1 (23-07-2016 17:35:07 отредактировано kbg_dnepr)

Тема: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Вики:

Васи́лий Дани́лович Гамали́й (1884—1956) — русский казачий офицер, полковник, участник Первой мировой войны, Гражданской войны в России.
Биография

Родился 1 мая 1884 года, казак станицы Переяславской Кубанского Казачьего Войска.

В 1911 году окончил Оренбургское казачье училище.

Во время Первой мировой войны — командир сотни 1-го Уманского бригадира Головатого полка ККВ.

Отличился во время Персидской кампании, совершив в апреле 1916 г. протяжённый рейд по тылам турецких войск на соединение с британскими войсками в Месопотамии. За проявленное мужество и храбрость Гамалий получил орден Георгия 4-й степени и британский орден, офицеры сотни были награждены золотым георгиевским оружием, а все нижние чины — георгиевскими крестами. Это был второй случай в истории, когда георгиевскими наградами награждалось целое подразделение (первый — экипаж крейсера «Варяг»).

Во время Гражданской войны — командир партизанской Георгиевской сотни, командир 2-го Кабардинского конного и 3-го Уманского полков (Добровольческая армия и ВСЮР), командир конной бригады (Русская Армия).

Кавалер ордена Святого Георгия 4-й степени.

В эмиграции с 1920 года.

Умер в Лейквуде, Нью-Джерси (США) 2 ноября 1956 года.


Об "арийцах" казаках-характерниках mirchudes.net/people/858-kazaki- … rniki.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: Алёна, Ostapec`-Strilbyckyj2

Поделиться

2 (05-02-2016 11:45:26 отредактировано ГіП)

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Гамаліївщина
     Ще не встигли висохнути чорнила Варшавської угоди між Москвою та Польщею, за якою новий кордон між двома державами проходив долиною Малої Хуси, як з заходу насунулась чорна козацька хмара і посунула цей кордон знову до річки Терн. На російсько-польській шахівниці з̓явився третій гравець - козаки на чолі з Гетьманом Богданом Хмельницьким.

+ открыть текст
+ открыть текст

…Богдан Хмельницький, будучи у Паволочі в серпні 1649 року, доручає своїм старшинам Громеко та Гамаліям виїхати на Посулля і розібратись зі скаргою воєводи Прозоровського. Окрім цього їм було доручено оглянути місцеві ліси для можливості затримання там козацького резерву, що не зміг потрапити до реєстру згідно Зборівської умови. Швидко розібравшись зі скаргами московської сторони, Гамалії та Громеки натрапили на місця, які належали Яремі Вишневецькому, а після його втечі ще були майже ніким не зайняті. Користуючись правом займанщини вони об’їжджають облюбовану територію, і порушивши царський кордон, дістаються правобережжя Терну. Потім старшини повернулись до гетьмана, доповіли стан справ, та разом і випрохали універсали на володіння лісами. Маючи на руках універсали на володіння землею та лісами Гамалії за дорученням гетьмана переводять із Правобережжя  козацький резерв, що не потрапив до реєстру і розміщають його на самовільно захопленій царській землі. Так цареві довелося йти на невеликі поступки і пряма лінія кордону вигнулась неправильною дугою на схід до річки Терн. В подальшому до перегляду цього кордону ще неодноразово повертались путивльські воєводи, але позитивного результату це не дало і "гамаліївщина" назавжди залишилась під гетьманською булавою.
      Поява козацьких формувань в лісах біля Терну сприяє  новому заселенню  "Іванівки" на місті слободи, що спробував було заснувати Ярема Вишневецький. За переказами Гамалія навіть збудував у селі церкву.

    В 1665 році Григорій Гамалія становиться Лубенським полковником. Цього ж року він у складі делегації Гетьмана Брюховецького прибуває до Москви, де отримує від  царя дворянський титул і підтверджувальну грамоту на володіння Хоружівськими землями, до яких тоді і відносилась Іваницька слобідка.  Гамалія досить часто прояв¬ляв самостійність у діях і не визнавав авторитетів, через, що часто потрапляв в опалу до влади. То він майже рік перебував в Гадячі "в оковах" за підозру в підтримці Дорошенка. В іншому доносі фігурувала його дошкульна репліка, кинута російському полковнику: «Что ты меня, полковник, порекаешь? Не саблею, де, нас взяли ». Тож у 1688 році за наказом з Москви він був усунутий від полковницького уряду і навіть за підозрою в опозицій¬них діях на деякий час узятий «под караул». Однак невдовзі він знову повертає втрачені позиції, потрапивши до когорти значних військових товаришів. У 1689 р. він, згідно з гетьманськими універсалами, поновив права на свої володіння. А 30 вересня 1690 року Григорій Гамалія знову отримує від царя підтверджувальну грамоту на володіння Хоружівськими землями.
   Та російські воєводи вже здавна зазіхали на землі нашого краю, не ра¬хуючись з давніми договорами. Від цього була шкода в першу чергу жителям, що мешкали у прикордонні. Про це є дуже цікавий документ - лист гетьмана Мазепи до царів Петра та Івана, такого змісту:
    "Божою милістю, Іван Мазепа, гетьман з військом Запорізьким, смиренно чолом б'ємо!
      Дуже докучливо тепер людям, жителям городка Смілої, Костянтинова і Хоружівки, коли по Вашому Указу думний дворянин і воєвода Путивльський Григорій Іванович Косагов з товаришами зажадали між Недригайловом, Тернами, Костянтиновом і Хоружівкою оглядати  давні кордони. Вони з полковником Сумським багатолюдному  Смілому та іншим мешканцям вчинили багато шкоди; озимі і ярі посіви потоптали, сіно¬коси потолочили та лісові займища повирубували, а деякі зовсім до Путивля і Тернівської волості відграничили. Про свою скорботу, вони, смілянські та інші мешканці, плачуть і до мене, гетьмана, заносять прохання, щоби я їм в тому допоміг. А особ¬ливо Григорій Гамалія, значний і старанний та заслужений військовий товариш, що має у своєму володінні село Хоружівку, дуже поби¬вається і скорбить від того, що від с. Хоружівки відмежовані землі, які кілька десятків років були у нього. Та ніхто йому до цього часу не чи¬нив перепон. За тих людей сумуючи, і на мене, як гетьмана нарікають, бо за був-ших гетьманів в тих землях такого не бувало, як скоїлось при моєму уряді. А мені, гетьманові, жаль, що хтось догоджаючи своїм прихотям, про ті землі доніс до Вас чолобитну, а тернівські і недригайлівськї діти боярські, маючи вдосталь грунту, завжди ним були довольні. А через багато років доброї згоди з Хоружівцями і Костянтинівцями жили, не потребуючи нового розмежування. І хіба в таких широких краях той між землями кордон потрібний був, коли ляхська в цих українських краях простягалася область? А тепер, коли з великою Росією і Мала Росія в спілці, те межуван¬ня зовсім непотрібне.
   Прошу, щоб Ви указали, як з тими землями бути? Щоби смілянські і костянтинівські мешканці в утиску не плакали, а заслуже¬ний Григорій Гамалія від скорботи не сокрушався".

   З   Батурина, 11 липня 1693 року      Іван Мазепа

   В цьому листі, зокрема,  йде мова про те, що від Хоружівки були відмежовані іваничанські землі, які хоч і були колись самовільно захоплені, та фактично належали Гамалії, бо були підтверджені і гетьманськими універсалами і царськими грамотами. Питання старого кордону знову було підняте Путивлем, що і призвело до сумних наслідків. За переказами старожилів, під час нападу на Іваницю "недригайлівців" була спалена  і дерев̓яна церква, яку збудували за Гамалії.
     Так царські воєводи "старались", щоб непорозуміння і незгоди гетьмана Мазепи з російським царем Петром І з часом переросли  у відкрите протистояння.
    Відомо, що до своєї смерті (1702р.) Г. Гамалія проживав і господарював у Лохвиці, де сотникували його брат Андрій та племінник Антон.  За історичними описами Хоружівські землі належали Гамаліям до 1708 року. "По нем Григорью тим селом владел брат его асаул енералний Андрей Гамалея, по Андрею егож сын Антон Гамалея а по нашествии в Малую Россию шветском так выше означенное местечко Костантинов з селами яко к тоеж село Хоружевка определена на особу его графского сиятельства за господина Гаврила Ивановича Головкина."
   В 1708 році, після переходу гетьмана Мазепи на бік шведів почались переслідування його прибічників. Не минула лиха доля і Хоружівку. Все майно Гамалії було конфісковано.  Протягом наступних місяців на Україні відбувалися численні слідства й жорстокі кари над усіма, хто був причетний або тільки запідозрений у причетності до справи Мазепи. Це мало місце скрізь, де була московська влада, але особливо страшну пам’ять залишила по собі діяльність слідчої канцелярії в Лебедині. Там була тоді царська головна квартира й було зосереджено більшість слідчих справ, що провадилися з особливою ретельністю й жорстокими тортурами.
   Невідомо, яку посаду на той час займав Антон Гамалія. Як видно з його допиту, що відбувся після Полтавського бою, «он уряду никакого напред се¬го не имел, служивал под бунчуком за товариша». Разом з тим це свідчення не зовсім відповідало істині. Антон Гамалія приховував, що в кінці 1708 року гетьман Мазепа призначив його білоцерківським пол¬ковником. Та оскільки він фактично не керував полком, бо перебував при гетьмані, то його зізнанню повірили, і в справі "мазепинців" Антон Гамалія проходив як «козак». Спочатку його відправили до Сибіру, а починаючи з 1712 року і до смерті в 1728 році,  Гамалія жив на засланні в Москві.
   В пам’яті іваничан залишились тільки спогади про те, що перший пан, який володів Іваницею  був Гамалій. Збереглись і народні назви тих часів: "Гамаліївщина"  та  "Гришківщина". Такі назви мають ліси, що оточують Іваницю. Назва "Гришківщина", враховуючи те, що імя Григорій в ті час звучало як Гришко, теж скоріш за все стосується Григорія Гамалії.

Наш отаман Гамалія,
Отаман завзятий,
Забрав хлопців та поїхав
По морю гуляти,
Слави добувати,
Із турецької неволі
Братів визволяти…

            (Т.Г.Шевченко «Гамалія»)

     Шумить до сих пір ліс, який в народі так і називають "гамаліївщина", височить віковими деревами з крутих пагорбів Гострого Шпиля. Можливо саме тут на цих пагорбах і стояв колись бравий козак Григорій Гамалія, спостерігаючи з висоти птичого польоту, як в долині Терну, на його лівому березі,  мирно диміли козацькі курені деркачівців і знайомий запах сивухи, ледве вловимо наповняв свіже повітря своїм п̓янким ароматом свободи,  там за рікою - Слобожанщина.

Post's attachments

33.jpg
33.jpg 70.96 Кб, 3 скачиваний с 2015-03-31 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Фесенко(с.Деркачівка)
Спасибо сказали: kbg_dnepr, Ostapec`-Strilbyckyj, Алёна3

Поделиться

3

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Не дуже поширене прізвище з великою кількістю варіантів:

ГАМАЛАЙ
ГАМАЛЕВИЧ
ГАМАЛЕЕВ
ГАМАЛЕЙ - 300 носіїв
ГАМАЛЕЯ - 10 носіїв
ГАМАЛИ
ГАМАЛИЕВ
ГАМАЛИЕНКО
ГАМАЛИИ
ГАМАЛИЙ
ГАМАЛИЙЧУК
ГАМАЛИН
ГАМАЛИНСКИЙ
ГАМАЛИНЦЕВ
ГАМАЛИЦА
ГАМАЛИЦКАЯ
ГАМАЛИЧУК
ГАМАЛИЯ - близько 40 носіїв
ГАМАЛКО
ГАМАЛЫЯ
ГАМАЛЬКО
ГАМАЛЬЧУК
ГАМАЛЮК
ГАМАЛЯ

www.nomer.org/allukraina/lastNam … ber_0.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)
Спасибо сказали: ГіП, Ostapec`-Strilbyckyj2

Поделиться

4 (29-05-2015 22:19:48 отредактировано Installego)

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Відомий краєзнавець, дослідник історії Броварщини, шевченкознавець.
Дмитро Гамалій народився 4 листопада 1919 року в Броварах у сім’ї техніка-будівельника Михайла та домогосподарки Ганни. Навчався у Київській школі №125. У 1939 році поступив до Київського медичного інституту, але був відкликаний з навчання військкоматом і протягом 1939-1941 років пройшов вишкіл у Київському танково-технічному училищі.
З лютого 1942 року у званні військового техніка бере участь у війні, пройшовши фронт від Сталінграда до Німеччини
У 1948 році стає студентом фізико-математичного факультету Лебединського учительського інституту. Після закінчення навчання у 1950 році працює вчителем у броварській школі №1, викладає математику, фізику, малювання, слюсарну і столярну справи.
З 1959 до 1974 року працює на заводі №512 (Київський комбінат «Хімволокно»).
У 1974 році виходить на пенсію та повністю присвячує себе краєзнавству і шевченкознавству. Дмитро Гамалій досліджує історію Броварів та району, об’єктом його розвідок стали насамперед творчість та факти перебування Тараса Шевченка на Броварщині. Краєзнавчі матеріали Гамалія часто публікували на шпальтах газети «Нове життя», журналів «Україна», «Родознавство» та інших. Брав участь у створенні «Шевченківського словника».
У 1994 році виходить друком його книга «Броварські шляхи Кобзаря», цього ж року Дмитро Гамалій помирає.


Скок, Кайдан, Гамалей, Кроль, Шевченко, Васюк, Музыченко (Черниговская губ.)
Примо (Полтавская губ.)
Горбов, Сергеев (Орловская губ.)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

5

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Із книги Д. Гамалія "Броварські шляхи Кобзаря". - Бровари, 1994
У Центральному історичному архіві України, у фонді 128 "Володіння Києво-Печерської Лаври" натрапляю на такий запис: "Хома Гамалей и его син Иван..." 1763 рік. Це була відомість податкового запису по Броварах. Отже предки мої були селянами Києво - Печерської Лаври, зокрема Больнично - Троїцького монастиря, володіння якого були в нашому містечку.
У першому номері журналу "Україна" за 1930 рік знаходжу запис: "1723 рік. 32 двори у Броварах і чотири козацьких двори, підбитих монастирем Троїцьким". Чи не з цих чотирьох дворів Гамалії перейшли заради землі у володіння Лаври, яка за пільговими умовами давала її в достатній кількості?
Проглядаючи метричні книги Броварських церков за минуле століття (Чернігівський державний історичний архів), читаю: " 13 січня 1824 року одружився брат Павла Софроновича Гамалія, Федір, з Ксенією Іванівною Булавою". Діти Софрона Гамалія: Павло, Федір, Григорій, Кирило.
Мій рід пішов від Павла Софроновича. Ще запис свідчить, що у 1828 році померла вдова Ксенія на 60-му році життя, дружина Софрона Гамалія. Це моя прабабуня з 18 століття. Другого січня 1829 року у Павла Софроновича народився син Макарій - мій прадід. 
Вже Павло Гамалій, згідно указу цариці Катерини ІІ від 10 квітня 1786 року з підлеглих Лаври перейшов у казене відомство і став називатися "казеним селянином". 
Макарій Павлович помер, коли 27 липня 1896 року, коли моєму батькові не було і року. З покоління в покоління мій рід живе в Броварах на тому самому клаптику землі, де поселився перший Гамалій.
...10 березня 1861 року, у сім'ї Макарія Павловича народився син Василь - мій дід. Помер дід Василь Макарович 2 лютого 1912 року, а його дружина Марія Кирилівна ( з козацького роду Лобків) померла на 68-му році життя під час голоду 1933 року. У діда було четверо синів і п'ять дочок. Двоє синів не повернулися з першої світової війни, батько прийшов з війни пораненим, прожив 80 років. 
Прадід, дід і батько були письменні. Дід деякий час (згідно архівних документів) був присяжним засідателем Остерського повіту. Батько - техніком - будівельником. Мати, Ганна Андріївна з козацького роду Сорок, на рік молодша за батька, померла у 68 років.
Початок родоводу матері веду з 1831 року. Згідно метричних записів Леонтій Васильович Сорока з сусіднього села Красилівка одружився з Агафією Карпівною Щербак, а коли у неї помер батько, то Сорока переїхав жити в Бровари. 
У Леонтія Сороки у 1836 році народився син Самсон, а хрещеним батьком його був Федір Самсонович Гамалій. Самсон був дідом моєї матері. Сороки - малоземельні козаки, проте навіть жінки одержували початкову освіту.

Скок, Кайдан, Гамалей, Кроль, Шевченко, Васюк, Музыченко (Черниговская губ.)
Примо (Полтавская губ.)
Горбов, Сергеев (Орловская губ.)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

6

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

В исповедках Петропавловской церкви местечка Бровары за 1811 год в графе "Казеные крестьяне и их домашние" есть такая запись:
вдова Ксения Иванова Гамалейка 44
дети ее:
Иван 20
Павел 14
Федор 11
Там же:
Онуфрий Мойсеевич Гамалей 50
жена его Степанида Власова 38
дети их:
Григорий 18
Трофим 10
Пелагея 7
Акилина 3

Скок, Кайдан, Гамалей, Кроль, Шевченко, Васюк, Музыченко (Черниговская губ.)
Примо (Полтавская губ.)
Горбов, Сергеев (Орловская губ.)
Спасибо сказали: Ostapec`-Strilbyckyj, Алёна2

Поделиться

7

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

В исповедках Троицкой церкви местечка Бровары за 1811 год, но уже в графе "Военные малороссийские и их домашние"
вдовствующая Анастасия Гамалейка 53
дети ее:
Пелагея 38
Евфросиния 17
Мавра 16
Агафия 12
Василь Федоров сын Гамалей 31
жена его Мотрона 30
дети их Филип 6
Карл 4
Евстафий Федоров Гамалей 35
жена его Ульяна 25
дети их:
Зеновия 14
Стефанида 8
Касьян 3

Скок, Кайдан, Гамалей, Кроль, Шевченко, Васюк, Музыченко (Черниговская губ.)
Примо (Полтавская губ.)
Горбов, Сергеев (Орловская губ.)
Спасибо сказали: Ostapec`-Strilbyckyj, Алёна2

Поделиться

8

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Маю відомості про одного знаного землеміра - Івана Стрельбицького, мати якого Гамалія.
Ось такий  красень
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/14/Strelbitsky_Ivan_002.jpg

деталі - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1 … 0%B8%D1%87

Земле, моjа всеплодьучаjа мати!
Сили, шчо в твоjij движель глубинi,
Краплоу, шчоб боiу смiлijше стоjати,
даj i мiнi!
Спасибо сказали: Installego, Vlad_G, Алёна3

Поделиться

9

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Пане Вікторе, з сумом згадую, якою гарною та інформативною була Ваша тема по Гамаліям на зеленому форумі. На жаль, не встигла собі зберегти  sad

Скок, Кайдан, Гамалей, Кроль, Шевченко, Васюк, Музыченко (Черниговская губ.)
Примо (Полтавская губ.)
Горбов, Сергеев (Орловская губ.)
Спасибо сказали: Ostapec`-Strilbyckyj1

Поделиться

10

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Гамалеи, библиография.

01.   Родословие:
[1.01]   Лазаревский А.М. «Очерки Малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVII и XVIII в.» (6. Гамалеи). Русский Архив, т. 13, кн. 1, с. 439-447, 1875.
[1.02]   Модзалевский В.Л. «Малороссийский Родословник» (Гамалеи - с. 238-270). т. 1, 1908.
[1.03]   Оглоблин О. «Два портрети діячів Мазепинської доби». "Український Історик", т. 3-4 (35-36), с. 7 - 23, 1972.
[1.04]   Цибка В., Шевченко Т. «До питання про генеалогію Гамалеїв». Харьковск. Истор. Альманах. Вып. 8-9, Прил. 4, 2003.
[1.05]   Кривошея В.В. «Персональний склад та генеалогія української козацької старшини (1648-1781 рр.)». Автореф. докт. дисс. 2006.
[1.06]   Кривошея В.В. Степанчук Ю.С. «Українська козацька старшина: стан та перспективи досліджень». 2007.
[1.07]   Кривошея В. «Родоводи казацької старшини (доба козацько-гетьманської держави)». "Гілея: наук. вісник ", Вип. 8, 2007.
[1.08]   Кривошея В. «Генеалогія української шляхти (до питання інкорпорації української козацької старшини до складу російського дворянства)». "Гілея: наук. вісник ", Вип. 14, 2008.
[1.09]   Кривошея В.В. «Козацька еліта Гетьманщини». 2008.
[1.10]   Ситий І. «Генеалогія української шляхти: Послужні списки погарської шляхти 1772-1781 рр., "Описаніе" ніжинської шляхти 1784 р.». (Гамалея - с. 157), 2008.
[1.11]   Кривошея В.В. «Козацька старшина в українському державотворенні середини XVII - кінця XVIII ст». "Наукові праці іст. фак. ЗНУ". Вип. XXIII. 2008.
[1.12]   Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. «Неурядова старшина Гетьманщини». 2009.
[1.13]   Кривошея В.В. «Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648 - 1783 рр.)». "Гілея: наук. вісник ", Вип. 21, 2009.
[1.14]   Кривошея В.В. «Козацька старшина як еліта Гетьманщини». "Наукові праці іст. фак. ЗНУ". Вип. XXVI. 2009.
[1.15]   Кривошея О.В. «Тестаменти як складова фамільних архівів». "Наукові праці іст. фак. ЗНУ". Вип. XXVI. 2009.
[1.16]   Кривошея В.В. «Шляхта як союзник козацтва на початковому етапі національної революції середини XVII ст.» (Высоцкий), 2010.
[1.17]   Кривошея В.В., Кривошея О.В. «Заповіти козацької старшини гетьманщини: кількість, географія». "Наукові праці іст. фак. ЗНУ". Вип. XXVIII. 2010.

02.   Геральдика:
[2.01]   Лукомский В.К., Модзалевский В.Л. «Малороссийский гербовник. С рис. Егора Нарбута». (Гамалея, герб "Дрыя" - с. 30-31, табл. XXIII, XLV), 1914.
[2.02]   Оглоблин О. «Два портрети діячів Мазепинської доби». "Український Історик", т. 3-4 (35-36), (надпись вокруг герба - с. 19), 1972.
[2.03]   Ситий І. «Печатки військових канцеляристів». "Знак", ч. 29, с. 2, 2003.

Спасибо сказали: kbg_dnepr, ГіП, Installego, Ostapec`-Strilbyckyj, Алёна5

Поделиться

11

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Информация В.А. Сероухова (forum.vgd.ru/288/24925/):

РГАДА. Фонд 16, опись. 1, дело 693 л.л. 337-340 «Именной список малороссийским чинам, бывших Запорожских старшин, представленных к награждению в 1779 году». Документ во всех отношениях интересен. Но читается очень тяжело. Нужно копировать и читать. Посвящен козакам Полтавского полка и бывшим Запорожцам. По Полтавскому полку некоторые фамилии: есаулы Николай Тарнавский и Петр Марченко, хорунжий полковой Федор Гамалея. Градского Полтавского суда писарь, далее понять трудно, представлены за разные дела, начиная с 1751 года.
Бывшие Запорожские полковники Герасим Малый и Кондратий Чудь представлены к присвоению чина капитан.

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Поделиться

12

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

ГАМАЛІЯ Андрій Андрійович. Учасник Чигиринських (1677-1678) та Кримських (1687; 1689) походів. 20 вересня 1690 р. підтверджено його власність на с. Середина Буда (з 1689). Знатний військовий товариш (1702). Виконував військові доручення гетьмана І. Мазепи. Бунчуковий товариш у Лубенському полку. Загинув 19 березня 1706 р. у боях під м. Несвіж, потрапивши у полон до шведів. Одружений був з донькою стародубського полковника М. А. Миклашевського Анастасією (у другому шлюбі за Петром Корецьким).

ГАМАЛІЯ Андрій Михайлович. Молодший син М. Висоцького, рідний брат лубенського полковника Григорія Гамалії. Народився на Лубенщині. Лохвнцький городовий отаман (1657). Служив у І. Виговського та П. Дорошенка. Перейшовши до Івана Самойловича, очолював Лохвицьку сотню (1678-1687). Підтримавши І. Мазепу на Коломаку у 1687 р., дістав уряд генерального осавула (1687 -1694). Їздив з І. Мазепою до Москви (1689), мав у гетьмана авторитет та підтримку. Учасник Чигиринських (1677-1678) та Кримських (1687; 1689) походів. Власне, це його нащадки склали численний рід Гамалій. Помер на початку 1695 року в Погарі, де мав дім та двір. Сват полковників Михайла Миклашевського та Семена Самойловича.

ГАМАЛІЯ Антон Андрійович. Молодший син А. М. Гамалії. Значний військовий товариш (1702-1708). Бунчуковий товариш (1708-1709). Володів селом Середина Буда. У 1700 р. на кошти від численних маєтків, одержаних від батька та дядька Григорія Михайловича, розпочав будівництво храму св. Харлампія вс. Гамаліївка, який став основою Гамаліївськоіо Харлампієвого монастиря. В умовах антимосковського повстання у листопаді 1708 року в Ромнах дістав від І. Мазепи посаду третього генерального осавула (1702 -1708) поряд з братом Михайлом Гамалією та Дмитром Максимовичем. Між 1708 і 1709 рр. І. Мазепа призначав його також білоцерківським полковником на місце Білоцерківця-Омельченка, який підтримав росіян і визнав уряд І. Скоропадського. Наприкінці листопада 1708 року перебував у Чигирині, де зустрічався з Григорієм Герциком. Після Полтавської битви у липні 1709 року здався росіянам і був заарештований у справі мазепннців як козак. У 1712-1727 рр. на засланні в Сибіру. Помер 1728 р. в Москві. Був двічі одружений. Першим шлюбом з донькою стародубського полковника Семена Самойловича Марією (старшою) (померла у 1706 р.), а другим -з донькою сумського полковника Андрія Кондратьєва Уляною. Сват Панаса Покорського. Свояк М. Б. Корсака.

ГАМАЛІЯ Василь Андрійович.Син А. А. Гамалії та А. М. Миклашевської. Народився в 1693 році. Від 1720 р. бунчуковий товариш Лубенського полку (1720-1726). Брав участь у Сулацькому поході (1725— 1726). Одружився у 1720 р. з донькою харківського полковника Григорія Квітки Марфою (1703 р. н.). Помер (загинув) 2 травня 1726 року в поході (у 33 роки). Похований у фортеці Святого Хреста в церкві. Дружина, овдовівши, постриглася в черниці і була ігуменією Харківського монастиря.

ГАМАЛІЯ Василь Григорович. Син Г. А. Гамалії та Є. П. Покорської. На службі у ВЗ з 1757 р. Військовий канцелярист ГВК (1757-1765). З 19 серпня 1765 р. - військовий товариш (1765-1783). У цім званні служив у судових установах Погарського судового повіту. Дружина: Тимонова Катерина Яківна, російська дворянка.

ГАМАЛІЯ Василь Михайлович.Бунчуковий товариш Лубенського полку (1741-1751). Мав власність у с. Івахники Лохвицької сотні.

ГАМАЛІЯ Василь Павлович. Значковий товариш Полтавського полку (1743-1755). Полковий комісар (1745-1746). Житель Нових Санжар.

ГАМАЛІЯ Григорій Андрійович. Син А. А. Гамалії та А. М. Миклашевської. Народився близько 1695 р. Бунчуковий товариш у Стародубському полку (1720-1737). Брав участь у Сулацькому поході (1725-1726). Одружився з донькою Владислава-Володимира Бороздни Євдокією (1699-25. 1. 1755). Жив у селі Борщев. Помер у 1737 році.

ГАМАЛІЯ Григорій Антонович. Син А. А. Гамалії, онук сумського полковника Андрія Кондратьєва (по матері). Освіту здобув у Польщі. Бунчуковий товариш (1737-1758). Кандидат на уряд генерального хорунжого (1758). Помер до затвердження на означеному уряді (1758). Був одружений (1737) з донькою стародубського полкового писаря Панаса Покорського Євдокією (1722-3.ХІ.1770). Його дядьком був Михайло Богданович Корсак, який ним опікувався в дитинстві. Сват Григорія Булашевича, Василя Джури та Якова Тимонова.

ГАМАЛІЯ Григорій Григорович. Син Г. А. Гамалії та Є. П. Покорської. На службі у ВЗ з 1773 р. Військовий товариш Погарської сотні (з 24 листопада 1782 р.). Бунчуковий товариш. Поручик (1790). Одружений з донькою значкового товариша Василя Джури Євдокією. Житель с. Холопці.

ГАМАЛІЯ Григорій Михайлович (Грицько Гамаль, Малеєнко). Син черкаського полковника Михайла Гамалії-Висоцького. Народився 1630 року. Козакував на Січі, де нібито дістав прізвисько «Гамалія» (меткий, жвавий, проворний), яке стало надалі родовим іменем його брата і племінників, бо своїх дітей не мав. (Насправді вже його батько прозивався Гамаліією). У 1659 р. їздив послом від І. Виговського до султана Мехмеда IV, І котрий нібито і прозвав його Гамалем міцним, богатирем. На урядах у Війську Запорозькому уперше згаданий пирятинським сотником Лубейського полку (1663). Підтримував І. Брюховсцького, очолював у нього Лубенський полк (1664 1666). Підписався під Московськими статтями (1665). З грудня 1665 р. цар Олексій Михайлович грамотою надав Гриюрію дворянство, а також села Хоружівку й Хитці. Невдовзі запідозрений у зносинах з П. Дорошенком був заарештований у лютому 1666 року І. Брюховецьким. Сидів у Гадячі в оковах і нібито відправлений до Сибіру (1667). На початку 1668 р. він уже в Гадячі, бере участь у старшинській раді, яка направляє його як лубенського полковника (1668- 1669) до Мехмеда IV з пропозицією союзу і протекції. Повертаючись у 1669 році, дізнається про поразку антимосковського повстання і залишається у П. Дорошенка на Правобережжі, у якого займає посади охотницького полковника (1669-1671), паволоцького полковника (1671-1673), генерального осавула (1673 1674), (на місце Якова Лизогуба) та наказного гетьмана (1674). Під час Переяславської Ради-3 і походу Г. Ромодановського та І. Самойловича на Правобережжя у 1674 р. перейшов на Лівобережжя (1674). Аж до 1687 р. значився лише значним військовим товаришем, не займаючи жодної керівної посади. Учасник Першого Кримського походу і Коломацького перевороту (1687). Підтримав І. Мазепу За це одержав знову уряд лубенського полковника (1687-1688). Але антимосковськнй настрій Г. Гамалії і його незалежна поведінка щодо молодшого І. Мазепи привели до відставки. Є навіть дані, що 1688 р. його взято «під караул». Надалі мешкав у Лохвиці, де були сотниками його родичі, вів господарство, керував маєтками. Як значний військовий товариш виконував разові доручення гетьмана, супроводжував його до Москви (1689). У 1694 р. написав заповіт, заповівши всі маєтки дружині. Помер у липні 1702 р. в Лохвиці бездітним і похований біля місцевої церкви Різдва Богородиці.

ГАМАЛІЯ Данило Михайлович.Шляхтич (1728). Житель Нових Санжар (1732). Значковий товариш Полтавського полку (1739-1740). Дружина Пелагея у 1740 р. була вдовою.

ГАМАЛІЯ Іван Андрійович.Народився 6 грудня 1699 року. Син А. А. Гамалії, онук стародубського полковника М. А. Миклашевського (по матері Анастасії). Бунчуковий товариш (1720-1744).
Учасник російсько-турецької війни 1735-1739 рр. (Хотинського походу). Наказний миргородський полковник (1750 -1752). їздив з гетьманом Д. Апостолом до Москви (1728), брав участь у межувальній комісії (1733), у Польському поході. Виконував обов’язки генерального судді в поході (1733-1735). У 1744 р. атестований ГВК до звання полковника. Член ГВС (1743-1745; 1750; 1755). Виконував обов’язки генерального підскарбія (1761).Вийшов у відставку у званні генерального судді (1762). Першим шлюбом був одружений з донькою московського полковника і путивльського поміщика Івана Анєнкова Марфою, другим з донькою бунчукового товариша Івана Бороздни Ганною (вдовою графа Гаврила Івановича Владиславича-Рагузинського). Сват Луки Марковича, Григорія Бороздни, Андрія Полетики. Володів селами Юдинів, Борщів, Чехівка (на Стародубівшині) та Семенівка (під Конотопом). Ще в XIX ст. був відомий його портрет. Помер у селі Борщів 21 березня 1766 р.

ГАМАЛІЯ Іван (Антонович). -Бунчуковий товариш. Топальський сотник (1727-1731).

ГАМАЛІЯ Іван Іванович.  Бунчуковий товариш у Лубенському полку (1741-1755). Жив у Лохвицькій сотні. Мав сина Андрія, який служив (1762)    в Янишиільській сотні. Помер до 1762 р.

ГАМАЛІЯ Іван Йосипович. Народився у 1740 р. На службі у ВЗ з 6 липня 1761 р. Військовий товариш (1761-1772). З 20 грудня 1772 р. -бунчуковий товариш (1772 1788) у відставці. Підписав у 1767 р. наказ лубенського шляхетства до Комісії нового Уложення. Поміщик Лохвицького повіту (1788). Одружився з княжною Єлецькою Феодосією Іванівною, донькою капітана флоту.

ГАМАЛІЯ Іван Михайлович. Старший син М. А. Гамалії від першого шлюбу. Козаком брав участь у подіях Північної війни в Україні та Прибалтиці. У Війську Запорозькому займав уряд лохвицького сотника (1721-1727). На чолі свого підрозділу був у Ладозькому (1721), Гілянському (1724) та Сулацькому (1725-1727) походах. Впродовж 1727-1750 рр. служив у званні бунчукового товариша. Підписав Коломацькі чолобитні (1723). Володів селом Великі Піски, яке продав київському полковнику Юхиму Дарагану. Одружений пер-
шим шлюбом був з Євдокією Лизогуб. Тесть Єлисея Зарудного та Василя Стефановича. Помер у селі Пісочки після 1750 року.

ГАМАЛІЯ Іван Петрович. Син Петра Андрійовича Гамалії. Військовий канцелярист. Значковий товариш Лубенського полку (30 травня 1732 року).

ГАМАЛІЯ Йосип Михайлович. Син М. А. Гамалії від другого шлюбу. 18 вересня 1735 р. дістав універсал ГВК на звання бунчукового товариша (1735-1750). Дружину звали Єфросинія. Сват Миколи Троцини. Помер перед 1760 р.

ГАМАЛІЯ Лаврентій Григорович. Син Г. А. Гамалії та Є. П. Покорської. Військовий товариш (1773— 1784). Мешкав у селі Холопці (1783). Його другою дружиною була донька значкового товариша Григорія Булашевича Меланія (чи Марфа).

ГАМАЛІЯ Леонтій (Лесько) Дмитрович. Народився в 1710 р. На службі у ВЗ з 1727 року. Служив у Золотоніській сотні значковим та військовим товаришем. В 1782 р. жив у селі Круподеренці, де мав 36 ревізьких душ.

ГАМАЛІЯ Микола Іванович. Син І. А. Гамалії від першого шлюбу. Народився 1734 р. Військовий товариш у ВЗ. Помер 15 січня 1775 р. у селі Борщів. Похований у місцевій Воскресенській церкві. Був одружений з донькою бунчукового товариша Лук’яна Марковича Ганною, їхня донька Софія стала дружиною П. Г. Покорського-Журавки.

ГАМАЛІЯ Михайло Андрійович. Старший син А. М. Гамалії. Після Коломацького перевороту, коли батько дістав уряд генерального осавула, Михайло став лохвицьким сотником (1688-1694). Поступово перетворився в одного з найближчих помічників І. Мазепи. Впродовж 1694-1701 рр. у чині значного військового товариша виконує різні військові та дипломатичні доручення гетьмана. Надалі генеральний бунчужний (1701-1703), генеральний хорунжий (1703-1707), перший генеральний осавул (1707— 1709) разом зі своїм братом Антоном. У ході воєнних дій в Прибалтиці та Польщі неодноразово призначався наказним полковником полтавським (1702; 1703; 1705) та миргородським (1702; 1706). Разом з І. Мазепою перейшов до шведів, а в лютому 1709 року вільно повернувся до російського табору і був усунутий з усіх посад. 1712 р. депортований до Москви у справі слідства над мазепинцями. 1715 р. йому дано дозвіл повернутися в Україну, ймовірно в Суми, куди раніше відпущена дружина з дітьми. Помер близько 1723 р. в Сумах. У 1725 р. згадується уже як покійний. Був двічі одружений (вдруге на удові Самойловича Меланії Омелянівні, мати якої проживала в Сумах). Поріднився через шлюби дітей з Лизогубами, Свічками, Біличами. Дмитрашками-Райчами, Милорадовичами. Мав значні земельні володіння у Лубенському полку.

ГАМАЛІЯ (Висоцький) Михайло Васильович (Герасимович?). Засновник роду Гамалій. Це прізвище походить від арабського слова гамаль, що означає великий, дужий, міцний. Служив козаком у реєстровому війську Речі Посполитої. Родом з Черкащини. У 1649 р. козак Черкаського полку полкової сотні. Впродовж 1661-1662. 1665 та 1667 1668 рр. черкаський полковник. Спочатку підтримував Ю. Хмельницького, а згодом Я. Сомка. Генеральний суддя (1662). Захоплений у Черкасах прибічниками Ю. Хмельницького, відвезений до Чигирина і там підданий тортурам. Генеральний осавул (1674). Дружину звали Ганна.

ГАМАЛІЯ Михайло (Іванович ?). Значний військовий товариш Лубенського полку (1660). Володів с. Безсали. Дружина Васса (у 1661 вдова) мешкала в м. Яблунів Лубенського полку.

ГАМАЛІЯ Михайло Іванович. Син І. А. Гамалії від першого шлюбу. Народився 21 травня 1746 року в селі Клепали під Путивлем (маєток матері). Бунчуковий товариш (1772-1776). Член «малоросійської» Генеральної рахункової комісі-1784). Його свояком був Василь Родзянко. Одружився з донькою бунчукового товариша Григорія Бороздни Катериною.

ГАМАЛІЯ Михайло Йосипович. Народився 1742 р. Значковий товариш Лубенського полку (1767). 7 грудня 1767 р. вийшов у відставку (через сліпоту і глухоту) з ВЗ у чині полкового хорунжого. Підписав наказ до Уложення 1767 р. Бунчуковий товариш (1780). Секунд-майор (1787). Значний земле- та душевласник. Був одружений (1788) з донькою бунчукового товариша Миколи Троцини Варварою. Помер перед 1800 роком.

ГАМАЛІЯ Михайло Семенович.Син Семена Олександровича Гамалії. Народився у 1765 році. На службі у ВЗ з 6 квітня 1776 р. Сотенний отаман (19 листопада 1781). Військовий товариш (8 травня 1784). Помер до 1807 р.

ГАМАЛІЯ (Васютинський) .Михайло Якович. Син Я. В. Гамалії. Переяславський наказний полковник (1705). Генеральний суддя (1707— 1709).

ГАМАЛІЯ Михайло Леонтійович.  Народився 1745 року. На службі у ВЗ з 1769 року канцеляристом та писарем Малоросійської колегії. З 4 грудня 1786 р. колезький асесор (1786 1798). У подальшому - військовий лікар. Служив у Пермі. Помер 1832 року в Тулі. До його прямих нащадків (онук) належить відомий український вченнй-мікробіолог академік Микола Федорович Гамалія (1859- 1949).

ГАМАЛІЯ Мусій. Значковий товариш Лубенського полку в Пирятинській сотні (1747).

ГАМАЛІЯ Олександр Михайлович.  Син М. А. Гамалії від другого шлюбу. Закінчив КМА. 11 вересня 1735 р. дістав універсал ГВК на чин бунчукового товариша (1735-1760). Володів селом Безсали, де мешкав з родиною. Був одружений з донькою бунчукового товариша Лук’яна Свічки Гафією (1719). Сват Семена Мандрики.

ГАМАЛІЯ Петро (Андрійович). Бунчуковий товариш (1720). Мав сина Івана.

ГАМАЛІЯ Роман (Никифорович). Син Никифора Михайловича Гамалії. Народився 1720 р. Писар Першої Переяславської сотні (1768— 1774). Військовий товариш у відставці (1786). Жив у селі Войтівці.

ГАМАЛІЯ Сидір. Лубенський городовий отаман (1695).

ГАМАЛІЯ Степан.  Бунчуковий товариш (1751) без патента.

ГАМАЛІЯ Степан Михайлович.  Син генерального старшини М. А. Гамалії від першого шлюбу. Брав участь у військових акціях Північної війни. Дістав звання бунчукового товариша (1723-1727). 1723 р. возив клопотання про обрання гетьманом П. Полуботка до Москви, де був заарештований. У 1724 р. повернувся до Гетьманщини. Ревізу-
вав Гадяцький полк (1724). Учасник Сулацького походу (1725-1726). У 1727- 1729 рр. - лохвицький сотник після брата Івана Гамалії. Помер у жовтні 1729 р. у Лохвиці. Сват Якова та Семена Марковичів. Дружина Тетяна володіла (1729) селом Івахники.

ГАМАЛІЯ Федір Данилович. Народився близько 1719 р. Співак при імператорському дворі (1737-1747). Повернувся до Нових Санжар і служив у Полтавському полку значковим товаришем (1747-1762).

ГАМАЛІЯ Федір Михайлович. Син М. А. Гамалії від другого шлюбу. Бунчуковий товариш у Лубенському полку (1735-1751). Мешкав у селі Вербинці Лохвицької сотні з родиною. Одружений був із донькою військового товариша Івана Білича Ганною. Тесть Г. Ф. Манджоса, І. М. Себастіановича, Жуковського.

ГАМАЛІЯ (Васютинський) Яків Васильович. Молодший брат М. В. Гамалії. Швагер Андрія Дорошенка, який був одружений з його сестрою. У 1674 р. у П. Дорошенка був паволоцьким полковником після небожа Григорія Михайловича Гамалії.

ГАМАЛІЯ Яків Олександрович. Народився 1731 р. На службі у ВЗ з 1757 р. Військовий товариш (1757— 1766). Бунчуковий товариш з 13 січня 1766 р. (1766-1783). Мешкав у с. Малютинці Першої Пирятинської сотні Лубенського полку. Пирятінський городничий (1783). Мав 853 ревізські душі. Помер у 1795 році. Одружений був з Катериною Семенівною Мандрикою (1740-1790). їхній син - Платан Якович Гамалія (1766-1817) відомий мореплавець та флотоводець, учасник російсько-шведської війни 1788-1790 рр., капітан-командор, вчений, перекладач, педагог, почесний член Пегербурзької АН, дійсний член Російської АН, Вільного економічного товариства, кавалер орденів святої Анни (ІІІ і II ступенів) та Святого Володимира ІІІ-го ступеня.


В.М.Заруба. Козацька старшина гетьманської України.

Post's attachments

Гамалія Григорій Михайлович.jpg
Гамалія Григорій Михайлович.jpg 27.18 Кб, 1 скачиваний с 2015-11-12 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5
Спасибо сказали: Ostapec`-Strilbyckyj, ГіП2

Поделиться

13

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

ГАМАЛІЄВ Андрій Петрович,
1899, ст. Лихачева Харківської обл, укр, осв. сер. Проживав у Запоріжжі. Завідуючий планово-економічним відділом з-ду "Інтернаціонал". Заарештований 2.12.30 р. Звинувачення: займався антирадянською агітацією. Особливою нарадою при колегії ДПУ УСРР 23.02.31 р засуджений до 3 р висилки в Північний край. Реабілітований у 1962 р.
                   КП 2т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Поделиться

14

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

ГАМАЛІЯ
Єлисей - офіцер морського корпусу.
Іван Григорович (нар. коло 1774) - участник 18 морських походів, командувач, відзначений орденами.
Іван Петрович (нар. коло 1775) - морський офіцер.
Микола (нар. 1796) - губернатор Вітебський і Тамбовський, заступник міністра.
Платон (ХХ - 1817) - капітан-командор, учитель морських умілостей, автор 4-томної праці "Вища теорія морського знання", член Академії Наук.
Федір (нар. коло 1780) - морський офіцер.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.

Поделиться

15

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Мабуть був фотограф Гамаль (Кременчук)
https://pbs.twimg.com/media/CaDTp6qUkAEkDPO.jpg

БОЙКО - Большая Белозёрка , СПАС, СПАСЕНКО - Водяное, БЕДЮХ - Корнеевка, Большая Белозерка, ПАУК, ПАВУК - Большая Белозёрка, САЖКО - Корнеевка, Каменка-Днепровская, Большая Белозерка, ГЛОТКА - Большая Белозерка. ПИЛИПЕНКО - Большая Белозерка, Корнеевка, Августиновка, КУДРЯ - Большая Белозерка, ГОРБАЧ - Большая Белозерка, Корнеевка

Поделиться

16

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

ГАПО   Ф.987  Оп.1 Д.95
Приемная роспись рекрутам....1872 год.
Хорольский уезд
Подольского общества крестьяне
№628  Моисей Иванов Гамалия   23 года. Не годен, узловатые...  вены ...  ("докторский"  почерк wink )

Поделиться

17

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

ЦГИАК, Ф. 990, оп. 2, д. 15. Исповедная книга 1754 г., м. Китайгорода, ц. Николаевская

Викарий оной церкви
Иван Гамалея - 44
Улияна жена его  - 38
Семен сын их - 11

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Поделиться

18

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

Велика ймовірність, що ці прізвища є народними формами канонічного імені єврейського кореня Гамаліїл ( др-евр. "нагорода Божа", 15(2) серпня - праведний Гамаліїл). Оскільки деякі писарі, у т.ч. й священники РПЦ, не дуже заморочувалися походженням прізвищ та правописом, то вони сприймали Гамалій, Гамалія як щось ікавічне "малороссийское" й писали "Гамалей". Могли це зробити й самі носії прізвищ. Прізвища гнізда Гамель, Гамелюк, Гамельчук мають, скоріше, інше походження - від канонічного імені Гемел(л) латинського походження.

Прізвища українські та народів чорноморського регіону
Спасибо сказали: Алёна, Installego2

Поделиться

19

Re: Гамалій / Гамалий / Гамалія / Гамалея та подібні

ГАМАЛЕЙ Іван Павлович, 1897 року народження, м. Херсон Херсонської області, українець, освіта середня, безпартійний. Проживав: м. Донецьк. Нова колонія, буд. № 39, кв. 1. Диспетчер заводу ім. 15-річчя комсомолу Донбасу. Заарештований 16 листопада 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1960 році.

ГАМАЛІЙ Микола Миколайович, 1892 року народження, х. Зарудний Лохвицького району Харківської області, українець, освіта середня, безпартійний. Фотограф клубу ім. Петровського. Проживав: с. Селидівка (м. Селидове) Сталінського району (Донецької області). Заарештований 7 жовтня 1936 року. Спецколегіею Донецького облсуду 11 січня року засуджений на 2 роки ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1991 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга друга.

Кухаревські - Херсонська губернія; Кейбал - Полтавщина і звідусіль

Поделиться