1

Тема: Мої маленькі дослідження

Більшість населених пунктів Кубані, Північно-Західного Кавказу виникли за останні 250 років, тому по майже всіх є якісь документи в архівах щодо їх заснування та заселення. Звідки прийшли перші поселенці, відомо десь у 90 % випадків. На перший погляд дивно, але найгірше відомо про так звані радянські хутори, які сформувалися у 1920-х рр., коли нова влада наділяла землею жителів малоземельних станиць, сіл та аулів та недавно прийшле населення з Туреччини та інших країн та країв. Для прикладу візьмімо хутір, що виник на півночі юрту станиці Бакинської (Батинської), який спочатку називався Красний Маяк, а з кінця 1950-х рр. Заря Востока, але весь час всі його називали просто "Маяк". Сказати, що він виник у 1920-х рр., трохи збрехати. На тому місці було два хутори-ферми козаків станиці Батинської Попова та Котлова. Їх розділяла балка, яку вони гуртом загатили греблею й набрали ставок. Отож, навколо тих хутірців та ставку осідали нові поселенці. За 8-10 років туди з'їхалося до 100 родин. З так званою колективізацією наплив людності здалеку майже припинився, але приїхало чимало родин з маленьких хуторів, виселених з території, яка відходила під Саратовський військовий полігон на Закубанні. Після війни на Маяк з'їхалися мешканці навколишніх хуторків Молдаванського, Кочкина, Колючого, Кизилова та ще деяких. До сер.1960-х років у хуторі були початкова школа, клуб, магазин. Свій колгосп проіснував з 1929 по 1953 рік, потім його приєднали до колгоспу ст-ці Батинської, а у 1957 р. колгоспи станиць Саратовської, Батинської, Суздальської та Мартанської було реорганізовано в Саратовський тютюновий (табачний) радгосп, найбільший у галузі на весь СРСР (17 тютюнницьких бригад). З 1957 по 1969 рр. на Маяці була така бригада. З кінця 1950-х рр. найбільше завдяки політиці ліквідації малих поселень хутір почав роз'їзджатися. У 1969 році його було електризовано, але того ж року закрили школу, через рік клуб, потім магазин і до 1975 року хутір зник.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

2

Re: Мої маленькі дослідження

Мені зараз підказали, що на Маяку ще був дитсадок, а вихователькою там була В.А. Головин(а), у другому шлюбі Чепинога, дів. Литвинівна, уродженка ст-ці Батинської, а десь з 1960 року жила з дідом Чепиногою в Саратовській, яку я добре пам'ятаю. Добра бабця була, тільки на ногу дуже припадала. А дід, хоч і Чепинога писався, а був стрункий  і добре ходив. Теж добродушний дідок був.
Так-от, зібрав я по тому хутору 65 прізвищ. Декого питав, звідки туди населення зї'халося ? Дуже часто казали, що з України. Але вирішив перевірити. Перше, ті, що конкретно знали, називали недалекі кубанські станиці  або я сам це знав (мої Тарани - з Пашківської, Головини, Литвини - з Батинської), з близьких хуторів - Штаньки, молдавани - Ботнарі, Згури, Попески. Звідкись узявся німець Штенгельс, який оженився на Ботнарівні. Німкенею була також сваха моїх Таранів, свекруха старшої сестри нашої баби Марії Таранки Параньки. Було 3-4 російськомовних родини або частково ("кацапушки"). Молоді Штенгельси (німце-молдавани) були вже "балачкунами", бо такими були майже всі маячани. Кілька прізвищ російські - Стратонов, Щебликін, Зуєв, Гололобов, Риков (казали - Стратон, Щеблика, Зуй, Гололоб). Майже всі прізвища українські, але на -енко мало: Сущенко (казали "Сушко"), Фесенко, Федосієнко, Ейченко, Торопченко, Мащенко, Трохименко, Васильченко.  Більшість - прізвиськові -  Ромадин, Лисовин, Конопля, Каламбет, Аринка (Оринка), Черешник, Сумський, Левадній, Лісняк (Лісник), Прісняк, Кунпан, Гапко (Гопко) та ін. Таке співвідношення було характерне для кубанських чорноморських козаків. Якихось мовних відмінностей од старих бабців не чув - мова була така сама, як у станицях. Відзначали ті ж самі й так само свята . Текст Меланки такий самий, як і в станицях. Посівали на Новий Рік так само. Пам'ятаю кілька старих хат з піддашками, але на Закубанні не було стійкого планування, тому не можна сказати, що то були не кубанські житла. Хуторяни, особливо  довгоязикі хуторянки ніколи не відрізняли себе від козаків сусідньої станиці Батинської (ми - мужики, вони - козаки такі сякі куркулі). Отже, з усього того роблю висновок, що населення хутору Маяк сформувалося у 1920-х рр. переважно з вихідців з близьких україномовних чорноморських станиць.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

3

Re: Мої маленькі дослідження

Прочитав у Вікі матеріали про Краснокутськ. Там є таке, що Мерла була колись широкою судноплавною річкою, що по ній козаки плавали на дубах, а зараз вона обміліла. Пам'ятаю ту Мерлу і постійно мені сняться якісь річки на Богодухівщині досі. Але головне, що було людьми зроблено - це спрямління річки, щоб вона менше розливалася під час повені, менше було заплав та болот. По суті, в районі Богодухова Мерлу перетворено на прямий канал. Те ж саме зараз робиться і з моєю річкою Псекупс - її від 1950-х років постійно спрямляють, зникають широкі та глибокі плеса, річка перетворюється на один суцільний мілководний перекат. А води вона, може, несе й більше, чим сто років тому. Отже, головна причина обміління річок у людяних регіонах не нестача води, всихання джерел, а зміна річища до повного невпізнання, особливо спрямління його. Зате малі річки, притоки тієї ж Мерли, постійно загачувалися, перетворивши їх на низку ставків і вони стали б наче більшими, ширшими, але мало хто згадує, що то колись були невеликі струмки.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

4

Re: Мої маленькі дослідження

Ярематойсамий пише:

Отже, головна причина обміління річок у людяних регіонах не нестача води, всихання джерел, а зміна річища до повного невпізнання, особливо спрямління його. Зате малі річки, притоки тієї ж Мерли, постійно загачувалися, перетворивши їх на низку ставків і вони стали б наче більшими, ширшими, але мало хто згадує, що то колись були невеликі струмки.

Річки степової України, по якій ще плавали купці часів Золотої Орди (а може ще й греки та потім варяги), а згодом і запорожці на своїх чайках, обміліли і міліють через розорювання степів.

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

5

Re: Мої маленькі дослідження

А чому міліють гірські річки?

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

6

Re: Мої маленькі дослідження

Balymba пише:

А чому міліють гірські річки?

ймовірно, сохнуть. Ви ж з гір, то чому?

Херсон губ Сердюк Задорожний Москалець С(Ш)ушко Білий; Піщане Переяслав полк Шарата Чмир Прилипко; Галичина Ільків Ilkow Рабик Гавриляк Келлер Keller Боднар Кохан Щавинський Червинський Чайкі[о]вський Папп; Могильов губ Тве[a]рдовский Немиленцев Шпаков; Моринці Артеменко Філіпович А(Га)ркуша; Новосілки Київ пов Кучер Ігнат'єв Кошевий Михайлов Малишенко Федоров; Київ Коноваленко R1A1A/T2B5

Share

7

Re: Мої маленькі дослідження

Здається рівень грунтових вод опускається всюди: і в горах і в степах.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

8

Re: Мої маленькі дослідження

Balymba пише:

А чому міліють гірські річки?

Жила недавно на світі золота людина, яку звали Олександр Твердий. Я про нього обов'язково тут розкажу. Це був головний турист Кубані, кубанець з українською й адигейською кров'ю, вчений, викладач краснодарських ВУЗів, уродженець Краснодара, але більшу частину життя прожив поряд зі мною, у Гарячому Ключі, бо дуже любив ліс і гори. Ми з ним чимало на цю тему гутарили. У нього в наших невисоких горах були контрольні ділянки після лісоповалу. Він спостерігав, як поновлюється ліс, як ведуть себе джерела, струмки. Ну й, я трохи до такого придивлявся. Коротко. Ліс поновлюється непогано, але на місці дубу, каштану (їстівного), липи росте менш цінний граб, на деяких ділянках осика. Що там буде далі - бог його знає. Щоб сказати, що дуже всихають джерела - ні! Але тут справа ось у чому. По-перше, ми звертали увагу на постійні потужні криниці, за якими люди доглядають. У горах дуже багато тимчасових джерел. Якщо вони раніше дзюріли по серпень, то зараз можуть вже у травні-червні всохнути. А це десь третина річкового притоку. По-друге. В останні роки помінявся річний режим опадів. Взиму у нас стало опадів більше, а з квітня по вересень - менше. Через такі причини помінявся й річковий гідрорежим - у зимовий період наші річки несуть води більше, ніж раніше, у літній - менше. Ну й, те, що я казав - з річок поробили канали. Якщо наша річка робила по петлях по станиці 9 км, то зараз десь 5,5 км.  У нас тут поряд була подвійна петля 3,5 км, спад рівня 1,5 м. Тепер річка цей перепад робить 600 м по штучному руслу. Була тиха течія з широкими рибними плесами, тепер суцільний вузький гравійно-піщаний перекат. Звичайно, якщо схили вкриті лісом, то сніг розстає повільно і вода насичує грунт, а коли лісу нема, то сніг розстає швидко і вода сходить у річку, а криниці, особливо непотужні, швидче висихають. Але навіть після порубок безлісних схилів майже нема, бо вони дуже бистро заростають чагарником, і сніг там теж довго затримується. У нас головні причини - переміни в кліматі та "ковиряння" у поймах річок, а хижацькі порубки - на третьому місці (але краще б це менше читали "лісники").

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

9

Re: Мої маленькі дослідження

Й іще одну річ забув. Дуже багато річкового стоку забиралося на полив та інші види зрошування. Зараз значно менше, бо за те треба багато платити і шкурка вичинки не стоє. Але великі канали й досі існують. Кубань на сьогодні виносить в Азовське море приблизно половину того, що несла на поч. 20 ст. З неї йде вода по Вел. Ставропольському каналу, Невинномисько-Єгорлицькому і чотири канали в Краснодарському краї. З малих річок тепер забирається мало. Після рису до 70 % води скидається у те ж море, але іншим шляхом і з доброю дозою отрути. Коли у нас сіяли рис, то з річки висисали всю води й вона текла у трубу (видно було течію) і зверху, і знизу. Зараз на полив з нашої річки воду не беруть.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share

10

Re: Мої маленькі дослідження

Що таке суржик?
(Мої спостереження й думки).
Моє переконання, суржик - це російська мова україномовних з дитинства або до якогось часу, які погано володіють російською мовою, несвідомо ставляться як до української, так і до російської мови. Це не є якась мішанка мов, це не є українська мова, на яку вплинула російська, це не є російська мова росіян в Україні або на півдні Росії. Це саме мова (колишніх) україномовних у російськомовному середовищу або коли вони намагаються говорити по-російськи, а в них виходить саме так або коли вони "наплєватєльськи" ставляться до російської мови. Говірки східних регіонів України, Кубані, Донщини, Східної Слобожанщини, українських сіл Сибіру, Казахстану, на які дуже вплинула російська мова, все одно не є суржик. Кубанська мова (балачка) також не є суржик, доки на ній мовець говорить свідомо, за якимись правилами. Поряд з цим є й кубанський суржик і він майже не відрізняється від українського. Вважаю, що суржик навряд чи можна називати українським або кубанським, бо, наскільки б він не був українським за лексикою, фонетикою й т. п., це вже явище (хвороба?) російської мови. Відносити суржик до розряду мов, діалектів не можна, бо там ніяких правил, ніякої стійкої лексики, фонетики нема, а, навпаки, там повна руїна й нагромадження мовних торосів. Вивчати суржик з позицій лінгвістики майже неможливо і, мабуть, непотрібно, бо то соціально-політичне явище. При цьому треба визнати, що багато людей говорять переважно суржиком і десь половина з них може говорити тільки суржиком.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share

11

Re: Мої маленькі дослідження

Зразки мови:
1. Українська літ. мова. Зранку налетіли хмари, десь далеко загуркотіло. Всі думали, що зараз піде дощ, але ні краплі не впало з неба.
2. Кубанська "балачка". З утра налетіли хмари, десь далеко загуркотіло. Всі думали, шо от-от піде дощ, ну ни каплі не впало з неба.
3. Суржик (тут можна дати сотню варіантів, рос. графікою). С утра налытилы тучи, де-то далико загримело. Вси думали, шо сичас пидэ дожжь, но ни капли ни впало с нэба.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

12

Re: Мої маленькі дослідження

Сьогодні моя гарна й ловка система усних генеалогічних досліджень дала добру шпарину у три пальці завтовшки. І на старуху бува проруха. smile Нічого не бажаючи випитати, почав одній старшій землячці, яку дуже добре знаю змалечку, досить таки негативно згадувати одних давно покійних старих. Вона зіщулилась, трохи дала волю моїй пащеці, а потім зупинила:"Дід Н. - то мій батько хрещений. То баба була така жадна, а дід не такий!" Довелося викручуватися. Правда, потім ми обидва набралися гріха, промивши бабині кістки. У таких несподіванках небезпека "польових" дослідів та опитувань сільських та містечкових родичів, земляків. Бо ми не можемо всього знати - хто чий сват, брат, кум, хрещеник, хто з ким куди стрибав, хто з ким лаявся і т.д. Бачите, начеб, свою станицю й земляків знаю, а часто ловлюся. А всіх хвалити та згадувати покійників тільки добром або ніяк чомусь не завжди виходить.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

13 ( 11-04-2016 07:30:50 змінене kbg_dnepr )

Re: Мої маленькі дослідження

Пане Яремо, то чудовий приклад складностей у спілкуванні з родчами та взагалі небезпек зайняття генеалогією - у нашому житті повно "мін", яких не можна торкатися - і хтозна, що можна зачепити у людини, розповідаючи їй (або розпитуючи її) про предків.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

14

Re: Мої маленькі дослідження

Ні, коли про предків говорю, то так і сяк обминаю і міни, і протитанкові рови. Небезпека на нас чигає, коли при нашій "всеобізнаності", раптом виходить, що там якийсь невідомий, некровний зв'язок або, навпаки, при відомих нам родинних зв'язках, між родичами кіт пробіг і їм не подобається навіть згадка про таких родичів. У нас тут зараз між одними рідними, рідніших не буває, така ворожнеча, що й через сто років про те, що вони родичі краще їхнім нащадкам не нагадувать.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: ГіП1

Share

15

Re: Мої маленькі дослідження

Так я саме про те й кажу (пишу)!

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

16

Re: Мої маленькі дослідження

Ярематойсамий пише:

Ні, коли про предків говорю, то так і сяк обминаю і міни, і протитанкові рови. Небезпека на нас чигає, коли при нашій "всеобізнаності", раптом виходить, що там якийсь невідомий, некровний зв'язок або, навпаки, при відомих нам родинних зв'язках, між родичами кіт пробіг і їм не подобається навіть згадка про таких родичів. У нас тут зараз між одними рідними, рідніших не буває, така ворожнеча, що й через сто років про те, що вони родичі краще їхнім нащадкам не нагадувать.

Життя таке, що колись помиряться. Маю приклад коли судовий розгляд справи про сервітут розпочався між двома братами у 1821 році, а закінчився у 1934 році мировою угодою, коли їх нащадки між собою уклали шлюб, і об'єднали земельні ділянки.

Левицький г.Рогаля, Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Литвинюк, Gut, Kremer
І-BY78168/ Н. Тесть,(ЧЖЖЧ) І-Р37

Share

17

Re: Мої маленькі дослідження

Теж архетипічна історія - Ромео та Джульєтта, тільки зі щасливим кінцем.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Thanks: Balymba1

Share

18

Re: Мої маленькі дослідження

kbg_dnepr пише:

архетипічна історія - Ромео та Джульєтта.

Ой, чо'сь я не уявляю, щоб Монтечки з Капулетихами одні одних кляли, тицькали дулі, задирали спідниці, перебивали півням лапи та кидались до бійки посеред вулиці. А там біс його знає, бо італйці, південь, темперамент, язикатість... Волохи, болгари, греки, грузини, вірмени - теж народи "кайдашевосімейні".

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

19

Re: Мої маленькі дослідження

Balymba пише:

Життя таке, що колись помиряться. Маю приклад коли судовий розгляд справи про сервітут розпочався між двома братами у 1821 році, а закінчився у 1934 році мировою угодою, коли їх нащадки між собою уклали шлюб, і об'єднали земельні ділянки.

А тут (у нашому випадку) час нічого не дасть, бо мати з дочкою. Просто розрив лінії - я не твоя, ти не моя! Мати вмерла. Онукам нема чого миритися, бо вони й не гризлися.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

20

Re: Мої маленькі дослідження

Balymba Ваша кликачка доволі схожа на нашу клокичку
Ще б! smile То ж воно й є! У нас її не називають ні клокичкою, ні кликачкою, а "райські орішки, котові яйця smile " або по-грузинському "джьонджьола". Якщо вірити різним розумним книжкам, то у нас її найгустіше з усього ареалу. Грузини квасили квіти та пуп'янки, у рад. часи приїздили закупляти її. Ми з сусідом вчора теж "збили оскому" - по відру нарвали. Горішки їстівні, але тільки смажені, а від сирих будеш... "кликати Веклу", як у нас кажуть. Це точно знаю. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

21 ( 13-06-2016 18:06:52 змінене Ярематойсамий )

Re: Мої маленькі дослідження

Вороги посмійтеся, друзі послухайте! Вчора я заблудив у своєму лісі. Не сказать, щоб так вже й заблудив, але на якийсь час втратив орієнтацію й не знав куди йти. Зразу скажу - у лісі блудять навіть лісники на своїх обходах (це мені сьогодні один лісник признався). По сонцю знав куди йти, але чомусь такий варіант мені не сподобався, бо довелося б 3-4 км дертися через хащі. Тоді вирішив перевірити той спосіб, який чималий час пропагандую, але сам його ніколи не застосовував. Уже не в перший раз виходив там на якийсь незнайомий яр, по-нашому єрок. Вийшов і вчора. Туди-сюди покрутився - не знаю "кудою" ( унас так не кажуть) йти. Думаю:"Цей єрок впадає або в Макартек (кращий варіант), або в Диш - великі єрки, а в реєстрі - річки. Заразом й опробую спосіб іти по ручаях та річках, поки не вийдеш до знайомого місця або дороги, або якогось нас. пункту." Пішов. І хто б подумав - капосний єрок не йшов собі рівно, а все викручувався. І мені довелося крутитися разом з ним. А він ставав все глибший і все більше крутився. Вже по берегах великі кущі жасмину стали попадаться, який щойно оцвівся, великі стрункі осики. Підійду до самого єрку - вода тільки по ямах стоїть, не тече. Значить, це все він, бо по тих, більших, вода ще тече. Ого! Скільки по лісу ходимо, а цього єрку не знали. Налякав якусь пташку, зігнав з гнізда. Шість маненьких слабо-рожевих яєчок. Брехня, що птицю підсипати треба непарно. Ось недавно вигорілий ліс, десь у березні-квітні горіло, по сухому. Багато сироїжок, молодих літніх груздів. Почав збирати грузді. Піймав себе на думці, що вже забув, що заблукав. Пішов. Бачу, що варіант гірший - у Диш тече мій єрок, який я подумки назвав Жасминуватим. А по голій землі смуги білої плісняви. У горах мене навчили, що то грибниця боровиків пробивається. Значить, на цьому місці скоро справжні гриби будуть. Правда, ці смуги по всьому лісі є, але тут - найбільше. Колись перевірив - правда. Луп - через єрок якась дорога свіжонаїжджена. Глянув на сонце і повернув по ній направо. Відповідно, мій єрок таки у Диш побіг, якийсь вже десь поряд. Там знаю дві дороги. Подумав, що то дальня, але коли трохи пройшов, побачив, що ближня. За годину з перепочинком вийшов до "цивілізації". Отже, спосіб вірний і перевірений. І ще. Якщо хтось в лісі, нашому або карпатському, обпалиться ясенцем, то кращий лік - лінімент (мазь) Вишневського. Бо наука каже, що досі нез'ясовано, якими речовинами він обпалює і як лікуватися. Навіть пігментних плям не залишилося.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

22

Re: Мої маленькі дослідження

А що таке ясенець?

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

23 ( 13-06-2016 21:58:35 змінене Ярематойсамий )

Re: Мої маленькі дослідження

Ясенець кавказький або білий росте переважно на Кавказі, трохи є понад Дніпром. Але там, мабуть, дуже мало, бо до мене приїздив один лікар з Дніпра-міста (з Мирного) копати коріння восени для настойок - розтирав перед масажем. Коли цвіте (кінець травня), дуже красива рослина, але дуже небезпечна. Вранці знизу чиркаєш кресалом і вона спалахує доверху, так багато виділяє ефірних олій. Дуже воняє, особливо листя та коріння, нагадує бензин. Тому тепер її у нас називають бензінкою або огонь-трава. Раніше називали бузок щільовий, бо квіти бузкового кольору, а росте не тільки по щілях, а й по горі. У нас його дуже багато. Сейрік цвів буйно й довго. Як не бережешся, а десь рукою зачепиш. Він обпалює навіть при наближенні. Починають свербіти руки, чухаєшся, як при якійсь чуханиці (від людей соромно), потім виступають пухирці, потім на сонці вони більшають, робляться водянки. Коли проходить, 2-3 роки залишаються пігментні плями, наче засмагло. Додумався маззю Вишневського помазати, дуже гарний ефект!
www.fito-terapevt.ru/uspokaivaus … caucasicus

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: Алена1

Share

24 ( 13-06-2016 18:42:17 змінене olyvd )

Re: Мої маленькі дослідження

Сестра в походе в Крыму сколько-там лет назад попала в ясенец, сильно обе ноги пожгла  - Вишневского не было. Практиковала цигун - ни шрамов, ни пятен. Но изначально это выглядело ......

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

25 ( 20-06-2016 22:12:15 змінене Ярематойсамий )

Re: Мої маленькі дослідження

Німці-фольксдойче, які були вислані з України у Казахстан, десь у 1970-х приїхали на Кубань. Господиня, стара бабця каже сусідці-тутешній козачці і свідомій українці:"На тебе, Алла, посади нашу старинную немецкую полезную траву. Кануфер назьівается." "Ой, боже, та це ж наш старинний канупирь! А я думаю, де його взять, шоб розвести, бо він совсім щез з палісадніків та городів." Отак німці трималися свого. А ось як ми "тримаємося". Сьогодні, навіть по нашому форуму, бачу, що багато українців не знають, що "васи'льки" - це не волошки (рос. васильки'), а те зілля, що по російському зветься "базилик" (а по-молдавському та румунському busuioc - бусуйок). А якщо хто й знає, то ставить наголос не "васи'льки", а "васильки'". Раніше василькі євгенольні росли в кожному садку або палісаднику на Сході України та Кубані. У нас культивували сорти-різновиди з зеленим листям з фіолетовими жилками. На Закавказзі, де васильки відомі під назвою "рейга'н" (фарсі "райгон") вирощують здебільшого червонолисті сорти. У нас васильки мало застосовували в кулінарії, основне їхнє призначення було - "церковне" зілля. Церковнослужбовці використовували пучки васильків як кропила. Васильками та чебрецем обкладували покійника в домовині. Пучки чебрецю й васильків у багатьох хатах стояли або висіли біля ікон. З занепадом церкви не стали сіяти й васильки. Остання, у кого вони були й кого знаю - наша сваха по хутору. Якось іду повз "бабський" базарчик на тротуарі в центрі станиці, зупинився коло неї. На прощання вона подарувала мені розсади старовинних васильків. На жаль, вони в мене не дожили до сих днів, але інші сорти сію-розсаджую щороку. І ще - назва вживалася майже виключно у множині - васи'льки. Вона є "перекладом" грецької назви, але походить вона не від імені "Василіос" або "василевс" (цар), а від "базиліка"- церква. Отже, і в греків то було церковне зілля.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

26

Re: Мої маленькі дослідження

Поки розбирався з прізвищами гнізда Стаматі-Стаматьєв, в голову прийшла думка про походження назви озера в Грузії біля Поті у гирлі річки Ріоні - Палеостомі (груз. Паліастомі, стар.рос. Палеостом). Що назва не грузинська, відчував давно, а сьогодні "осінило", що то "Старий рот", тобто "старе гирло", "старе устя", бо Ріоні саме через нього раніше впадала у Чорне море. До речі, Ріоні по-грецькому називалася "Фазіс", звідси, кажуть вчені, "фазан" і "Поті". Потім охолов, бо це, напевно, давно і без мене відомо. Потім погортав інтернет і особливо нічого такого не знайшов (можливо, якби читав по-грузинському, то там би знайшов). Але на одному поважному сайті знайшов, що "Палеостоми в переводе с латьіни - "Старое устье". Виправив на "Старьій рот, т.е. старое устье", латину на грецьку. З греків і грузинів - могорич. Меріє Поті, гу-у!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

27 ( 19-07-2016 20:15:24 змінене Ярематойсамий )

Re: Мої маленькі дослідження

Друзі, їжте часник! У всіх видах, більше свіжий, особливо молодий, коли в'яжуться зубки. Вже якийсь час спостерігаю за своїми родичами, сусідами, знайомими, слухаю людей і говорю на цю тему.  Просліджується дуже цікава тенденція - той, хто любить часник і овочі взагалі (не фрукти солодкі, а саме овочі!), дуже рідко страджає від гіпертонії, не допускає до інсультів, легше переносить спеку. Кого знаю гіпертоніків, всі не любили часник - "Ой, уп'ять нажерся часнику! Іди, не воняй!" Як кажуть вчені, часник добре чистить кровеносні судини, отож, жирну страву, сало не можна їсти без часнику. Майже всі знайомі гіпертоники люблять (любили sad ) : солодощі, м'ясо, картоплю, крупи, фрукти, молоко (особливо, свіже). Негіпертоники люблять: не дуже солодке печиво, хліб, рибу, яйця, не дуже жирне м'ясо, особливо, типу дичини, овочі, фруктові соки й напої і не люблять дуже солодкого, дуже солоного, оцту, картоплі, круп (крім рису), свіжого молока, сирів. Більшість таких людей їсть часник та зелень, як наркотики. Хочте, вірте, хочте, не вірте! З алкоголю гіпертоники г'лиг'ають пиво, запиваючи його вином, різними "одвертками" та дешевою горілкою. Негіпертоники взагалі не дуже "заливають горлянку", а як і п'ють трохи гарного вина та горілчаних виробів, часто свого виробництва. І майже не п'ють пива. Щодо кави, какао, шоколаду, чаю ніякої тенденції не просліджується.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Share

28

Re: Мої маленькі дослідження

Негіпертоніки з солодощів люблять кавуни, сухофрукти, цукати, пастилу, варення, мармелад, мед і можуть це вживати замісць цукру з чаєм, іншими напоями, навіть кавою і не люблять цукерок з чистого цукру з різними сумнівними та непевними додатками. Гіпертоніки люблять це все, але перевагу віддають цукру та цукеркам. Негіпертоніки більше люблять кавуни, гарбузи, а дині менше, гіпертоніки більше люблять дині. Тут справа, мабуть, не тільки в часнику та овочах, а в тому, що, коли осмислити все сказане, то, виходить, що негіпертоніки є прибічниками старовинного типу харчування, а гіпертоніки більше їдять "сучасних" продуктів і по-сучасному. Наприклад, ці останні часто їдять м'ясо - свинину і яловичину, а риби й птиці менше. До того ж, вони вживають надто багато продуктів переробки такого м'яса, а цього до середини 20 ст. не було. Свиней та велику худобу більше забивали взимку, їли 2-3 місяці. Решту року вживали птицю, рибу, кисломолочні продукти, яйця. Щоб жерти жирні свинячі шашлики влітку та ще через день-два та + штучні незрозумілі ковбаси, такого не було. Максимум - сало та й те з часником, цибулею та овочами. Три великі переміни в нашому житті призвели до спалаху гіпертонії - часті стреси, сучасна техніка з електромагнітними та іншими імпульсами та значні зміни у харчуванні. Отже, притримуйтеся старовинного харчування наскільки то можливо і вже буде краще. І не забувайте про часник!

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Thanks: ГіП, Алена2

Share