1

Тема: Якименко

Прізвище зустрічається у селі Янівка, Радомисльського повіту, у 18 ст.

Веде походження від Якима +-1690 р.н.

Thanks: kbg_dnepr, Balakyn2

Share

2

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО
Дмитро Григорович, 1885, Донецька, с. Люксембург (Розівка) 6т
Євдоким Іванович, 1881, м. Василівка 2т
Леонтій Полікарпович, 1899, с. Дмитрівка 3т
Семен Кузьмич, 1884, м. Василівка 2т
Яків Дмитрович, 1912, Донецька, с. Кронсфельд (Мар'янівка)  3т

Коли добром ніхто не дасть нам світла, – Його здобути треба – не молить,
Бо без борні нікчемні всі молитви. І свічки мирної не варта та країна,
Що в боротьбі її не запалила.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

3

Re: Якименко

Эту фамилию носит и династия музыкантов из Днепропетровска / Екатеринослава

Всеволод Игорь Ксения
Лев
Прокофий Никифорович Якименко

Лев Якименко родился в семье столяра-краснодеревщика Прокофия Никифоровича Якименко, сосланного в Екатеринослав под надзор полиции после отсидки за призывы к независимости Украины, и его супруги, бывшей кухарки, а к тому времени домохозяйки Матрёны.
- Дедушка Проша обладал не только золотыми руками, но и абсолютным слухом, и ещё в молодости стал музыкантом-самоучкой, - отмечает его внук Игорь. - Кроме необходимых костылей для младшенького Левочки, дети получили изготовленные Прокофием скрипку и виолончель. Дед также делал кобзы и бандуры. Ну а в годы войны Прокофий Никифорович продолжал зарабатывать на хлеб тем же, что и при царе, и при Советах - столярничал и изготавливал музыкальные инструменты, а папа инженерной работы себе не нашел и промышлял рыбной ловлей. С момента основания в 1936 году Днепропетровской областной филармонии дедушка стал сотрудничать с ней в качестве настройщика музыкальных инструментов и передал свое ремесло сыну и моему отцу Льву.

dv-gazeta.info/vechyorka/obsches … shhik.html

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

4

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО Анатолій Костянтинович, 1923 р., м. Кам'янське Катеринославського округу, українець, із робітників, позапартійний, освіта 9 класів, червонофлотець Чорноморського флотського екіпажу ВМФ. 24.04.1942 р. звинувачений в зберіганні листівки-перепустки для здачі до фашистського полону, ув'язнений до ВТТ на 5 р. Реабілітований 29.10.1993 р.

ЯКИМЕНКО Василь Захарович, 1912 р., с. Шабельники Золотоніського р-ну Київської обл., українець, селянин, позапартійний, малописьменний, пожежник Дніпродзержинського управління «Коксохіммонтаж». 25.10.1937 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 10 р. Реабілітований 28.05.1960 р.

ЯКИМЕНКО Іван Михайлович, 1926 р., с. Сурсько-Клевцеве Дніпропетровського р-ну, українець, селянин, позапартійний, освіта початкова, слухач Дніпропетровських курсів шоферів. 07.03.1946р. звинувачений в тому, що не повідомив органи про підготовку терористичного акту проти голови колгоспу, ув'язнений до ВТТ на 3 р. Реабілітований 24.05.1993 р.

ЯКИМЕНКО Кирило Андрійович, 1891 р., с. Томаківка Софіївського р-ну Дніпропетровської обл., українець, з селян, позапартійний, малописьменний, колгоспник с/г артілі «Червоний Прапор» Межівського р-ну. 09.05.1939 р. звинувачений в а/рад. агітації, ув'язнений до ВТТ на 6 р. Реабілітований 30.05.1968 р.

ЯКИМЕНКО Трохим Гаврилович, 1893 р., с. Березівка Устинівського р-ну Одеської обл., українець, селянин, позапартійний, освіта середня, технік-будівельник на 1 та 2 Дніпродзержинських хлібозаводах. 01.04.1938 р. звинувачений у належності до к/рев. організації, 20.4.1938 р. розстріляний. Реабілітований 17.12.1958 р.

Реабілітовані історією. Дніпропетровська область

Поиск предков и потомков, сбор информации, генеалогические исследования и построение родовых деревьев для следующих фамилий: Дорошенко, Дик, Верба, Кравцов, ПолОвый, Курбановский, Коноплин, Будников,  Синельник, Каченовский/Коченовский/Коченевский, Родкевич/Радкевич, Роскладка/Розкладка/Раскладка/Розкладко

mtDNA - J1c5

Share

5

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО Григорій Іванович, 1903 р.н.,
народився і проживав у с. Вільшана, українець,
освіта початкова, без визначених занять. Арешт
8.12.1927. Особливою нарадою при колегії ОДПУ
17.05.1929 за ст. 58-11 КК РСФРР позбавлений волі
на 6 місяців. Реабілітований 24.10.1989 прокурату-
рою області. (ДАСО, ф.Р-7641, оп. 1, спр. 828*).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

6

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, 1925 р.н.,
м.Одеса, проживав у с.Спаське (приєднане до с.Березівка) Маловисківського району, українець, освіта 9 класів, червоноармієць 583-го мінометного полку 39-ої гвардійської стрілецької дивізії. Заарештований 2.11.1945 відділом контррозвідки “Смерш” 39-ої ГСД (вів антирадянську агітацію: “Служити в Червоній армії важче і гірше, ніж в якій іноземній, в Німеччині життя краще, ніж в наших колгоспах, у буржуазних країнах більше демократії, ніж в СРСР”). Засуджений 19.11.1945 військовим трибуналом 39-ї гвардійської стрілецької дивізії до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Реабілітований 22.11.1989 трибуналом військової частини №75092. (П - 10258)

ЯКИМЕНКО МИКОЛА МУСІЙОВИЧ
, 1878 р.н.,
с.Нечаєве Хмелівського району, українець, освіта початкова, проживав у с.П’ятихатки Маловисківського району, колгоспник. Заарештований 29.08.1937    Хмелівським РВ НКВС (контрреволюційна пропаганда, дискредитація заходів партії та уряду). Засуджений 25.09.1937 ообливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 10 років ув’язнення у виправно- трудових таборах. Реабілітований 31.03.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 6917)

ЯКИМЕНКО ПРОКШ ХАРИТОНОВИЧ, 1870 р.н.,
с.Спаське (приєднане до с.Березівка), українець, письменний, член колгоспу ім. Орджонікідзе. Заарештований 3.07.1938 Хмелівським РВ НКВС (активна контрреволюційна агітація серед населення). Кіровоградською обласною прокуратурою 20.09.1938 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 3002)

Thanks: kbg_dnepr1

Share

7

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО
Кіндрат
Васильович,
1908 р.н., народився і проживав у с. Панасівка,
українець, освіта початкова, селянин-одноосібник.
Арешт 6.02.1938. Полтавським обласним судом
24.02.1939 за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР засуджений
на 8 років ВТТ. Термін покарання відбував на
Колимі (Росія). Реабілітований 30.10.1968
Верховним Судом УРСР. (ГДА УСБУ в СО,
спр. П-8552).
ЯКИМЕНКО Семен Кирилович, 1900 р.н.,
народився і проживав у с. Кимличка, українець,
освіта початкова, працював у колгоспі „Сталінський
шлях”. Арешт 27.09.1939. Сумським обласним
судом 19.12.1939 за антирадянську агітацію
засуджений до позбавлення волі на 3 роки. Верхов-
ним Судом УРСР 24.01.1940 справа закрита. (ГДА
УСБУ в СО, спр.  П-684).

Поперека, Сенько, Сердюк, Дорошенко, Нужний, Калюжний (село Іваниця,  Сумська обл), Єлисеєнко(Шияновський до  серед. 18 ст.),Фесенко(с.Деркачівка)
Thanks: kbg_dnepr1

Share

8

Re: Якименко

Якименко Семен Андріянович
січень, 7, 1893 – вересень, 3, 1938
Саме на перший день Різдва Христового, 7 січня 1893 р., у засніженому полтавському селі Берестівці у молодого подружжя Марії та Андріяна Якименків прийшов у світ їхній первіс- ток. Назвали хлопчика, як тоді годилося, за церковним календарем – Семеном.
Рід Якименків від діда-прадіда був хліборобський. Господарство вели справно. Оскільки сім’ї були чималі, завжди поралися своїми силами. Наймитів не мали. Пізніше їх прозвуть середняками.
З-поміж братів одному лише Андріяну пощастило оволодіти грамотою, а почерк у нього видався на диво каліграфічний. У 1900 р. сім’ї, в якій уже було троє синів, випала нагода пе- реїхати у Гадяч, де громада доручила Андріяну вести торгівлю у місцевій крамниці.
Семен ріс міцним, до роботи беручким. Закінчив початкову школу, потім Гадяцьку торгову школу, яка, крім усього, давала й бухгалтерську освіту. Працював за фахом. А коли настав час іти хлопцеві до війська, то й провели Якименки сина в армію. Там і застали Семена буремні події 1917-го року. Зброї до рук він ніколи не брав, а як бухгалтер служив у обслузі своєї час- тини. І гадки тоді не мав, що настануть для нього чорні дні, коли назвуть його за це «чиновни- ком воєнного часу», «службовцем білої армії», хоча і додадуть «у бандах не перебував».
Повернувся Семен у Гадяч у 1919 р. Працював. Одружився. У 1924 р. запропонували йому посаду головного бухгалтера Роменського банку.
Молодша Семенова сестра – Олександра, яка у ті роки жила в сім’ї брата і вчителювала у Роменській першій трудовій школі, згадувала: «Брат завжди користувався повагою у людей, з якими вів справи. Як законослухняний фінансист, беріг кожну копійку державних коштів, яких постійно було обмаль для потреб Ромен, що поставали з руїн громадянської війни. Не дозволяв їх розтринькувати на приватні вечірки окремими представниками місцевої влади, які до нього неодноразово зверталися. Виникали непорозуміння. Це і стало підставою для першого арешту брата у 1929 році. Звинуватили його за «антирадянські» погляди. Повезли у Полтаву».Полтавські енкавеесівці чергового «ворога» тоді не зареєстрували. Принаймні запису про цей арешт С.А.Якименка в архіві Полтавського обласного управління КДБ немає.
І знову слово Олександрі Якименко: «Марія – Семенова дружина – була вольовою жін- кою. Метнулася у Полтаву, знайшла потрібних людей, викупила чоловіка. Життя продов- жувалося. Але друзі порадили виїхати з Ромен. Бо ж начальство непокори не забуває і не прощає. Покидати облаштований побут було болісно. І все ж, 1933 року Якименки переїхали у Маріуполь Сталінської (нині Донецької) області. Семен працював головним бухгалтером рибоконсервного комбінату, Марія – медсестрою у поліклініці училища швейної фабрики. Сини Михайло і Володимир ще навчалися».
У Полтаву, де після одруження жила Олександра, йшли від них заспокійливі листи, спов- нені надії, що всі біди для них уже в минулому.
Та горе, яке заполонило українські сім’ї 1930–1940 рр. минулого століття, коли репресив- ний маховик сталінської тоталітарної системи в СРСР працював на фізичне знищення не лише політичних опонентів чи націоналістично налаштованої, з державницькими поглядами інтелігенції, але й простих людей, таких далеких від будь-яких партій, аби побільше знайти «ворогів» правлячого тоді режиму, фатально пройшлося по долі Семена Якименка.
У квартирі по вулиці К.Маркса, 18, де жила сім’я Якименків, маріупольські енкавеесівці з’явилися 23 квітня 1938 р. Їм належало сфабрикувати «кримінальну» справу No 119956 на 29 аркушах з гучним звинуваченням про надуману ними ж участь С.А.Якименка у контрреволюційно-диверсійній повстанській організації, яка буцім-то готувала повалення радянської влади у Маріуполі. Ця справа – ще один переконливий доказ підступних задумів і дій державних злочинців проти свого народу.
При обшуку квартири Якименків енкаведисти, як занотовано у справі, не знайшли бодай якихось матеріальних доказів, які б свідчили про підготовку Семена до диверсій. Коштовнос- тей теж у сім’ї не було. Вилучили лише облігацій на 3900 крб. І все ж С.А.Якименка взяли під варту. Утримували у Маріупольській в’язниці.
Так, уже з першого аркуша ведення справи С.А.Якименка видно, що його арешт був за- здалегідь запланованим. А доказів його «антирадянської» діяльності слідчим потрібно було знайти будь-що. І вони шукали їх до 14 липня, коли відбувся перший допит С.А.Якименка.
Виникло звинувачення арештованого у зв’язках з уже засудженим на той час колишнім плановиком комбінату Михайлом Гіпсом, який, за версією слідчих, і залучив С.А.Якименка до організації. До речі, сценарій вербування обрали досить наївний: одна зустріч в ресторані, спіль- на вечеря і пряма пропозиція співпрацювати. Наближалася війна. У зв’язку з цим необхідно підбирати однодумців для шкідницької роботи, щоб зірвати мобілізацію, підняти збройне повс- тання у Маріуполі, забезпечити повстанців продукцією із продовольчих запасів комбінату.
На допиті слідчий вимагав від С.А.Якименка підтвердити його належність до організації. С.А.Якименко категорично відхилив це звинувачення.
Але треба було знайти бодай якісь факти підтвердження «ворожості» С.А.Якименка до
радянської влади. Того ж дня, 14 липня, проти нього свідчили С.Богуславський, начальник планового відділу комбінату і Л.Рєзнік, воєнний інженер, які вбачали підозрілою поведінку підслідного у тому, що він вимагав розшифрувати, на що саме витрачаються кошти, запла- новані кошторисом на ведення воєнно-оборонної роботи у колективі, чому цікавився вит- ратами на утримання воєнно-навчального сектора. А директор його у цьому підтримував, бо Якименко був у нього в авторитеті.
Свідки вбачали шкідницьку діяльність С.А.Якименка навіть у тому, що серед підлеглих йому бухгалтерів працювали люди за соціальним походженням чужі радянській владі: син священика, торговця.
Але слідчі розуміли, що цих фактів недостатньо для політичного криміналу на С.А.Якименка, який їм конче був потрібний. І тоді свідки на очній ставці з ним через місяць, 15 серпня, «доповнюють» свої попередні обвинувачення словесними штампами політичних узагальнень, без конкретики, що від них хотіли почути слідчі.Мовляв, Якименко «затримував виплату коштів, передбачених на оборонну роботу. Вис- ловлював недовіру радянській владі. Своїми антирадянськими вчинками впливав на оточен- ня. Під час судового процесу над троцькістами говорив, що вони невинно постраждали».
І знову С.А.Якименко мужньо обороняється від своїх кривдників. Заперечує всі ці зви- нувачення, бо вони не відповідають дійсності. Як чесна людина пояснює, що ніколи не пе- ревищував своїх професійних бухгалтерських обов’язків. Дійсно, одного разу 5000 крб. за кошторисами холодильника і консервного заводу були заплановані незаконно, тому виплаті не підлягали.
Слідчі опинилися у скрутному становищі, але зусиль і методів для того, щоб швидше розправитися з непокірним підслідним, їм не бракувало. Ніхто і ніколи не повідає людям, яких тортур зазнав цей міцної статури чоловік, допоки у справі слідства з’явився протокол «доповнень» до його першого допиту, сфальсифіковані «зізнання» С.А.Якименка – «учасни- ка контрреволюційно-диверсійної повстанської організації», на якого начебто покладалися обов’язки диверсійної роботи: придбання вибухівки, виведення з ладу консервного цеху, під- пал продовольчого складу, одночасне здійснення пожеж у різних місцях комбінату. До речі, під цим протоколом вкрай нерозбірливий підпис. Та чи був він взагалі Якименків?
У звинувачувальному висновку (дати його у справі немає) стверджувалося, що управ- лінням держбезпеки Сталінської області у Маріуполі ліквідована білогвардійська (це визна- чення до назви організації додавалося вперше) контрреволюційно-диверсійна повстанська організація, яка ставила за мету повалення радянської влади у Маріуполі шляхом повстання. С.А.Якименко – «чиновник воєнного часу» – був одним з її учасником і звинувачується за статтями 17, 54-2, 54-10, 54-11 Кримінального кодексу УРСР.
Особлива трійка облуправління НКВС Сталінської (Донецької) області 3 вересня 1938 р. винесла вирок обвинуваченому С.А.Якименку – учаснику контрреволюційно-диверсійної повстанської організації – розстріляти.
Так обірвалося невинне життя С.А.Якименка, дароване йому Богом. Мине півстоліття, і воскресне з небуття його добре ім’я. Указом президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. С.А.Якименко посмертно реабілітований за відсутністю у його діях злочину. Не зага- сити пам’яті свічу...
Джерело:
Архів Управління Служби безпеки України по Донецькій області. – Спр. 119956. – Арк. 1, 2, 3, 9, 13, 14, 17, 19,
22, 24.
Реабілітовані історією. Полтавська область. Книга п'ята.

Share

9

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО Василь Герасимович народився 1901р. у с. Веселе Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Веселе Липецького р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. Заарештований 27 січня 1930 р. за участь у повстанській організації (ст. 5411 КК УСРР) і ухвалою судової трійки при колегії ДПУ УСРР від 18 квітня 1930 р. висланий до Північного краю на 5 років. Звільнений у 1933 р. достроково. За ухвалою особливої трійки УНКВС по Харківській обл. від 29 листопада 1937 р. позбавлений волі у ВТТ на 10 років. На 1989 р. проживав у с. Веселе. Реабілітований 29 вересня 1989 р.

ЯКИМЕНКО Георгій Володимирович народився 1892 р. у с. Барвінкове Ізюмського пов. Харківської губ. Українець, із службовців, освіта початкова, позапарт. Проживав у сел. Високий Харківської приміської зони. Інженер планово-аналітичної групи відділу експлуатації дирекції Півд. залізниці. Заарештований 13 лютого 1933 р. за к.-р. діяльність (ст. 5410 КК УСРР), справу закрито ДТВ ОДПУ Півд. залізниці 22 травня 1933 р. за недоведеності факту к.-р. діяльності. Лінсудом Півд. залізниці 15 січня 1938 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна, розстріл замінено на 20 років позбавлення волі у ВТТ з пораженням у правах на 5 років. Термін покарання відбував в Унтабі НКВС, ст. Сухобезводна Горьківської залізниці. Справу закрито слідчастиною ХОУ НКВС 26 квітня 1941 р. (ст. 197 ч. 2 КПК УРСР).

ЯКИМЕНКО Григорій Пилипович народився і проживав у с. Гусарівка Ізюмського пов. Харківської губ., дата народження невідома. [Українець], із селян, освіта початкова, поза-парт. Хлібороб у власному господарстві. Заарештований Ізюмською повітЧК у травні 1919 р. за опір продрозкладці. Рішення в справі відсутнє.

ЯКИМЕНКО Дмитро Андрійович народився 1908 р. у с. Березівка Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт., до 1931р. кандидат у члени ВКП(б). Проживав у [Харкові]. Командир гармати артилерійського дивізіону 69-го стріл. полку. Заарештований 18 грудня 1931 р. за к.-р. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 21 лютого 1932 р. висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований 27 листопада 1989 р.

ЯКИМЕНКО Іван Григорович народився 1883 р. у с. Петрівка Мелітопольського пов. Таврійської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Новоолексіївка Геніченського р-ну. Старший телеграфіст та наглядач метеорологічної станції. Заарештований ДТВ ОДПУ Півд. залізниці 7 лютого 1931 р. за проведення к.-р. діяльності з метою знищення рад. влади, участь у к.-р. організації (ст. 5411 КК УСРР), рішення в справі відсутнє.

ЯКИМЕНКО Іван Іванович народився 1870 р. у с. Хорошеве Харківського пов. Харківської губ. Українець, із селян, освіта початкова, позапарт. Проживав у с. Хорошеве Харківського р-ну Харківського окр. Селянин-одноосібник. У 1918 р. розкуркулений, позбавлений виборчих прав. Заарештований 22 січня 1930 р. за групову антирад. агітацію (ст. 5410 КК УСРР) і ухвалою особливої наради при колегії ДПУ УСРР від 25 березня 1930 р. висланий до Казахстану на 3 роки. Реабілітований 12 вересня 1989 р.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 2.

Thanks: kbg_dnepr1

Share

10

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО Людмила Феодосіївна, 1916 р. н., уродженка і мешканка с. Верхній Таш.шк Джулинського р-ну Вінницької обл. Українка, б/п, освіта 4 класи, незаміжня, знаходилась на нелегальному становищі. Арештована 04.12.1945 р. Засуджена 20.02.1946 р. ВТ військ НКВС Київської обл. до 10 р. ВТТ за ст. 54-1 “а” КК УРСР. Реабілітована 17.08.1992 р. прокуратурою Черкаської обл.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга друга

Thanks: kbg_dnepr1

Share

11

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО Гнат Гаврилович. 20 грудня 1884 р. н., уродженець с. Попівка (тепер – Комишнянського району Полтавської області), із заможної селянської родини, освіта початкова. Дружина – Марія Єрмолаївна, син – Андрій, 1912 р. н., дочка – Євдокія, 1911 р. н. Заможний селянин, мав 15 десятин землі, 5 коней, молотарку та косарку. Винаймав 2 постійних наймитів, а також 3–4 сезонних. У 1926 р. очолював церковну автокефальну громаду с. Попівки. У 1931 р. господарство було розпродане як «куркульське», засуджений до вислання за межі УСРР, проте ухилився від заслання та виїхав у Донбас. Пізніше повернувся до села та у 1935 р. почав працювати в колгоспі ім. Молотова. 15 грудня 1937 р. заарештований Комишнянським райвідділом НКВС УСРР. Обвинувачувався у «контрреволюційній агітації, спрямованій проти колгоспного ладу та радянської влади». 27 грудня 1937 р. постановою особливої трійки УНКВС по Полтавській області засуджений за ст. 54-10, ч. 1 КК УСРР до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок виконано 3 січня 1938 р. 11 вересня 1989 р. реабілітований.

Бухарєва І. В., Даниленко В. М., Окіпнюк В. М., Преловська І. М. Репресовані діячі Української Автокефальної Православної Церкви (1921–1939): біографічний довідник. – К.: Смолоскип, 2011. – 182 с.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.
Thanks: kbg_dnepr1

Share

12 ( 02-06-2019 12:45:45 змінене kbg_dnepr )

Re: Якименко

Як виявилося, династія музикантів з Дніпропетровська-Катеринослава, що згадується в пості № 3, повязана з родом, що досліджується одним з членів Дніпровського генеалогічного товариства - катеринославських купців Минакових:

Якименко Лев Прокопович (1923-?) - зять одного з онуків відомого катеринославського купця, голови міської Думи в 1864-74 рр. Дея Михайловича Минакова (1819-?) Іллі Дмитровича (1898-1982).
Можливо, що непідписані фото http://forum.genoua.name/viewtopic.php? … 99#p210899 мають відношення до його предків.

З матеріалу, що на нього посилається пост № 3, витікає, що пани на фото не можуть бути Якименками. Мабуть, треба написати про них ще й в темі по Лайкам...

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

13 ( 03-06-2019 09:10:39 змінене kbg_dnepr )

Re: Якименко

Ось як виглядає дерево дніпропетровських Якименків за статтєю з посту №3:

Post's attachments

Yakymenko.png
Yakymenko.png 16.69 kb, file has never been downloaded. 

You don't have the permssions to download the attachments of this post.
Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

14

Re: Якименко

Шукати Якименків не дуже легко!

Прізвище у сучасній Україні https://ridni.org/karta/%D1%8F%D0%BA%D0 … %BA%D0%BE:

ЯКИМЕНКО
193-е за поширеністю прізвище в Україні.
Налічує 13.069 носіїв, найбільше в Києві (1.312) та Харкові (490), але вони є по всій Україні, шукати джерело не має сенсу - Якимів, мабуть, завжи було багато, то й Якименків зараз чимало.

Згадки прізвища ЯКИМЕНКО у козацьких реєстрах.

1756 рік – 1 особа
1649 рік – 64 особи, раніше не згадувалось

Пошук предків: Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко (Могилевськ.)
Оглотков (Горбат. п. НГГ) Алькин Душин Жарков Кульдішов Баландин (Симб. губ.)
Клишкін Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний (Новомоск. Дніпроп.)

Share

15

Re: Якименко

ЯКИМЕНКО Нечипір Васильович, 1895 р.н., уродженець с. Шабельники, українець, б/п. Проживав у с. Шабельники Золотоніського р-ну. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 21 березня  1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 9 лютого 1957 р. Черкаським облсудом.

ЯКИМЕНКО Петро Васильович, 1891 р.н., уродженець с. Шабельники, українець, б/п. Проживав у с. Шабельники Золотоніського р-ну. Одноосібник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 9 квітня  1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 3 квітня 1958 р. ВС УРСР.

ЯКИМЕНКО Юхим Ісидорович, 1898 р.н., уродженець с. Шабельники, українець, б/п. Проживав у с. Шабельники Золотоніського р-ну. Колгоспник. Трійкою УНКВС по Полтавській обл. 2 квітня 1938 р. засуджений до розстрілу. Реабілітований 9 лютого 1957 р. Черкаським облсудом.

Реабілітовані історією. Черкаська обл. Книга третя

Share

16

Re: Якименко

Якименко Василь Дмитрович, 1904 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Ялта Маріупольського району Донецької області. Завгосп дитячого будинку. Заарештований 20 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Якименко Василь Прохорович, 1915 року народження, Костюківський район Білоруської РСР, білорус, освіта середня, член ВЛКСМ. Студент. Проживав: м. Артемівськ Донецької області, вул. Привокзальна, буд. № 11. Заарештований 4 червня 1937 року. Спецколегією Донецького облсуду 21 вересня 1937 року засуджений на 6 років ВТТ з позбавленням прав на 5 років. Реабілітований у 1955 році.

Якименко Володимир Тихонович, 1919 року народження, сел. Щербинівка Дзержинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник шахти ім. Дзержинського. Проживав: сел. Щербинівка, гуртожиток № 520, кв. 11. Заарештований 30 квітня 1937 року. Спецколегією Донецького обласного суду у м. Артемівську 22 серпня 1937 року засуджений на 5 років 364 ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1963 році.

Якименко Григорій Григорович, 1899 року народження, с. Олексіївка Великоновосілківського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: с. Олексіївка Великоновосілківського району Сталінської (Донецької) області. Колгоспник колгоспу “Нове Життя”. Заарештований 13 вересня 1941 року. Даних про вирок немає. Реабілітований у 1955 році.

Якименко Григорій Іванович, 1888 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Завгосп міської лікарні. Проживав: м. Орджонікідзе Донецької області, вул. Міська, буд. № 8, кв. 1. Заарештований 31 грудня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 9 лютого 1938 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1989 році.

Якименко Іван Антонович, 1913 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта неповна середня, безпартійний. Червоноармієць. Заарештований 15 грудня 1937 року. Військовим трибуналом прикордонної та внутрішньої охорони БРСР 10 січня 1938 року засуджений на 10 років ВТТ з позбавленням прав на 3 роки, з-під варти звільнений. Реабілітований у 1968 році.

Якименко Іван Іларіонович, 1909 року народження, с. Чернігівка Мелітопольського округу, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник артілі. Проживав: х. Доля Стильського району Донецької області. Заарештований 13 листопада 1930 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 10 квітня 1931 року виправданий, з-під варти звільнений. Справу припинено. Реабілітований у 1931 році.

Якименко Іван Петрович, 1902 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Робітник рибтресту. Проживав за місцем народження. Заарештований 22 грудня 1937 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР 15 лютого 1938 року засуджений до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1958 році.

Якименко Костянтин Олексійович, 1896 року народження, с. Олексіївка Гришинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник колгоспу “Хвиля Революції”. Проживав за місцем народження. Заарештований 26 листопада 1932 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 28 грудня 1932 року засуджений на 3 роки у концтабір. Реабілітований у 1989 році.

Якименко Костянтин Павлович, 1900 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, безпартійний. Експедитор заводу “Азовсталь”. Проживав: м. Маріуполь Донецької області, вул. Мала Садова, буд. № 24. Заарештований 9 травня 1932 року. Судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР 21 вересня 1932 року засуджений на 10 років ВТТ. Реабілітований у 1978 році.

Якименко Микола Сергійович, 1897 року народження, м. Таганрог Ростовської області. Українець, освіта початкова, до 1933 року член ВКП(б). Плановик рудоремзаводу. Проживав: м. Рутченкове Донецької області, вул. Леваневського, буд. № 5, кв. 12. Заарештований 27 січня 1937 року. Спецколегією Донецького облсуду 20 квітня 1937 року засуджений на 3 роки ВТТ з позбавленням прав на 2 роки. Реабілітований у 1991 році.

Якименко Семен Андрианович, 1893 року народження, с. Берестівка Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: м. Маріуполь Донецької області. Головний бухгалтер рибоконсервного комбінату. Заарештований 24 квітня 1938 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Якименко Трохим Михайлович, 1883 року народження, х. Якименко Чутівського району Полтавської області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав: сел. Шахти ім. 1 Травня Чистяківського району Сталінської (Донецької) області. Робітник шахти. Заарештований 12 вересня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.

Якименко Юрій Дмитрович, 1883 року народження, с. Ялта Маріупольського району Донецької області, грек, освіта початкова, член ВКП(б). Проживав: с. Ялта Маріупольського району Донецької області. Голова колгоспу “Червоний Жовтень”. Заарештований 20 січня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1960 році.

Реабілітовані історією. Донецька область. Книга дев’ята.

Принципово пишу (і відповідаю) українською, бо для мене це важливо.

Share