Чай
Про що я й кажу - від Вас немає предмету обговорення, тільки загальні фрази, які при детальному розборі виявляються такими, що не відповідають дійсності.
Я вже писав, що Ваша думка - це Ваше право. Про смаки не сперечаються. Тільки не треба писати про існування десь там доказів, не приводячи їх.
Якщо для вас замало прикладу з одним пам’ятником,щоб зрозуміти що малося на
увазі(про те,щоб поділяти мій погляд,я вже й не кажу),то отже так і буде. Не вдалось коротко донести свою думку,буває. Часу насправді не вистачає, навіть для генеалогічних тем(а це приорітетнійше для мене).
Якщо дуже спростити, то спори можна поділити на два головні види. Перший це перевірка доказів. Тобто учасник висуває якусь тезу і докази на її підтвердження та намагається її захистити. Власне робиться це для того, щоб перевірити вірність інформації. Наприклад, хтось висуває тезу "у українців не було прізвищ до 1861 року" і як доказ наводить цитату з вікіпедії "В Центральной России среди крестьянства фамилии до XIX века были относительно редки", додаючи, що от ми ж теж були в РІ, і в нас так було. Як додатковий приклад дістає одну сповідну по Україні за 18ст., де дійсно прізвища не вказані.
З іншого боку опонент бере й дістає сповідні розписи по цілій протопопії за 18 ст з Лівобережжя та по тому ж селу за інші роки. Прізвища в абсолютній більшості випадків там є, більше того сходяться з сучасними.
Все. Очевидно, що теза першого учасника в такому вигляді не вірна і потребує перегляду, додаткових розвідок і уточнень.
Інший вид, що займає 99% в Інтернеті - спор заради перемоги. Тобто стороні не потрібно перевірити свої тези, їй потрібно лише перемогти, щоб опонент припинив спор чи перейшов на його погляди.
Тобто прихильником теорії про прізвища тільки в 19 столітті почнеться тягомотина в стилі - якщо для вас замало прикладу з одним приходом, щоб зрозуміти що малося на увазі, то отже так і буде.
Ще одна характерна особливість цього виду спорів - застосування хибних аналогій.
Наприклад, обговорюємо перейменування міст з комуністичною символікою, при чому не просто міст, а обласних центрів. Тобто такі назви, з якими буде знайомитись кожен громадянин України, навіть з забутих сіл хоча б раз в школі на уроках географії. Не кажучи про інші ситуації, починаючи з щоденного прогнозу погоди по телевізору. Топонім, який буде носити в документах майже мільйон українців. Топонім, що буде на дорожніх знаках замість "Кіровоград 120 км". Ітд. ітп.
І тут як аргумент як чинять в інших країнах наводять пам'ятник. Тобто архітектурний об'єкт. При чому не пам'ятник більшовицькому діячу (адже ми обговорюємо перейменування з Кіровограда, а не Єлизаветграда), а пам'ятник імператору в мундирі фінської гвардії, людині, що свого часу дала Фінляндії конституцію та сприяла піднесенню фінської мови. Я вже не пишу про обставини встановлення пам'ятника - на той час це можна було розцінювати як нагадування новому імператору про видатного батька, що був більш прихильним до Фінляндії.
І починають розказувати, що це також підходить як приклад.
Так. Це підходить як приклад відношення Фінляндії до пам'ятників імператорам Російської імперії.
Але ми маємо місто Кіровоград.
Не місто Єлизаветград, яке планують перейменувати в Інгульськ, а місто Кіровоград.
Не пам'ятник імператриці Єлизаветі. А місто.
Не село, яке навіть не позначають районні автобуси на шильдиках "туди і звідти" за лобовим склом, а місто, що дає назву області.
Не архітектурну споруду, щоб побачити яку та піддатись впливу її "імперського спадку" треба приїхати в Хельсінки, а місто, назва якого та області на всіх картах України, в документах, на дорожніх знаках, на етикетках виробленої там продукції та багато іншого.
Топонім регулярного вжитку для всієї держави.
Не екскурсійного автобусу з туристами.
Всієї держави.
Щоб використати це як приклад для політики Фінляндії взагалі та використати як аргумент з серії "в інших" треба більш широкий ряд, бо вже Петрозаводськ показує, що не все так просто.
Інакше такими методами можна згадати пам'ятник Миколі І в С-Петербурзі і відстоювати його як зразок толерантності більшовицької влади до спадку Російської імперії. Так, є такий пам'ятник і ще кілька винятків.
І навряд чи хтось погодиться з Вами, що пам'ятник Петру І там же "більш красномовний символ" ніж ще недавня назва міста Ленінград та діюча області Ленінградська.
Можна наводити інші приклади, з різних країн.Можна було б порівняти досвід країн колишніх азійської та європейської частин Рос.імперії.Інших імперій.
Ну як вчиняє Фінляндія з топонімікою вже розібрались.
Тепер можна перейти до нашої сусідки Польщі, що також свого часу була частиною РІ. Тут, до не такого й великого російського спадку (як з пам'ятниками та православними соборами вони вчиняли в міжвоєнний час я вже писав), додається й потужний німецький, що дістався Польщі після Другої світової. На заході країни були отримані великі німецькі території, з яких німців депортували і заселили поляками.
І що роблять поляки? О, хто знайомий з польською мовою та тамтешніми традиціями перекладу запозичених термінів здогадується, що в кращому випадку Grünberg стане Zielona Góra. Хто має досвід пошуку поховань загиблих червоноармійців теж повірить на слово. Ну, а хто не вірить може спробувати знайти на карті німецький топонім. Гарантую, що буде не просто. Так, ситуація спростилась тим, що там і при німцях багато міст мали в назві західнослов'янські корені ще з часів давніх лужичан та подібних, - тобто частину назв просто привели до слов'янського вигляду. Але в цілому картина вражає.
Для тих, кого тема цікавить глибше може погуглити по "Переименованные польские города", "Старые названия городов Польши" та оцінити масштаб.
Азіатська частина? Я не впевнений, що вдала ідея шукати там приклади.
Але раз Ви згадали, то чи не найрозвинутіший з пострадянських азіатських держав Казахстан добряче зачистив слов'янські назви. При чому всі підряд, як радянський спадок так і просто неказахські. Скажімо Шевченково стало Актау. Це при тому, що Шевченко серед тих, хто залишив великий художній доробок - малював казахські пейзажі та казахів.
Тамтешнім пам'ятникам, до речі, також не всім пощастило. Згадати той же пам'ятник Єрмаку в колишньому ж місті Єрмак.
Рекомендую список "Переименованные населённые пункты Казахстана".