Тема: Мої маленькі дослідження
Більшість населених пунктів Кубані, Північно-Західного Кавказу виникли за останні 250 років, тому по майже всіх є якісь документи в архівах щодо їх заснування та заселення. Звідки прийшли перші поселенці, відомо десь у 90 % випадків. На перший погляд дивно, але найгірше відомо про так звані радянські хутори, які сформувалися у 1920-х рр., коли нова влада наділяла землею жителів малоземельних станиць, сіл та аулів та недавно прийшле населення з Туреччини та інших країн та країв. Для прикладу візьмімо хутір, що виник на півночі юрту станиці Бакинської (Батинської), який спочатку називався Красний Маяк, а з кінця 1950-х рр. Заря Востока, але весь час всі його називали просто "Маяк". Сказати, що він виник у 1920-х рр., трохи збрехати. На тому місці було два хутори-ферми козаків станиці Батинської Попова та Котлова. Їх розділяла балка, яку вони гуртом загатили греблею й набрали ставок. Отож, навколо тих хутірців та ставку осідали нові поселенці. За 8-10 років туди з'їхалося до 100 родин. З так званою колективізацією наплив людності здалеку майже припинився, але приїхало чимало родин з маленьких хуторів, виселених з території, яка відходила під Саратовський військовий полігон на Закубанні. Після війни на Маяк з'їхалися мешканці навколишніх хуторків Молдаванського, Кочкина, Колючого, Кизилова та ще деяких. До сер.1960-х років у хуторі були початкова школа, клуб, магазин. Свій колгосп проіснував з 1929 по 1953 рік, потім його приєднали до колгоспу ст-ці Батинської, а у 1957 р. колгоспи станиць Саратовської, Батинської, Суздальської та Мартанської було реорганізовано в Саратовський тютюновий (табачний) радгосп, найбільший у галузі на весь СРСР (17 тютюнницьких бригад). З 1957 по 1969 рр. на Маяці була така бригада. З кінця 1950-х рр. найбільше завдяки політиці ліквідації малих поселень хутір почав роз'їзджатися. У 1969 році його було електризовано, але того ж року закрили школу, через рік клуб, потім магазин і до 1975 року хутір зник.