1 ( 22-05-2017 23:46:53 змінене nfs79 )

Тема: Документы из сети

Про залучення частин Червоної армії до збору продподатку, 12 вересня 1922 р

https://twitter.com/History_Ukraine/sta … 8615397376

свой среди чужих, чужой среди своих...

Share

2

Re: Документы из сети

Радянська розвідка знищувала докази невинності Петлюри у єврейських погромах
"Полковник Чеботарев выслал в Камянец-Подольск двух бывших чиновников военного ведомства за доставлением ему некоторых документов из архива, находящегося там в "надежных руках", - відзначається в одному з наступних донесень радянської розвідки. - Эти документы, касающиеся распоряжений Петлюры против еврейских погромов, необходимых для процесса в Париже. Что в Каменце спрятана часть документов В.-М. и Канцелярии Петлюры – это факт, но где именно выяснить не удалось, так как и лиц, отправленных туда".
https://gazeta.ua/articles/history/_rad … mah/831617

Post's attachments

831617_1_w_300.jpg
831617_1_w_300.jpg 15.59 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

3

Re: Документы из сети

Ищите и обрящете. (Мф 7, 7.)

Share

4

Re: Документы из сети

не чув
Валківське повстання або трохи про злих, але героїчних слобожанців

Вообщєм, тут таке діло… на жаль, часто люди знають історію своєї держави краще, ніж історію того краю, де вони народились і виросли. Так що, по мірі того, як в мене буде час і на скільки сподобається цей текст, я спробую написати серію подібних постів, які будуть стосуватись історичних події Слобожанщини… І, перш за все, мені хочеться почати з такої маловідомої, але не менш героїчної події, як Валківське повстання 1920-1921 рр.

Станіслав Левчук
https://site.ua/stanislav.levchuk/15690 … mDrPx0J19o

На фото Валківські чекісти (можливо, чонівці). У різних виданнях знімок датується від 1919-го до 1923-го
www.dsnews.ua/nasha_revolyutsiya … 2019200000

Post's attachments

ВЧ-4.jpg
ВЧ-4.jpg 182.44 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Інтереси: історія Білицької сотні Полтавського полку.
Пошук: Калашник, Білецький, Пилипенко (Порубаї: Озера, Кишенька, Полт.) cool, Зданович (Кривошин: Брест., Білорусь), Чихар, Кириченко, Овсійко (Хмелів: Сум.) cool, Калініченко, Коломієць, Ігнашенко, Табурянський (Білогорілка: Полт.) cool, Сербул, Гуцуляк, Формос, Стефанюк, Петрович (Зелений Гай, Слобода: Новоселиця, Чернівец.).

Share

5

Re: Документы из сети

29.01.20

Гулий-Гуленко, Харченко, Могила: СБУ просить реабілітувати 53 учасників українського руху опору "червоному режиму".

До Дня героїв Крут СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53 учасників українського визвольного руху, репресованих більшовиками.
Про це з посиланням на пресслужбу СБУ, передає Цензор.НЕТ.

"Уже понад 25 років у Службі безпеки України триває системна робота із пошуку та перегляду справ українських патріотів, репресованих радянським тоталітарним режимом. Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917–1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими. У 2018 році відбулись позитивні законодавчі зрушення, що суттєво удосконалили процедуру перегляду цих справ. Тепер клопотати про реабілітацію жертв червоного режиму можуть не лише родичі репресованих, але й широка громадськість, активісти та просто небайдужі українці", - розповідають у пресслужбі відомства.

Зазначається, що в списку, переданому Службою до комісії з реабілітації багато знакових для української історії постатей. Серед них командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник легендарного бою під Крутами Семен Могила.

https://storage1.censor.net/images/8/4/0/d/840d11e5e107be9832b7a1e0375902ed/550x665.jpg
https://storage1.censor.net/images/e/5/1/3/e5139499add17da2128d54635c15aae6/550x845.jpg
https://storage1.censor.net/images/b/e/a/b/beaba5581e7f37cedefe06fc950a9384/550x680.jpg
https://censor.net.ua/ua/photo_news/317 … chervonomu

Share

6

Re: Документы из сети

26.06.19

"Неоднозначна особистість": на Чернігівщині демонтували меморіальну дошку учаснику бою під Крутами, підполковнику УНР Аверкію Гончаренку.

Варвинська районна рада Чернігівської області ухвалила рішення і демонтувала пам'ятну дошку учаснику бою під Крутами - Аверкію Гончаренку. Причина демонтажу формально звучить як недотримання порядку і непогодження з селищною радою порядку вшанування національного героя.
Про це Цензор.НЕТ повідомляє з посиланням на "Свобода.FM".

Демонтовану меморіальну дошку райрада має передати Дащенківській сільській раді.

Представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко прокоментував рішення ради так:

"На позачерговому засіданні Координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Чернігівській облдержадміністрації це питання було розглянуто. Одностайно рішення Варвинської районної ради засуджено як таке, що завдало шкоди засадам національно-патріотичного виховання в районі та області, об’єктивно, незалежно від мотивів і намірів депутатів районної ради, це була дія проти незалежної української державності, державної політики національної пам’яті, вигідна російському агресору".


Науковий співробітник Інституту історії України Олександр Алфьоров повідомив, що відвідав Варву, щоб розібратися в цій ситуації. "Заступник голови райадміністрації так і сказав "проголосували одноголосно" за її демонтаж, тому що вона, бачте, не зовсім законна. А на наші історичні аргументи про Крути зауважив, що в битві при Крутах "воювали свої зі своїми"(!!). Іншу позицію, як виявилося, займає районна державна адміністрація, яка хоче відновити дошку на місці і міркує це зробити в липні. Саму ж дошку місцеві депутати після демонтажу "зіпхнули" в село Дащенки, де народився Гончаренко. Звідти її теж вивезли і тепер вона в надійному місці. Нам її показали і гарантували, що вона буде неушкодженою. Ось так, панове! Аверкій Гончаренко - командир оборони Крут, комендант Поділля і начальник канцелярії Петлюри і сьогодні, під час війни, виявляється для місцевих депутатів "неоднозначна особистість!" - резюмував Алфьоров.

https://storage1.censor.net/images/d/d/d/d/dddd0258ba132c443fd741d1d173825b/650x488.jpg

Нагадаємо, Аверкій Гончаренко - (1890-1980) - кадровий офіцер царської армії, військовий професіонал, видатний український патріот, який першим українізував свій підрозділ - школу військових прапорщиків у Києві. Гончаренко - уродженець села Дащенки (нині Чернігівська область), в ході Першої світової війни командир роти, командир піхотного батальйону, на момент бою - командир куреня київської військової школи УНР імені Богдана Хмельницького. Після поразки УНР виїхав на польську Галичину, після початку Другої світової війни вступив до складу дивізії СС "Галичина", воював проти СРСР, потім емігрував і прожив решту життя в США.

https://censor.net.ua/ua/photo_news/313 … id_krutamy

Share

7

Re: Документы из сети

17 листопада виповнилося 100 років одній з останніх битв Української революції. Саме того дня 1921 року відбувся бій біля села Малі Миньки на Житомирщині, у якому група повстанців – учасників Другого зимового походу була атакована більшовицькими військами на чолі з Котовським. Не будемо вдаватися у подробиці бою, його перебігу й наслідків. Зауважимо, що 359 полонених українських бійців були розстріляні за рішенням "надзвичайки" 22 листопада біля містечка Базар.
     Завдяки мемуарній та історичній літературі до наукового обігу був введений український боєць, який був відповіддю на пропозиції червоних зрадити присязі й перейти на сторону більшовиків: "Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак. Від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмося смерті, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ! А коли до українських вояків дійде чутка про вашу ганебну роботу, то за кров нашу вони будуть нищити все, що тільки має хоч малий зв’язок з вами, каторжани".
     Серед розстріляних тоді були й уродженці сучасної Запорізької області. Вони наведені у книзі "Рейд у вічність", яка побачила світ за загальною редакцією Романа Коваля у 1998 році. Разом з іншими повстанцями, розстріляними під Базаром, наші земляки були реабілітовані 27 квітня 1998 року.

Гапоненко (Голоненко) Захар Дмитрович. Народився 1896 року в Бердянському повіті Таврійської губернії. Українець. Закінчив середню школу. Швець. Безпартійний. В Армії УНР із 1919 року. Служив у 10-му курені 4-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки.
     КОВТУНЕНКО Іван Наумович. Народився 1896 року у м. Токмак. Українець. Селянин. Закінчив сільськогосподарську школу. Безпартійний. В Армії УНР із 1919 року. Служив у 10-му курені 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки.
     КОРНІЄНКО Тиміш Никанорович. Народився 1897 року у м. Бердянськ Таврійської губернії. Українець. Міщанин. Малограмотний. Безпартійний. В українській армії з 1918 року. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу – в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки.
     ПРУСНЯК (Хрустяк) Савелій Кузьмич. Народився 5 грудня 1895 року у с. Юріївка Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії (тепер – Бердянський район Запорізької області). Українець. Селянин. Малограмотний. Безпартійний. В Армії УНР з 1919 року. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу – в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки. На початку грудня 2018 року на будівлі школи у рідному селі бійця урочисто відкрили інформаційну дошку.
              https://zp.depo.ua/uploads/posts/20211129/750x/MGeugwxsiCuraKooXu44jK8ngPUPokyOnxaAhNFE.jpeg
https://zp.depo.ua/ukr/zp/den-gidnosti- … 1301396435

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Share