1 (21-05-2015 11:12:57 отредактировано D_i_V_a)

Тема: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Тема для загальної інформації по Фастівщині.
Прохання теми стосовно окремих населених місць створювати у "географічному показчику" тут

Поделиться

2

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

А що таке Фастівщина?

Поделиться

3 (29-03-2015 18:12:09 отредактировано D_i_V_a)

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Чудова стаття (путівник) про Фастівщину що написана багатьма авторами у 2011 році та знаходиться на офіційному сайті РМК відділу освіти Фастівської РДА.У статті також подано багато світлин www.google.de/url?sa=t&rct=j … 1419,d.ZWU


ФАСТІВЩИНОЮ – РАЗОМ
Мій дім, моя хатина, моя хата,
Стежина в двір – під ноги, як рушник.
Там сни дитинства ходять по кімнатах,
Мій дім їх, як святі скарби, зберіг.
О. Кононенко

    У кожної людини на землі є маленька батьківщина – місце, в якому вона народилась, виросла, земля, що дала «путівку в життя». І кожне таке місце є унікальним, неповторним. Для багатьох українців батьківщина – Фастівщина.
     Фастівщина розташована на заході Київської області.  На півночі вона межує із Макарівським районом, на сході – із Васильківським, на південному сході – із Білоцерківським, на півдні – із Сквирським, на заході - із Житомирською областю. До складу району входять 2 селища (Борова, Кожанка), 46 сіл та невеликих населених пунктів. Адміністративним центром району є місто Фастів (розташоване за 64 км від Києва). Загальна площа району – 896, 25 км2. Населення становить близько 33, 5 тис. чол.
     Фастівський район розташований у межах Придніпровської височини, в західній частині Київської області. Рельєф району являє собою слабосхилясте плато, яке поділяється долинами річок Ірпінь, Унава, Кам’янка, Стугна. Фастівщина має густу річкову мережу (площа водойм – 1346 га). Загальна довжина річок 261 км. Клімат регіону помірно-континентальний, м’який, з достатнім зволоженням. Район розташований в межах двох природніх зон: змішаних лісів (площа лісів – 20318 га) і лісостепової.
     Офіційно Фастівський район утворений 1923 року, але люди населяли цю територію дуже давно. В дослідників навіть існує окрема назва – Фастівщина.
      Фастівщина – земля, яка ніби спеціально створена для людей. А майбутнє залежить від золотих рук та щирого серця тих, хто називає цей край своєю батьківщиною.
      «О, Фастівська земле, наш зоряний краю…». Ці слова належать поетесі Світлані Жук. І ось ви ступили на фастівську землю. Всі ваші вчорашні турботи і проблеми залишились позаду, вдома. На вас чекають прогулянки, подорожі, знайомства з фастівською землею.
     Подорожужуємо разом. Путівник, який ви тримаєте в руках, може стати вашим супутником, порадником, гідом. Він короткий і, звичайно, може дати лише загальне уявлення про Фастівщину, її визначні місця.  А попереду багато цікавого. Решту ви зможете побачити самі. Своїми очима.
     Якщо ви вирішили ближче познайомитись із Фастівщиною та більше дізнатись про цей чудовий край, його природу, історію, села і пам’ятні місця, вирушайте в дорогу. Але перш ніж відправитись в подорож, коротко познайомтесь із районом, його природнім і історичним різноманіттям.
     Путівник складено не за алфавітним порядком назв населених пунктів, а починаючи від селища Борова і далі – за автомобільними дорогами.
     У дану збірку входять нариси, які можна віднести до категорії «науково-популярних», написані працівниками закладів освіти і учнями. Усіх їх об’єднує велика любов до свого краю, повага до людей, які тут проживали і проживають. І нехай багатьом нарисам бракує чіткої структури, логіки викладу, аргументованості фактичного матеріалу, я певна того, що всі вони написані щиро, з великим бажанням розповісти всім про свій населений пункт.
     Специфікою цього видання є й те, що в основу багатьох нарисів покладено спогади старожилів. Брак архівних матеріалів, інших джерел, умови, за яких розвивались населені пункти, а також війни, повені, пожежі та інші руйнації спричинили можливо неповні, часом неточні відомості про села чи події, які відбувалися в них. Водночас редакційна колегія взяла на себе право вносити в текст матеріалів корективи і правки відповідно до загального спрямування збірки. Але все це не применшує цінності видання, надаючи йому певної своєрідності.
     Зазначу також, що книга не є довідковим виданням. У ній немає нарисів про всі населені пункти, що є на території району.
     Наголошу ще одне. Виданням цієї збірки не завершується велика справа вивчення історії рідного краю, прокладання туристичних маршрутів. Видання збірки «Фастівщина туристична» є лише часткою величезної роботи, до якої залучено багато людей.
     Їхні зусилля, як і праця авторів нарисів про історію й сьогодення населених пунктів району, не залишаться марними. Я певна цього.

Валентина Халюк, завідуюча РМК відділу освіти Фастівської РДА

Поделиться

4

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Так це тема про села Фастівського р-ну в межах 1959 року?

Якби Ви назвали її Фастівський район і розмістили в географ показнику на Ф, то її знайшло б більше людей.

Поделиться

5 (29-03-2015 19:51:56 отредактировано D_i_V_a)

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

AppS пишет:

Так це тема про села Фастівського р-ну в межах 1959 року?

Якби Ви назвали її Фастівський район і розмістили в географ показнику на Ф, то її знайшло б більше людей.

Епсе, зачекайте трошки - тиждень, або два. Немає часу викласти все що маю одночасно. Якщо місце не дуже вдало вибране, з часом все одно перенесуть туди куди потрібно...
Моє ж завдання викласти напрацьоване, та знайти однодумців.

Та справа у цій темі стосується фастівщини як регіону. У темах сіл фастівського району зробленні посилання на цю тему - тому вона не загубиться

Поделиться

6

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Н.М.Кравченко, Л.Г.Чиговська, Т.В.Неліна «Фастівщина: сторінки історії (від давнини до 20-х років ХХ століття)» Навчальний посібник для загальноосвініх закладів. Фастів - 2004

Исторична панорама краю
   «Малу батьківщину» має кожний. Історія починається біля рідної домівки, від місцевих пом’яток, з родинних переказів і складається із долі людей, які тут живуть. Свою тривалу і славну історію має і Фастівщина.
   Тепер Фастівщина це територія району, створеного 1930 року із центром у місті Фастові. В історичному сенсі під Фастівщиною слід розуміти значно обширний край, кордони якого не були сталими: наприкінці ХУІІ ст. – це майже вся південна Київщина («Паліївщина»); згодом упродовж довгого часу – складова частина Васильківського, а від 1919 року – Білоцерківського повітів. Мінялися й володарі цих земель.
   Історія Фастівщини сягає глибокої давнини і бере початок із заселення краю первісними людьми. Свідками тих часів є пам’ятки археології. Нині на археологічну карту Фастівщини нанесено понад 150 пам’яток. Серед них – Фастівська стоянка мисливців на мамонта і дикого коня епохи пізнього палеоліту (20-15 тис. років тому). Залишки мезолітичної стоянки, відкритої на заплавних берегах Унави у Фастові належали збирачам і мисливцям (10 тис. років тому).
   Пам’ятки наступних епох фіксують зміни у господарстві місцевих жителів: сільскогосподарське освоєння краю відбувається уже 7-5 тис.років тому. Про це свідчать поселення доби неоліту і наступних епох – енеоліту та бронзи – на території краю. Неолітичні поселення були відкриті біля села Кощіївки та на хуторі Млинок.
   Біля сіл Кожанка, Мала Снітинка, Оленівка, Триліси, у межах Фастова (в Потіївці, на Снігурівці) виявлено залишки Трипільскої культури (ІУ – поч. ІІ тис. до н.е.).
     

+ открыть текст

Поселення доби бронзи, розташоване біля села Мала Снітинка в урочищі Сорочому, належало племенам праслов’янської східнотшинецької культури (ХУ-ХІІ ст до н.е.) періоду середньої бронзи. Решта, розташовані на лівому березі річки Унави на Заріччі, на Снігурівщині, належать періоду пізньої бронзи – ранього заліза (ХІІ-УІІІ ст до н.е.).
   Відкриті 1991 року пам’ятки доби бронзи біля с. Малополовецьке включають рештки поселень та великий могильник-святилище.
   У УІІ ст до н.е. терени Фастівщини увійшли до «Скіфії» Геродота. Сьогодні тут відомі близько 40 пам’яток скіфського періоду, за якими постає історія лісостепового населення УІІ-ІІІ ст до н.е.; серед них – визначна пам’ятка – царський курган Переп’ятиха.
   Виявлені на Фастівщині і пам’ятки пізньоримського часу (друга чверть І тис. н.е.) що належать до черняхівської та київської археологічних культур – поселення у Великій Снітинці, Малополовецькому, Великій Салтанівці (хутір Хлебча), Великій Мотовилівці. Вони фіксують новий етап у соціально-економічному розвитку краю, через матеріальну культуру засвідчують появу нових груп населення – венедів (слов’ян) із Повіслення та готів.
Своєрідних рис черняхівським пам’ятникам надає повісленський, так званий «північно-західний компонент», елементи пшеворської та вельбарської культур. (Остання і належала племенам готів).
   До цього самого часу до Фастівщини відносять і групу пам’яток черняхівської культури з київським компонентом, які пов’язують з антами.
   Політичний союз племен із такою назвою утворився на зламі ІІІ-ІУ ст. Саме із цим часом раньосередньовічні хроністи Йордан і Прокопій Кесарійський пов’язують антське «царство Божа» і готську «державу Германаріха» (пізніше Вінітарія). В кінці ІУ ст відбуваються історичні війни антів з готами.
   Після навали гунів у Східну Європу і повалення політичного панування готів настає доба великого переселення народів, з якою повйязане і велике розселення слов’ян, які спочатку брали участь у походах гунів до дунайських кордонів Візантії, а з УІ століття виступали вже як самостійна політична та воєнна сила. У тому ж таки столітті вперше згадується наддніпрянський народ «рос», який до цього входив до антського соуюзу.
   До цієї доби належать ще маловідомі на Фастівщині пам’ятки празької культури У-УІІ століть. (Рештки поселення відкриті у Фастові на Заріччі).
   Наступний період історії східних слов’ян (кінець Ітис.) був перехідним до державного устрою – утворення Київської Русі. Це час існування літописних полян, деревлян та інших племен. На Правобережжі з цим часом пов’язують пам’ятки типу Луки-Райковецької УІІІ-Х століть. Велике поселення цієї культури частково досліджене в урочищі Сорочому біля села Мала Снітинка та в м. Фастові у Журавлівці.
   Розквіт стародавньої Русі як держави та її культури припадає на Х – початок ХІІІ століття. Пам’ятки давньоруського часу на Фастівщині виявлені коло сіл Борова, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Дорогинка, Кожанка, Волиця, Півні та інших. Під Фастовом досліджені рештки так званого Змієвого валу – своєрідного заслону від постійних набігів печенігів та половців.
   Чимало пам’яток залишилося на Фастівщині від пізнього Середньвіччя (ХУ-ХУІІІ ст.ст.). Насамперед це великі козацькі городища-фортеці, одне з яких розкопане в с. Велика Мотовилівка.
   Починаючи з ХУ століття головним джерелом висвітлення історії краю стали писемні документи, матеріали етнографії, пом’ятки архітектури.
   Про час заснування Фастова не залишилося прямих свідчень, але вже в документах кінця ХІУ століття маємо відомості не тільки про існування населеного пункту під такою назвою, але й про його досить давнє історичне минуле, що сягає давньоруської доби.
   Після монголо-татарської навали історія Київщини (разом із нею і Фастівщини) потрапляє надовго в сутінки. Її нові історичні етапи, що позначились на загальному розвиткові краю, відносяться до литовської доби (середина ХІУ – 80-ті роки ХУ ст.) Після прийняття Кревської унії 1385 року до Київщини докотилася хвиля  шляхетсько-католицької експансії з Польщі; західні переселенці з’являються і на Фастівщині. Невдовзі Фастів стає резиденцією католицьких єпископів (поч. ХУІІ ст.).
   Слід зазначити, що у пізньому Середньовіччі на тлі соціального протистояння почала формуватися українська нація, витоки якої сягають давніших епох і пов’язані з історією антів і давніх русів.
   Протягом століть Фастів був західним форпостом містом-супутником Києва.
   Спільно з українцями край заселяли представники різних національностей – росіяни, поляки, євреї, татари, греки, чехи, німці. На цій землі виникали унікальні історичні ситуації, пов’язані як із військовим протистоянням, так і плідною співпрацею, культурним взємозбагаченням. Місто Фастів неодноразово зводилося з руїн і знову зазнавало нищення. Тут жили і творили сміливі, талановиті люди, перебувало чимало видатних осіб, що полишили яскравий слід в історії. У патриархальній тиші фастівських вулиць народжувалися небуденні ідеї...
   Проте історія Фастівщини вивчена недостатньо. Зібрані в цій книзі матеріали покликані відтворити найяскравіші сторінки історії і культури краю від найдавніших часів до початку ХХ століття.
   На основі нових документів з архівів Києва, Москви, Варшави відтворено діяльність відомого військового і політичного діяча другої половини ХУІІ – початку ХУІІІ століть, фастівського полковника Семена Палія; події на Фастівщині, пов’язані із селянським рухом ХУІІІ століття; повстання Чернігівського полку.
   Окрема сторінка пов’язана із промисловою революцією, коли Фастів став одним із перших значних залізничних вузлів і центром заводського виробництва. Уперше за архівними документами висвітлена історія Фастова у період національних змагань за державність в Україні, коли в листопаді 1918 року ешелон на коліях фастівського вокзалу став місцем розташування Директорії, а 1 грудня тут був підписаний договір про Злуку між Українською Народною Республікою і Західно-Українською Народною Республікою. Автори торкнулися і таких звитяжних подій нашої історії, як масовий селянський повстанський рух в краї періоду громадянської війни.
   На сторінках книги відтворено культурне життя Фастова, розвиток освіти, перебування на Фастівщині Т. Шевченка, С. Васильченка, К. Стеценка та інших визначних діячів української культури.
   Пошукова і дослідниціка робота з історії Фастівщини не може вважатися закінченою, вона триває. Зокрема в царині археології тут подаються її результати станом на 1998 рік. Автори обрали для себе форму нарисів.

Post's attachments

Фастівщина сторінки історі.jpg
Фастівщина сторінки історі.jpg 83.24 Кб, 2 скачиваний с 2015-04-02 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

7 (09-05-2015 19:30:56 отредактировано DVK_Dmitriy)

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Римо-католицька церква в українській провінції 1920–1930-х рр.: Фастівщина.

Наталія Рубльова


У статті на прикладі Фастівського району Київщини розглядається політика комуністичного режиму СРСР стосовно римо-католицизму та польської національної меншини в 1920–1930-х рр.

"З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ" №1 (38) 2012

chtyvo.org.ua/authors/Rublova_Na … tivschyna/

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

8

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Фастовский район

galleryua.com/photo/fastovskij-rajon

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

9

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

https://scontent.xx.fbcdn.net/hphotos-xpa1/t31.0-8/p600x600/11201133_797028647050180_3421253546841557503_o.jpg

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

10 (31-05-2015 20:03:12 отредактировано D_i_V_a)

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Бібліографічний опис - Буравський О. А. "Соціально-економічне становище Римо-Католицької Церкви на Правобережній Україні (кінець XVIIІ – початок ХІХ ст.)"

Особливістю соціально-економічного розвитку Римо-Католицької Церкви на Правобережній Україні наприкінці XVIII ст. було те, що в маєтках духовенства дедалі більше використовувалася наймана праця сезонних сільськогосподарських робітників.У 1795 р. у чотирьох фільварках Фастівського маєтку сезонним робітникам було видано 65 тис. снопів жита, пшениці, гороху, вівса, ячменю, гречки, проса, конопель, льону та 22 сажні сіна. Безперечно, таку кількість сільськогосподарської продукції могли заробити за короткий період жнив і косовиці щонайменше кілька сотень найманих женців і косарів [6. Dunin-Karwicki J. Z zamglonej i niedawno minionej przeszłości. Wołyńskie opowiadania historyczne / J. Dunin-Karwicki. – Warszawa, 1901. – 220 s. с. 32–69].
...
Часто римо-католицьке духовенство здавало ставки в оренду. Зокрема у Фастівському ключі, який наприкінці ХVІІІ ст. належав єпископу Цецішевському, а на початку ХІХ ст. – його наступникові Пивницькому, ставки на 10 років здавалися в оренду для розведення й вилову риби. Плата становила 120 крб. сріблом за рік. Орендар був зобов’язаний щотижня постачати на домашні потреби єпископату 9 фунтів хорошої риби. У контракті зазначалося, що в ставках і річках Фастівського маєтку ловити рибу селянам забороняється, за таємний вилов штраф становив 1 крб.сріблом. Для нагляду за ставками наймалися із церковних селян два об’їждчики, які отримували від економа маєтку платню, а також звільнялися від панщини [9. ЦДІАК України, ф. 491, оп. 45, спр. 30, арк. 175].
...
У господарствах римо-католицьких священиків велике значення мали промисли, пов’язані з переробкою сільськогосподарської продукції.
Наприкінці ХVІІІ ст. на Правобережжі майже обов’язковим атрибутом стають млини. Критерієм ефективності млинів слугувала передовсім кількість млинарних кругів, відповідно до якої сплачувався податок. У цей час у документах згадуються млини переважно з одним, двома, трьома й чотирма вальними кругами...
Римо-католицьке духовенство часто здавало свої млини в оренду, укладаючи спеціальні угоди про умови їх експлуатації. Єпископ Михайло Пивницький підписав контракт про здачу в оренду млинів у селах Волиці й Дмитрівці. Крім того, у документі зазначалося, що один млин повинен працювати для мешканців Волицького фільварку, а інший – для орендарів [9, ЦДІАК України, ф. 491, оп. 45, спр. 30, арк. 179–179 зв.].
У 1823 р. мешканець Києва – купець Я. Протазонов узяв в оренду два млини в с. Пришивальному. Контракт був укладений з єпископом Цецішевським на десять років. Орендар за умовами контракту повинен був утримувати млини в належній справності й виплачувати щорічно єпископу 600 крб. сріблом. Я. Протазонов зобов’язувався також молоти щороку на потреби фільварку 200 корців хліба та за невелику плату хліб для мешканців с. Пришивального [9, ЦДІАК України, ф. 491, оп. 45, спр. 30, арк. 181–182].

Поделиться

11 (31-05-2015 21:26:13 отредактировано D_i_V_a)

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Шановні, зі статті довідалася що у Фастівському ключі боло 4 фільварки. Один з них автор назвав - Волиця. Чи знає хто де були інші три фільварки?
Чи фільварків там було більше ніж чотири?

Поделиться

12

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Буравський О. А.  "Політика російського самодержавства щодо землеволодіння Римо-католицької церкви на Правобережній Україні наприкінці ХVІІІ – першій третині ХІХ ст." www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ir … _2011_5_10

Луцько-житомирському єпископу Цецішевському 31 травня 1824 р. було повернуто у Васильківському повіті Київської губернії маєток – Фастівський ключ (містечко Фастів, 19 селищ, 6756 кріпосних селян обох статей (3353 чол. і 3403 жін.) . У 1831 р. цей маєток перейшов у володіння до наступника – Пивницького [12-(ЦДІАК України, ф. 491, оп. 45, спр. 30) арк. 38 зв., 39, 499]. Варто зазначити, що єпископат одержував значні прибутки від цього маєтку (за 1842 р. доходи становили 20721 крб. сріблом) [12, арк. 156]. Значний відсоток прибутків надходив також від здачі в оренду ставків, млинів, корчм тощо [12, арк. 175–205].

Подія відбулася в часи так званого "потепління" під час ліберального правління Олександра І.

Таким чином ми довідалися, що у Фастівському ключі було 19 селиш та містечко Фастів.
Так у яких селищах були фільварки? smile

Поделиться

13

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Фастівщина історична.

fastiv.in.ua/fast/history/historyVS.html

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

14

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Фото з німецького архівного документу з переліком старост сіл Фастівської районової округи Васильківського гебітскомісаріату станом на початок 1942 року:


https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xfp1/t31.0-8/q82/p600x600/10704376_812655515487493_1488584275570503627_o.jpg

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

15

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Вот теперь и не знаешь - радоваться таким находкам или плакать... Смотрю на фамилии по селам - все местные и встречались в тех селах в метриках и в исповедках...

Поэтому расскажу историю моей знакомой без указания населенного пункта, с единственной целью реабилитации старост. Уж больно у нас советское к ним отношение.
Ее семья по отцу тоже с Фастовщины. Моя знакомая не знала о том, что ее отец по своему отцу еврей, до того момента пока двоюродные родственники не засобирались эмигрировать по еврейской линии. Для нее это было большой неожиданностью.
Ее бабушка была дочкой куркуля. Семью хотели депортировать, но ее отец был активный и сопротивлялся. Его посадили в кутузку где он объявил голодовку и от голода умер. Семью оставили в покое, но в нищите и с клеймом куркулей. Своеобразная "черная метка" тех времен.
Ее дед выкрестился для того чтобы сделать карьеру. Всвязи с этим отношения с родственниками евреями были испорчены, а рос. империя развалилась и с карьерой не сложилось. Как передали в семье - вот такие два несчастья и нашли друг друга. Поэтому они оба были очень рады когда пришли немцы. Дед сразу пошел (куда там надо было идти) и предложил свои услуги. Его приняли в местный орган управления.
Со временем начались репрессии и растрелы евреев. Брата деда расстреляли. Но мир не без "добрых" людей - кто-то донес что вы мол одного расстреляли, а его брат у вас работает.
Но их предупредили... Правда в последнюю минуту и так, что дети и жена успели вылезти через окно и убежать в поле, а дед остался... Его тоже расстреляли...

И зачем я это все рассказываю?... даже не знаю... наверное этот список меня испугал...

Поделиться

16

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Эдуард Мондзелевский

Вкотре хочу наголосити, що історію свого краю, своєї малої батьківщини потрібно постійно вивчати, аби через незнання у якийсь момент у ній вам все не перевернули з ніг на голову і замість неї почали привчати до чужої. Продовжу ознайомлення з деякими колись засекреченими під десятьма замками архівними документами про нашу Фастівщину періоду радянсько-німецької війни. Нижче для наочності наведу фото списків з німецьких архівних документів з переліком прізвищ керівництва нашої Фастівської районової округи Васильківського гебітскомісаріату станом на початок 1942 року і частину поіменного списку керівного і рядового складів місцевих поліціантів, якими вони стали після реорганізації початкової "народної міліції". Німці весь час протягом 1941-1942 року здійснювали труси і арешти серед них через підозру у звязках з ОУН і радянськими партизанами, постійно скорочували їх кількість в районі і влітку 1943 року, як свідчить документ, на обліку їх залишилося лише 135 чоловік по всім 3-х головним постам (Фастів, Борова, Кожанка) і кільком кущовим. Першого їх керівника Івана Ланового з В.Снітинки (псевдо "Кожумяк", до війни арештовувався ГПУ по справі націоналістичної "Полуботківської громади" у Білій Церкві) було заарештовано німцями і замінено на посаді саме через підозру у зв`язках з ОУН, після чого його у листопаді 1941 року замінив більш лояльний земляк Тарас Ласкавий, котрий згодом втік за океан. Ланового ж радянський СМЕРШ не пожалів, коли на Фастівщину знову повернулася Червона Армія. Отже, нижче слово документам:

https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xtf1/t31.0-8/1801165_812923365460708_4739945854597382105_o.jpg

https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xfp1/t31.0-8/10463710_812923358794042_5040069027563999544_o.jpg

https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xfa1/t31.0-8/11206526_812923362127375_327236269788277307_o.jpg

https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xap1/t31.0-8/10506853_812923368794041_1378587616817438525_o.jpg

https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xft1/t31.0-8/11536470_812923885460656_8804417406817561648_o.jpg

https://scontent-arn2-1.xx.fbcdn.net/hphotos-xpf1/t31.0-8/10003737_812923888793989_4684444888936820136_o.jpg

Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.

Поделиться

17

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Фрагмент археологічної карти Київської губернії від 1895 року
Несподіванкою було побачити позначення так званих "Змієвих Валів" які на карті позначені просто Вали. Їх набагато більше ніж я до цього гадала. Всю Фастівщину вздовж та впоперек перетинають ці вали

Post's attachments

Археологічна.jpg
Археологічна.jpg 238 Кб, 4 скачиваний с 2015-08-27 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

18

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

D_i_V_a пишет:

Фрагмент археологічної карти Київської губернії від 1895 року

Лєгенда до цієї карти

Post's attachments

Археологічна-графічні знаки.jpg
Археологічна-графічні знаки.jpg 113.72 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

19

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Викладаю цікаве, те, що не було опубліковано в книжці "Фастівщина сторінки історії", автор і джерело в кінці статті.


"Ця моя стаття, фактично, буде продовженням статті про наш Фастів наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, яка була надрукована у №20 газети за лютий 2012 року. Тільки це доповнення буде більше присвячене висвітленню життя містечка саме на початку ХХ століття, коли у ньому відбулося багато яких кардинальних змін.
 
Весною 1923 року містечко Фастів з волосного стало районним центром, не маючи на той час, навіть, статусу селища міського типу. Для того, щоб зрозуміти всі чинники, що зумовили утворення Фастівського району і те, чому вибір районного центру при тодішньому районуванні колишнього Білоцерківського повіту випав у нашій місцевості саме на Фастів, потрібно уявити розвиток містечка і його околиць у найближчі попередні 10-20 років.




Початок ХХ століття Фастів, як свідчать архівні відомості, зустрів швидкими темпами промислового розвитку і розростанням своїх меж. Цей процес активно тривав до 1914 року – часу початку І Світової війни. Примістечкові слободи протягом цього часу все більше зросталися з самим містечком, з сусідніми селами Заріччя та Снігурівка. У поселенні Фастівського казенного лісництва кількість мешканців також стрімко зростала. В ньому на 1900 рік було 8 дворів, 129 мешканців (61 чоловік і 68 жінок), головним заняттям яких була «служба в лесничестве», а на 1914 рік  – значно більше.


Казенне село Снігурівка було окремим від Фастова селом, яке мало свою православну церкву Різдва Пресвятої Богородиці, до якої ходили також мешканці Малої Снітинки і Малої Офірни. Церква мала 99,75 десятин (стара мірна одиниця земельної площі, яка дорівнювала 1,09 га) з загальних 886,44 десятин землі села. Селянські наділи складали 758,15 десятин землі. Були в Снігурівці і своя церковно-приходська школа, водяний вальцовий млин, що належав дворянській родині Мерінгів і на якому працювало 4 місцевих працівників. Дворів у селі було 170, жителів – 796 (399 чоловіків і 397 жінок), головним заняттям яких було хліборобство і домашнє господарство. Окрім того, чимало снігурівчан працювало на кам’яноломні в М.Снітинці, на залізниці і заводських майстернях Фастова, у Києві. Великим попитом у той час також користували візники, тому чимало снігурівчан займалися розвозкою з вокзалу пасажирів і грузів по Фастову та його околицях.


Недалеко, по другу сторону річки Унава від Снігурівки, вздовж грунтового шляху на Дідівщину знаходилась Кадлубицька колона (колонія), яку з середини ХІХ століття заселили євреї. У ній на 1900 рік було 29 дворів, 434 мешканця (207 чоловіків і 227 жінок), головним заняттям яких було хліборобство. Звичайно, що частина місцевих євреїв займалася торгівлею і перепродажем товарів, виїжджала задля цього на ярмарки у сусідні населені пункти. Землі в колонні було 380,82 десятин, яка офіційно належала місцевому «обществу колонистовъ».


Між Кадлубицею, Заріччям і Фастовом знаходилася Нагорня слобода (або Гора, як її тоді зазвичай називали фастівчани). Вона належала містечку і була підпорядкована волосному правлінню на чолі з Фастівським волосним старшиною. Останнє у ті часи активно роздавало дозволи на відкриття різних кустарних виробництв, середніх і невеличких заводиків на території містечка і його околиць. Так, наприклад, у 1904 році дозвіл на «устройство кожевенного завода» у Фастові отримав казенний селянин Семен Сугак, на «устройство заведения для перетопки сала в Колонии Кадлубица» – Мирим Найштут, на будівництво «водяной мельницы в деревне Великой Офирне» – Олексій і Іван Овчаренки. В цьому ж році, за архівними відомостями, Нухим Лейченко будує у Фастові «малый керосинный склад», Арій Штец – «завод мыла», місцева єврейська громада – будинок з назвою «Талмуд – Тора».


У 1905 році фастівський міщанин Франц Ізаков отримав дозвіл на будівництво у містечку цирку, а у 1906 році дозвіл на будівництво у Фастові пивоварного заводу отримали Юліус Сібер і Герман Саальман. Цього ж року у містечку Овсієм Житомирським будується завод стеаринових свічок. Наступного року дозвіл на будівництво парового млина у Фастові отримав купець Яків Ліберовіц-Шейнцвіт. Разом з тим, цьогоріч на р.Унава будується ще один триповерховий водяний млин та видано дозвіл на «устройство паровой мельницы для выделки пшена и круп в м.Фастове» Мошку Берковичу Завирюсі.


У 1914 році громада м.Фастова домоглася затвердження «проекту и сметы на постройку Фастовской общественной бани», а Сруль і Барух Цуковичи Ванштоки з Алтиром Абрамовичем Раковським отримали дозвіл на будівництво у Фастові парового лісопильного заводу. Але найбільшим будівельним проектом того часу на Фастівщині було будівництво Гришино-Рівненської залізниці, зініційоване заможними українськими цукрозаводчиками. Її будівництво тривало активно і якби не подальші революції та громадянська війна, то вона б швидко почала перевозити вантажі між Донбасом і Волинню. Але, не судилося, хоча наші діди-прадіди за допомогою коней звели тоді чимало залізничних насипів на землях Фастівщини (неподалік х.Вінницькі Стави, с.Фастівець, с.Снігурівки тощо). В районі земель Фастівця на залізничному насипі були покладені шпали, вкопані телеграфні стовпи, проведена лінія телеграфного зв’язку. Залишки того насипу і кам’янно-бетонних споруд колишньої Гришино-Рівненської залізниці частково збереглися і нині на нашій Фастівщині (наприклад, сучасна об’їздна дорога з Фастова на Київ йде саме по цьому насипу, збудована водопровідна труба з озера 3-ї водокачки на Снігурівці залишилася також ще з вищезгаданих часів, діючий «тупик» київського парку ст.Фастів аж до бувшого переїзду біля будівельно-монтажного поїзду 707 тощо).


Так як воєнні дії від Фастова тривали далеко, то поступово правління волості і відповідні земські повітові органи у Василькові знову почали сприяти будівництву нових об’єктів у ньому. Наприклад, у вересні 1916 року казенний селянин Михайло Логинов Медведовський подав прохання на отримання дозволу «устроить кинематограф в м.Фастове» (за досвідом ст. Мотовилівка). Цікавим фактом є також затвердження у липні 1917 року «проекту пристройки к существующей часовне на ст.Фастов для преобразования её в церковь».


Революційні події лютого1917 року (мітинги, страйки, демонстрації, утворення багатьох національних товариств і партосередків) дещо змінили уклад життя у Фастові. Але створені містечкова і волосна ради та виконавчі комітети зберегли у своєму складі продкомісії для забезпечення потреб фронту, тому їх взаємовідносини з військовими поступово нормалізувалися.
Протягом 1917-1920 років влада у Фастові змінювалася дуже часто через воєнні дії, експропріації, погроми і громадянське протистояння, тому у 1921-1922 роках воно лежало майже в руїнах. Основна маса населення покинула його і від колишнього багатонаселенного промислово-розвинутого містечка початку ХХ століття майже не залишилося сліду. Але партосередок КП(б)У був чималим, що і зумовило вибір Фастова райцентром у 1923 році.


В.Мельник, голова Завокзальського осередку Фастівського МО ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка

Спасибо сказали: DVK_Dmitriy2

Поделиться

20

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Стаття від 07.04.2013 Е.А.Мондзелевського історика-краєзнавця, голови Фастівської "Просвіти"  "Про утворення Фастівського району під час проведення адміністративно-територіальної реформи 1922-23 років"
fastiv.in.ua/content/pro-utvoren … 97-reformi
Уривок

...- Поняття «району». Джерела свідчать, що слово «район» походить від французького «rауоn», яке, в свою чергу, пов’язане з латинським «радіус» (або коло, окіл, округ, околиця). Спочатку поняття «район» використовувалося лише у природно-географічному районуванні, але наприкінці ХІХ століття француз Відаль де ля Бланш висунув свою «Теорію полюсів зростання районів», навколо яких повинні формуватися економічні і адміністративно-територіальні одиниці. Він запропонував поділяти територію Франції на райони, які б складалися з департаментів. Департаменти, в свою чергу, мали базуватися навколо центрального міста – вузла економічних зв’язків на цій території, що згодом у Франції успішно й було втілено в життя.
- Перші райони в Україні. Поняття районів в Україні з’явилося задовго до березня 1923 року. Вони були вже при захопленні влади більшовиками апробовані у 1918-1921 роках у Києві і окремих губерніях партосередками КП(б)У, в організаційно-територіальній побудові яких широко використовувалася така одиниця як «партрайон». Більшовики на місцях неодноразово пробували адміністративне і партійне будівництво поєднати, через що ще до 1923 року у Києві і в деяких інших територіях з’являлися районні ревкоми. Ці революційні органи адміністративно-управлінської влади зі змінами військово-політичного становища то зникали, то знову виникали. І тільки влітку 1921 року після закінчення виборчої кампанії до сільрад вони реорганізувалися у виконкоми...

Поделиться

21

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

До питанян про Хвастів. https://lh3.googleusercontent.com/Rvm2x6Q1BG-NgYM8O8Tl2CMUHpM9vYpa-IqnNLaxTsc_FN1hrpkVMFZ3kVCUzhnpfqj8OJc2MO7La6Ederisg9CNIFy0eZAOutXkAJ-dXoXRMZz7GVjsAOQsLw3kL4e6jSHR9y7AiNP19vnG1m2_Y18O0pkIzF3Sr5zq9DJrsMsNUZ1eHX-op5k6GmueQzRtW3IKTP0qFmpi0lenS9CCGOfGyylzx7QtfG2qFBwWr6Tt09kjlbsympajNMZRp2kqJvpPeAVt3rnshxm47yz1QjWUXQ98AqPQvT6x-Kn1jNs6_qiXDn85DvE6VWdlwGtuYjv0CJdYVSBiJvOuDkyqcIMWlJpEaoIVgYuWC0tVgqoQNHXH4ZDe7hIw2OcgGqGYs8dHXt-fpatQ3hAVT2PZPPF58SEzEFsFii2WnMnNdVQAvy_XkN3B6x60yqASAO_oa-ehOwzuMwAndtDfWJAQGoKnlehpKnHxetHyVSpvYEmuKmUKWPndhRtbmupyRPzwMfVnIGX1_TURGBR-biWWWz_tKdkVqA_5LebvEGudXdNk5sqyi3uwUUGrgu4IUWOvSaSpXg=w513-h671-no

Київ - Купченки, Несмеян // Фастів - Архипенки, Гончаренки, Лашкети, Притуленки,  Слабошевські, Є/Яременки //
Рава-Руська - Леуси, Бартломовичі, Сенкевичі, Сліпокури, Чорні, Хмельовські, // Томашівський повіт Холмщини - Дзюри, Лаговські, Розкладаї, Клім, Рачкевичі, Фриковські // Більськ Підляський - Антиховичі, Валешкевичі, Масловські, Радкевичі

Поделиться

22

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

igor_roz пишет:

До питанян про Хвастів.

Мається на увазі, що на моє прохання пан igor_roz виклав документ від 1930 року де на круглій печатці пишеться Хвастівського району
З другої теми http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=58131#p58131

Поделиться

23

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

А як назва Фастів / Хвастів за часів РП писалася? З якого часу вона відома?

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

24

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Так воно, це ваше Фастів, оказується, село smile : Фа́стов (укр. Фа́стів) — село областного значения в Киевской области Украины, административный центр Фастовского района, не входит в его состав.
Население — 50,5 тыс. жителей (2004).

Отут: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0 … 0%BE%D0%B2

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

25

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

село областного значения в Киевской области Украины

просто людина не побоялась написати правду.

Поделиться

26

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

AppS пишет:

просто людина не побоялась написати правду.

Нічо', в Росії, у Чечні є смт Орджонікідзевська, до 2015 р. - станиця, де давно нема козаків,  64 000 душ населення. Слава богу, що смт, тепер наша Канівська знов найбільше село у Росії (44 000 душ). А Фастів, мабуть, у світі найбільше село. smile

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

27

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Ярематойсамий пишет:

А як назва Фастів / Хвастів за часів РП писалася? З якого часу вона відома?

Ось один із варіантів...

Post's attachments

Пилатус.jpg
Пилатус.jpg 217.8 Кб, файл не был скачан. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.

Поделиться

28

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Нормальний варіант.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

29

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

AppS пишет:

село областного значения в Киевской области Украины

просто людина не побоялась написати правду.

Нажаль, Ви праві, зараз з Фастова всі структури попереносили в сусідні, навіть менші міста(Васильків, Макарів) та ін. Тому фактично це село з населенням 50000, високоповерхівками та купою супермаркетів sad
Вибачте за оффтоп.

Поделиться

30

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

А мені тамтешній вокзал понаравився. Квиток купив у Києві, але з Боярки не схотів назад їхати, доїхав до того "села" й сів (до Б. Церкви місця зберігалися).

Прізвища українські та народів чорноморського регіону

Поделиться

31

Re: Фастівщина, Київської області - загальні питання

Aushanbibi пишет:

Нажаль, Ви праві, зараз з Фастова всі структури попереносили в сусідні, навіть менші міста(Васильків, Макарів) та ін. Тому фактично це село з населенням 50000, високоповерхівками та купою супермаркетів sad
Вибачте за оффтоп.

Вище голову, молоде покоління! Не треба жалітися та бідкаться. Ви нащадки руської шляхти та козаків, та вже про це знаєте. Не за один рік вони все понищили... не за один рік нам все відбудовувать...

Але тема не про це...

Поделиться