення: підозрювався у зв'язках з польською розвідкою. НКВС СРСР і Прокурором СРСР 18 січня 1938 року засуджений до розстрілу як агент польської розвідки. Вирок виконано 1 лютого 1938 року. Місце поховання невідоме. Реабілітований у 1958 році.
ДАЗО. - Ф. Р. - 5747. - Оп. 3. - Спр. 11277.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга п’ята, 2010



КОНСТАНТИНЕНКО Степан Трифонович, 1893 р. народження, с. Мала Кошедівка Ніжинського р-ну Чернігівської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Рядовий колгоспник к-спу ім. Ілліча Запорізького р-ну. Заарештований 14 липня 1938 року. Звинувачення: агітував проти радянської влади і її законів про релігію. УНКВС по Запорізькій області 15 березня 1939 року справа припинена за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. — аїр. 942

КОЧЕРГА Іван Трохимович, 1901 р. народження. с. Красилівка Бахмацького р-ну Чернігівської області, українець, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Робітник радгоспу ім. Ворошилова в с. Біленьке. Заарештований 25 липня 1938 року. Звинувачення: проводив контрреволюційну агітацію, спрямовану на зрив виборів до Верховної Ради УРСР. Запорізьким обласним судом 29 червня 1939 року справу припинено за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. — спр. 650

НЕПЕЧІЙ Антон Авксентійович, 1901 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта середня. Вчитель середньої школи в с. Біленьке. Заарештований 25 березня 1931 року. Звинувачення: займався контрреволюційною діяльністю. Запорізьким відділенням ДПУ 10 вересня 1931 року справа припинена за відсутністю доказів звинувачення. Заарештований вдруге 16 липня 1938 року. Звинувачення: проводив антирадянську агітацію. Запорізьким обласним судом 26 березня 1939 року справа припинена за недоведенням обвинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 500

ПАЗЮК Андрій Павлович, 1885 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Колгоспник к-спу ім. Шевченка в с. Біленьке. Заарештований 25 березня 1931 року, а 15 червня 1931 року переведений на підписку про невиїзд. Звинувачення: був активним членом контрреволюційної повстанської організації, яка ставила за мету повалення радянської влади. Прокурором м. Запоріжжя 16 вересня 1931 року справу припинено за недоведенням звинувачення, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1991 році.
ГДА СБ України, м. Запоріжжя, Ф. П. - спр. 1007

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга шоста, 2013

27 ( 05-07-2015 23:00:57 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Останній список репресованих, з першої книги, яку я чомусь пропустив.

БІЛИЙ Федір Панасович, 1881 р. народження, м. Нікополь Дніпропетровської області, українець, освіта початкова, член партії есерів у 1917 році. Проживав на водній пристані ‘Тарасівна” (с. Біленьке) Запорізького р-ну Запорізької області. Старшина водної пристані “Тарасівка”. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 1 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 3 травня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1959 році.

ЖИДКОВ Йосип Сільвестрович, 1893 р. народження, с. Відомле Брест-Литовського повіту (Польща), поляк, освіта початкова. Проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області. Чабан колгоспу ім. Ілліча в с. Біленьке. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 29 вересня 1938 року засуджений до розстрілу. Дата виконання вироку і місце поховання невідомі. Реабілітований у 1959 році.

КОВАЛЬ Сава Макарович, 1900 р. народження, с. Біленьке, проживав у с. Нове Запоріжжя Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта середня. Учитель Балабинської середньої школи. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 20 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 16 червня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1959 році.

КОЗИРЯЦЬКИЙ Семен Григорович, 1885 р. народження, нар. і проживав у с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова, член партії есерів (у яких роках, не встановлено). Заготівельник Запорізького “Водторгхарчу”, “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 1 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 3 травня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1959 році.

МАЯКОВСЬКИЙ Павло Олександрович, 1905 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, поляк, освіта неповна середня, член ВКП(б) в 1928—1937 рр. Проживав у м. Запоріжжі. Заступник завідуючого кінним двором заводу “Запоріжсталь” НКВС СРСР і Прокурором СРСР 20 грудня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 2 січня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1956 році.

МОТОРНИЙ Степан (Стефан) Онисимович, 1897 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проживав у м. Запоріжжі. Начальник ковальського цеху Дніпробуду. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 20 квітня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 16 червня 1938 року в м. Запоріжжі. Реабілітований у 1959 році.

ТРОЦЕНКО Опанас Іванович, 1896 р. народження, с. Біленьке Запорізького р-ну Запорізької області, українець, освіта початкова. Проживав у м. Запоріжжі. Електромонтер залізн. станції Запоріжжя-2. “Трійкою” УНКВС по Дніпропетровській області 17 серпня 1938 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Помер 29 березня 1939 року в “Північсхідтаборі”. Реабілітований у 1958 році.

РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша, 2004

28 ( 18-12-2015 22:33:30 змінене ktaras )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

ktaras пише:

До речі, можливо є тут хтось із мистецтвознавців, знайомих з колекціями Ермітажу? Кілька років тому по телевізору батько побачив якийсь репортаж чи документальний фільм про якогось художника початку ХХ століття. Так от, десь у період 1910-1920 рр. він був у Біленькому, малював пейзажі та окрім того намалював кілька портретів, в т.ч. портрет сусіда родини мого батька на прізвище Макаренко з товаришем. Можливо були ще якісь портрети... Ці картини в Ермітажі. Було б цікаво дослідити це питання... Як порадите шукати таку інформацію?

Дуже ймовірно, що вдалося виявити цього художника! Це Струнніков Микола Іванович.

Про нього є дуже цікава стаття в одному з блогів.

А вот создать художественную мастерскую при музее не удалось, и по рекомендации Яворницкого Струнников поехал в село Беленькое Екатеринославской губернии в качестве преподавателя рисования.

— Вижу, Николай Иванович, что вы все более и больше увлекаетесь запорожцами. – сказал Яворницкий. - То, говорю, было бы хорошо, если бы вы проехались в казацкие села Покровское и Беленькое.

Там, помимо лозунгов, агитационных панно и портретов в волостном исполкоме, художник создал серию портретов крестьян. Правда, искусствоведы отмечают: «по работам видно, что художник работал без вдохновения, видимо, заставляла нужда, ведь время было тяжелое и голодное».

І період якраз збігається - це були 20і роки ХХ століття.
От би знайти більшість з тих картин...

Его работы хранятся в Государственной Третьяковской галерее, Центральном музее Вооружённых сил в Москве, Музее новейшей истории России в Москве, Днепропетровском национальном историческом музее им. Д. Яворницкого, Полтавском и Донецком художественных музеях.

29

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

ktaras
А що то на карті (перший пост) ліворуч за ставки круглі? Чи не очисні споруди?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

30

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Ні-ні, на карті написано "Поле с дождевальной системой полива кругового типа «Фрегат»".

Ось ще прикріпляю супутниковий знімок, звичайні поля, тільки якщо придивитися уважно на деяких помітні кругові контури і радіальні проходи до центру.

Post's attachments

Біленьке.jpg 323.84 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

31

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

Вперше бачу таке, тому й подумав, чи не Запоріжжя своє "нічне золото" жене сюди на відстій?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

32 ( 22-03-2016 18:34:15 змінене kbg_dnepr )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

МК с. Томаковки 1897 г. (ГАДО ф. 193-3-271)

Рождение

л. 25

24 / 25.02. Евдокия
Томаковский кр. Иван Антонов Кулик, Евдокия Романова
Восприемники:
с. Беленького кр. Павел Корнеев Корниенко
Том. кр. Домникия Савельева Дмитриченко

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: ktaras, litar Л2

Share

33

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

там же

Брак

л. 163 об.

02.11.
д. Николаевки кр. Назарий Емельянов Буряк, 20 и с. Беленького кр. Харитина Дм. Козыряцкая, 18

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

34 ( 15-06-2016 16:28:45 змінене kbg_dnepr )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

МК с. Томаковки 1895 г. (ГАДО ф. 193-3-269)

Браки

л. 165 об.

22.10 с. Б. кр. Ив. Дм. Козырятский, 1 бр., 19
д. Катошиной кр. Татьяна Кононова Тимошенкова, 1 бр., 18
д. Катошиной кр. Я.Г. Макаренко, Я.С. Груша, Г.Г. Тюпа

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: ktaras1

Share

35 ( 15-06-2016 16:44:08 змінене kbg_dnepr )

Re: Біленьке, село, Запорізький район, Запорізька область, ~1770

МК с. Томаковки 1903 г. (ГАДО ф. 193-3-779)

Рождения

л. 12 об.

12/13.02 Мария
с. Беленького Екатеринославского у. кр. Стефан Филипп. Белый, Ефр. Сисоева;
с. Б. к. Дм. Евф. Важненко, Сидония? Фед. Важненкова
восприемники не читаются (книга повреждена и восстановлена)

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: ktaras1

Share