1 (05-11-2016 14:33:32 отредактировано kbg_dnepr)

Тема: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Вікі:

Новомоскóвськ (давні назви до 1794 року — Самарчик, Новоселиця) — місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, адміністративний центр Новомосковського району.

+ открыть текст

Новомосковськ розташований на правому березі Самари, лівої притоки Дніпра, за 25 км на північний схід від Дніпропетровська.

Герб російського періоду затверджений 29 липня 1811 р.
Перші поселення на території сучасного Новомосковська належать до ІІІ тисячоліття до н. е. При розкопках курганів ямної культури бронзової доби археологи виявили поховання, в яких знайшли зброю, крем'яні знаряддя праці, глиняні ліпні горщики. У 1932 році під час будівництва жерстекатального заводу розкопано і досліджено кілька курганів катакомбної та зрубної культур (ІІ—І тисячоліття до н. е.).

Період Запорозької Січs
У 17 столітті на околицях та поблизу сучасного Новомосковська запорізькі козаки заснували кілька хуторів-зимівників. Вже 1672 року в Орловському Куті існував Самарський Пустинно-Миколаївський монастир.

1688 року на березі Самари, згідно з доповненнями до Переяславських статей, для захисту кордонів Російської імперії від татарських набігів збудовано фортецю Ново-Богородськ. При фортеці було засноване поселення під назвою Стара Самара. Фортеця проіснувала до 1711 року, коли за умовами Прутського миру кордони були відсунуті на північ. 1736 року відновлена під назвою Самарського ретраншемента.

Згодом на землі між Старою Самарою і монастирем почали повертатися запорожці. Вони заснували тут слободу Самарчик, або Новоселицю. Значну частину населення становили також переселенці зі Старої Самари. 1744 року за сенатським указом відновлена влада Коша Запорозької Січі і Новоселиця стала центром Самарської паланки. У першій половині 18 століття тут було побудоване сторожове укріплення для захисту слободи від татарських нападів.

На початку другої половини 18 століття у Новоселиці проживало 9 227 жителів. Розвинуте було землеробство, а з часом дістала значне поширення і торгівля.

У серпні 1774 року у Старій Самарі під керівництвом Василя Журби були спроби до повстання на підтримку селянського повстання Омеляна Пугачова.

Розвиток міста у 19 столітті
Після ліквідації Запорозької Січі Новоселиця увійшла спочатку до складу Азовської губернії. 1784 року утворене Катеринославське намісництво.

Місто Катеринослав І заснували в низині, яку часто затоплювало під час повені, тому його перенесли на високий правий берег Дніпра у Половицю, а на його місці утворили повітове місто Новомосковськ, центр Новомосковського повіту Катеринославського намісництва. Але з тієї ж причини частих затоплень, його перенесли вниз по Самарі до Богородицького ретраншемента.

В кінці 18 століття в Новомосковську формується місцеве дворянство — колишні козацькі старшини, толерантні до уряду. 1793 року полковий старшина Василь Стефанов (Чернявський) очолив дворянство м. Новоселиці (Новомосковська).

З 26 вересня 1794 року за царським указом місто Новоселиця перейменовано в Новомосковськ. Зручне розташування міста на річці та довколишні родючі землі сприяли його зростанню.

На початку 19 століття Новомосковськ був невеликим повітовим містом, у якому проживало 7 919 жителів. Місто мало 1 095 дерев'яних будинків. Тричі на рік тут відбувалися ярмарки.

Напередодні реформи 1861 року у Новомосковську проживало 9 786 жителів. Основну частину економіки становило сільськогосподарське виробництво. Було декілька дрібних підприємств легкої промисловості (салотопні, воскобойні, шкіряні).

1824 року відкрита перша школа. 1861 року діяли повітове, парафіяльне, казенне і єврейське училища. 1885 року відкрите чотирирічне земське ремісниче училище. У ньому викладали ковальську, слюсарну, теслярську справи. До училища приймали хлопчиків 14 років, які закінчили народну школу.

За переписом 1897 року чисельність населення Новомосковська становила 12 900 осіб.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

2 (24-05-2015 17:04:54 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

ДОГО "Краєзнавче товариство "Ріднокрай"

У Новомосковську є десять кутків, назви яких пов'язані з історією козацтва, зокрема, Самарської паланки. Раніше ми побували майже в усіх, а зараз дійшла черга до найцікавішого – Червоного Кута. Чим він виділяється серед інших? Насамперед – це єдина частина нинішнього міста Новомосковськ на лівому березі Самари. Саме тут був старий міст і перевіз через Самару. Жителі поселення отримували значні прибутки з перевозу і були найзаможнішими в окрузі. Зрозуміло, у них були кращими і помешкання, і одяг, і прикраси тощо. Як кажуть місцеві старожили: «В усьому кут був красним». Очевидно, звідси і назва.
Нам поталанило, що під час 8-денного водного походу по Самарі та її притоках у першій декаді липня нинішнього року доля звела у селі Новоселівка Новомосковського району із місцевим краєзнавцем із Піщанки Володимиром Артеменком. Тож на цей раз він погодився бути нашим гідом по навколишній місцевості.
Ми побували не тільки на двох колишніх перевозах (через Самару і Самарчук), а й на місці старого козацького поселення у лісі, що поруч із нинішнім Червоним Кутом. Сліди від старих помешкань залишилися у вигляді домашніх рослин (хміль тощо). Місцеві жителі біля колишніх будівель знаходили багато кованих цвяхів, монет козацьких часів, залишки кераміки та інші речові докази. Очевидно, фундаментів із каміння під хати тоді не ставили (просто його у цій місцевості і немає). Безумовно, для детальнішого вивчення теми потрібні наукові дослідження археологів. Один із шляхів від перевозу через Самару пролягав до козацького Самарського Пустинно-Миколаївського чоловічого монастиря, відомого з кінця 16 – початку 17 століть. Другий – до притоки Самари Самарчук і через ще один перевіз – до Піщанки і далі. На цьому шляху зараз упорядкована дорога по вулиці Шосейна.

ludvas1.io.ua/s865840/istorichni … rozkrivati

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

3

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Интересную группу на "Одноклассниках" ведет новомосковский краевед Евгений Замковой. Он собрал очень интересный, богато иллюстрированный материал о Новомосковске на марках, значках, конвертах (группа так и называется) ok.ru/novomoskovsknamarkax.


Историки установили, что первые люди (вернее, предки современ¬ных людей) пришли на берега днепровского Надпорожья и Нижнего Посамарья во времена Среднего Палеолита свыше 100 000 лет тому назад.

Во времена нового каменного века – неолита (VI-III тыс. до н.э.) – возникло хлебопашество и скотоводство, были изобретены керамика, ткачество.

Особое место в жизни людей периода неолита занимала охота на мамонтов. Ведь мамонт – это не только ценный мех, но и несколько тонн мяса; а так же большие кости, использовавшиеся  для строи-тельства жилищ и бивни, из которых  изготавливали поделки и культовых фигурки. А ещё на территории Украины была найдена древнейшая в мире географическая карта, выцарапанная на кости мамонта, возраст которой оценивают в 14,5 – 15 тыс. лет. 
В окрестностях Новомосковска не раз находили кости мамонтов, которые можно увидеть в городском музее.

С наступлением века меди-бронзы (конец IV тысячелетия до н.э. – начало I тысячелетия до н.э.) в наших местах жило несколько различных групп скотоводческих племен (ямная, катакомбная, срубная культуры). Для них характерной чертой было захоронение своих умерших в земле и насыпание над ними высоких курганов. Так на Украине появились первые курганы, которые стали непременной приметой наших степей.

Дальнейшее развитие в бронзовом веке получили сельское хозяйство, ремесла и торговля. Появились четырехколесные возы и кибитки, запряженные быками, а позже конями. В курганах Новомосковского района были найдены возы, которые считаются одними из старейших в Европе.

В районе Новомосковска археологи находили также предметы трипольской культуры. Племена, принадлежавшие к этой культуре, жили с VI века до н.э. по 2650г до н.э. Ареал их расселения занимал значительные территории в Румынии, Венгрии, Молдавии и Украине. 

В одном из курганов, находящемся возле города Перещепино Новомосковского района, найдено древнейшее на территории Украины изображение тризуба, датированное XVIII – XVI веком до н.э.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

4 (04-06-2015 09:47:12 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Загадка!

На обороте фото надпись:

Тольская церковь (высотный дом по ул. Шевченка, 35 стоит на её месте)
подарена городу графом Тольским прибл. в 1870 г.
Разрушена в 1933-1934 гг.
Здание было кирпичное, кладка на яичных белках и костях лошадей

Кто такой граф Тольский, какое отношение он имеет к Новомосковску??

Post's attachments

Novom_Tolsk.jpg
Novom_Tolsk.jpg 9.29 Кб, 1 скачиваний с 2015-06-04 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Алёна, Матвієнко2

Поделиться

5 (11-06-2015 21:57:09 отредактировано ktaras)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Скажіть, а по Новомосковську реально щось знайти раніше за 1875? Метричні книги Соборної Свято-Троїцької церкви, що збереглися, начебто починаються саме з цього року. А мене цікавлять новомосковські міщани на прізвище Мороз за 1840-1870-і роки. Дехто з них в 60-70-х переселився до Очеретуватого. Реально щось розшукати?

Сайт ktaras

Поделиться

6

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Газета "Новомосковская жизнь" 28 октября 1912 г. https://drive.google.com/file/d/0B41Nkx … h5dWM/view

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

7 (05-06-2016 13:39:04 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Хата у сучасному центральному районі Новомосковська (Перевал)

Post's attachments

Novom_hata_606.jpg
Novom_hata_606.jpg 60.36 Кб, 1 скачиваний с 2016-06-05 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Матвієнко1

Поделиться

8

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Дніпровське краєзнавче товариство "Ріднокрай:

Запрошуємо вас на презентацію нової книги К. Мешко й О. Харлана «Літопис собору», присвячену визначній пам’ятці української козацької архітектури Новомосковському Троїцькому собору.

Презентація відбудеться 13 жовтня 2016 року о 16.00 годині за адресою: пр. Д. Яворницького, 18, III поверх, краєзнавчий відділ.

Чекаємо всіх зацікавлених."

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Vlad S.1

Поделиться

9 (18-10-2016 15:17:33 отредактировано kbg_dnepr)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Свято-Троїцький собор у Новомосковську – визнана фахівцями та пересічними громадянами перлина, окраса, унікальна пам’ятка. За цими настільки часто вживаними словами, що аж стали шаблонними, часто криється поверхневе знання про сам собор. А якщо спитати простого перехожого у самому Новомосковську, не кажучи вже про Дніпропетровськ чи Київ, чим саме унікальний собор і які хоча б основні історичні віхи у його «житті», відповість далеко не кожен. Як максимум, згадають про роман Олеся Гончара «Собор» та про те, що храм дерев’яний.

+ открыть текст

Систематизувати усі історичні відомості, зібрати максимум матеріалу про Свято-Троїцький собор – таку мету поставили перед собою науковий співробітник Новомосковського міського історико-краєзнавчого музею ім. П. Калнишевського Костянтин Мешко та архітектор, історик архітектури Олександр Харлан.

У процесі роботи на них чекали відкриття: нові джерела, нові факти, нові знахідки.

Те, що собор зберігся до наших днів, може бути щасливою випадковістю. І питання не лише у тому, що сучасні реставратори встигли вберегти храм від руйнування.

На Свято-Троїцький собор могла чекати така ж доля, як і на 80% старовинних храмів Дніпропетровщини – руйнування та забуття.

«Дивовижно, що собор пройшов через часи богоборчої радянської влади. Тільки у Новомосковському повіті було близько 60 церков. Сьогодні залишилось лише 3, не рахуючи монастиря. А якщо взяти територію Катеринославської єпархії, то було близько 600 храмів. Із них на сьогодні зберіглось 2-3%», - розповідає Костянтин Мешко.

«Масштаби руйнувань були найбільшими у період 20-30-хх років ХХ ст. Коли ми їдемо у західні області України, часто дивуємось, яка цікава старовинна архітектура. Вибачте, у нас теж було багато старовинної архітектури, були цікаві маєтки шляхетських родин, храми. Але все це руйнувалось у 20-30-ті роки, а храми найбільше у період так званої «безбожної п’ятирічки» у 1931-1936 роки», - додає він.

Історик та краєзнавець вказує, що за цей період знищено було більше 80% старовинних дерев’яних церков. Наприклад, у цей період була зруйнована церква XVIII ст. у Петриківці, зведена останній кошовим отаманом Петром Калнишевським. Він так само був меценатом зведення нашого собору, ініціатором будівництва.

«Незважаючи на те, що церкви XVIII ст. у 20-30-ті роки XX ст. вже мали статус пам’яток архітектури та історії, вони все одно були зруйновані. Храм XVIII ст. у селі Воскресенівка, зведений Кирилом Тарловським, у 30-ті роки був знищений. Якщо говорити про Новомосковськ та околиці, то у цей час було зруйновано ще 4 церкви: Воронівська (Успенська церква), храм Архистратига Михаїла на Животилівці, Свято-Покровський храм на Кулебівці, а також недалеко від собору була дуже гарна кам’яна церква, яка також була зруйнована», - розповідає Костянтин Мешко.

Собору вдалось встояти, імовірно, через те, що йому відвели роль господарчої споруди.

«Ми думаємо, що собор вдалось вберегти, бо тодішня влада використовувала його як склад. Тут зберігали пшеницю, селітру», - вважає історик.

Але саме у 30-ті роки  XX ст. із собору був винесений старовинний іконостас XVIII ст. і порубаний та спалений в одній із лазень.

Співавтори «Літопису Собору» вирішили зібрати всю існуючи інформацію про храм та проаналізувати її.

Може здатись, що про собор написано багато. Але якщо взяти всі наукові та науково-популярні праці, то виявиться, що всі вони побудовані лише на кількох джерелах. Багато робіт просто цитують одне одного, не збагачуючи знання про собор.

Саме тому Костянтин Мешко та Олександр Харлан почали літопис собору з роботи у фондах, архівах, музеях.

За їх словами, більшість джерел XIX ст. З кінця XVIII ст. збереглись лише 2 джерела.

«У 1773 році  були 2 листи Петра Калнишевського до київського генерал-губернатора, де він закуповує дерево для собору. Тобто собор був побудований не з місцевої деревини. Також нещодавно ми знайшли фотознімок (зроблений у кінці XIX ст.) грамоти митрополита Гавриїла 1775 року про закладку собору. Це джерело ще ніде не згадувалось і не було опубліковане», - розповідає Костянтин Мешко.

У XX ст. після революції вивчати історію церкви було небезпечно, пояснюють  дослідники.

Фактично єдиним дослідником собору в першій половині XX ст. став відомий мистецтвознавець Стефан Андрійович Таранушенко. Усе життя він присвятив вивченню дерев’яних храмів Лівобережної України.

«Він зазнав потім переслідувань. Таранушенко були пред’явлені стандартні звинувачення у націоналізмі, і він був засуджений до 5 років ув’язнення», - пояснює історик.

Монографія Стефана Таранушенка з монументальної архітектури Лівобережжя стала справою його життя, але книга вийшла лише 1976 року, ще й суттєво скорочена.

Починаючи з 70-х  XX  ст. собор починають згадувати у різноманітних збірниках, але, зазвичай, це дуже поверхневі згадки.

Роман «Собор» Олеся Гончара, виданий 1968 року, вперше масово привернув увагу до Свято-Троїцького собору.

«Ми окремо досліджуємо роль Гончара у житті собору і роль собору у житті Гончара», - підкреслює Костянтин Мешко.

Авторам «Літопису Собору» вдалось поспілкуватись з дружиною письменника Валентиною Данилівною Гончар. У книзі будуть опубліковані деякі фотографії та спогади Олеся Терентійовича, які ще не були оприлюднені.

«До кінця своїх днів письменник дуже переживав за собор. Писав листи в різні інстанції. Дуже переживав, коли почали будувати автовокзал. Він говорив, що був в Індії, був в Римі, бачив Колізей та Тадж-Махал. Говорив, що навіть траси, які проходять повз пам’ятки, мають бути максимально віддалені, щоб вібрація не руйнувала давню споруду.  А у нас прямо біля собору побудували цілий автовокзал, прямо в охоронній зоні», - додає він.

Архітектор, історик архітектури Олександр Харлан вважає, що Олесь Гончар – ключова постать у відповіді на питання, чому зберігся собор.

«У 50-60-ті роки XX ст., коли у Новомосковському районі залишалось 5-6 храмів, вони остаточно руйнуються. Але собору вдалось зберегтись саме завдяки роману Олесю Гончара та тій увазі, яку привернула його книга», - говорить архітектор.

Незважаючи на те, що роман був засуджений Дніпропетровським обкомом партії, але разом з тим став каталізатором дисидентського руху на Дніпропетровщині.

Саме тоді почали з’являтись чутки, що собор внесений до списків ЮНЕСКО. І фактично Гончар був ініціатором внесення собору до охоронюваних списків цієї міжнародної організації.

«Однією з умов того, щоб пам’ятка потрапила до списків світової спадщини ЮНЕСКО, є автентична територія навколо неї», - пояснює Олександр Харлан.

До слів Олександра Харлана варто дослухатись, бо саме він займався внесенням наших пам’яток до списків ЮНЕСКО, як, наприклад, Ханський палац у Бахчисараї.

Він, до речі, уже попередньо говорив про Свято-Троїцький собор з німецькими спеціалістами, і вони висловили велике зацікавлення.

Проблема з територією навколо собору є актуальною не тільки тому, що є передумовою для внесення списків ЮНЕСКО.

Це - ключовий об’єкт для всього Новомосковська, як в архітектурному, історичному, так і в містобудівному контексті, підкреслює архітектор.

«На сьогодні Новомосковськ поки що немає потрібного за законом історико-архітектурного опорного плану, на якому позначені всі історичні споруди та ділянки. Для собору було розроблено такий документ, але головне, щоб його врахували розробники документу в цілому для міста», - наголошує архітектор.

«Ділянку навколо собору треба досліджувати археологічно, історично, не дозволяти будувати щось нове без фахових досліджень», - наполягає Олександр Харлан.

З XIX століття собор змінював свій вигляд, а ділянка навколо собору, яка залишалась незмінною, може розповісти науковцям багато цікавого навіть з давніших часів, з часів до його будівництва.

«Дослідження території нав-коло собору, яка є найстарішою частиною міста, може розповісти нам і про XVII ст., і про XVIII ст., і про церкву, яка була там до собору. Відомо, що під час будівництва, вона ще залишалась, поряд був некрополь. Очевидно, десь зберігся фундамент цієї, давнішої, церкви», - припускає Олександр Харлан.

«Ми пам’ятаємо, як під час земляних робіт просто вигорнули культурний шар поряд з будівельним сміттям, а там була й кераміка, і частина люльок козацьких. Як можна було розпочинати роботи без археологів?», - ставить риторичне питання історик архітектури.

Олександр Харлан, як і інші дослідники, переконаний, що територія навколо собору має повністю підпорядковуватись пам’ятці.

«Зараз ця територія виривається із історичного контексту. Навіть у містобудівному контексті це - вже дисонуюча ділянка. Якщо подивитись з космосу, то є пам’ятка, ділянка і поруч величезна пляма сучасних матеріалів, і це не припустимо», - пояснює він.

До того ж поряд із собором існує ділянка, де залитий фундамент для сучасного будівництва, і величезна ділянка археологічно-культурного шару зіпсована. Археологічні розкопки – це затратна справа, але будівництво є не менш затратним.

І цілком в силах місцевої влади є встановлення цивілізованих правил будівництва з урахуванням історичного контексту.

Зрештою, наше минуле теж ресурс, але невідновлюваний, якщо його не вивчати.

І все-таки, повертаючись до ЮНЕСКО, без автентичної території, без досліджень, собор може стати просто моделлю тієї пам’ятки, якій вдалось пережити війни, царів та  генсеків.

Костянтин Мешко та Олександр Харлан взялися за зухвалу справу: вивчити те, що здавалось уже вивчене, розповісти про те, що, здається, всім відомо.

Але співавтори запевняють, що їм вдалось відкрити багато нового. Сучасні літописці можуть самі увійти в історію як ті, хто представив найповніше дослідження Свято-Троїцького собору.

Більше того, історик та архітектор переконують, що текст буде розрахований на якнайширшого читача, а сама книга буде науково-популярною.

«Коли у мене з’явилась ідея такої книги, я не міг не звернути уваги на роботи Олександра, які засновані на нових джерелах. Так ми почали працювати разом. Зараз можна сказати, що ця книга буде симбіозом вивчення собору з різних ракурсів, з історичного та архітектурного», - розповідає Костянтин Мешко.

«Дивним є те, що для такої відомої пам’ятки так багато не вивченого. Незважаючи ні на які історичні епохи, собор завжди захоплював і подорожуючих, і науковців. Про собор писали із захватом історики, священники, краєзнавці. Цей храм завжди був унікальним», - продовжує Олександр Харлан.

Нові факти для дослідників відкрились і під час поточної реставрації. При знятті старої шалівки, що покривала зруб правої передньої бані, зроблено унікальне відкриття. В основі зрубу на брусі зберігся фрагмент старовинного настінного розпису «Хресна дорога». На брусі зображено обличчя Ісуса, який несе хрест на Голгофу, обличчя стражників та тих, хто супроводжує Його в останню земну путь. Клірик Свято-Троїцького собору, протоієрей Андрій Москаленко говорить, що, скоріше за все, це фрагмент настінного розпису собору, який був у храмі до його повної перебудови 1888 року. Саме тоді собор розібрали та склали наново з нового дерева. Але деякі колоди зі старого зрубу, що добре збереглися, використали ще раз.

Також під час зняття шалівки знайшли слід від снаряду, який влучив у собор під час Другої світової війни.

Але автори підкреслюють, що їх праця буде не просто систематизацією джерел. Історик та архітектор запропонують результати власних досліджень.

До речі, автори обіцяють розповісти й про те, звідки взялась легенда про Погребняка. Дещо відкриємо таємницю, та скажемо, що Григорій Надхін у 2-й половині XIX ст. вперше записав цю легенду від старожила, який спілкувався з сином Якима Погребняка. І що в легенді правда, а що ні, можна буде дізнатись із «Літопису Собору».

nmsk-segodnya.dp.ua/article/lito … hna-pravda

poleznaya.dp.ua/index.php?id=293 … hem_sobore

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

10

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

В метрической книге Свято-Троицкого собора г. Новомосковска 1909 г. (ГАДО 193-9-81)

л. 111 об.

18/19.04. Дочь титулярного советника Мария Федоровна Заможаева, 89, от старческой немощи

л. 113 об.

4/7.05. Жена штабс-капитана Мария Антоновна Мамчевская, 46 лет, натуральной (! или я ошиблась и это 76 лет?)

1/2.05. Почетного гражданина Григория Пироговского сын Константин, полгода, от кори

12/13.05. Нм. городовой врач надворный советник Филипп Ив. Павловский, 48 от отравления наркотическими средствами

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

11

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Що приховує Новомосковська церква

Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев’яної архітектури України. Це єдиний збережений в Україні дев’ятидільний храм, який належить до 100 найкращих дерев’яних споруд світу. Він побудований у стилі українського бароко (був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко).

Споруджений собор був збудований у 1772—81 народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха. Будівля являє собою дев’ятибанну симетричну композицію, з найвищою банею посередині (близько 65 метрів), чотирма дещо нижчими на чотири сторони світу і чотирма ще нижчими між ними (близько 35 метрів). Має три престоли: Святої Трійці, апостолів Петра і Павла та Трьох Святителів. Стіни Троїцького собору вигнані з дубових і соснових колод, облицьованих дошками. Вони по наростаючій переходять в дев’ять восьмигранних веж-куполів. Вежі чотириярусні і увінчані хрестами. Однією з особливостей собору є цікава архітектурна деталь. При його огляді знизу можна побачити одночасно тільки вісім купольних веж. Всього будівництво собору обійшлося в 16763 рублі.

Фундаторами Троїцького собору були старшини (кошовий І. Чепіга, самарський полковник А. Головатий), козаки-січовики, соборний староста М. Петренко й інші. У 1830 році собор ремонтували, а у 1887–1888 роках — пересклали «по старому зразку», але з деякими змінами майстром-реставратором Олексієм Пахучим. Після реконструкції було побудовано дзвіницю Свято-Троїцького собору. В 2012 році розпочали чергову реставрацію. А от у радянські часи собор використовували як склад.
Ставлення тодішньої влади до цієї духовної пам’ятки українського народу покладене в основу роману Олеся Гончара «Собор». У 60-х роках XX століття розгорілася нова війна за Троїцький собор, коли радянська влада знову спробували стерти з лиця землі старовинний козацький храм, втілення непереможності духу українського народу. На захист собору тоді піднялася громадськість.

vesti.dp.ua/shho-prixovuye-novom … axiv-foto/

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Ярематойсамий1

Поделиться

12

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Група на "Одноклассниках" https://ok.ru/group/55317718433813

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

13

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Ново-Московский райвоенкомат Днепропетровской области. 
Алфавитная книга военнообязанных мобилизованных в Советскую Армию в 1943—1945 годах. 
Фамилии на буквы «А—Д».


documentarium.online/novo-moskov … bukvy-a-d/


В очереди опубликования документов:


№ в очереди    Документ    Кол-во листов
1    Новомосковский РВК. Книга Призыва 1943 г. №1 (А, Б, В, Г, Д)    69
2    Новомосковский РВК. Книга призыва 1943 г. №2 (Д—Л)    65
3    Новомосковский РВК. Книга призыва 1943 г. №3 (Л—С)    77
4    Новомосковский РВК. Книга Призыва 1943 г. №4 (С—Я)    62
5    Новомосковский РВК. Извещения 1—200    312
6    Новомосковский РВК. Извещения 201—300    174
7    Новомосковский РВК. Извещения 301—400    184
8    Новомосковский РВК. Извещения 401—500    191
9    Новомосковский РВК. Извещения 501—600    184
10    Новомосковский РВК. Извещения 601—700    162
11    Новомосковский РВК. Извещения 701—800    145
12    Новомосковский РВК. Призваные и мобилизованные в 1941 г. №1    56
13    Новомосковский РВК. Призваные и мобилизованные в 1941 г. №2    85
14    Новомосковский РВК. Призваные и мобилизованные в 1941 г. №3    101
15    Новомосковский РВК. Призваные и мобилизованные в 1941 г. №4    97
16    Новомосковский РВК. Призваные и мобилизованные в 1941 г. №5    48

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: litar Л, VadShv, Алёна, о и, сергей-гродовка5

Поделиться

14 (20-10-2017 09:38:51 отредактировано DVK_Dmitriy)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Ново-Московский райвоенкомат Днепропетровской области. 
Алфавитная книга военнообязанных мобилизованных в Советскую Армию в 1943—1945 годах. 
Фамилии на буквы «Д—Л»


documentarium.online/novo-moskov … bukvy-d-l/



Ново-Московский райвоенкомат Днепропетровской области. 
Алфавитная книга военнообязанных мобилизованных в Советскую Армию в 1943—1945 годах. 
Фамилии на буквы «Л—С»


documentarium.online/novo-moskov … bukvy-l-s/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

15

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Ново-Московский райвоенкомат Днепропетровской области. 
Алфавитная книга военнообязанных мобилизованных в Советскую Армию в 1943—1945 годах. 
Фамилии на буквы «С—Я»


documentarium.online/novo-moskov … ukvy-s-ja/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

16 (27-10-2017 09:37:42 отредактировано о и)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

А по другим районам Днепропетровской области есть такие книги?

Поделиться

17

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

о и пишет:

А по другим районам Днепропетровской области есть такие книги?

Надо узнавать у того, кто передал эти книги проекту.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

18 (27-10-2017 15:24:08 отредактировано о и)

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Интересно, а где эти книги хранились? Когда-то я писала запросы и в Днепропетровский военкомат и в соответствующие районные - ото  всюду получили отрицательные ответы. Никаких сведений по призывникам 41-44 гг. у них нет.

Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться

19

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Там написано, где хранятся.
Пример:

Новомосковско-Магдалиновский ОМВК (предположительное место хранения). Инвентарный № 90. Листы 1 оборот—14,16 оборот—17, 19 оборот—23 оборот, 24—25 оборот, 28 оборот—34 оборот, 36—43.

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

20

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Напишите на сайт, возможно дадут контакт с тем, кто передал им эти фото.
Хотя и так понятно кто это. :-)

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

21

Re: Новомосковськ / Новомосковск Днепропетровской обл.

Извещения о смерти военнослужащих.
Ново-Московский райвоенкомат Днепропетровской области. 
Фамилии на буквы «А—В». 
Из-за низкого разрешения при сканировании эти снимки не опубликованы на сайте проекта «Документариум».


https://www.facebook.com/pg/documentari … 5248170236

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Спасибо сказали: litar Л1

Поделиться