36

Re: Кочан

Фомин П. Г. Церковные древности Харьковского края : ист.-археолог. очерк / Петр Георгиевич Фомин; Редкол. В. В. Колода, И. Я. Лосиевский, В. Л. Маслийчук; Предисл. Андрей Парамонов; Отв. за вып. Вячеслав Стражев.– Харьков : Харьк. част. музей город. усадьбы, 2011.– 237 с.


Федор Иванович Каченовский - ахтырский полковник, инициатор строительства Ахтырского собора чудотворной Ахтырской иконы; + 1753 г. (с. 107)

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

37

Re: Кочан

Моисей Кириллович Кочановский - колл. рег., заседатель Кобеляцкого Земского суда (1825-1826).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

38

Re: Кочан

Григорий Качановский - метрикант Великого княжества Литовского ("великий метрикант"), подписавший "Описание Украинских замков" в 1545 г. в Кременце.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

39

Re: Кочан

Метрика міста Козельця

РОКУ 1739: НАЧАСЯ ЗАПИСОВАТЫ З ГЕНВАРЯ МѢСЯЦЯ В МЕТРИКУ ПРЕСТАВЛЯЮЩЫХЪСЯ СТАРЫХЪ И МЛАДИХЪ МУЖЕСКА ПОЛУ И ЖЕНСКАГО, НИЖЕ ВСѢХЪ ПО ИМЕНЫ, В ЯКЫХЪ ЛѢТАХЪ И ЯКОГО ЧИСЛА.

АПРИЛЯ виденіе
21 числа преставися Анна Качанувна Ткача жена, ωтроду лѢтъ ей 30.



(За инфу спасибо Козачок!)

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

40

Re: Кочан

Кирик Качановский (?-1629-1654-?), покозаченый шляхтич полковой сотни Белоцерковского полка.
Федор Коченовский - покозаченый шляхтич полковой сотни Белоцерковского полка (?); козак г. Белой Церкви (1654).

Хома Качан - козак м. Черный Камень Белоцерковского полка (1649).

Семен Качан - козак г. Фастова Белоцерковского полка (1649-1654).
Пронка Кочан - козак г. Фастова Белоцерковского полка (1654).

Юрко Качаченко - мещанин с. Обмочева Батуринского у. Нежинского полка (1654).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

41 (10-10-2014 16:07:09 отредактировано SVKM de L)

Re: Кочан

Материалы по истории Воронежской и соседних губерний. Вып. 8.

Дело о злоупотреблениях Ново-Полатовского атамана Дм. Вас. Ливенцова (1691 г.)

10.

200-го году* Сентября въ 14 день въ Новомъ Полатовѣ Острогожского полку бившему обозному Или Ѳедорову Ново-Полатовъскиі житель Алексѣі Артемовъ сынъ Кочанъ сказалъ по светоі непорочноі Евангелскоі заповеди Господни в правду: отъ бивьшего атамана отъ Дмитрея Ливенцова мнѣ никакоі обиды і налоги не бывало. То моя скаска. А скаску писалъ Ново-Полатовецъ Данилка Жаковъ.
На оборотѣ: К сеи скаски нового города Полатова Черкаского соборноі Троецкоі попъ Іванъ Івановъ, вмѣсто Алексѣя Качана, по ево велѣню, руку приложилъ.
________________________________________________________________________________
* 1692 г.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

42

Re: Кочан

Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.

Яцко Качан, житель брисянский.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

43

Re: Кочан

Олешко Качан, подданный с. Головин Федора и Матияша Севруков, державцев части села "на ординатском праве"; 24.03.1650 г. собрал и передал подымный налог с 13 дымов.

Самуэль Качановский, державец части с. Коловерть от дидыча Самуэля Лещинского; его подданный Микита Клотченя 3.02.1652 г. подал налог с 1 дыма, "а дымов два по квите его мл. пана Бокия убыло".

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

44

Re: Кочан

1650р., серпня 19. - Із судового вироку Люблінського коронного трибуналу, винесеного міщанам м. Яворова за напад на католицький костьол

Діялося в Любліні перед виборними головними суддями Люблінського коронного трибуналу у найближчу п'ятницю після свята Успення Пречистої Діви Марії року божого 1650-го [19 серпня].

У судовому процесі святотатців, що глумилися з належного костьолові майна й утварі і справа яких знову розглядається цим виборним головним судом Люблінського коронного трибуналу за участю прокурора цього суду, справу вирішено на користь скаржника і позивача знаменитого й всечесного Лук'яна Вітковського, каноніка львівського, пароха яворівського костьолу, секретаря світової королівської величності.

Обвинувачені подані нижче громадяни м. Яворова, а саме: Яцько Кочан, Сидір Ткач, Іван Пихунчик, Матвій Коробатий, Іван Чоп [...]* -співвинуватці і співучасники злочину, з приводу якого скаржник порушив справу і пред'явив претензії до цих осіб та всього їхнього майна, а також щодо визначення їм мір покарання.

Акт обвинувачення

У 1648 р. під час недавнього безкоролів'я ** вищезгадані обвинувачені, не зважаючи ні на що, в найбільшій мірі порушили спокій і публічну безпеку.

Тоді всечесний скаржник, втікаючи в затишні райони королівства від нестримної навали татар і козаків, не зміг вивезти з собою покинуті напризволяще матеріальні цінності свого костьолу в Яворові, що перераховуються нижче, і залишив їх у яворівській святині. Обвинувачені, сповнені презирством і зневагою до недоторканості костьолу та до святих речей, самовільно, натовпом зломивши вхідні двері святині, зі злістю і галасом увірвалися в святий храм.

Хапаючи все, що потрапляло під руки, вони забрали прикраси, призначені для побожного вжитку, а саме: ЗО риз вартістю 400 польських золотих, білі фелоні вартістю 100 польських золотих, 14 антепедіїв вартістю 300 польських золотих, воскових свічок на суму 100 польських золотих, малий срібний хрест вартістю 60 польських золотих, книги на суму 300 польських золотих, 2 оксамитних покривала вартістю 150 польських золотих, оксамитне покривало вартістю 200 польських золотих, грати, замки, завіси на суму 200 польських золотих.

Вони порізали і порубали органи вартістю 2 тисячі польських золотих, вівтарі вартістю 1050 польських золотих, шафи, кіоти, скрині вартістю 200 польських золотих, лавки загальною вартістю 100 польських золотих.

Крім того, знищили дощенту належний костьолу парафіяльний будинок. Столи, крилоси, крісла, вікна, дверні перегородки разом з залізними завісами та інше майно вартістю найменше 600 польських золотих силоміць захопили і використали для себе.

Відповідачі, яких для докладніших пояснень викликав суд Люблінського коронного трибуналу, внесли свій позов.

Тому на судовій розправі з приводу цього позову, який законним шляхом вноситься і розглядається, діючий головний суд Люблінського коронного трибуналу дав згоду одній і другій сторонам на відстрочення розслідування, причому розгляд позову обвинувача перед головним судом Люблінського коронного трибуналу відкладено на шість найближчих тижнів, рахуючи від подання позову У суд.

Справу відповідачів також відкладено на шість найближчих тижнів, рахуючи від дати виклику на судовий процес, проте цю їх справу та зустрічний позов проти позову обвинувача відіслано на термінове, навіть поза каденцією, полагодження у Жидачівський гродський суд.

Одночасно суд попередив сторони і визначив їм останній термін з'явлення під час слухання кримінальних справ перед змішаною, в тому числі і духовною, колегією суду Люблінського коронного трибуналу, а саме: двотижневий термін для розгляду цієї дійсно задавненої справи, незважаючи на результати розслідування, передорученого Жидачівському гродському судові.

І коли, нарешті, настав цей останній термін з огляду на цей правний декрет, обидві згадані сторони за своєю умовою та за згодою суду, який свого часу відмовив відповідачам у праві нез'явлення на суд або апеляції, відстрочили дату з'явлення на судове засідання цього трибуналу на найближчу п'ятницю після свята Успення Пречистої Діви Марії. Цей термін припадає якраз на час розгляду відкладених кримінальних справ змішаним, у тому числі духовним, судом.

Проте на нинішнє судове засідання цього урядуючого суду, що скликане й відбувається законно з огляду на відкладання остаточного судового розгляду, як говорилося вище, відповідачі не з'явилися, незважаючи на те, що позивач-обвинувач викликав їх за посередництвом генерального коронного возного шановного Матвія Вільського і, крім того, за допомогою чотирьох повідомлень, тобто більше разів, ніж цього вимагає загальноприйнята юридична процедура.

Цей суд присудив: визнати обвинувачених винними, позбавити їх права відстрочення [судового розгляду] та апеляції; крім того, вважати юридичне недійсним їхній позов; стягнути з них кошти на процес і визначити їм міру покарання, а саме: позбавлення громадських прав і смертну кару.

Також на виконання вищеобгрунтованого й заочно винесеного вироку в справі згаданих обвинувачених відповідачів та на задоволення позивача-обвинувача цей виборний суд Люблінського коронного трибуналу постановляє застосувати проти перерахованих вище обвинувачених міру покарання, а саме: позбавлення усіх прав і страту.

Одночасно суд проголошує цих засуджених вигнанцями і такими, які можуть і повинні бути страченими на території володінь, підвладних короні польській.

Суд доручає генеральному коронному возному шляхтичеві Адаму Куровському обнародувати цей вирок про кару засудженим та проскрипцію.

Суд розсилає на місця рішення цієї судової справи усім старостам та їхнім компетентним судам, під юрисдикцією яких тепер є майно перерахованих вище і юридичне засуджених обвинувачених відповідачів у тому, що [старости та їх суди] повинні і мають право переслідувати й ловити засуджених для остаточного виконання вироку. У відповідності до цього [вироку] вищезгаданий возний шляхтич Адам Куровський, який, виконуючи свій обов'язок, звичайно промовляє і оголошує повідомлення на публічному місці, став перед цим судом та публічно доповів, що він обгрунтував кару позбавлення усіх прав і страти, присуджену вищезгаданим відповідачам і проголосив на площі перед Люблінським магістратом у присутності численної шляхти і таким чином згідно з існуючим законоположенням довів до загального відома.

Текст привів до порядку: Псарський [Підписи]: Микола Стоїнський, Вітковський

________________________________________________________________________
* Далі подається перелік імен та прізвищ 242 обвинувачених осіб.
** Безкоролів'я після смерті короля Владислава IV.

ЦДІА у Львові. - Ф.127, огт.1, спр.129, арк.1-8. Рукопис, ориг. Пер. з лат.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

45

Re: Кочан

Кочан, дворянин, господарський виж (дрібний судовий урядник у ВКЛ, слуга намісника, що провадив оглядини на місці) князя Юрія Івановича Гольшанського-Дубровицького; фігурував у справах стосовно мита з ярмарку в городі-замку Степані (1511).



Володимир Собчук. СТЕПАНСЬКА ВОЛОСТЬ І ЇЇ ВЛАСНИКИ (ДО КІНЦЯ 60-Х РОКІВ XVI СТ.)

На початку літа 1511 р., під час сейму в Бересті, спір між Юрієм Дубровицьким і Костянтином Острозьким був винесений на розгляд монарха й панів-ради і завершився двома вироками.

За одним із них, недатованим, гетьман оскаржив свояка в тому, що всупереч привілею, за яким Сигізмунд підтвердив ярмарок у Степані тільки його тещі і йому самому, а князю Гольшанському, тепер уже покійному, і князю Дубровицькому “въ тотъ ярмарокъ вступатися не казалъ”, послав свого намісника і той зібрав із купців мито й інші доходи. Причому монарх спеціально посилав до Дубровицького дворянина Занька з листом про заборону вступати в ярмарок, та коли він приїхав, той “отказалъ, не хотячи тому яръмаръку покоя дати”, і тоді слуга Острозького заповів йому не вступати в ярмарок під зарукою на 1000 кіп грошів. А коли почався ярмарок і намісник Дубровиць-кого став брати мито, Костянтин Іванович знову послав до свояка того самого дворянина й своїх слуг, “заряживаючи єму подъ трима тисячьма копами грошей, абы ся въ тотъ ярмарокъ не вступалъ”, та Юрій Іванович знехтував обома закладами й забрав собі третю частину доходу. Дубровицький підтвердив, що Острозький присилав дворянина, але силоміць тої третини, яка належить йому за поділом, він не брав, а коли настав час ярмарку, послав до намісника й урядників Острозького своїх людей із господарським вижом Кочаном спитати, чи дадуть йому третю частину, і ті добровільно зібрали мито спільно з його врядниками. Дворяни Занько й Кочан одноголосно підтвердили, що Дубровицький справді взяв третину доходу від ярмарку за згодою врядників сусіда. У результаті розгляду скарги монарх визнав відповідача винним на 4000 кіп грошів, “для того ижъ онъ противъку при-вилья и листу нашого того ярмаръку третюю часть на себе бралъ”, зобов’язав віддати позивачеві зібрані доходи й остаточно заборонив вступати в ярмарок, а вимогу гетьмана заплатити ще й за “ґвалт” відхилив, оскільки, за свідченням дворян, його не було [9, cтб. 674–677].
Дубровицький, у свою чергу, звинуватив Острозького, що сило-міць ув’язався в третину Степаня, виміняну ним у дядька Олексан-дра, і на підтвердження своїх слів пред’явив відповідний лист князя Гольшанського, але гетьман відповів, що ця третина перепала йому за поділом з Олександром Юрійовичем, і теж поклав лист, за яким той записав йому її на вічність. Якщо Гольшанський записав свою третину Дубровицькому, вирішив суд, а потім передав її Острозькому, то кривда Дубровицькому від Гольшанського й хай він “ищетъ” свого на його дітях, а Острозький має спокійно тримати обидві часини – свою і Гольшанського – з обома ярмарками [9, cтб. 674–677].
Юрій Іванович домагався також сплати йому частини доходів, які батькові брати Олександр і Семен Юрійовичі Гольшанські та вдова другого з них брали до поділу маєтків, під час якого він “правомъ зыскалъ третюю дельницу”. Острозький відповів, що нічого не знає про те, як брали раніше доходи з цих маєтків і як їх тримали, а тільки те знає і тримає, що перепало йому з поділу за дружиною. У цьому питанні монарх вирішив: оскільки тесть і теща Острозького тримали маєтки не силоміць, а як свою близькість, що спала на них, а Дубро-вицький домігся частини її через суд, то Острозький і його дружина не повинні платити йому за час, коли тесть і теща тримали ці маєтки й брали на себе доходи; якщо ж теща Острозького чи сам він усупереч указаному у вироку термінові затягували поділ і далі брали доходи, то Юрій Іванович може судитися за них, але він не відреагував на цю пропозицію [9, cтб. 674–677].
__________________________________________________________________
9. Литовская Метрика. - СПб., 1903. - Т. 1. - [2], VII, 50 c., 1566 стб., 258, [5], IV c.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

46

Re: Кочан

Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. Стаття "Фінанси", авт. В. Степаненко.


А. Кочановський, райця ніженський; порушив перед гетьманським урядом клопотання про зменшення стагнених з нього "датков" (купецьких податків), на що не погодилися урядовці в Москві (І пол. XVIII в., ? рік).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

47

Re: Кочан

Твердохлебов А.Д. Ахтырский уезд накануне XIX века (Материалы для истории Ахтырщины). - Харьков, 1913.

Имеют мельницы возле Котельвы (1799)
...
По дороге на Красный Кут:
Гусар Степан Ковчан (1 камень, 4 толчеи)
Обыватель Степан Ковчан (1 камень, 4 толчеи)
_________________________________________________________
Возможно, один и тот же человек и одна и та же мельница, или же ошибка в имени.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

48

Re: Кочан

Чернецький Є. А. Правобережна шляхта за російського панування (кінець XVIII - початок XX ст.). Джерела, структура стану, роди.– Біла Церква : Видавець Пшонківський О. В., 2007.– 172 с.


Качановський, фурман генерала Нумсена (?), 1800..., походив з м. Махнівка (ДАКО Ф. 280, оп. 2, д. 71, Л. 40)

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

49

Re: Кочан

Архив Юго-Западной России (ч. 3 Т. IV)


Васько Кочановский, дворянин, покозаченый шляхтич (?), на него жаловался п. Марцин Тресцинский о грабеже его имущества в м. Корце вместе с другими "здрайцами и злодеями" (Яском Яницким, Томком Рудковским, Феском Возницей и Яском Форитаром) и его же покозаченой челядью (14.05.1649).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

50

Re: Кочан

Архив Южной и Западной России. Т. 15

Андрей Качановский, мещанин Нежинский (1659).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

51

Re: Кочан

Ворончук І.О. Населення Волині в XVI - першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники: Монографія / І. О. Ворончук - К.: 2012. - 712 с.


Качановский, держал в залоге с. Бранев; в 1643 г. "через крывды, шкоды, бите подданых... одогнал Гарасима и Ивана Кузненят братю рожоную подсуседков..., Корнила Микиту подсуседка, Ивана Плугатора подсуседка" (ЦГИАК Ф. 25, оп. 1, д. 234 Лл. 441-445).

Кочан, жил в с. Новоселки; у него татары в плен увели трех челядников (1578).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

52

Re: Кочан

(Если кто-то знает польский лучше, чем я - подскажите по возможности!)
www.wastan.pl/biblioteka/indeksy … y_1798.htm
Parafia Bukańce, śluby 1797/8 rok

Rok     Nazwisko i imię                             Nazwisko i imię                                      Uwagi
1798   Koczan Maciej szl. S Bartłomieja   Mackiewicz Deograta szl. c. Tadeusza   Sw.  Maciej Czaszkiewicz, Antoni Mordas,
                                                                                                                              Ihnacy Koczan, Adam Koczan, Wincenty
                                                                                                                              Mackiewicz, szlachta


Насколько я понимаю, это запись о браке. Соответственно, жених - Матвей Бартоломея сын Кочан, шляхтич, невеста - Деограта Тадеуша дочь Мацкевич, шляхтянка, "при участии": священника ("Sw." - ???) Матвея Чашкевича, Антона Мордаса, Игнация Кочана, Адама Кочана, Винцента Мацкевича, шляхтичей.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

53

Re: Кочан

Военнопленные:

Качановский  Василий Отчество: Михаил
Дата рождения: 07.04.1912
Дата смерти:   
Место рждения: Вязьма
Национальность: неизвестно
Идентификатор: 70269

Качановский  Григорий Отчество: Кирилл
Дата рождения: 09.05.1907
Дата смерти: 23.03.1943
Место рждения: Сытая Буда, Орловская область
Национальность: украинец
Идентификатор: 359072

Качановский  Игнат Отчество: Степанович
Дата рождения: 15.07.1907
Дата смерти:   
Место рждения: Дворец
Национальность: НЕ УКАЗАНО
Идентификатор: 633340

Качановский  Петр Отчество: Антонович
Дата рождения: 15.06.1904
Дата смерти:   
Место рждения: Винницкая обл.
Национальность: неизвестно
Идентификатор: 896133

www.dokst.ru/

Поделиться

54

Re: Кочан

Возможные области поиска по Ахтырскому полку:

Перепись Ахтырского слободского козачьего полка 1732 г.

Селъцо Лихочевъка
Подпомощики
Во дворе Степан Анъдреев сын Кочан 50 лет. У него сын Гардей 7 лет. Итого 2 души.

Полковника Василья Осипова село Матвеевка
Подданные
Во дворе Федор Гардеев сын Качан 50. У него дети Павел 20, Иван 10 лет. Итого 3 души.

Мураховъской сотни
В местечке Мурафе

Переясловского полковника Василья Михайлова сына Танского
Подданъныя

Во дворе Григорей Никитин сын Кочан 50. У него сын Сидар 30. Работник Остап Павлов 20 лет. Итого 2* души.

_______________________________________________________________________________
* Очевидно, ошибка - "итого 3 души". Удивляет наличие у подданного работника, хотя, возможно, это работник полковника, проживающий одним двором с семьей подданных этого же полковника.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

55

Re: Кочан

Архив Коша. Описи дел.

Кирилл Качановский, запорожский старшина, вместе с Самойлом Недзельским в качестве депутатов от Коша присутствовал при разборе дела об аресте имущества запорожца Корнея Бойка сотником слободы Мурзинка Дыком (1761-1763).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

56

Re: Кочан

Андрей Петрович Качановский, белорусский шляхтич, с 14(24).06.1656 г. - сотник и комендант козацкого гарнизона от полковника белорусского И. Нечая.

“ВсЂм в-обецъ и кождому зособна, кому о том ведати буде потреба, ихъ милостямъ паном князем и воєводам, полковником и полуполковником и ратным людем вшелякого чыну єго цар. вел. и сотником, асавулом, атаманам и всему товариству войска єго цар. вел. Запороскому,-доношу до ведомости, ижъ посилаю товариша моєго, на име Андрея Петровича Качановского, для зревидованя свовольных людей и для залог по розных селах будучих, од котрых бы убогим хрестьяном крывда была, абы справедливость з них учынили, моцю моєю, а кождого свовольного и непослушного абы звезавшы до мене одсылал, под ласкою моєю и под срокгим каранєм. Который кожъдый, своєволю чынячый од мене на горло буде караный. Писан у Чаусах дня 14 юня року 1656. Пры которым посылаю товарыство моє розноє. Вашим милостям всего добра жычливый, прыятель и рад служить Іван Нечай, полковник войска его цар. вел. Запороского”.

Далі приписано иншою рукою: “По росказаню єго мл. пана полковника и даня уневерсалу овому на сотництво дня 14 июня, а подписал руку по єго веленью Николай Козловский, писар полковника Нечая,-што єсть то самый от пана полковника лист даний на залогу и на сотництво” (Грушевський М.С. Історія України-Руси. - Т. 9).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

57

Re: Кочан

Переписные книги 1666 года (изд. ВУАН, 1933 г.)


Города Нежина мещане.
Окладчики войт Александр Цурковской да бурмистр Дмитрей Кужчичь да райцы Василей Мартынов Армашенко, Андрій Каченовской, Дмитрей Шмерлевъ, Яков Карповъ, Карпъ Кузмин, лавник Андрій Мартынов, Остафей Марков, Прокофей Кузмин, Яков Михайлов, Павел Гиптар.
...
Мещане.
в) Ерофей Коченов зять; окладу полтина.
...
Мещаня ж нежинские.
в) Федка Качан убогий; окладу гривна.

Город Козелец на реке Остре, а в нем мещаня.
...
Третя статя по окладу по полтора рубли з двора.
в) Ивашко Федоров сынъ Кочан

Село Медведовка на реке Остре
в) Ивашко Кочан; лошадь.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

58

Re: Кочан

1770 р. жовтня 20. Гадяч. — Донесення Гадяцької полкової канцелярії Слобідсько-Українській губернській канцелярії
про напад гайдамаків на будинок секунд-майора Михайла Качановського в Березовій Луці

В Слободскую Украинскую губернскую канцелярію от полковой Гадяцкой канцеляріи доношеніе.
Сего октября 17 полковой Гадяцкой канцеляриі господин секунд-майор Михайло Кочаневский доношением представил, что. сего ж октября з 16 против 17 числ как бы в полночь на жылой его в селѣ Березовой Лукѣ состоящой дом невѣдоміе наподобіе запорожцов не малим чыслом разбойникы, напав, имѣвшихъся в дворѣ людей его всѣх перевязалы и в кладовой его, Кочаневского, комориы, разламав дверы, заграбыли з сундука денег сребной монеты трыста рублев, червонцов золотых российских одинадцять, кафтан алого аглыцкого доброго сукна въкруг обложенной пондиспольлю золотою, зъшитий по-немецку, полотна домашней работы лляного— 18 да конопляного 17 штук, и с тѣм всѣм невѣдомо гдѣ дѣвались, оставя в комориы с имѣ вшихъся в оних разбойников орудий спис и долото, и просил он, Кочаневский, тѣм доношением о сиску и поимкы сих разбойников учиненія, вездѣ в полку Гадяцком публѣ кациі и о сообщеніи для таковой же публѣкаціи и во всѣ полковіе канцеляріи, також в Новороссийскую и Слободскую Украинскую губерніи о представленні разсмотренія, по которому доношенію в полковой Гадяцкой канцеляриі опредѣлено о найпрылѣжнѣшем чрез публикацию показаннях разбойников з заграбленнимы в господина майора Кочаневского денгамы и вещми вездѣ сиску, а паче о пересматрываніи по ярморкам и торгам, не будет лы что чего с вещей продавать или мѣнять, и когда сищутся, то для поступлення с ними по законам — о прысилки в суд гродский Гадяцкий под крепким караулом — послать во всѣ полку Гадяцкого сотны ордеры, и посланы, а в полковие канцеляриі промеморіямы сообщить, в Слободскую ж Украинскую губернскую канцелярию сим представит и представляется.

1770 году октября 20 дня.
Обозний полковой Іосиф Скшенский
Судіа полковой Данило Ленвич
Полковой писарь Степан Сливкин

Помітка: Получено 5 ноября 1770 году.

Філіал ЦДІА УРСР у Харкові, ф. 399, спр. 665, арк. 87. Оригінал.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

59

Re: Кочан

Литовская метрика. Книга 37

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

60

Re: Кочан

Грушевский А.С. Пинское Полесье. 1901 г.


Ониско Федорович Кочановский, возный повету Пинского (?-1561-1563-?).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

61

Re: Кочан

Жалованная грамота короля Сигизмунда Качановскому на имение его Байковичи и двор Именин. 1519 г. Февраля 10.

Панъ Левъ Некрашевичъ покладалъ передо мною привилей славное памети его милости господаря короля и великого князя Жикгимонта на имѣнье Байковичи а на дворъ Именинъ, который такимъ ся обычаемъ въ собѣ маеть:
Жикгимонтъ Божою милостью король Польскій, великій князь Литовскій, Рускій, кнежа Пруское и Жомоитское и иныхъ. Чинимъ знаменито симъ нашимъ листомъ, хто на него посмотрить, або чтучи его услышить, нынѣшнимъ и потомъ будучимъ, кому будеть потреба того вѣдати. Билъ намъ чоломъ бояринъ Кобрынскій, Некрашъ Семеновичъ Кочановскій и повѣдилъ передъ нами, ижъ онъ выслужилъ на небожчику князи Иванѣ Семеновичу Кобрынскомъ дворецъ въ Кобрынскогкъ повѣтѣ, двѣ части имѣнья. А къ тому дей тежъ князь Иванъ далъ ему двѣ части села Байковичъ, которые здавна въ тому дворцу прислухали. И вжо дей онъ того дворца и съ тыми двѣма частьми села Байковичъ въ держаньи есть, какъ князь Иванъ Кобрынскій ему далъ, отъ шестидесятъ лѣтъ ажъ до сихъ часовъ. И билъ намъ чоломъ, абыхмо ему на то дали нашъ листъ; и естли быхмо, по смерти маршалка нашего, пана Венцлава Костевича, або его панее, хотѣли кому Кобрынъ дати у въ отчизну, абыхмо казали ему съ тымъ имѣньемъ намъ служити и потвердили быхмо то ему нашимъ листомъ на вѣчность. Ино мы, зъ ласки нашое, на чоломбитье его то вчинили, на то дали ему сесь нашъ листъ. И по смерти пана Венцлава Костевича и его паней, естли кому Кобринъ отдадимъ, онъ съ тымъ имѣньемъ маеть намъ служити, и тые двѣ части дворца Именина и тежъ двѣ части села Байковичъ, што въ тому дворцу прислухало, которые ему князь Иванъ Кобрынскій далъ, чого въ держаньи былъ ажъ и до сихъ часовъ, потвержаемъ симъ нашимъ листомъ вѣчно ему самому и его жонѣ и ихь дѣтемъ и напотомъ будучимъ ихъ счадкомъ со всими людьми того дворца и двухъ частей села Байковичъ, путными и данными и тяглыми и зъ ихъ всими  землями, пашными  и бортными, и съ сѣножатьми и зъ гаи и лѣсы и дубровами, зъ ловы звѣриными и пташими, съ озеры и зъ ръками и зъ рѣчками и ставами и стависчами, зъ млынами, ихъ вымелки, и зъ бобровыми гоны и куничными, и зъ дяклы ржаными и овсяными и со всими иными платы и доходы и пожитки, которымъ колвекъ именемъ могуть званы або менены быти, и совсимъ съ тымъ, какъ ся тые двѣ части дворца Именина и тежъ двѣ части села Байковичъ здавна и нынѣ, сами въ собѣ и въ границахъ своихъ мають, какъ князь Иванъ Семеновичъ Кобринскій тотъ дворецъ зъ двѣма частьми села Байковичъ на себе держалъ и то ему далъ. Воленъ онъ, по немъ будучіи и справедливые его наслѣдки тамъ прибавити, росширити и къ своему лѣпшому и вжиточному обернути такъ, какъ сами налѣпѣй розумѣючи. А на твердость того и печать нашу казали есмо привѣсити къ сему нашему листу. Писанъ въ Петрыковѣ. Лѣта Божего Нароженья 1519, мѣсеца Февраля 10 дня, индиктъ 7. Въ того привилья есть подписъ руки его милости господаря короля и великого князя Жикгимонта. А справа пана Коптя Васковича, писара, намѣстника Перевальского.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

62 (10-10-2014 15:38:51 отредактировано SVKM de L)

Re: Кочан

Д. Миллер. Очерки из истории и юридического быта старой Малороссии.
Суды земские, гродские и подкоморные в XVIII в.


Примѣненіе общерусскихъ узаконеній 18 в. сплошь и рядомъ встрѣчаемъ въ дѣлахъ о полицейскихъ правонарушеніяхъ, каковы безпаспортность, бродяжничество и т.п. Иногда наказаніе определялось только согласно раслоряженіямъ мѣстныхъ властей. Таково дѣло козака Кочана, обвиненнаго въ стрѣльбѣ въ непоказанныхъ мѣстахъ. Кочанъ справлялъ свою свадьбу. Когда молодыхъ отвели въ комору, дружко напомнилъ Кочану, что послѣ „брака малженства" онъ долженъ, по обычаю, выстрѣлить изъ ружья. Пришло время стрѣлять, а между тѣмъ двери коморы оказались запертыми. Тогда Кочанъ схватилъ ружье и выстрѣлилъ тутъ же въ коморѣ. Къ его ужасу, оказалось, что выстрѣлъ попалъ въ другаго дружка, козака Турбилу, притаившагося, или же просто уснувшаго въ коморѣ. Кочанъ самъ явился въ судъ заявить о приключившемся съ нимъ грѣхѣ, а братья убитаго отказались отъ права за полученіе головщизны. Черниговскій гродскій судъ, не находя возможнымъ признать Кочана виновнымъ въ убійствѣ, усмотрѣлъ, однако, въ его поступкѣ нарушеніе правилъ общественной безопасности, а потому и опредѣлилъ: "Кочана, что касается до послѣдовавшей отъ него въ неизвѣстности и нечаянно Науму Турбилѣ смерти, отъ винности и оть взысканія за умершаго поголовныхъ денегь учинить свободнымъ, что-жъ принадлежитъ до произведенія имъ между жильями стрѣльбы, то яко сей послѣдовавшій отъ него, по самого его признанью, поступокъ есть противъ благоучрежденія, надъ послѣдовав шій отъ суда гродскаго прошлаго 1773 г. указъ его сіятельства (Румянцева) съ строгимъ запрещеніемъ, во отвращеніе пожарныхъ случаевъ, дабы никто какъ въ самыхъ городахъ, такъ и на форштадтахъ и въ селахъ и въ деревняхъ внутрь жилищъ и на улицахъ никогда ни изъ какихъ ружьевъ не стрѣлялъ подъ штрафомъ, въ томъ указѣ изображеннымъ, для того сотенному Роискому правленію послать указъ козака Кузьму Кочана за учиненный имъ запрещенный поступокъ въ томъ же селѣ при собраніи всѣхъ тамошнихъ жителей въ страхъ другимъ жестоко плетьми наказать". (Архив Малороссийской Коллегии №12913)

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна1

Поделиться

63

Re: Кочан

Харлампович К.В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. 1914


Стефан Качановский, священник Киевской епархии; доброволец, направленный в армию генерал-фельдмаршала А.Б. Бутурлина в Пруссию (1761).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

64

Re: Кочан

Перепись Харьковского слободского козачьего полка 1742 г.
г. Харьков

Козачьи подпомощики

Во дворе Петр Степанов сын Кочан 70
У него дети Ефим 35
Кирила 25
Игнат 32
У Игната сын Григорей 3

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

65

Re: Кочан

Иван Коченовский, "за писаря земского возного" (21.12.1804).
dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/han … sequence=1

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

66

Re: Кочан

1650, квітня 21.— Кам’янець-Подільський.—
Лист Л. К. М’ясківського (?) до невідомого.

„Z Kamieńca 21 apr[ila] 1650.
Przyjechał w południe dziś Kaczanowski, czeladnik p. Bieczyńskiego, siestrzenca naszeo, pospołu z Alawanim (?), sługą j. m. p. pana wojewody czernihowskiego, któty w poniedziałek przeszły, jako z Krymu wyjechał, dwie niedzieli minęli. W tenże dzień wyjechał z Bakcisaraju j. m. p. starosta czernihowsi, pp. starosta sokalski, p. Jendrzej Potocki i drugi Potocki Zbarazki Karol, od hana k. j. m. darowani i inszych tak wiełe więzniów. P. Bałaban nieborak iz p. Szemberkiem zostaje się. Wdziecznie przyjęty p. Bieczyński, darował mu han konie z wsiedzanie[m] i nasieo synowca p. Adriana, który wprzod na 800 talerów, a potym na dwie tysięcy czerwonych szacowany był, a teraz gratis za łaską Bożą uchodzi. Listy kijowski ukrainne z wiełe wiadomośći róźnych wypuśćiłem wczora do Krakowa, przez wojewodę, prostę do j. m. p. krakowskiego.”

ДА у Кракові.— Ф. «Зібрання Русецьких».— № 31.— С. 105.— Тогочасна копія. Опубліковано в перекладі українською: Мицик Ю. А. Кілька документів з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр. на Поділлі // Краєзнавство.— 1999.— № 1–4.— С. 71.

Переклад

З Кам’янця 21 квітня 1650.
Приїхав сьогодні в полудень Качановський, челядник п. Бєчинського, нашого племінника по сестрі, разом з албанцем (?), слугою й. м. пана чернігівського воєводи, котрий у минулий понеділок, як з Криму виїхав, пройшло два тижні. У той же день виїхав з Бахчисараю й. м. п. чернігівський староста, п. сокальський староста, п. Єнджей Потоцький і другий Потоцький Збаразький Кароль, від хана к. (?) й. м. обдаровані і інших так багато в’язнів. П. Балабан бідолаха із п. Шемберком залишається. П. Бєчинський був вдячно прийнятий, подарував йому хан коні з і збруєю і нашого племінника по сестрі п. Адріана, котрий спочатку на 800 талярів, а Потім на дві тисячі червоних злотих був оцінений, а тепер дякуючи милості Божій виходить. Київські українні листи багатьма різними відомостями я випустив вчора до Кракова через воєводу, просто до й. м. п. краківського.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)
Спасибо сказали: Алёна2

Поделиться

67

Re: Кочан

Данило Качан, козак с. Мамотинець сотни Пирятинской (1732).

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

68 (11-05-2015 20:58:42 отредактировано SVKM de L)

Re: Кочан

С. Зеркаль. Руїна козацько-селянської України в 1648-1764-1802 р. - Новий Йорк, 1968.


Кочановский, полковник (армейский или козацкий ???), по Указу императрицы Елизаветы Петровны получил с. Березовую Луку Гадяцкого полка "со всеми посполитыми" (7.05.1752);  по Указу императрицы Елизаветы Петровны получил х. Бодавку Гадяцкого полка "на вечность" (27.03.1753). Очевидно, его потомок (сын?) - секунд-майор М. Качановский.
Не о нем ли говорится здесь? - он стал бригадиром, а тот - полковник.

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

69

Re: Кочан

Григорий Максимов Качан, атаман д. Оксамитовой Куреня Роговского Почеповской сотни Стародубского полка (1732).

(Информация от Vlad S.)

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться

70 (05-12-2014 21:22:06 отредактировано SVKM de L)

Re: Кочан

Ревизия Хорольской сотни Миргородского полка (27.07.1738)


с. Ковалюв

Остап Качан, племенник его Тишко - на едном двори порознб двома хаты живут едну службу отбувают, "козаки подпоможчики малогрунтовие симянистые".
Андрий Качан - в едной хати живет едну службу отбувает, "малогрунтовие одинакие".
Федор Кочан - "козаки подпоможчики и вдовы убогие и весма нищетные при едных огородах живучие которые з зажону и другой работизны себя кормлят коней и волов не имиют".

Хотіли розстріляти цей народ? / Не вийшло – хочете його ділити?
Хоч прикладіть усіх своїх щедрот, / Не вийде – ми ж Господні діти...
Кочан (Кочановский, Кочаненко)
Шолудько (Шолудченко, Жолудко)

Поделиться